Роботодавцям: допомога по частковому безробіттю. Умови, про які варто знати.

5 мая 2020

Уряд на час карантину спростив процедуру реєстрації та отримання допомоги по безробіттю. Було запроваджено низку законодавчих змін, які передбачають зокрема допомогу роботодавцям, які зупинили чи скоротили свою діяльність під час карантину, для покриття витрат на зарплату своїм робітникам.

На перший погляд, це гарна ініціатива. Але є декілька умов, про які треба знати перед тим, як звертатися за допомогою. Давайте розберемося:

ЯКИМ РОБОТОДАВЦЯМ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ

Допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб’єктів

малого підприємництва – це суб’єкти господарювання, у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб та річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ

середнього підприємництва – це юридичні особи, у яких середня кількість працівників за звітний період складає від 50 до 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності складає від 10 до 50 млн. євро, визначену за  середньорічним курсом НБУ за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.

КОМУ НЕ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ 

Допомога НЕ надається у разі наявності у роботодавця заборгованості:
• з виплати заробітної плати
• сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення виробництва.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНО ПОДАТИ  ДО ФОНДУ ЗАЙНЯТОСТІ ТА В ЯКІ СТРОКИ

Роботодавцю необхідно звернутись до місцевої служби зайнятості протягом 30 календарних днів із дня зупинення (скорочення) виробництва з наданням 4-х документів:

1.заяви у довільній формі;

2.копії наказу із зазначенням дати початку/ зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби;

3.відомостей про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;

4. довідки про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ, що виникла протягом 5-ти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається Фондом протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів.

УМОВИ, ПРО ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ У РАЗІ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ

1. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

2. Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові (окрім осіб з числа пенсіонерів) було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу).

3. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

4. Забороняється звільнення працівників, на яких отримано допомогу, протягом 6-ти місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 6 місяців – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги) із дня закінчення виплати допомоги з підстав:

— скорочення штату (чисельності),

— за угодою сторін,

— за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. У такому разі кошти повертаються в повному обсязі до Фонду.

І головне, що варто знати! Будьте готові, що після карантину кожного роботодавця, який звертався за допомогою, будуть ретельно перевіряти.  Стаття 52 Закону про зайнятість прописує контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення ( його здійснює Держпраці).  Додаткової звітності про використання (виплату) коштів, Фінансових штрафів за нецільове використання коштів від Фонду (в тому числі допомоги по частковому безробіттю) Закон про зайнятість не містить!

 

Другие новости

19 июля 2021
Участь інхаус-юриста в кримінальних ризиках бізнесу: як не стати співучасником?
На жаль, на сьогодні об’єктивна реальність у кримінально-правовій площині України не надто оптимістична. Збільшення кількості та чисельності правоохоронних та антикорупційних органів на правовій карті України зумовлюють пропорційне збільшення ризиків для бізнесу. І як свідчить практика, введення абсолютно прозорої та законної діяльності аж ніяк не застрахує компанію від візитів силових структур, а її керівництво від кримінальних переслідувань. Неприємною тенденцією є те, що в Україні спостерігається збільшення кількості зареєстрованих кримінальних проваджень проти бізнесу. Статистика свідчить, що за результатами лише періоду з січня по квітень 2021 року за статтею 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» зареєстровано майже половина кримінальних проваджень (4 816) від зареєстрованих у 2020-му (11 160) чи 2019-му (9 074) за весь рік. За статистикою зареєстрованих кримінальних проваджень у сфері господарської діяльності протягом першого кварталу 2021 року уже зареєстровано 2 493 проваджень, хоча за чотири квартали 2020 року було зареєстровано лише вдвічі більше (5 342) провадженнь (у 2019 році зареєстровано 5 947 проваджень, у 2018-му – 6 334). Але маємо для вас й хорошу новину: лише невелика частина цих переслідувань завершується направленням обвинувального акту до суду і ще менша частина витримує судовий контроль. Утім, такі ситуації створюють безліч неприємностей, які можуть значно пригальмувати бізнес-процеси, та в результаті – дорого коштувати власникам бізнесу. Інхаус-юристи на підприємствах – одні з найперших категорій співробітників, над якими висить Дамоклів меч кримінального переслідування. Ще декілька цифр Ми провели ілюстративне дослідження на тему «Наскільки інхаус-юристи беруть участь в кримінальних ризиках?». Під час дослідження ми опитали півсотні керівників юридичних служб великих українських компаній. Ось кілька красномовних показників з того опитування: 95 % керівників юридичних служб брали участь в управлінських рішеннях компанії; 60 % керівників юридичних служб підписували документи з прийнятих управлінських рішень; до повноважень 57,5 % опитаних респондентів входить узгодження фінансових транзакцій компанії; у більшості компаній (57,89%) не передбачений захисний механізм з метою недопущення персональної відповідальності інхауса; у 42,5% опитаних були випадки, коли юрисконсультів залучали до слідчих дій щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю компанії; у функціонал 97,5% респондентів входить робота з ризиками та загрозами компанії. З якими видами ризиків працюють інхаус-юристи? Дослідження продемонструвало такі результати: Неправомірні дії з боку державних органів (95%) Неправомірні дії контрагентів (92%) Незаконні дії конкурентів (74%) Дії співробітників (74%) Рейдерство (39%) На першій лінії захисту Корпоративні юристи перебувають на першій лінії оборони компанії. Правників часто залучають до розробки проектів договорів, первинної документації, розробки бізнес-процесів, проектів податкової оптимізації, абощо. До будь-якої із цих ситуацій інхаус-юриста можна притягнути як співучасника, а то й організатора-ініціатора тієї чи іншої схеми. Особливо, якщо на одному із папірців стоїть підпис цього юриста. Ось такою є об’єктивна реальність. Утім, за своєю природою юрист не має поєднувати адміністративно-розпорядчі функції, які потім винахідливі правоохоронці можуть кваліфікувати як співучасть в економічному злочині. Юрист це та особа, яка готує компанію до того, аби таких проваджень не було. У дещо ліпшій ситуації знаходяться юристи міжнародних компаній, представлених на території України. Адже статус іноземного резидента або неризиковість бізнес-моделі іноді дозволяють міжнародним компаніям зберегти статус-кво перед правоохоронцями. За усталеною практикою міжнародних компаній до супроводження проектів чи вирішення вузькоспеціалізованих завдань залучаються місцеві юристи-спеціалісти з тієї чи іншої галузі права. Адже міжнародники воліють не експериментувати з успішним розвитком проекту та не ставити власну репутацію на кін. Проте, абсолютним імунітетом іноземні резиденти не володіють. І якщо у кримінально-правовій площині виникають труднощі, то захиститися іноземцям в Україні не так легко. У нас досі відсутня спеціальна інституція, яка б ефективно захищала інтереси іноземних інвесторів. Як уникнути небезпечних ситуацій? Порада перша. Існує думка, що юрисконсультам варто вступати в лави адвокатів (поступове запровадження в Україні адвокатської монополії цю думку тільки підсилило), а юридичні служби структурувати у форми адвокатського бюро чи об’єднання. Така думка обґрунтовується тим, що у адвокатів набагато більше прав та гарантій. Дійсно, у такому разі на матеріали юриста буде розповсюджуватися адвокатська таємниця, навіть якщо досьє адвокат буде вилучено, докази здобуті незаконним шляхом вважатимуться непустими. Проте, статус адвоката сьогодні аж ніяк не панацея. Навпаки, в очах правоохоронних органів адвокатське свідоцтво іноді виступає «червоною ганчіркою». А кількість обшуків в адвокатських офісах за останні декілька років тільки підтверджують цей факт. Порада друга. До великих угод та проектів варто залучати зовнішніх юридичних консультантів. Вузька спеціалізація зовнішнього радника допоможе передбачити ширше коло ризиків ще й до їх виникнення. Окрім того, варто їх залучати при підготовці відповідей на запити регуляторних та правоохоронних органів. Порада третя. Створіть максимально нецікаву та незрозумілу для правоохоронців структурну бізнес-модель. Хоча складна бізнес-модель і не стане запорукою успіху, але дозволить компанії заощадити час для того, аби оговтатися, акумулювати сили і розробити план контратаки. Порада четверта. Використовуйте у своїй роботі новітні інструменти. Перехід на електронний документообіг, зміна форми візування документів та запровадження електронного процесу погодження – усі ці елементи допоможуть у протистоянні з силовиками. Уся важлива інформація має «бути в хмарі», а комп’ютери експерти радять використовувати лише як друкарські машинки. Потрібно залишати якомога менше інформаційних слідів, і це неважко при сучасному розвиткові технологій. Порада п’ята. Дотримуватися слід не тільки інформаційної гігієни, а й гігієни ділової кореспонденції. Відповідаючи (і не тільки в пошті, а й будь-якому месенджері) колезі чи контрагенту варто пам’ятати, що будь-яка ваша переписка може стати доступною третій особі. А подаючи правову інформацію потрібно вказувати посилання на судову практику, норми законодавства та роз’яснення контролюючих органів. Порада шоста. Будьте пильними. Як свідчить статистика, найбільша кількість проблем надходить з боку податкових органів. Отже, у юридичній службі має бути професіонал з податкового права. Варто пам’ятати, що більшість проблем у компанії відбуваються через кадри – тому ними також потрібно опікуватися. Але це вже задача служби безпеки, а не юриста. Резюмуючи підкреслимо, що юрист перебуває на передовій захисту компанії від тиску правоохоронців чи спроб рейдерських захоплень, він захищає від переслідувань і топменеджмент, інші органи управління, проте має подбати й про власний захист. Усі компоненти управління, ризиків та комплаєнсу мають працювати злагоджено – як єдиний організм. І тільки тоді можна буде уникнути переслідувань, або позбавитися їх з мінімальним втратами. Варто пам’ятати, що навіть найфаховіший юрист не може бути професіоналом в абсолютно всіх галузях права та з усіх юридичних питань. У разі виникнення незнайомих та ризикових викликів варто не зволікати та залучати до роботи зовнішніх радників, які мають успішний досвід і високу експертизу саме в таких справах. Автор: Тетяна Андріанова, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», СЕО Nota Group Джерело: https://eba.com.ua/uchast-inhaus-yurysta-v-kryminalnyh-ryzykah-biznesu-yak-ne-staty-spivuchasnykom/
Подробнее
5 июля 2021
Як рахуватимемо: коли можна передати бухгалтерію в чужі руки?
Передати на аутсорсинг сьогодні можна безліч видів операційної діяльності компанії. Розвиток технологій та можливості, до яких підштовхнула пандемія, прискорили цей процес. Спілкуватися з клієнтами можуть зовнішні кол-центри, забезпечувати той чи інший сервіс – сторонні компанії, виконувати певні види робіт довіряють фрилансерам, а певні завдання – консалтинговим компаніям. Проте деякі види діяльності бізнес не завжди готовий віддати в чужі руки. Зокрема, щодо бухгалтерії завжди виникають питання і дуже ретельно зважуються ризики. Чи вигідно користуватися такими послугами та наскільки безпечно віддавати бухгалтерію на аутсорс, розповів порталу Mind керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Дмитро Рибальченко. Іноземні підприємці вже давно визначилися: віддають перевагу спокійному веденню основної діяльності, а ведення податкового та бухгалтерського обліку – професіоналам. У Європі 86% компаній малого та середнього бізнесу користуються послугами аутсорсерів, у США – 92%, а в Ізраїлі ще більше – 96%. В Україні ж, незважаючи ні на що, поки більшість компаній мають у штаті власних бухгалтерів. Проте останні роки з огляду на нестабільну економічну ситуацію та постійну зміну умов ведення бізнесу дуже активно формується ринок бухгалтерського аутстафінгу та аутсорсингу. Спочатку визначимося «що є що» та розглянемо переваги та недоліки кожного з підходів. аутсорс (від англ. «оutsourcing») – передача підряднику непрофільних функцій компанії; аутстаф (від англ. «оutstaffing») – використання послуг позаштатних працівників; інхаус (від англ. «іn house» ) – внутрішній відділ у компанії (не плутати з дистанційною роботою з дому (!). Інхаус Традиційно ведення бухгалтерського обліку компанії виконує штатний працівник або ж цілий відділ. Це звично та зручно. До того ж керівник може ставити бухгалтерському відділу специфічні доручення. Проте зазвичай достеменно оцінити якість професійних знань, а також людські якості людини, яку винаймають на роботу, неможливо. Тож іноді в бухгалтерській роботі можуть бути помилки. Іноді вони мають чималі фінансові наслідки – штрафи та необхідність аудиту. Ускладнює роботу бухгалтерів і законодавство, яке дуже часто змінюється. Робота кваліфікованого та досвідченого бухгалтера коштує досить дорого. Крім того, компанія має витрачати гроші на обладнання робочого місця, оновлення спеціалізованого бухгалтерського програмного забезпечення, а також турбуватися про регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації для штатних працівників. Тож іноді супутні витрати на бухгалтерію складають чи не половину зарплатного фонду штатних співробітників відділу. Аутстаф Цей вид бухгалтерських послуг передбачає формальне звільнення штатних співробітників і одночасне працевлаштування до аутстафінгової компанії. При цьому робоче місце та обов’язки працівників можуть не змінюватися. Фактично вони продовжать виконувати доручення свого ж попереднього керівника. Аутстаф – дозволяє головній компанії скоротити кількість штатних одиниць без втрати кваліфікованих кадрів, а також мінімізувати податкові навантаження у середньому на 20% через скорочення кадрових служб та відсутність штрафів з боку контролюючих органів. Разом із тим така форма співробітництва не завжди задовольняє персонал, адже він  працевлаштований в одній компанії, а працює в іншій, яка існує фактично на папері. Аутсорс Бухгалтерський аутсорсинг – часткова або повна передача повноважень бухгалтерії сторонній компанії, яка спеціалізується на наданні послуг бухгалтерського обліку. Тобто при використанні аутсорсингу купується послуга, а не праця фахівців. Перехід на аутсорс дає можливість компанії, по-перше, зосередитися на основному бізнесі, по-друге, підвищити якість бухгалтерського обліку та звітності, по-третє, знизити кількість персоналу та скоротити витрати при відсутності активної діяльності. Фірма, яка користується послугами аутсорсингової компанії, завжди розуміє яку послугу й у якому обсязі замовляла, скільки це коштує і що отримає в результаті. Ринок бухгалтерського аутсорсингу в Україні лише формується. Але вже на теперішній час його загальний обіг сягає $10 млн. Основний попит на такі послуги забезпечують підприємства малого бізнесу з невеликим штатом співробітників, підприємства, які не мають постійного офісу з невеликим документообігом. Великий бізнес в Україні поки дуже обережно ставиться до аутсорсингових послуг: здебільшого ними користуються підприємства з іноземним капіталом або йдеться про невеликі аутсорсингові контракти. Одна з причин – в Україні дуже мало національних аутсорсингових компаній, які можуть запропонувати послуги міжнародного рівня та належний рівень захисту інформації. Поки на ринку переважають невеликі приватні компанії. Стримує збільшення кількості бухгалтерських аутсорсингових компаній і велика частка тіньового бізнесу в Україні. Адже цільова аудиторія аутсорсерів –  виключно «білий» бізнес. Кому підходить бухгалтерський аутсорс?  стартапам – оскільки їхні керівники повністю занурені у бізнес-процеси і не можуть розпорошуватися на супутню діяльність; іноземним підприємствам – власники яких не дуже хочуть вникати в тонкощі іноземного законодавства; мініфірмам – де винаймати штатного бухгалтера невигідно, а користуватися послугами фрілансерів ненадійно; холдингам – у в яких на аутсорс передається частина бухгалтерських справ чи окремі напрями; компаніям зі специфічною діяльністю – де бухгалтерський облік потребує вузькопрофільних знань; сезонному бізнесу – адже йому невигідно утримувати бухгалтерію поза активним періодом роботи; компаніям із кількома співзасновниками – задля забезпечення «прозорості» бухгалтерії. Крім того, час від часу виникають ситуації, коли послуги аутсорсингу стають життєво необхідними. Наприклад, коли ваш бухгалтер раптом звільнився, аудит виявив системні помилки у веденні бухгалтерського обліку, бухгалтер «попався» на фінансових махінаціях, контрагенти скаржаться на помилки тощо. Кому категорично не підходить зовнішній бухгалтер? Є низка причин, які роблять використання аутсорсингу недоцільним. Це: консервативне керівництво компанії; специфічні вимоги до бухгалтерського обліку; коли деякі процеси регулюються в ручному режимі; коли бізнес працює в «тіні» або ж частина угод проходить через технічні фірми. Розвиток бухгалтерського аутсорсингу – перспектива найближчих 10 років. Але треба врахувати, що саме в цей  час розвиватиметься й цифрова автоматизована та роботизована  бухгалтерія, хоча, на нашу думку, в осяжному майбутньому штучний інтелект повністю замінити мозок кваліфікованого бухгалтера не здатен. Автор: Дмитро Рибальченко, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20227621-yak-rahuvatimemo-koli-mozhna-peredati-buhgalteriyu-v-chuzhi-ruki
Подробнее
25 июня 2021
Лібералізація гряде: зміни до законодавства про працю мають на меті спростити ведення бізнесу
В грудні 2021-го Україна святкуватиме почесний ювілей Кодексу законів про працю (КЗПП) ― йому виповнюється 50 років. Прийнятий ще Верховною Радою УРСР він непогано врегульовував тодішні трудові правовідносини орієнтовані на соціалістичні цінності та «соціальну справедливість». Та чи є Кодекс актуальним тепер, у період ринкової, креативної та інноваційної економіки, високої бізнесової конкуренції, зрештою у період викликів, пов’язаних з пандемією та паралізацією бізнес-активності практично в усьому світі? Чи відповідає КЗПП потребам фрілансерів та інших нових категорій працівників? Чи повною мірою врегульовує дистанційний, віддалений режим роботи? Авжеж, ні. Об лібералізацію трудових відносин зламали списи не один склад парламенту. А прийняття Трудового кодексу, який би відповідав потребам часу, стало завданням-утопією для багатьох політичних сил. Тож народні обранці вирішили піти легшим шляхом: замість капітального ремонту законодавства про працю, вдатися до косметичного лагодження. 16 квітня 2021 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» № 5388. Ініціатором цього документу виступив Кабінет Міністрів України. Основна мета ініціативи ― лібералізація, дебюрократизація трудових відносин, спрощення ведення бізнесу. Законопроєктом пропонується внести зміни до КЗПП та Законів України «Про відпустки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Перша і найважливіша риса законопроєкту № 5388 ― це пропозиція замінити низку імперативних норм (мовляв роботодавець повинен зробити) на так звані уповноважувальні норми (надають роботодавцям свободу розпоряджатися своїми правами, однак не зобов’язують їх реалізовувати). Особливо це стосується норм про взаємовідносини з профспілками. Взагалі, інститут профспілок у тому вигляді, в якому він діє зараз, не відповідає ані вимогам часу, ні європейським зразкам. У зв’язку з цим, проєктом передбачається обмеження повноважень профспілок в частині погодження, надання дозволів на графіки змінності та відпусток, дозволів на перенесення відпусток, на надурочні роботи, роботи у вихідні дні, на розірвання трудового договору з членом профспілки, абощо. Тобто усі ці моменти мають визначатися трудовим договором між роботодавцем і працівником, а також (у разі потреби) визначатися внутрішніми документами компанії та погоджуватися з профспілковими представниками. За законопроєктом № 5388, трудовим договором має визначатися час початку і закінчення перерви, другий вихідний день (першим загальним вихідним днем є неділя), виняткові випадки залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні та інше. У певних випадках, працівник та його роботодавець можуть передбачити додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, а також інші умови. У разі прийняття цього законопроєкту, магазинам, театрам, музеям, підприємствам з обслуговування населення не доведеться погоджувати вихідні дні з місцевими радами. Відповідну статтю (68) КЗПП пропонується виключити. Інша важлива новація ― конкретизується такий вид трудового договору як строковий договір, що укладається на визначений строк (але не більше ніж на п’ять років). Законопроєктом № 5388 передбачаються особливості укладання строкового трудового договору. Зокрема, такий договір може укладатися: для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи; на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою; для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха чи епідемій; з працівниками патронатної служби; з творчими працівниками ЗМІ, кінематографії, театрів, концертних організацій, цирків; за ініціативою працівника. Цей перелік не є вичерпним. Що цікаво, за проєктом у строковому договорі можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення. Окрім того, законопроєктом пропонується суттєво оптимізувати Главу ІХ КЗПП, яка стосується матеріальної відповідальності працівників. Пропонується ввести такий маркер як пряма дійсна майнова шкода, заподіяна працівником компанії внаслідок порушення трудових обов’язків. Що таке пряма дійсна майнова шкода? Автори законопроєкту дають відповідь на це питання. Це коли працівник втратив, погіршив або знизив вартість майна компанії, у якій він працює, а також витрати, які компанія (підприємство, установа, організація) понесла на відновлення пошкодженого працівником майна, придбання втраченого майна чи інших цінностей – що сталися внаслідок порушення працівником умов трудового договору. Також зазначається, що матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності вини. Працівник вважається невинним, якщо: під час виконання трудових обов’язків він чітко дотримувався умов, визначених трудовим договором; він діяв за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності. Окрім того, працівник не може нести матеріальну відповідальність за заподіяну пряму дійсну майнову шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Звісно, цей документ не охоплює абсолютно усіх забюрократизованих процесів, з яким зіштовхується бізнес під час трудових відносин з працівниками. Але цей проєкт ― значний крок уперед до приведення трудового законодавства до здорового глузду. Щоправда, наразі складно оцінювати строки його прийняття, ймовірно, ця ініціатива стане відмінним подарунком до 50 літного ювілею КЗПП. Отже, проєкт № 5388 містить чимало позитивних аспектів, які допоможуть спростити ведення трудових питань бізнесом, оптимізувати паперову роботу, позбутися надмірних формальностей і бюрократизму. Щоправда, на даному етапі розробки ініціативи не вбачається підстав для висновку про те, що проєкт якось послабить тиск на бізнес з боку Державної служби України з питань праці. А без дієвих механізмів упередження численних перевірок – досягти справжньої оптимізації трудових взаємовідносин – буде складно. Автор: Яна Декусар, керівник HR-департаменту Nota Group Джерело: https://eba.com.ua/liberalizatsiya-gryade-zminy-do-zakonodavstva-pro-pratsyu-mayut-na-meti-sprostyty-vedennya-biznesu/
Подробнее
28 мая 2021
Довіряй, але перевіряй: як перевірка контрагента може врятувати бізнес
Політики корпоративної безпеки на підприємствах будь-якого рівня і форми власності – це біблія сучасності. Це надійні запобіжники не тільки від зовнішніх загроз (рейдерських атак, візитів правоохоронних та контролюючих органів через співпрацю з «ненадійними» контрагентами), а й внутрішніх (корпоративного шахрайства, незаконних «маневрів» ТОП-менеджменту, абощо). Якщо ви не приділяєте належної уваги корпоративній безпеці – ваш бізнес приречений. І ось чому. Три кита, на яких базується робота з ризиками та загрозами бізнесу – це упередження фінансових і репутаційних втрат; захист активів та інформації; збір інформації для ухвалення управлінських рішень. Це ті основні фактори, попіклувавшись про які можна отримати превентивну пігулку від величезної кількості проблем у компанії. Хто ж має цим займатися? Хибною є думка, що безпека бізнесу – це виключно зона відповідальності служби безпеки. Адже правильне налаштування бізнес-процесів, ефективне структурування бізнесу та передбачення усіх можливих запобіжників – це ті стратегічні рішення, які належать до компетенції власників та керівників компаній. Одним із елементів корпоративної безпеки є внутрішня розвідка, тобто перевірка на благонадійність контрагентів та партнерів, а також кандидатів при працевлаштуванні. Фактично, це перший компонент, за яким слідує цілий ланцюжок заходів направлених на корпоративну безпеку. Наша компанія організувала дослідження серед юристів бізнесу, результати якого засвідчили, що інхауз-юристи активно застосовують у своїй роботі інструменти внутрішньої розвідки. Так, 57,5 % юристів відповіли, що досить часто використовують результати корпоративної розвідки, 35 % респондентів засвідчили, що рідко використовують, а 7,5 % – ніколи. Як бачимо, відсоток тих, хто не зовсім використовує корпоративну розвідку – теж доволі високий. Половина опитаних з останньої групи послалася на те, що ці питання не належать до функціоналу юриста. З результатів дослідження також випливає, що збирають розвідувальну інформацію: юридичний департамент (такий пункт обрало 45% респондентів), служба безпеки (34% респондентів), зовнішній партнер (5%). З якою метою використовуються результати корпоративної розвідки? Проаналізувавши усі відповіді, можна виділити наступні найпопулярніші аспекти: для оцінки ризиків взаємодії з контрагентами на переддоговірному етапі, моніторингу платоспроможності поточних бізнес партнерів, моніторингу перспективи судових проваджень, перевірки кандидатів при прийомі на роботу, збору інформації з виявлення/розслідування корпоративного шахрайства. В інформаційну епоху релевантні джерела для збору інформації жодних труднощів не складають. Широкої популярності набувають системи, які шляхом аналізу відкритих баз даних генерують величезні обсяги інформації, систематизують її та «видають» за запитом користувача. Серед них YouControl, Vkursi Pro, OpenDataBot та багато інших. Звісно, можна не вдаватися до таких «інформаційних агрегаторів», а самостійно моніторити загальнодоступні державні реєстри та вишукувати необхідну інформацію. Для збору інформації також можна застосовувати бази даних зовнішніх підрядників, доступ до яких зазвичай є платним. Утім, можливості для пошуку інформації у Всесвітній павутині є воістину безмежними. Розглянемо дві категорії партнерів та «чек-ліст», який треба перевірити в рамках корпоративної безпеки. Перша категорія – потенційні бізнес партнери. Прості заходи перевірки допоможуть з’ясувати: Статус юридичної особи Фінансове становище компанії, стан активів Наявність необхідних ліцензій і дозволів Достатність повноважень підписанта Податкові ризики Судові/виконавчі провадження Санкційні списки Репутаційний скоринг Афілійованість (наявність пов’язаних у певному сегменті осіб) Але якщо ви замислилися про перевірку свого контрагента з яким ваші ділові стосунки уже тривають, то в «чек-ліст» варто внести такі досліджувальні маркери: Негативну динаміку фінансового стану Приховане припинення діяльності шляхом зміни директора, засновника, юридичної адреси, абощо Виникнення податкового боргу, заборгованості перед державним бюджетом Виведення активів Судові (кримінальні провадження) Про різноманітні розвідувальні методи не варто забувати навіть у разі виникнення суперечки з партнером по бізнесу. Перш ніж одразу йти до суду, варто оцінити судові перспективи. Зокрема, з’ясувати фінансовий скоринг компанії-опонента, наявність активів (явних і прихованих), наявність і статус виконавчих проваджень, визначити необхідність забезпечувати позивні вимоги. Моніторити варто не тільки партнерів, а й інвестиційні проекти (які зазвичай супроводжуються великими фінансовими ризиками). У цьому контексті варто подбати про перевірку належності активів заявленим власникам, історію активу, переходи права власності, «чистоту» активу (обтяження, поточні зобов’язання, довгострокову оренда, абощо), судові провадження, а також спрогнозувати можливі претензії у майбутньому. Моніторинг стану власних активів має зводитися до роботи з державними реєстрами. Незайвим буде перевірити найманого працівника на предмет достовірності даних, зазначених кандидатом в резюме (біографічні дані, дійсність паспортних даних, ідентифікаційного коду, освіти, досвіду та стажу роботи), судимості, виконавчих проваджень, кримінального минулого, кредитної історії, перебування в національних і міжнародних санкційних списках, наявність очевидного чи прихованого власного та афілійованого бізнесу в тому ж сегменті, ділові або особисті заявки з конкурентами компанії, а також репутаційні ризики (оточення і зв’язки, профілі в соціальних мережах, сфера інтересів, хобі). Варто бути пильними щодо нових співробітників, адже особливої популярності зараз набуває корпоративний шпіонаж. Внутрішнє шахрайство – це ще один удар у спину по зовнішнім процесам в компанії, окрім того, воно може підірвати довіру до колективу. Упередити це негативне явище зможе запровадження та моніторинг внутрішніх політик і комплаєнсу. Не нехтуйте такими можливостями. До якого б аспекту діяльності ви не застосовували елементи корпоративної безпеки, варто пам’ятати головне: хто попереджений – той озброєний. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України Джерело: https://business.ua/uk/node/11848
Подробнее
18 мая 2021
Як правильно працювати з персональними даними громадян ЄС, щоб запобігти багатомільйонним штрафам?
У 2020-2021 роках значно підвищилась законотворча активність представників КМУ та ВР України щодо діджиталізації та унормування всіх сфер взаємодії держави та бізнесу з фізичними особами. З огляду на це, особливо чутливим є питання захисту персональних даних громадян України. Ця проблема не нова для Європейського Союзу та інших країн світу. Зокрема, свого часу чималого розголосу вже набули відомі гучні кейси щодо застосування багатомільйонних санкцій, передбачених Регламентом Європейського парламенту і Ради Європи про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних від 27.04.2016, більш відомого як GDPR, який вступив в силу у травні 2018 року (далі – "Регламент"). Зараз ми не будемо зупинятися, що є персональними даними та які процеси включає обробка таких даних. Чи справді ваші дані персональні Натомість в цій статті хотілось б звернути увагу, як і коли застосовується Регламент, який хоч і прийнятий в Європі, але розповсюдив свою дію на територію інших держав, аргументуючи, в першу чергу, тим, що забезпечує захист персональних даних своїх громадян. Україна, в свою чергу, в рамках асоціації з ЄС, взяла на себе, поміж інших, зобов’язання щодо забезпечення захисту даних. Отже, всі українські компанії, які мають намір працювати та продовжити співпрацю з європейцями, щоб убезпечити себе від значних штрафних санкцій, вимушені відповідати вимогам Регламенту в тих випадках, які до них застосовні. Регламент розповсюджується на той бізнес, який обробляє персональні дані європейців на території ЄС незалежно від його основного місця реєстрації. Компанія може бути зареєстрована в Україні, але пропонувати товари через свій сайт широкому колу осіб з використанням технологій щодо відстежування та дії користувачів на сайті, локацію користувачів сайту, реєстрація облікового запису користувачів через сайт, або безпосередньо онлайн продаж товарів. Отже, у випадку ведення діяльності, орієнтованої на ринок Європи, існує велика ймовірність підпадати під вимоги, встановленні Регламентом щодо обробки персональних даних європейських суб’єктів даних. Щоб більше зрозуміти, в яких випадках виникає законодавча потреба відповідати вимогам Регламенту, варто звернутись до практичних рекомендацій Європейської ради із захисту даних. По-перше, Регламент розповсюджується на компанії, які мають свій осередок в Європі через представництво, філіал, або іншу організаційну форму, тобто відповідати за територіальним принципом (establishment). По-друге, Регламент розповсюджується на компанії, які можуть і не знаходитись в Європі, але здійснюють таргетування суб’єктів даних, так би мовити "критерій націлювання" щодо суб'єктів даних, які перебувають у Союзі. Застосування цього критерію може бути викликано двома різними та альтернативними видами діяльності, що здійснюються контролером (з точки зору українського законодавства – володілець персональних даних) або процесором (з точки зору українського законодавства – розпорядник персональних даних), а саме здійснення моніторингу поведінки суб’єктів даних та/або надання пропозицій щодо товарів та послуг в країни ЄС. Європейська рада із захисту даних рекомендує подвійний підхід: спочатку визначити чи відбувається обробка персональних даних, а потім визначитися чи стосується вона пропозицій товарів та послуг, або моніторингу поведінки. Під наданням пропозицій товарів та послуг розуміється будь-яка маркетингова, рекламна діяльність спрямована на аудиторію ЄС. В той же час це може бути застосування пошукових систем компанією, щоб полегшити доступ до її сайту для споживачів в ЄС. Міжнародний характер діяльності компанії або згадка про міжнародну клієнтурі, що складається з клієнтів, які проживають в різних країнах-членах ЄС буде слугувати критеріями, за яких Регламент буде розповсюджуватись на таку діяльність такої компанії. Це дуже широкий спектр діяльності: соцмережі, туристичні фірми, готельний бізнес, медичний бізнес, страхування, всі фінансові структури, онлайн-майданчики, електронна комерція і цей список можна продовжувати ще дуже довго. Стосовно діяльності з обробки, яку можна вважати моніторингом, спочатку потрібно визначитись із наступним. Чи є фізичні особи об’єктами відстежування в інтернеті, у тому числі, чи може мати місце подальше використання методик опрацювання персональних даних, що складаються з профайлінгу фізичної особи, зокрема для прийняття рішення щодо неї або нього чи для проведення аналізу, або передбачення її або його особистих переваг, поведінки чи ставлення. Тобто, до уваги береться мета відстеження та способи опрацювання. Не дивлячись на те, що Регламент стосується виключно моніторингу поведінки шляхом відстеження людини в інтернеті, Європейська рада із захисту даних вважає, що відстеження через інші типи мережі або технології, що включає особисті дані, також повинні братись до уваги. Таким чином, під моніторингом розуміється онлайн-відстеження за допомогою файлів cookie або інших методів відстеження, поведінкова реклама, геолокаційні заходи, зокрема, в маркетингових цілях, огляди ринку та інші поведінкові дослідження, засновані на індивідуальних профілях, фізичне відстеження через відеокамери. Отже, з аналізу вище зрозуміло, що діяльність українських компаній може вимагати впровадження вимог Регламенту та бути GDPR-compliant. Поступово компанії починають усвідомлювати необхідність впровадження GDPR. Особливо відкриті в цьому питанні ті, хто давно працюють з європейськими ринками. Мотиви прості – в першу чергу це репутація, завдяки якій вони далі зможуть рухатися і підкорювати ЄС. Одним із основних запитань, які виникають у бізнесу з цього приводу, скільки буде коштувати впровадження вимог Регламенту. Насправді витрати не настільки великі, як здається на перший погляд. Мінімальний план дій може виглядати так: IT-фахівці повинні забезпечити технічні заходи, на кшталт системи шифрування даних і псевдонімізаціі. Таким чином, забезпечується захищеність даних від витоку і пошкоджень. Юридична команда повинна розробити організаційні заходи, у вигляді розробки та впровадження документації. Це, в першу чергу, побудова політики конфіденційності, щоб співробітники розуміли, як працює захист даних і чому необхідно дотримуватися певних правил. Рекомендовано вести реєстр персональних даних. У нього потрібно заносити інформацію про те, які дані збирають, з якою метою, де їх зберігають, скільки і як обробляють. Це значно спростить життя, в разі звернень користувача або наглядового органу. Особливу увагу варто приділити договірним взаємовідносинам з контрагентами. Коли їм передаються дані, в договорі необхідно прописати правильні формулювання, розподілити зобов'язання сторін і чітко вказати, хто за що несе відповідальність. Також важливо проводити тренінги для відповідальних осіб, які працюють з персональними даними. Вони повинні розуміти, як вести себе в разі звернення користувача і яку інформацію можна надавати. В той же час, якщо не впровадити організаційних та технічних заходів, фінансові витрати можуть бути занадто значними. Регламент встановив відповідальність у вигляді адміністративних штрафів сумою до 10 млн євро або 2% від загального глобального річного обігу за попередній фінансовий рік за порушення, серед інших, обов'язків контролера та процесора, та 20 млн євро або, у випадку підприємства, до 4% від загального глобального річного обігу за попередній фінансовий рік, залежно від того, яка сума є вищою, за порушення, серед інших, основних принципів опрацювання та прав суб'єктів даних. І тенденція йде на збільшення, тому що, чим більше суб'єкти даних інформуються та ознайомлені зі своїми правами, тим більше вони вимагають їх дотримання, а в іншому випадку звертаються до оскарження. І практика доводить, що їм це успішно вдається. Наразі, профільними робочими комітетами ВРУ розпочинаються публічні обговорення нового законопроєкту про захист персональних даних, яким будуть також впроваджені вимоги Регламенту, а штрафи за порушення встановлені у мільйонах в гривні. Тому, на мій погляд, в Україні жорсткі заходи щодо збереження даних українців скоро запрацюють на законодавчому рівні, і тоді їх дотримуватись доведеться всім без винятків. Автор: Олена Колченогова, керівник практики захисту персональних даних Nota Group, віце-президент Асоціації Digital Ukraine, сертифікований DPO Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2021/04/14/672997/
Подробнее
12 апреля 2021
Потрапляння у поле зору АМКУ за статтею про поширення інформації, що вводить в оману, — може обернутися великими проблемами для бізнесу
Реагування на прояви недобросовісної конкуренції — одне із пріоритетних завдань для Антимонопольного комітету України (АМКУ). Одним із найпоширенішими порушеннями у сфері недобросовісної конкуренції є неправомірні дії передбачені статтею 4 (неправомірне використання позначень) та статтею 15¹ (поширення інформації, що вводить в оману) Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (Закон). Проілюструємо ситуацію з використанням статистичних даних. За підрахунками АМКУ, у 2019 році органами Комітету було припинено 168 порушень Закону. Сума накладених штрафів склала 9,3 млн грн. Із 168 — 141 порушення (84%) стосується статті 15¹ Закону. У 2018-му статистика особливо не відрізнялася. За даними АМКУ, органами Комітету було також припинено 168 порушень Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», із них 132 за статтею 15¹. Судова практика України однорідністю похизуватися не може. З одного боку у цьому є певний позитив для правників, адже з багатьох варіантів позицій вони можуть обирати прийнятну і посилювати її власними аргументами. Але з іншого — це аж ніяк не добре для бізнесу, бо така непрогнозованість судового розгляду може загрожувати чималими штрафами. І стаття Закону, про яку мова піде далі, небезпечна ще й тим, що окрім багатотисячного штрафу АМКУ виробника ймовірно зобов’яжуть вилучити продукцію, яка потрапила у поле зору антимонопольного контролера, з обігу. А це завдасть суттєвого удару по бізнес-процесах суб'єкта господарювання. Аби не бути голослівними давайте проаналізуємо судову практику щодо правозастосування статті 15¹ Закону, та її ризики для бізнесу. Орієнтир на Верховний За фабулою статті 15¹ Закону, неправомірним поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Також в Законі перелічується, які саме відомості можна вважати інформацію, що вводить в оману. Орієнтиром у цій категорії справ є постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 910/23000/17. Тоді Велика Палата дійшла висновку, що для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як недобросовісної конкуренції необов`язково з`ясовувати настання наслідків комерційної діяльності у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, настання інших відповідних наслідків. «Достатньо встановити сам факт вчинення неправомірних дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція», — резюмує Суд. Ігристе загралося За недобросовісну конкуренцію було покаране підприємство Н. Зокрема органи АМК (рішення №-№ 503-р, 544-р) констатували, що виробник поширив на контретикетках товару – вин «ШАМПАНСЬКЕ УКРАЇНИ БРЮТ» невизначеному колу осіб інформацію, що вводить в оману: «використовується виноград італійського походження», а також зазначили на товарі прапор Італії. Це, на думку органів АМК, може вплинути на наміри споживачів придбати пляшку саме такого шампанського. На підприємство Н. накладено штраф у розмірі 51 500 грн. Але це ще не все. Окрім того, було визнано, що підприємство порушило статтю 15¹ Закону: на контретикетках вин «САЛЮТЕ АСТІ ВИНО ІГРИСТЕ СОЛОДКЕ БІЛЕ» була використана інформація, що вводить в оману: «від італійських виробників з П'ємонту», «використовується виноград італійського походження». За це порушення компанія оштрафована на 794 720 грн. Та більше, підприємство Н. зобов’язане припинити неправомірну комерційну діяльність. Рішення органів АМК оскаржувалися у судовому порядку (справа № 910/15594/18). Рішенням Господарського суду міста Києва від 5 березня 2019 року у позові відмовлено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2020 року рішення в частині вищезазначених санкцій залишено в силі. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (КГС ВС) скасував постанову апеляції (щоправда з процесуальних питань) та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Великий брат дивиться Бізнесу варто пам’ятати, що «конкурентний регулятор» може й не чекати, коли хтось поскаржиться на ті чи інші порушення, а й проявити ініціативу. Саме так розпочалася справа № 1-26.115/61-2017 за ознаками вчинення ПрАТ «Миколаївмолпром» порушення досліджуваної статті. АМКУ не сподобалося обраний спосіб викладення деякої формації, що може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання (замовлення) робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. За результатами розгляду справи «Миколаївмолпром» був оштрафований на 68 тис. грн. Очевидно, «Миколаївмолпром» оскаржив рішення органу АМК у судовому порядку. Постановою КГС ВС від 2 червня 2020 року рішення Господарського суду Миколаївської області та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (справа № 915/1889/19). 11 листопада 2020 року Господарський суд Миколаївської області задовольнив позов, а рішення органу АМУ визнав недійсним. Але «Миколаївмолпрому» відкорковувати шампанське ще рано — територіальне відділення АМКУ знову ініціювало апеляційний перегляд цієї справи — суд відкрив провадження на початку цього року. Лікер «ударив» в голову Порушення статті 4 та статті 15¹ Закону були установлені в діях ТОВ «Котнар-М». Зокрема, органами АМК було констатовано використання без дозволу міжнародної компанії «R&A BAILEY & СО» товару – лікерів під позначенням «O'DAILYS», назви та оформлення етикеток, які є схожими на назву та оформлення етикеток лікерів «BAILEYS». Порушення статті 15¹ Закону полягали у поширенні на товарі інформації, що вводить в оману. Зокрема, на контретикетці лікеру «O'DAILY ORIGINAL» вказувалося, що до його складу входить аромат «Ірландський», щоправда компанія не надала підтверджень про приналежність цього аромату саме до Ірландії; на етикетках лікерів «O'DAILY» розміщувалися позначення «CHOCOLATE», «HAZELNUT» у найменуваннях лікерів «O'DAILY CHOCOLATE» та «O'DAILY HAZELNUT», тоді коли складі лікеру відсутні такі компоненти. За порушення у цих частинах компанія оштрафована на 150 тис. грн (рішення № 647-р). ТОВ «Котнар-М» оскаржив рішення органу АМК в судовому порядку (справа № 910/17440/19). Спочатку суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, але Північний апеляційний господарський суд скасував цю ухвалу, і направив справу до суду першої інстанції. 1 грудня 2020 суду Господарський суд міста Києва погодився із висновками органу АМК, що споживачі могли придбати та використовувати товар внаслідок ознайомлення з інформацією на етикетках, вважаючи, що у складі зазначених продуктів присутні такі компоненти, як шоколад, лісовий горіх, у той час як насправді в цій продукції присутні лише їхні аромати. За результатами розгляду справи у задоволенні позову було відмовлено повністю. З «Котнар-М» пов’язана також інша справа. У рішенні органу АМК № 648-р йдеться про те, що під час комунікації справи про недобросовісну конкуренцію, «Котнар-М» тричі надав Комітету недостовірну інформацію: за порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Комітетом було застосовано штраф у розмірі 136 тис. грн за кожне з трьох порушень (разом 408 тис грн). Ця справа також набула судового продовження і наразі досягнула апеляційної інстанції (справа №910/17441/19). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Котнар-М» залишено без задоволення; рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в позові, — без змін. Панацея від коронавірусу Торік ця справа наробила чималого галасу. На початку пандемії коронавірусу в інтернеті була поширена інформація про те, що лікарський засіб «Протефлазід» від «Екофарм» може застосовуватися під час лікування або профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARs-СоV-2. Щоправда належне обґрунтування — офіційні рекомендації Міністерства охорони здоров'я України щодо його застосування для лікування та/або профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, — було відсутнє. Така рекламна діяльність не просто збурила суспільство, а й зацікавила АМКУ. 10 липня 2020 року АМКУ визнав ТОВ «Науково-виробнича компанія «Екофарм» винним у порушенні статті 15¹ Закону і оштрафував на величезну як для такої категорії справ (але з огляду на широкий суспільний резонанс) суму на 3 210 464 грн; «Екофарм» було зобов’язано припинити порушення (рішення № 430-р). Рішення АМКУ було оскаржене до суду. У рішенні Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2020 року йдеться, серед іншого про те, що лікарі не позбавлені можливості самостійно дати оцінку фармакологічним властивостям товару та оцінити ефективність препарату для пацієнта. А враховуючи те, що цей препарат є рецепторним, виключається можливість населення придбати та використовувати його на власний розсуд. Суд першої інстанції позов «Екофарм» задовольнив повністю — визнав недійсним та скасувати оспорюване рішення АМКУ. 15 лютого 2021 року у цій справі Північним апеляційним господарським судом відкрите апеляційне провадження. Отже, боротьба триває. Дві великих різниці Рішенням органу АМК ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» оштрафовано на 250 тис. грн, а його дії визнані порушенням статті 15¹ Закону. Зокрема, порушення полягало у повідомленні до 2019 року невизначеному колу осіб на споживчих етикетках продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» неправдивих відомостей щодо назви товару (твердження «Оцет»). Таке рішення «конкурентного ревізора» було оскаржене до суду (справа № 910/450/20). Посилаючись на необґрунтованість позову, Господарський суд міста Києва 19 червня 2020року у його задоволенні відмовив. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи свою постанову КГС ВС звернувся до усталеної практики Верховного Суду (про яку ми згадували на початку статті). ВС погодився з думкою місцевого господарського суду про те, що з огляду на повноваження органів АМКУ здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені у цій справі обставини, — дійшов неспростовного висновку про відсутність правових підстав для визнання рішення АМК недійсним. А з іншого боку апеляційний суд залишив поза увагою встановлені у рішенні АМК обставини, відповідно до яких оцет та замінник оцту (як би останній не називався), — це різні продукти. З огляду на викладене, як констатував КГС ВС, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та правильне по суті рішення суду першої інстанції, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції зі справи. Замість висновків Отже, як бачимо, мільйонні штрафи АМКУ та подальші тривалі, складні і негативні для бізнесу судові процеси не залишають підстав для сумніву: нехтувати приписами статті 15¹ Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» щонайменше безвідповідально. А також слід ретельно зважувати кожне слово написане у відповідь на звинувачення АМКУ. Але завершити цей матеріал ми хотіли б на позитивній ноті. Замість бонусу. Гаряча путівка до суду До «важковаговиків» у плані суми штрафу можна віднести й це рішення. На 1,5 млн грн було оштрафоване ТОВ «ДЖОІН АП!». Порушення статті 15¹ Закону полягало у повідомленні невизначеному колу осіб неправдивих відомостей щодо залучення авіаперевізників авіаційної компанії «Роза вітрів» та авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» до туристичного продукту «ДЖОІН АП!» в частині здійснення авіаперевезень за напрямками Єгипет та Туреччина у визначений період часу, що могло вплинути на наміри осіб щодо придбання туроператорських послуг «ДЖОІН АП!». «ДЖОІН АП!» оскаржив це рішення АМКУ до суду (справа № 910/9230/19). Пройшовши усі інстанції позивач врешті отримав остаточне рішення Верховного Суду — судова система стала на бік туроператора. У своїй постанові від 11 лютого 2021 року КГС ВС, посилаючись на рішення попередніх інстанцій, зазначив, що висновки Комітету, покладені в основу оскаржуваного рішення, мають переважно імовірнісний характер, оскільки ґрунтуються на зроблених відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах. Колегія суддів ВС констатувала, що попередніми судовими інстанціями надано ретельну і правильну оцінку аргументів (доводів) позивача зі справи стосовно оспорюваного рішення АМК та з'ясовано його невідповідність законодавству, що і стало підставою задоволення позовних вимог та його скасування. Колегія суддів ВС погодилась з правовою оцінкою, здійсненою попередніми судовими інстанціями щодо застосуванням ними норм права. Цей кейс підкреслить: попри негативне рішення Комітету, боротьба має тривати вже у судовій площині. І ця боротьба може виявитися немарною. Автор: Олександр Матросов, керівник судової практики Nota Group
Подробнее
5 апреля 2021
Як бізнесу оформити працівників на період локдауну
Щойно бізнес почав відтавати від зимового карантину та повертатися до звичного простого режиму, як весняне пожвавлення принесло нову хвилю хворих на COVID-19. Нагадуємо, що з 24 лютого 2021 року Україна повернулася до адаптивного карантину. Регіони поділили на «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону» зони, в яких карантинні обмеження залежать від епідемічної ситуації. Але це не принесло бажаних результатів, і вже на початку весни основні бізнес-регіони України почали «червоніти» і закриватися на карантин. Отже, бізнесу знову доводиться пристосовуватися до обмежень і намагатися вижити за непростих умов. Що можуть зробити роботодавці для поліпшення ситуації і як оформити цей «період простою» найманих працівників, розповіла у статті керівник HR-департаменту Nota Group Яна Декусар. Весна є традиційно високим сезоном для більшості бізнесів в Україні. Але квітень 2021 року став справжнім викликом для сфер, які потрапляють під жорсткі карантинні обмеження, тож перед ними постала необхідність ужити крайніх заходів. І, як би не було сумно, деякі бізнеси будуть вимушені піти, зокрема, на скорочення витрат за рахунок робочих ресурсів, тобто працівників. Допомога потерпілим Нагадуємо, що 9 грудня 2020 року уряд прийняв постанову, якою прописав порядок отримання одноразової матеріальної допомоги застрахованим працівникам, які можуть втратити доходи в разі повної жорстокої заборони сфери їхньої діяльності внаслідок режиму посилення обмежувальних протиепідемічних заходів. Нагадуємо, що на допомогу надається лише застрахованим працівникам бізнесів та ФОП-ам, які за основні мають КВЕДи зі списку статті постанови. Оптимізація ресурсів Незважаючи на те, вдалося чи ні отримати цю разову допомогу, у бізнеса виникає низка непростих питань, пов'язаних з організацією відносин та роботи найманих працівників на час локдауну. Міністерство економічного розвитку і торгівлі, як і раніше, рекомендує роботодавцям розглянути можливість віддаленої роботи й максимально сприяти оформленню працівникам оплачуваних – щорічних відпусток й додаткових відпусток. Розглянемо плюси та мінуси можливих варіантів. Віддалена робота.Практично ідеальний та простий варіант, який за згодою роботодавця дозволить працювати без втрати розміру зарплати. Скорочений робочий день або гнучкий графік.При такому варіанті – у разі працівник отримує оплату за роботу пропорційно відпрацьованому часу. І, хоч такий варіант навряд чи сподобається працівникам, але якщо це допоможе бізнесу вижити у жорсткі часи – цей формат буде достатньо справедливим, адже у працівника у цей період буде можливість використовувати свій вільний час за власним розсудом. Щорічна або додаткова оплачувана відпустка. Але варто пам’ятати, що минулий карантинний режим у більшості працівників уже «забрав» запас оплачуваних відпусток за графіком. Проте є категорії працівників, які можуть оформити оплачувані відпустки поза графіком. Наприклад, жінки, які мають двох і більше дітей у віці до 15 років, а також особи з інвалідністю. Всі інші категорії працівників можуть оформити оплачувану відпустку поза режимом тільки за згодою роботодавця. Відпустка за власний рахунок на період карантину. Трудове законодавство передбачає право працівника піти у відпустку за свій рахунок на будь-який період за згодою роботодавця. І хоч такий варіант звучить дуже кардинально, але це краще, ніж перспектива закриття бізнесу та повна втрата робочих місць працівниками. Такий варіант може бути особливо прийнятний для батьків, яким необхідно доглядати вдома за дітьми – школярами початкових класів. Адже, як відомо, школи також закривають на карантин і питання «дітей без нагляду» у багатьох стоїть гостро. За такого варіанту – за працівником зберігається робоче місце, а ці дні входять до простого стажу, який дає право на щорічну оплачувану відпустку. Як все оформити Питання оплати відпустки й надання інших пільг кожен роботодавець вирішує на свій розсуд. Все залежить від специфіки бізнесу та стратегії повернення до «нормального» режиму після карантину. Лікарняний під час локдауну надається за тими ж правилами, що й для «мирного» режиму. Якщо працівник тимчасово непрацездатний через хворобу, роботодавець не має права її звільнити – ця норма зберігає свою дію і в період карантину. Якщо працівник надасть оформлений у належний спосіб лікарняний лист, це є підставою для надання допомоги за тимчасовою непрацездатністю відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Загалом черговий локдаун ще більш трансформує бізнес, незалежно від видів діяльності. Робочі процеси мають стати гнучкими, максимально діджиталізованими та простими. Якщо нестабільна ситуація не дозволяє тримати фіксований штат постійних працівників, саме час задуматися про перехід на аутсорс неприбуткових підрозділів бізнесу, що надасть можливість отримувати послуги тільки тоді, коли вони актуальні та не б'ють по гаманцю. Автор: Яна Декусар, керівник HR-напрямку компанії Nota Group
Подробнее
29 марта 2021
Що не так з «податковою амністією» від Президента України?
Нарешті «інститут податкової амністії» зрушив з мертвої точки. Президент України Володимир Зеленський ініціював законопроєкт, який привідкриває завісу з деталями цього спеціального режиму. Щоправда, розгляд цієї ініціативи в залі «під куполом» буде нелегким завданням, адже уже є декілька альтернативних і суперечливих бачень «податкових амністій», зареєстрованих у Верховній Раді України. Зосередимося на основному законопроєкті — № 5153 від 25 лютого 2021 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», ініційованому Президентом. Спеціальний режим Повне звільнення від відповідальності недоброчесних платників податків (чи, радше, неплатників податків) — занадто велика розкіш для державного бюджету і занадто велика соціальна несправедливість для законослухняних громадян. Тому, природно, що «квиток» на карнавал небаченої щедрості від держави буде платним. Серед іншого, законопроєкт № 5153 передбачає внесення змін до Податкового кодексу (ПК) України. Розділ ХХ «Перехідні положення» ПК України пропонується доповнити новим підрозділом 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб». Це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі грошові активи фізичної особи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування доходів проводиться з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року та передбачає сплату збору за такими ставками: 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні і прав грошової вимоги до резидентів України за визначених умов, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 9% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових установах за кордоном і прав грошової вимоги до нерезидентів України за визначених умов, а також інших активів (зокрема рухомого і нерухомого майна, майнових і корпоративних прав, фінансових інструментів), що знаходяться (зареєстровані) за кордоном; 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Утім, якщо Державна податкова служба (ДПС) України встановить порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банках чи фінустановах, відсутність документа про підтвердження права вимоги чи інші порушення, передбачається ставка у розмірі 18%. Бути чи не бути Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути: активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і перебувають на території України або за її межами станом на дату подання спеціальної декларації, в тому числі, але не виключно: валютні грошові цінності й іноземна валюта; нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості). Законопроєктом передбачається 4 категорії об’єктів, які не можуть бути об’єктом так званої податкової амністії: Перше — активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення. Але тут передбачена низка винятків із цього правила: ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; порушеннями у сфері валютного законодавства; порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції за пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; Друге — активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо такого активу за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, статтею 366, статтею 367 Кримінального кодексу України; Третє — активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258-5 і 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтею 369 і 369-2 КК України; Четверте — кошти в національній та іноземній валюті, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі. Проєктом передбачено, що спеціальна декларація подається до ДПС України в електронній формі самостійно або через уповноваженого представника у вигляді знеособленої декларації. Таким уповноваженим представником є нотаріус. Він діє від імені декларанта, здійснює представництво його законних інтересів та ведення справ щодо подачі спеціальної декларації. «Нульова» декорація Законопроєктом № 5153 передбачається певний режим «нульової декларації», щоправда з невеликим мінімальним порогом. Отже, не здійснюється нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування за: 1) активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування; 2) нерухоме майно, розташоване на території України: а) об'єкти житлової нерухомості: квартира загальною площею, яка не перевищує 120 квадратних метрів, або майнові права на таку квартиру; або житловий будинок загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів; б) об'єкти нежитлової нерухомості загальною площею, яка не перевищує 60 квадратних метрів; в) земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України; 3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім, серед іншого, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера). Питання залишаються Залишається загадкою чи буде цей мінімальний поріг ефективним і аж таким цікавим для неплатників податків аби «вийти з тіні». Але з іншого боку, чи не спонукатиме такий режим доброчесних платників податків перейти «на темну сторону»? Тобто для чого сплачувати податок з активу, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень, якщо можна скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням? Хіба «податкова амністія» не повинна поширюватися виключно на осіб, які не задекларували певні грошові активи? І це найголовніша пересторога, пов’язана з запропонованим главою держави механізмом. Звісно, знайти баланс між доброчесними платниками податків і особами, що ухилялися від сплати податків надзвичайно складно. Проте, запропонована модель виглядає переконливішою саме для других і ставить у нерівне становище законослухняних громадян. Зрештою, може варто підійти до цього питання системніше і подбати про усунення першопричини недекларування доходів та ухилення від їхнього оподаткування? Можливо замість постійного посилення контролюючої та фіскальної функції податкових органів варто подбати також про їхню соціальну відповідальність перед суспільством? Можливо варто переглянути ставки податків? Запровадити реальні податкові канікули на час дії таких непередбачених обставин, у яких увесь світ перебуває вже більше року? Чи, скажімо, подбати про справедливий розподіл податкового навантаження між різними категоріями населення? Будемо стежити за розвитком подій щодо процесу узаконення «податкової амністії». Очевидним залишається одне – у випадку прийняття такого варіанту у суспільства виникне набагато більше запитань аніж буде отримано відповідей. Автор: Дмитро Рибальченко, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group, Фінансовий директор «Октава Капітал» Джерело: https://eba.com.ua/shho-ne-tak-z-podatkovoyu-amnistiyeyu-vid-prezydenta-ukrayiny/
Подробнее
18 марта 2021
Nota Group підписала меморандум про співпрацю з бізнес-простором Workit
Весна починається з надзвичайно приємних новин: Nota Group підписала меморандум про співпрацю з креативним бізнес-простором Workit Space! Ми дуже різні, але у нас є одна спільна місія – допомогти українському бізнесу стати успішним, позбувшись зайвих клопотів, які заважають йому розвиватися! Workit надає вільний і комфортний простір для того, щоб бізнес міг кайфувати від робочого процесу та генерувати нові креативні бізнес-ідеї, а Nota Group бере на себе зайві турботи та допомагає бізнесу зосередитись на головному. Отже, віднині клієнти Nota Group можуть за спеціальними умовами орендувати місця для роботи у бізнес-просторі Workit, а резиденти Workit зможуть отримувати послуги Nota Group з юридичного, бухгалтерського та кадрового супроводу за постійною знижкою/ Приємно, коли дружба приносить всім користь!
Подробнее
18 марта 2021
Організація взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним контрактом
Не досить просто знайти партнерів і покупців за межами України – для надійної та економічно вигідної зовнішньої співпраці український підприємець має ще докласти зусиль задля дотримування умов і законодавчих приписів щодо зовнішньоекономічних відносин. Отже, під час здійснення імпортних операцій бізнесу необхідно врахувати безліч нюансів, оскільки за порушення правил валютного порядку передбачено неабияку відповідальність. Так, будь-який зовнішньоекономічний договір має містити умови оплати. У цьому розділі вказують валюту платежу, спосіб, порядок і строки розрахунків. Валюта ціни договору та валюта платежу можуть відрізнятися. Але, навіть якщо валюта платежу збігається з валютою ціни, рекомендуємо завжди окремо зазначати в контракті, у якій валюті покупець здійснює оплату. На практиці часто сторони вказують лише строки оплати за контрактом без уточнення валюти платежу, що, своєю чергою, не схвалюють обслуговуючі банки. Якщо валюта ціни не збігається з валютою платежу, то сторони фіксують у контракті умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу (крос-курс). Іноді сторони (покупець та продавець) прописують у договорах курси перерахунку валют, які істотно відрізняються від ринкових. У разі імпорту курс штучно завищується, і відбувається необґрунтований відплив валюти за кордон. А в разі експорту курс перерахунку занижується, і, як наслідок, валютної виручки надходить менше (бо експортер не зацікавлений в її обов'язковому продажу). НБУ прямо врегулював цю проблему в Інструкції від 02.01.2019 р. № 7. За загальним правилом, якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни, банк використовує крос-курс, який прописано в зовнішньоекономічному договорі. Але якщо в банку є підстави вважати, що операція з експорту товару та імпорту товару може бути пов'язана з уникненням і/ або невиконанням вимог, передбачених законодавством України, та призводить / може призвести до неотримання/недоотримання грошових коштів / товару резидентом, або якщо з умов контракту немає змоги однозначно визначити курс (крос-курс), тоді банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків використовує офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком на дату платежу. Варто вказувати чіткі строки (терміни) оплати за товар із зазначенням, на підставі яких документів здійснюють оплату (наприклад, на підставі договору, акта, інвойсу тощо). У будь-якому разі потрібно враховувати, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів згідно з Положенням від 02.01.2019 р. № 5. Обмеження щодо строку розрахунку не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів, сума якої є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Незначною є сума, еквівалентна 400 тис. грн за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на момент проведення фінансової операції. Порушення резидентами порядку та строку розрахунків, установлених НБУ, тягне за собою гарантоване нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару). Пеню стягує ДПС за результатами перевірки відповідного платника податків. Окремо потрібно звернути увагу на умови оплати банківських комісій. Оскільки сторони часто не уточнюють у договорі, за чий рахунок здійснюють оплату комісій. І тоді під час виконання контракту гарантовано виникають непорозуміння й спори. Найчастіше кожна сторона сплачує комісії свого банку, або всі комісії сплачують за рахунок покупця. Дуже рідко всі комісії сплачує віець. Для цілей належної оплати за зовнішньоекономічним договором важливо вказати повні та правильні платіжні реквізити (№ банківського рахунка, IBAN, назва й місцезнаходження (місто та країна) банку, SWIFT-код банку) контрагентів договору. IBAN використовують тільки в розрахунках із країнами єврозони, Великобританії, Казахстану, ОАЕ, Грузії, Туреччини. Супровідні документи до договорів і контрактів (додатки, додаткові угоди, специфікації, акти, інвойси тощо) повинні обов'язково містити посилання на основний контракт. Заявки на купівлю чи продаж іноземної валюти бажано надсилати до банку до 10-ї години ранку поточного робочого дня, щоб банк встиг купити валюту на міжбанківському валютному ринку для виконання вашої заявки того самого банківського дня. Заявку, надану після зазначеного часу, найімовірніше, буде оброблено наступного банківського дня. Банк приймає до виконання заявку про купівлю іноземної валюти тільки після подання клієнтом документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти. Паперові копії документів, що передають для відділу валютного контролю банку, зазвичай засвідчують підписом клієнта і відбитком печатки (за наявності). Документи, що надають за допомогою електронно-цифрового підпису, мають супроводжуватися листом із переліком наданих документів. На такий лист належить накладати ЕЦП. Платіжні доручення в іноземній валюті (як у системі інтернет-банкінгу, так і на паперовому носії) повинні бути набрані англійською мовою (латинськими літерами), крім доручень у російських рублях, які оформлюють лише російською мовою. Під час набору платіжних доручень в іноземній валюті через інтернет-банкінг у полі SWIFT-коду банку-отримувача необхідно дотримуватися правильного порядку набору SWIFT-коду. Він повинен складатися з 11 знаків. Якщо в контракті/договорі SWIFT-код складається з 8 знаків, то в системі необхідно доповнити SWIFT-код великими літерами ХХХ. У призначенні платежу потрібно заповнити повну інформацію про платіж і документи (№ та дату договору, контракту, інвойсу, ВМД тощо), на підставі яких здійснюють перерахування грошових коштів в іноземній валюті. Як бачимо, операції за зовнішньоекономічним контрактом досить зарегульовані і перебувають під особливим контролем НБУ й ДПС. Тому рекомендуємо відповідально поставитися до організації взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, зокрема: окремо вказувати валюту ціни та валюту платежу; передбачити розподіл банківської комісії між сторонами; зазначати крос-курс, який максимально відповідає ринковому; погоджувати умови оплати зовнішньоекономічного договору з банком і не допускати перевищення встановлених НБУ строків граничних розрахунків. Автор: Олег Борійчук, керівник юридичного напрямку Nota Group
Подробнее
18 марта 2021
Чи можуть компанії забороняти своїм співробітникам обговорювати розмір та умови оплати праці?
Найпотужнішим ресурсом будь-якої компанії є команда. І заробітна плата один з  ефективних інструментів мотивації членів команди. Як відомо, у багатьох приватних бізнес-структурах розмір та форма оплати праці, а також додаткові варіанти стимулювання обговорюються з кожним співробітником індивідуально, й залежать далеко не тільки від рівня компетенції. Питання оплати праці – дуже чутлива тема, адже різниця у розмірі заробітної плати може стимулювати непотрібні конфлікти в колективі та упереджене ставлення  до керівництва. Тому постає логічне питання, чи можуть компанії забороняти своїм співробітникам обговорювати розмір та умови оплати праці? Законодавчі «рукавиці» Суб'єкт господарювання самостійно визначає коло відомостей, що становлять для нього комерційну таємницю (відповідно до ч. 1 ст. 36 Господарського Кодексу України) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text). Для цього підприємство повинно розробити і затвердити відповідним наказом директора положення про комерційну таємницю, де можна прописати серед іншого і заборону щодо обговорення заробітної плати працівника з третіми особами. Така угода про комерційну таємницю повинна містити основні принципи регулювання та правила поводження персоналу з такою інформацією, а також додатки, які вмістять якомога докладніше весь перелік конфіденційної інформації із зазначенням виду носія, сфери застосування та визначення конкретного змісту інформації, строки про нерозголошення комерційної таємниці. Директор підприємства може видати наказ, в якому зобов’яже працівників ознайомитись та підписати розроблену угоду про комерційну таємницю. Окремо слід передбачити відповідні положення, що стосуються комерційної таємниці, в трудових договорах (якщо вони полягають у письмовій формі) та посадових інструкціях працівників. Тримати дисципліну Частиною 6 ст. 36 Господарського Кодексу України визначено: за неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Розголошення таємниці може розцінюватися як порушення трудової дисципліни, за яке передбачено дисциплінарне стягнення відповідно до угоди – наприклад, у вигляді позбавлення премії, або відповідно до  ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю (КЗпП) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text) – у вигляді догани або звільнення. За разове розголошення комерційної таємниці можна оголосити лише догану чи позбавлення премії відповідно до угоди, а вже звільнити – при повторному розголошенні – систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП) Труднощі оформлення  Саме тому рекомендуємо оформлювати трудові відносити не просто договором, а контрактом. Адже строк дії контракту, права, обов'язки та відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору (в тому числі дострокового) встановлюються угодою сторін. Також саме в контракті з працівником можна зазначити, що розмір окладу є комерційною таємницею, а його розголошення є підставою розірвання такого контракту. У такому разі звільнення відбувається на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Але найбільшою проблемою в суперечках про відшкодування заподіяної шкоди є доказ факту розголошення комерційної таємниці. Таємниця за двома замками  Як і з будь-якої таємниці, шанс її збереження тим вище, чим менше людей про неї знають. Тому в світі широко так поширена практика передачі розрахунку заробітної плати на аутсорсинг. Серед малого і середнього бізнесу бухгалтерські функції передають на аутсорсинг в Європі – 86%, в США – 92%, а в Ізраїлі – аж 96% компаній Перші спеціалізовані компанії, які надають послугу розрахунку зарплати (payrolloutsorsing) з'явилися після Другої світової війни в США. Найбільший в світі провайдер розрахунку зарплати – американська компанія Automatic Data Processing (ADP) – готує зарплатні відомості для 620 тисяч компаній по всьому світу, тобто кожного шостого працівника в США. ADP заснував в 1949 році бухгалтер Генрі Тауб з двома партнерами, коли відчув потребу бізнесу в економії. «Це чудова ідея – заплатити всього 25 доларів за розрахунок тижневої зарплати сотні службовців. Оклад штатного бухгалтера доходив до ста доларів в тиждень, і аутсорсинг міг би позбавити його від необхідності виконувати цю типово канцелярську роботу», - розповідав клієнтам про сенс аутсорсингу співзасновник і маркетолог ADP Френк Лаутенберг, який пізніше став сенатором від Нью-Джерсі. В Україні такі рішення пропонують достатньо компаній. Наприклад, серед послуг, які надає своїм клієнтам Nota Group, є аутсорсинг розрахунку заробітної плати. Таке «зовнішнє» рішення оптимізує роботу фінансової служби компанії та гарантує повну конфіденційність, адже інформацією про суми відрахувань володіють тільки фахівці-аутсорсери, а також уповноважені особи з боку підприємства. Фахівці зовнішньої фірми, які спеціалізуються саме на таких послугах, мають великий досвід роботи, необхідні знання діючого законодавства та його частих змін. Найголовніше – саме конфіденційність, яку забезпечує атусорсинг заробітної плати, гарантує збереження позитивного клімату в трудовому колективі. Автор: Яна Декусар, керівник HR-департаменту Nota Group Джерело: https://www.business.ua/uk/node/11676
Подробнее
15 марта 2021
Щоб компанія могла претендувати на статус «значного інвестора», юристам слід подбати про комплексний пакет документів і переконатися в прозорості та зрозумілості структури власності
Низька інвестиційна привабливість України, з огляду на різні причини, — факт, який не потребує особливого доведення. Свавілля силових і контролюючих органів, неоднорідна судова практика, тривалий судовий розгляд справ, швидкоплинність національного законодавства, війна на сході України — далеко не весь перелік причин, що не додають Україні ні привабливості, ні впевненості в стабільності бізнес-середовища потенційним іноземним інвесторам. І замість того, аби систематично і методично вирішувати поточні інституційні та системні проблеми задля поліпшення інвестиційного клімату в країні, законодавець (з легкої руки Президента України) вирішив запросити інвесторів до країни так би мовити з чорного входу. Мислити глобально 13 лютого 2021 року набув чинності Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-IX (Закон № 1116-IX). У порівнянні з іншими подібними ініціативами, цей документ напрочуд швидко подолав свій законотворчий шлях: проєкт було ініційовано главою держави та зареєстровано у парламенті 1 липня 2020 року, у першому читанні його прийнято уже через 20 днів, а в якості закону ухвалено «під ялинку» — 17 грудня 2020 року. У питанні залучення інвестицій державні управлінці намагаються мислити масштабно і замахнулися одразу на значні внутрішні і зовнішні інвестиції. Щоправда у фінальній версії документу апетити законотворцю довелося дещо вгамувати. По законопроєкту (реєстраційний номер 3760), інвестиційним проєктом зі значними інвестиціями є об’єкт, який передбачає здійснення інвестицій в обсязі понад суму, еквівалентну 30 мільйонам євро. А в законі фігурує сума, еквівалентна 20 мільйонам євро. Значний інвестор Окрім суми в 20 млн євро, передбачена також низка інших вимог до інвестиційного проєкту, для реалізації якого державою може надаватися підтримка. Наприклад, Закон № 1116-IX чітко окреслює сфери реалізації інвестиційного об’єкту на території України: - переробна промисловість (виняток становить діяльність з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв); - добування корисних копалин (окрім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу); - поводження з відходами; - транспорт; - складське господарство; - поштова та кур’єрська діяльність, логістика; - освіта, наукова та науково-технічна діяльність; - охорона здоров’я; - мистецтво, культура; - спорт; - туризм та курортно-рекреаційна сфери. Є ще дві важливих умови. По-перше, інвестиційний проєкт має передбачати будівництво, модернізацію, технічне на (або) технологічне переоснащення об’єктів інфраструктури у вищевказаних сферах, або ж будівництво необхідних для реалізації проєкту об’єктів суміжної інфраструктури. По-друге, створення впродовж строку реалізації проєкту не менше 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15% перевищує розмір середньої зарплатні у регіоні реалізації об’єкту. Обмеження Держава перестрахувалася. Адже надаючи привабливі умови для розвитку бізнесу, двері України мають відкриватися далеко не для всіх спроможних інвесторів. Законом передбачений чималий перелік компаній, які не можуть бути заявниками в рамках цих правовідносин. Зокрема, мова йде про: - державні підприємства; - підприємства, більше 50% акцій яких належать територіальній громаді; - неприбуткові підприємства; - підприємства, які порушують вимоги національного законодавства та не розкривають інформації про кінцевих бенефіціарних власників; - підприємства, зареєстровані в офшорних зонах; - підприємства, власними яких є резидентами держави-агресора або зареєстровані в державі-агресора; - підприємства, що порушують заходи боротьби з відмиванням грошей (FAТF); - підприємства, щодо яких застосовані санкції; - підприємства, які перебувають у процесі банкрутства, ліквідації чи реорганізації; - підприємства, які мають заборгованості по сплаті податків. Стимули для інвестора Отже, ми визначилися яким критеріям має відповідати інвестор, аби назватися значним та претендувати на допомогу від держави. Які ж це стимули, що приваблюватимуть інвесторів, як мух приваблює мед? За законом, формами державної підтримки є: - звільнення від сплати окремих податків та зборів; - звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів (мають ввозитися виключно для реалізації проєкту); - забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації проєкту; - забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (мова йде про автомобільні шляхи, лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні об’єкти тощо). Також держава обіцяє сприяти «значному інвестору» в приєднанні (в разі потреби) до мереж тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій. Передбачається й низка гарантій для інвестора у процесі здійснення його господарської діяльності та реалізації проєкту. Зокрема, держава гарантує стабільність умов провадження господарської діяльності, додержання прав і законних інтересів заявників та інвесторів зі значними інвестиціями. У Законі, щоправда, не уточнюється як саме держава буде стримувати апетити контролюючих органів, яких в Україні є чимало. Окрім того, держава гарантує виконання своїх зобов’язань щодо надання підтримки у формах та обсязі, визначеними спеціальним інвестиційним договором та Законом. Інша важлива гарантія — якщо державні або місцеві органи приймуть рішення, яке порушує права «значного інвестора», збитки будуть відшкодуватися з кишені такого органа. Інвестиційна няня Провідником інвестора вибоїнами українського правового ландшафту і регуляторного середовища буде уповноважена установа – так звана інвестиційна няня. Ця установа супроводжуватиме підготовку та реалізацію інвестиційних проєктів та сприятиме виконанню договорів українською стороною. Така інвестиційна няня надаватиме не тільки організаційну та інформаційно-консультативну допомогу з питань підготовки та реалізації проєкту, а й взаємодіятиме з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань супроводження проєкту. 17 лютого 2021 року розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) уповноваженою установою визначено Офіс із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest). Примітно, що Закон № 1116-IX містить чимало відсилочних норм, а також відправляє до ще не існуючих актів уряду. Приміром, КМУ буде встановлювати вимоги до техніко-економічного обґрунтування інвестиційного «значного проєкту», порядок взаємодії «інвестиційної няні» з заявниками та інвесторами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також методологію розрахунку обсягу державної підтримки для реалізації проєкту. Очевидно, що після прийняття, ці «локальні нормативні акти» мають прискіпливо аналізуватися інвесторами, адже диявол, як відомо, криється в деталях. Головним інструментом у процесі залучення значних інвестицій є спеціальний інвестиційний договір. Цим документом мають визначатися форма та обсяг державної підтримки об’єкту, що надається інвестору із значними інвестиціями для реалізації проєкту. Він укладається між КМУ, інвестором із значними інвестиціями, заявником та органом місцевого самоврядування (у разі надання державної підтримки таким органом). Щоправда у статті 1 Закону № 1116-IX йдеться про те, що такий договір має визначати порядок та умови реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями. Очевидно, ці положення слід вважати взаємодоповнюючими. За загальним правилом, спеціальний інвестиційний договір має регулюватися правом України. Утім, сторони можуть домовитися про інше застосоване право. Закон № 1116-IX є досить ліберальним у питанні вирішення ймовірних спірних моментів і декларує, що сторони договору вправі вільно обирати механізм вирішення спорів. Це може бути як звернення до суду в Україні, так і застосування механізмів медіації чи експертної оцінки об’єкта. Також можуть звернутися в національний або міжнародний комерційний чи інвестиційний арбітраж, у тому числі арбітраж з місцезнаходженням за кордоном. Забезпечити комфорт Попри загальне позитивне враження від Закону №1116-IX є певні побоювання щодо ефективної реалізації прийнятих норм. Як держава може гарантувати інвестору стабільність господарської діяльності не усунувши системні проблеми, згадувані на початку? Що стримуватиме контролюючі органи від оспорювання вкладу інвестора та отримання тієї чи іншої пільги? Щоправда роботи юристам додасться. З огляду на широкий перелік обмежень підприємств, які не можуть претендувати на статус «значного інвестора» слід подбати про не тільки про комплексний пакет документів, а я пересвідчитися у прозорості структури власності інвестора та її зрозумілості для українського контрагента. Зрештою, це буде чи не ключовим фактором при укладені інвестиційного договору. Окрім того, слід подбати про незалежних консультантів, які супроводжуватимуть питання вирішення спірних моментів і ймовірних конфліктів. Адже інвестиційна няня про комфорт інвестора в українському суді — не дбатиме. Автор: Тетяна Андріанова, генеральний директор Nota Group
Подробнее
10 марта 2021
3 березня відбулася Церемонія нагородження кращих гравців фінансового ринку України
3 березня відбулася Церемонія нагородження кращих гравців фінансового ринку України за версією журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» видавництва delo.ua. Кращими фінансовими директорами визнано Дмитра Рибальченко (Октава Капітал), Олега Тимківа (ДТЕК), Євгена Ніколайчука (TECHIIA), Валентину Дячук (Тедіс Україна), Дмитра Тузова (1+1) та Юлію «Цей номер журналу, героями якого стали кращі фінансисти країни, один з ключових в році. Ми зібрали кращі кейси не тільки від корпоративних фінансистів, а й від гравців банківського, страхового та інших ринків. Їх досвід безцінний особливо в кризові періоди. Ті, кого ми вшановували на нагородженні, відповідають за головний критерій успішного бізнесу - його прибутковість», – виступив на церемонії головний редактор журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» Максим Біроваш.
Подробнее
3 марта 2021
Що робити, щоб постковідне вигорання персоналу не спалило ваш бізнес
Зміни, які відбулися внаслідок COVID-19, вплинули на всі сфери нашого життя. Протягом року всім довелось адаптовуватись і переформатовувати процеси, що до «корони» працювали без збоїв. Наразі час проаналізувати, на які виклики довелося відповідати, хто потрапив під удар і чому.  Що робити із постковідним вигоранням персоналу і чому під удар потрапили жінки, розповіла Mind СЕО «Октава Капітал», генеральний директор Nota Group Тетяна Андріанова.   У межах дослідження McKinsey «Жінки на робочому місці» щороку вивчають прогрес жінок у корпоративному середовищі Америки, але саме цього року – результати кричущі (що тоді казати про український бізнес). 2020-й перевернув філософію робочого місця у багатьох компаніях. Через надзвичайно складні обставини пандемії COVID-19 багато компаній намагаються відбудувати дистанційний або гібридний формат роботи, щоб зберегти ефективність і темпи розвитку бізнесу. Отже, у багатьох межі між роботою та домівкою стираються і ситуація «завжди на роботі» стає звичайним явищем. Крім того, додається постійна турбота про здоров’я та фінанси своєї родини. Все це разом призводить до того, що питання професійного вигорання стає масштабною проблемою. Найбільший удар взяли на себе жінки, у яких є діти. Пандемія посилила й до того критичну ситуацію, коли жінки с дітьми відпрацьовували «подвійна зміну» – робочий день в офісі, а після – години догляду за дітьми та домашньої праці. А карантин ще й позбавив їх підтримки, яка робила їхню роботу взагалі можливою, – йдеться перш за все про школу та дитячий садок. Результат дистанційної освіти: матері в 1,5 раза частіше, ніж батьки, витрачають додаткові три та більше годин на день на домашню роботу та догляд за дітьми. Ще більший тягар на матерях, що виховують дітей самотужки і під час пандемії не мають фінансової захищеності. За даним щорічного дослідження McKinsey «Жінки на робочому місці», наприкінці 2020 року вже кожна четверта жінка замислювалася над тим, що багато хто вважав би немислимим рік тому: згорнути свою кар’єру або повністю залишити роботу. Автори дослідження б’ють на сполох: це надзвичайна ситуація для корпоративної Америки, компанії ризикують втратити жінок-лідерів, а отже, і шанси на більш ефективний розвиток. Адже дослідження показують, що прибуток і результати діяльності компаній вищі приблизно на 50%, якщо жінки  представлені в топменеджменті. Що далі? Однією із найпопулярніших тем на сьогодні є вибір компаніями подальшого формату робочих місць на найближчі десятиліття. На думку авторів вищезгаданого дослідження, компаніям, щоб утримати жінок, які найбільше постраждали від коронакризи, потрібно вжити заходів для зменшення додаткового тиску, якого вони зазнають. Ось шість ключових порад, де компаніям слід зосередитись або розширити свої зусилля. Зробить робочий процес більш стійким.Стійкий темп роботи є надзвичайно важливим для того, щоб допомогти пережити цю кризу не лише матерям, але всім працівникам, що стикаються з вигоранням. Керівникам і менеджерам потрібно переглянути свої очікування щодо продуктивності, які існували до початку пандемії, і запитати, чи вони все ще реалістичні. Можливо, час відмовитись від деяких цілей і звузити обсяги проектів або зберегти ті самі цілі, але подовжити терміни. Так, деякі компанії експериментують із нестандартними способами надати співробітникам можливість відновитись. Наприклад, пропонують додаткові вихідні для підготовки батьків до нового навчального року або «вільні п’ятниці» щокварталу. Перегляньте норми гнучкості. COVID-19 розмив межі між роботою та домом, і багато співробітників відчувають, що вони працюють постійно. Компанії повинні допомагати своїм співробітникам шукати шляхи встановлення нових меж між робочим та особистим життям. Для багатьох для пошуку балансу знадобиться створення нових норм роботи – наприклад, встановлення робочого часу для нарад, політики реагування на електронні листи й повідомлення поза робочим часом тощо. Компанії можуть також заохочувати співробітників встановлювати власні межі й повною мірою використовувати гнучкі варіанти роботи. Але навіть коли в компанії вже встановлені норми гнучкості, деякі співробітники побоюються, що це може мати клеймо на їхній подальшій роботі. Щоб пом'якшити цей дискомфорт, керівники мають запевнити працівників, що їхня праця оцінюватиметься на основі результатів, а не коли, де чи скільки годин вони працюють. Розуміння підтримки гнучкого формату з боку керівництва дуже важливо для відновлення робочої атмосфери в колективі. Коли співробітники це бачать, вони рідше замислюються про згортання своєї кар'єри або про звільнення. Переоцініть критерії ефективності. Критерії ефективності, що були встановлені до початку пандемії, на сьогодні можуть бути недоречними. Менеджери можуть зняти стрес працівників – і переорієнтуватися на ключові пріоритети за допомогою переоцінки критеріїв ефективності. Приведення критеріїв у відповідність до того, що співробітники можуть обґрунтовано досягти, може допомогти запобігти вигорянню та занепокоєнню. І це в кінцевому підсумку може поліпшити роботу та підвищити продуктивність співробітників. Мінімізуйте гендерні упередження.Пандемія може посилювати упередження, з якими жінки стикаються роками: вищі стандарти продуктивності, більш суворе судження за помилки та покарання за те, що вони є матерями, і за те, що вони користуються гнучкими варіантами роботи. Ці упередження можуть проявлятися по-новому під час COVID-19: наприклад, коли колеги бачать, як маленькі діти граються у фоновому режимі під час відеодзвінків; коли колеги свідомо чи несвідомо припускають, що жінки менш віддані своїй роботі. Щоб пом'якшити упередження, з якими стикаються жінки, керівники та співробітники повинні публічно говорити про потенційно негативний вплив такого ставлення під час пандемії. І нарешті, важливо відстежувати статистику просування по службі, підвищень, звільнень за статтю, щоб забезпечити справедливе ставлення до жінок та чоловіків. Налаштуйте політику та програми підтримки працівників.Багато компаній розширили політику та програми підтримки співробітників під час пандемії, починаючи від продовження строку оплачуваної відпустки до надання ресурсів для домашнього навчання. Компанії повинні переконатися, що працівники обізнані з усім переліком доступних для них переваг. Відкрита та регулярна комунікація з працівниками є критично важливою, особливо в умовах кризи. Коли працівники не розуміють рішень, що впливають на їхню роботу, вони частіше залишаються нещасними на своїй роботі. За результатами досліджень, кожен п'ятий співробітник постійно відчував себе неінформованим під час COVID-19. Отже, компаніям слід регулярно повідомляти про стан бізнесу та ключові рішення, які впливають на роботу й життя співробітників. Позитивний ключ Як часто сьогодні ми чуємо, що життя вже не буде таким, як до було. Коронакриза змусила всіх переосмислити ставлення до віддаленої роботи, адже на власному досвіді компанії зрозуміли, що більшість робіт можна виконувати віддалено, і багато з них вже передбачають, що значна частина їхніх працівників продовжуватиме працювати віддалено після закінчення пандемії. Адже самі працівники оцінили переваги віддаленої роботи, і навряд чи захочуть повернутися до роботи в офісі «від дзвінка до дзвінка». І це говорить про те, що ми дійшли до точки неповернення в процесі природної еволюції ринку праці. І основний виклик для компаній – створити культуру, яка підтримує всіх працівників, незалежно від того, де вони виконують поставлене перед ними завдання. І саме такі компанії будуть привабливими на ринку праці, і більше, ніж інші, зможуть скористатися різноманітнішими фондами талантів.
Подробнее
11 февраля 2021
Руководитель направления GDPR Елена Колченогова выступила во второй сессии VII Legal Banking Forum
Современные условия digital-реальности обсуждали участники второй сессии VII Legal Banking Forum. Модератором сессии выступил Олег Дерлюк, управляющий партнер Stron. Открыл сессию с докладом Артур Загородников, заместитель председателя правления АО «ПУМБ». По его словам, коронакризис значительно ухудшил уровень жизни людей, ускорив при этом разработку защитных программ, IT-решений и программ для развития бизнеса. Очередное испытание на крепость и выносливость отечественная банковская система прошла без значительных утрат и катастрофических последствий. Банки Украины обеспечили бесперебойную деятельность предприятий, поддержали население и даже заработали чистой прибыли за 11 месяцев 2020 года около 44 млрд грн. Артур Загородников отмечает, что в фокусе внимания банка «ПУМБ» — комфорт населения, именно поэтому значительно расширены возможности online-банкинга. Среди трендов развития online-банкинга и digital: трансформация банковских отделений в цифровые, бизнес-хабы для клиентов; быстрое и активное развитие онлайн-сервисов и продуктов; переход операционного обслуживания в онлайн-формат; открытие счетов и обслуживание клиентов в дистанционном режиме; общение клиента с банком посредством чат-ботов и онлайн-помощников; возможность осуществлять большинство продаж через дистанционные каналы. Елена Коробкова, исполнительный директор НАБУ, уверена, что уже давно банкам необходимо переносить сервисы из offline в online. Более 59% участников опроса IBM считают, что пандемия ускорила цифровую трансформацию, а 75% руководителей ожидают, что измененное поведение клиентов останется таким же и после пандемии. Особое внимание уделяется именно скорости и доступности — в этом плане разработчиков очень мотивирует следующее поколение, так называемое поколения Z, которое готово тратить на ожидание загрузки максимум 1.5 секунды. Елена Коробкова отметила, что на данный момент информации достаточно, главное — качество, сервис и широкий спектр продуктов и услуг. Максим Глотов, старший юрист МЮФ Baker McKenzie, солидарен с высказыванием, что цифровая трансформация — это современная борьба за выживание в условиях экзистенциальной угрозы цифрового взрыва, вызванного четвертой индустриальной революцией. Говоря о методологии цифровой трансформации, Максим Глотов отметил, что существуют две «мейнстримные» идеи: согласно одной все нужно заблаговременно спланировать и проанализировать, адепты же другого подхода считают, что лучше всего практически посмотреть на компанию и определить ее «боли». Возможно, лучшее решение — утолить эти «боли» с помощью цифровой трансформации. В процессе работы можно говорить о сотрудничестве банков с различными технологическими компаниями и  fintech-стартапами. Тенденция говорит о модели сотрудничества банков с необанками.  Андрей Котик, директор юридического департамента Moneyveo, считает, что если до недавнего времени диджитализация и online-бизнес были просто трендами со стороны отдельного сегмента рынка, то в настоящий момент в связи с недавними событиями это уже необходимость. В ближайшее время г-н Котик ожидает увеличение объемов и изменение подходов к регулированию этого сегмента. К тому же если в скором будущем будет принят Закон Украины «О платежных услугах», то рынок ждут революционные изменения. Елена Колченогова, руководитель направления GDPR Nota Group, глава ассоциации Digital Ukraine, сосредоточилась на актуальных вопросах в сфере GDPR. Закон Украины «О защите персональных данных» — единственный инструмент, который на сегодняшний день регулирует защиту и передачу данных и устанавливает ответственность за несоблюдение правил обращения с персональными данными. За нарушение украинского законодательства о персональных данных максимальная ответственность составляет 34 тыс. грн, что для финансового сектора очень маленькая сумма, которая нивелирует любое уважение к данным, эти потоки малоконтролируемы. НБУ получил полномочия по защите данных потребителей финансовых учреждений. Условия законной обработки персональных данных таковы: субъект данных дал свое согласие на обработку для конкретной цели; обработка необходима в рамках выполнения контракта, в котором субъект является одной из сторон; обработка необходима для соблюдения юридических обязательств контролера; обработка необходима для защиты жизненных интересов субъекта или другого физического лица; обработка необходима для задач в общественных интересах или выполняемых контролером в лице государственного органа; в случае если преобладает законный интерес контролера или третьих лиц. Сергей Паперник, руководитель управления по защите персональных данных АО «ПриватБанк», считает, что персональные данные — это не столько digital, сколько ежедневная потребность каждого. Защита персональных данных в контексте банков — это когда данные берут и используют для того, о чем с пользователем договорились заранее. Спикер подчеркнул, что мобильное приложение — это источник получения персональных данных. Среди подводных камней мобильных приложений — чрезмерный сбор персональных данных, подтверждение получения согласия именно банком, обработка персональных данных за рубежом, передача таких данных третьим лицам, а также получение их не от субъекта. Олег Дерлюк поддержал мнение спикеров о том, что мы уверенно шагаем к цифровой трансформации и диджитализации процессов, что, по сути, является требованием времени.
Подробнее
5 февраля 2021
Співбесіда є нелегким процесом не тільки для кандидата, а й для HR-спеціаліста.
Співбесіда є нелегким процесом не тільки для кандидата, а й для HR-спеціаліста. Адже підбір «потрібного» кандидата є дуже відповідальною справою, бо від цього може залежати успіх бізнесу. При цьому потрібно не забувати про правила ділового етикету та людські емоції, саме тому кожний HR має правильно вибудувати зворотній зв’язок з кандидатом після співбесіди. Як грамотно це робити, розповіли виданню «PRO Ідеї» відомі HR-спеціалісти, серед яких Яна Декусар, керівник HR-департаменту Nota Group. Читайте повну версію інтерв’ю за посиланням: https://proidei.com/jobinterview-0502/?fbclid=IwAR1Eg3II2qB9_XD7kcP3t7nZ_3RAyP_FBvLwvS-kZ8CyBVm98qIpYmqIMXY
Подробнее
29 января 2021
Керівник напряму GDPR компанії Nota Group Олена Колченогова виступила на круглому столі «Захист персональних даних в Україні: перспективи європеїзації», організованному асоціацією DigitalUkraine
28 січня 2021 року, до Міжнародного дня захисту персональних даних, асоціація Digital Ukraine зібрала за круглим столом перших представників держсектору та бізнесу, а також небайдужої спільноти щодо дотримання прав та оптимізації українського законодавства про захист персональних даних, а також впровадження правил міжнародного регламенту з GDPR. Модератором дискусії виступила Ксенія Захарченко, віце-президент зі стратегічного маркетингу, директор департаменту бренд-програм і комунікацій ICC Ukraine 2018–2019 рр. У своєму онлайн-включенні Єгор Чернєв, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації говорив про виклики у сфері захисту та обробки персональних даних у зв’язку зі створенням нових цифрових сервісів. Він повідомив, що разом з колегами по Комітету рік тому розпочав роботу над створенням нового Закону України «Про захист персональних даних», який базуватиметься на оновленій Конвенції про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108+), а також Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (GDPR). За словами Єгора Чернєва наразі текст нового закону готовий відсотків на 80, проте ще не написаний розділ про орган, який визначатиме політику у сфері захисту персональної інформації та контролюватиме дотримання прав. На думку парламентарія щоб забезпечити справжню незалежність такого органу, він має бути прописаний у Конституції на зразок Антимонопольного комітету. Про захист персональних даних суб’єктів за правилами GDPR на прикладі європейських кейсів та українські перспективи у цьому напрямку йшлося у виступі Олени Колченогової, голови комітету із захисту даних асоціації Digital Ukraine, сертифікованого Data Protection Officer. Вона виділила три напрямки, котрі найбільш затребувані українською бізнес-спільнотою: запровадження європейського Регламенту про захист персональних даних та яка відповідальність настає за його порушення прав; розробка документації; передача та обробка персональної інформації суб’єктів – громадян Євросоюзу. Спікер запропонувала кілька алгоритмів вирішення цих питань та навела приклади їх застосування. «З точки зору здорового глузду, на 95% захист персональної інформації — це захист прав приватної особи в діалозі з державними і субдержавними органами», — наголосив Валентин Калашник, президент Української асоціації директ-маркетингу. На його думку GDPR розповсюдив ці вимоги на суттєво ширше коло суб’єктів, котрі тепер повинні уважно відноситися до збереження та обробки персональної інформації, яку вони беруть у своїх клієнтів. Олександр Федієнко, заступник голови Комітету, голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації підкреслив, що відповідно до чинного законодавства державні реєстри, які ідентифікують людину на першій ідентифікації повинні збиратися виключно на території України. «Законодавством встановлено перелік інформації, в тому числі персональних даних суб’єктів, яка зберігається виключно на території України і не може бути розміщена в будь-якій «хмарі» на території інших країн», — наголосив парламентар. Про захист персональних даних у чутливих сферах бізнесу розповів Станіслав Коваленко, офіцер із захисту даних авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», голова Data Privacy комітету International Advisers Association. Він нагадав історію розробки національного законодавства із захисту персональних даних та розповів про налагодження дієвої системи збереження та обробки персональної інформації суб’єктів на своєму підприємстві. На його думку, не всі норми GDPR можна застосовувати в Україні, виходячи з безкультур’я в обробці та захисті персональної інформації, що побутує у нас — від державних органів до комерційних підприємств. «Не стан законодавства, а безвідповідальність людей є наразі нашою найбільшою проблемою», — вважає Станіслав Коваленко. Про досвід обробки персональних даних при впровадженні платіжних технологій у послугах «Укрзалізниці» розповів Андрій Малахов, керівник проектів проектного офісу «Укрзалізниці». Він повідомив про запуск нового продукту – власних чат-бот каналів у Viber та Telegram за допомогою яких пасажири можуть на запит оформити чи повернути придбаний проїзний квиток та отримати додаткову інформацію, що стосується перевезень. «Справжній бізнес бере персональну інформацію у клієнта для того, щоб побудувати продукти і процеси, які б спрощували життя для людей, які не мають часу стояти в чергах», - підкреслив Андрій Малахов. Тетяна Шалига, президент Всеукраїнської асоціації контакт-центрів переконана, що крім відповідного законодавства про захист персональних даних потрібні налагоджені структури та бази, що будуть забезпечувати моніторинг його виконання та застосовувати санкції до порушників прав. «Обов’язок держави побудувати таку інфраструктуру, яка б гарантувала громадянам України, що їх персональна інформація буде використовуватися лише за запитом і тими компаніями, яким вони надали на це дозвіл», — наголосила вона. Наталія Дрик, CEO Blockchain Association of Ukraine порівняла норми GDPR з правилами пожежної безпеки, тож на її думку, запровадження норм GDPR у малого бізнесу не повинно викликати якихось складнощів, за умови що держава максимально спростить вимоги. Натомість Євген Поремчук, голова ГО «Електронна республіка», радник Міністра інфраструктури з ІТ, Член Громадської Ради при Міністерстві цифрової трансформації України не поділяв оптимізму учасників круглого столу. На його думку ситуація з персональними даними в Україні катастрофічна, а законодавча база із захист персональних даних абсолютно не робочий і свідченням цього є те, що персональна інформація мільйонів українців можна вільно купити в інтернеті, що є порушенням прав цих суб’єктів. Анатолій Клікіч, секретар Комітету з електронних комунікацій при ТПП України зосередив увагу присутніх на питаннях кібер-гігієни. Він розповів про впровадження ТПП європейського досвіду з проведення місячника кібербезпеки та висловив переконання, що кожен з нас відповідальний за ту частину мережі, якою він користується. У роботі круглого столу також взяли участь представники крупного українського бізнесу, зокрема Сергій Богарада, Head of Privacy Tickets.ua, Ірина Козлова, спеціаліст з управління інформаційною безпекою та захисту персональних даних Медичної мережі «Добробут» та Руслана Округ, Data Protection Officer «Райффайзен Банк Аваль». І хоча через карантинні правила організатори були вимушені обмежити кількість учасників у залі, та зібрали за столом лише спікерів і представників преси, але в онлайн-трансляції взяли участь понад 350 слухачів, які задавали напрям дискусії своїми питаннями.
Подробнее
29 декабря 2020
СЕО Nota Group Тетяну Андріанову визнано серед «ТОП-25 найуспішніших жінок українського бізнесу»
Про те як із рядового юриста можна стати управлінцем з великої літери, а також про те, як жінці побудувати кар'єру в жорсткому корпоративному світі, та ще й в суто чоловічій сфері діяльності, — Тетяна розповіла в  інтерв’ю для видання «Ділова столиця». - Ви будували свою корпоративну кар'єру як юрист. Не секрет, що багато власників бізнесу сприймають юристів, IT-фахівців, логістів та т. д. як «обслуговуючий персонал», неминучі витрати. Але ви очолили бізнес. Як вдалося розірвати шаблон? - Навіть у кожного пересічного юриста завжди є альтернатива тому, щоб бути в компанії більш ніж обслуговуючим персоналом. Потрібно не тільки якісно працювати, а й проявляти власні ініціативи, пропонуючи ті рішення, які допоможуть досягати стратегічні цілі компанії. Аналогічно можна говорити про будь-якоу спеціальність: наприклад, бухгалтер може бути звичайним бухгалтером, а може виконувати свою функцію з точки зору менеджера по оптимізації податків в компанії, та стати в подальшому фінансовим директором. Якщо я бачу, що за допомогою певних ініціатив (в тому числі з побудови нових бізнес-процесів) можу допомогти компанії наблизитися до досягнення мети, я виходжу за рамки обслуговуючого персоналу, тим самим розривають усталений шаблон. При цьому хороший виконавець теж дорогого коштує, але кожен сам вибирає свою роль. І тут основною рушійною силою, яка не дозволяє бути просто хорошим фахівцем, виступають власні амбіції людини. Що важливо, наша українська юрисдикція — як мінне поле з численними ризиками, які можуть привести навіть до знищення бізнесу. Так що людина, яка сьогодні працює з ризиками і загрозами (юридичний радник) в нашій країні, повинна перебувати у вищому органі управління — як мінімум в наглядовій раді. - Як ви вважаєте, чи є взагалі якийсь секрет, що дозволяє жінці — талановитому директору — реалізувати себе в Україні? - Для себе ще на старті кар'єри я вибрала позицію, що в бізнесі немає жінок і чоловіків, і дотримуюся її донині. Я не розраховую на великі поступки і гендерну лояльність і прагну конкурувати виключно мізками і особистісними якостями директора. В Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, де 99% чоловіки, вихідці з силових структур, жінка — унікальне явище. Але з боку чоловічої частини не відчувається упередженості, а високо оцінюються ті жінки, які не бояться реалізовувати себе в настільки «суворій» індустрії. - Які оцінки ви найчастіше ставите собі самі? - В оцінці себе і оточуючих намагаюся бути гранично об'єктивної без будь-якого прицілу на критичне або поблажливе ставлення. Зрозуміло, присутня певна гордість, коли результати роботи відповідають або перевищують очікування. Що стосується негативних результатів — до них підходжу з тверезою критикою, при цьому обов'язково проводиться робота над помилками і робляться висновки, які не допускають подібних промахів в майбутньому. - Чим би ви займалися, якби перед вами постала необхідність будувати кар'єру з нуля і в іншій сфері? - Я б побудувала кар'єру в тому ж напрямку. А якщо говорити, що б я виправила на своєму професійному шляху, я б отримала західну освіту в сфері корпоративної безпеки і застосовувала б на практиці досвід інших, а не проходила цей шлях методом власних проб і помилок. На жаль, цей ринок в нашій країні тільки сьогодні знаходить формат правильних підходів, більшою мірою завдяки нашій інтеграції з міжнародними організаціями, де ми можемо переймати best practices. А всі, хто вибудовував функцію корпоративної безпеки в компанії трохи раніше, були змушені пройти тернистий шлях першопрохідців.
Подробнее
9 декабря 2020
Яна Декусар серед ТОП-20 найкращих HR-директорів за версією видання «Бізнес»
В рамках рейтингу Business HReformation 2020 видання «Бізнес» визнало керівника HR-департаменту Яну Декусар серед ТОП-20 найкращих HR-директорів. Це більш ніж заслужена нагорода, з огляду на те, що Яна Декусар не тільки талановитий внутрішній фахівець з HR, а й керує величезним напрямком кадрового обслуговування зовнішніх клієнтів компанії Nota Group. Під її чуйним керівництвом надаються аутсорс-послуги з кадрового обліку, підбору персоналу, нарахування зарплат та кадрового аудиту для більш ніж 45 компаній із загальною чисельністю працівників близько 1 тисячі. Отже, пишатися можуть колективи багатьох компаній!
Подробнее
4 декабря 2020
Nota Group — у «ТОП-20 кращих роботодавців» за версією журналу «Бізнес»
Nota Group — у «ТОП-20 кращих роботодавців» за версією журналу «Бізнес»! Журнал «Бізнес» у шостий раз відзначають кращих роботодавців України. За словами редакції, в цьому році головним трендом всіх оцінених нововведень, рішень, практик та інновацій компанії назвали турботу про людину. Отже, особливо приємно, що саме у цей непростий час компанію Nota Group визнано серед 20 кращих роботодавців України. Немає лиха без добра, і приємно зауважити, що пандемія допомогла багатьом компаніям і колективам змінити фокус важливості і перевести його на загальнолюдські цінності. Для нас же нові умови тільки зміцнили розуміння, що найцінніший ресурс нашої компанії – люди. https://www.business.ua/uk/node/11332
Подробнее
1 декабря 2020
Як Президент пропонує підтримати бізнес у карантин
Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді три законопроєкти, спрямовані на підтримку бізнесу на час карантину. Один із них – про соціальну допомогу підприємцям (№4429). Як буде реалізовано виплату такої допомоги та який бізнес може на неї розраховувати, розповіла Mind СЕО Nota Group, директор із правових питань «Октава Капітал» Тетяна Андріанова. Президент України відразу після одужання й виписки з лікарні подав до ВР законопроєкт про соціальну допомогу бізнесу на період протиепідемічних заходів, пов'язаних із коронавірусом (до речі, йому відразу присвоїли статус «невідкладний»). Добрими намірами Не минуло й пів року складної епідеміологічної ситуації, як держава зрозуміла, що її підтримка бізнесу не буде зайвою. Щоб ми не нарікали на те, що уряд занадто довго збирався з думками, розробники законопроєкту в пояснювальній записці до нього не забули згадати про те, яких заходів вже було вжито. На сьогодні із заходів, введених державою під час карантину, – мораторій на проведення державного нагляду в сфері господарської діяльності й податкових перевірок, а також зупинення деяких строків з отримання адміністративних послуг. Можливо, для когось це прозвучить переконливо, але точно не для українського бізнесу. Останньому довелося зіткнутися з такими карантинними активностями держорганів, як-от обшуки, блокування податкових операцій, невиконання судових рішень, та іншими неофіційними «антикризовими» заходами з наповнення бюджету. Але сьогодні не про це. Отже, законопроєкт розроблений із метою забезпечити фінансову допомогу суб'єктам господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів Кабміну, пов'язаних із запобіганням поширенню COVID-19. Також документ має на меті послаблення адміністративного тиску на бізнес для підтримки його економічної активності й розширення кола суб'єктів підприємництва для отримання державної підтримки. Що передбачає законопроєкт? Матеріальна допомога. Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які можуть втратити частину заробітної плати або доходу через введення обмежувальних заходів, а також суб'єктам господарювання з метою збереження робочих місць. Крім того, у деяких підприємств з'явиться можливість отримати одноразову компенсацію витрат, понесених на сплату ЄСВ. Орендарям державного або комунального майна. Продовження дії договорів оренди державного майна, а також скасування орендної плати для підприємств, робота яких була тимчасово зупинена через карантинні обмеження, – на час дії карантину та протягом одного місяця з дня закінчення дії таких договорів. Продовження ліцензій на алкоголь. Заборона на зупинення та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем за невчасну сплату чергового платежу за ліцензію. Страховий стаж для безробітних. Пропонується включати до страхового стажу період, протягом якого застрахована особа отримує допомогу по частковому безробіттю під час карантину. Утримання коефіцієнта зарплат при розрахунку пенсій фізосіб. Для ФОПів передбачається можливість зробити доплату до розміру мінімального страхового внеску за місяці зменшення доходу під час карантину. Одноразовий помічник Одноразова допомога держави в розмірі 8000 грн для найманих працівників і фізосіб-підприємців  надаватиметься за їхнім власним зверненням на Єдиному державному вебпортале електронних послуг. Таку допомогу можуть отримати наймані працівники підприємств і ФОПи, у яких на 31 жовтня цього року основний вид діяльності належить до «пільгового переліку». Це основне правило, але, крім нього, передбачено низку винятків. Для найманих працівників ці фактори такі: підприємство, в якому вони працюють, не нарахувало ЄСВ за ІІІ квартал 2020 року; середня зарплата перевищує 30 000 грн; робота за сумісництвом. Так само фізособи-підприємці не зможуть отримати одноразову допомогу держави, якщо: вони зареєстровані підприємцями менше ніж три місяці, сплатили ЄСВ менше ніж за три місяці (на момент набрання чинності законом); вони задіяні не тільки в діяльності ФОП, а й працюють як наймані співробітники. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в заявці на таку допомогу, покладено на саму фізособу, тому, якщо говорити про допомогу найманим працівникам, їм доведеться самостійно перевіряти інформацію про підприємство, у якому вони працюють. Подібна одноразова допомога передбачена й для юросіб-роботодавців, які були змушені скоротити тривалість робочого часу своїх працівників, зокрема через простій. Такі компанії можуть після впровадження карантинних обмежень запросити компенсацію для таких співробітників у розмірі до 8000 грн на одну людину. Така матеріальна допомога не надається: при реєстрації підприємства менш ніж за три місяці до вступу в силу закону; компаніям, які вже отримують допомогу по частковому безробіттю; для співробітників, які працюють поза штатом менше трьох місяців на момент звернення за такою допомогою; для співробітників, які працюють за сумісництвом. Крім цього, у підприємств є можливість отримати одноразову компенсацію витрат на ЄСВ, якщо їхній основний вид діяльності належить до визначеного в «пільговому переліку». Сума компенсації розраховується як середнє значення сплачених підприємством єдиних внесків за останні перед вступом в силу закону 10 місяців. Хто постраждалі? І наостанок запитання, яке інтригує найбільше: хто належить до найбільш постраждалих категорій, які потрапили в перелік пільгових видів діяльності? Сам законопроєкт замовчує, кому саме буде надано допомогу, але з недавньої заяви міністра цифровий трансформації Михайла Федорова на його офіційній сторінці у фейсбуці, державну компенсацію зможуть отримати компанії й ФОПи в разі, якщо їхній основний вид діяльності (перший КВЕД компанії, вказаний у Єдиному державному реєстрі) належить до цього переліку: 47 – роздрібна торгівля (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами); 55 – тимчасове розміщення; 56 – діяльність із забезпечення стравами та напоями; 59.14 – демонстрація кінофільмів; 90 – діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг; 93 – діяльність у сфері спорту, організації відпочинку. Список цілком логічний, але, можливо, у багатьох викличе здивування, що тут робить «роздрібна торгівля», адже, наприклад, навіть під час карантину вихідного дня продуктові магазини не закривалися і, більш того – для багатьох стали єдиною розвагою. Але можемо вас заспокоїти – отримувати допомогу зможуть ті підприємства, які мають не тільки відповідний вид діяльності, а й за умови, що конкретно для них діють карантинні обмеження, що не дозволяють вільно здійснювати бізнес-діяльність. Оцінювати істотність такої допомоги для конкретного бізнесу не стану, адже сам факт такої ініціативи вже може зігріти душу молодого бізнесмена, але загалом є надія на те, що зобов'язання держави надавати бізнесу фінансову допомогу, додасть якоїсь розсудливості при впровадженні чергових карантинних обмежень. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20219135-dopomig-yak-zelenskij-proponue-pidtrimati-biznes-u-karantin?fbclid=IwAR33VO2cmc96pTWxHsHr-9nyh9T7Jp-KEx93-UkAWvMhbmgq5P8O_yP_Gl8
Подробнее
24 ноября 2020
Роботодавець на варті: як діяти, коли співробітник захворів на COVID-19
Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов прогнозує складний період пандемії до квітня 2021 року. Статистика кількості хворих кожного дня змінюється і поки що ми маємо зростання захворюваності. Певна кількість з хворих – це наймані працівники. Що робити, коли в співробітника чи його рідних є підозра на зараження або вже підтверджений діагноз СOVID-19 розповіла Mind керівник HR-департаменту Nota Group, Яна Декусар.  Співробітник, який мав контакт із особою, у якої підтверджений діагноз COVID-19, має перш за все повідомити про це роботодавця. Якщо характер роботи дозволяє виконувати її дистанційно, він має попросити роботодавця оформити такий формат роботи на два тижні. Відповідно до рішення уряду, роботодавці на сьогодні мають право перевести своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Без дистанційного формату Якщо характер роботи не передбачає можливості виконувати її дистанційно або співробітнику не вдалося домовитися про дистанційний формат із роботодавцем, держава пропонує варіант із залученням Фонду соціального страхування. У разі безпосереднього контакту з хворим на COVID-19 працюючі українці можуть телефоном у дистанційному режимі звернутися до свого сімейного лікаря, який відкриє листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19–11». Згідно з постановою №211 самоізоляції потребують: особи, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували в засобах індивідуального захисту у зв'язку з виконанням службових обов'язків; особи, щодо яких є підозра на інфікування; особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації; особи, які досягли 60-річного віку за деякими винятками. Хто допоможе? Щоб отримати від фонду допомогу, необхідно передати цей листок своєму роботодавцю, той зі свого боку робить розрахунок допомоги та оформлює заяву-розрахунок із зазначенням причини непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до фонду для здійснення фінансування. З метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 Фондом соціального страхування України організовано дистанційний прийом заяв-розрахунків від страхувальників, зокрема електронною поштою. Зверніть увагу: цей лікарняний, у випадку самоізоляції під медичним наглядом, передбачає виплату 50% середнього заробітку незалежно від страхового стажу, а ще його не оформляють для осіб старше 60 років. Аналогічний алгоритм у разі виявлення COVID-19 у колективі – профілактичний перехід на дистанційний формат роботи на два тижні всіх, хто мав контакт/або оформлення листка непрацездатності «ізоляція». Масове тестування Чи варто в разі виявлення в колективі випадків COVID-19 здавати тест на коронавірус всім колегам? Тут потрібно розуміти, що тестування має більш психологічний характер, але для емоційної стабільності в колективі – це достатньо важливе питання. Якщо говорити про практичну доцільність – рекомендується перевіряти контактних співробітників лише методом ПЦР не раніше 5-го, а то й 10-го дня після контакту. Вимагати обов’язкового тестування роботодавець не має права, тим більше за рахунок співробітника. Дистанційний формат та тестування в разі прояви симптомів – найкращій варіант. Звільнення – не допускається Якою б складною не була ситуація на підприємстві – звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, зокрема при оформленні лікарняного «ізоляція від COVID-19–11», не допускається. Звісно, є варіант – звільнення працівника з власної ініціативи або за згодою сторін. За наявності заяви працівника про звільнення або підписаної сторонами угоди про намір розірвати трудовий договір роботодавець може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, зокрема. COVID-19, якщо заздалегідь визначена дата звільнення припадає на такий період. Роботодавець має уточнити в працівника в день звільнення, чи не передумав він звільнятися, а ще зобов’язаний оплатити листок непрацездатності працівнику повністю, зокрема й за дні хвороби після звільнення. COVID-19 – виклик для суспільства загалом та вашого бізнесу зокрема. Лояльність до співробітників, дбайливе ставлення до їхнього здоров’я, пошук гнучких умов праці допоможуть роботодавцю згуртувати колектив. І при прийнятті будь-яких антикризових рішень кожному роботодавцю потрібно пам’ятати, що кадровий потенціал – це один із найважливіших матеріальних активів бізнесу. Увага та взаємоповага це ті складники, завдяки яким ваш бізнес пройде скрізь коронакризу та стане сильнішим. Автор: Яна Декусар, керівник HR-напрямку компанії Nota group Джерело: https://mind.ua/openmind/20218796-robotodavec-na-varti-yak-diyati-koli-spivrobitnik-zahvoriv-na-covid-19?fbclid=IwAR1OeE9qNhQiiAODKxmexsNd7aP8o0zlXlrIKgD_u62u0KTQ1ikJnAcSCOU  
Подробнее
18 ноября 2020
Під час карантину скарги бізнесу на дії державних органів значно посилились
Рада бізнес-омбудсмена (РБО) є лакмусовим папірцем діяльності адміністративних органів в рамках правового поля та своєрідним мірилом тиску на бізнес з боку держави. Адже, погодьтеся, малоймовірно, що бізнес буде звертатися за допомогою до Ради з завідомо програшною скаргою — тоді, коли дії державних органів були виправданими порушеннями з боку бізнесу. Держава має щонайменше один привід для гордості. Кількість звернень бізнесу щодо протидії рейдерству — зменшилась. Дійсно, державі вдалося прикрити чи не найбільшу «скриньку Пандори» у питанні державної реєстрації — позбавити реєстраційних повноважень комунальні підприємства. Утім, говорити про зникнення рейдерства, як явища, наразі не доводиться. Цей прикрий факт підтверджує РБО: бізнес продовжує скаржитися на дії реєстраційних органів. І, судячи з Квартального звіту Ради бізнес-омбудсмена (1 липня – 30 вересня 2020), оприлюдненого на початку листопада, рейдерство — це далеко не єдина проблема, з якою доводиться зіштовхуватися українському бізнесові. Трохи статистики зі Звіту РБО: у липні-вересні 2020 року Рада отримала 439 скарг — це на 14% більше, ніж у другому кварталі 2020 року та на 3% більше, ніж у третьому кварталі 2019 року. Частка звернень від малого та середнього бізнесу у звітному кварталі сягнула найвищої позначки за весь час роботи РБО — 79%. Від бізнесу з виключно українським капіталом надійшло 90% скарг — це також найбільший показник з травня 2015 року. Невиконання рішень Квартальний звіт Рада присвятила невиконанню судових рішень, маючи на меті згодом дослідити це питання глибше. За 9 місяців 2020 року Рада отримала аж 149 скарг на невиконання судових рішень. При цьому, слід зауважити, що цей показник росте з року в рік. Отже, напрошується висновок, що введення в правову систему України інституту приватних виконавців революції у питанні виконання судових рішень не здійснили. Найбільша частка невиконаних судових рішень пов’язана з податковою сферою. Невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних, електронного адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ тощо. Проблема блокування податкових накладних є кричущою, а домогтися справедливості в судовому порядку вимагає досить тривалого часу та значних ресурсів. Уявіть весь цинізм ситуації: ви вели тривалу і виснажливу боротьбу за розблокування податкових накладних (а відтак — розблокування руху тієї чи іншої операції) в судовому порядку, а потім рішення на вашу користь потрапляє в жорнова виконавчої бюрократичної машини і застрягає там на невизначений час. Податкове блокування Відтак інший сумнозвісний тренд від РБО є цілком закономірним: «Значно зросла (з 138 у ІІ кварталі 2020 року до 201 у ІІІ кварталі 2020 року) кількість скарг підприємців щодо зупинення реєстрації податкових накладних: це на 46% більше проти попереднього кварталу та на 118% більше проти аналогічного кварталу минулого року». Особливо дивуватися з такої статистики не доводиться. Справді, ця проблема вражає своїми масштабами. Зупинення реєстрації податкової накладної пригальмовує усю операцію з контрагентом, ставить під загрозу роботу усього бізнесу. І найгірше у цій ситуації те, що проблема ця створена штучно. Нещодавно у публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронці викрили цілу схему щодо втручання в алгоритми роботи системи, яку податківці використовують для перевірки тієї чи іншої операції або платника податків на «ризикованість». Та й не є новиною, що за деякою інформацію податківці самі пропонують вирішити питання з розблокуванням податкової накладної, якщо їх «вірно мотивувати». Позитивна тенденція РБО у своєму звіті констатує зменшення кількості оскаржень результатів податкових перевірок. Але ця позитивна тенденція є об’єктивною. З початком введення карантину Кабінет Міністрів України запровадив мораторій на низку перевірок контролюючими органами. До того, План пріоритетних дій уряду на 2020 рік, затверджений на початку вересня цього року, передбачає продовження мораторію й надалі. Відтак, ще деякий час така позитивна тенденція буде зберігатися. Однак у нас немає жодних ілюзій щодо цього питання коли мораторій вичерпає свою дію. Є підстави очікувати, що зголоднілі до перевірок контролюючі органи накинуться на бізнес з подвійною силою. До цього слід належно готуватися і бути пильними. Змінений фокус уваги РБО також дослідила, що у порівнянні з попереднім кварталом підприємці більше скаржилися на процесуальні зловживання органів прокуратури, проте менше на зловживання Національної поліції та Служби безпеки України. Отже, органи прокуратури продовжують гнути свою лінію і навідуватися з обшуками на підприємства. Карантинні обмеження їх не стримують. Більше того, переведення чималої частини роботи на дистанційний режим спровокували новий тренд: тепер силовики можуть навідатися з обшуком в особисте помешкання керівника. Ми не маємо на увазі, що раніше правоохоронців щось у цьому контексті стримувало чи обмежувало. Просто тепер, очевидно, вони гадають що знайдуть у помешканні керівника підприємства щось цікавіше. Отже, рекомендація — не зберігати важливі документи у відкритому доступі досі актуальна. Що стосується зменшення кількості зловживань від поліцейських — їхня увага останнім часом була зосереджена на контролюванні дотримання драконівських карантинних заходів та обмежень. А з запровадженням «карантину вихідного дня», ця потреба тільки зросте. Системна проблема Стабільною «популярністю» в Раді користуються питання щодо митного оформлення. Ця проблематика набула системного характеру. Зі Звіту РБО: вдвічі (з 13 до 22 скарг) зросла кількість звернень підприємців щодо затримок у митному оформленні. Оцінка або коригування митної вартості, затримка або відмова в митному оформленні, повернення митних платежів — болючі питання, з якими регулярно зіштовхується бізнес на митниці. І якщо затримка з оформленням документів зумовлена об’єктивними причинами — карантинні заходи внесли свої корективи в порядок денний діяльності адміністративних органів, то необхідність коригування митної вартості нічим окрім амбіцій митників не зумовлена. Світовий локдаун у зв’язку з пандемією став нокдауном для багатьох видів бізнесу та вироком для міжнародної торгівлі. Локальна та глобальна економічна криза переписує методи ведення бізнесу практично на ходу. Що роблять уряди розвинених країн? Запроваджують податкові канікули, фіскальні послаблення, передбачають стимулюючі виплати і кредити. Держава є надійним партнером для бізнесу, адже саме він зберігає економіку країни конкурентоздатною. Що робить держава Україна? Замилює очі мораторіями на перевірки та показовим піклуванням про здоров’я населення, запроваджуючи карантини на вихідні дні. Проте статистика — річ уперта. І допоки ми будемо отримувати подібну статистику збільшення кількості звернень на дії державних органів, доти дії держави нічим іншим аніж напусканням туману — не виглядатимуть. Автор:  Тетяна Андріанова, генеральний директор Nota Group, член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, координатор Women in Security при ASIS Ukraine, адвокат
Подробнее
13 ноября 2020
Наскільки реалістичні прогнози Нацбанку щодо зростання економіки у 2021?
Робити на фоні наростаючої захворюваності середньострокові прогнози – невдячна справа. Але НБУ демонструє сумнівний оптимізм у інфляційному звіті за жовтень, та прогнозує зростання економіки у наступному році, та ще такими темпами, щоб вже у 2022 повністю надолужити втрати економіки від коронакризи. Як справи в Україні згідно даних Держстату? Реальний ВВП у II кварталі 2020 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 9,9% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з II кварталом 2019 року – на 11,4%. На 9% за результатами 10 місяців знизився й товарообіг України (загалом $82,67 млрд, що на $8млрд менше, ніж за відповідний період минулого року). При цьому значніше просів імпорт – на 12% (до $43,03 млрд), а експорт – на 5% (до $39,64 млрд.). НБУ прогнозує, що за підсумками 2020 року інфляція становитиме 4,1%. Національний банк припускає короткочасне та незначне відхилення інфляції від цілі 5% +/-1 валового продукту у 2021 році, що дає надію на швидке відновлення економіки від наслідків пандемії. Отже українська економіка після падіння повернеться до зростання на рівні близько 4% у наступні роки. А НБУ за допомогою облікової ставки планує сповільнити інфляцію до цільових значень вже у 2022 році. Між іншим, у інфляційному звіті окреслено сильні сторони, котрі проявила Україна у 2020 році. Український товарний експорт продемонстрував стійкість під час коронакризи на відміну від попередніх криз. Це більш за все пояснюється великою часткою продовольчих товарів, попит на які стабільний. Важливу роль відіграло також зміцнення торговельних відносин з Китаєм на тлі його торговельного протистояння з США. Минулого року КНР уперше в історії стала другим найбільшим після ЄС торговельним партнером України та залишалася ним у 2020 році. Фінансові настрої населення доволі позитивні – на відміну від попередніх криз нема відтоку депозитів, а вклади населення й надалі зростають значними темпами. Накопичення заощаджень домогосподарств відбувається, незважаючи на зниження відсоткових ставок. Це закладає фундамент для швидкого пожвавлення споживчого попиту після покращення епідемічної ситуації. Водночас надмірний обсяг ліквідних активів з низькою дохідністю генерує ризики доларизації. Основний драйвер росту ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. бачать у зростанні приватного споживання. У прогноз закладені сподівання, що покращиться ситуація на ринку праці, а провальні 10% безробітних у II кварталі 2020 року залишаться сумним рекордом, при цьому зарплати будуть зростати (номінальна на майже 9% у 2020 році і на 16% у наступному, реальна – на 6,2% і 9,5% відповідно). Такі прогнози щодо зростання доходів населення є досить спірними. Так, мінімальна зарплата зросла, але при цьому ростуть й затрати на продукти, комуналку, а головне – на медицину. Найбільш слабке місце прогнозу – його позитивні показники базуються на продовженні співпраці з МВФ та відсутності у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі. Насправді ми вже зараз бачимо сумні рекорди захворюваності у світі – другу хвилю локдаунів у країнах ЕС, впровадження комендантської години тощо. Це знижує економічну активність загалом у світі, тож нема серйозного приводу розраховувати, що наша економіка буде вести себе інакше. Але кожна криза відкриває вікно можливостей для розвитку, та чи використає його наша країна – окреме питання. Допомогти в цьому може лиш системний розвиток економіки (нові вільні економічні зони, податок на виведений капітал, розвиток ринку кредитування бізнесу, фондового ринку тощо), а також цивілізоване вибудовування відносин існуючими та потенційними партнерами (США, Китай, країни Азії та Африки). Автор: Дмитро Рибальченко, голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній «Октава Капітал» Джерело: https://lb.ua/blog/dmytro_rybalchenko/470520_naskilki_realistichni_prognozi.html?fbclid=IwAR3x4y24kQbsxYsUVLHquAQGRwnH5_vMKZ5rJwwTK-JPtYuzTuOg-nabRe4    
Подробнее
2 ноября 2020
Відчайдушні домогосподарки: як оцінювати домашню працю
Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4174, цікавий своєю пропозицією – легалізувати зайнятість людей, що виконують домашню працю. Що конкретно передбачає документ і як він може «підрихтувати» ринок праці, спеціально для Mind розповіла керівник HR-департаменту компанії Nota Group Яна Декусар. Автори проєкту впевнені, що запропоновані ними трудові реформи створять інструменти реального захисту прав жінок. Досягти цього, на їхню думку, можна шляхом забезпечення рівних можливостей та зменшення гендерного балансу на ринку праці.   Міжнародні передумови Закон покликаний погодити національне законодавство з Конвенцією Міжнародної організації праці (МОП) про гідну працю домашніх працівників №189. Ще 2011 року держави – члени МОП підписали в Женеві конвенцію, визнавши той факт, що домашні працівники, що надають життєво важливі послуги, піддаються дискримінації в дотриманні прав людини й умов праці. Не пройшов і десяток років, як Україна вирішила взятися за реалізацію основних принципів міжнародної угоди (до речі, у Конвенції прописані строки максимальної реалізації задуманого всіма країнами-підписантами – до 2030 року). Легалайз хатніх робітників Історично склалося так, що люди, які допомагають по господарству, не мають якоїсь певної професійної категорії і залишаються в тіні, і тому позбавлені будь-яких законодавчих гарантій. За статистикою Міністерства соціальної політики ще на 2016 рік, кількість працівників, задіяних у побутових і персональних послугах у сім'ях, становила близько 162 000 людей. А з огляду на вплив нинішньої пандемії на ринок праці легко спрогнозувати стрімке зростання числа таких працівників. При цьому всім відомо, що значну частину цієї категорії працівників становлять саме жінки. Тому прагнення законодавця врегулювати їхню діяльність можна сміливо віднести до питань боротьби з гендерною дискримінацією. Автори пропонують внести до трудового законодавства нове визначення – «домашня праця», позначивши його як роботу, яка виконується особою у віці від 16 років на основі трудового договору регулярно й на професійній основі. Така новація дасть можливість узаконити не тільки роботу «по дому», а й роботу «на дому». Тобто у всіх фрілансерів і тих, хто працює без оформлення, з'явиться можливість узаконити свою трудову діяльність. Наскільки це потрібно або не потрібно в наш час – окреме питання, але сам факт існування такої можливості можна розцінювати як позитивний. При цьому трудовий договір може бути розірваний у будь-який момент за згодою сторін за загальним правилом – за умови попередження про це не менш ніж за два тижні. Отже, домашні працівники матимуть усі права працівників відповідно до законодавства. І хоч важко уявити, навіщо їм, наприклад, можливість об'єднуватися, але сам факт того, що вони матимуть ці права, говорить про прагнення держави врівноважити права у сфері праці. Відчайдушним домогосподаркам Молитви домогосподарок про те, щоб їхню щоденну діяльність визнали працею, почуті. Так, автори законопроєкту пропонують врегулювати роботу по господарству, яка непропорційно покладена на жінок, і дають офіційну назву для такої праці – «неоплачувана доглядова праця». Законодавець пояснює, що досі така діяльність не була врахована на державному рівні, що підсилює гендерний розрив в оплаті праці чоловіків і жінок. Варто звернути увагу, що 2019 року гендерний розрив в оплаті праці становить близько 22% (зрозуміло, не на користь жінок). Турбота про пенсії У чому ж головний сенс таких нововведень? Крім добрих намірів щодо забезпечення рівних можливостей на ринку праці, є і корисливі мотиви – законодавець хоче регламентувати діяльність, за яку ніхто не платить податків. У людей, що займаються домашньою працею, оплачуваною чи ні, з'явиться можливість добровільно сплачувати ЄСВ, що дасть їм можливість на старості років отримувати, наскільки це можливо, гідну пенсію. Можна передбачити, що ця норма не буде робочою – сумніваємося, що наша ментальність і недовіра до влади сприяють тому, що всі кинуться добровільно платити податок, але, знову ж, нічого поганого в такій можливості немає. Принаймні в далекоглядних дружин, які займаються домашнім господарством, є можливість подбати про забезпечення старості, запропонувавши своїм чоловікам регулярно платити податок із сімейного бюджету. Місця для вагітних Законопроєкт також пропонує зменшити обмеження в роботі вагітних жінок і жінок з дітьми до 3 років. Якщо раніше була повна заборона на їхню роботу в нічний час і у вихідні дні, а також неможливість залучення до надурочних робіт і відряджень, то зараз законодавець пропонує дозволити їм працювати понаднормово за їхньою письмовою згодою. Тут можна зазначити як позитивний, так і негативний бік. Отже, якщо вагітна співробітниця або молода мама може собі дозволити і, що можливо, хоче більше працювати (з метою отримувати більшу компенсацію або через власні кар'єрні амбіції) – у неї з'явиться така можливість. При цьому такі лояльні регуляторні умови можуть стати полем для зловживань роботодавців, які зможуть за допомогою явного або прихованого ультиматуму – працюєш за нашими правилами або не працюєш зовсім – змушувати вагітних жінок і молодих матусь працювати понаднормово. Незважаючи на те, що ініціатива має добрий намір – досягнення рівності на ринку праці та зменшення гендерного розриву в оплаті, складно уявити, як усі кинуться реєструвати домашню працю, відмовившись від зарплат у конверті заради справедливості й майбутніх гарантій. Автор: Яна ДЕКУСАР, керівник HR-департаменту Nota Group
Подробнее
19 октября 2020
Блокування податкових накладних стало популярним інструментом тиску на бізнес з боку держави
Якби за зміну нормативно-правового регулювання видавали Оскара, то Податковий кодекс України отримав би пальму першості. При чому декілька років поспіль. Запровадження нових ускладнених правил гри у податкових взаємовідносинах призводить до того, що м’яч завжди опиняється на полі податкового органу. Проте арбітр в особі органів адміністративного контролю або судової гілки влади не завжди встигає за цією швидкоплинністю. Одним із таких нових викликів є зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Важливо те, що без цієї реєстрації блокуються усі операції з контрагентами. Достатньо проста на перший погляд процедура стала справжньою перепоною для платників податків, та більше — інструментом тиску з боку податківців. Крамольна практика Перефразовуючи сумнозвісну фразу: була б податкова накладна, а причина для відмови її реєстрації — знайдеться. Здається, саме таким принципом озброїлися податківці у взаємовідносинах з платниками податків. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Блокуючи податкові накладні, фіскальні органи зазвичай посилаються на критерії ризикованості здійснення операцій або самого платника податку. Річ у тім, що ці критерії тлумачяться фіскалами надзвичайно широко, а подекуди норми суперечать одна одній, та й до самої системи моніторингу у правників є чимало запитань. Критерій ризикованості здійснення операцій напрочуд часто застосовується до процесів за результатами інвентаризації товарів — так званої пересортиці. Причому цей критерій найчастіше присвоюється суб’єкту господарювання, яким не подано таблиці платника податку; або подано таблицю платника податку, але її не прийнято; або таблицю спочатку прийнято, а пізніше ухвалено рішення про її неприйняття. Чому податковий орган може не враховувати або неприймати таблиці даних платника? Підставами може слугувати наявність інформації про здійснення платником податків ризикових операцій, або виявлення невідповідності зазначених платником податків в таблиці даних видів діяльності, які наявні у платника, основним засобам. Але цей перелік не є вичерпний — причини неприйняття таблиці можуть бути й іншими або взагалі не вказані.  Аргументи та контраргументи Отже, сталося неминуче — податкова накладна заблокована. Як же діяти в такій ситуації? Подавати документи для розблокування та зняття статусу «ризикованості» або подати таблицю даних платника податку з поясненнями та додатками. Пояснення зазвичай подаються у форматі коротких або детальних меседжів. Короткі пояснення можна подавати в графах «Інформація» «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку» (форма J/F 1314901) або в графі «Пояснення» «Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено» (форма J/F 1312602). Ретельнішого підходу вимагають детальні пояснення. Це — окремий документ, який сканується і прикріплюється до повідомлення про подання документів для розблокування податкової накладної, повідомлення про подання документів для зняття статусу «ризикованості», таблиці даних платника податку. Детальні пояснення повинні містити інформацію про історію підприємства з актуальною інформацією про нього, наявність ресурсів для здійснення діяльності за номенклатурою у заблокованій податковій накладній, опис технічних процесів виробництва (придбання), детальний опис подій по заблокованій податковій накладній в хронологічному порядку. Також слід відобразити операції в бухгалтерському та податковому обліках, отримати від покупця довідку про подальше використання придбаної продукції, товарів, послуг, робіт. Цей етап є напрочуд важливим, а ретельність збору і підготовки необхідної інформації може стати запорукою успіху та розблокування податкової накладної самим податковим органом. Адміністративні інструменти Найпоширенішими причинами винесення рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є наступні: ненадання письмових пояснень відносно підтвердження інформації зазначеної у накладній, реєстрація якої зупинена; ненадання платником копій документів; надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, з зазначенням відповідних документів. Якщо платник податку піде адміністративним шляхом оскарження, то може подати скаргу на рішення комісії регіонального рівня лише в електронному вигляді (форма J/F 1313203 «Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних») в Електронному кабінеті платника. Звертаємо увагу: скарга має містити розгорнуту версію пояснень. Слід чітко і детально сформувати свою позицію і бачення, чому комісія ухвалила рішення не вірно. Також варто повторити головні аспекти пояснень для розблокування податкових накладних з додатками і додатковими документами. Адміністративний орган має ухвалити рішення за скаргою протягом десяти календарних днів. У разі відсутності в Електронному кабінеті платника відповіді в встановленій формі, то скарга вважається задоволеною. Досить ефективним додатковим інструментом вирішення ситуації є залучення Ради бізнес-омбудсмена. Але цей інструмент можна задіювати лише на стадії адміністративного оскарження. Регламентом Ради бізнес-омбудсмена передбачена процедура додаткового оскарження протиправності дій контролюючого органу з обов’язковим наданням рекомендацій для прийняття законного рішення. Судовий контроль Інший шлях оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних — судовий. З огляду на кадровий голод в судовій системі цей шлях може бути досить тривалим. Щоправда, практика адміністративних судів з питання оскарження рішень податкових органів є досить промовистою. «Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним», — зазначає Касаційний адміністративний суд (КАС) у складі Верховного Суду (ВС) у постанові від 30 січня 2020 року, справа №300/148/19. «Податковий орган у квитанціях про неприйняття податкової накладної до реєстрації у якості причини відмови були зазначені причини, які не передбачені податковим законодавством», — йде мова в постанові КАС ВС від 12 березня 2020 року, справа №805/4620/15-а. «Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасуваннярішень про відмову в реєстрації податкових накладних», — переконаний КАС ВС у постанові від 10 квітня 2020 року, справа №819/330/18. Рішення на користь платників податків у подібних правовідносинах винесені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду також у справах № 820/7240/16, № 826/152/16, № 826/10540/18, а також в низці інших справ. Скільки ще рішень має бути ухвалено на користь бізнесу Верховним Судом, аби податкові органи припинили свою ганебну практику? Не судом єдиним Утім, судові перипетії — не єдиний негативний наслідок для бізнесу. Оскільки фіскали можуть пригальмувати будь-яку операцію, яка вимагає реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, під удар може потрапити масштабна операція з контрагентом. Випадання з системи одного гвинтика може призупинити хід цілої машини. І чим більшою є ця бізнес-машина, тим серйозніші фінансові втрати може понести компанія. А кореспонденція з іншою машиною — бюрократичною, якою є податкова система, — задля доведення своєї правоти, вимагає найціннішого ресурсу — часу. Час у бізнесі — розкіш на вагу золота. І проблема ця не індивідуальна, вона вражає своїми розмірами. Як стверджують деякі джерела, підприємливі податківці за невеликі гонорари (до 3% від обсягу операції) пропонують вирішити питання заблокованої накладної швидше і ефективніше. Та більше, нещодавно в публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронні органи виявили втручання в алгоритми роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних. Силовики викрили цілу схему фіскалів, яка прикривалася «ризикованістю» здійснення операції або «ризикованістю» самого платника податку. У період локальної і глобальної економічної кризи та тривалих карантинних обмежень, у час, коли і великий, і малий бізнес шукають будь-яку соломинку аби вхопитися і втриматися на плаву, такі «ведмежі послуги» і схеми податківців виглядають особливо цинічними. Автор: Дмитро РИБАЛЬЧЕНКО, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group, голова фінансово-аудиторського комітету групи компаній «Октава»
Подробнее
16 октября 2020
Nota Group підписала меморандум про співпрацю з оператором архівних послуг Reisswolf Ukraine
Компанія Nota Group та найбільший європейський оператор архівних послуг Reisswolf Ukraine об’єднали свої зусилля для підтримки бізнесу в Україні. Метою меморандуму є забезпечення співпраці фахівців та активістів Reisswolf Ukraine та Nota Group та створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності в Україні. Відтепер компанія Reisswolf Ukraine на пільгових умовах надаватиме свої послуги з архівного зберігання, оцифрування та конфіденційного знищення документів нашим клієнтам. Зі свого боку Nota Group буде надавати підтримку клієнтам Reisswolf Ukraine в питаннях аутсорсингу бізнес-процесів у вигляді юридичного, бухгалтерського супровіду, кадрового адміністрування, впровадження GDPR, забезпечення корпоративної безпеки та багато іншого. Сподіваємось, що співпраця принесе користь багатьом українським підприємцям!
Подробнее
30 сентября 2020
Как избежать корпоративного конфликта или выйти сухим из воды: советы предпринимателям
Любой кризис провоцирует рост корпоративных конфликтов, ведь противоречия внутри компании, которые могут быть незаметны в благополучные времена, обостряются в сложных условиях. Не стал исключением и коронакризис, который повлек за собой рост громких корпоративных разбирательств. При этом значительно увеличилось число открытых уголовных дел, связанных с корпоративными спорами, что свидетельствует о большом числе запущенных конфликтов, ведь такой способ разрешения выходит за рамки цивилизованных и несет репутационные риски для всех сторон конфликта, а главное – для самого бизнеса. Из относительно позитивных трендов в Украине стоит отметить, что корпоративные конфликты все чаще выходят в свет и предаются публичной огласке. Стороны конфликта смелее привлекают медиа к их освещению, также специалистов по работе с репутационными рисками. Громкий пример Пожалуй, самым ярким карантинным кейсом стал корпоративный конфликт между собственниками «Цитруса». В июле 2020 года совладелец сети Дмитрий Зинченко заявил на своей странице в Facebook, что его бывший партнер Григорий Топал, с которым он 20 лет строил бизнес, не только пытался мошенническим путем завладеть принадлежащими семье Зинченко корпоративными правами, но и сфабриковать против него уголовное производство. Зинченко и Топал строили бизнес на условиях равноправного партнерства, где каждому принадлежало по 50 % в ООО «ЗТ-Инвест», которое является собственником всех торговых марок сети и самого бренда «Цитрус» (по оценкам журнала «Новое время» это свыше 65 млн долл.). Роли партнеров существенно различались: Топал отвечал за безопасность, GR, юридическую часть и финансы, а Зинченко – за развитие сети и управление бизнесом. Результатом летнего конфликта стало фактически полная потеря Зинченко контроля над бизнесом: его сместили с должности CEO компании, сотрудникам в приказном порядке запретили с ним общаться, а вход в офис заблокировали новой охраной. Кроме того, владеющему 50 % сети бизнесмену отключили личные телефоны и почту. Мы являемся свидетелями развития очень непростого корпоративного конфликта между партнерами с равными долями в бизнесе, каждый из которых занимает топ-позицию. Интересно то, что распространенные причины таких конфликтов схожи на причины разводов: накопленные взаимные претензии, неэффективное или недостаточное участие в бизнесе, различные взгляды на стратегию развития компании и ее финансирование. При этом, как мы видим, партнер, занимающий топ-позицию в менеджменте, имеет преимущество и возможность использовать это для вытеснения противника из бизнеса. Превентивные меры Как снизить риски развития подобных негативных сценариев? Как известно, лучшие меры – превентивные. Так, к правовым инструментам предупреждения корпоративных конфликтов относятся, в частности, надлежаще подготовленные уставные документы общества, акционерное соглашение или корпоративный договор, трудовой договор с топ-менеджером, а также своевременно проведенный внутренний due diligence. Итак, рассмотрим основной чек-лист превентивных мер, о которых стоит позаботиться каждому бизнесмену, планирующему запускать бизнес в партнерстве с кем-то. 1. Устав не по шаблону. Составление устава должно перестать быть формальностью и делаться по шаблону – в нем должны быть прописаны реальные механизмы нивелирования рисков. Такими спасательными механизмами, среди прочего, могут послужить: заранее предусмотренные порядок принятия тех или иных решений, находящихся в компетенции собрания участников/акционеров; ясная процедура назначения топ-менеджмента компании; источники финансирования деятельности в случае недостаточности оборотных средств, а также обозначены, какие права и обязательства будут иметь акционеры при увеличении уставного капитала и какова процедура выхода участников из общества. 2. Корпоративный договор с учетом специфики конкретного бизнеса. Дополнительным инструментом, позволяющим фиксировать договоренности по ключевым аспектам отношений, является корпоративный договор, дающий некую свободу в определении тех вопросов, которые могут возникнуть у участников общества во время реализации ими бизнес-проекта. Например, корпоративным договором можно определить инструменты решения тупиковых ситуаций – например, когда участники не могут найти согласия по дальнейшему управлению компанией – с подробным описанием процедуры, сроков, алгоритма ценообразования доли при выходе и другие нюансов, учитывая специфику конкретного бизнеса. 3. Продуманный трудовой договор с топ-менеджментом. Кроме должностных прав и обязанностей, в трудовом договоре важно предусмотреть объем полномочий руководителя по управлению компанией, основания досрочного расторжения договора, а также ответственность за управленческие ошибки конкретного топа. 4. Регулярное проведение внутреннего due diligence (правового аудита и анализа рисков и угроз в отношении материальных и нематериальных активов). Самый распространенный фактор риска – дефицит внимания владельцев к обеспечению прав в отношении своих активов – от недвижимости до интеллектуальной собственности. Такая неряшливость в делах может спровоцировать не только внутрикорпоративные конфликты, но внешние попытки рейдерского захвата. Кроме приведенных правовых инструментов, создание превентивной системы защиты бизнеса должно включать финансовый контроль и хорошо работающую систему безопасности компании. Хочешь мира – готовься к войне. Этот принцип работает и с корпоративными конфликтами. Постоянная личная вовлеченность партнеров по бизнесу и привлечение профессионалов для создания превентивной системы помогает, если не избежать, то хотя бы минимизировать последствия конфликтов. Татьяна Андрианова — Генеральный директор Nota Group, глава комитета корпоративной безопасности Группы компаний «Октава»
Подробнее
24 сентября 2020
Как государство снимает последнюю шкуру с бизнеса с помощью очередного фискального «ноу-хау»
Татьяна Андрианова - Генеральный директор Nota Group, член правления Ассоциации профессионалов корпоративной безопасности Украины, глава комитета корпоративной безопасности Группы компаний "Октава" Государство переживает тяжелые времена экономического кризиса, поэтому его изобретательность по наполнению казны достигла небывалых масштабов. Делается это с помощью уже поросшего дурной славой механизма блокировки налоговых накладных, причем с такой откровенной наглостью, что привело к общему негодованию бизнеса. Как работает инструмент? Все предприятия должны регистрировать налоговые накладные при работе с контрагентами – это стандартная процедура, без которой операция невозможна. С начала 2020 года, кроме массовых внеплановых проверок, ГФС активно блокирует налоговые накладные с помощью системы мониторинга и делает это c особым азартом. Как правило, реальная причина такой блокировки в решении не указывается, как и необходимый перечень документов для разблокировки накладной. Бухгалтер растерянно пожимает плечами, и дело тут совсем не в компетенции бухгалтера. Кто не рискует… Одной из основных причин блокировки накладных является так называемая «рискованность операций плательщика налогов». При этом в решениях ДФС не указывается, в чем именно проявляется рискованность, а критерии такой рискованности, утвержденные Постановлением КМУ №1165, сформулированы так размыто, что их можно применить к любой операции или компании (было бы желание, а желание есть). Кормушка для власть имущих Государство таким образом создало узаконенную «кормушку», а фискалы получили эффективный крючок для вымогательства. При этом заветной золотой рыбкой может стать каждая потенциально прибыльная компания и операция на круглую сумму. Именно при таких критериях есть большой риск того, что ваша операция не пройдет фэйс-контроль системы автоматического мониторинга, призванной определять рисковые операции. Последствия для предприятия нешуточные: останавливается весь бизнес-процесс, контрагент теряет возможность воспользоваться налоговым кредитом, а компании вынуждены платить двойные налоги. При такой нагрузке работа бизнеса будет идти в ущерб. Среди попавшихся на такой крючок компаний уже известна неофициальная схема решения вопроса, которую предлагают работники фискальных органов. По инсайдерской информации комиссионные за их помощь составляют 2,5 – 3 % от валового объема операции. Обжалование же в административном порядке на законных основаниях не приводит к результату, а судебный процесс может растянуться на 4-5 месяцев. Поэтому многим компаниям приходится идти на подобные компромиссы с совестью. Государство vs Бизнес Сложно отрицать очевидное: подобные ноу-хау топят и без того слабый украинский бизнес и добивают те компании, которые и так еле держатся на плаву. Так, вместо государственной поддержки в виде компенсаций и льгот за вынужденный простой, украинский бизнес испытывает постоянное давление. Проблема еще и в том, что пострадавшие компании по очевидным причинам не готовы говорить о проблеме публично, но когда фискальный рэкет стал проблемой глобального масштаба, – молчать уже не стало сил. Поэтому негодующие представители бизнеса с помощью крупных бизнес-ассоциаций недавно обратились к государству (КМУ, Министерства финансов и ДПС Украины) с требованием прекратить беспредел: Надеемся, что нас услышат! А украинскому бизнесу сейчас остается сказать одно: «Спасибо, что живой!».
Подробнее
18 сентября 2020
Недвижимость в эпоху локдауна: как инвестировать и не прогореть
Олег Борийчук Руководитель департамента по правовым вопросам компании Nota group В условиях нестабильной ситуации в стране, "прыгающего" курса валют и постоянных карантинных ограничений люди ищут безопасные способы инвестирования. Одним из самых проверенных вариантов вложения денег в нашей стране была и остается покупка недвижимости. Инвесторов всегда привлекали новостройки, так как на них можно больше заработать, особенно если инвестировать на раннем этапе строительства. Кроме того, новое жилье всегда ликвиднее и более привлекательно в глазах арендаторов по сравнению со "вторичкой". Но в современных реалиях покупать жилье в новострое очень рискованно. Во-первых, карантин сильно повлиял на первичный рынок. Во-вторых, инвесторы перестали доверять застройщикам из-за проблем с "Укрбудом" и "Аркадой". К тому же, инвестор может столкнуться с рядом других проблем: Введение дома в эксплуатацию часто зависит не только от застройщика, но и от контролирующих органов; Стройка иногда проводится за кредитные деньги; На этапе строительства часто отсутствует необходимая разрешительная документация; Нет никаких гарантий, что строительная компания выполнит свои обязательства перед инвесторами. Бывает, застройщики не хотят никого обманывать, но есть ряд факторов, которые не позволяют им гарантировать людям жилье вовремя. Тут нужно быть профессионалом, чтоб понять, что будет с застройщиком, с его финансовым состоянием. В одном только Киеве более 60 скандальных ЖК: одни люди живут на стройке, которой не суждено закончиться, других принудительно выселяют в связи с арестом "незаконного сооружения", есть те, кто судится с застройщиком за несвоевременную сдачу дома в эксплуатацию и теряет все свои вложения. Как минимизировать риски при покупке квартиры в новостройке Для начала нужно проверить правовой статус и деловую репутацию юридических и физических лиц, которые имеют отношение к объекту, в первую очередь это касается застройщика и заказчика строительства. Как минимум вы можете самостоятельно собрать информацию из общедоступных государственных реестров (реестр ЕГРПОУ, реестр исполнительных производств, реестр судебных решений, реестр банкротов, реестр вещных прав на недвижимое имущество). Изучите историю компании, узнайте статус других ее объектов строительства. Наличие успешно реализованных строительных проектов укрепляет доверие. Очень важно проверить наличие разрешения на строительство, лицензии на ведение строительных работ, документов на земельный участок, убедиться в правильности его целевого назначения и в отсутствии споров, арестов и обременений в отношении земли. При отсутствии стоп-факторов по вышеуказанным пунктам проверки, приступаем к анализу условий договора. Обращайте внимание на правильность и полноту описания объекта покупки, валюту договора, порядок формирования и механизм изменения цены, условия оплаты, обязательства сторон, предусмотрена ли ответственность продавца и что является обеспечением выполнения обязательств по договору. К сожалению, часто покупатели даже не читают весь договор, а проверяют только свои реквизиты, площадь и цену квартиры. Иногда застройщики манипулируют, якобы "согласно политики компании" все договора являются типовыми и в них нельзя вносить изменения, особенно если у покупателя нет своего юриста. В момент оформления сделки не забудьте проверить наличие у подписанта со стороны продавца достаточных полномочий на заключение договора от имени компании. До подписания договора не осуществляйте никаких платежей. При оплате внимательно проверяйте реквизиты получателя денег. Как видите, инвестировать в первичный рынок недвижимости выгодно, но рискованно. Все мы любим фразу "кто не рискует — тот не пьет шампанского". Но, согласитесь, она не сильно воодушевляет, когда на кону все ваши деньги. Существенно минимизировать риски сделки возможно, но не все так просто, особенно если вы впервые покупаете жилье. Поэтому для составления объективного представления об объекте инвестирования и с целью минимизации рисков рекомендуется заказать комплексный юридический анализ и сопровождение сделки "под ключ" у профессионалов.
Подробнее
8 сентября 2020
Тотальная цифровизация: как пандемия повлияла на соблюдение GDPR
Елена Колченогова Руководитель практики по защите персональных данных компании Nota Group Сейчас все новостные ленты забиты "пандемией" и "коронавирусом", поэтому все остальное уходит на второй план. В том числе и GDPR, который для многих остается новомодным и далеким понятием, потому что "там, в Европе, бизнес кошмарят Регламентом о защите персональных данных", а тут у нас свои порядки и законы. Тем временем тот самый GDPR сильно задел весь цивилизованный бизнес, в том числе компании, которые вне Еврозоны. Следовательно, украинским компаниям также есть о чем задуматься в этом направлении. Не хотелось бы сгущать краски, но, как говорится, "кто предупрежден — тот вооружен". Давайте оперировать фактами. Гигантские штрафы за нарушение Регламента уже получили корпорация Google (50 млн евро), авиакомпания British Airways (204 млн евро), сеть отелей Marriott (110 млн евро), итальянский оператор связи Wind Tre (16,700 тысяч евро). Со времени вступления в силу Регламента GDPR Европейскими органами по защите данных было наложено около 340 штрафов на общую сумму в 158,13 млн евро. И это только за 2 года. Вы можете сказать, что нашим компаниям далеко до мировых гигантов. Хорошо, перейдем от мировых китов к менее крупным компаниям: поверьте, их тоже не обошли вниманием. В список штрафников попали медицинское учреждение в Португалии (штраф 400 тысяч евро) за не обеспечение безопасности и контроля над данными, компания по анализу данных в Польше (штраф 220 тысяч евро) за нарушение правил информирования. Дальше больше: GDPR активно применяют в отношении физлиц. Например, в Германии был оштрафован мужчина за видео на YouTube с номерными знаками. В Австрии оштрафовали футбольного тренера за съемку игроков, принимающих душ (без их согласия). С полным списком штрафов можно ознакомиться тут, весьма интересно. Это я к чему. У наших предпринимателей и владельцев бизнесов сложилась такая традиция: решать вопросы по мере их поступления, или "пока жареный петух не клюнет". Если вы — владелец малого бизнеса, вы можете отделаться легким испугом и небольшим штрафом за несоблюдение GDPR. С компаниями покрупнее будет другая история. Но, согласитесь, не очень приятно отдавать честно заработанные (с четырьмя и выше нулями) за собственную глупость (потому что не понял, не проверил, не обратил внимание). Теперь о главном. Глобальная пандемия COVID-19 существенно усилила надзор контролирующих органов за соблюдением правил GDPR. Дистанционная работа, виртуальное обучение, деловые встречи по Zoom и заключение сделок через WhatsApp — произошла срочная цифровизация всех сфер жизни в бизнесе, медицине, спорте образовании. А компании любого размера модернизировали свои ИТ-инфраструктуры, чтобы быстро приспособиться к изменяющимся условиям ведения бизнеса. Медицина Недавно Министерство здравоохранения Великобритании призналось, что не проводило никаких действий по минимизации рисков и защите данных в проектах, обрабатывающих личную информацию (что является одним из требований GDPR). В том числе в своей программе COVID-19 Test and Trace, что поставило под угрозу права человека на неприкосновенность частной жизни.
Подробнее
4 сентября 2020
Як підвищення мінімальної зарплати відобразиться на бізнесі
Дмитро Рибальченко  Голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній “Октава Капітал” З 1 вересня 2020 року мінімальна зарплата зросла у місячному розмірі із 4723 грн до 5000 грн; у погодинному розмірі із 28,31 грн до 29,20 грн. Такі вимоги передбачені президентским законопроектом №3963 «Про внесення змін у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», якій підтримали 295 нардепів. Затверджені зміни мають на меті підвищити рівень якості життя населення. Зокрема, як пояснювали у Мінфіні, завдяки збільшенню мінімальної зарплати в 2020 році близько 1,7 млрд грн додатково отримає Пенсійний фонд і ще 1,2 млрд грн податку на доходи фізосіб розподіляться між місцевими бюджетами і держбюджетом. Президент озвучив ще два можливі етапи підвищення мінімальної зарплати: із 1 січня 2021 року до 6000 грн, із 1 липня – до 6500 грн. Проте таке рішення можливе лише при ухваленні законопроекту про Державний бюджет України на 2021 рік. Даний документ Уряд має зареєструвати у ВРУ до 15 вересня. Що означає для бізнесу збільшення мінзарплати на 277 грн та погодинної на 89 коп? З 1 вересня при нарахуванні зарплати найманому працівнику потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче 1100 грн. (при мінзарплаті 4723 грн мінімальний розмір ЄСВ був 1039,06 грн.) Фізособи-«єдинники» сплачують ЄСВ самостійно, але в розрахунку на місяць не нижче мінімального страхового внеску. Фізособи-”загальники” мають сплачувати ЄСВ з отриманого чистого доходу. Але в разі його неотримання вони мають самостійно для себе визначити базу для нарахування та сплати ЄСВ. Та знову ж таки розмір ЄСВ не може бути нижче за мінімальний страховий внесок. Збільшилась і максимальна база нарахування ЄСВ – до 75 тис грн, тобто максимальний внесок з ЄСВ – 16,5 тис.грн. Також від суми мінзарплати залежать виплати за лікарняними та декретними відпустками, штрафи за порушення законодавства про працю. Які показники лишаються незмінними до кінця 2020 року Низка показників визначається залежно від розмірів мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, які встановлено законом станом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто їх розмір фіксується на 01.01.2020 р., і діють вони протягом усього 2020 року. На весь 2020 рік лишаються незмінними: — сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який надає право на неї; — неоподатковувані суми добових витрат; — неоподатковуваний розмір подарунків; — неоподатковувана сума, яку сплачують на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів; — сума неоподатковуваної благодійної допомоги; — неоподатковуваний розмір стипендії; — неоподатковувані виплати чи відшкодування від профспілок; — неоподатковуваний розмір допомоги на поховання; — податок на нерухоме майно; — єдиний податок для платників груп 1 та 2; — збір за паркування авто; — транспортний податок; — туристичний збір; — судовий збір; — плата за адмінпослуги й держмито; — суми прощеного (анульованого) боргу, що не включаються до оподатковуваного доходу фізособи. Підвищення мінімалки: більше позитиву чи негативу? Підвищення мінзарплати на 277 грн навряд чи можна вважати таким, що суттєво підвищить рівень добробуту населення. В ідеалі можна було б очікувати збільшення долі білої зарплати та зменшення «у конвертах». Такий сценарій став би робочим за умови, що підвищення мінімалки відбувається тими ж темпами, якими зростає середня зарплата. Але на фоні спаду економічної активності такий крок уряду лише підвищує податкове навантаження на малий та середній бізнес, який найбільше постраждав від карантинних обмежень. Як наслідок очікуємо подальші кроки МСБ по податковий мінімізації: від збільшення «конвертів» при оплаті до череди звільнень чи переводу на неповний графік. При цьому великий бізнес та монополісти, як завжди, перекладуть свої ризики на споживачів, тож збільшення мінзарплат приведе к росту цін на товари та послуги, черговому вітку інфляції. За перше півріччя держбюджет недоотримав 38 млрд доходу. Так, збільшення мінімальної заробітної плати автоматично збільшує надходження від ЄСВ та податків, але може спровокувати ще більше поглиблення системної кризи в економіці.
Подробнее
1 сентября 2020
Хочемо поділитися з Вами приємною новиною і привітати з призначенням нашу СЕО Татьяна Андрианова яка стала координатором Глобальної ради Women in Security організації ASIS International!
  Це відкрите співтовариство для всіх жінок, пов'язаних з питаннями безпеки. Місія напрямку - підтримка та просування жінок у всьому світі як видатних лідерів в індустрії безпеки. Тетяна буде допомагати членам асоціації та надихати тих, хто зацікавлений у вступі в індустрію безпеки за допомогою індивідуальних програм і наставництва. WIS спрямована підтримувати і просувати своїх членів по всьому світу, використовуючи спільні навички і таланти для посилення лідерських здібностей. Приєднуйтесь до організації і Ви!
Подробнее
28 августа 2020
Цыплят по осени считают: с 1 сентября начнут штрафовать за каждого неоформленного сотрудника
Сколько придется заплатить за нарушение трудового законодательства? Новый бизнес-сезон стоит начать с мониторинга важных законодательных норм, регулирующих деятельность бизнеса. Так, уже с сегодняшнего дня контролирующие органы могут приходить на предприятия с проверками трудоустройства сотрудников. Какие законодательные нормы вступают в силу и какие штрафы ними вводятся, рассказала Mind руководитель HR-направления компании Nota Group Яна Декусар. Не успели мы оправиться после жесткого карантина, как всему украинскому бизнесу предстоит очередной стресс-тест. Работодателям на заметку: с 1 сентября контролирующие органы начнут инспекцию для выявления неоформленных трудовых отношений. Штрафы придется платить крупные, так что, если вы – владелец бизнеса, которому удалось выжить в кризис, советую вам тщательно подготовиться к приходу гостей. Кого начнут проверять первыми? Первыми под раздачу попадут сферы сельского хозяйства и строительства, торговли, общественного питания и гостинично-ресторанного бизнеса. Выявлять нарушителей будут просто: инспекторы Гоструда будут приходить на место фактического размещения компании и в буквальном смысле подсчитывать количество официально трудоустроенных сотрудников и «безработных». Если в вашем штате сотрудников числится меньше, чем обнаружат на рабочем месте, – ожидайте больших проблем и крупных штрафов. То же касается сотрудников, которые были отправлены в «бессрочный отпуск» за свой счет или «уволены по собственному желанию», а по факту находятся в офисе. Стоит отметить, что практика и стажировка не заменяют официального трудоустройства. Очень часто работодатели пытаются уйти от оформления работников, заключая договор о стажировке, соглашение на прохождение практики, заключая договор подряда (так называемые договоры ГПД) вместо оформления или регистрируя наемного работника в качестве ФЛП. При этом лишь последние два варианта (при соблюдении ряда законодательных требований) можно признать законными и легальными способами. Первые же два (которые между тем пользуются популярностью) – стажировка и практика – таковыми не являются. Штрафы Согласно ст. 265 Кодекса законов о труде Украины, юридические и физические лица – предприниматели, которые используют наемный труд, в случае фактического допуска сотрудника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформления сотрудника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплаты заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование и налогов – несут ответственность в виде штрафа в десятикратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого сотрудника, в отношении которого совершено нарушение (на сегодня сумма такого штрафа составит 47 230 грн). А значит, если неоформленных сотрудников будет несколько, то и штрафы будут применяться кратно их количеству. Кроме того, согласно ст.41 Кодекса об административных правонарушениях от 07.12.1984 № 8073 фактический допуск сотрудника к работе без оформления трудового договора (контракта), допуск к работе иностранца или лица без гражданства и лиц, в отношении которых принято решение об оформлении документов для решения вопроса о предоставлении статуса беженца, на условиях трудового договора без разрешения на трудоустройство влекут за собой наложение штрафа на должностных лиц предприятия в размере от 500 до 1000 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (от 8500 грн. до 17 000 грн). В отдельных случаях, по факту выявления скрытых трудовых отношений, директор предприятия может быть привлечен к уголовной ответственности. Согласно ч. 1 ст. 172 Уголовного кодекса Украины от 05.04.2001 № 2341-III, незаконное увольнение сотрудника с работы по личным мотивам или в связи с сообщением им о нарушении требований Закона Украины «О принципах предотвращения и противодействия коррупции» иным лицом, а также другое грубое нарушение законодательства о труде – караются штрафом от 2000 до 3000 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (от 34 000 грн. до 51 000 грн.) или лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет, или исправительными работами на срок до двух лет. Следует также отметить, что за каждое нарушение других требований трудового законодательства предполагается штраф в одну минимальную зарплату за каждого работника. Судовая практика свидетельствует, что касается «других нарушений», то чаще всего их допускают при кадровом делопроизводстве. Это неточности в табелировании, несоответствие должностей «Классификатору профессий», ошибки в трудовых книжках, отсутствие подписей в графике отпусков, карточках П-2. Перечень не полный, но эти ошибки случаются чаще всего. Напомню: согласно Трудовому Кодексу, работодателям запрещено допускать человека к работе без заключения трудового договора и без последующего уведомления об этом органов Государственной фискальной службы Украины. Такое уведомление должно быть направлено до начала работы работника по заключенному трудовому договору: ● средствами электронной связи с использованием электронной подписи ответственных лиц в соответствии с требованиями законодательства в сфере электронного документооборота и электронной подписи; ● на бумажных носителях вместе с копией в электронной форме; ● на бумажных носителях, если трудовые договоры заключены не более чем с пятью лицами. Обратите внимание: одна небольшая ошибка, связанная с неправильным оформлением трудовых отношений с наемным работником, может привести к значительным штрафам, которые исчисляются шестизначными суммами. Именно поэтому, во избежание головной боли и лишних проблем, советую каждому владельцу бизнеса провести аудит трудовых отношений со своими работниками и привести в порядок кадровую документацию.
Подробнее
26 августа 2020
Nota Group запускає автоматизовану систему по роботі з клієнтами!
Так, відсьогодні в компанії Nota Group впроваджено автоматизовану систему, що прискорить та полегшить роботу з клієнтами. Система дозволяє більш ефективно створювати, виконувати та контролювати звернення, що надходять від клієнта. Наш клієнт не буде довго чекати зворотнього зв'язку, оскільки одразу після звернення фахівці Nota Group отримують оповіщення, що гарантує оброблення заявки в поставлені терміни. Впроваджена система дозволяє вирішувати будь-які юридичні та фінансові питання швидко, безпечно, з будь-якої точки планети та з будь-якого пристрою, в тому числі з смартфону. Пропонуємо протестувати нашу систему по роботі з клієнтами – впевнені, що ви залишитеся задоволені! Займіться побудовою свого бізнесу, а всю рутинну роботу ми зробимо за вас! Наші контакти: 🖥 https://notagroup.com.ua/ 📱 +380 (67) 937 06 10 / +380 (44) 585 66 03
Подробнее
24 августа 2020
Напередодні Дня Незалежності України компанія Nota group виступила партнером III Міжнародний волонтерський та ветеранський форум
Протягом всього форуму наші експерти безкоштовно консультували волонтерів та ветеранів АТО, що займаються малим та середнім бізнесом. Зокрема партнер і директор з розвитку бізнесу компанії Олег Борійчук допомагав учасникам форуму з юридичних питань, щодо реєстрації та веденя бізнесу. Особлива подяка компанії Фінстрім так особисто Сергій Позняк за надану можливість стати партнерами заходу та зробити корисну справу для наших видатних українців.
Подробнее
21 августа 2020
Изменения в Налоговый кодекс: как бизнесу не платить двойные штрафы и налоги
В Украине смена законодательства – привычное состояние, которое держит в тонусе бизнес и граждан. Этот год не исключение. Вступил в силу Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно усовершенствования администрирования налогов, устранения технических и логических неувязок в налоговом законодательстве” №466-IX. Им внедряются международные стандарты налогового контроля, имплементируются План действий BEPS, совершенствуются администрирование налогов и сборов и реформа положений финансовой ответственности налогоплательщиков. Изменения касаются каждого предпринимателя и надо быть во всеоружии, чтобы минимизировать риски. Расскажем о самых значимых из них. Штрафы за нарушения вырастут вдвое Часть новел, которые вступили в силу 23.05.2020, вдвое повышают штрафы: налоговому агенту за неподачу или ошибки в форме № 1ДФ придется заплатить 1020-2040 грн. (ранее было 510-1020 грн.) за непредоставление вовремя другой отчетности (кроме отчета о контролируемых операции) – 340 грн (ранее 170 грн) не хранение первичных документов, которые использовались для составления налоговой отчетности (в течение сроков, установленных ст. 44 НКУ) – 1020-2040 грн (было 510-1020 грн.). Доказывайте неумышленность нарушений Изменены правила доначисления суммы налога налоговиками. Сейчас штраф составляет 25-50% доначисленной суммы, для налоговых агентов – до 75%. С 01 января 2021 Закон №466 вводит понятие “виновной ответственности”, размер штрафа зависит от того, насколько умышленно занижена сумма налога к уплате. Если это было сделано неумышленно – 10% штрафа, умышленное – 25-50%, как и ранее. «Умысел» корректирует теперь и размер доплаты за просрочку. Было 10% штрафа за срок до 30 дней задержки, 20% - свыше. Стало: при неумышленном нарушении – 5-10% суммы недоплаты, умышленном - до 25% при задержке платежа до 90 дней, или 50%, если срок задержки больше. Плюс 50% штрафа грозят тем, кого штрафуют за такое нарушение повторно в течение 1095 дней. Момент определения налоговиками «умышленно/неумышленно» многим видится как потенциально коррупционный. С 01.01.2021 г. плательщикам предоставлено право добровольно предоставить налоговикам доказательства неумышленного совершения им нарушений, а вот насколько они будут приниматься во внимание? Успейте зарегистрировать налоговые накладные/расчет корректировки Вводятся новые штрафы – за несвоевременную регистрацию НН/РК в ЕРНН. Они касаются: - НН/РК, составленных на операции по поставке товаров/услуг, освобождаются от обложения налогом на добавленную стоимость; -  НН, составленных на операции, облагаемые по нулевой ставке; - НН, составленных в соответствии с пунктом 198.5 статьи 198 НКУ в случае осуществления операций, определенных подпунктами "а" - "г" настоящего пункта, и РК, составленных в таких НН; - НН, составленных в соответствии со статьей 199 НКУ, и РК, составленных в таких налоговых накладных; - НН, составленных в соответствии с абзацем одиннадцатым пункта 201.4 статьи 201 НКУ. Нарушение предельного срока регистрации таких НН/РК в ЕРНН грозит налогоплательщику штрафом в размере 2% объема поставок (без НДС), но не выше 1020 грн. Если отсутствие регистрации таких НН/РК в ЕРНН указано в налоговом уведомлении-решении, составленном по результатам проверки, то штраф – 5% объема поставок (без НДС), но не более 3400 грн. Таким образом, под новые штрафы за несвоевременную регистрацию в ЕРНН подпадают также и НН/РК, в которых указываются суммы НДС. При этом новые размеры штрафов применяются даже при условии, если штрафы за нарушение предельного срока регистрации таких НН и / или РК в ЕРНН, предусмотренные статьей 201 НКУ, были начислены в период с 1 января 2017 до 31 декабря 2019 года, но денежные обязательства по ним на дату вступления в силу Закона № 466 не были согласованы. Если нарушен предельный срок регистрации всех других НН и/или РК в ЕРНН, то предусмотрен штраф от 10% до 50% суммы НДС, указанной в таких НН/РК в зависимости от количества календарных дней нарушения срока регистрации. Для всех других ПН и/или РК в ЕРНН отсутствие регистрации в течение предельного срока, зафиксированное по результатам проверки в ППР, влечет штраф в размере 50% суммы налоговых обязательств по НДС, указанной в такой НН и/или ЖК, или от суммы НДС, начисленного по операции по поставке товаров/услуг, если НН на такую сделку не составлена. Ранее такие штрафы не накладывались за нарушение предельного срока регистрации только в НН, которые не предоставлялись получателю (покупателю) и были составлены на поставку товаров/ услуг для операций, освобожденных от налогообложения или облагающихся по нулевой ставке. А штрафы, которые рассчитывались в процентах к объему поставки по НН/РК, в которых указываются суммы НДС, вообще не были предусмотрены. Внимание на план-график проверок Налоговые органы будут иметь возможность вносить изменения в план-график плановых проверок по одному разу в течение первого и второго кварталов. При этом для плательщиков появилась гарантия: те, которые включены в план-график проверок в течение первого квартала, не могут поддаваться проверкам до 1 июля текущего года, а те, которые были включены в течение второго квартала – до 1 октября текущего года. Повторные проверки по информации иностранных госорганов Ст. 78 НК Украины предусматривает основания для повторной проверки: информация или документы от иностранных государственных органов, касающиеся вопросов, которые были предметом предыдущих проверок, и свидетельствующих о нарушениях плательщиком налогового, валютного или другого законодательства. информации, свидетельствующей о проведении нерезидентом хозяйственной деятельности через постоянное представительство на территории Украины без постановки на налоговый учет. Процедура взаимного согласования Есть и плюсы: законом вводится новая процедура “взаимного согласования”. Если налогоплательщик считает, что ему начислили налоги в противоречие положениям договора Украины об избежании двойного налогообложения, то он может обратиться с заявлением в Министерство финансов, которое будет проводить консультации с уполномоченным органом другой страны-участника договора, с целью согласовать налоговые обязательства такого плательщика. Налоговые органы обязаны отменить предыдущие налоговые уведомления-решения (если они выносились) и начислить налоговые обязательства в пределах согласованных сумм. Срок подачи заявления исчисляется с момента, когда указанные в налоговом уведомлении-решении суммы будут считаться согласованными (1095 дней), а если решение было обжаловано в административном порядке - с момента получения соответствующего решения (10 дней). По сути, процедура взаимного согласования является еще одним способом обжалования решений налоговых органов. Рассмотрение Минфином предоставляет плательщику большую вероятность на справедливое решение суда, однако законом не прописан срок взаимного согласования, что может повлечь затягивания процесса. На стадии обсуждения закон остро критиковался за существенное расширение прав и полномочий налоговых органов, введение необоснованных льгот и преференций для отдельных категорий налогоплательщиков, усложнение процедуры налогового администрирования и пр. Но сейчас он вступил в силу, поэтому внимание к новеллам минимизирует возможные потери бизнеса.
Подробнее
19 августа 2020
Компания Nota Group не может оставаться равнодушной к событиям, которые происходят в соседнем государстве.
Компания Nota Group не может оставаться равнодушной к событиям, которые происходят в соседнем государстве. Мы решили поддержать белорусских предпринимателей, поскольку не понаслышке знаем, с какими сложностями они сталкиваются сейчас. Поэтому с сегодняшнего дня Нота групп будет оказывать бесплатную юридическую помощь белорусским ИТ-специалистам при регистрации своего бизнеса в Украине и поисках офиса. А также предоставлять льготные условия на бухгалтерское обслуживание и кадровое сопровождение. Для получения дополнительной информации обращайтесь по телефонам горячей линии: 📱 +380 (67) 937 06 10 / +380 (44) 585 66 03 Nota Group - это безопасность и уверенность в завтрашних днях.
Подробнее
13 августа 2020
Людина у центрі уваги. Як підготувати ваш бізнес у випадку, якщо COVID-19 потрапить у колектив
Серпень – найкращий час для відпусток, особливо бажаних після довгого та виснажливого карантину. Але, нажаль, епідеміологічна ситуація в країні не покращується. Як підготувати офіс та налагодити робочі процеси для запобігання COVID-19. Поради роботодавцям. Фокус – на зоні ризику Особлива увага має бути приділена співробітникам, що перебувають у зоні ризику. Мова не лише про тих, хто відпочивав чи перебував у відрядженні у районах чи країнах з «червоним» рівнем.Постійної уваги потребують співробітники, що мають серйозні захворювання (наприклад, з діабетом, захворюванням серця та легенів, інші хвороби, які пов'язані з віком). Жодної дискримінації, але пошук варіантів моніторингу та налагодження робочих процесів. Тести та медстрахування Якщо є можливість – робіть тести на коронавірус для людей, які повертаються з відпустки. Це підкресліть вашу турботу про весь колектив, мінімізує, але, нажаль, не відсіче можливість зараження. До того ж, інфікуватись можна і у рідному місті. Якщо у вашого співробітника виявлено COVID-19 та він контактував з колегами, будьте готові до переходу частини команди на дистанційну роботу в умовах обсервації. Вважаю, що в умовах пандемій питання медстрахування повинно стати обов’язковою частиною соцпакета. Дезінфекція та температурний скринінг Офісні простори мають проходити постійну дезинфекцію, тричі на день. Це стосується не лише всіх поверхонь (особлива увага столам, телефонам, клавіатурам тощо), але й повітря. Відмовтесь від застосування спільних предметів (наприклад, ручок та блокнотів, посуду на кухні тощо). Стимулюйте персонал та відвідувачів мити або дезінфікувати руки. Обов’язковий температурний скринінг та ідентифікація на вході та виході. Недостатньо зафіксувати підвищену температуру, важливо означити круг контактів людини для подальшого спостереження. Розділяй (мінімізуй контакти) Одним з найпоширеніших методів запобігання розповсюдженню залишається мінімізація контактів. Обговорите з вашими співробітниками варіанти міксових форматів. Наприклад, гнучкий графік, коли частина персоналу виходить з самого ранку, інші – з обіду, або декілька днів працюють оффлайн, а декілька – в офісі. Ще один метод мінімізації контактів – розведення потоків у офісі. Наприклад, є рекомендація позначити можливі маршрути руху стрілками на підлозі, обходити робочі столи лише по часовій стрілці тощо. Якщо організований трансфер до офісу, перейдіть до меншого за обсягом транспорту (до 10 місць). Це зменшить у декілька разів число контактів, а значить ймовірність зараження. Спільний прийом їжі – теж фактор ризику. Якщо є спільна кухня, рекомендуємо контролювати кількість співробітників, що там перебувають. Якщо була централізовано організована поставка їжі, зробіть перевагу для запакованих страв. Діджиталізуй Продовжуйте застосовувати та розвивати цифрові інструменти організації та контролю робочого процесу, навіть в умовах стовідсоткової присутності колективу у офісі. Продумайте план В, коли ваш співробітник або навіть підрозділ може бути відсторонений COVID-19 від активного робочого процесу. Завдяки діджитал-інструментам колеги зможуть підключитись до проєкту та увійти у курс справ на будь-якій стадії, що забезпечить неперервність процесів. Комунікація та захищенність Довіра між керівництвом та персоналом – запорука мінімізації негативних проявів пандемії. Якщо працівники відчувають лише легкі симптоми або прийняли прості ліки (наприклад, парацетамол, ібупрофен), які можуть маскувати симптоми – вони мають повідомити керівництво та залишитись вдома. Працівники мають мати можливість обирати дистанційний або міксовий формат роботи, навіть якщо не відносяться до групи ризику. Вони є частиною команди, зберегти цей настрій допоможе переналагодження робочих процесів, можливо, зі збільшенням каналів комунікації та тимчасовим перерозподілом обов’язків та завдань. Кожен має відчувати турботу, розуміння та захист роботодавця.  
Подробнее
5 августа 2020
Отпуск или денежная компенсация: как совместить приятное с полезным
Карантин перевернул привычную офисную жизнь с ног на голову. В вынужденный отпуск отправились около 90% офисных сотрудников, кроме тех отделов, без которых функционирование офиса невозможно. При этом одни остались работать удаленно и получать зарплату, а другие ушли в отпуск за свой счет. После смягчения карантина офисная жизнь стала потихоньку возвращаться в прежнее русло. Но наступила горячая пора отпусков, а с ней возникло много спорных моментов. С одной стороны, сотрудникам нужно оставаться в офисе, чтобы зарабатывать на жизнь — уже просидели без дела (а некоторые — без зарплат) всю весну. К тому же бизнес не может себе позволить еще пару месяцев простоя. С другой стороны, лето — это единственная возможность в наших климатических условиях отдохнуть и поплавать в море. Да и работа в такую жару малопродуктивна. Как быть с запланированным отпуском, если уже был "добровольно-принудительный"? Можно ли получить денежную компенсацию вместо отдыха? Можно ли отдохнуть меньше и получить часть надбавки, выйдя на работу раньше. И вообще — можно ли брать отпуск в новых условиях? Попробую ответить на эти вопросы. Первое, что должен знать каждый — право на оплачиваемый ежегодный отпуск, гарантированное Конституцией, никто отнять у вас не может. Никакой форс-мажор, локдаун, недовольный работодатель и прочее. Право на отпуск имеют все, кто находится в трудовых отношениях с предприятиями, учреждениями, организациями независимо от вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также граждане, работающие по трудовому договору у физлица (часть 1 статьи 2 закона № 504). Право на отпуск не имеют только физлица, которые выполняют работы на основании заключенного гражданско-правового договора и не находятся в трудовых отношениях с предприятием или предпринимателем. Если вы трудоустроены, вы имеете право на: - основной отпуск; - дополнительный отпуск (за особый характер труда, вредные и тяжелые условия труда). Важно: продолжительность ежегодного основного отпуска должна составить не менее 24 календарных дней за отработанный рабочий год. В первый год сотрудник имеет право на отпуск полной продолжительности только через 6 месяцев беспрерывной работы, кроме инвалидов, несовершеннолетних и тех, кто находится в отпуске по беременности и родам. В каких случаях можно получить денежную компенсацию? По 24 статье закона об отпусках работник может по собственному желанию просить у руководства заменить часть ежегодного отпуска денежной компенсацией. При этом продолжительность фактически предоставленного работнику ежегодного и дополнительных отпусков не должна быть меньше 24 календарных дней. Нельзя заменить деньгами весь отпуск, но можно сделать это частично. Минимум 24 дня в году сотрудник должен отдыхать, а все остальное время может компенсировать себе денежными выплатами. Вы можете получить денежную компенсацию в таких случаях: - если вы по какой-то причине не воспользовались своим правом на ежегодный отпуск за несколько предыдущих лет. Но здесь есть одно условие — за все эти годы вы использовали по 24 дня отпуска (ежегодного или дополнительного). Другими словами, чтобы получить компенсацию, вам сначала нужно использовать свои дополнительные отпуска, а уже после того, как совокупная продолжительность использованных отпусков достигнет 24 календарных дней, можно говорить о компенсации за неиспользованную часть ежегодного отпуска; - если вы увольняетесь и у вас есть неиспользованные отпуска за прошлые годы или текущий год, но вы не хотите их брать, предприятие должно выплатить вам денежную компенсацию за все дни этих отпусков. Для начисления отпускных учитывается ваш средний заработок за последние 12 календарных месяцев; - накапливать, а потом получать компенсацию при увольнении можно за ежегодные отпуска или дополнительный социальный отпуск на детей (согласно статье 19 закона). К таким отпускам относятся: - ежегодный основной отпуск; - ежегодный дополнительный отпуск за работу с вредными и тяжелыми условиями труда; - ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда; - другие ежегодные дополнительные отпуска, предусмотренные законодательством; - дополнительный социальный отпуск работникам, которые имеют детей или совершеннолетнего ребенка — инвалида с детства подгруппы А группы I. В каких случаях компенсацию получить нельзя? - если у вас есть неиспользованные ежегодные основные отпуска продолжительностью 24 календарных дня каждый. Казалось бы, странное требование, но оно связано с тем, что отпуск предоставляется работнику в первую очередь для отдыха и укрепления здоровья. Переутомление на производстве никому не нужно, поэтому закон и запрещает работодателю компенсировать деньгами не предоставленный отдых. - если вам еще нет 18 лет, замена всех видов отпусков денежной компенсацией не допускается. В конце хочу добавить, что ситуация с отпусками и денежной компенсацией ежегодно меняется. Поэтому нужно следить за изменениями в законодательстве. Так, например, недавно на обсуждение в профсоюзы поступил доработанный проект закона "О труде", по которому предлагается предоставлять ежегодный основной оплачиваемый отпуск работникам продолжительностью не менее 28 календарных дней за каждый отработанный рабочий год. Если иное не определено трудовым договором или коллективным договором, одна из частей ежегодного оплачиваемого отпуска, который должен быть предоставлен в течение рабочего года, должна состоять минимум из 14 непрерывных календарных дней. Работодатели будут обязаны оплатить работнику пеню в размере 0,05 процента суммы долга за каждый день задержки заработной платы
Подробнее
29 июля 2020
Удастся ли банкам выстоять после кредитных каникул или где и как хранить деньги?
Как не потерять сбережения в кризис? Коронакризис отличается от других кризисов своей масштабностью, однако советы по отношению к инвестированию большей частью универсальны. Не храните деньги в одной валюте. Даже доллар или евро подвержены инфляции. Разделите свои сбережения по денежным единицам разных стран. Устойчивее всего во время кризисов ведут японская иена и швейцарский франк. Наличка и золото. Кризисы традиционно повышают ценность кеша и золота. Поэтому часть сбережений храните в наличке (валютной и гривневой), часть в золоте. Диверсифицируйте. Не держите деньги в одном банке. Если есть возможность, часть сбережений положите в иностранный банк, Швейцария является универсальным вариантом. Если нет – поделите свои сбережения между украинскими банками/вкладами на разные лица, ведь Фонд гарантирования вкладов гарантирует возвращение до 200 тыс. грн. по одному вкладу. Гособлигации. Обратите внимание на государственные облигации. Речь не столько об отечественных, сколько о гособлигациях стран с устойчивой экономикой. Будет это США или ОАЭ, выбор за вами. IPO американских компаний. Ежегодно происходит до 200 IPO американских компаний. Принять участие в IPO – шанс для инвестора получить хорошую прибыль. Некоторые компании существенно дорожают после выхода на биржу. Хорошими секторами для приобретения являются медицина и финтех. Криптовалюты. Кризис ведет к побегу из традиционных активов в новые гавани. Аналитики Bloomberg ожидают роста Bitcoin к отметке 13 000 $. Хорошие шансы к росту имеет также Ethereum. Закрывайте кредиты и откажитесь от масштабных планов развития. Ваша задача – поднять эффективность своего бизнеса. Как можно скорее закройте валютные кредиты, пересмотрите программы развития. Если видите перспективу для расширения бизнеса – инвестируйте в нее в той валюте, в которой получаете прибыль. Избавьтесь от пассивов. Если у вас есть запасы на складах или недвижимость, которой не пользуетесь – продавайте как можно скорее. Чем стремительнее будет кризис, тем быстрее они будут обесцениваться. И не покупайте ничего «на будущее». Дома, машины, техника – если это не жизненная необходимость, а инвестиционная покупка, остановитесь. Они будут требовать немалые средства на содержание, при этом с большой долей вероятности их ценность будет снижаться в кризис. Инвестируйте в свое развитие. Кризис закончится, и вы должны быть готовы увидеть возможности и воспользоваться ими. Инвестируйте в свое развитие, расширяйте кругозор и повышайте свой потенциал.
Подробнее
15 июля 2020
Обкласти гральний бізнес усіма податками буде проблематично — юрист
Запровадити закон щодо легалізації грального бізнесу направлений на виведення з тіні цієї сфери, але одразу обкласти її податками навряд чи вдасться. Таку думку висловив Mind Олег Борійчук, керівник департаменту з правових питань компанії Nota Group, щодо прийнятого напередодні зазначеного закону. «Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично», – наголосив Борійчук. Гральний бізнес в Україні був  заборонений законом з 2009 року (окрім лотерей). Але фактично оператори лотерей через лазівку в законі здійснювали цю діяльність.Власники гральних закладів та сайтів купували дозвіл на роботу в одного з ліцензованих державою лотерейних операторів. За цими субліцензіями казино, зали з автоматами, букмекерські контори та онлайн-ставки формально ставали лотереями. А грошові обороти при цьому йшли повз бюджет, тобто знаходились в «тіні» від держави. Тепер діяльність грального бізнесу хочуть законодавчо урегулювати, аби забезпечити додаткові надходження до бюджету, що так необхідно в період кризи. Гроші від ліцензій депутати хочуть спрямувати на підтримку медицини, спорту, культури, освіти та науки. Це однозначно плюс (якщо вони дійсно туди будуть спрямовані). Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично. Звісно, спірних питань в законі багато та оцінити фінансовий ефект від легалізації поки складно. Але опускаючи моралізаторство, можна сказати, що легалізація грального бізнесу це більше позитив, ніж негатив і для бізнесу  (який довгий час працював підпільно і зараз може вийти з тіні), і великою мірою для бюджету країни. Як показала світова практика, легальний гральний бізнес працює практично в усьому світі і приносить серйозні доходи в бюджет. Закон (№2285-д) про легалізацію грального бізнесу дозволяє: організацію та проведення азартних ігор в гральних закладах казино; організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; організацію та проведення ігор в залах гральних автоматів; організацію та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет; Головні правила для ринку: Розмір плати за ліцензію залежатиме від виду діяльності та розташування грального закладу. Жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор мають забезпечити їх фінансову стабільність та гарантувати виплати виграшів. Запроваджується принцип «відповідальної гри», зокрема не допускатимуться до участі в азартних іграх особи, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія). До участі в азартних іграх допускатимуться лише особи, які досягли 21 року. Гральне обладнання має відповідати міжнародним стандартам. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей займатиметься ліцензуванням організаторів азартних ігор, веденням відповідних реєстрів, встановленням вимог щодо сертифікації грального обладнання. Закон також передбачає обмеження щодо реклами азартних ігор; встановлює фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу.
Подробнее
15 июля 2020
Обложить налогом игорный бизнес со всеми налогами будет проблематично
Запровадити закон щодо легалізації грального бізнесу направлений на виведення з тіні цієї сфери, але одразу обкласти її податками навряд чи вдасться. Таку думку висловив Mind Олег Борійчук, керівник департаменту з правових питань компанії Nota Group, щодо прийнятого напередодні зазначеного закону. «Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично», – наголосив Борійчук. Гральний бізнес в Україні був  заборонений законом з 2009 року (окрім лотерей). Але фактично оператори лотерей через лазівку в законі здійснювали цю діяльність.Власники гральних закладів та сайтів купували дозвіл на роботу в одного з ліцензованих державою лотерейних операторів. За цими субліцензіями казино, зали з автоматами, букмекерські контори та онлайн-ставки формально ставали лотереями. А грошові обороти при цьому йшли повз бюджет, тобто знаходились в «тіні» від держави. Тепер діяльність грального бізнесу хочуть законодавчо урегулювати, аби забезпечити додаткові надходження до бюджету, що так необхідно в період кризи. Гроші від ліцензій депутати хочуть спрямувати на підтримку медицини, спорту, культури, освіти та науки. Це однозначно плюс (якщо вони дійсно туди будуть спрямовані). Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично. Звісно, спірних питань в законі багато та оцінити фінансовий ефект від легалізації поки складно. Але опускаючи моралізаторство, можна сказати, що легалізація грального бізнесу це більше позитив, ніж негатив і для бізнесу  (який довгий час працював підпільно і зараз може вийти з тіні), і великою мірою для бюджету країни. Як показала світова практика, легальний гральний бізнес працює практично в усьому світі і приносить серйозні доходи в бюджет. Закон (№2285-д) про легалізацію грального бізнесу дозволяє: -організацію та проведення азартних ігор в гральних закладах казино; -організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; -організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; -організацію та проведення ігор в залах гральних автоматів; -організацію та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет; Головні правила для ринку: 1. Розмір плати за ліцензію залежатиме від виду діяльності та розташування грального закладу. 2. Жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор мають забезпечити їх фінансову стабільність та гарантувати виплати виграшів. 3. Запроваджується принцип «відповідальної гри», зокрема не допускатимуться до участі в азартних іграх особи, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія). До участі в азартних іграх допускатимуться лише особи, які досягли 21 року. 4. Гральне обладнання має відповідати міжнародним стандартам. 5. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей займатиметься ліцензуванням організаторів азартних ігор, веденням відповідних реєстрів, встановленням вимог щодо сертифікації грального обладнання. 6. Закон також передбачає обмеження щодо реклами азартних ігор; встановлює фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу.
Подробнее
13 июля 2020
Аудиторський звіт «в обіймах» Закону №1210
В сучасному світі фінансова звітність компанії є дзеркалом та показником її фінансової дисципліни. Жодне набуття корпоративних прав не відбувається без аналізу фінансової звітності компанії, корпоративні права якої купуються/придбаваються. Користувачі фінансової звітності хочуть мати повне розуміння, в якому фінансовому стані перебуває компанія, корпоративні права якої відчужуються. Особливо це стосується компаній (підприємств), що становлять суспільний інтерес. Поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» було введене в український законодавчий обіг 05.10.2017 р. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» №2164‑VIII. Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 р. №996‑XIV (зі змінами та доповненнями від 05.10.2017 р.), підприємствами, що становлять суспільний інтерес, є підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких була здійснена публічна пропозиція, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств і малих підприємств), а також підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. Ч. 3 ст. 14 Закону №996‑XIV передбачено, що підприємства, які становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (в повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. №2258‑VIII, аудиторський звіт — це документ, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього закону. Тобто починаючи з 05.10.2017 р. на законодавчому рівні було закріплене поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» та обов'язок таких підприємств оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком/звітом на своїй веб-сторінці в повному обсязі. Зміни в податковому законодавстві України після прийняття Закону України №466‑IX від 16.01.2020 р. 23.05.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. №466‑IX. Цей Закон інкорпорував до Податкового кодексу України норми щодо обов'язку подання окремими суб'єктами господарювання аудиторського висновку у разі настання певних обставин. Відповідно до пп. «й» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити інформацію, зокрема, аудиторський висновок щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов'язковою для платника податків). Також аудиторський звіт став неодмінною складовою податкової звітності платників податків, оскільки згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки й збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Відповідальність за непроведення аудиту та неотримання аудиторського звіту Відповідно до ст. 16 316 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом накладається штраф у розмірі від 1 тис. [17 тис. грн] до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [34 тис. грн]. За повторне вчинення відповідного правопорушення, на винних осіб накладається штраф від 2 тис. [34 тис. грн] до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [51 тис. грн]. Водночас вказані вище розміри штрафів є порівняно невеликими з розмірами штрафів, які встановлені п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України за неподання платниками податків звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України. З аналізу вищевказаного випливає, що аудиторська діяльність в України після прийняття Закону №466‑IX буде переоцінена, зокрема, з боку акціонерних товариств, банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших фінансових установ.
Подробнее
1 июля 2020
Криза в головах: як карантин змінив психіку людей та вплинув на їх роботу
Карантинні обмеження, запроваджені урядом нашої країни для протидії поширенню пандемії коронавірусу, вплинули не лише на фінансово-економічний стан громадян, але й психоемоційний. Саме на останньому я й хотіла б зосередити свою увагу в цьому блозі, проте, з акцентом саме на працівниках компаній. І не в останню чергу на наших. Можливо досвід роботи з персоналом та менеджментом у нашій організації допоможе саме вам подолати ірраціональні наслідки карантину в бізнесі. Варто розпочати з розуміння того, що будь який бізнес - це люди. І людиноорієнтований підхід в побудові бізнес-процесів повинен домінувати над більшістю інших факторів під час кризи. Адже успіх вашої компанії це люди які створили продукт, з однієї сторони, і люди які його споживають, з іншої. Цей довгий вступ потрібен для того щоб ми ще раз згадали про важливість людини в бізнесі. Варто пам’ятати, що люди в карантинному режимі знаходяться в стані страху і залежності від новинних повідомлень, в яких останнім часом замало позитивного контенту. Як приклад, тотальна залежність від соцмереж і телеграм-каналів. Люди перебувають у перманентному страху щось пропустити, з думкою про те, що саме ця інформація є життєво-важливою. Все це впливає на їхнє ставлення до життя і до роботи в цілому, а значить і на кінцевий результат діяльності вашої компанії. Надзвичайно важливо пам’ятати, що внаслідок тривалої самоізоляції у людини накопичується критичний рівень тривожності, що негативно впливає на психоемоційний стан, а як наслідок - низька продуктивність праці, безініціативність, конфлікти, та інше. Нерідко, після карантину багато співробітників приходять із заявою про звільнення. Але це не завжди означає що рішення цілком обдумане. В залежності від обставин, варто запропонувати працівнику відпустку аби він\вона остаточно визначились у своєму виборі. Не менш важливим фактором, що вплинув на робочий процес є дистанційна зайнятість. Варто розуміти, що якщо для одних працівників це більш комфортна форма праці, при якій показники ефективності суттєво покращуються, то для інших це може бути з точністю до навпаки. Нерідко, останні, після завершення карантину взагалі не можуть повернутися до офісного режиму роботи. В таких ситуаціях, якщо дистанційна робота менш прийнятна для компанії, рекомендую перехід проводити плавно із наданням можливості співробітникам гнучкого режиму роботи на певний період часу. Також важливо одразу ідентифікувати тих співробітників, які більш схильні до негативного впливу і ретранслюють це на інших колег. Це є токсичним явищем в колективі, яке має властивість розповсюдження, а тому потрібно своєчасно на це реагувати. Насправді, кожен роботодавець зіткнеться з цими викликами. Саме тому, я хотіла б розповісти про досвід нашої компанії у боротьбі з негативними психоемоційними наслідками карантинних обмежень. Перше, потрібно відволікати співробітників від усього зайвого інформаційного шлаку пов’язаного з пандемією. Натомість поширювати корисну, а головне екологічну інформацію. На постійній основі комунікувати із співробітниками через будь-які канали, обмінюватись рекомендаціями щодо цікавої літератури, позитивних фільмів, кулінарних рецептів, музики, тощо. Друге, варто залучити професійного психолога по виходу з карантину. Він повинен проводити регулярні групові та індивідуальні сеанси та надати працівникам практичні інструменти щодо збалансування свого психоемоційного стану. І Третє, хороший тімбілд завжди допомагає. Однією з наших компаній ініційовано з спортивний марафон, де кожен співробітник повинен пройти певні спортивні досягнення, такі як біг, катання на велосипеді, скейті, стрибки на скакалці, викласти відеорепорт в корпоративному чаті та отримати цінний приз. Це мотивує, а головне відволікає. Перевірено на власному досвіді. І найголовніше, треба чітко усвідомлювати, що як пандемія коронавірусу, так і істерія навколо цього виклику пройде. Завданням для нас є зберегти колектив та позитивну робочу атмосферу в якій не буде місця паніці та зневірі. Це запорука збереження компанії. Пам’ятайте, все проходить, а люди залишаються. Бережіть їх.
Подробнее
29 июня 2020
Імплементація BEPS: антиофшорні заходи чи нові регуляції для бізнесу
Наприкінці минулого місяця набрав чинності Закон “Про вдосконалення адміністрування податків” більш відомий під абревіатурою BEPS. Що передбачають норми нового Закону та які наслідки для вітчизняного бізнесу він спричинить? Саме з цим і спробуємо розібратись у даній колонці. Якщо узагальнювати, то лише той факт, що між ухваленням Закону Парламентом та його підписанням Президентом пройшло більше чотирьох місяців, наочно демонструє його неоднозначність як у професійному бізнес-середовищі, так і серед політикуму. Саме через неоднозначність ухвалених нововведень Офіс Президента доручив уряду розробити зміни до нещодавно підписаного Закону “для поліпшення ухвалених норм або відстрочки у зв’язку з падінням економіки”. Що ж такого наголосували депутати, а Президент візував, що вже на наступний день необхідно удосконалювати? Зосереджусь на головному, введення в законодавче тіло поняття контрольована іноземна компанія (КІК). А це означає, що українські фізичні особи, які володіють часткою в іноземній компанії або управляють її банківським рахунком, або навіть ведуть від її імені переговори, визнаються контролюючими особами і зобов’язані щорічно разом з податковою декларацією подати спеціальний Звіт про КІК. Більше того, до вищезгаданого ще потрібно прикласти аудиторську фінансову звітність КІК і заплатити 18% податку з нерозподіленого прибутку КІК. При цьому, щоразу купуючи або продаючи частку або передаючи контроль над КІК потрібно подати повідомлення про це в податкову. Якщо ж заглибитися ще детальніше в суть ухвалених змін, то можна виокремити три ключові ризики для бізнесу. Ризик перший, будь-який іноземний договір може вимагати сплати спеціального КІК-податку, КІК-звітності і стати КІК-утворенням. А це означає, що КІК-утворенням можуть вважатися будь-які договори з фінансовими потоками, наприклад про спільну діяльність, франчайзинг, дилерські або агентські угоди. Ризик другий, КІК-податок необхідно сплачувати не з частки володіння в прибутку КІК, а з усього прибутку. В даному випадку навіть пояснювати не потрібно до чого це призведе. Ризик третій, досі не зрозуміло коли саме необхідно подавати КІК-звітність і за який саме період. Законодавець передбачив, що положення про КІК набирають чинність з 1 січня 2021 року, а штрафні санкції застосовуються з 2023-го. Проте, жодного слова немає про те, з якої дати і за який період необхідно подавати перший звіт по КІК. Ухвалений Закон часто називають антиофшорним через його спрямованість на попередження податкових зловживань та ухилень від сплати податків, особливо щодо операцій з нерезидентами. Проте, по змісту цей Закон жодним чином не сприяє детінізації та деофшоризації української економіки. Навпаки, додаткові регуляції створюють зайві перешкоди та нівелюють стимули для бізнесу працювати в “білу”.
Подробнее
22 июня 2020
Трудовые книжки переводят в цифру: о чем беспокоятся эйчары
Диджитализация вместе с прогрессом дошла и до кадровых документов. Еще в прошлом году Кабмин предложил перевести трудовые книжки в цифровой формат. Теперь в Раде зарегистрировали проект Закона № 3623 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно учета трудовой деятельности работника в электронной форме». А это значит, что скоро его поставят на голосование и перевод кадровых документов в онлайн останется лишь вопросом времени. Конечно, этот процесс неизбежен, так как все сервисы постепенно уходят в цифру. И в нем однозначно есть несколько позитивных моментов. Во-первых, это удобно всем - сотрудникам, работодателю, пенсионному фонду и другим организациям, которым периодически нужна информация о занятости человека (тем же банкам при выдаче кредитов). Сотруднику при трудоустройстве не нужно ничего приносить - вся информация о предыдущих местах работы есть в базе данных. Эйчарам не нужно запрашивать выписки из трудовой и получать их в «натуральном виде», что тоже облегчает жизнь и снижает нагрузку на HR-отдел. Плюс ко всему, возможность искажать информацию о трудоустройстве снизится к нулю. Уже нельзя будет купить пустую книжечку и вписать в нее фиктивные данные. При этом работодатель всегда сможет до вызова человека на собеседование проверить его трудовую историю и сравнить с резюме. Все довольны, win-win. Но в данной реформе есть большие минусы, которые с легкостью могут перекрыть весь позитив. Компании обязательно столкнутся с большими трудностями при переходе в цифру. И вот почему: Первое. Проектом акта, в частности, предполагается установить пятилетний переходный период для внесения в Госреестр сведений из бумажных трудовых книжек о трудовой деятельности работника (в этот период будут применяться как бумажная трудовая книжка, так и электронная форма уже внесенных сведений о трудовой деятельности работника с Госреестра). А это значит, что кадровиков в ближайшие 5 лет ожидает двойной учет. Пока трудовые книги будут существовать в привычном нам книжном формате, нам придется вести их по старой схеме- заполнять, делать копии по просьбе сотрудника и тд. К этой работе добавится еще одна- перенесение всех сведений в онлайн формат. Второе. Законопроектом № 3623 будет установлено, что после внесения сведений о трудовой деятельности работника в Госреестр, работодатель обязан выдать оригинал бумажной трудовой книжки ему на руки под роспись, при этом также предусмотрена обязанность работодателя вносить по требованию работника в бумажной трудовой книжке записи о приеме на работу, переводе и увольнении. С большой уверенностью скажу, что первое время сотрудники будут просить на всякий случай продублировать записи в бумажную трудовую книжку. Поэтому обещанный покой «нам будет только сниться». Третье. Самый большой минус нововведения - в нашей пока еще не совершенной системе электронного документооборота. Как и любой механизм, база данных о трудовой деятельности украинцев будет давать сбои. Если в электронной версии была допущена ошибка ( неправильное написание фамилии, компании и тд) человека можно надолго «потерять» в цифровом поле вместе с его трудовой историей. Восстанавливать данные придется долго и мучительно (бюрократическим способом- очно, лично и с документами). По этой же причине возможен еще один риск - утечки информации или кибератак. У нас по сложившейся традиции, на каждое цифровое ноу-хау находится несколько киберхакеров, которые могут им воспользоваться. Я считаю, что такая реформа нужна и в долгосрочной перспективе она всем облегчит жизнь. Потому, что наши трудовые книжки в бумажном формате - это такой «махровый бюрократизм» в самом ярком его проявлении. Но будет это не сразу, а только через 5-10 лет - если у всех нас хватит терпения и сил поставить все это на рельсы. И самое главное - инициативу нужно проработать с помощью эйчаров-практиков прежде, чем ее внедрять по всей стране.
Подробнее
17 июня 2020
В Україні ухвалили законопроект про «хмарні послуги»
16 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону України про хмарні послуги за №2655 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67744 Проектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень та наданні хмарних послуг. На законодавчому рівні пропонується: -визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)»; -ввести до термінології українського  законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників; -встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору  про надання хмарних послуг; Прийняття такого законопроекту однозначно позитивне рішення, яке має ряд плюсів. По-перше, він дозволить створити потужну екосистему надавачів хмарних послуг всередині країни по-друге, він стимулюватиме перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки А також: дасть імпульс до прискореного розвитку ринку розробок програмного забезпечення для внутрішнього ринку, створюватиме додану вартість сектору ІТ та знизить ризики корупційної складової при закупівлях за бюджетні кошти. Компанія Nota group вважає, що прийняття вказаного проєкту закону позитивно вплине на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та стане поштовхом для розвитку та впровадження новітніх технологій у взаємовідносинах держави, суспільства та суб’єктів господарювання.
Подробнее
10 июня 2020
Як роботодавцям оформити повернення працівників після карантину
Країна поступово виходить з карантину і наразі  відновлюється звичний ритм роботи. Тож роботодавцям важливо подбати про те, як повертати працівників до роботи. Зокрема, визначити, які працівники необхідні на своїх робочих місцях, а які можуть продовжити працювати віддалено або в умовах гнучкого робочого часу. Автоматичного виходу працівників з "карантинних відпусток" законом не передбачено. Крім випадків, коли працівник одразу в заяві на відпустку без збереження заробітної плати вказав дату виходу на роботу, наприклад, 03.06.2020. Переривання відпустки (основної або додаткової) можливе лише в крайніх випадках, передбачених ст. 79 КЗпП, наприклад, у разі виробничої аварії або для усунення наслідків виробничої аварії, відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства. У решті випадків вихід з відпустки має відбуватися зі згоди самого працівника.  В такому випадку роботодавець може вчинити так: 1) зв’язатися з працівниками та поінформувати їх про можливість виходу на роботу у зв’язку із закінченням карантину; 2) працівник має написати заяву з проханням перервати відпустку та стати до роботи; 3) на підставі заяви працівника видати наказ про переривання відпустки без збереження заробітної плати, яку було надано на час карантину; 4) у наказі вказати дату, коли працівнику потрібно стати до роботи. Примушувати працівника виходити з відпустки є неправомірним. У разі запровадження роботодавцем  дистанційної роботи під час карантину, то до виходу працівників на свої робочі місця в офісі потрібно підготуватись. Для цього треба: 1) визначитися з датою повернення працівників; 2) з’ясувати, чи всі працівники мають можливість працювати в офісі; 3) підготувати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи. Необхідно видати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи та відновлення звичайного режиму роботи, в якому зазначити: причину зміни режиму роботи з дистанційного на звичайний, а саме – у зв’язку із закінченням карантину та скасуванням обмежувальних заходів, відновленням роботи транспорту; дату припинення дистанційної форми роботи; дату виходу працівника на робоче місце; перелік працівників, які повертаються до звичного режиму, та їхні посади; порядок ознайомлення працівників з наказом та зміною режиму роботи. Якщо частина працівників залишається вдома, то про це потрібно вказати в наказі або окремим наказом продовжити режим дистанційної роботи для певних працівників, але для цього такі працівники мають написати відповідні заяви. Оскільки, Кодекс законів про працю України дозволяє встановити режим дистанційної роботи наказом лише на час загрози поширення пандемії (ч. 2 ст. 60 КЗпП). Повертаючи працівників до офісів, варто подбати про дотримання санітарних та епідеміологічних вимог, визначених, у першу чергу, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».  Обов’язковим є: проведення дезінфекції приміщень, забезпечення працівників антисептиками для обробки рук, дотримання відстані між столами працівників тощо. За правильної організації роботи на підприємстві все це можливо зробити одночасно. Обов’язком роботодавця є створення належних та безпечних умови праці (ст. 141, 153 КЗпП). При цьому роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Подробнее
20 мая 2020
Несвоєчасне надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Нові вимоги надання відомостей для юросіб
12 травня 2020 року Міністерство юстиції України прийняло Наказ №1626/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», яким: 1) Внесені зміни до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №359/5, де: -державних реєстраторів уповноважили інформувати територіальні органи Міністерства юстиції України у разі виявлення фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. 2) Внесені зміни до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, де перелік обов’язкових відомостей про юридичну особу доповнено: -інформацією про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи; розмір частки засновника (учасника); -інформацією про характер та міру (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа; 3) Внесені зміни до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена Наказ Міністерства юстиції України 12.08.2016 № 2473/5,  яку доповнено, зокрема, положенням про те, що Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган у разі виявлення під час проведення реєстраційних дій фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою передбаченої законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, інформують про це керівника відповідної юридичної особи або особу з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною шостою статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З аналізу вищевказаних змін слідує два позитивних моменти: по-перше: створюються додаткові механізми у боротьбі з рейдерством. І це плюс.   по-друге: посилюється контроль та відповідальність юридичних осіб у сфері розкриття інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників.
Подробнее
11 мая 2020
Дебіторська заборгованість: як убезпечити свій бізнес від проблем
Дебіторська заборгованість - це борг контрагентів перед постачальником/підрядником/ виконавцем. Буває у компаній, які працюють з відстрочкою платежу. Прострочена дебіторка - це коли всі терміни повернення пройшли, але контрагенти не поспішають з оплатою. Прострочена дебіторська заборгованість небезпечна тим, що коли вам потрібно буде купувати товар або платити зарплату, у компанії може не вистачити оборотних коштів. Це призведе до загрози закриття бізнесу.  Багатьом знайоме? Що робити? Важливіше і простіше не допустити, ніж потім ліквідувати. Тому до того, як почати працювати з партнерами, потрібно як мінімум перевірити юридичний статус компанії партнера - чи не є банкрутом, чи немає в відношенні неї судових і виконавчих проваджень. Якщо все ж утворилася заборгованість, спочатку перевірте наявність правових підстав для її стягнення (наявність підписаного договору, первинних документів, рахунків на оплату і доказів їх передачі боржнику). Якщо договір не укладався (є тільки підписаний акт або накладна), необхідно написати боржнику письмову вимогу про оплату на підставі ст. 530 Цивільного кодексу. Боржник повинен виплатити борг протягом 7 днів віддати отримання вимоги, інакше ви має право звернутися до суду. Необхідно регулярно моніторити і аналізувати всю дебіторську заборгованість в компанії, щоб не допустити закінчення термінів позовної давності (3 роки для стягнення боргу та 1 рік для стягнення штрафних санкцій).  В ідеалі мати розроблений порядок по роботі з дебіторкою. Перед зверненням до суду необхідно ще раз переконатися в наявності правових підстав для стягнення боргу і перевірити ще раз статус контрагенту для оцінки перспектив стягнення боргу та прийняття рішення про доцільність звернення до суду. Це лише найпоширеніші проблеми, з якими може зіткнутися бізнес. Для убезпечення себе від можливих наслідків краще завжди звертатися до адвокатів. Подбайте про безпеку перш ніжпотрібно буде рятувати себе в екстреному режимі. 
Подробнее
19 февраля 2020
Юридичних осіб зобов’язали оновлювати інформацію про бенефіціарів
Про що передусім йдеться у Законі України № 361-IX  про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, який вступає в дію 28 квітня 2020 року? Про зміни до процедури розкриття даних про кінцевих бенефіціарів. На що слід звернути увагу Дія Закону поширюється навіть на тих юридичних осіб, які були зареєстровані до набуття чинності цього документу. Протягом 3-х місяців з дня набуття чинності нормативно-правового акту, що затверджує форму і зміст структури власності, юридичні особи зобов’язані офіційно зареєструвати інформацію про кінцевого бенефіціара та структуру власності у державному реєстрі. Інформацію про кінцевого бенефіціара та структуру власності необхідно підтримувати в актуальному стані – у юридичної особи є 30 робочих днів, щоб повідомити про це та надати відповідні документи. Навіть якщо зміни відсутні, підприємства мусять повідомляти про це держреєстратору при проведенні державної реєстрації будь-яких змін у відомостях про юридичну особу в Єдиному держреєстрі. Щорічно, починаючи з наступного року від дати державної реєстрації, протягом 14 календарних днів, юридичні особи повинні підтверджувати відомості про кінцевого бенефіціарного власника. Документи, які необхідно надавати держреєстратору для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника: заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; структура власності за формою і змістом, визначеним згідно з законодавством; витяг, виписка або інший документ з торгового, банківського, судового реєстру, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні його місцезнаходження – в разі, якщо засновником юридичної особи є юрособа – нерезидент; нотаріально завірену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи – нерезидента і, якщо такий документ оформлений без застосування коштів Єдиного державного демографічного реєстру - для фізичної особи – резидента. Фінансовий батіг Якщо з якихось причин ви не подаєте інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юрособи або про його відсутність чи робите це із запізненням, компетентні органи стягнуть з вас відчутний штраф - від 17 до 51 тис грн). Потрібні додаткові консультації? Спеціалісти компанії «Нота Груп» готові до співпраці: 044 585 66 03, 067 937 06 10, info@notagroup.com.ua.
Подробнее
20 июля 2018
ФОРЕНЗИК – MUST HAVE УКРАИНСКОГО БИЗНЕСА
Слово «форензик» происходит от латинского «forensic» – форум или публичные дискуссии. Первоначально оно использовалось в Древнем Риме и применялось к торговым площадям, где проходило множество сделок, кипела общественная жизнь, люди на дебатах доказывали свою правоту. Новый мир – новые реалии. Но если задуматься, современное значение слова «форензик» ушло не так далеко от истоков. В деловом мире оно используется для обозначения комплекса мер по выявлению мошеннических схем в компании как среди рядовых сотрудников, так и организованных топ-менеджерами. Это могут быть махинации в отчетностях или финансовых операциях, воровство при закупках, вовлечение в информационный шпионаж, взяточничество, присвоение активов и проч. Согласно статистике, корпоративное мошенничество – явление далеко не редкое. Чаще всего оно возникает в финансовых департаментах, в отделах закупок, продаж, порой попадаются и топ-менеджеры. И, как правило, чем выше на карьерной лестнице находится мошенник – тем больше убытков он может принести компании. Вывести на чистую воду В силу своей профессии не могу даже сосчитать, сколько раз в жизни слышала фразу: «Я знаю, что у меня воруют. Но не понимаю, кто и где». Это нередкая ситуация, ведь собственник просто не в состоянии отследить все процессы, происходящие на его предприятии, тем более проконтролировать всех сотрудников, особенно когда речь о штате в несколько сотен, а то и тысяч человек. И в таких случаях привлекают специалистов по форензику. Один человек провести аудит не в состоянии. Невозможно быть экспертом во всем, а данный анализ требует узких специализированных знаний во многих направлениях. Эффективная команда по форензику состоит из юристов, экономистов, бухгалтеров, возможно, бывших сотрудников полиции – оперативников и аналитиков, и даже психологов. Эти люди могут работать над одним предприятием несколько месяцев, чтобы в конце проверки предоставить владельцу полный отчет по всем процессам в его компании. Как происходит в действительности Теперь поговорим о наших реалиях. Услуги по проведению форензика – относительно новое явление на рынке консалтинга, даже для западного бизнеса. А понимание важности данных процедур для стабильного развития бизнеса приходит к украинским предпринимателям очень медленно. Специалистов по форензику нанимают неохотно и как-то с опаской. Чтобы понять причины такой настороженности, я получила мнениене одного бизнесмена. Оказалось, дело не в деньгах, а в страхе вынести сор из избы. На практике же могу сказать, что проведение независимого расследования аутсорсинговой компанией намного продуктивнее. Во-первых, это сохраняет здоровый климат в коллективе. Ведь во всем можно винить «того неизвестного дядю», а не коллегу, с которым пьешь кофе каждое утро. Во-вторых, нанятая команда имеет за спиной немалый опыт проведения подобных расследований, поэтому они сделают все более качественно и оперативно. И, в-третьих, ни одна компания, дорожащая своей репутацией, не станет выносить сор из избы клиента. Информация скорее выплывет через обиженных сотрудников. Ситуации из жизни Один владелец крупного бизнеса потерял миллионы из-за мошенничества своего топ-менеджера, который долгое время искажал финансовую отчетность, а собственник на основании этого принимал неверные управленческие решения. Другой крупный бизнесмен чуть было не лишился всего из-за регулярной передачи информации о компании конкурентам в течение многих лет. Ему удалось сохранить предприятие, но данная ситуация отбросила его бизнес на несколько лет назад. После увольнения коммерческого директора одной из компаний возникла проблема потери ею «золотого» статуса как агента по продаже товаров от одного из ключевых поставщиков. В результате проведенногофинансового расследования были вскрыты следующие факты: нецелевое использование денежных средств, полученных в качестве 100%-й предоплаты за товары, и использование их в качестве депозита; получение дополнительного дохода генеральным и финансовым директорами компании, что не было отражено в бухгалтерских операциях и отчетности; несвоевременная и искусственно отложенная на квартал покупка валют, необходимых для выполнения контрактов; нарушение сроков оплаты поставщикам за отгруженные товары c последующей оплатой штрафов; покупка валют на бирже по галопирующему курсу; использование директором личных валютных денежных средств как кредитных, оформленных по чрезвычайно завышенной процентной ставке через фиктивный договор финансовой помощи. Еще один кейс – по результатам годовых отчетов, предоставляемых менеджментом строительной компании, выявили ее постоянную потребность  в оборотных средствах, несмотря на достаточный объем кредитования. У финансово-аудиторского комитета холдинга и акционеров возникло подозрение, что контрактные оплаты за товары и услуги по предоплате используются менеджментом компании нецелевым образом. В ходе расследования выяснилось: контракты подписывались с завышенной стоимостью или были фиктивными по уже выполненным работам; количество расходуемых материалов значительно преувеличено; объемы работ «задваивались»; привлекался низкоквалифицированный дешевый персонал – компания была вынуждена постоянно проводить гарантийные работы. Доказательств было более чем достаточно, чтобы отстранить менеджеров  и возбудить в отношении них уголовные дела по факту доведения компании до банкротства. А ведь этого можно было бы избежать, если бы специалистов по форензику привлекли на ранних этапах. Тут вспоминается ставшая уже крылатой фраза  Уинстона Черчилля: «За безопасность стоит платить, а за ее отсутствие – расплачиваться». Татьяна Андрианова, адвокат, директор по правовым вопросам компании «Октава Капитал» Источник
Подробнее
19 июля 2018
НЕ ПРОНЕСЛО. ЧТО УГРОЖАЕТ УКРАИНСКОМУ БИЗНЕСУ ИЗ-ЗА ЕВРОПЕЙСКОГО ЗАКОНА О ПЕРСОНАЛЬНЫХ ДАННЫХ
Как проверить, распространяется ли на ваш бизнес действие европейской директиве о защите персональных данных (GDPR) и как быть с данными, чтобы не попасть под санкции. Перед европейским регламентом о защите персональных данных (General Data Protection Relations), которая вступила в действие 25 мая 2018 года, не устоят даже сильные мира сего. На днях огромный штраф за обращение с персональными данными получил заокеанский Facebook. Известны случаи огромных штрафов с собственных европейских бизнесов, в частности, максимум получил сервис Ticketmaster. Украинского бизнеса регламент в определенных случаях тоже касается. В каких и каким образом, что нужно сделать, чтобы не заработать штраф и обсуждалось на конференции «GDPR в Украине». НВ приводит ключевые пункты из выступлений докладчиков. Когда GDPR может применяться к украинским компаниям Как объясняет Юлия Нечепуренко, ведущий специалист Nota Group, под действие регламента попадают все, кто имеет компанию или представительство в Евросоюзе. Если таковых нет, то все равно под действие регламента подпадают бизнесы, которые используют персональные данные граждан ЕС, если обработка данных связана с предложением товаров и услуг или мониторингом их поведения. По словам Дарины Сидоренко, координатора группы IT и кибербезопасности Sayenko, самая большая потенциальная проблема для украинского бизнеса в случае нарушения GDPR – это репутационные риски. После этого строить партнерские отношения в Европе будет сложнее. Также есть риски криминальной и административной ответственности. Что такое персональные данные Согласно директиве, персональные данные – это любая информация, которая позволяет идентифицировать физическое лицо. Субъект данных в данном случае – это идентифицированное или пригодное к идентификации физическое лицо. В частности, люди, граждане Евросоюза. У данных есть контролер и оператор, первый – дает инструкции по работе с ними (сбор, применение, обработка), второй – обрабатывает. Оператор не имеет права обрабатывать данные без инструкции контролера. Если такового нет, считается, что он сам для себя контролер. Как можно работать с персональными данными Контролер должен запрашивать у субъекта разрешение на обработку данных, при этом – четко обозначать цель, для которой он это делает. Если данные были собраны для одной цели, но обрабатываются для других – это нарушает регламент. Исключение составляет аффилирование или обработка для статистики. В отношении данных действует несколько принципов. Минимизация. Могут собираться минимальные данные, соответствующие цели сбора. Например, если авиакомпания продает билеты, она может обрабатывать паспортные данные, электронный адрес. Но данные о политических взглядах пассажира ей точно не нужны, поэтому она не может их собирать и обрабатывать. Персональные данные – это любая информация, которая позволяет идентифицировать физическое лицо. Фото: pixabay.com Точность. Данные должны быть точными, полными и актуальными. Ограничение на хранение. Данные хранятся в течение определенного срока, адекватного цели хранения. Как только цель достигнута или потеряла актуальность, их нужно удалить. Целостность и конфиденциальность. Контролер обязан принять все меры для обеспечения безопасности данных. Подотчетность. Контролеры должны руководствоваться принципами GDPR и должны быть готовы доказать, что соответствуют им. Законная обработка данных Субъект данных должен дать согласие на обработку для конкретных целей. Запрос к нему должен быть изложен простым и понятным языком, согласие дано без принуждения, четко и понятно. Само согласие должно храниться вместе с данными, чтобы в случае чего у компании была возможность доказать, что субъект дал согласие на обработку. Из этого требования есть несколько исключений. Во-первых, если обработка необходима для выполнения контракта, в котором субъект является одной из сторон. Например, если речь идет о покупке в интернет-магазине, это могут быть электронный адрес, адрес доставки, данные банковской карты – то есть то, что необходимо для предоставления услуги. Получение таких данных не требует получения согласия субъекта, так как он сторона договора. Во-вторых, когда обработка необходима для соблюдения юридических обязательств контролера. Это может быть обработка данных новых сотрудников, так как в данном случае речь идет о трудовых отношениях. Кроме того, для защиты жизненных интересов субъекта или другого лица, для исполнения задач государственного органа (например, если гражданин пришел на голосование) и в случае преобладающего законного интереса контролера или третьих лиц. Но Нечепуренко поясняет, что GDPR не прописывает, что именно означает этот пункт. В преамбуле написано, что субъект может ожидать, что обработка данных на основании законного интереса может случиться, однако для этого между субъектом и контролером уже должны быть отношения. Например, субъект может ожидать сообщения о распродаже, хотя он как такового разрешения не давал. Но ссылаться на этот пункт стоит только тогда, когда контролер может доказать его. Права субъекта данных Доступ к данным о себе. Как правило, на подобные запросы нужно отвечать в течение 30 дней. Но если субъекты данных злоупотребляют своим правом и когда слишком много запросов, контролер имеет право или отказать, или установить плату. Право на забвение. Контролер обязан применить внутренние политики, предусматривающие действие в таких ситуациях. Получение отчетов. Субъект данных имеет право требовать отчеты о том, что его данные были удалены или изменены, если это не влечет слишком больших усилий или если это не является невозможным. Наиболее активно ищут нарушителей Франция, Германия и Великобритания. Изображение: pixabay.com Портативность данных. Субъекты данных имеют право получить у контролера собственные данные в машиносчитываемом формате и передать их другому контролеру (не скрывая этого от первого контролера). Такую возможность нужно предусмотреть. Право на возражение. Субъекты могут возражать против обработки их данных. Контролер должен иметь механизмы остановки сбора данных в таком случае. Право на жалобы, представительство и компенсацию. Субъекты имеют право подать жалобу, при этом могут представлять сами себя или обратиться в организацию, которая имеет в своих уставных документах эту функцию – защищать права субъектов данных. Право на исправление ошибок. Право не быть субъектом данных, которые обрабатываются в результате автоматических способов сбора. Вкусы, местонахождение, передвижение и т.д. (Facebook, привет!) Как внедрить стандарты GDPR Самая большая потенциальная проблема для украинского бизнеса в случае нарушения GDPR – это репутационные риски. Также есть риски криминальной и административной ответственности Как объясняет Елена Колченогова, глава Комитета по защите данных Ассоциации Digital Ukraine, регламент подразумевает два вида мер для защиты персональных данных: организационные и технические. Технические требуют privacy by default и privacy by design. Privacy by default – это конфиденциальность по умолчанию. То есть если компании нужно собирать какую-то информацию о субъекте, это можно делать в минимальных необходимых количествах. Под санкции попадают даже те компании, у которых произошла утечка данных, например, вследствие кибератаки Privacy by design – конфиденциальность, которая уже заложена в программное обеспечение. Организационных мер значительно больше. Например, говорится, что записи обработки данных должны включать всю информацию о субъекте, контролере и операторе, а также о самих данных, если данные передаются в третьи страны – эта информация также должна отображаться в записях. Исключение делается для предприятий, где работает менее 250 человек, но не делается, если обработка данных может привести к риску для субъекта данных. Также GDPR рекомендует назначить специалиста, владеющего знаниями о защите персональных данных, который сможет применить GDPR на предприятии – data protection officer. Он нужен, если в компании масштабно происходит обработка данных, если речь идет о государственных или особо чувствительных данных (здравоохранение, биометрия и т.д.). В задачи такого специалиста входит обучение, консультирование (для оценки рисков, например) и контроль. Именно это лицо отвечает за работу с данными перед контролирующими органами и субъектами, хотя в случае нарушений штрафуют не его. Это может быть один человек на несколько организаций, необязательно в штате. Также GDPR рекомендует прописывать политики конфиденциальности, проводить оценку риска используемых данных, если в компании имеет место систематическая масштабная оценка персональных данных, основанная на автоматизированной системе. Например, транспортная организация устанавливает видеонаблюдение или если больница обрабатывает данные пациентов, в том числе иностранцев. Если контролер или оператор находится за пределами ЕС, обработка связана с поставками товаров или услуг, или нужен постоянный мониторинг поведения субъектов данных, компании необходимо назначить представителя в ЕС. И это лицо может быть привлечено к судебным разбирательствам, связанным с обработкой персональных данных. Так ли страшен штраф, как его малюют Как рассказывает Сидоренко, под санкции попадают даже те компании, у которых произошла утечка данных, например, вследствие кибератаки, так как подразумевается, что они не приняли достаточные меры для их защиты. Санкции должны показать людям, что персональные данные – это важно. В каждой стране ЕС уже есть органы, которые отвечают за защиту персональных данных. И в некоторых государствах уже были громкие кейсы со штрафами. По словам Сидоренко, наиболее активно ищут нарушителей Франция, Германия и Великобритания, а Балканские страны, по ее инсайдерской информации, пока относительно лояльны и дают своим компаниям время на адаптацию. Первое, что учитывается в наказании – это природа нарушения, насколько масштабным оно было, какую информацию задело и сколько человек, было ли это целенаправленно или вследствие того, что компания что-то не сделала для защиты Первое, что учитывается в наказании – это природа нарушения, насколько масштабным оно было, какую информацию задело и сколько человек, было ли это целенаправленно или вследствие того, что компания что-то не сделала для защиты. Максимальный штраф – 20 млн евро или 4% годового оборота – налагается, только если компания нарушила несколько принципов, все это будет компилироваться и объединяться в одну сумму штрафа. Эксперт полагает, что после внедрения GDPR о кибератаках на персональные данные будут говорить чаще и приводит несколько примеров. Компания Ticketmaster, которая продает билеты, получила максимальный штраф. Она была взломана 25 июня, а предупредила людей 27-го. Это уже первая и важная характеристика для такого наказания. Вторая – их система ранее была подвержена аудиту, и компания-аудитор предупредила о потенциальной точке взлома. У компании Timeshop, которая анализирует пользовательские данные из соцсетей, тоже максимальный штраф. 4 июля на нее была совершена кибератака и были украдены данные 20 млн человек. IT-специалисты смогли остановить утечку, но она все равно была огромной. У Timeshop не было двойной авторизации для аутентификации в облаке, а это одно из требований GDPR. Защита от утечек персональных данных Как говорит Владимир Кург, R&D-директор компании «ИТ-Интегратор», в информационных системах большинства компаний работают системы защиты информации, которые можно должным образом настроить, чтобы выполнить требования GDPR. Контролер должен видеть, что происходит в системе, где обрабатываются данные, как они «ходят» и на каком этапе находятся. Персональные данные могут находиться в трех состояниях: в покое, в состоянии использования и передачи. Первыми пользуются в первую очередь администраторы, а находятся они обычно в архивах или резервных копиях. Данные в состоянии использования читают, дополняют и используют. На этом этапе у данных могут появляться новые пользователи. Серьезность потери данных пропорциональна числу затрагиваемых пользователей. С точки зрения масштаба утечки самый большой риск – резервные копии Данные в движении – это данные в момент, когда они передаются по локальным или глобальным сетям. В одном из пунктов статьи 83 говорится, что серьезность потери данных пропорциональна числу затрагиваемых пользователей. С точки зрения масштаба утечки самый большой риск, по словам Курга, – резервные копии. И именно на них большинство не обращает внимание. Хотя хищение и утечка резервных копий – это утечка всех данных компании. Минимизировать угрозу для этих данных помогает лицензия на шифрование резервных копий, борьба с «правами бога» администраторов (разделение тех, кто делает резервные копии, и хранителей ключей) и банальная изоляция рабочих мест администраторов, а также блокировка портов для съемных носителей. Так как резервные копии объемные, их утечку можно отследить. Если речь идет о данных в обработке, то как правило, у сотрудников или клиентов компании нет необходимости работать со всеми массивами записей. В данном случае фактор риска – это люди, которые могут инициировать масштабную утечку. Прежде всего администраторы и аналитики, которым для построения каких-то маркетинговых отчетов требуется извлечь очень большой массив пользовательских данных. Минимизировать угрозу позволяют такие классы приложений, как Database Firewall или Web Application Firewalls, а также блокировка прямых интерфейсов баз данных при помощи маскировки. Средства маскировки есть у большинства промышленных баз данных. Для защиты данных и в покое, и в обработке используется псевдоанонимизация, которую не стоит путать с анонимизацией. Анонимизированные данные, согласно директиве, защите не нуждаются. Они могут оставаться в системах, например, для анализа big data. Основное отличие псевдоанонимизированных данных от анонимизированных – это то, что их невозможно идентифицировать по каким-то критериям из внешнего мира. Кург приводит в пример кейс медицинской системы, в которой хранятся данные пациентов в открытом виде и которым нужна защита. Защитить их можно разными способами. Первый – пользователю открываются данные, которые нужны только для его работы. Например, регистратура видит только имя и номер телефона пациента, которому нужно напомнить о визите, а также время приема и специалиста. Это добавляет защищенности данным, но если произойдет утечка базы, то маски не помогут. Псевдоанонимизация – это замена ID физлица и его имени генерируемым кодом, к которому привязываются данные. Часть набора данных, которые однозначно идентифицируют пользователя – номер паспорта, кредитной карты, номер телефона – могут еще и шифроваться. Для данных в движении угрозы невелики, так как в каждый момент времени передается небольшой объем, однако это не отменяет угроз в принципе. Во-первых, в локальной сети это может быть инсайдерский перехват, такие случаи уже были. Администраторы должны шифровать трафик и блокировать съемные носители, потому что многие приложения, в том числе рабочие места систем, создают копии локальных данных. И эти копии можно скинуть на внешний носитель. Также есть системы контроля трафика в сети, которые позволяют отслеживать сеансы пользователей. То есть шифрование предотвращает утечку данных, мониторинг показывает ее и позволяет блокировать. Во-вторых, фишинг. Классика фишинга – рассылка с имитацией фирменного стиля сайта со ссылкой на копию, где невнимательный пользователь оставляет свои данные. Защита от фишинга лежит прежде всего в юридической плоскости. Но также стоит покупать правильные сертификаты безопасности для сайтов и не экономить на этом моменте. Например, есть более дорогие сертификаты, удостоверяющие организацию.
Подробнее
18 июля 2018
GDPR: НОВЫЕ СТАНДАРТЫ
Эксперты Nota Group рассказали о внедрении GDPR в бизнес. 10 июля в Киеве состоялась масштабная конференция «GDPR в Украине: инструкция по внедрению новых стандартов». Организовала мероприятие ассоциация Digital Ukraine, которая пригласила на мероприятие ведущих специалистов в сфере юриспруденции и кибербезопасности, а также сертифицированных офицеров по защите данных(DPO). Эксперты выступали в двух панелях – организационно-юридической и технической. Послушать доклады пришли около 200 человек – представители госструктур, IT-компаний, интернет-магазинов, турфирм, отелей, разработчики приложений для соцсетей, социологи и другие специалисты, сталкивающиеся с необходимостью сбора и обработки данных пользователей в своей работе. «В мае-июне мы слышали много теоретических изысканий на тему GDPR и вот сегодня реальные люди, обученные и сертифицированные офицеры по защите данных расскажут, как это практически внедряется», – сказал в своем приветственном слове глава наблюдательного совета «Октава Капитал» и основатель компании «Октава Киберзахист» Александр Кардаков. Как объяснила ведущий юрист Nota Group Юлия Нечепуренко, в контексте GDPR персональные данные — это любая информация, которая относится к физическому лицу, которое идентифицировано или может быть идентифицировано (имя, ИНН, данные о местоположении и прочее). Кроме них существуют «чувствительные данные», обработка которых несет в себе более высокие риски, а значит требует более строгих мер обеспечения безопасности (политические взгляды, этническая принадлежность, вероисповедание, генетические и биометрические данные и прочее). Также в регламенте прописано четыре основных действующих лица: субъект - гражданин ЕС, контролер - организация, которая определяет способ и цели обработки, оператор - обработчик данных и контролирующие органы, которые созданы в каждой стране ЕС. В целом же GDPR может применяться к тем, кто имеет компанию или официальное представительство в Евросоюзе. Также к украинским компаниям, чьи субъекты данных находятся в ЕС. Итак, за что же именно можно получить штраф и от чего зависит его размер? На эти вопросы ответила координатор группы IT и кибербезопасности юридической фирмы Sayenko Kharenko Дарина Сидоренко: «Санкции налагаются за нарушение защиты персональных данных, а именно – нарушение безопасности, приводящее к случайному или незаконному уничтожению, утрате, изменению, несанкционированному раскрытию или доступу к персональным данным, переданным, сохраненным или иным образом обработанным компанией. При этом у имплементации GDPR помимо организационной стороны, есть не менее важная – техническая. Как защитить данные своих клиентов от утечки, какие технологии использовать для этого и чего компаниям требовать от своих служб ИТ-безопасности, рассказал R&D-директор компании «ИТ-Интегратор» Владимир Кург: «Хорошая новость в том, что в большинстве компаний работают системы защиты информации, которые можно просто правильно настроить для выполнения GDPR. С точки зрения масштаба разовой утечки самый большой риск – это резервная копия. Для минимизации угрозы нужно обязательно купить лицензию на шифрование резервных копий при создании». Также эксперт советует бороться с полными правами администраторов: «Нужно разделить роли на владельца, бекап-оператора (делает резервные копии) и хранителя ключей (выдает их для восстановления в нужное время). Также рабочие места администраторов должны быть изолированы, а съёмные носители - блокированы. Контроль потоков данных должен происходить через периметр корпоративной сети, поскольку резервные копии объёмны и их утечку легко отследить. Источник
Подробнее
16 июля 2018
КАК ОБЕЗОПАСИТЬ СВОЙ БИЗНЕС ОТ РЕЙДЕРОВ
Рейдеры - страшный сон любого предпринимателя. Во времена кризиса их активность и аппетиты растут в геометрической прогрессии. Как понять, что ваш бизнес "на мушке" и защититься? Рейдеры - страшный сон любого предпринимателя. Во времена кризиса их активность и аппетиты растут в геометрической прогрессии. От посягательств рейдеров на сто процентов не застрахован ни один вид бизнеса. Не думайте, что если у вас, к примеру, цветочная лавка или кофейная точка, то вы в безопасности. Вы ровно в той же зоне риска, что и владелцы крупных компаний, для которых война с захватчиками – сродни, биты титанов. Так как же понять, что ваш бизнес «на мушке» рейдеров?  Из опыта могу сказать, что обычно под прицел попадают компании с низким уровнем юридической защиты, внушительными внешними долгами, но чаще всего – те, кто работают «в серую» или с нарушениями. Аферисты тщательно изучают свою жертву: оценивают инвестиционную привлекательность бизнеса, размер прибыли, финансовую отчетность, кредитную историю. Также смотрят на репутацию компании, оценивают законность ведения бизнеса, собирают информацию о сотрудниках и узнают о наличии конфликтов внутри организации. Чем больше таких «слепых зон», тем выше риск быть «взятыми на абордаж» рейдерами. Итак, как это происходит? Развенчаю еще один миф – рейдеры уже давно не выглядят как лысые парни спортивной внешности из далеких 90-х. Теперь это солидные люди в пиджаках, с обширными знаниями в юриспруденции и финансах, а еще с «нужными связями» и креативным мышлением. Силовой захват предприятия отошел на второй план, уступив дорогу более «цивилизованным методам». Сегодня в ход идет враждебное поглощение и манипуляция с банкротством. В первом случае мошенники берут акции компании за гроши через подставных людей и получают блокирующий пакет. С ним они уже могут делать все что угодно, от замены руководства до продажи предприятия. Еще один коронный прием аферистов – выкупить кредиты предприятия и добиться через суд начала процедуры банкротства. Не думайте, что чистая кредитная история вас спасет. Долги могут появиться как по взмаху волшебной палочки, ведь коррупция и фальсификация, зачастую неотъемлемые части рейдерского захвата. А дальше все по обкатанному сценарию: стоимость активов стремительно падает и за копейки они уходят злоумышленникам. Есть еще множество более изощренных схем, описание которых запросто уместилось бы в собрание сочинений. Но, так или иначе, даже в наше время есть те, кто работают по старинке: «отжать» бизнес можно за пару часов, если на руках есть подделанное решение суда, а за плечами - парни в балаклавах. КАК БОРОТЬСЯ. При любом из этих сценариев действовать нужно мгновенно, ведь каждый потраченный день, а то и час уменьшает шансы собственника вернуть отнятое. Как обезопасить свой бизнес? Есть прекрасная поговорка: «Если хотите мира – готовьтесь к войне». Потому, своим клиентам я рекомендую заранее разработать комплекс мер для отражения атаки. С чего начать? Прежде всего, следует привести в порядок все учредительные документы, сделать их нотариально заверенные копии и спрятать оба варианта в надежном месте вместе с печатями. Второе золотое правило – коммуникация между руководством и юристами должна быть налажена, как швейцарские часы. В моей практике были десятки примеров, когда крупные компании отбивались от рейдеров своим управленческо-юридическим щитом. Юристы также могут заранее проработать ряд правовых ловушек, в которые угодят аферисты в случае захвата. Еще один совет: постоянно отслеживайте происходящее с вашим бизнесом по открытым источникам.  Ваш секретарь запросто справиться с поиском информации в реестре прав собственности. Причем я всегда рекомендую мониторить не только свой бизнес, но и информацию о контрагентах, должниках, кредиторах и соучредителях. Следующий шаг – работа с персоналом компании. Важно определить круг лиц, которым вы доверяете и убедиться, что шпионы в ваши ряды не затесались. Ну и конечно же не жалейте денег на видеонаблюдение, техсредства и качественную охрану. Именно они помогут вам выиграть время в случае силовой атаки. В идеале для сотрудников раз в полгода нужно проводить «боевые учения», чтобы в случае реально атаки все знали свою партию. Но что делать, если захват уже происходит? Быстро собраться с мыслями и приготовится принять ряд правильных решений. Для начала под руководством юриста как можно скорее нужно создать центр принятия решений. В идеале, помимо юристов и собственника (собственников), туда должны входить руководитель предприятия, финансовый директор и главный бухгалтер. Но на деле же у рейдеров зачастую есть «крот» внутри организации, потому круг доверия может быть уже. Следующий шаг – обезопасить, а лучше вывезти из здания, все основные документы. Это могут быть протоколы общих собраний, договоры между соучредителями, устав, лицензии, правоустанавливающие документы и прочее. Если захват силовой, то лучше сразу вызывать полицию.  Как минимум — зафиксировать происходящее. Как максимум — убедить их стать на вашу сторону. Если поводом для вторжения стало незаконное изменение данных в реестрах, не теряя ни минуты обращайтесь в комиссию Минюста по вопросам рассмотрения жалоб в сфере госрегистрации. Если захватчики манипулируют судебным решением - оспаривайте его или собирайте доказательства фальсификации. Также рейдеры могут наведаться с решением суда об обеспечении какого-нибудь иска. В такой ситуации срочно готовьте ходатайство о снятии этого обеспечения, штурмуйте с ним суд и помните – ваше обращение обязаны рассмотреть в течении суток. В любом случае решение всех этих проблем лучше делегировать профессионалам. Параллельно не лишним будет придать ситуации огласку и по возможности подключить медиа. Помните: публичность – худший враг рейдера. Чем же закончится эта история? Тут открытый финал, ведь рейдерский захват может длиться от одного дня до нескольких лет. Все зависит от уровня подготовки бизнеса и профессионализма кризисной команды. Предупрежден — значит вооружен, а потому вывод: не жалейте ни времени, ни средств на безопасность своего предприятия. Источник
Подробнее
12 июля 2018
GDPR: КАК ВНЕДРИТЬ НОВЫЕ СТАНДАРТЫ В СВОЙ БИЗНЕС
Много шума в украинских бизнес-кругах наделал новый регламент о защите персональных данных General Data Protection Regulation, который вступил в силу в конце мая в Евросоюзе. Теперь под многомилионные штрафы за несоблюдение регламента подпадают и компании-нерезиденты ЕС, которые обрабатывают данные европейских граждан. Потому у наших компаний возникло много вопросов и домыслов на этот счет. Разобраться в вопросе и развеять все мифы помогла масштабная конференция «GDPR в Украине: инструкция по внедрению новых стандартов», которая состоялась в самом центре столицы в минувший вторник, 10 июля. Организовала мероприятие ассоциация Digital Ukraine, которая пригласила расставить «все точки над и» ведущих специалистов в сфере юриспруденции и кибербезопасности, а также сертифицированных офицеров по защите данных(DPO). Эксперты выступали в двух панелях – организационно-юридической и технической. Послушать доклады пришли около 200 человек – представители госструктур, IT-компаний, интернет-магазинов, турфирм, отелей, разработчики приложений для соцсетей, социологи и другие специалисты,  сталкивающиеся с необходимостью сбора и обработки данных пользователей в своей работе. «Сегодня мы действительно понимаем: хотим работать с внешним миром — нужно жить по тем правилам, которые там установлены. Не хотим – можем жить у себя. В мае-июне мы слышали много теоретических изысканий на тему GDPR и вот сегодня реальные люди, обученные и сертифицированные офицеры по защите данных расскажут, как это практически внедряется», — сказал в своем приветственном слове глава наблюдательного совета «Октава Капитал» и основатель компании «Октава Киберзахист» Александр Кардаков. Как объяснила ведущий юрист Nota Group Юлия Нечепуренко, в контексте GDPR персональные данные — это любая информация, которая относится к физическому лицу, которое идентифицировано или может быть идентифицировано (имя, ИНН, данные о местоположении и прочее). Кроме них существуют «чувствительные данные», обработка которых несет в себе более высокие риски, а значит требует более строгих мер обеспечения безопасности (политические взгляды, этническая принадлежность, вероисповедание, генетические и биометрические данные и прочее). Также в регламенте прописано четыре основных действующих лица: субъект — гражданин ЕС, контролер — организация, которая определяет способ и цели обработки, оператор — обработчик данных и контролирующие органы, которые созданы в каждой стране ЕС. «В целом же GDPR может применяться к тем, кто имеет компанию или официальное представительство в Евросоюзе. Также к украинским компаниям, чьи субъекты данных находятся в ЕС. Здесь есть важный момент – связана ли обработка этих персональных данных с предложением товара или услуг. Например, сайт должен иметь версию на одном из языков стран ЕС или на нем должна быть возможность рассчитаться в евро. Также под регламент подпадают те, кто обрабатывает данные в связи с мониторингом поведения европейцев. Это может быть, например, анализ соцсетей», — пояснила Нечепуренко. По ее словам, в соответствии с регламентом, например, до обработки данных контролер должен запрашивать согласие субъектов на такую обработку, четко обозначать цель обработки простым и понятным языком. Итак, за что же именно можно получить штраф и от чего зависит его размер? На эти вопросы ответила координатор группы IT и кибербезопасности юридической фирмы Sayenko Kharenko Дарина Сидоренко: «Санкции налагаются за нарушение защиты персональных данных, а именно – нарушение безопасности, приводящее к случайному или незаконному уничтожению, утрате, изменению, несанкционированному раскрытию или доступу к персональным данным, переданным, сохраненным или иным образом обработанным компанией. Что касается физических лиц, которые также могут быть контролерами данных, то в случае незначительного нарушения вместо штрафа к ним может быть применен выговор. Например, если Вы – ФОП и продаете через интернет сайт в Европе сувениры ручной работы, вам не угрожают штрафы в больших размерах». Максимальная сумма, на которую могут оштрафовать контроллеров и операторов, составляет до 20 миллионов евро или 4 % годового оборота компании. «Сумма штрафа зависит от того, скольких людей затронула утечка данных, какой вред нанесла, продолжительности нарушения, это намеренная внешняя атака или она произошла из-за того, что компания не внедрила в свою систему безопасности необходимые технические решения для сохранности данных своих клиентов. Критериев много, но максимальный штраф будет наложен, если нарушение компании включает сразу несколько критериев Регламента, – говорит Сидоренко. – Примером возможного применения максимального штрафа может быть случай компании по продаже билетов Ticketmaster, которая 23 июня 2018 признала, что у нее произошел взлом в системе безопасности, который затронул более 40 тысяч британских клиентов. Клиентам о взломе сообщили 27 июня 2018, что является нарушением норм Регламента, поскольку Ticketmaster должна была оповестить клиентов в течение 72 часов с момента взлома. Более того, fintech фирма Monzo обнаружила мошенническую активность по картам клиентов Ticketmaster еще в апреле и предупредила компанию о потенциальной атаке 12 апреля 2018. Исходя из этих критериев, компании грозит наложение максимального штрафа, поскольку она знала об угрозе, но не предприняла необходимых шагов по предотвращению взлома, а просто проигнорировала предупреждение». Что делать предприятию, чтобы избежать негативных последствий и сохранить репутацию, объяснила глава Комитета по защите данных Ассоциации Digital Ukraine и ведущий юрист Nota Group Елена Колченогова, которая является сертифицированным офицером по защите данных (DPO). Организационных мер регламент предлагает много: вести записи обработки данных, назначить офицера по защите данных (DPO) и представителя в ЕС, провести оценку воздействия операций обработки на защиту данных (DPIA), пройти сертификацию, внедрить кодекс поведения на предприятии, принять политики конфиденциальности и прочие. «Во-первых, каждый контроллер должен вести запись обработки данных в письменной и электронной форме. Должна фиксироваться информация о том, кто и какие данные, у кого собирает и куда передает. Этого могут не делать только фирмы, где работает менее 250 сотрудников, хотя и здесь могут быть исключения — говорит Колченогова. – Во-вторых, рекомендовано, а в определенных случаях обязательно, назначить DPO, который может быть штатным сотрудником или привлеченным по аутсорсингу, что более предпочтительно, поскольку такой специалист должен быть независим в принятие решений. DPO — это специалист по защите данных, который владеет экспертными знаниями в области права и практике защиты персональных данных и который следит за соблюдением положений и принципов GDPR на предприятии. Также он должен обучать персонал соблюдению регламента и быть контактным лицом с органами надзора и субъектами данных. В-третьих, чтобы соответствовать GDPR, компания может пройти добровольную сертификацию на три года у аккредитованных в ЕС юрлиц. Но эта система пока в стадии разработки» При этом у имплементации GDPR помимо организационной стороны, есть не менее важная – техническая. Как защитить данные своих клиентов от утечки, какие технологии использовать для этого и чего компаниям требовать от своих служб ИТ-безопасности, рассказал R&D-директор компании «ИТ-Интегратор» Владимир Кург: «Хорошая новость в том, что в большинстве компаний работают системы защиты информации, которые можно просто правильно настроить для выполнения GDPR. С точки зрения масштаба разовой утечки самый большой риск – это резервная копия. Для минимизации угрозы нужно обязательно купить лицензию на шифрование резервных копий при создании». Также эксперт советует бороться с полными правами администраторов: «Нужно разделить роли на владельца, бекап-оператора (делает резервные копии) и хранителя ключей (выдает их для восстановления в нужное время). Также рабочие места администраторов должны быть изолированы, а съёмные носители — блокированы. Контроль потоков данных должен происходить через периметр корпоративной сети, поскольку резервные копии объёмны и их утечку легко отследить. Также есть риск утечки данных через администраторов и аналитиков. Потому нужно вместе с внешним файрволом установить такой же и для внутренней сети. Он выявит несанкционированное получение большого массива данных», – говорит Кург. Еще одно средство маскировки информации – «маскировка» избыточных для конкретной рабочей роли полей базы данных. Если пользователю не нужно видеть для работы, например, номер банковской карты, для него он будет скрыт. Ирина Артишук, руководитель группы по работе с партнерами компании «АВТОР», считает: «GDPR не предусматривает каких-то конкретных технических средств для защиты персональных данных. При этом согласно требований GDPR необходимо обеспечить целостность и конфиденциальность персональных данных, а также и контроль доступа к ним. В связи с этим наша компания рекомендует использовать двухфакторную аутентификацию для решения задач защиты персональных данных согласно GDPR. Суть ее заключается в том, что для успешной аутентификации нужны как минимум два фактора: «чем-то владеть» – наличие физического носителя (смартфон, аппаратный токен, OTP-токен, смарт-карта), «что-то знать» — логин и пароль или пин-код доступа к аппаратному устройству. В информационных системах это является важным элементом защиты персональных данных и распределения доступа к информации. По статистике, более 80% компьютерных взломов проходят из-за ненадежных паролей. Потому компаниям, которые все еще пользуются этим методом, советую пересмотреть подход». Источник
Подробнее
12 июля 2018
GDPR ДЛЯ ВСІХ: ЯК УКРАЇНСЬКИМ ПІДПРИЄМЦЯМ ЗАПРОВАДИТИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕГЛАМЕНТ
Права користувачів і обов'язки компаній, або як не «попасти» на багатомільйонні штрафи. Чи зможуть українські підприємці спокійно продовжувати співпрацювати з європейськими компаніями без загрози отримати багатомільйонний штраф за порушення норм Загального регламенту захисту даних (GDPR) Євросоюзу? Про те, як впровадити європейський регламент в український бізнес, розповіли на конференції «GDPR в Україні: інструкція з впровадження нових стандартів у бізнес», яку організувала асоціація Digital Ukraine 10 липня за підтримки компанії «IT-Інтегратор». KFund Media спробував виділити ключові моменти. Які права мають користувачі? Ключова вимога GDPR – збір персональних даних користувачів можна проводити тільки з чіткою і конкретною метою. В іншому випадку, обробка даних буде вважатися незаконною, підкреслила провідний фахівець Nota Group Юлія Нечепуренко. Винятком може стати збір персональних даних, наприклад, для створення статистики в громадських цілях. Підприємці можуть збирати тільки необхідні дані. Наприклад, авіакомпанія, що зазвичай використовує електронну адресу і паспортні дані користувачів, в жодному разі не може збирати дані про політичні переконання. Регламент GDPR зобов’язує компанію отримати дозвіл користувачів в цифровому вигляді на обробку їхніх даних для конкретної мети. Як тільки мета досягнута, дані слід видалити відповідно до принципу обмеженого в часі зберігання. Користувачі мають право зробити запит на свої персональні дані, щоб, наприклад, дізнатися мету їх обробки. Компанії повинні відповісти на запит протягом 30 днів, якщо відправники не зловживають своїми правами. Користувачі також мають право вимагати видалити їхні дані або оскаржити обробку даних в судовому порядку, отримавши компенсацію. Українські компанії, які мають контрагентів в Європі, повинні впровадити всі необхідні технічні заходи для дотримання прав користувачів. «GDPR матиме лише позитивний вплив на український бізнес», – впевнена Юлія Нечепуренко. Навіщо потрібен Data Protection Officer? Регламент GDPR зобов’язує компанії вжити технічних та організаційних заходів. У першому випадку, мова йде про технічну діагностику процесів збору і зберігання даних. Організаційні заходи включають дві важливі складові: - запис обробки даних (документування інформації про компанії, процеси збору даних і користувачів), - введення посади спеціального Data Protection Officer (DPO, директора з питань захисту даних). «Data Protection Officer – це фахівець, який володіє необхідними знаннями щодо захисту персональних даних», – пояснила суть своїх обов’язків сертифікований DPO та провідний спеціаліст Nota Group Олена Колченогова. Це робота для юриста, що вимагає великих знань в сфері права. DPO повинен повністю контролювати безпеку персональних даних і оцінювати ризики (Data Protection Assessment). Саме він повинен навчити інших співробітників працювати з персональними даними користувачів. Втім, тільки оцінити ризики і навчити персонал недостатньо, уточнила Колченогова. Гарантію може дати лише спеціальний сертифікат про відповідність фірми всім критеріям GDPR, який видають на три роки. Чим загрожує недотримання GDPR? Згідно ст. 4 GDPR, за порушення регламенту, наприклад, неправильне зберігання або крадіжку персональних даних, компанії загрожує адміністративне покарання. Малий бізнес на перший раз може відбутися попередженням. Залежно від тяжкості порушення регламент передбачає: - штраф €10 млн, або 2% від річного глобального обороту компанії; - штраф €20 млн, або 4% від річного глобального обороту компанії. «Найвищі адміністративні штрафи накладають, якщо компанія порушила кілька норм регламенту», – уточнила координатор групи IT та кібербезпеки юридичної компанії Sayenko Kharenko Дарина Сидоренко. У Німеччині, Франції, Іспанії і Великобританії вже активно перевіряють компанії на предмет порушення регламенту, розповіла вона. У той же час, влада країн Балтії дали місцевим компаніям час на перебудову діяльності відповідно до GDPR. Однією з перших «жертв» європейського регламенту став американський організатор концертів Ticketmaster, розповіла Дарина Сидоренко. У суботу, 23 червня, компанія виявила злом системи, проте повідомила про це своїм користувачам тільки через чотири дні, 27 червня. За GDPR, вона зобов’язана була зробити це протягом 72 годин. Незадовго до інциденту в компанії пройшов аудит систем безпеки, який показав її кібервразливість. У Ticketmaster не поспішали закривати діри в безпеці. Тепер компанії загрожує штраф від €20 млн. Источник
Подробнее
22 июня 2018
NOTA GROUP ВОШЛА В ПЯТЕРКУ ЛУЧШИХ АУТСОРСИНГОВЫХ КОМПАНИЙ УКРАИНЫ ПО ВЕРСИИ ЖУРНАЛА SBR
Аутсорсинговые услуги набирают популярности в Украине. В нашей стране 45 брендов предоставляют услуги аутсорсинга бизнес-процессов в финансовой и юридической сферах.  Объем рынка юридических и бухгалтерских услуг в 2017 г. составил около 15 млрд грн. Самыми крупными игроками являются пять международных компаний Ernst&Young, PricewaterhouseCoopers, Deloitte, KPMG, McKinsey, которые занимают 75% рынка. Поэтому их мы не включили в рейтинг, дав тем самым возможность остальным участникам рейтинга шанс на первенство. В short list редакции SBR вошло четыре десятка украинских компаний, предоставляющих аутсорсинговые услуги. Всем номинантам было предложено заполнить анкеты. На основании данных из опроса и открытых источников был составлен рейтинг из 10 лучших аутсорсинговых компаний Украины. При ранжировании учитывались такие показатели, как количество клиентов, отзывы клиентов, количество услуг на аутсорс, соотношение цена-качество услуг, количество сотрудников компании, оборот компании и уровень сервиса. 1 место — EBS EBS — украинская консалтинговая компания, которая была создана как единый консультационный центр, предназначенный для поддержки выхода новых игроков на рынок. EBS содействует в развитии и решает повседневные задачи украинских компаний, а также международных инвесторов. Спектр услуг EBS включает аутсорсинг бухгалтерского учета, подготовку финансовой и налоговой отчетности, подготовку управленческой отчетности, аутсорсинг начисления и выплаты заработной платы, аутсорсинг услуг финансового директора на временной основе, финансовую отчетность по международным стандартам и др. Миссия компании  – существуем для того, чтобы помогать компаниям в Украине достигать выдающихся результатов.  Мы делаем значительный вклад в успех каждой отдельной компании с целью содействия экономическому росту в Украине. Мы любим то, что мы делаем! Количество сотрудников компании 132 Количество клиентов 160 Количество услуг на аутсорсинг 9   2 место — Дмитриева и Партнеры Фирма «Дмитриева и партнеры» завоевала авторитет на рынке юридических аутсорсинговых услуг, как в Украине, так и за ее пределами. Компания предоставляет комплексные услуги по решению юридических, налоговых, бухгалтерских вопросов клиентам из Украины и других стран мира. «Дмитриева и Партнеры» предоставляет аутсорс-услуги в следующих направлениях юридического сопровождения бизнеса: cудебная практика, налоговое право, трудовое право, корпоративное право, инвестиции и валютное регулирование, внешнеэкономическая деятельность, комплайенс и др. Миссия компании – развивать и внедрять на практике абсолютную прозрачность, легитимность и надежность ведения бизнеса, неукоснительно следуя законам и общественным установкам. Количество сотрудников компании 16 Количество клиентов 300 Кол-во услуг на аутсорсинг 15   3 место — Finance Solutions Group Finance Solutions Group (FSG) – независимая специализированная компания, провайдер комплексных  решений для повышения эффективности бизнеса. Компания была основана практикующими экспертами, владеющими разными техниками эффективного управления ресурсами бизнеса и проектного менеджмента.  Компания предоставляет аутсорсинг бухгалтерского учета, функций CFO, кадрового учета, казначейства, подготовки налоговой, управленческой, финансовой и МСФО-отчетности. Миссия компании – способствовать эффективности бизнеса и финансовому благосостоянию своих клиентов посредством развития, обучения, внедрения и усовершенствования предлагаемых решений. Количество сотрудников компании 17 Количество клиентов 45 Кол-во услуг на аутсорсинг 8   4 место — Nota Group Nota Group – компания, предоставляющая для бизнеса полный спектр финансовых, бухгалтерских, юридических услуг, а также тендерное сопровождение, построение функции корпоративной безопасности и форензик. Среди аутсорсинговых услуг компании правовое абонентское сопровождение, сопровождение отдельных сделок, юридические тренинги для бизнеса, тендерные процедуры, управленческий учет, казначейство, налоговое планирование, финансовый менеджмент, бухгалтерское сопровождение, разработка мотивационных программ, подбор персонала, кадровый аудит, кадровый учет, начисление заработной платы, корпоративная безопасность, форензик. Миссия компании – за счет опытной команды, отличного знания структуры построения бизнеса, широкого спектра услуг, умения смотреть на ведение дел глазами собственника и просчитывать риски и угрозы, создать комфортное поле для работы клиента. Количество сотрудников компании 33 Количество клиентов 14 Кол-во услуг на аутсорсинг 16   5 место — BDO в Украине Организация BDO была основана в Европе, имеет богатую многолетнюю историю и представлена в 162 странах мира. BDO в Украине — аудиторско-консалтинговая компания, которая оказывает широкий спектр услуг, в том числе и аутсорсинговые, которые являются лишь одним из видов ее деятельности . Среди них ­– бухгалтерский аутсорсинг – по ПСБУ и МСФО, расчет заработной платы, кадровый аутсорсинг и делопроизводство, регистрация и ликвидация предприятий и представительств, налоговое и юридические консультирование. Миссия компании – быть лидером исключительного качества обслуживания клиентов. Количество сотрудников в отделе аутсорсинга 15 Количество клиентов 30 Кол-во услуг на аутсорсинг 5 Вторая пятерка рейтинга Данные компании давно существуют на рынке аутсорсинга бизнес-процессов и также заслуживают вашего внимания. Информация о них взята из открытых источников, поэтому компании перечислены без ранжирования. Дебет и кредит Компания много лет специализируется на бухгалтерском аутсорсинге, а также предоставляет юридические и аудиторские услуги.  Ведя бизнес в различных сферах – торговля, производство, услуги­ – специалисты компании предлагают клиентам решения для эффективного развития и роста бизнеса в любых экономических условиях. Также компания помогает оперативно решить вопросы, возникающие с налоговой службой, пенсионным фондом и другими государственными органами. Elma Consulting Компания обеспечивает комплексное сопровождение предприятий малого и среднего бизнеса путем предоставления бухгалтерских, юридических и консультационных услуг, от регистрации бизнеса до полного правового обеспечения хозяйственной деятельности. На предприятии внедрена автоматизация бизнес-процессов, внутренняя система контроля качества и ряд других инновационных разработок, которые гарантируют высокое качество обслуживания. Global Consulting Компания поддерживает владельцев малого и среднего бизнеса, оказывая профессиональные услуги для открытия и развития собственного дела: аудиторские, бухгалтерские, юридические услуги, управленческий консалтинг. В Украине работает два офиса – в Киеве и Харькове. В компании работают сертифицированные налоговые консультанты и аудиторы, бухгалтеры, адвокаты и юристы. За долгое время работы на рынке Global Consulting  стала членом нескольких престижных международных ассоциаций. ГК «ОЛ. Консалтинг» Группа «ОЛ. Консалтинг» предоставляет широкий спектр консалтинговых услуг силами высококвалифицированных специалистов: аудиторов, бухгалтеров-экспертов, адвокатов, юристов, бизнес-тренеров, которые могут дать ответ на большинство вопросов и помочь решить проблемы, возникающие в текущей хозяйственной и коммерческой деятельности субъектов предпринимательства. Услуги компании: информационная поддержка и отраслевые исследования, поиск партнеров и отношения с органами власти, Business Start up, бизнес-консалтинг, слияние и поглощение компаний, управление проектами, юридические услуги, финансовые консультации, бухгалтерский учет и налоговое планирование, корпоративные тренинги. ГК «Сова» Аутсорсинговая компания «СОВА» предоставляет услуги кадрового учета и расчета заработной платы компаниям, которые работают в разных сферах бизнеса, во всех регионах Украины и за ее пределами. Среди клиентов компании – государственные и коммерческие учреждения. Компания предоставляет услуги по подбору персонала, аутсорсингу персонала, аутстаффингуперсонала, аутсорсингу кадрового делопроизводства, кадровому аудиту, аутсорсингу расчета заработной платы. Источник
Подробнее
6 июня 2018
КАК ВЫБРАТЬ ДЕТСКИЙ ЛАГЕРЬ ДЛЯ РЕБЕНКА: СОВЕТЫ ОТ ИЗВЕСТНЫХ МАМ
Летние каникулы в самом разгаре и многие родители уже задумались об отдыхе для своих чад. Но как провести это время с пользой для ребенка? Ведь каждый родитель мечтает вырастить успешного человека и настоящего лидера. Мы поинтересовались у успешных бизнесвумен и по совместительству заботливых мам, каким должен быть идеальный летний отдых для маленьких будущих лидеров. ТОНКОСТИ ВЫБОРА ЛАГЕРЯ. Летний отдых в лагере может сыграть не последнюю роль в формировании будущего лидера, считают наши мамы-эксперты. Вице-президент компании «ИТ-Интегратор» Надежда Омельченко говорит: В лагере ребенок может получить один из важнейших лидерских навыков: умение работать в команде. Ведь лидерство без команды невозможно, а летний лагерь – настоящий марафон тимбилдинга. Тут ребенок научится уважать других, выстраивать с ними коммуникацию и справляться с вызовами. Генеральный директор NotaGroup Татьяна Андрианова добавляет: Во-вторых, ребенок приобретёт такое важное для лидера качество, как самостоятельность. Вдали от дома он научится принимать собственные решения и преодолевать трудности, которые обычно берут на себя родители. Какие же тенденции стоит учесть, чтобы вырастить из любимого карапуза успешного человека? Сегодня весь мир поглощён процессами глобализации и по мнению экспертов, неотъемлемыми качествами для будущего лидера станет знание языков и наличие глобального мышления. И тут, конечно, мамы единогласно выступают «за» языковые и международные детские лагеря. Надежда Омельченко говорит: Мы должны давать ребенку возможности и не ограничивать их языковыми барьерами. Для того чтобы быть «глобал», лучше взять сначала какой-то один язык и развивать его. Но это не обязательно должен быть английский. Например, сегодня некоторые родители обучают своих детей китайскому языку, ведь он уже сейчас невероятно востребован из-за темпов развития китайской экономики. Согласна с ней и Татьяна Андрианова: Языковых лагерей сейчас действительно масса, на любой вкус и бюджет. Например, можно выбрать языковой лагерь с пляжным отдыхом, можно найти с насыщенной экскурсионной программой. Также он может быть как в Украине, так и заграницей, - говорит Татьяна Андрианова. – В любом случае главное, на что стоит обратить внимание – наличие среди воспитателей носителей языка. Потому что именно это поможет ребенку в непринужденной атмосфере подтянуть разговорный английский и восприятие языка на слух. Также чтобы стать глобальным лидером, ребенок должен быть подготовлен кросскультурно. Надежда Омельченко советует: Другими словами, наша задача воспитать в нем толерантность, готовность воспринимать и понимать традиции, правила и культуру других народов. Ребенка надо научить так называемой «точке входа»: как построить контакт и взаимодействовать с людьми из разных культур. Для этого дети должны путешествовать и международный лагерь для этого подойдет идеально. Исполнительный ассистент генерального директора компании Miratech Ирина Муравьева считает, что не обойтись маленькому будущему лидеру и без способности широко и смело мыслить: Важно развивать в ребенке перспективное видение. А если проще – умение мечтать и идти за своей мечтой. Потому каникулы не должны быть поминутно расписаны дополнительными занятиями. Оставьте немного времени на «подурачиться». Лето – это также время попробовать что-то новое: открыть для себя новое захватывающее увлечение, познакомиться с интересными людьми. Благодаря этому и рождаются мечты. По словам Ирины Муравьевой, отдых в Украине, а не за ее пределами, порой может быть предпочтительней. «Немаловажно и душевное спокойствие родителей. Поэтому, если ребенок еще достаточно маленький (как в моем случае, например), и вам спокойнее от мысли, что вы можете уже через 20 минут, при необходимости, быть рядом с вашим чадом – выбирайте лагерь поближе. Но при этом не факт, что стоимость такого отдыха будет ниже, чем в той же Испании или Британии», - говорит Ирина Муравьева. БИЗНЕС ИЛИ СПОРТ. Так какой же тип лагеря лучше подойдет для будущего лидера: спортивный в лесу или развивающий в городе? Наши бизнесвумен сошлись во мнении, что оба варианта хороши по-своему и дадут детям разные, но в обоих случаях необходимые, навыки. Вот вам пару аргументов в пользу спортивного кэмпа от Татьяны Андриановой: После 9-месячного сидения за партой в школе ребенку просто необходима двигательная активность. Потому советую обратить внимание на места, где в программе есть пробежки, спортивные игры или соревнования. Но помимо физического развития, спорт научит ребенка упорству, силе воли и умению достигать большие цели постепенно. А это, в свою очередь, необходимые качества, которыми должен обладать настоящий лидер. В то же время, бизнес-лагеря могут быть не менее полезными: «Там дети работают над собственными проектами. Например,придумывают,как выпустить на рынок фирму по производству мороженого. Так ребенок в игровой форме получает базовые основы бизнеса: узнает что такое «себестоимость», «бренд», «маркетинг» и «продвижение», - отмечает Надежда Омельченко. ДЕНЬГИ С СОБОЙ. Еще один важный вопрос: дать ребенку возможность выбрать место и способ отдыха, либо все же самому подобрать развивающий лагерь? Опытные мамы и бизнес-леди советуют не давить на ребенка, чтобы не ущемлять его лидерские задатки. Надежда Омельченко советует: Мне, как маме из бизнеса, хочется спланировать каждый день его летних каникул. Но если я буду своей внешней мотивацией разрушать внутреннюю мотивацию ребенка, то он привыкнет перекладывать ответственность на взрослого. Потому лучшее решение – создать мотивационную среду с непрямым воздействием. Незаметно подложил брошюру с хорошим лагерем, невзначай рассказать что-то интересное об этом месте или предложить ребенку просто съездить посмотреть. Вы удивитесь, как часто это срабатывает! Еще один дискуссионный вопрос: давать ли карманные деньги в поездку и сколько? Бизнес-мамы единогласно считают – давать! Омельченко говорит: Уже с 7-8 лет можно работать с карманными деньгами. Ребенок должен понимать стоимость денег, научиться их откладывать и тратить. Для этого за месяц-два до поездки лучше потренироваться. В КРУГУ СЕМЬИ. По мнению Татьяны Андриановой, лучший способ воспитать лидера - собственный пример. И если по каким-то причинам не получается отправить ребенка в лагерь – можно правильно спланировать и отдых в кругу семьи. Летние каникулы – прекрасная возможность провести время совместно с детьми и максимально вложить нужный посыл на год грядущий. Любые совместные активности, в том числе с элементами допустимого экстрима, позволяют ребенку выйти из зоны комфорта, развивают силу воли и готовность преодолевать любые ситуации, - считает бизнесвумен. - Исходя из этого, одним из вариантов отпуска может быть семейное путешествие на яхте, например, по островам Хорватии. Там ребенок обретет навык работы в команде, потому что всем вместе нужно будет готовить еду и справляться с непредвиденными обстоятельствами. Кроме того, четкое соблюдение режима на яхте укрепит в малыше чувство ответственности. Согласна с Андриановой и Надежда Омельченко: Если нет возможностей отправлять за границу – над лидерством всегда можно поработать в семье. Например, попросить ребенка помочь дедушке или бабушке, взять на себя ответственность за какой-то участок работы. Это тоже поможет ему развить лидерские качества. В свою очередь финансовый директор агрохолдинга Ирина Дюбенкова уверена – будущие лидеры вырастают только из уверенных в себе детей: Потому надо чаще хвалить ребенка за его достижения, пусть и не большие. Это то поколение подростков, которое для того чтобы чего-то достичь в жизни требует похвалы, а не создания стрессоустойчивых ситуаций. Их не нужно опускать на «0», а потом ожидать, что они станут крепче и сильнее. Это пережитки постсоветского пространства. Больше времени проводите с детьми, обсуждайте перед сном с ними их проблемы и достижения. Тогда у ребенка будет хорошая самооценка. Я выбираю отдых, прислушиваясь к пожеланию своего сына, к его интересам. Так, например, мой сын отказался ехать в лагерь со своими одноклассниками. Я это учла. Он поехал со своими одногруппниками по детской школе бизнеса. И очень доволен. Кроме того, бизнесвумен советуют учить ребенка планированию. Например, это может быть дневник, где чадо пишет поставленные цели и процесс их реализации. А можно сделать это более увлекательно. Например, создать карту желаний на лето и повесить ее где-то в комнате на видном месте. Все желания малыша лучше визуализировать, например использовать вырезанные картинки из журналов или его рисунки. Источник
Подробнее
5 июня 2018
НЕ ПОГРЯЗНУТЬ В БУМАЖКАХ: ПОЧЕМУ СТОИТ ОТДАТЬ БИЗНЕС-ПРОЦЕССЫ НА АУТСОРС
Когда читаешь истории успешных предпринимателей, кажется, что все было просто. Вот они что-то придумали, быстро воплотили в жизнь и вышли на миллионные обороты. Однако бизнес состоит не только из удачных, рисковых и веселых решений. Он включает большую работу с документацией, договорами и массой других важных формальностей. Задумав бизнес, будущий предприниматель садится просчитывать детали. И хватается за голову. Неясно, как бизнес оформлять, что учитывать кроме очевидно необходимых вещей, когда дело окупится, сколько нанять людей и сколько им платить. Выходит, человек хотел заняться любимым делом и заработать, а погряз в бумажках и счетах. Если начинающий бизнесмен - не специалист по финансам и заодно не юрист, кадровик и аналитик, то справиться со всеми этими ролями будет сложно. Потому лучше поступить, как завещал американский экономист Питер Друкер: делать то, что получается лучше всего, а остальное отдать на аутсорс. Аутсорс теперь может себе позволить даже небольшой ресторан. На аутсорс можно отдать все бизнес-процессы и возню с бюрократией. А владельцу остается заниматься только теми вещами, ради которых он бизнес открывал. Что такое аутсорс бизнес-процессов? Business process outsourcing (BPO) или аутсорсинг бизнес-процессов - это передача внутренних процессов бизнеса внешнему подрядчику. Все начиналось во второй половине прошлого века с промышленного и ИТ-аутсорсинга. А с конца 90-х компании начали отдавать внешним фирмам такие бизнес-процессы, как бухучет, маркетинговые исследования, найм персонала и другие. Согласно отчету компании Deloitte за 2016 год, бизнес чаще всего отдает на аутсорс IT-процессы, юридические задачи, управление недвижимостью и объектами, налоговую отчетность, кадровые, финансовые и закупочные вопросы. А рынок аутсорсинга с каждым годом растет, если не считать проседание в 2013 и 2016 годах. В прошлом году объем мирового рынка составил $88,9 млрд. В Украине рынок BPO-услуг составил 2,9 млрд грн, по данным компании по аутсорсингу бизнес-процессов Nota Group. А согласно последнему рейтингу, в пятерку лидеров на рынке Украины вошли такие аутсорсинговые компании: EBS, Дмитриева и Партнеры, Группа Финансовых Решений, Nota Group и BDO Украина. Хотя Deloitte делал отчет на основе опроса компаний с миллиардными оборотами, аутсорсинговые услуги сейчас доступны не только крупным фирмам, но и малому бизнесу. Речь вовсе не о бухгалтерах на фрилансе. Аутсорсинговые компании готовы поддерживать малый и средний бизнес. Зачем МСБ аутсорсинг? На этапе создания бизнеса предприниматели часто нанимают штатного бухгалтера, юриста и кадровика в одном лице. Кажется, что так дешевле. Но в итоге, как правило, платить приходится дважды, а гонка за дешевизной негативно сказывается на качестве работы. Если говорить о качестве, то, даже нанимая человека в штат, важно помнить, что универсальных специалистов не бывает. "Один юрист не может быть профессионалом одновременно в трудовом, гражданском, хозяйственном и уголовном праве. Передавая же услугу на аутсорсинг, можно быть уверенным, что вопросом будет заниматься специалист конкретного профиля. А если нужно, специалисты всегда могут проконсультироваться друг с другом", - говорит гендиректор Nota Group Татьяна Андрианова. В компании Benoy разделяют мнение Адриановой. Фирма попробовала работать со штатными юристами и со специалистами на аутсорсе. В итоге руководство пришло к выводу, что юрист, специализирующийся на одном направлении, более профессионален, чем штатный "универсальный" юрист. Так компания начала пользоваться юридическими услугами на аутсорсе. "К тому же, профессионал высокого класса на аутсорсе обходится нам дешевле. Ну и, что совсем удивительно, в одном конкретном случае юрист со стороны за 2 часа разобрался в проблеме, на которую штатному юристу потребовалось 5 часов", - рассказывает гендиректор Benoy Роман Фисун В передаче бизнес-процессов на аутсорс есть еще одна особенность. Часто предприниматель не может проконтролировать работу своего юриста или финансиста - у него просто нет нужных знаний. А вот руководители аутсорсинговой фирмы понимают все процессы и отвечают за качество работы своей репутацией. Они проверят, как бухгалтер составил налоговый отчет, а юрист - договор. То же касается соблюдения специалистами аутсорсинговой компании условий конфиденциальности. "Аутсорсинговая компания обеспечивает 100% конфиденциальность и несет полную юридическую ответственность за предоставленные услуги. До начала работы с клиентом аутсорсинговая компания подписывает договор о неразглашении конфиденциальной информации. Невыполнение договора - это потеря клиента, репутации, бизнеса и финансовые потери. А какая ответственность штатного сотрудника? Он потеряет рабочее место и уйдет работать в другую компанию", - добавляет гендиректор аутсорсинговой компании Группа Финансовых Решений Любовь Цымбал. А как насчет экономии? Содержать штатного сотрудника - это не только платить ему зарплату. Нужно оплачивать налоги, аренду рабочего места, командировки, поддержку ИТ-системы, связь, обучение и прочее. На начальном этапе предприниматели об этом забывают. "Если брать сотрудника на зарплату 10 000 грн, в целом его содержание обойдется в 20 000 грн. Мы просчитывали стоимость содержания одного сотрудника по разным компаниям, все зависит от должности и специфики. Но в среднем получается так", - говорит руководитель финансово-аудиторского департамента Nota Group Дмитрий Рыбальченко. Помимо этого любой бизнес растет или сужается. Как раз в периоды масштабирования предприятия можно ощутить, сколько аутсорсинговая компания экономит бизнесу денег. Дмитрий Рыбальченко иллюстрирует это примером о бухгалтерии: "Например, мы создали фирму и взяли одного бухгалтера на зарплату 40 000 грн. В месяц он обрабатывает условные 1000 документов. Мы решили выйти на ВЭД (внешнеэкономическая деятельность или выход на зарубежные рынки, - Ред.), и теперь бухгалтеру нужно обрабатывать 1500 документов. Приходится нанимать еще одного и платить еще 40 000 грн. Итого - 80 000 грн в месяц за 1500 документов. А если у меня бухгалтерия на аутсорсе, то я плачу, условно, 40 грн за документ. В месяц получаются те же 40 000 грн за 1000 документов. Но если нужно обработать 1500 документов, то я заплачу 60 000 грн, а не 80 000 грн. Так же работает и в обратную сторону - если бизнес сужается и документов нужно обрабатывать меньше. Есть еще вариант с абонентским обслуживанием. Например, бизнесмен платит 40 000 грн в месяц и его не волнует, сколько документов было обработано". Какие функции МСБ может отдать на аутсорс? Малый бизнес может обратиться к специалистам на аутсорсе еще на этапе запуска. Они помогут все юридически грамотно оформить. "Особенно необходимо это сделать, если планируется работа с партнерами. Мы же знаем, что жизнь - непредсказуема, и очень важно, чтобы отношения были правильно оформлены еще на берегу. Это поможет избежать множества проблем в будущем", - говорит Татьяна Андрианова. Так, например, юридический пакет Nota Group может состоять из таких услуг: - регистрация бизнеса; - составление договоров; - решение задач, связанных с интеллектуальной собственностью; - ведение всей документации предприятия; - хранение документов; - сопровождение на сделках и переговорах; - сопровождение по трудовому праву; - защита в судах и многое другое. Это далеко не полный список. Предприниматель может выбрать все, что нужно конкретно его бизнесу. А вот к финансовым услугам можно прибегнуть еще раньше, чем к юридическим - на этапе поиска инвестиций. Дмитрий Рыбальченко рассказал, что специалисты Nota Group помогают стартаперам и предпринимателям правильно составлять паспорт проекта для банков и венчурных фондов. "Ты можешь потратить кучу времени, ходить по банкам и слушать "да-да", но в итоге ничего не получить. А мы работали со многими банками и знаем, какие из них выдают кредиты, а какие об этом только говорят. Помимо банков у нас есть картотека фондов. Мы примерно понимаем, кому и что может быть интересно. Если проект в агросфере - стоит идти в один банк, в энергетике - в другой. Также с фондами", - говорит Рыбальченко. На аутсорс можно отдать все, что касается денег - от бухгалтерского учета и налоговых вопросов до оценки бизнеса, анализа его финансового состояния и планирования деятельности. Маленький бизнес в принципе может закрыть все бизнес-вопросы с помощью стандартных аутсорсинговых услуг. А что для "рыб" покрупнее? Самые популярные в Украине направления аутсорсинговых услуг - юридическое и финансовое сопровождение. И хотя, по словам Любови Цымбал, все, что касается внутренней информации компании, владельцы и топ-менеджмент все еще боятся выносить за стены фирмы, спрос на аутсорсинговые услуги растет. Тем более, что помимо стандартного набора наши консалтинговые компании могут предложить значительно больше. Например, услуги по деофшоризации. Или помощь с оценкой инвестиций. Компания EBS обещает проверить потенциальный объект покупки на достоверность всех отчетностей, выявить опасности и «подводные камни», которые могут подстерегать инвестора. А компания Группа Финансовых Решений предлагает провести оценку должностей, чтобы определить их ценность для организации и повысить эффективность ее функционирования. Отдельное направление BPO - построение корпоративной безопасности и форензик - расследование фактов мошенничества на предприятии. Этим занимается Nota Group. В первом случае специалисты выстраивают систему защиты от внешних и внутренних угроз: рейдерских захватов, утечек информации к конкурентам, непредвиденных юридических рисков и прочего. А вот услуга форензик необходима, когда руководитель бизнеса подозревает, что на предприятии происходят некие махинации, но не может их вычислить. "Если у человека есть возможность злоупотребить служебным положением, велика вероятность, что он это сделает. Это подтверждает статистика. Как правило в злоупотреблениях замешаны отдел закупок, бухгалтерия и нередко - топ-менеджеры", - рассказывает Татьяна Андрианова. Она приводит пару примеров из опыта: "Один мой клиент - владелец крупного бизнеса - потерял миллионы из-за афер своего топ-менеджера. Тот искажал финансовую отчетность, а собственник на ее основе принимал неверные управленческие решения. И так продолжалось несколько лет. Другой крупный бизнесмен чуть было не лишился всего из-за утечки информации к конкурентам. И подобные "сливы" тоже продолжались не один год". Помимо поиска недобросовестных, но уже трудоустроенных сотрудников, Nota Group проверяет бэкграунд кандидатов при приеме на работу. Это полезная услуга, особенно если бизнесмен нанимает сотрудника, который будет иметь доступ к конфиденциальной информации. Рынок аутсорсинга растет с каждым годом, как и качество предоставляемых услуг. И часто работа с BPO-компанией более выгодная и надежная, чем штатные специалисты. Она дает предпринимателям возможность отдать специалистам самую монотонную часть и заниматься любимым делом. И при этом быть уверенным в качестве выполненных юридических, финансовых и прочих задач. Источник
Подробнее
5 июня 2018
ОРЕНДА (АУТСТАФІНГ) ПРАЦІВНИКІВ. ЯК БУТИ, КОЛИ ЗАКОН ПРИЙНЯТО, А ПОРЯДОК – НІ?
Як відомо, в Україні до моменту прийняття Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI (далі – Закон про зайнятість), який набрав чинності 01.01.2013 р., не було врегульовано на законодавчому рівні надання такого виду послуг як послуги з оренди (аутстафінгу) персоналу. Сутність послуги з оренди персоналу полягає в тому, що одна компанія приймає до себе на роботу на підставі трудового договору (зараховує до штату) працівника, а потім передає його в найм (оренду) іншій компанії на підставі договору про надання послуг з оренди працівника. При цьому юридично такий працівник перебуває в трудових відносинах з первісною компанією, з якою у нього укладений трудовий договір, а фактично виконує вказівки/завдання, отримані від орендаря (замовника послуг за договором про надання послуг з оренди працівника). Законодавчу легітимність послуга з оренди персоналу отримала лише з прийняттям Закону про зайнятість. Однак деякі питання, незважаючи на прийняття Закону про зайнятість, залишилися відкритими та не до кінця врегульованими. Зокрема, абз. 1, 2 ч. 1 ст. 39 Закону про зайнятість передбачено, що діяльність суб'єктів господарювання (роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів) здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання ч. 1 ст. 39 Закону про зайнятість, Кабінет Міністрів України прийняв постанову Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №359, якою затвердив Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Відповідно до п. 2 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №359, постанова набирає чинності з дня набрання чинності законом про внесення змін до деяких законів України про видачу дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. 23.05.2013 р. Кабінет Міністрів України як суб’єкт права законодавчої ініціативи, на виконання п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №359, вніс до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Проект Закону №0951 «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця». Відповідно до умов Проекту Закону №0951 пропонувалося: доповнити перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»; закріпити положення про те, що Дозвіл на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця видається на необмежений строк; закріпити положення про те, що рішення про видачу дозволу або відмову в його видачі приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, документів, необхідних для видачі дозволу. Однак вказаний Проект Закону №0951 так і не був прийнятий. Тобто існує ситуація, за якої норма Закону Про зайнятість про обов’язковість отримання дозволу для передання в найм (оренду) працівників до іншого роботодавця закріплена на рівні закону, а порядок, що встановлює процедуру видачі такого дозволу, так і не набрав чинності. Таким чином, постає питання про те, як бути в такій ситуації роботодавцям, які мають намір та планують надавати послуги з найму (оренди) працівників, а також що роблять роботодавці в ситуації, яка склалася? Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону Про зайнятість, перелік суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. 05.06.2013 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №400, якою затвердив Порядок формування та ведення переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців. П. 5 вищевказаного порядку передбачено, що для включення до переліку посередники подають до Державної служби зайнятості рекомендованим листом з повідомленням про вручення заяву за формою, встановленою Мінсоцполітики. На виконання п. 5 Порядку, Міністерство соціальної політики України 01.08.2013 р. прийняло Наказ №471, яким затвердило форму заяви про включення до Переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців. Враховуючи вищевказане, компанії з метою уникнення застосовування штрафних санкцій не отримують дозволи для передання в найм (оренду) працівників до іншого роботодавця (оскільки порядок видачі дозволів не набрав чинності), а лише подають заяви до Державної служби зайнятості України заяви про включення до переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб'єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, форма якої затверджена вищевказаним Наказом Міністерства соціальної політики України №471. Источник
Подробнее
20 апреля 2018
ПРО БЕЗПЕКУ ЗАМОВИМО СЛОВО
Тетяна Андріанова, генеральний директор компанії Nota Group, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки «Безпека – це процес, а не продукт», – пише у своїй книзі американський криптограф і фахівець із комп'ютерної безпеки Брюс Шнайєр. Це золоте правило повинні знати всі фахівці, що працюють у сфері безпеки. Адже світ не стоїть на місці. Технології розвиваються, а з ними з'являються все нові й нові загрози. Бізнес стикається з проблемами, про які ще не замислювався вчора. І тоді починається судорожне «гасіння пожежі». А найчастіше слідом за цим ідуть колосальні збитки та витік цінної інформації. Великі світові компанії давно усвідомили важливість вибудовування функції корпоративної безпеки на підприємстві. У це вкладаються сили та ресурси. Великі гравці розуміють, що в даному питанні важливо працювати на випередження. Побудова функції корпоративної безпеки – це перегони між фахівцями на підприємствах і шахраями, які винаходять усе нові схеми злому захисту. І в цій гонці бізнес просто зобов'язаний завжди приходити першим! Цього тижня в Роттердамі приходить найбільша міжнародна конференція з безпеки ASIS Europe 2018. На ній була представлена ​​й українська делегація, до складу якої я входила. Даний захід – абсолютно унікальний майданчик для обміну досвідом між професіоналами у сфері безпеки всього світу. Туди злітаються представники з Америки та Європи. Лекції читають провідні фахівці цієї сфери з таких гігантів бізнесу, як Microsoft, Amazon, Philips Lighting тощо. Вони розповідають про погрози, з якими зіткнулися, і шляхах відбиття атак. Це абсолютно безцінні знання, отримані на власному досвіді. Але знаєте, що ключове? Перебуваючи на конференції та спілкуючись із фахівцями з різних країн, я не могла перестати думати про те, як привернути увагу українського бізнесу до важливості даного напрямку на підприємствах. Яким чином донести інформацію, що вибудовування комплексу превентивних заходів – набагато ефективніше, ніж спроби врятуватися під час кризи. Я часто використовую відому цитату Уїнстона Черчилля: «За безпеку треба платити, а за її відсутність – розплачуватися». Так просто для розуміння, але так складно для втілення в життя в українських реаліях. Знали б ви, як часто в своїй професійній кар'єрі я чула фрази від керівників бізнесу: «Зараз на це немає коштів», «У мене є співробітник, який відповідає за це», «Раніше проблем не було» і моє улюблене: «Та ну, пронесе!..» З цих діалогів я можу зробити висновок, що більшість керівників підприємств не розуміють, як саме повинна виглядати служба безпеки, хто повинен в неї входити та які функції вона повинна виконувати. І тим більше скільки вона повинна коштувати. Щоб донести до українських підприємців важливість побудови функції корпоративної безпеки, ми запустили в Асоціації професіоналів корпоративної безпеки, членом правління якої я також є, курс «Керівник корпоративної безпеки». І перші два модуля вже позаду. Ми обговорюємо. Вчимо й вчимося самі. Ділимося досвідом, наводимо практичні кейси. Так, під час даного курсу я читала лекцію «Побудова функції корпоративної безпеки у великих холдингових структурах». І одним з найгостріших моментів стало обговорення того, хто саме здійснює дану роботу на підприємстві. Чи це має бути служба безпеки або ці функції можна покласти на юридичний департамент? Хто входить до даного відділу? І окремий важливий момент: як не перетворити цю структуру в каральний орган. Під час роботи в «Октаві Капітал» я пройшла весь довгий шлях побудови корпоративної безпеки на підприємстві. Ми починали з того, що дана функція була покладена на акціонера, а закінчили цілим комітетом, який включає також і форензік (розслідування корпоративного шахрайства). Ми не раз оступилися, перш ніж прийшли до ідеї створення комітету. І ми на власному досвіді знаємо, що класична модель побудови служби безпеки – неефективна. По суті, ви самі ж, своїми руками, запускаєте в своєму ж бізнесі структуру, яка стає каральним органом; оберігаючи себе, не інформує акціонера вчасно про всі загрози, зловживає повноваженнями, ще й не в змозі охопити весь спектр необхідних завдань. Адже, наприклад, щоб провести комплексний аналіз всіх юридичних і фінансових документів, необхідно мати спеціальні знання. Після довгого й тернистого шляху наша компанія зупинилася саме на комітеті, куди, в нашому випадку, входять представники кожного бізнесу. У не настільки великих структурах це можуть бути представники департаментів. Головне – суть. Принцип круглого столу – рівноправність, відкритість і спільне обговорення проблем і загроз. Комітет підзвітний акціонеру, який, таким чином, обізнаний щодо всіх ризиків. Така модель дає можливість приймати всі рішення колегіально, а не одноосібно, не допускати виникнення проблем, дотримуватися принципів корпоративної етики. Сама структура ділиться на три підкомітети: інформаційну безпеку, юридичну та фізичну. Кожен напрямок відповідає за свій обсяг робіт. Наприклад, перші – за збереження комерційних таємниць, антивірусний захист тощо. Юридичний підкомітет відповідає за всі правові аспекти ведення бізнесу, за дотримання всіх норм, захист активів та інше. Ну а на підкомітет фізичної безпеки лягають функції забезпечення збереження матеріальних цінностей. Це величезна й складна структура не вибудовується за один день. І власник бізнесу знову ж повинен розуміти, що, отримавши завтра інформацію про атаки, що готуються, він навряд чи встигне вчасно зреагувати. Я б назвала це своєрідною культурою побудови бізнесу. Цей напрям має бути так само обов'язковим на підприємствах, як, наприклад, відділ бухгалтерії. І дана функція вибудовується не в момент, коли пожежа вже бушує, а в момент побудови самого бізнесу. Це одна зі стін, прибравши яку, ми обвалимо весь будинок. В Україні є висококваліфіковані фахівці з побудови даної функції на підприємствах. В Україні є де вчитися і є кого наймати. У нас є кадри. Але процес не почне рухатися швидше, поки самі власники та керівники проектів не усвідомлять важливість даного питання. І я хочу, щоб через рік, через два наша делегація на ASIS Europe 2018 була вдвічі більшою. Щоб відвідування подібних подій стало обов'язковим для фахівців сфери безпеки. А ще мрію ніколи не чути слова «пронесе» від керівників бізнесу. Але це, напевно, вже з області фантастики. Источник
Подробнее
6 марта 2018
ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ДИРЕКТОР NOTA GROUP ВОШЛА В СПИСОК «ЛЕДИ БИЗНЕСА. 50 САМЫХ УСПЕШНЫХ ЖЕНЩИН УКРАИНЫ»
Щороку журнал БІЗНЕС визначає найкращих бізнесвумен країни. Редакція складає власний список, орієнтуючись на бізнес-досягнення представниць прекрасної статі, та пропонує читачам методом голосування обрати переможниць в різних галузях або ж доповнити список. Власними спеціальними номінаціями редакція додатково нагороджує леді, які мали особливі досягнення. Власниці, лідерки, управлінці, ініціаторки, фундаторки та бренди з жіночим обличчям — усі вони героїні нашого номера, які надихають своїм прикладом і задають нові тренди українському бізнесу. Їх набагато більше за 50, і на своїх сторінках БІЗНЕС буде розкривати їхні історії. Валерія Заболотна, IT-школа UNIT Factory (ІТ та телеком) Анна Насіковська, DIM Group (промисловість) Тетяна Абрамова, RITO (Послуги) Філя Жебровська, “Фармак” (медицина і краса) Спецномінація БІЗНЕСа “Традиції якості” Тетяна Андріанова, “Октава Капітал”, Nota Group (Управляючі компанії та асоціації) Орися Німченко, “Вімм-Білль-Данн Україна” (промисловість) Анна Огренчук, LCF Law Group (Послуги) Ольга Афанасьєва, UVCA (управляючі компанії та асоціації) Оксана Кавицька, Helen Marlen Group (ритейл) Алла Олійник, Borsch Ventures (ІТ та телеком) Наталія Бондарьова, “Баядера Груп” (промисловість) Альона Калібаба, Chasopys Creative Family (Послуги) Надія Омельченко, “ІТ-Інтегратор”, “Лиса гора” (управляючі компанії та асоціації, ІТ та телеком, послуги) Спецномінація БІЗНЕСа “Агент змін” Лариса Бондарєва, Креді Агріколь Банк (фінанси) Алла Коваленко, “Бісквіт-Шоколад” (промисловість) Віра Платонова, MasterCard Europe в Україні, Молдові, Грузії, Туркменістані, Таджикистані, Киргизстані та Узбекистані (фінанси) Ірина Букур, Irene Bukur (медицина і краса) Юлія Комарова, Guliev Wine Group (промисловість) Ніна Васадзе, “Фалькон-Авто” (ритейл) Яніна Пономарьова, “ОТП Лізинг” (фінанси) Катерина Костерева, Terrasoft (ІТ та телеком) Олена Волошина, IFC (управляючі компанії та асоціації) Юлія Романенко, “L’Oreal Україна” (медицина і краса) Ірина Костюшко, “Зоря” (промисловість) Галина Герега, “Епіцентр-К” (ритейл) Людмила Русаліна, “Петрус” (промисловість) Олена Кошарна, Horizon Capital (управляючі компанії та асоціації) Ірина Горова, “MOZGI Entertainment” (Послуги) Алла Савченко, BDO в Україні (Послуги) Олеся Линник, M.E.Doc (ІТ та телеком) Вікторія Гресь, дизайнер (Послуги) Людмила Севрюк, “Брокард-Україна” (ритейл) Зоя Литвин, “Освіторія”, Новопечерська школа (Послуги) Ольга Гуцал, “Каміон Оіл”, Абрикос” (промисловість) Спецномінація БІЗНЕСа “Сталевий характер” Ірина Тарасевич, “Ремос” (ТМ “ЯКА”) (медицина і краса) Олена Ліховець, “ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна” (медицина і краса) Анна Дерев’янко, EBA (управляючі компанії та асоціації) Галина Усенко, Into-Sana (медицина і краса) Анна Луковкіна, “Всі. Свої” (ритейл) Світлана Діденко, “Дарниця” (медицина і краса) Ольга Устинова, “Vodafone Україна” (ІТ та телеком) Олена Малинська, Банк Кредит Дніпро (фінанси) Спецномінація БІЗНЕСа “Проект року” Людмила Дригало, ПП “Дригало” (промисловість) Любов Цимбал, “Група Фінансових Рішень” (Послуги) Ірина Мірошник, IMMER Group (промисловість) Спецномінація БІЗНЕСа “Динаміка року” Олена Дуніна, “DuPont Pioneer Україна” (промисловість) Лариса Шен, LoraShen (Послуги) Єлизавета Юрушева, Fairmont Grand Hotel Kyiv, бутик-готель “Рів’єра” (Послуги) Вікторія Михайльо, “Альфа-Банк (Україна)” (фінанси) Наталія Єремєєва, Stekloplast (промисловість) Источник
Подробнее
5 февраля 2018
В 2018-М УКРАИНСКИЙ БИЗНЕС ЖДЕТ УСИЛЕНИЕ КОНКУРЕНЦИИ И НЕХВАТКА КАДРОВ
Предприниматели озаботятся безопасностью бизнес-данных, выйдут из "тени" и перейдут на удаленную работу По словам экспертов, компании будут переходить на дистанционную работу, а соискателям нужен гибкий рабочий график В этом году украинский бизнес ждут усиление конкуренции и нехватка кадров. "Сегодня" узнала, что работодатели будут поднимать зарплаты, опасаясь оттока сотрудников за границу, но работа удаленно все еще будет вызывать сомнения. ВСЛЕД ЗА ТЕХНОЛОГИЯМИ. По словам руководителя секретариата Совета предпринимателей при Кабмине Андрея Забловского, в этом году будет наблюдаться усиление конкуренции на всех рынках — как внутренних, так и внешних. Кроме того, ожидается и обострение технологической конкуренции. "Этот год в Украине пройдет под знаком автоматизации и роботизации. Эти процессы перестанут быть прерогативой отдельных стартапов, они коммерциализируются и наберут промышленных масштабов", — рассказал нам Забловский и добавил, что их драйверами станут большие корпорации и международные компании. Также, по мнению эксперта, из-за сложной экономической ситуации в стране все больше компаний будут искать выход на внешний рынок. А вот те, что останутся, начнут вести дела открыто. "Многие предприниматели выйдут из "тени", поскольку из-за цифровизации процессов возможностей работать "нечестно" все меньше и меньше", — отмечает экономист. Эксперт видит в этом также заслугу распространения в Украине технологии блокчейна, внедрение которой в бизнес продолжится. При этом Забловский отмечает, что будет развиваться и криптовалютный бизнес, несмотря на то, что он у нас все еще вне правового поля. Источник
Подробнее
26 января 2018
КОРПОРАТИВНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ: КАК ЗАЩИТИТЬ СВОЙ БИЗНЕС
«За безопасность необходимо платить, а за ее отсутствие – расплачиваться», - ставшая уже крылатой фраза Уинстона Черчилля как нельзя актуальна для украинского бизнеса. В нашем современном мире, где про корпоративный шпионаж снимаются фильмы, а балом правит конкуренция, бизнесу со слабой защитой попросту не выжить. Украинские предприниматели пока далеки от понимания того, что грамотное выстраивание функции корпоративной безопасности должно происходить одновременно с запуском всего бизнеса. Комплекс превентивных мер убережет от колоссальных убытков, а порой и от краха всего бизнеса. У нас же зачастую о построении этой жизненно необходимой функции вспоминают, когда, например, информация уже утекла к конкурентам, и предприниматель в лучшем случае может только наказать виновных. Я неоднократно видела к каким плачевным последствиям может привести безответственность в данном вопросе. Так, сотрудник одной крупной компании, будучи вовлеченным в масштабный проект, скопировал информацию с коммерческой тайной и шантажировал владельцев бизнеса. А после того, как он был уволен, продал данные заинтересованной стороне, которая успешно ими воспользовалась. Вот еще пример. Директор крупного бизнеса, провалив череду проектов, был не готов признать свою несостоятельность, как руководителя, и чтобы скрыть от владельца реальную картину с колоссальными убытками, на протяжении определенного периода искажал отчетность, показывая прибыль. Все это он красиво украшал радужными планами на будущее. И продолжал выплачивать бонусы себе и близкому окружению. Это - истории из жизни. И это - не единичные случаи, можете мне поверить. Итак, как же выстроить надежную корпоративную защиту? Что должна предложить владельцу служба безопасности или аутсорсинговая компания, которую нанимают для осуществления данных задач? Грамотные специалисты подходят к вопросу комплексно. В первую очередь необходимо понять, какие именно факторы могут негативно повлиять на Ваш бизнес. Они могут быть внутренние (например, сотрудники, незащищенность прав на активы, корпоративное мошенничество, устаревшая техническая защита и прочие) и внешние (несоответствие работы компании действующему законодательству, действия правоохранительных и контролирующих органов, криминальные структуры, рейдеры, недобросовестные конкуренты, а также лица, специализирующиеся на промышленном шпионаже и т.д). Угроз много и под каждый бизнес выстраивается своя система защиты исходя из специфики. Поэтому любая работа в данном направлении начинается с комплексного аудита. Нанятая на аутсорс компания или служба безопасности обязана устранить все правовые и финансовые риски, разработать комплекс мер по защите прав на активы, выстроить информационную безопасность компании (устранить возможности для утечки информации, установить защиту информационной системы от вирусных атак и т.д), провести комплексную проверку всех сотрудников и прочее. Отдельное направление работы при выстраивании функции корпоративной безопасности - Форензик – комплекс процедур по расследованию корпоративного мошенничества и внедрение превентивных мер. Владелец бизнеса может и не догадываться, что у него воруют, пока не прибегнет к услугам специалистов. А статистика говорит о том, что корпоративное мошенничество - явление далеко не редкое. Чаще всего оно появляется в отделах продаж, закупок, в бухгалтерии, порой, грешат топ-менеджеры. Объёмы, естественно, зависят от уровня сотрудника, а спектр возможных нарушений крайне широк: это взяточничество, присвоение активов, искажение финотчетности и прочее. Справиться с таким объёмом задач один сотрудник не в состоянии. Как правило, функцию корпоративной безопасности выстраивает целая команда юристов, аудиторов, порой бывших сотрудников правоохранительных органов, психологов. Задача данной команды - узнать все и про всех. Например, много ли вы знаете про уборщицу Вашего офиса, которая приходит на работу ранним утром и длительный промежуток времени находится одна в Вашем кабинете? Уверены ли Вы в вашей системе защиты от вирусов, которую установил на компьютеры штатный IT-специалист? Можете ли вы гарантировать, что ценная информация не уйдет конкурентам? Насколько грамотны Ваши сотрудники в вопросах корпоративной информации? Ведь «слить» данные они могут и не намеренно. Пример: на собеседование приходит молодая девушка и говорит, что забыла резюме. Но документ есть у нее на флешке. Почти всегда собеседующая сторона соглашается вставить внешнее устройство в компьютер и распечатать документ. И так легко и просто в вашу систему попадает вирус, который крадет ваши сведенья и даже делает снимки с ваших экранов. Опять же, думаю, почти каждый владелец бизнеса помнить относительно недавнюю атаку вируса Petya, из-за которой Украина потеряла, по оценкам экспертов, 10 млрд грн.! И, по мнению специалистов, это была далеко не последняя атака подобного рода. Постепенно украинский бизнес осознает важность выстраивания функции корпоративной безопасности. Но процесс идет медленно, неуверенно. Мы, как будто, движемся в темноте по неизведанной территории, в то время, как весь другой мир уже все изучил и исследовал. Мы все еще задаёмся вопросом: «А нужно ли тратить на это ресурсы», когда ответ может быть только один: «Да». Источник
Подробнее
25 ноября 2017
ЧТО ДЕЛАТЬ, ЕСЛИ БАНК ВЫПИСАЛ ШТРАФ ЗА ЗАДОЛЖЕННОСТЬ
Банк не может требовать закрыть задолженность и заплатить штраф, если прошло три года "Ситуация – банк выдал кредит на 300 грн в 2008 году. Сейчас подает иск, по которому требует взыскать 300 грн. – долг и 79700 грн. – штрафы и пеня. У меня все", – возмущается в Facebook запорожанка Екатерина Констатинова. Сайт "Сегодня" узнал, когда банк должен напомнить о задолженности и требовать заплатить штраф. По законодательству общий срок исковой давности три года, говорит юрист, директор по правовым вопросам компании "Октава Капитал" Татьяна Андрианова. "Банк может обратиться с требованием, иском в суд, в течение трех лет с момента возникновения такого долга. Что касается штрафных санкций, то срок исковой давности 1 год с момента возникновения права требования основного обязательства. Поэтому правовых оснований требовать оплаты штрафа по истечении этого срока нет", – говорит правовед. Однако, если договором были установлены другие сроки исковой давности, например, пять лет и более, то право требований банка будет сохраняться на протяжении договорных сроков исковой давности. Если иск в суд был предъявлен в пределах срока исковой давности, то срок исковой давности прерывается. Источник
Подробнее
21 ноября 2017
ПОМОЖЕТ ЛИ НОВЫЙ ЗАКОН О ЗАЩИТЕ БИЗНЕСА УКРАИНЦАМ – ЮРИСТ
Новые стандарты досудебного расследования (закон № 7275) запрещают изымать серверы и компьютерную технику у бизнеса, но разрешает делать это для «экспертного исследования». Об этом заявила адвокат Татьяна Андрианова. «Запрещается изъятие электронных информационных систем, компьютерной техники, серверов и мобильных телефонов субъектов предпринимательской деятельности. Но есть и исключения! Например, разрешается изъятие для „экспертного исследования“. Не думаю, что проблема написать иную цель и, как и раньше, спокойно производить изъятие», — рассказывает юрист. Одно из ключевых и важных изменений — признание недопустимыми доказательства, которые получили во время обыска, на который не был допущен защитник. Но, отмечает адвокат, при этом защитник должен доказать факт своего недопущения. «Способ и форма доказывания не определены, а это значит, что любая форма такого доказывания может считаться ненадлежащей», — рассказывает Татьяна Андрианова. Напомним, как ранее писал Realist, новый закон предусматривает установление видеофиксации судебного решения о проведении обысков и недопустимости принятия такого решения без адвоката. Обыски будут также фиксироваться на видео. Источник
Подробнее
14 ноября 2017
СУПЕРПОЗИЦИЯ КРИПТОВАЛЮТ: ЗАКОННЫ ЛИ БИТКОИНЫ В УКРАИНЕ
Криптовалюта в Украине, как кот Шредингера – по крайней мере, пока Рада не примет закон или НБУ не даст разъяснения. Представьте мир через 30-40 лет. Каким он будет? Найдут ли лекарство от рака, создадут ли человеческих клонов, отправят ли первах поселенцев на Марс? А вот еще вопрос: будут ли еще в обиходе бумажные деньги? Или же доллары и евро останутся только в музеях и на страницах учебников по истории? Уже неоднократно экономисты с мировыми именами заявляли, что наличка уходит в прошлое. И окончательно это может произойти в достаточно обозримом будущем. В это можно поверить, если оценить скорость проникновения криптовалют в нашу жизнь. О подобных "электронных расчётах" человечество узнало только в 2008 году, когда появился документ с описанием протокола и принципа работы, и это было что-то очень загадочное и непонятное для широкой публики. Но уже в 2010-м впервые в истории за криптовалюту был приобретён товар, а именно — две пиццы! Теперь слово "биткоин" — самая дорогая и потому популярная криптовалюта из более тысячи существующих — знакомо даже школьникам. Тем временем правительства во всем мире решают, что делать с такими "деньгами", каков их юри%
Подробнее
20 июля 2017
ЖИЗНЬ БЕЗ ПЕЧАТЕЙ
Украина, демонстрируя свое стремление приблизиться к европейским стандартам ведения бизнеса, а также повышения в рейтинге Doing Business  генерирует прогрессивные законы. И было бы здорово, если бы также активно они и воплощались в жизнь. Закон и печати Одним из них является Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно использования печатей юридическими лицами и физическими-лицами предпринимателями», который 19.07.2017г. вступил в силу. Как указывается в документе:оттиск печати не может быть обязательным реквизитом любого документа, который подается субъектом хозяйствования в орган государственной власти или орган местного самоуправления; копия считается заверенной в установленном порядке, если на такой копии проставлена ​​подпись уполномоченного лица такого субъекта хозяйствования или личная подпись физического лица – предпринимателя; орган государственной власти или орган местного самоуправления не вправе требовать нотариального заверения верности копии документа в случае, если такое требование не установлено законом; орган государственной власти или орган местного самоуправления не имеет право требовать печати. Важно обратить внимание на то, что только орган госвласти или орган местного самоуправления не имеет право требовать печати; на остальных субъектов правило не распространяется. Хотя Закон гласит, что наличие или отсутствие оттиска печати предприятия на документе не создает юридических последствий. Мое мнение, печать – устаревший реквизит бизнеса и мнимая защита от подделок. Во всех цивилизованных странах печать давно не является обязательным атрибутом и если и проставляется на документах, то исключительно для красоты. Для бизнеса это создает массу бюрократических процедур, что затягивает бизнес-процессы и подписание договоров. Кроме того, наличие печати влечет за собой допзатраты сначала по ее получению, потом хранению и контролю за использованием. Риск мошенничества Многие бизнесмены обеспокоены возможными злоупотреблениями в связи с этим, такими как подделка документов. Но наличие печати не является гарантией защиты от мошенников. Незаконное изготовление необходимой печати по заказу, к сожалению, существует. Эта опция не раз использовалась рейдерами при захвате бизнесов. Но как же защититься от подделок и неприятных неожиданностей? Всем собственникам бизнеса рекомендую прописывать в уставе ограничение полномочий директора и прочих лиц, наделенных правом подписи договора. Устанавливать денежные пороги сделок, при превышении которых требуется согласование с собственниками. Однако, последняя судебная практика говорит о том, что уставных ограничений для защиты своих прав при злоупотреблении недостаточно и надо доказать, что контрагент знал об этих ограничениях. Поэтому важно при регистрации компании данные ограничения указать в едином госреестре, который будет доступен  каждому заинтересованному лицу. Конечно, эти ограничения не спасут бизнес от мошенничества с подделкой, но точно усилят правовую позицию защиты в суде. Также рекомендую требовать от контрагентов подтверждения полномочий подписанта, изучая все надлежащие юридические документы, устав, доверенности и пр. Целесообразно и взять за правило подписание договоров при очной встрече подписантов или как минимум в присутствии представителей от компании, ведь получив подписанный от контрагента договор совершенно нет уверенности, что подпись стоит надлежащего подписанта. Татьяна Андрианова, адвокат, директор по правовым вопросам компании «Октава Капитал» Источник
Подробнее

Свяжитесь с нами

Отправьте запрос, и мы перезвоним вам




    ИЛИ