Наши новости

26 августа 2020
Nota Group запускає автоматизовану систему по роботі з клієнтами!
Так, відсьогодні в компанії Nota Group впроваджено автоматизовану систему, що прискорить та полегшить роботу з клієнтами. Система дозволяє більш ефективно створювати, виконувати та контролювати звернення, що надходять від клієнта. Наш клієнт не буде довго чекати зворотного зв'язку, оскільки одразу після звернення фахівці Nota Group отримують оповіщення, що гарантує оброблення заявки в поставлені терміни. Впроваджена система дозволяє вирішувати будь-які юридичні та фінансові питання швидко, безпечно, з будь-якої точки планети та з будь-якого пристрою, в тому числі з смартфону. Пропонуємо протестувати нашу систему по роботі з клієнтами – впевнені, що ви залишитеся задоволені! Займіться побудовою свого бізнесу, а всю рутинну роботу ми зробимо за вас!
Подробнее
13 августа 2020
Судова справа про виконання зобов’язань в натурі
Адвокати компанії Nota group успішно представили інтереси клієнта (компанія «Антекс») за позовом останнього до держпідприємства «Адміністрація морських портів України». Сторони домовилися про постачання та прийняття вантажу відповідно, однак держпідприємство відмовилося виконувати початкові домовленості. Тому компанія Антекс подала позов до держпідприємства про спонукання виконання їх зобов'язання в натурі - з вимогою прийняти доставлений вантаж, як і було обумовлено при укладанні угоди. Попри те, що спочатку позивач свої зобов'язання виконав (тобто цей вантаж поставив), а відповідач відмовився виконувати домовленості (тобто приймати вантаж) в судах першої та апеляційної інстанцій позивач програв. Адвокатів компанії Nota group було залучено до участі у справі на стадії перегляду справи Верховним судом вже з негативними для клієнта судовими рішеннями. В результаті редставлення інтересів клієнта у суді компанією Nota group Верховний суд скасував попередні рішення судів і справа була направлена ​​на новий розгляд до суду першої інстанції. Після нового розгляду справи суд прийняв рішення на користь нашого клієнта. В результаті чого суд зобов'язав ДП «Адміністрація морських портів України» виконати умови договору в натурі і прийняти товар за договором, укладеним в результаті проведеного тендеру про закупівлі. «В ході судового розгляду основним аргументом відповідача було те, що термін дії договору закупівлі давно закінчився. А значить управління буцімто не зобов'язане виконувати зобов'язання за договором. Однак суд задовольняючи позов не прийняв ці доводи до уваги, оскільки закінчення строку договору не свідчить про припинення зобов'язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання зобов'язань в натурі», - розповів адвокат Nota group Олександр Матросов. За рішенням суду кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не тільки протягом терміну, встановленого сторонами для його виконання в договорі. Подібні судові позови- наша постійна рутинна робота. Команда Nota group не боїться братися за роботу будь-якої складності. Звертаючись до нас за допомою, ви обираєте безпеку та впевненість у завтрашньому дні.
Подробнее
13 июля 2020
Аудиторський звіт «в обіймах» Закону №1210
В сучасному світі фінансова звітність компанії є дзеркалом та показником її фінансової дисципліни. Жодне набуття корпоративних прав не відбувається без аналізу фінансової звітності компанії, корпоративні права якої купуються/придбаваються. Користувачі фінансової звітності хочуть мати повне розуміння, в якому фінансовому стані перебуває компанія, корпоративні права якої відчужуються. Особливо це стосується компаній (підприємств), що становлять суспільний інтерес. Поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» було введене в український законодавчий обіг 05.10.2017 р. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» №2164‑VIII. Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 р. №996‑XIV (зі змінами та доповненнями від 05.10.2017 р.), підприємствами, що становлять суспільний інтерес, є підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких була здійснена публічна пропозиція, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств і малих підприємств), а також підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. Ч. 3 ст. 14 Закону №996‑XIV передбачено, що підприємства, які становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (в повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. №2258‑VIII, аудиторський звіт — це документ, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього закону. Тобто починаючи з 05.10.2017 р. на законодавчому рівні було закріплене поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» та обов'язок таких підприємств оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком/звітом на своїй веб-сторінці в повному обсязі. Зміни в податковому законодавстві України після прийняття Закону України №466‑IX від 16.01.2020 р. 23.05.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. №466‑IX. Цей Закон інкорпорував до Податкового кодексу України норми щодо обов'язку подання окремими суб'єктами господарювання аудиторського висновку у разі настання певних обставин. Відповідно до пп. «й» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити інформацію, зокрема, аудиторський висновок щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов'язковою для платника податків). Також аудиторський звіт став неодмінною складовою податкової звітності платників податків, оскільки згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки й збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Відповідальність за непроведення аудиту та неотримання аудиторського звіту Відповідно до ст. 16 316 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом накладається штраф у розмірі від 1 тис. [17 тис. грн] до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [34 тис. грн]. За повторне вчинення відповідного правопорушення, на винних осіб накладається штраф від 2 тис. [34 тис. грн] до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [51 тис. грн]. Водночас вказані вище розміри штрафів є порівняно невеликими з розмірами штрафів, які встановлені п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України за неподання платниками податків звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України. З аналізу вищевказаного випливає, що аудиторська діяльність в України після прийняття Закону №466‑IX буде переоцінена, зокрема, з боку акціонерних товариств, банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших фінансових установ.
Подробнее
3 июля 2020
На днях Департамент киберполиции Украины сообщил о том, что произошедшая в мае утечка персональных данных украинцев произошла из баз государственных и частных компаний, в том числе через банки, страховые, логистические компании и службы такси. В результате было открыто 34 уголовных производства не только по статьям "мошенничество" и "распространение информации с ограниченным доступом", но и по статье "несанкционированное вмешательство в электронные операционные системы».  По словам правоохранителей, базы данных были украдены у компаний, которые работают в сфере страхования, занимаются логистическими услугами, у частных и государственных банков и лицах, у которых был доступ к госреестрам.  Пострадали также базы данных госорганов, базы данных водителей служб перевозок и тд. К руководству, которое не обеспечило соответствующим образом защиту персональных данных и информации, будут приняты превентивные меры. Руководитель практики по защите персональных данных компании Nota Group Елена Колченогова считает, что данное событие- яркий показатель халатного отношения многих украинских предпринимателей к защите персональных данных и кибербезопасности в целом. В свою очередь соблюдение элементарных норм кибербезопасности может предотвратить или, как минимум, ограничить утрату ценной информации компании. А информация - это тот ресурс, на котором держится вся деятельность компании: «Думаю, что находясь в одной из стран Европы, нормы ответственности по  GDPR быстро бы привели в действие. Возможно, если бы должная ответственность была прописана в украинском законодательстве, то компании, которые обрабатывали данные, по которым произошла утечка, были ли бы более осмотрительны и предприняли меры по их защите заранее.  К сожалению, пока нет должной финансовой ответсвенности за незаконное обращение с персональными данными, нет и должного уважения к их использованию, хранению и защите, что ведет к подобным ситуациям, которая произошла в мая этого года. Тем не менее, ужесточения ответсвенности за обращение с персональными данными становится все более вынужденной мерой, к которой рано или поздно должен прийти украинский законодатель. И нормы GDPR на этом пути применимый и действенный механизм». Конечно, пока в нашей стране минимальные штрафы за несоблюдение законодательства о защите данных, но в скором будущем они значительно вырастут. Так что бизнесу лучше не затягивать с внедрением стандартов.
Подробнее
17 июня 2020
В Україні ухвалили законопроект про «хмарні послуги»
16 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону України про хмарні послуги за №2655 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67744 Проектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень та наданні хмарних послуг. На законодавчому рівні пропонується: -визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)»; -ввести до термінології українського  законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників; -встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору  про надання хмарних послуг; Прийняття такого законопроекту однозначно позитивне рішення, яке має ряд плюсів. По-перше, він дозволить створити потужну екосистему надавачів хмарних послуг всередині країни по-друге, він стимулюватиме перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки А також: дасть імпульс до прискореного розвитку ринку розробок програмного забезпечення для внутрішнього ринку, створюватиме додану вартість сектору ІТ та знизить ризики корупційної складової при закупівлях за бюджетні кошти. Компанія Nota group вважає, що прийняття вказаного проєкту закону позитивно вплине на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та стане поштовхом для розвитку та впровадження новітніх технологій у взаємовідносинах держави, суспільства та суб’єктів господарювання.
Подробнее
10 июня 2020
Як роботодавцям оформити повернення працівників після карантину
Країна поступово виходить з карантину і наразі  відновлюється звичний ритм роботи. Тож роботодавцям важливо подбати про те, як повертати працівників до роботи. Зокрема, визначити, які працівники необхідні на своїх робочих місцях, а які можуть продовжити працювати віддалено або в умовах гнучкого робочого часу. Автоматичного виходу працівників з "карантинних відпусток" законом не передбачено. Крім випадків, коли працівник одразу в заяві на відпустку без збереження заробітної плати вказав дату виходу на роботу, наприклад, 03.06.2020. Переривання відпустки (основної або додаткової) можливе лише в крайніх випадках, передбачених ст. 79 КЗпП, наприклад, у разі виробничої аварії або для усунення наслідків виробничої аварії, відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства. У решті випадків вихід з відпустки має відбуватися зі згоди самого працівника.  В такому випадку роботодавець може вчинити так: 1) зв’язатися з працівниками та поінформувати їх про можливість виходу на роботу у зв’язку із закінченням карантину; 2) працівник має написати заяву з проханням перервати відпустку та стати до роботи; 3) на підставі заяви працівника видати наказ про переривання відпустки без збереження заробітної плати, яку було надано на час карантину; 4) у наказі вказати дату, коли працівнику потрібно стати до роботи. Примушувати працівника виходити з відпустки є неправомірним. У разі запровадження роботодавцем  дистанційної роботи під час карантину, то до виходу працівників на свої робочі місця в офісі потрібно підготуватись. Для цього треба: 1) визначитися з датою повернення працівників; 2) з’ясувати, чи всі працівники мають можливість працювати в офісі; 3) підготувати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи. Необхідно видати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи та відновлення звичайного режиму роботи, в якому зазначити: причину зміни режиму роботи з дистанційного на звичайний, а саме – у зв’язку із закінченням карантину та скасуванням обмежувальних заходів, відновленням роботи транспорту; дату припинення дистанційної форми роботи; дату виходу працівника на робоче місце; перелік працівників, які повертаються до звичного режиму, та їхні посади; порядок ознайомлення працівників з наказом та зміною режиму роботи. Якщо частина працівників залишається вдома, то про це потрібно вказати в наказі або окремим наказом продовжити режим дистанційної роботи для певних працівників, але для цього такі працівники мають написати відповідні заяви. Оскільки, Кодекс законів про працю України дозволяє встановити режим дистанційної роботи наказом лише на час загрози поширення пандемії (ч. 2 ст. 60 КЗпП). Повертаючи працівників до офісів, варто подбати про дотримання санітарних та епідеміологічних вимог, визначених, у першу чергу, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».  Обов’язковим є: проведення дезінфекції приміщень, забезпечення працівників антисептиками для обробки рук, дотримання відстані між столами працівників тощо. За правильної організації роботи на підприємстві все це можливо зробити одночасно. Обов’язком роботодавця є створення належних та безпечних умови праці (ст. 141, 153 КЗпП). При цьому роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Подробнее
20 мая 2020
Несвоєчасне надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Нові вимоги надання відомостей для юросіб
12 травня 2020 року Міністерство юстиції України прийняло Наказ №1626/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», яким: 1) Внесені зміни до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №359/5, де: -державних реєстраторів уповноважили інформувати територіальні органи Міністерства юстиції України у разі виявлення фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. 2) Внесені зміни до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, де перелік обов’язкових відомостей про юридичну особу доповнено: -інформацією про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи; розмір частки засновника (учасника); -інформацією про характер та міру (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа; 3) Внесені зміни до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена Наказ Міністерства юстиції України 12.08.2016 № 2473/5,  яку доповнено, зокрема, положенням про те, що Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган у разі виявлення під час проведення реєстраційних дій фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою передбаченої законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, інформують про це керівника відповідної юридичної особи або особу з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною шостою статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З аналізу вищевказаних змін слідує два позитивних моменти: по-перше: створюються додаткові механізми у боротьбі з рейдерством. І це плюс.   по-друге: посилюється контроль та відповідальність юридичних осіб у сфері розкриття інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників.
Подробнее
11 мая 2020
Дебіторська заборгованість: як убезпечити свій бізнес від проблем
Дебіторська заборгованість - це борг контрагентів перед постачальником/підрядником/ виконавцем. Буває у компаній, які працюють з відстрочкою платежу. Прострочена дебіторка - це коли всі терміни повернення пройшли, але контрагенти не поспішають з оплатою. Прострочена дебіторська заборгованість небезпечна тим, що коли вам потрібно буде купувати товар або платити зарплату, у компанії може не вистачити оборотних коштів. Це призведе до загрози закриття бізнесу.  Багатьом знайоме? Що робити? Важливіше і простіше не допустити, ніж потім ліквідувати. Тому до того, як почати працювати з партнерами, потрібно як мінімум перевірити юридичний статус компанії партнера - чи не є банкрутом, чи немає в відношенні неї судових і виконавчих проваджень. Якщо все ж утворилася заборгованість, спочатку перевірте наявність правових підстав для її стягнення (наявність підписаного договору, первинних документів, рахунків на оплату і доказів їх передачі боржнику). Якщо договір не укладався (є тільки підписаний акт або накладна), необхідно написати боржнику письмову вимогу про оплату на підставі ст. 530 Цивільного кодексу. Боржник повинен виплатити борг протягом 7 днів віддати отримання вимоги, інакше ви має право звернутися до суду. Необхідно регулярно моніторити і аналізувати всю дебіторську заборгованість в компанії, щоб не допустити закінчення термінів позовної давності (3 роки для стягнення боргу та 1 рік для стягнення штрафних санкцій).  В ідеалі мати розроблений порядок по роботі з дебіторкою. Перед зверненням до суду необхідно ще раз переконатися в наявності правових підстав для стягнення боргу і перевірити ще раз статус контрагенту для оцінки перспектив стягнення боргу та прийняття рішення про доцільність звернення до суду. Це лише найпоширеніші проблеми, з якими може зіткнутися бізнес. Для убезпечення себе від можливих наслідків краще завжди звертатися до адвокатів. Подбайте про безпеку перш ніжпотрібно буде рятувати себе в екстреному режимі. 
Подробнее
5 мая 2020
Роботодавцям: допомога по частковому безробіттю. Умови, про які варто знати.
Уряд на час карантину спростив процедуру реєстрації та отримання допомоги по безробіттю. Було запроваджено низку законодавчих змін, які передбачають зокрема допомогу роботодавцям, які зупинили чи скоротили свою діяльність під час карантину, для покриття витрат на зарплату своїм робітникам. На перший погляд, це гарна ініціатива. Але є декілька умов, про які треба знати перед тим, як звертатися за допомогою. Давайте розберемося: ЯКИМ РОБОТОДАВЦЯМ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ Допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб'єктів • малого підприємництва – це суб'єкти господарювання, у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб та річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ • середнього підприємництва – це юридичні особи, у яких середня кількість працівників за звітний період складає від 50 до 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності складає від 10 до 50 млн. євро, визначену за  середньорічним курсом НБУ за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ. КОМУ НЕ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ  Допомога НЕ надається у разі наявності у роботодавця заборгованості: • з виплати заробітної плати • сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла протягом п'яти років, що передують року зупинення виробництва. ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНО ПОДАТИ  ДО ФОНДУ ЗАЙНЯТОСТІ ТА В ЯКІ СТРОКИ Роботодавцю необхідно звернутись до місцевої служби зайнятості протягом 30 календарних днів із дня зупинення (скорочення) виробництва з наданням 4-х документів: 1.заяви у довільній формі; 2.копії наказу із зазначенням дати початку/ зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби; 3.відомостей про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю; 4. довідки про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ, що виникла протягом 5-ти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва. Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається Фондом протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів. УМОВИ, ПРО ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ У РАЗІ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ 1. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). 2. Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові (окрім осіб з числа пенсіонерів) було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу). 3. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. 4. Забороняється звільнення працівників, на яких отримано допомогу, протягом 6-ти місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 6 місяців – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги) із дня закінчення виплати допомоги з підстав: - скорочення штату (чисельності), - за угодою сторін, - за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. У такому разі кошти повертаються в повному обсязі до Фонду. І головне, що варто знати! Будьте готові, що після карантину кожного роботодавця, який звертався за допомогою, будуть ретельно перевіряти.  Стаття 52 Закону про зайнятість прописує контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення ( його здійснює Держпраці).  Додаткової звітності про використання (виплату) коштів, Фінансових штрафів за нецільове використання коштів від Фонду (в тому числі допомоги по частковому безробіттю) Закон про зайнятість не містить!  
Подробнее