Наши новости

19 октября 2020
Блокування податкових накладних стало популярним інструментом тиску на бізнес з боку держави
Якби за зміну нормативно-правового регулювання видавали Оскара, то Податковий кодекс України отримав би пальму першості. При чому декілька років поспіль. Запровадження нових ускладнених правил гри у податкових взаємовідносинах призводить до того, що м’яч завжди опиняється на полі податкового органу. Проте арбітр в особі органів адміністративного контролю або судової гілки влади не завжди встигає за цією швидкоплинністю. Одним із таких нових викликів є зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Важливо те, що без цієї реєстрації блокуються усі операції з контрагентами. Достатньо проста на перший погляд процедура стала справжньою перепоною для платників податків, та більше — інструментом тиску з боку податківців. Крамольна практика Перефразовуючи сумнозвісну фразу: була б податкова накладна, а причина для відмови її реєстрації — знайдеться. Здається, саме таким принципом озброїлися податківці у взаємовідносинах з платниками податків. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Блокуючи податкові накладні, фіскальні органи зазвичай посилаються на критерії ризикованості здійснення операцій або самого платника податку. Річ у тім, що ці критерії тлумачяться фіскалами надзвичайно широко, а подекуди норми суперечать одна одній, та й до самої системи моніторингу у правників є чимало запитань. Критерій ризикованості здійснення операцій напрочуд часто застосовується до процесів за результатами інвентаризації товарів — так званої пересортиці. Причому цей критерій найчастіше присвоюється суб’єкту господарювання, яким не подано таблиці платника податку; або подано таблицю платника податку, але її не прийнято; або таблицю спочатку прийнято, а пізніше ухвалено рішення про її неприйняття. Чому податковий орган може не враховувати або неприймати таблиці даних платника? Підставами може слугувати наявність інформації про здійснення платником податків ризикових операцій, або виявлення невідповідності зазначених платником податків в таблиці даних видів діяльності, які наявні у платника, основним засобам. Але цей перелік не є вичерпний — причини неприйняття таблиці можуть бути й іншими або взагалі не вказані.  Аргументи та контраргументи Отже, сталося неминуче — податкова накладна заблокована. Як же діяти в такій ситуації? Подавати документи для розблокування та зняття статусу «ризикованості» або подати таблицю даних платника податку з поясненнями та додатками. Пояснення зазвичай подаються у форматі коротких або детальних меседжів. Короткі пояснення можна подавати в графах «Інформація» «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку» (форма J/F 1314901) або в графі «Пояснення» «Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено» (форма J/F 1312602). Ретельнішого підходу вимагають детальні пояснення. Це — окремий документ, який сканується і прикріплюється до повідомлення про подання документів для розблокування податкової накладної, повідомлення про подання документів для зняття статусу «ризикованості», таблиці даних платника податку. Детальні пояснення повинні містити інформацію про історію підприємства з актуальною інформацією про нього, наявність ресурсів для здійснення діяльності за номенклатурою у заблокованій податковій накладній, опис технічних процесів виробництва (придбання), детальний опис подій по заблокованій податковій накладній в хронологічному порядку. Також слід відобразити операції в бухгалтерському та податковому обліках, отримати від покупця довідку про подальше використання придбаної продукції, товарів, послуг, робіт. Цей етап є напрочуд важливим, а ретельність збору і підготовки необхідної інформації може стати запорукою успіху та розблокування податкової накладної самим податковим органом. Адміністративні інструменти Найпоширенішими причинами винесення рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є наступні: ненадання письмових пояснень відносно підтвердження інформації зазначеної у накладній, реєстрація якої зупинена; ненадання платником копій документів; надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, з зазначенням відповідних документів. Якщо платник податку піде адміністративним шляхом оскарження, то може подати скаргу на рішення комісії регіонального рівня лише в електронному вигляді (форма J/F 1313203 «Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних») в Електронному кабінеті платника. Звертаємо увагу: скарга має містити розгорнуту версію пояснень. Слід чітко і детально сформувати свою позицію і бачення, чому комісія ухвалила рішення не вірно. Також варто повторити головні аспекти пояснень для розблокування податкових накладних з додатками і додатковими документами. Адміністративний орган має ухвалити рішення за скаргою протягом десяти календарних днів. У разі відсутності в Електронному кабінеті платника відповіді в встановленій формі, то скарга вважається задоволеною. Досить ефективним додатковим інструментом вирішення ситуації є залучення Ради бізнес-омбудсмена. Але цей інструмент можна задіювати лише на стадії адміністративного оскарження. Регламентом Ради бізнес-омбудсмена передбачена процедура додаткового оскарження протиправності дій контролюючого органу з обов’язковим наданням рекомендацій для прийняття законного рішення. Судовий контроль Інший шлях оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних — судовий. З огляду на кадровий голод в судовій системі цей шлях може бути досить тривалим. Щоправда, практика адміністративних судів з питання оскарження рішень податкових органів є досить промовистою. «Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним», — зазначає Касаційний адміністративний суд (КАС) у складі Верховного Суду (ВС) у постанові від 30 січня 2020 року, справа №300/148/19. «Податковий орган у квитанціях про неприйняття податкової накладної до реєстрації у якості причини відмови були зазначені причини, які не передбачені податковим законодавством», — йде мова в постанові КАС ВС від 12 березня 2020 року, справа №805/4620/15-а. «Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасуваннярішень про відмову в реєстрації податкових накладних», — переконаний КАС ВС у постанові від 10 квітня 2020 року, справа №819/330/18. Рішення на користь платників податків у подібних правовідносинах винесені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду також у справах № 820/7240/16, № 826/152/16, № 826/10540/18, а також в низці інших справ. Скільки ще рішень має бути ухвалено на користь бізнесу Верховним Судом, аби податкові органи припинили свою ганебну практику? Не судом єдиним Утім, судові перипетії — не єдиний негативний наслідок для бізнесу. Оскільки фіскали можуть пригальмувати будь-яку операцію, яка вимагає реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, під удар може потрапити масштабна операція з контрагентом. Випадання з системи одного гвинтика може призупинити хід цілої машини. І чим більшою є ця бізнес-машина, тим серйозніші фінансові втрати може понести компанія. А кореспонденція з іншою машиною — бюрократичною, якою є податкова система, — задля доведення своєї правоти, вимагає найціннішого ресурсу — часу. Час у бізнесі — розкіш на вагу золота. І проблема ця не індивідуальна, вона вражає своїми розмірами. Як стверджують деякі джерела, підприємливі податківці за невеликі гонорари (до 3% від обсягу операції) пропонують вирішити питання заблокованої накладної швидше і ефективніше. Та більше, нещодавно в публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронні органи виявили втручання в алгоритми роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних. Силовики викрили цілу схему фіскалів, яка прикривалася «ризикованістю» здійснення операції або «ризикованістю» самого платника податку. У період локальної і глобальної економічної кризи та тривалих карантинних обмежень, у час, коли і великий, і малий бізнес шукають будь-яку соломинку аби вхопитися і втриматися на плаву, такі «ведмежі послуги» і схеми податківців виглядають особливо цинічними. Автор: Дмитро РИБАЛЬЧЕНКО, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group, голова фінансово-аудиторського комітету групи компаній «Октава»
Подробнее
16 октября 2020
Nota Group підписала меморандум про співпрацю з оператором архівних послуг Reisswolf Ukraine
Компанія Nota Group та найбільший європейський оператор архівних послуг Reisswolf Ukraine об’єднали свої зусилля для підтримки бізнесу в Україні. Метою меморандуму є забезпечення співпраці фахівців та активістів Reisswolf Ukraine та Nota Group та створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності в Україні. Відтепер компанія Reisswolf Ukraine на пільгових умовах надаватиме свої послуги з архівного зберігання, оцифрування та конфіденційного знищення документів нашим клієнтам. Зі свого боку Nota Group буде надавати підтримку клієнтам Reisswolf Ukraine в питаннях аутсорсингу бізнес-процесів у вигляді юридичного, бухгалтерського супровіду, кадрового адміністрування, впровадження GDPR, забезпечення корпоративної безпеки та багато іншого. Сподіваємось, що співпраця принесе користь багатьом українським підприємцям!
Подробнее
15 июля 2020
Обкласти гральний бізнес усіма податками буде проблематично
Запровадити закон щодо легалізації грального бізнесу направлений на виведення з тіні цієї сфери, але одразу обкласти її податками навряд чи вдасться. Таку думку висловив Mind Олег Борійчук, керівник департаменту з правових питань компанії Nota Group, щодо прийнятого напередодні зазначеного закону. «Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично», – наголосив Борійчук. Гральний бізнес в Україні був  заборонений законом з 2009 року (окрім лотерей). Але фактично оператори лотерей через лазівку в законі здійснювали цю діяльність.Власники гральних закладів та сайтів купували дозвіл на роботу в одного з ліцензованих державою лотерейних операторів. За цими субліцензіями казино, зали з автоматами, букмекерські контори та онлайн-ставки формально ставали лотереями. А грошові обороти при цьому йшли повз бюджет, тобто знаходились в «тіні» від держави. Тепер діяльність грального бізнесу хочуть законодавчо урегулювати, аби забезпечити додаткові надходження до бюджету, що так необхідно в період кризи. Гроші від ліцензій депутати хочуть спрямувати на підтримку медицини, спорту, культури, освіти та науки. Це однозначно плюс (якщо вони дійсно туди будуть спрямовані). Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично. Звісно, спірних питань в законі багато та оцінити фінансовий ефект від легалізації поки складно. Але опускаючи моралізаторство, можна сказати, що легалізація грального бізнесу це більше позитив, ніж негатив і для бізнесу  (який довгий час працював підпільно і зараз може вийти з тіні), і великою мірою для бюджету країни. Як показала світова практика, легальний гральний бізнес працює практично в усьому світі і приносить серйозні доходи в бюджет. Закон (№2285-д) про легалізацію грального бізнесу дозволяє: -організацію та проведення азартних ігор в гральних закладах казино; -організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; -організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; -організацію та проведення ігор в залах гральних автоматів; -організацію та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет; Головні правила для ринку: 1. Розмір плати за ліцензію залежатиме від виду діяльності та розташування грального закладу. 2. Жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор мають забезпечити їх фінансову стабільність та гарантувати виплати виграшів. 3. Запроваджується принцип «відповідальної гри», зокрема не допускатимуться до участі в азартних іграх особи, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія). До участі в азартних іграх допускатимуться лише особи, які досягли 21 року. 4. Гральне обладнання має відповідати міжнародним стандартам. 5. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей займатиметься ліцензуванням організаторів азартних ігор, веденням відповідних реєстрів, встановленням вимог щодо сертифікації грального обладнання. 6. Закон також передбачає обмеження щодо реклами азартних ігор; встановлює фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу.
Подробнее
13 июля 2020
Аудиторський звіт «в обіймах» Закону №1210
В сучасному світі фінансова звітність компанії є дзеркалом та показником її фінансової дисципліни. Жодне набуття корпоративних прав не відбувається без аналізу фінансової звітності компанії, корпоративні права якої купуються/придбаваються. Користувачі фінансової звітності хочуть мати повне розуміння, в якому фінансовому стані перебуває компанія, корпоративні права якої відчужуються. Особливо це стосується компаній (підприємств), що становлять суспільний інтерес. Поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» було введене в український законодавчий обіг 05.10.2017 р. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» №2164‑VIII. Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 р. №996‑XIV (зі змінами та доповненнями від 05.10.2017 р.), підприємствами, що становлять суспільний інтерес, є підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких була здійснена публічна пропозиція, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств і малих підприємств), а також підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. Ч. 3 ст. 14 Закону №996‑XIV передбачено, що підприємства, які становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (в повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. №2258‑VIII, аудиторський звіт — це документ, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього закону. Тобто починаючи з 05.10.2017 р. на законодавчому рівні було закріплене поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» та обов'язок таких підприємств оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком/звітом на своїй веб-сторінці в повному обсязі. Зміни в податковому законодавстві України після прийняття Закону України №466‑IX від 16.01.2020 р. 23.05.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. №466‑IX. Цей Закон інкорпорував до Податкового кодексу України норми щодо обов'язку подання окремими суб'єктами господарювання аудиторського висновку у разі настання певних обставин. Відповідно до пп. «й» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити інформацію, зокрема, аудиторський висновок щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов'язковою для платника податків). Також аудиторський звіт став неодмінною складовою податкової звітності платників податків, оскільки згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки й збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Відповідальність за непроведення аудиту та неотримання аудиторського звіту Відповідно до ст. 16 316 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом накладається штраф у розмірі від 1 тис. [17 тис. грн] до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [34 тис. грн]. За повторне вчинення відповідного правопорушення, на винних осіб накладається штраф від 2 тис. [34 тис. грн] до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [51 тис. грн]. Водночас вказані вище розміри штрафів є порівняно невеликими з розмірами штрафів, які встановлені п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України за неподання платниками податків звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України. З аналізу вищевказаного випливає, що аудиторська діяльність в України після прийняття Закону №466‑IX буде переоцінена, зокрема, з боку акціонерних товариств, банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших фінансових установ.
Подробнее
17 июня 2020
В Україні ухвалили законопроект про «хмарні послуги»
16 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону України про хмарні послуги за №2655 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67744 Проектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень та наданні хмарних послуг. На законодавчому рівні пропонується: -визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)»; -ввести до термінології українського  законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників; -встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору  про надання хмарних послуг; Прийняття такого законопроекту однозначно позитивне рішення, яке має ряд плюсів. По-перше, він дозволить створити потужну екосистему надавачів хмарних послуг всередині країни по-друге, він стимулюватиме перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки А також: дасть імпульс до прискореного розвитку ринку розробок програмного забезпечення для внутрішнього ринку, створюватиме додану вартість сектору ІТ та знизить ризики корупційної складової при закупівлях за бюджетні кошти. Компанія Nota group вважає, що прийняття вказаного проєкту закону позитивно вплине на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та стане поштовхом для розвитку та впровадження новітніх технологій у взаємовідносинах держави, суспільства та суб’єктів господарювання.
Подробнее
10 июня 2020
Як роботодавцям оформити повернення працівників після карантину
Країна поступово виходить з карантину і наразі  відновлюється звичний ритм роботи. Тож роботодавцям важливо подбати про те, як повертати працівників до роботи. Зокрема, визначити, які працівники необхідні на своїх робочих місцях, а які можуть продовжити працювати віддалено або в умовах гнучкого робочого часу. Автоматичного виходу працівників з "карантинних відпусток" законом не передбачено. Крім випадків, коли працівник одразу в заяві на відпустку без збереження заробітної плати вказав дату виходу на роботу, наприклад, 03.06.2020. Переривання відпустки (основної або додаткової) можливе лише в крайніх випадках, передбачених ст. 79 КЗпП, наприклад, у разі виробничої аварії або для усунення наслідків виробничої аварії, відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства. У решті випадків вихід з відпустки має відбуватися зі згоди самого працівника.  В такому випадку роботодавець може вчинити так: 1) зв’язатися з працівниками та поінформувати їх про можливість виходу на роботу у зв’язку із закінченням карантину; 2) працівник має написати заяву з проханням перервати відпустку та стати до роботи; 3) на підставі заяви працівника видати наказ про переривання відпустки без збереження заробітної плати, яку було надано на час карантину; 4) у наказі вказати дату, коли працівнику потрібно стати до роботи. Примушувати працівника виходити з відпустки є неправомірним. У разі запровадження роботодавцем  дистанційної роботи під час карантину, то до виходу працівників на свої робочі місця в офісі потрібно підготуватись. Для цього треба: 1) визначитися з датою повернення працівників; 2) з’ясувати, чи всі працівники мають можливість працювати в офісі; 3) підготувати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи. Необхідно видати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи та відновлення звичайного режиму роботи, в якому зазначити: причину зміни режиму роботи з дистанційного на звичайний, а саме – у зв’язку із закінченням карантину та скасуванням обмежувальних заходів, відновленням роботи транспорту; дату припинення дистанційної форми роботи; дату виходу працівника на робоче місце; перелік працівників, які повертаються до звичного режиму, та їхні посади; порядок ознайомлення працівників з наказом та зміною режиму роботи. Якщо частина працівників залишається вдома, то про це потрібно вказати в наказі або окремим наказом продовжити режим дистанційної роботи для певних працівників, але для цього такі працівники мають написати відповідні заяви. Оскільки, Кодекс законів про працю України дозволяє встановити режим дистанційної роботи наказом лише на час загрози поширення пандемії (ч. 2 ст. 60 КЗпП). Повертаючи працівників до офісів, варто подбати про дотримання санітарних та епідеміологічних вимог, визначених, у першу чергу, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».  Обов’язковим є: проведення дезінфекції приміщень, забезпечення працівників антисептиками для обробки рук, дотримання відстані між столами працівників тощо. За правильної організації роботи на підприємстві все це можливо зробити одночасно. Обов’язком роботодавця є створення належних та безпечних умови праці (ст. 141, 153 КЗпП). При цьому роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Подробнее
20 мая 2020
Несвоєчасне надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Нові вимоги надання відомостей для юросіб
12 травня 2020 року Міністерство юстиції України прийняло Наказ №1626/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», яким: 1) Внесені зміни до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №359/5, де: -державних реєстраторів уповноважили інформувати територіальні органи Міністерства юстиції України у разі виявлення фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. 2) Внесені зміни до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, де перелік обов’язкових відомостей про юридичну особу доповнено: -інформацією про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи; розмір частки засновника (учасника); -інформацією про характер та міру (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа; 3) Внесені зміни до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена Наказ Міністерства юстиції України 12.08.2016 № 2473/5,  яку доповнено, зокрема, положенням про те, що Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган у разі виявлення під час проведення реєстраційних дій фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою передбаченої законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, інформують про це керівника відповідної юридичної особи або особу з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною шостою статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З аналізу вищевказаних змін слідує два позитивних моменти: по-перше: створюються додаткові механізми у боротьбі з рейдерством. І це плюс.   по-друге: посилюється контроль та відповідальність юридичних осіб у сфері розкриття інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників.
Подробнее
11 мая 2020
Дебіторська заборгованість: як убезпечити свій бізнес від проблем
Дебіторська заборгованість - це борг контрагентів перед постачальником/підрядником/ виконавцем. Буває у компаній, які працюють з відстрочкою платежу. Прострочена дебіторка - це коли всі терміни повернення пройшли, але контрагенти не поспішають з оплатою. Прострочена дебіторська заборгованість небезпечна тим, що коли вам потрібно буде купувати товар або платити зарплату, у компанії може не вистачити оборотних коштів. Це призведе до загрози закриття бізнесу.  Багатьом знайоме? Що робити? Важливіше і простіше не допустити, ніж потім ліквідувати. Тому до того, як почати працювати з партнерами, потрібно як мінімум перевірити юридичний статус компанії партнера - чи не є банкрутом, чи немає в відношенні неї судових і виконавчих проваджень. Якщо все ж утворилася заборгованість, спочатку перевірте наявність правових підстав для її стягнення (наявність підписаного договору, первинних документів, рахунків на оплату і доказів їх передачі боржнику). Якщо договір не укладався (є тільки підписаний акт або накладна), необхідно написати боржнику письмову вимогу про оплату на підставі ст. 530 Цивільного кодексу. Боржник повинен виплатити борг протягом 7 днів віддати отримання вимоги, інакше ви має право звернутися до суду. Необхідно регулярно моніторити і аналізувати всю дебіторську заборгованість в компанії, щоб не допустити закінчення термінів позовної давності (3 роки для стягнення боргу та 1 рік для стягнення штрафних санкцій).  В ідеалі мати розроблений порядок по роботі з дебіторкою. Перед зверненням до суду необхідно ще раз переконатися в наявності правових підстав для стягнення боргу і перевірити ще раз статус контрагенту для оцінки перспектив стягнення боргу та прийняття рішення про доцільність звернення до суду. Це лише найпоширеніші проблеми, з якими може зіткнутися бізнес. Для убезпечення себе від можливих наслідків краще завжди звертатися до адвокатів. Подбайте про безпеку перш ніжпотрібно буде рятувати себе в екстреному режимі. 
Подробнее
5 мая 2020
Роботодавцям: допомога по частковому безробіттю. Умови, про які варто знати.
Уряд на час карантину спростив процедуру реєстрації та отримання допомоги по безробіттю. Було запроваджено низку законодавчих змін, які передбачають зокрема допомогу роботодавцям, які зупинили чи скоротили свою діяльність під час карантину, для покриття витрат на зарплату своїм робітникам. На перший погляд, це гарна ініціатива. Але є декілька умов, про які треба знати перед тим, як звертатися за допомогою. Давайте розберемося: ЯКИМ РОБОТОДАВЦЯМ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ Допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб'єктів • малого підприємництва – це суб'єкти господарювання, у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб та річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ • середнього підприємництва – це юридичні особи, у яких середня кількість працівників за звітний період складає від 50 до 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності складає від 10 до 50 млн. євро, визначену за  середньорічним курсом НБУ за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ. КОМУ НЕ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ  Допомога НЕ надається у разі наявності у роботодавця заборгованості: • з виплати заробітної плати • сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла протягом п'яти років, що передують року зупинення виробництва. ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНО ПОДАТИ  ДО ФОНДУ ЗАЙНЯТОСТІ ТА В ЯКІ СТРОКИ Роботодавцю необхідно звернутись до місцевої служби зайнятості протягом 30 календарних днів із дня зупинення (скорочення) виробництва з наданням 4-х документів: 1.заяви у довільній формі; 2.копії наказу із зазначенням дати початку/ зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби; 3.відомостей про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю; 4. довідки про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ, що виникла протягом 5-ти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва. Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається Фондом протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів. УМОВИ, ПРО ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ У РАЗІ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ 1. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). 2. Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові (окрім осіб з числа пенсіонерів) було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу). 3. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. 4. Забороняється звільнення працівників, на яких отримано допомогу, протягом 6-ти місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 6 місяців – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги) із дня закінчення виплати допомоги з підстав: - скорочення штату (чисельності), - за угодою сторін, - за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. У такому разі кошти повертаються в повному обсязі до Фонду. І головне, що варто знати! Будьте готові, що після карантину кожного роботодавця, який звертався за допомогою, будуть ретельно перевіряти.  Стаття 52 Закону про зайнятість прописує контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення ( його здійснює Держпраці).  Додаткової звітності про використання (виплату) коштів, Фінансових штрафів за нецільове використання коштів від Фонду (в тому числі допомоги по частковому безробіттю) Закон про зайнятість не містить!  
Подробнее

Свяжитесь с нами

Отправьте запрос, и мы перезвоним вам




ИЛИ