arrow
ФИНАНСОВОЕ И БУХГАЛТЕРСКОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ
ЮРИДИЧЕСКОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ
КАДРОВОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ И HR
УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ КОНСАЛТИНГ

КТО МЫ

ВАШ BPO-ПАРТНЕР № 1 (Business Process Outsourcing)
Команда профессионалов предоставляет комплексное сопровождение всех бизнес-процессов на аутсорсинге по основным направлениям: финансовое, бухгалтерское и кадровое обслуживание, юридическое сопровождение и управленческий консалтинг.
Мы помогаем бизнесу в Украине сосредоточиться на реализации своей главной бизнес-идеи, не отвлекаться на рутинные процессы и чувствовать себя в безопасности.

100+
ДОВОЛЬНЫХ КЛИЕНТОВ
30 млн грн +
ОБОРОТ КОМПАНИИ
50+
СОТРУДНИКОВ

НАШИ ЦЕННОСТИ

НОВОСТИ КОМПАНИИ

Nota Goup разом з іншими компаніями холдингу Octava Capital візьме участь у програмі Climate Ambition Accelerator
Climate Ambition Accelerator — це програма для бізнесу, покликана допомогти українським підприємствам зменшити негативні впливи на клімат та планету. Українські компанії досягатимуть кліматичної нейтральності в унісон із Європою. Для нас це чудова перспектива захисту довкілля України з урахуванням передових досягнень у цій сфері. Ми переконані – війна закінчиться нашою перемогою. Нам доведеться докласти зусиль для відновлення країни. Та вже сьогодні слід подбати про запровадження кращих практик екологічної та кліматичної модернізації! Nota Group – на захисті українського довкілля!
Подробнее

Захистити себе: як цивільним отримати зброю за спрощеною процедурою під час війни. І як її купити зараз?
Отримати зброю для особистого захисту готові 59% українців з понад 1,7 млн громадян, які взяли участь в опитуванні на порталі «ДіЯ». Майже така ж пропорція спостерігалась і за даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг», опублікованого 23 травня 2022 року. Так, за останні три місяці війни кількість тих, хто підтримує надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами зросла більш ніж удвічі. В сучасних українських реаліях на підтримку цієї ініціативи висловились 58% респондентів, тоді як проти – 39%. Тож чи можуть прості українці, не залучені до складу збройних та інших військових формувань, володіти вогнепальною зброєю, і яка процедура її отримання передбачена під час війни, розповів Mind провідний юрисконсульт консалтингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк. Ми можемо спостерігати, що вперше за історію дослідження цього питання кількість прихильників ідеї надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами перевищила кількість противників. Для порівняння: в період з 2018 по 2021 роки прихильників цієї ідеї було близько однієї чверті з усіх опитаних, позаяк проти висловлювались більше ніж 70%. Насправді, коли мова заходить про легалізацію права громадян України на володіння цивільною вогнепальною зброєю, йдеться саме про закріплення даного права на рівні закону. Це варто розуміти, оскільки громадяни України й попри відсутність профільного закону, наразі, як і багато років до цього, можуть легально володіти вогнепальною зброєю, з урахуванням певних обмежень. Які підстави для володіння зброєю існують в Україні? Наразі, в умовах війни, для цивільних осіб в Україні діє цілих три механізми володіння вогнепальною зброєю. Перший механізм передбачає набуття мисливської вогнепальної зброї у власність громадянами України в загальному порядку, який передбачає поновлення дозволу на зброю кожні три роки. Другим механізмом передбачено скорочений порядок надання громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї на час дії воєнного стану. Третім механізмом на період запровадження воєнного стану встановлено особливий порядок тимчасового видання вогнепальної зброї і боєприпасів до неї громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, для участі у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав. Далі детальніше розберемося з першим та другим механізмом, оскільки саме ними передбачено набуття громадянами вогнепальної зброї у власність, а не тимчасове користування. Хто може отримати дозвіл і на яку зброю? За загальним порядком, затвердженим наказом МВС від 21 серпня 1998 року  №622, правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї – 25-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У деяких читачів може виникнути питання щодо обмеження придбання вогнепальної зброї як мисливської, проте, згідно з поточною класифікацією, за встановленими критеріями до мисливської зброї можна віднести більшість гладкоствольних рушниць іноземного та українського виробництва, а також безліч напівавтоматичних карабінів на базі загальновідомих зразків нарізної зброї. Головними критеріями віднесення вогнепальної зброї до мисливської в Україні є загальна довжина зброї не менше ніж 800 мм, обмежена ємність магазину, наявність запобіжника та відсутність автоматичного режиму ведення вогню. Як придбати зброю? Для отримання дозволу на придбання мисливської вогнепальної зброї за загальним порядком потрібно звернутися до підрозділу поліції, що виконує функції дозвільної системи за місцем проживання майбутнього власника зброї та подати наступні документи згідно з переліком: заява щодо видання дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника; заповнена картка-заява (за зразком згідно з наказом №622); медична довідка (за формою 127/о); довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги; копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, – копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання). Як зареєструвати? Наступним кроком після придбання зброї необхідно звернутися до відповідного органу поліції за місцем проживання власника зброї та зареєструвати придбану зброю з подальшим одержанням дозволу на її зберігання, носіння. Для отримання дозволу на зберігання та носіння зброї потрібно подати наступні документи: заяву щодо видання дозволу на зберігання та носіння зброї на ім’я керівника органу поліції; дві фотокартки розміром 3 х 4 см; дублікат дозволу з відміткою магазину про продаж зброї, пристрою або з відміткою про переоформлення їх у встановленому законодавством порядку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція). Власник зброї також надає договір страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї. Після виконання всіх описаних вище кроків уповноважений орган поліції видає дозвіл на зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї терміном на три роки, який необхідно продовжувати після спливу терміну дії. Як оформити дозвіл за скороченою процедурою? Згідно зі скороченим порядком надання громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї та набоїв до неї на час дії воєнного стану, затвердженого наказом МВС від 1 березня 2022 року №170, громадянам України достатньо лише подати на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) письмову заяву про видання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї за наявності документа, що посвідчує особу. До заяви необхідно додати копію документа, що посвідчує особу, за наявності – копію військового квитка, пенсійного посвідчення військової служби чи правоохоронного органу, члена громадського формування або наявного вже дозволу на зброю, а також іншого документа, що підтверджує факт досвіду користування зброєю; Дозвіл за скороченою процедурою видається уповноваженим органом поліції протягом двох днів з дати подання заяви, після перевірки заявника на відсутність наступних обмежень: систематичне порушення публічного порядку та правил дозвільної системи; керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; незаконне виробництво, придбання, зберігання наркотичних засобів; вчинення домашнього насильства; повідомлення підозри у вчиненні кримінального правопорушення; перебування особи у державному розшуку; судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; наявність рішення суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї. Звертаємо увагу, що у разі наявності або вчинення вище згаданих обмежень, дозвіл підлягає анулюванню. Дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на строк дії правового режиму воєнного стану. Важливою особливістю скороченої процедури обов’язок громадян здати до органів поліції прийняту на облік вогнепальну зброю, отриману за скороченою процедурою, не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Проте, отримана у спрощеному порядку вогнепальна зброя може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених Наказом №622 за загальною процедурою, або реалізована у встановленому порядку не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Як вбачається, в умовах війни, громадяни України можуть реалізувати своє право на придбання вогнепальної зброї за спрощеною процедурою в найкоротші терміни та в подальшому без особливих труднощів легально володіти зброєю й після перемоги України. Автор: Олександр Слободянюк, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua
Подробнее

Відкриття реєстрів: як під час війни купити та продати нерухомість
Днями київські центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) відновили приймання документів для реєстрації прав на нерухомість. Відтак процедура купівлі/продажу квартир починає відновлюватися, незважаючи на воєнний стан. Як оформити таку угоди під час війни і на що звертати увагу, розповіла Mind провідний юрисконсульт Nota Group Ганна Кравчук.  Через військову агресією Російської Федерації проти України Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (надалі – ДП «НАІС») тимчасово призупинило роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Таке рішення було прийнято з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією реєстрів зі сторони ворога. Відтак функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПНМ),  в якому фіксуються всі дії щодо нерухомого майна, теж було припинено. Звісно, життя триває навіть у воєнний час, тому обмеження доступу до певних реєстрів та вчинення окремих реєстраційних дій у регіонах, де не велись бойові дії, послаблювались. Для відновлення ринку нерухомості та вирішення нагальних питань Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №480 від 19 квітня 2022 року (надалі – постанова), яка 28 квітня 2022 року набрала чинності та відновила роботу ДРРПНМ, при цьому встановлюючи певні норми та правила щодо порядку доступу та вчинення реєстраційних дій. Де можливий доступ до реєстрів? Одразу зауважимо, що доступ до реєстру можливий лише в певних регіонах нашої країни. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не відновлено доступ до реєстру, визначено наказом Мін’юсту №1429/5 від 11 квітня 2022 р. Хто має право вчиняти реєстраційні дії? Доступ до реєстру та можливість здійснювати реєстраційні дії надається державним реєстраторам та посадовим особам Мін’юсту, а також нотаріусам, у тому числі приватним, включеним до переліку. Для включення до переліку нотаріус, який відповідає критеріям, визначеним постановою, подає (надсилає) до відділення Нотаріальної палати України (для приватних нотаріусів) та територіального органу Мін’юсту заяву про включення до переліку в паперовій або електронній (з накладеним кваліфікованим електронним підписом нотаріуса) формі, в якій підтверджує таку відповідність. У разі проходження перевірки Мін’юст включає нотаріуса до переліку. Даний перелік нотаріусів затверджений наказом Мін’юсту від 3 травня 2022 року №1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна», із змінами та доповненнями. Які реєстраційні дії дозволені під час війни? Постанова дає можливість нотаріусам в умовах воєнного стану посвідчувати наступні документи: договори щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна; спадкові договори; договори іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя; встановлення довірчої власності на нерухоме майно; договори про визначення розміру часток у праві спільної власності, договори поділу спільного майна подружжя (виділу з нього); договори позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки; договори відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договори про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення); довіреності на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа; справжність підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи; видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися. Зверніть увагу, що нотаріуси, які включені до переліку із застереженням про заборону вчинення ними окремих нотаріальних дій, мають право вчиняти виключно нотаріальні дії щодо цінного майна, на які не поширюються такі застереження. Які обмеження запроваджені для реєстраційних дій? Нотаріусам заборонено посвідчувати: акти про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також договори купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку»; договори щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, крім випадків набуття відчужувачем права власності у порядку спадкування або у результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності; договори щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності. Як обрати нотаріуса? Нотаріус може здійснити посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно виключно за місцезнаходженням такого майна. Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно, розташоване у м. Києві або Київській області, здійснюється виключно нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташована у м. Києві або Київській області, за місцезнаходженням такого майна, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору. Отже, для забезпечення легітимності реєстраційної дії щодо об’єктів нерухомого майна під час воєнного стану радимо виконати наступні кроки та перевірити: Регіон, в межах якого відновлено/не відновлено доступ до реєстру (наказ Мін’юсту №1429/5 від 11.04.2022). Чи включений нотаріус до переліку, згідно з наказом Мін’юсту від 3 травня 2022 року №1760/5. Чи немає у вибраного з переліку нотаріуса заборони на вчинення окремих нотаріальних дій. Автор: Ганна Кравчук, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua
Подробнее

ПРИЗНАНИЕ

Компанию Nota Group и ее отдельных экспертов регулярно отмечают авторитетные исследования и рейтинги как лидеров консалтингового и аутcорсингового рынка.

НАША КОМАНДА

СВЯЖИТЕСЬ С НАМИ

Бизнес-центр Compass FM,
ул. Смоленская, 31-33,
г. Киев, 03005, Украина