Наши Новости

Секрети_успішного_пітчингу_для_бізнес_янголів

4 октября 2021
Як зацікавити своїм проєктом «бізнес-янголів» та які є найпоширеніші помилки
Припустимо, у вас є приваблива для бізнесу ідея. Ви продумали план її реалізації, зібрали команду однодумців, розрахували необхідні інвестиції і загалом готові до старту власної справи. Але у вас нема достатньо коштів, щоб запустити бізнес. Що робити? Залучати зовнішнє фінансування, наприклад, гранти від Українського фонду стартапів або інвестиції у формі кредитів чи обміну на частку бізнесу.  Базово про інвестиції На ранньому етапі розвитку стартапу, коли крім ідеї та команди нічого немає, і навіть сама компанія юридично не оформлена, найпривабливіше – отримання венчурного інвестування. Мова йде про так звані посівні, чи ангельські, інвестиції. На цьому етапі потрібні невеликі суми коштів, які дозволять завершити процес розробки чи вдосконалення продукту. Далі будуть потрібні інші раунди інвестування, які призначені для масштабування бізнесу (раунди А, В, С і D). Вони потребують великих коштів, а останні є передпродажним фінансуванням, який проводиться перед виходом на IPO або перед продажем компанії стратегічному інвесторові. Фінансування на цих етапах виконують венчурні та стратегічні інвестори. Але найризикованішим і найважливішим є посівний раунд – саме на цьому етапі вирішується доля існування майбутнього бізнесу, і саме в нього вкладають кошти так звані бізнес-янголи. Далі – коротко про таку модель інвестування та її особливості.  Хто такі бізнес-янголи Взагалі сам термін «бізнес-янгол» з’явився на початку XX століття в США. Так іменували успішних бізнесменів, які вкладали гроші в розкішні постановки на Бродвеї. Сьогодні бізнес-ангелами називають інвесторів, які вкладають власні грошові кошти у стартапи на ранній стадії їхнього розвитку. Такі інвестори націлені у першу чергу на інноваційні і проривні бізнес-ідеї. Горизонт інвестування складає від одного до п’яти років, тобто вони не сподіваються на швидке повернення коштів. Особливістю бізнес-янголів є те, що вони готові вкладати не тільки кошти, але і знання, час і досвід, тобто виступати менторами для стартапів. Чимало компаній, які сьогодні всесвітньо відомі, на початковому етапі розвитку були профінансовані саме бізнес-ангелами, як от Amazon, Google, Intel, Skype та Yahoo. Бізнес-ангели достатньо активні. Наприклад, 2020 року, за даними Global VC Report 2020, обсяг венчурних інвестицій у світі досяг $300 млрд, з них посівні інвестиції – майже $17 млрд. Водночас за кількістю угод статистика зовсім інша: бізнес-ангели інвестували приблизно 14 тисяч разів, що в кілька разів перевищує число угод на більш пізніх стадіях. Згідно зі статистикою, у США приблизно 80% проєктів на стадії стартапу фінансують саме бізнес-янголи. А що в Україні В Україні перші венчурні інвестори з’явилися ще на початку 2000-х і кількість їх постійно збільшувалася. 2014 року навіть організували спільноту бізнес-ангелів UAngel, головним завданням якої був пошук проєктів для спільного інвестування. На жаль, зараз ця асоціація фактично припинила свою діяльність. Проте можна легко знайти дієві спільноти і клуби інвесторів, заходи, де можна презентувати свій проєкт. Загалом, зв’язатися з бізнес-янголами не так складно, як може вважатись. Усі активні інвестори мають зручні та сучасні сайти, сторінки в соціальних мережах і відкриті для контакту з інноваторами та підприємцями. Також можна розмістити свої пропозиції на відомих інтернет-майданчиках на кшталт Inventure, Startup.ua або у відповідних розділах інформаційних ресурсів. Саме їх регулярно переглядають інвестори, що зацікавлені профінансувати оригінальні і прибуткові ідеї не менше, ніж стартапери отримати інвестиції. Як презентувати свій проєкт Переконати бізнес-янгола вкласти гроші у ваш проєкт непросто, оскільки кількість охочих отримати кошти набагато більша, ніж число інвесторів. Тому до зустрічі з фінансистом треба ретельно підготуватися. Перш за все, ваша ідея має бути інноваційною та інвестиційно привабливою, привертати увагу. Треба чітко розуміти, наскільки прибутковим буде проєкт і як швидко ви плануєте стати таким. Під час першого ж контакту з інвестором дуже добре одразу розкрити, яку потребу і яким чином вирішує проєкт, представити свою професійну команду, аналіз конкурентів, потенціал ринкового росту, за необхідності – шляхи розв’язання питання щодо інтелектуальної власності. Слід також пам’ятати, що інвестор може надати вам для пітчингу зовсім небагато часу, зазвичай 3–5 хвилин, тому ваша презентація повинна містити не більше ніж 10–12 слайдів. За таких умов ви маєте описати свій продукт у найвигіднішому світлі. Особливо звертаємо увагу, що не треба дивитися на будь-якого інвестора як на потенційного благодійника та рятівника бізнесу. Типові помилки Наведемо тут лише кілька найпоширеніших помилок фаундерів, що звертаються за інвестиціями. Зазвичай, вони досить типові. «Мені потрібен дохід» Коли підприємець звертається до нас за інвестиціями для проєкту, а напрями використання інвестицій – в основному для заробітної плати засновника. Варто розуміти, що перед виділенням ресурсів «янгол» точно запитає і перевірить відповідність цільового використання інвестицій. «У цьому технічно інвестор не розбереться» Коли підприємець сподівається, що інвестор не стане вдаватися в технічні питання, а просто повірить у хайпові слова типу «блокчейн», «штучний інтелект» чи machine learning. Також був у нас варіант, коли за свої напрацювання видаються опенсорсні рішення або продукти з інших географічних ринків. Повірте, професійний інвестор вміє користуватись гуглом і має доступ до ринкової експертизи – власної або залученої. «Довгобуд» Маємо часті випадки, коли за інвестиціями звертається ініціатор (розробник, вчений, підприємець), котрий шукає інвестицію під ідею або розробку вже декілька років. Якщо за два-три роки підприємець не просунувся у розвитку своєї ідеї, не знайшов інвестицій, не знайшов перших клієнтів, не спробував змінити бізнес-модель, скоріше за все, «янголу» він буде нецікавим. Були неодноразові випадки, коли уже навіть отримували інвестиції раніше. По історії ми бачимо, що обіцяного продукту чи релізу немає. Підходимо до таких стартапів з великою обережністю. Професійний інвестор – це не «добрий чарівник». Кожний професійний інвестор – це не «добрий чарівник», який з висоти свого хмарочосу не бачить, скільки «геніальних ідей» існує в кожного перехожого. Це професійний гравець великого бізнесу. Він обирає найперспективніші світові тренди для формування максимальної доданої вартості «тут і зараз», в умовах цієї економіки, сьогодні, а не за N років, з розумінням ресурсу команд і профільних ринків. Інвестор – ваш майбутній партнер, фактично член команди з максимальною експертизою та мотивацією зробити бізнес успішним. Тому й ставитися до нього та готувати проєкти до пітчингу потрібно уважно, зважено та відповідально. І звичайно, вибирати досвідчених і професійних інвесторів, зі зрозумілою історією на ринку, відповідними інвестиційним портфелем і репутацією. І пам’ятайте: найкращий день для подачі проєкту інвестору – сьогодні. Можливо, саме зараз ваш бізнес-янгол чекає на вас. Тож єдина дієва порада усім майбутнім «єдинорогам» країни – сміливіше звертатися до інвесторів на будь-якому етапі життя вашого підприємства чи проєкту і творити успішні бізнеси в Україні, а не тільки мріяти про це. Автор: Сергій Гарбар, директор департаменту управлінського консалтингу Nota Group, керівник інвестиційного напрямку в «Октава Капітал» Джерело: https://mc.today/blogs/biznes-angel-investitsijnogo-proektu-partner-a-ne-blagodijnik/
Подробнее

20 сентября 2021
Вкласти і заробити: як іноземцям розпочати бізнес в Україні
Одна з головних тем української влади незалежно від партій та політичних уподобань – іноземні інвестиції. Здається тільки лінивий не говорить про їх залучення. Сьогодні ж йтиметься про тонкощі реєстрації бізнесу в Україні для тих, хто готовий інвестувати. Про особливості всіх варіантів «старту» бізнесу в Україні для нерезидентів розповів Mind директор фінансово-бухгалтерського департаменту Nota Group та CFO «Октава Капітал» Дмитро Рибальченко. У доковідному 2019 році надходження прямих іноземних інвестицій в Україну сягнуло $4,5 млрд. Пандемія 2020–2021 років у всіх країнах спричинила кризу в економіці, але інвестори не переставали шукати галузі, де можна заробити. В Україні обвал інвестицій у 2020 році спонукав владу шукати потужні інструменти для привернення уваги потенційних іноземних інвесторів. Формально, зареєструвати бізнес з іноземними інвестиціями в нашій країні можна в загальному порядку, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Здавалося б, усе просто – обирай організаційно-правову форму майбутнього підприємства, реєструйся, сумлінно працюй, сплачуй податки та масштабуйся. В українському законодавстві вже тривалий час скасовано таке поняття, як «підприємство з іноземним капіталом», тож тепер у створенні бізнесу найчастіше використовуються такі форми: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ), акціонерне товариство (АТ), спільне підприємство (СП), представництво іноземної юридичної особи. Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю – це найпоширеніша форма господарювання серед нерезидентів в Україні, адже вона дозволяє не лише почати бізнес, а й отримати підставу для легального перебування в країні. До того ж заснування ТОВ має багато переваг, як-от: можливість працювати з великими інвесторами, юридичними особами, для яких саме наявність ТОВ часто має значення; відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки капіталом товариства (для реєстрації ТОВ в Україні не встановлено мінімального розміру статутного капіталу); при реєстрації ТОВ в Україні для іноземця,він стає повноцінним власником компанії, а після отримання дозволу на працю – матиме офіційну підставу на отримання посвідки на проживання в Україні; при необхідності бізнес у формі ТОВ можна продати або передати на «альтернативну ліквідацію» протягом декількох днів тощо. Акціонерне товариство  Акціонерне товариство – це специфічна форма організації, основна відмінність якої – спосіб поділу майна компанії і порядок розподілу її прибутку. Зазвичай акціонерне товариство створюють, коли необхідно мобілізувати великі кошти для вкладання їх в обладнання, масштабну техніку, ТМЦ, причому відразу, на початковому етапі. Крім зручності залучення інвестицій, серед переваг акціонерного товариства варто зазначити: зручне й прозоре управління та поділ виконавчих і владних функцій (в акціонерів багато прав, а самі АТ стратегічно стійкі); захищеність особистого майна акціонерів від претензій кредиторів; висока ліквідність акцій, можливість отримувати в разі успішної діяльності високі прибутки. Спільне підприємство Спільне підприємство – це класичний вид бізнес-партнерства між українськими та іноземними засновниками.  Він дає можливість об’єднати ресурси, досвід і зв’язки учасників. До переваг цієї форми ведення бізнесу належить низка можливостей, які відкриває СП для партнерів: робота на ринках країн, де заборонена або обмежена діяльність іноземних фірм без участі місцевого партнера; отримання пільг місцевого партнера; швидке пристосування до місцевого середовища за допомогою партнера; мінімізація ризиків за умов мінливої політичної та економічної ситуації в країні. Представництво Представництво іноземної юридичної особи – передбачає, що установа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні, має материнську компанію за кордоном; не є юридичною особою в Україні, тобто самостійно здійснювати господарську діяльність не може, а лише діє від імені іноземного підприємства, але за українськими законами. Створення іноземного представництва має такі переваги: прямі можливості перерахувати кошти з рахунка на рахунок іноземної компанії; вести діяльність від імені іноземної компанії; не має необхідності оформляти дозволи на роботу своїх працівників. Що саме реєструвати? Яку організаційно-правову форму реєстрації та ведення бізнесу обрати – треба вирішувати з огляду на пріоритети підприємства. Але при організації бізнесу іноземні інвестори часто застосовують саме форму ТОВ, адже вона є простішою та економічно вигіднішою – вартість створення такої компанії є в рази нижчою, а на реєстрацію потрібно не більше трьох днів. Загалом можна сказати, що, хоча культура й умови ведення бізнесу в Україні гірше, ніж за кордоном, у багатьох випадках іноземці обирають для відкриття бізнесу саме Україну попри ризики та недосконалі правила гри. Їх приваблює земля, дешева робоча сила, деякі сфери бізнесу, які досі слабо розвинуті в країні, нові ринки збуту, а іноді і чималі прибутки, які в України отримати значно простіше, ніж за кордоном. Здебільшого Україні це на користь. І, якщо влада поки не може створити «тепличний» інвестиційний клімат для закордонних партнерів, треба хоча б не ускладнювати ті умови, які вже існують. Автор: Дмитро Рибальченко, директор фінансово-бухгалтерського департаменту Nota Group та CFO «Октава Капітал» Джерело: https://mind.ua/openmind/20231070-vklasti-i-zarobiti-yak-inozemcyam-rozpochati-biznes-v-ukrayini
Подробнее

16 сентября 2021
Як реформа конкурентного законодавства вплине на судову практику щодо захисту бізнесу
Сфера застосування Закону України "Про захист економічної конкуренції" є такою широкою, що у спробах якісно його оновити зламав списи не один склад парламенту. Зараз на розгляді Верховної Ради України та доопрацюванні у профільних парламентських комітетах перебуває декілька законопроєктів, які стосуються оновлення профільного конкуренційного Закону, а також удосконалення роботи головного конкуренційного регулятора – Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ). Щоправда, кожен новий варіант оновлення законодавства викликає більше запитань у професійної спільноти, аніж дає відповіді, усуває законодавчі лакуни чи колізії. З якою метою ці зміни вносять? Проаналізувавши пояснювальні записки до проєктів, можна узагальнити, що зміни стосуються удосконалення процедур щодо вертикальних узгоджених дій (зокрема порядку надання дозволів на здійснення таких дій), концентрацій (спрощення порядку розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію), штрафів (запропоновано їх підвищити), виконання рішень АМКУ, а також низки "процесуальних питань" – порядку початку розгляду конкуренційних справ і закриття справ без прийняття рішення по суті. Серед іншого, законопроєкти пропонують розширити підстави для розгляду питання надання дозволу на концентрацію за спрощеною процедурою. Таку процедуру запропоновано застосовувати, якщо жоден з учасників концентрації не провадить діяльності на тому самому відповідному товарному та географічному ринку; або на ринку вищого або нижчого рівня, ніж ринок, на якому діє інший учасник концентрації, або учасник концентрації має намір набути одноосібний контроль над суб'єктом господарювання, щодо якого він уже перебуває у відносинах спільного контролю (якщо такий контроль було набуто з дотриманням вимог конкуренційного законодавства). Ці зміни мають важливе значення для бізнесу. За чинним законодавством провадження з незначних порушень конкуренційного законодавства не можна завершувати закриттям з огляду на їх малозначність чи незначний протиправний ефект. Законопроєкти ж пропонують розширити підстави для закриття розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо дії чи бездіяльність, що мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію. Така пропозиція справить позитивний вплив на всю правозастосовну практику, вивільнить час, ресурси і допоможе Комітету фокусуватися на складних і комплексних справах. 13 липня 2021 року в першому читанні парламент прийняв законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України" № 5431. Основна його мета – удосконалити діяльність АМКУ задля підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної конкуренції, удосконалення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції, посилення інституційної спроможності АМКУ. Проте в самого регулятора й у професійно-ділової спільноти є чимало зауважень до прийнятої ініціативи. Низка професійних організацій та асоціацій висловила стурбованість щодо того, що деякі положення несуть невиправданий ризик для бізнесу – і це навряд чи відповідає задекларованій меті. АМКУ звернувся до профільного парламентського Комітету з пропозиціями, які слід урахувати в законопроєкті № 5431 до другого читання. По-перше, запропоновано виключити з тексту норми, які наділяють АМКУ повноваженнями проводити за рішенням суду перевірку в місцях проживання та інших володіннях фізичних осіб. Дійсно, до повноважень АМКУ належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а не правоохоронні чи силові функції. По-друге, запропоновано виключити удосконалені положення щодо викликів для надання пояснень і відповідальності за неявку на виклик для надання пояснень. Також Комітет пропонує чітко визначити час, протягом якого дозволено здійснювати перевірки, запропоновано заборонити перевірки в нічний час (із 22:00 до 6:00). По-третє, АМКУ доопрацював положення щодо права Комітету не розпочинати розгляд справ за заявами, якщо зазначені в ній ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відповідають пріоритетам його діяльності. По-четверте, запропоновано вдосконалити норми щодо контролю за концентраціями, доповнено положеннями щодо ненадання дозволів на узгоджені дії, у разі якщо до заявника застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Також Комітет пропонує доповнити законопроєкт нормами, що передбачають механізм удосконалення порядку примусового стягнення штрафів. Адже, як відомо, накладення штрафу на порушника аж ніяк не означає швидке й добровільне його сплачення. Окрім того, АМКУ доопрацював норми щодо солідарної відповідальності, солідарного понесення субсидіарної відповідальності щодо сплати накладеного органами Комітету штрафу, а також запропоновано вдосконалити порядок проведення перевірок, визначено основні процесуальні права й обов'язки сторін, порядок опечатування приміщень, інших володінь, накладення арешту та вилучення майна під час проведення перевірок, визначення доказів (речових, електронних, письмових) та інші положення. Чи буде їх враховано в тексті майбутнього закону – залежить від законодавця. Антиконкурентні узгоджені дії Багато хто стикнувся із проблемою, коли одним суб'єктам товари чи послуги надають за однією ціною, а іншим – за іншою. Одним до вартості товару додають незначний обсяг послуг, а іншим – більш розширений. Такі обставини нерідко свідчать про антиконкурентну узгодженість дій з боку надавачів таких послуг чи товарів. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання закріплено в статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі – Закон). За наявності підстав антикорупційних узгоджених дій чи інших підстав порушення антимонопольного законодавства зацікавлена особа має можливість звернутись за захистом і відновленням своїх порушених прав до АМКУ та його відповідних підрозділів. При цьому в разі виникнення перешкод у розгляді справ за поданими заявами та/або відмови у відкритті відповідної справи за наявності підстав порушення економічної конкуренції такі рішення можуть бути оскаржені до суду. Щоправда, треба бути уважним і пильним, адже порушення строку оскарження відповідного рішення АМКУ може стати підставою для унеможливлення захисту, відновлення порушених прав та інтересів. А доведення своєї позиції у спорах з Комітетом вимагає неабиякої процесуальної майстерності. Проілюструємо проблематику свіжою релевантною судовою практикою. Формальне узгодження Група компаній звернулась до суду з позовом про визнання частково недійсним рішення АМКУ. Позовні вимоги позивачі обґрунтували наявністю підстав для визнання рішення недійсним відповідно до статті 59 Закону, зокрема внаслідок того, що АМКУ не довів кваліфікувальні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені ч. 3 ст. 6 Закону (справа № 910/11579/18). Перша й апеляційна інстанції повністю погодились із позицією позивачів і задовольнили позов. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 25 червня 2020 року касаційну скаргу АМКУ задовольнив частково, судові рішення попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції. Після нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 12 серпня 2021 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення попередніх інстанцій без змін. Ухвалюючи судові рішення, попередні судові інстанції виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону відсутні підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення, оскільки в ньому доведено порушення позивачами законодавства про захист економічної конкуренції. "Аналіз ч. 3 ст. 6 Закону дає підстави дійти висновку, що для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, у тому числі укладення відповідної угоди (угод)", – ідеться в судовому рішенні. Це порушення встановлюють за результатами аналізу органом АМКУ ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовує і доводить відповідний орган АМКУ. Тендерна пропозиція Іншу справу (№ 826/14170/17) ініціювало ТОВ до АМКУ, за участі, серед інших, "Укрзалізниці" як третьої особи, вона стосується визнання протиправним і скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зобов'язання вчинити дії. Ця справа також дійшла до Верховного Суду, а в касаційній скарзі АМКУ, не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати й відмовити в задоволенні позову. Як наслідок, Верховний Суд касаційну скаргу АМКУ задовольнив, рішення попередніх судів скасував, а в задоволенні позову відмовив. Скаржник посилався, зокрема, на те, що Комітет не уповноважений розглядати скарги щодо процедур закупівлі, за результатами яких укладено договір, а також на те, що скарги, подані позивачем до АМКУ, було розглянуто в порядку, визначеному законодавством. Також Комітет указував, що умови тендерної документації позивач у своїх скаргах не оскаржував. Постійно діюча адміністративна колегія АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель не мала жодних правових підстав і повноважень щодо розгляду питання правомірності встановлення замовником тих чи інших умов тендерної документації. Скаржник зазначив, що позивач не довів і документально не підтвердив, що замовник отримав у спосіб, передбачений вимогами тендерної документації, оригінал або нотаріально завірену необхідну копію довідки. У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що тендерною документацією "Укрзалізниці" (в особі філії "Центр забезпечення виробництва") щодо проведення відкритих торгів на закупівлю виробів домашнього текстилю встановлено обов'язок переможця процедури закупівлі надати документи на підтвердження відсутності підстав, визначених ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (зокрема оригінал або нотаріально засвідчену копію довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, яка дійсна на дату, що потрапляє в 5-денний термін, починаючи з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір). У зв'язку з тим, що позивач не виконав своїх зобов'язань щодо надання необхідних документів у спосіб, установлений замовником, на думку Верховного Суду, АМКУ дійшов обґрунтованого висновку, що тендерні пропозиції позивача замовник відхилив правомірно. Автор: Олександр Матросов, керівник практики конкурентного права Nota Group Джерело: Видання «ЮРИСТ & ЗАКОН», №36, 09 вересня 2021
Подробнее

6 сентября 2021
Тренди в підборі персоналу 2021
За останній рік у світі відбулося чимало змін, зокрема в пошуку персоналу. У цій статті розберемося, які з них залишаться з нами й чи будуть додаткові нововведення. Віддалений найм На жаль, віддалений рекрутинг нікуди не дінеться. Не можна обійти увагою зручність спілкування з кандидатами з різних місць по відео, замість того, щоб планувати особисті співбесіди у своєму офісі. Віддалений набір персоналу економить час, вивільняє ресурси та дозволяє вам спілкуватися з ширшим колом кандидатів з усього світу. Хоча не завжди легко просувати бренд вашого роботодавця віддалено, переваги віддаленого набору очевидні, і ми можемо очікувати, що він залишиться частиною процесу підбору для багатьох, навіть якщо ми повернемося в офіс. Ми можемо очікувати, що особисті співбесіди стануть більш пізнім етапом процесу найму: коли і рекрутер, і кандидат впевнені, що роль підходить. Рекрутинг у соціальних мережах У міру того як рекрутери намагаються зробити все можливе, логічним кроком буде піти туди, де насправді знаходяться їхні потенційні кандидати. Більшість з них вже є в соціальних мережах. З ростом використання мобільних пристроїв і взаємодії на ходу, рекрутери все більше привертають увагу користувачів на таких платформах, як Facebook або Twitter. Ми станемо свідками ширшого використання хештегів і привабливого контенту, включаючи відео, в рамках маркетингу найму. Ми також побачимо, як все більше організацій будуть заохочувати співробітників ділитися своїм виграшним контентом, щоб залучити нових співробітників і зміцнити свій вплив. Різноманітність Різноманітність є критично важливою вимогою для бізнесу, і її може забезпечити рекрутинг. Неодноразово було доведено, що різні команди працюють ефективніше. Тому все більше рекрутерів будуть залучати співробітників, призначених виключно для збільшення різноманітності в компаніях, які вони обслуговують. Все більше компаній шукають інструменти, які допоможуть їм викорінити упередженість в процесі найму і створити системи, які просувають і розвивають співробітників. Поєднання підвищеної обізнаності, доступності талантів і географічної гнучкості продовжить посилювати важливість інвестування в правильні інструменти для створення різноманітніших команд. Організації докладуть більше зусиль для адаптації оголошень про вакансії, щоб залучити більше різноманітних кандидатів, змінити мову опису посад, зробивши її нейтральнішою з гендерної точки зору, і рекламувати вакансії серед різних груп населення. Культура праці Культура — це клей, який скріплює компанію. Однак віддалена робота ускладнює створення і підтримання міцної корпоративної культури. Отже, для організацій ставатиме все більш важливим докладати зусилля до того, щоб згуртувати співробітників навколо їхніх основних цінностей, місії компанії та спільного бачення. Ми побачимо зростання кількості організацій, в яких для фахівців з розвитку корпоративної культури будуть створені окремі посади. Вони будуть зосереджуватися виключно на побудові корпоративної культури та згуртованості команди. Частково завдання полягатиме в тому, щоб створити корпоративну культуру, яку зможуть розділити бебі-бумери, покоління Z і міленіали, яка об'єднає їхні різні очікування і кар'єрні прагнення. Віддалена робота Гнучкі графіки й політика роботи з дому стають одними з найбільш затребуваних переваг, які шукають кандидати. Організаціям необхідно адаптуватися до вподобань своїх співробітників. Ось чому все більше і більше компаній переходять повністю на віддалений режим. Дозволяючи людям працювати віддалено, компанії також збільшують свій кадровий потенціал, тому що тепер вони можуть отримати доступ до глобальних талантів без обмежень географічних кордонів. Інструменти й технології, які допомагають керувати віддаленими командами, включаючи віртуальні офіси, робочі середовища доповненої та віртуальної реальності, а також передові інструменти мультимедійної комунікації, будуть користуватися все більшою популярністю. Автор: Яна Декусар, директор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Джерело: https://www.work.ua/articles/expert-opinion/2712/
Подробнее

Суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам

3 сентября 2021
Суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам
3 вересня відзначається річниця уведення в дію Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Як почувають себе жінки в юриспруденції? Чи є вживання фемінітивів та відсоткові показники представництва жінок і чоловіків тими маркерами, які дійсно відображають ситуацію із цим питанням? Чи зможуть жінки заробляти нарівні з чоловіками? Про це та інше «ЗіБ» спілкувався з головою комітету з питань гендерної політики, що діє у складі Національної асоціації адвокатів України, та генеральним директором Nota Group Тетяною Андріановою. — Тетяно, нещодавно вас призначено головою комітету з питань гендерної політики, що діє у складі НААУ. Чи маєте власну концепцію розвитку цього комітету, і, якщо так, на яких засадах ця концепція побудована? — У рамках діяльності комітету є програма з розвитку жіночого лідерства та стимулювання молодих дівчат і жінок до вибору професії адвоката. Перший етап програми спрямований на визначення ставлення до жінок у професії, існуючих гендерних стереотипів (ставлення чоловіків і потенційних клієнтів до жінок-адвокатів) та інших бар’єрів на шляху реалізації жінок у кар’єрі, а також шляхи їх подолання. Після проведення досліджень плануємо реалізувати низку заходів щодо мотивування жінок до адвокатської діяльності та формування активних лідерів – представників адвокатської професії з метою збільшення в ній частки жінок. Звісно ж, ця програма концептуально побудована на основних цілях і завданнях комітету, серед яких сприяння забезпеченню рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, покращення обізнаності з гендерною проблематикою та підвищення рівня гендерної чутливості серед адвокатів і майбутніх правників, посилення взаємної підтримки жінок, а також жінок і чоловіків із професійного юридичного середовища з метою подолання будь-яких проявів дискримінації за ознакою статі. — Зараз, здається, відповідно до даних ЄРАУ адвокати поділені за такою пропорцією: приблизно 40% — жінки та 60% — чоловіки. Тобто вже можна говорити про дотримання балансу. А чи зважаєте ви на такі числа? На вашу думку, чи є нині представництво жінок саме в адвокатській професії належним? — Думаю, причиною такої оптимістичної статистики є, зокрема, надання адвокатам виняткового права бути представниками в суді. Так звана адвокатська монополія розбавила коло адвокатської спільноти не лише адвокатами в кримінальній практиці, а й іншими юристами. Адже історично саме кримінальна практика вважалася найбільш male-dominated у професії юриста. Саме тому до введення адвокатської монополії жінок з адвокатським статусом було набагато менше. Як би там не було, у нашій діяльності ми прагнемо досягти реальних, а не декларативних результатів. А питання гендерного балансу далеко не вичерпуються показниками представництва жінок і чоловіків у професії, тут ідеться не тільки про кількість, а й про якість. — Під час одного із жіночих юридичних форумів пролунала теза, яка була підтримана більшістю учасників, щодо оцінки праці жінок і чоловіків у юридичній професії. Виявляється, є тенденція: жінкам на аналогічних посадах пропонується менший розмір оплати праці, а чоловікам — більший. Чи погоджуєтеся ви з тим, що така форма дискримінації дійсно існує на юридичному ринку? Як з нею боротись? — З другої половини ХХ ст. участь жінок у робочих процесах значно зросла. Жінки працюють нарівні з чоловіками, здобувають аналогічну вищу освіту, складають однаковий іспит для отримання адвокатського свідоцтва тощо. Проте, незважаючи на цей прогрес, зберігається значний розрив між заробітною платою чоловіків і жінок. До речі, нещодавно Мінекономіки ініціювало зменшення гендерного розриву в зарплатах і розробило проекти Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року та плану заходів щодо її реалізації. Як відомо, Україна у 2020-му приєдналася до двох провідних міжнародних ініціатив щодо гендерного балансу — програми «Партнерство Біарріц» щодо утвердження гендерної рівності та Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC). Одним з головних зобов’язань, які Уряд України взяв на себе у зв’язку із цим приєднанням, стало поступове та планомірне зменшення розриву між оплатою для жінок і чоловіків за працю рівної цінності. Однак, окрім державної політики, суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам, знецінюючи їхню роботу й обмежуючи їх певними гендерними ролями. Тільки прийнявши важливу політику та змінивши погляди, Україна зможе почати демонтаж патріархальних структур, які систематично ставлять жінок у невигідне становище. — Не так давно звільнялася «заступниця міністра юстиції», а фактично жінку було звільнено з посади заступника міністра юстиції. Тобто в публічному просторі позиціонуються фемінітиви, поки в трудових книжках і свідоцтвах є лише «юристи» та «адвокати», а не «юристки» й «адвокатки». Чи є в комітеті усталена думка щодо вживання фемінітивів? — Для того щоб зосередитися на глобальних цілях, у комітеті було вирішено дотримуватися нейтральної позиції щодо вживання фемінітивів і залишити ці спори для професійних філологів і журналістів. Водночас ми не станемо нехтувати жодним ЗМІ з будь-якою позицією на шляху популяризації жіночого лідерства та боротьби з гендерною дискримінацією в професійному адвокатському співтоваристві. До речі, важливим є питання гендерного балансу в медіа щодо достатньої представленості публікацій авторства експертів жіночої статі. Адже, за даними гендерного моніторингу загальноукраїнських ЗМІ, що проводився Інститутом масової інформації, рівень залучення жінок-експертів у новинах становить близько 20—25% від загальної кількості експертів. — Те, що нинішні керівники НААУ, ВС і Генеральний прокурор — жінки, може бути свідченням того, що Україна — на шляху до реалізації умов рівності в юриспруденції? — Очевидно, що факт зайняття таких високих посад жінками є свідченням високого рівня розвитку нашого суспільства. Ми можемо пишатися тим, що професіонали найвищого рівня незалежно від статі можуть зайняти найвищий щабель у своїй професії. Це не лише свідчення цивілізованості, а й гідний приклад тим країнам, яким ще тільки належить побороти гендерні та інші стереотипи. Однак, незважаючи на високий рівень освіченості українок, вони, на мою думку, усе ще в цілому недостатньо представлені на вищих рівнях секторів праці, у суспільному житті та політиці. За представленістю жінок у суддівській професії робити висновки щодо гендерного балансу є не зовсім правильним, тому що професія судді в нашій країні історично більш фемінізована. Згадайте хоча б про Феміду. Так само варто прагнути до формалізації правил міжособистісних відносин у такий спосіб, щоб гендерне маркування стиралося зовсім, адже, як відомо, суддя повинен бути безстатевим і, відповідно, безпристрасним. На відміну від державного сектору, бізнес-середовище формується більш природним чином і краще відображає реальну ситуацію гендерного балансу в країні. За даними дослідження «Топ-10 гендерної політики», проведеного Мінсоцполітики, Комітетом Верховної Ради з питань прав людини та місії USAID, жінки в Україні володіють тільки 5—10% економічних ресурсів. У приватному бізнесі жінки володіють 30% малих, 12,7 — середніх і 13% великих підприємств. Як бачимо, до гендерного балансу в бізнес-середовищі (зокрема в юридичному бізнесі) ще дуже далеко. Хотілося б, аби рівень займаної посади та зарплати в бізнес-секторі залежав виключно від професійних якостей і амбіцій фахівця. — Чи стикались особисто ви з дискримінацією за ознакою статі в професійній діяльності? — Я адвокат, але практикую в суміжній сфері — корпоративній безпеці. І так склалося, що відносно обох цих сфер існують застарілі стереотипи, що вони є суто чоловічі й тому не підходять жінкам. Таким чином, із проявами відповідної дискримінації доводилося стикатися на кожному етапі свого шляху. Наведу один з таких прикладів. Я давно є спікером курсу з корпоративної безпеки, і щоразу, коли виходжу виступати перед новою аудиторією, за обличчями, запитаннями й реакціями слухачів помітна емоція недовіри до того, що жінка може навчити чомусь корисному в цій сфері. Під час курсу, коли аудиторія втягується, ми розбираємо практичні справи, дискутуємо  — і ставлення змінюється на очах. Мені подобається ламати усталені стереотипи за допомогою професіоналізму, доводячи, що в юриспруденції, як і в бізнесі, немає статі. — На вашу думку, як довго питання гендерної політики ще може залишатися в Україні важливим? Адже позаду досить тривала історія стереотипних поглядів на становище жінок в Україні. — За останні роки в Україні були запроваджені суттєві зміни, і шляхом усунення дискримінаційних норм розширено доступ жінок до понад 450 професій. Зрозуміло, глобальні зміни відбулись у сфері безпеки та оборони, зокрема через тривалий воєнний конфлікт на сході країни. Але, незважаючи на активність держави, за даними глобального звіту Всесвітнього економічного форуму, Україна у 2019 році зайняла 59-те місце (зі 153 країн) за показником індексу гендерного розриву. Економічна важливість питання підтверджується фактом того, що найнижчий показник гендерної нерівності властивий найбільш розвиненим країнам (серед них — Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція). Наявність гендерної нерівності можна пояснити не тільки історично сформованим становищем жінки в соціумі. Важливими чинниками є різниця в освіті, материнство й виховання дітей, яке, незважаючи на всі сучасні тенденції, здебільшого лягає на плечі «слабких» жінок. Але, як показує практика, навіть за рівних умов розрив у заробітній платі все одно зазвичай виявляється на користь чоловіків. І тут, як не сумно, спрацьовують усталені стереотипи, що чоловіки більш відповідальні та витривалі, інакше ставляться до ризиків і краще ведуть переговори. У деяких компаніях існує практика, що на переговори з важливим клієнтом-чоловіком відправляють співробітника чоловічої статі — для кращої переконливості. Але це ще квіточки, найдивніше, коли самі жінки-керівники великого бізнесу віддають перевагу чоловікам під час вибору партнерів по бізнесу або співробітників. Таких випадків хоч відбавляй! І це говорить про те, що такі стереотипи можуть панувати в головах не лише чоловічої частини, і жінки нашого соціуму з народження звикли мислити таким чином. Тому варто працювати в першу чергу над викоріненням усталеного мислення, яке притаманне кожній людині. Головними інструментами в цьому слугують різні комунікації. Наприклад, такі, як це інтерв’ю. — Чи пригальмувала ситуація з пандемією процес боротьби з гендерною нерівністю? — Звісно, пандемія вплинула на робочі процеси майже кожного. Проте найбільший удар узяли на себе жінки, які мають дітей. Адже пандемія посилила й до того критичну ситуацію, коли жінки з дітьми відпрацьовували подвійну зміну: робочий день в офісі, а після — години догляду за дітьми та домашньої праці. Однак карантин ще й позбавив їх підтримки, яка робила їхню роботу взагалі можливою. Ідеться перш за все про школу та дитячий садок. Результат дистанційної освіти: матері в півтора раза частіше, ніж батьки, щодня витрачають додаткові три й більше годин на домашню роботу та догляд за дітьми. Ще більший тягар на матерях, які виховують дітей самотужки й під час пандемії не мають фінансової захищеності. За даним щорічного дослідження McKinsey «Жінки на робочому місці», наприкінці 2020 року кожна четверта жінка замислювалася над тим, що було немислимо ще рік тому: згорнути свою кар’єру або повністю залишити роботу. І якщо в Америці із цього приводу б’ють на сполох, то що казати про ситуацію в Україні? Пандемія посилила упередження, з якими жінки стикаються роками: вищі стандарти продуктивності, більш суворе засудження за помилки та покарання за те, що вони є матерями, а також користуються гнучкими графіками роботи. Ці упередження можуть проявлятися по-новому під час COVID-19. Наприклад, коли колеги бачать, як маленькі діти граються у фоновому режимі під час відеодзвінків, вони свідомо чи несвідомо можуть припускати, що жінки менш віддані своїй роботі. Щоб пом’якшити упередження, з якими стикаються жінки, керівники та працівники повинні публічно говорити про потенційно негативний вплив такого ставлення під час пандемії. І нарешті, важливо відстежувати статистику просування по службі, підвищень, звільнень за ознакою статі, щоб забезпечити справедливе ставлення до жінок і чоловіків. — Над чим сьогодні працює комітет і яких результатів роботи слід очікувати найближчим часом? — Для виконання основних етапів програми комітету, про яку йшлося раніше, насамперед необхідно з’ясувати причини, чому професію адвоката обирає недостатня кількість жінок, та паралельно проаналізувати тренди лідерства жінок у професії. Плануємо виконати це шляхом проведення опитування серед студентів профільних ЗВО та працівників галузі (як жіночої, так і чоловічої статі, адже від ставлення чоловіків-адвокатів до колег жіночої статі залежить надто багато). Також заплановано комунікативну активність. Серед заходів — стейкхолдер-інтерв’ю з жінками — лідерами адвокатської професії. Крім того, планується women empowerment — програма для членів НААУ з розвитку лідерських навичок та інструментів business development у діяльності адвоката, а також національна кампанія, що буде спрямована як на мотивацію жінок, які вже працюють, так і тих дівчат, які лише думають, щоб побудувати кар’єру в цій сфері. Отже, закликаю всіх жінок, які працюють в адвокатурі, до активної участі в цій непростій, але важливій для всього соціуму справі. Джерело: «Закон і бізнес», №34-35 (1541), 25.08-03.09.2021
Подробнее

1 сентября 2021
Як різні держави підтримують бізнес у постковідній економіці
Експерти вже називають «коронакризу» найгіршою економічною кризою у світі за останні 100 років. Внаслідок пандемії загальні обсяги виробництв впали на $15 трлн. З початку локдауну у березні 2020 року уряди світових держав витратили близько $16 трлн на підтримку своїх економік. Але навіть при цьому дефіцит бюджетів зріс до найвищого рівня з часів Другої світової війни. Як світ виходить із цієї кризи та які шанси відкриваються, зокрема, для України? Відновлення економіки: швидко, але нерівномірно Але є й гарні новини. З початком масової вакцинації своєрідне «щеплення» отримала й світова економіка, почалося поступове її відновлення – зменшився рівень безробіття та почали зростати ВВП країн. Навесні цього року перший заступник голови Міжнародного валютного фонду Джеффрі Окамото заявив, що світова економіка відновлюється швидше, ніж прогнозували. Але разом із цим він зазначив, що це зростання нерівномірне й може призвести до ще більшого розриву між розвиненими економіками та економіками країн, що розвиваються, адже рівень ВВП більшості країн все ще залишається суттєво нижчим, ніж до пандемії. Зокрема, тільки в Україні 2020 року реальний ВВП скоротився на 4,4%. Коли країні вдасться надолужити минулий рівень – експерти утримуються від чітких прогнозів, адже на заваді можуть стати багато факторів. Натомість у Мінекономіки планують 2021 року збільшити ВВП до 4,6%. Тим часом економічна ситуація в країні залишається дуже нестабільною. Якщо зростання економічних показників розвинутих країн зумовлено передусім додатковими фінансовими стимулами, які пропонують державні органи влади, то в Україні все відбувається не завдяки, а всупереч. Підтримка в країнах ЄС Європейська комісія понад рік тому, у розпал пандемії, запровадила план із відновлення економіки «Наступне покоління ЄС». Мета – забезпечення сталого й справедливого економічного відновлення для всіх 27 країн – членів ЄС. Загальний бюджет «антикоронакризових» заходів ЄС сягне 1,85 трлн євро. Цю суму заклали до бюджету Євросоюзу на 2021–2027 роки. Гроші розподілили за трьома напрямами: підтримка держав-членів в інвестуванні та проведенні реформ, перезапуск економіки ЄС через стимулювання приватних інвестицій і реагування на вразливості, які показала криза. Дві третини коштів (майже 500 млрд) залучатимуть як гранти, а решту – як позики. Економічні стимули в США У США очікують, що вже у цьому кварталі перевищать допандемічні економічні показники. А до кінця року ВВП вийде на рівень, який очікувався до пандемії, а згодом і вище за нього. Причина швидкого відновлення – рішучі дії уряду США. Зокрема, ще на початку локдауну, крім адресної грошової допомоги, Мінфін США дозволив підприємцям відтермінувати сплату податків на три місяці. Фізичним особам дали право відкласти податкові зобов'язання на суму до $1 млн, а корпораціям – на $10 млн. Федеральний резерв різко знизив облікові ставки і не планує їх підвищувати до 2024 року. Конгрес США схвалив виплати для стимулювання підприємств, збільшив допомогу по безробіттю. Фіскальна відповідь на пандемію становитиме $5,1 трлн. Це майже втричі більше, ніж під час кризи 2007–2009 років. Ці фактори дуже обмежили шкоду економічній системі й дозволили швидко відновитися. Податкова реформа у Бразилії А у Бразилії навіть пандемія не зупинила другого етапу податкової реформи, що, зокрема, дозволило підвищити неоподаткований мінімум на 30%, і це вже відчувають понад 5 млн людей. Крім того, у країні зробили зручну градацію податку на доходи фізичних осіб ( 7,5%, 15%, 22,5% и 27%). Фіскальні послаблення також відчувають компанії. Малий бізнес взагалі звільняють від сплати податків із частини прибутків та дивідендів, якщо сума не перевищує визначений ліміт, а базову ставку податку на прибуток знижують удвічі – з 15% до 7,5% Такий перерозподіл податків на тлі економічної кризи, напевно, приверне в країну більше інвесторів, підтримає бізнес та добре вплине на добробут людей. Податкова мотивація в Польщі У сусідній з нами Польщі також запровадили податкову реформу. Головна мета – відновлення після пандемії. Реформа передбачає, зокрема, такі основні нововведення: ліміт неоподаткованого мінімуму збільшено в більш ніж 3,5 раза; майже в 1,5 раза збільшиться сума (з 85 000 до 120 000 злотих), з якої починають стягувати підвищений податок на доходи фізичних осіб – 32 %. Крім того, зміняться відрахування на медичне та соціальне страхування – для тих, хто заробляє понад 11 000 злотих на місяць (75 000 грн), виплати збільшаться, а хто заробляє менше – залишаться на минулому рівні. До того ж Польща ініціює повернення громадян-заробітчан. Для тих, хто стає податковим резидентом країни, протягом чотирьох років діятиме 50%-ва знижка на податки з доходів фізичних осіб. Скористатися цим зможуть ті, хто три роки не жив у Польщі, але раніше отримував там дохід. Ці ініціативи діятимуть з 2022 року. Закручування гайок в Україні На тлі таких масштабних програм підтримки національних економік країнами світу, Україна з виплатами ФОПам 8000 грн як компенсації за обмеження роботи в локдаун виглядає, як бідний родич. А найближчим часом країну чекає ще й збільшення податків та посилення контролю за витратами громадян. Сумнозвісний законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який Рада підтримала в першому читанні в липні, експерти вже охрестили найбільш репресивним за всю історію країни. Ініціатори просували законопроєкт як «антиолігархічний», адже він передбачає, підвищення ставок акцизів і податків для важкої промисловості, яку курують мільярдери. Але в цьому ж законопроєкті чимало норм, які не лише стосуються  «боротьби з олігархами», а й «полюють» на середній та малий бізнес. Також проєкт закону передбачає підвищення податків на нерухомість. Наприклад, податок на дохід фізичних осіб зросте з 5 до 18% для сум з продажі третього й подальших об’єктів нерухомості. За словами експертів, це може підвищити ціни на нерухомість на 30–40%. У законопроєкті передбачено підвищення плати за користування радіочастотами на 5%, що також потягне за собою збільшення цін на мобільний інтернет і зв’язок. Одна з позитивних норм законопроєкту – підприємців звільнять від оплати 18% податку на гранти від Українського фонду стартапів, проте чи варто це інших «родзинок» змін у законодавстві? Зазначимо також, що проєкт закону значно розширює повноваження фіскальних органів. Зокрема, надає податковій службі право стягувати борг за рахунок коштів у банку боржника за рішенням фіскального органу без рішення суду. Крім того, штрафи нараховуватимуться без права оскарження – сперечатися можна буде лише після сплати. Якщо в компанії є податковий борг, керівнику через суд можуть заборонити виїжджати за кордон до того часу, як борг не буде повністю погашено. Великим платникам податків у новому законопроєкті забороняється списувати збитки минулих періодів у повному обсязі. Підприємці вже прозвали цю норму «податок на прибуток зі збитків». Не випадково Європейська Бізнес Асоціація назвала цей законопроєкт одіозним і вважає, що він може посилити кризу в економіці і не збільшить, а навпаки, зменшить податкові надходження. Напруженості на фінансовому ринку додав закон про фінансовий моніторинг.  Основна причина хвилювань – це збільшені десятикратно штрафи за порушення правил ідентифікації своїх клієнтів. Порогова сума перевірки фінансових операції збільшилася зі 150 000 грн до 400 000 грн, при цьому суттєво розширився перелік суб'єктів фінансового моніторингу. Активні користувачі банківських послуг вже відчули на собі нововведення, особливо ті, у кого багато готівки, але не підтверджено джерела походження коштів. Адже тепер, якщо клієнт не можете пояснити легальне походження грошей, у певних випадках банк цілком законно може заблокувати або відмовитися проводити його платіж. До того ж потрапити під фінмоніторинг тепер можна при будь-якому здійсненні великих платежів. Попереду ще одна ініціатива влади – податкова амністія, адже з 1 вересня і протягом року українцям пропонують легалізувати майно та статки, придбані за рахунок тіньових доходів. Для цього потрібно задекларувати своє майно та сплатити збір. Його розмір залежить від розміщення активів. Для власників облігації внутрішньої державної позики ставка становить 2,5%. За майно чи кошти, розміщені в Україні, доведеться сплатити 5%. Для власників активів за кордоном ставка підвищується на 9%. Чиновники запевняють, після цього податківці не матимуть питань щодо походження грошей і можна буде розпоряджатися майном, уникнувши будь-якого покарання. Замість післямови У часи, коли у світі посилюється роль держав у відновленні національних економік, українська влада робить надто мало, щоб вийти з коронакризи якомога швидше і не втратити надбання, які були досягнуті напередодні. Відсутність довгострокового антикризового плану дій, орієнтованого на подолання наслідків пандемії, загрожує затягуванням рецесії в Україні, а нестача дієвих інструментів поліпшення інвестиційного клімату, відновлення підприємництва та запровадження інноваційних видів діяльності, посилить розрив із провідними економіками світу. Перемогти в жорстокій конкуренції та утриматися на плаву в жорстких економічних умовах здатні лише ті, хто змінюється швидко й діє нестандартно. Настав час переусвідомити умови ведення бізнесу, знайти інноваційні рішення, щоб працювати по-новому. Стежте за новинами міжнародних та національних ринків і будьте успішними! Автор: Дмитро Рибальченко, директор фінансово-бухгалтерського департаменту Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20230425-postupove-oduzhannya-yak-rizni-derzhavi-pidtrimuyut-biznes-u-postkovidnij-ekonomici
Подробнее

16 августа 2021
Вивести на орбіту: де обертаються інвестори і як їх шукати
Опинитися в потрібному місці в потрібний час для підприємця – великий успіх. Утім, покладатися лише на успіх у бізнесі може бути занадто дорого. Тому значно ефективніше, якщо для реалізації бізнес-ідей ви знатимете місця, де можна зустрітися з інвесторами, партнерами, експертами – тими, хто допоможе втілити наміри в життя. Потужна бізнес-спільнота Звісно, ви можете обговорити свою бізнес-ідею з друзями чи родичами, і навіть отримаєте чимало захоплених відгуків, але малоймовірно, що ці коментарі будуть конструктивними. Будь-яка бізнес-ідея потребує професійної думки фахівця. Адже йдеться не лише про підтримку та майбутні прибутки, а й про ризики, які стоятимуть на шляху до реалізації проєкту. Зазвичай, успішні інвестори заробляють гроші саме на правильній оцінці ризиків. А щоб правильно їх виявити та оцінити, треба бути обізнаним у сфері, куди плануєте інвестувати свої ресурси. Оцінити перспективи, наприклад, традиційного виробничого сектору може бути простіше, аніж інноваційного продукту чи нової бізнес-моделі. Але це не має зупиняти від створення нових бізнесів у «блакитних океанах». Обмін ідеями та досвідом, спілкування з однодумцями, запит на знання та пошук партнерів є головною метою підприємницьких спільнот. Досить часто активні учасники відомих нам бізнес-спільнот – це успішні підприємці зі значним досвідом управління компаніями, які мають фінансові ресурси і потенційно можуть стати інвесторами для вашого нового бізнесу. Тож участь у бізнес-спільнотах ми рекомендуємо кожному, хто планує розвивати власний бізнес чи залучати інвестиційні кошти. Професійні виставки та форуми Коли нашій команді потрібна експертиза щодо особливостей галузі, обладнання або технологій – ми надаємо перевагу спеціалізованим заходам: виставкам, форумам, конференціям. Адже там можна зустріти всіх необхідних фахівців, порівняти альтернативні думки різних спеціалістів, довідатися деталі того чи іншого процесу і навіть порозпитувати про «підводне каміння» у безпосередніх учасників ринку. До того ж часто в межах виставок організовуються воркшопи, семінари та презентації. На таких спеціалізованих форматах також зі значною ймовірністю можна зустріти однодумців чи конкурентів, обмінятися з ними думками. Отже, перевірено: виставки – це не лише ярмарки і торгівля, а й хороша нагода відчути професійне середовище, стати активним учасником спільноти, а також оцінити власні перспективи під іншим кутом зору. Інвестиційні пітчинги Заявити про себе підприємцям-початківцям часто допомагають різноманітні інвестиційні конкурси «пітчингів». Як свідчить наш досвід, якісно представлена ідея суттєво збільшує шанси бути поміченим інвесторами та учасниками ринку. Крім того, пітчинг – це ще й напрочуд корисний нетворкінг, який сприяє обміну інформацією між людьми зі спільними професійними інтересами. Радимо сприймати учасників інвестиційного пітчингу як коло потенційних партнерів і/або колег. Вони швидко можуть ров'язувати різнопланові завдання: знаходити потенційних клієнтів, постачальників, виконавців, інвесторів, вирішувати кадрові питання тощо. Відвідувати такі зустрічі доцільно як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. На них варто обмінюватися ідеями, адже в подальшому саме це може спрацювати і створити з вашого проєкту нового українського «однорога». Виробничий консалтинг У європейських країнах поширені послуги інжинірингово-консалтингових компаній. Вони не лише досліджують тенденції ринку, а й допомагають підібрати ефективні технології та оптимальне обладнання для проєктів у виробничій сфері. З ними можна проконсультуватися щодо власних бізнес-намірів і з’ясувати найефективніші шляхи їхньої реалізації. Якщо у вас вже є команда, яка може презентувати певні результати спільної роботи – зовнішні фахівці допоможуть ідентифікувати ризики, оцінити інвестиційні бюджети, графіки реалізації, що загалом підвищить шанси на успіх. Що цікавить потенційного інвестора? Зазвичай – це обсяг інвестицій, собівартість продукту, джерела сировини та канали збуту, бізнес-модель загалом. Відповідно достовірна й повна інформація, перевірена спеціалістами індустрії, можете стати запорукою успішнішої та ефективнішої взаємодії з інвесторами. Здебільшого в успішних стартап-проєктах є сильний підприємець-управлінець (CEO) і технічний спеціаліст (CTO). Але, якщо одного із фахівців у вашому проєкті наразі немає, інженерно-управлінський консалтинг стане вам у пригоді на етапі підготовки до залучення інвестицій. Open Days в інвестиційних компаніях, фондах, акселераторах Чи можна звернутися з бізнес-ідеєю за консультацією безпосередньо до інвестиційної компанії чи фонду без належної підготовки? Авжеж! Тим паче, що активні інвестори сьогодні є відкритими в режимі 24/7. Але успішність у цьому разі залежатиме від ступеню «зрілості» та унікальності проєкту. Варто заначити, що у будь-якому бізнесі, а інвестиції – це, найперше, бізнес, – зустрічатися з усіма охочими можливості немає. Тому інвестор докладно розглядатиме лише ті проєкти, які відповідають «профілю» інвестиційної компанії. Насамкінець, як приклад, зазначимо основні передумови для зацікавленості в проєкті, з огляду на нашу інвестиційну політику: проєкти, які базуються на IT, – високотехнологічні, експортно-орієнтовані, інноваційні; ступінь зрілості ідеї – від бізнесу, який працює, до стартапу; географія проєкту – як Україна, так і країни ЄС, США, в окремих випадках Азії/Африки; масштаб бізнесу (наявного або потенційного), у який залучають кошти. Адже наші інвестиції можуть бути і $1 млн, і $10 млн – вони мають відповідати масштабам проєкту й бути обґрунтованими; рентабельність – взаємопов’язана з ризиками проєкту, але цільова має бути від 15–25%. Бажаємо вам вдалого бізнесу та ефективних інвестиційних партнерів! Автор: Сергій Гарбар, директор департаменту управлінського консалтингу Nota Group, менеджер інвестиційних проєктів групи компаній «Октава Капітал» Джерело: https://mind.ua/openmind/20229289-vivesti-na-orbitu-de-obertayutsya-investori-i-yak-yih-shukati?fbclid=IwAR3V99B2tcPcsdzSj3mnTXqoKhut6GB9WlARGm_jIZK21qbCdn2FCy8OKGA
Подробнее

19 июля 2021
Участь інхаус-юриста в кримінальних ризиках бізнесу: як не стати співучасником?
На жаль, на сьогодні об’єктивна реальність у кримінально-правовій площині України не надто оптимістична. Збільшення кількості та чисельності правоохоронних та антикорупційних органів на правовій карті України зумовлюють пропорційне збільшення ризиків для бізнесу. І як свідчить практика, введення абсолютно прозорої та законної діяльності аж ніяк не застрахує компанію від візитів силових структур, а її керівництво від кримінальних переслідувань. Неприємною тенденцією є те, що в Україні спостерігається збільшення кількості зареєстрованих кримінальних проваджень проти бізнесу. Статистика свідчить, що за результатами лише періоду з січня по квітень 2021 року за статтею 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» зареєстровано майже половина кримінальних проваджень (4 816) від зареєстрованих у 2020-му (11 160) чи 2019-му (9 074) за весь рік. За статистикою зареєстрованих кримінальних проваджень у сфері господарської діяльності протягом першого кварталу 2021 року уже зареєстровано 2 493 проваджень, хоча за чотири квартали 2020 року було зареєстровано лише вдвічі більше (5 342) провадженнь (у 2019 році зареєстровано 5 947 проваджень, у 2018-му – 6 334). Але маємо для вас й хорошу новину: лише невелика частина цих переслідувань завершується направленням обвинувального акту до суду і ще менша частина витримує судовий контроль. Утім, такі ситуації створюють безліч неприємностей, які можуть значно пригальмувати бізнес-процеси, та в результаті – дорого коштувати власникам бізнесу. Інхаус-юристи на підприємствах – одні з найперших категорій співробітників, над якими висить Дамоклів меч кримінального переслідування. Ще декілька цифр Ми провели ілюстративне дослідження на тему «Наскільки інхаус-юристи беруть участь в кримінальних ризиках?». Під час дослідження ми опитали півсотні керівників юридичних служб великих українських компаній. Ось кілька красномовних показників з того опитування: 95 % керівників юридичних служб брали участь в управлінських рішеннях компанії; 60 % керівників юридичних служб підписували документи з прийнятих управлінських рішень; до повноважень 57,5 % опитаних респондентів входить узгодження фінансових транзакцій компанії; у більшості компаній (57,89%) не передбачений захисний механізм з метою недопущення персональної відповідальності інхауса; у 42,5% опитаних були випадки, коли юрисконсультів залучали до слідчих дій щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю компанії; у функціонал 97,5% респондентів входить робота з ризиками та загрозами компанії. З якими видами ризиків працюють інхаус-юристи? Дослідження продемонструвало такі результати: Неправомірні дії з боку державних органів (95%) Неправомірні дії контрагентів (92%) Незаконні дії конкурентів (74%) Дії співробітників (74%) Рейдерство (39%) На першій лінії захисту Корпоративні юристи перебувають на першій лінії оборони компанії. Правників часто залучають до розробки проектів договорів, первинної документації, розробки бізнес-процесів, проектів податкової оптимізації, абощо. До будь-якої із цих ситуацій інхаус-юриста можна притягнути як співучасника, а то й організатора-ініціатора тієї чи іншої схеми. Особливо, якщо на одному із папірців стоїть підпис цього юриста. Ось такою є об’єктивна реальність. Утім, за своєю природою юрист не має поєднувати адміністративно-розпорядчі функції, які потім винахідливі правоохоронці можуть кваліфікувати як співучасть в економічному злочині. Юрист це та особа, яка готує компанію до того, аби таких проваджень не було. У дещо ліпшій ситуації знаходяться юристи міжнародних компаній, представлених на території України. Адже статус іноземного резидента або неризиковість бізнес-моделі іноді дозволяють міжнародним компаніям зберегти статус-кво перед правоохоронцями. За усталеною практикою міжнародних компаній до супроводження проектів чи вирішення вузькоспеціалізованих завдань залучаються місцеві юристи-спеціалісти з тієї чи іншої галузі права. Адже міжнародники воліють не експериментувати з успішним розвитком проекту та не ставити власну репутацію на кін. Проте, абсолютним імунітетом іноземні резиденти не володіють. І якщо у кримінально-правовій площині виникають труднощі, то захиститися іноземцям в Україні не так легко. У нас досі відсутня спеціальна інституція, яка б ефективно захищала інтереси іноземних інвесторів. Як уникнути небезпечних ситуацій? Порада перша. Існує думка, що юрисконсультам варто вступати в лави адвокатів (поступове запровадження в Україні адвокатської монополії цю думку тільки підсилило), а юридичні служби структурувати у форми адвокатського бюро чи об’єднання. Така думка обґрунтовується тим, що у адвокатів набагато більше прав та гарантій. Дійсно, у такому разі на матеріали юриста буде розповсюджуватися адвокатська таємниця, навіть якщо досьє адвокат буде вилучено, докази здобуті незаконним шляхом вважатимуться непустими. Проте, статус адвоката сьогодні аж ніяк не панацея. Навпаки, в очах правоохоронних органів адвокатське свідоцтво іноді виступає «червоною ганчіркою». А кількість обшуків в адвокатських офісах за останні декілька років тільки підтверджують цей факт. Порада друга. До великих угод та проектів варто залучати зовнішніх юридичних консультантів. Вузька спеціалізація зовнішнього радника допоможе передбачити ширше коло ризиків ще й до їх виникнення. Окрім того, варто їх залучати при підготовці відповідей на запити регуляторних та правоохоронних органів. Порада третя. Створіть максимально нецікаву та незрозумілу для правоохоронців структурну бізнес-модель. Хоча складна бізнес-модель і не стане запорукою успіху, але дозволить компанії заощадити час для того, аби оговтатися, акумулювати сили і розробити план контратаки. Порада четверта. Використовуйте у своїй роботі новітні інструменти. Перехід на електронний документообіг, зміна форми візування документів та запровадження електронного процесу погодження – усі ці елементи допоможуть у протистоянні з силовиками. Уся важлива інформація має «бути в хмарі», а комп’ютери експерти радять використовувати лише як друкарські машинки. Потрібно залишати якомога менше інформаційних слідів, і це неважко при сучасному розвиткові технологій. Порада п’ята. Дотримуватися слід не тільки інформаційної гігієни, а й гігієни ділової кореспонденції. Відповідаючи (і не тільки в пошті, а й будь-якому месенджері) колезі чи контрагенту варто пам’ятати, що будь-яка ваша переписка може стати доступною третій особі. А подаючи правову інформацію потрібно вказувати посилання на судову практику, норми законодавства та роз’яснення контролюючих органів. Порада шоста. Будьте пильними. Як свідчить статистика, найбільша кількість проблем надходить з боку податкових органів. Отже, у юридичній службі має бути професіонал з податкового права. Варто пам’ятати, що більшість проблем у компанії відбуваються через кадри – тому ними також потрібно опікуватися. Але це вже задача служби безпеки, а не юриста. Резюмуючи підкреслимо, що юрист перебуває на передовій захисту компанії від тиску правоохоронців чи спроб рейдерських захоплень, він захищає від переслідувань і топменеджмент, інші органи управління, проте має подбати й про власний захист. Усі компоненти управління, ризиків та комплаєнсу мають працювати злагоджено – як єдиний організм. І тільки тоді можна буде уникнути переслідувань, або позбавитися їх з мінімальним втратами. Варто пам’ятати, що навіть найфаховіший юрист не може бути професіоналом в абсолютно всіх галузях права та з усіх юридичних питань. У разі виникнення незнайомих та ризикових викликів варто не зволікати та залучати до роботи зовнішніх радників, які мають успішний досвід і високу експертизу саме в таких справах. Автор: Тетяна Андріанова, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», СЕО Nota Group Джерело: https://eba.com.ua/uchast-inhaus-yurysta-v-kryminalnyh-ryzykah-biznesu-yak-ne-staty-spivuchasnykom/
Подробнее

5 июля 2021
Як рахуватимемо: коли можна передати бухгалтерію в чужі руки?
Передати на аутсорсинг сьогодні можна безліч видів операційної діяльності компанії. Розвиток технологій та можливості, до яких підштовхнула пандемія, прискорили цей процес. Спілкуватися з клієнтами можуть зовнішні кол-центри, забезпечувати той чи інший сервіс – сторонні компанії, виконувати певні види робіт довіряють фрилансерам, а певні завдання – консалтинговим компаніям. Проте деякі види діяльності бізнес не завжди готовий віддати в чужі руки. Зокрема, щодо бухгалтерії завжди виникають питання і дуже ретельно зважуються ризики. Чи вигідно користуватися такими послугами та наскільки безпечно віддавати бухгалтерію на аутсорс, розповів порталу Mind керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Дмитро Рибальченко. Іноземні підприємці вже давно визначилися: віддають перевагу спокійному веденню основної діяльності, а ведення податкового та бухгалтерського обліку – професіоналам. У Європі 86% компаній малого та середнього бізнесу користуються послугами аутсорсерів, у США – 92%, а в Ізраїлі ще більше – 96%. В Україні ж, незважаючи ні на що, поки більшість компаній мають у штаті власних бухгалтерів. Проте останні роки з огляду на нестабільну економічну ситуацію та постійну зміну умов ведення бізнесу дуже активно формується ринок бухгалтерського аутстафінгу та аутсорсингу. Спочатку визначимося «що є що» та розглянемо переваги та недоліки кожного з підходів. аутсорс (від англ. «оutsourcing») – передача підряднику непрофільних функцій компанії; аутстаф (від англ. «оutstaffing») – використання послуг позаштатних працівників; інхаус (від англ. «іn house» ) – внутрішній відділ у компанії (не плутати з дистанційною роботою з дому (!). Інхаус Традиційно ведення бухгалтерського обліку компанії виконує штатний працівник або ж цілий відділ. Це звично та зручно. До того ж керівник може ставити бухгалтерському відділу специфічні доручення. Проте зазвичай достеменно оцінити якість професійних знань, а також людські якості людини, яку винаймають на роботу, неможливо. Тож іноді в бухгалтерській роботі можуть бути помилки. Іноді вони мають чималі фінансові наслідки – штрафи та необхідність аудиту. Ускладнює роботу бухгалтерів і законодавство, яке дуже часто змінюється. Робота кваліфікованого та досвідченого бухгалтера коштує досить дорого. Крім того, компанія має витрачати гроші на обладнання робочого місця, оновлення спеціалізованого бухгалтерського програмного забезпечення, а також турбуватися про регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації для штатних працівників. Тож іноді супутні витрати на бухгалтерію складають чи не половину зарплатного фонду штатних співробітників відділу. Аутстаф Цей вид бухгалтерських послуг передбачає формальне звільнення штатних співробітників і одночасне працевлаштування до аутстафінгової компанії. При цьому робоче місце та обов’язки працівників можуть не змінюватися. Фактично вони продовжать виконувати доручення свого ж попереднього керівника. Аутстаф – дозволяє головній компанії скоротити кількість штатних одиниць без втрати кваліфікованих кадрів, а також мінімізувати податкові навантаження у середньому на 20% через скорочення кадрових служб та відсутність штрафів з боку контролюючих органів. Разом із тим така форма співробітництва не завжди задовольняє персонал, адже він  працевлаштований в одній компанії, а працює в іншій, яка існує фактично на папері. Аутсорс Бухгалтерський аутсорсинг – часткова або повна передача повноважень бухгалтерії сторонній компанії, яка спеціалізується на наданні послуг бухгалтерського обліку. Тобто при використанні аутсорсингу купується послуга, а не праця фахівців. Перехід на аутсорс дає можливість компанії, по-перше, зосередитися на основному бізнесі, по-друге, підвищити якість бухгалтерського обліку та звітності, по-третє, знизити кількість персоналу та скоротити витрати при відсутності активної діяльності. Фірма, яка користується послугами аутсорсингової компанії, завжди розуміє яку послугу й у якому обсязі замовляла, скільки це коштує і що отримає в результаті. Ринок бухгалтерського аутсорсингу в Україні лише формується. Але вже на теперішній час його загальний обіг сягає $10 млн. Основний попит на такі послуги забезпечують підприємства малого бізнесу з невеликим штатом співробітників, підприємства, які не мають постійного офісу з невеликим документообігом. Великий бізнес в Україні поки дуже обережно ставиться до аутсорсингових послуг: здебільшого ними користуються підприємства з іноземним капіталом або йдеться про невеликі аутсорсингові контракти. Одна з причин – в Україні дуже мало національних аутсорсингових компаній, які можуть запропонувати послуги міжнародного рівня та належний рівень захисту інформації. Поки на ринку переважають невеликі приватні компанії. Стримує збільшення кількості бухгалтерських аутсорсингових компаній і велика частка тіньового бізнесу в Україні. Адже цільова аудиторія аутсорсерів –  виключно «білий» бізнес. Кому підходить бухгалтерський аутсорс?  стартапам – оскільки їхні керівники повністю занурені у бізнес-процеси і не можуть розпорошуватися на супутню діяльність; іноземним підприємствам – власники яких не дуже хочуть вникати в тонкощі іноземного законодавства; мініфірмам – де винаймати штатного бухгалтера невигідно, а користуватися послугами фрілансерів ненадійно; холдингам – у в яких на аутсорс передається частина бухгалтерських справ чи окремі напрями; компаніям зі специфічною діяльністю – де бухгалтерський облік потребує вузькопрофільних знань; сезонному бізнесу – адже йому невигідно утримувати бухгалтерію поза активним періодом роботи; компаніям із кількома співзасновниками – задля забезпечення «прозорості» бухгалтерії. Крім того, час від часу виникають ситуації, коли послуги аутсорсингу стають життєво необхідними. Наприклад, коли ваш бухгалтер раптом звільнився, аудит виявив системні помилки у веденні бухгалтерського обліку, бухгалтер «попався» на фінансових махінаціях, контрагенти скаржаться на помилки тощо. Кому категорично не підходить зовнішній бухгалтер? Є низка причин, які роблять використання аутсорсингу недоцільним. Це: консервативне керівництво компанії; специфічні вимоги до бухгалтерського обліку; коли деякі процеси регулюються в ручному режимі; коли бізнес працює в «тіні» або ж частина угод проходить через технічні фірми. Розвиток бухгалтерського аутсорсингу – перспектива найближчих 10 років. Але треба врахувати, що саме в цей  час розвиватиметься й цифрова автоматизована та роботизована  бухгалтерія, хоча, на нашу думку, в осяжному майбутньому штучний інтелект повністю замінити мозок кваліфікованого бухгалтера не здатен. Автор: Дмитро Рибальченко, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20227621-yak-rahuvatimemo-koli-mozhna-peredati-buhgalteriyu-v-chuzhi-ruki
Подробнее

Свяжитесь с нами

Отправьте запрос, и мы перезвоним вам




    ИЛИ