arrow

Наши Новости

25 мая 2022
Втратили бізнес через війну? Алгоритм дій для фіксації збитків
Війна змінює пріоритети. У цьому кожен із нас пересвідчився на власному досвіді. І якщо ще вчора ми дбали про розширення бізнесу, поліпшення побуту, примноження соціальних благ та цінностей, то сьогодні головні наші завдання зосередилися на збереженні власного життя, життя і здоров’я своїх рідних та близьких. Авжеж, повномасштабна війна стала шоком для кожного із нас. Та варто пам’ятати про те, що Росія, яка розпочала це варварське вторгнення, рано чи пізно заплатить за кожний зруйнований будинок, лікарню, школу, завод, сторицею заплатить за кожне загублене життя українця. Саме тому, зіштовхуючись із наслідками бойових дій впритул, вкрай важливо зробити «домашнє завдання» – закріпити, закарбувати, зібрати належні докази завданих загарбником збитків. Ефективні механізми компенсації за пошкоджені чи знищені об’єкти ще напрацьовуються державою. Наприклад, 1 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (реєст. № 7198). І, переконані, цей законодавчий акт буде не єдиним у процесі пошуку відповідей на всі проблемі питання, пов’язані з компенсацією за втрачене майно. Тож зараз важливо здійснити максимальну кількість кроків для фіксації доказової бази, аби у майбутньому пришвидшити процес відшкодування збитків. Якщо під час бойових дій постраждав ваш бізнес, то швидше за все, вага відповідальності за фіксацію доказів лягає на вас як власника, чи уповноважену вами особу. <h3><strong>Отже, алгоритм дій буде наступним</strong></h3> <strong>По-перше</strong>, слід зібрати та зберігати в безпечному місці всі правовстановлюючі та правопідтверджуючі документи на майно, зробити з них копії (зберігати їх в іншому місці), а також зробити електронні копії кожного документу та зберігати їх на хмарних носіях. Йдеться не лише про документи на нерухомість, а й на транспортні засоби, продукцію, виробничі потужності, фіскальні чеки на техніку абощо. Значно полегшить подальший процес оцінки надані вами документи (бухгалтерські довідки, акти оцінки) щодо підтвердження вартості пошкодженого або зруйнованого майна. <strong>По-друге</strong>, слід звернутися до державних органів. Якщо сталася пожежа або інша аварійна ситуація, до ліквідації наслідків залучається Державна служба з надзвичайних ситуацій, яка має скласти акт пошкодження або руйнування майна із зазначенням причини такого руйнування. За можливості слід зберегти копію такого акта. Зафіксувати пошкодження або руйнування та скласти відповідний акт також можуть місцеві органи влади (відповідна районна державна адміністрація, військова адміністрація регіону). Зокрема, до місцевих органів можна звернутися із заявою щодо складення акта обстеження майна. Обов’язковим кроком має стати написання заяви про вчинення злочину до правоохоронних органів. У заяві слід описати події, які стали причиною руйнування, перелічити самі руйнування, надати відповідні докази. Також треба отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ініційованого вами кримінального провадження. <strong>По-третє</strong>, варто самостійно зафіксувати на фото та відео стан будівлі, виробничих потужностей. Зібрати письмові свідчення від осіб, які були очевидцями події злочину, або стали свідками наслідків. Збережіть контакти свідків, вони можуть стати у пригоді при подальшому розслідуванні злочину. За можливості, обов’язково із додержанням правил безпеки, – зафіксуйте на камеру боєприпаси чи техніку, які стали причиною руйнування. Якщо руйнування вашого бізнесу стали предметом висвітлення у ЗМІ – збережіть ці повідомлення у якості додаткового джерела доказування. <strong>По-четверте</strong>, надійним інструментом для приватних осіб є застосунок «Дія». «Дія» дозволяє повідомити про пошкоджену або знищену нерухомість внаслідок військової агресії Росії. Щоб подати заяву, потрібно вказати дані про пошкоджений об’єкт, фото та опис пошкоджень та контактні дані. «Дія» в основному орієнтована на приватних осіб, які можуть повідомити про пошкоджені квартири, інші житлові приміщення, приватні садиби. Проте, як то кажуть, на війні всі засоби хороші. Отже, якщо війна прийшла на ваше подвір’я, не треба впадати у відчай, навпаки – зберігайте тверезу голову та зробіть максимум дій для фіксації обставин події та її наслідків. Це дозволить отримати компенсацію за завдані збитки, а в майбутньому відбудувати бізнес з новою силою та потужністю. У цей складний час головне дбати по людський капітал – основу кожного бізнесу, адже він унікальний та незамінний. А стіни можна звести заново і ще вищими. Можна купити новіше і якісніше обладнання. Почати бізнес із нової сторінки. <em>Автор: <strong>Тетяна Андріанова</strong>, керуючий партнер Nota Group.</em> <em>Джерело: <a href="https://eba.com.ua/vtratyly-biznes-cherez-vijnu-algorytm-dij-dlya-fiksatsiyi-zbytkiv/">https://eba.com.ua/</a></em>
Подробнее

23 мая 2022
Кордони допомоги: скільки платитиме Німеччина біженцям з України
Через війну, розв'язану росією, з України виїхали вже понад 6 млн осіб. Така кількість біженців – неабиякий виклик для країн Європи. Найбільше наших співвітчизників довелося приймати сусідній Польщі. Про умови, які ця країна пропонує, Mind розповідав у матеріалах «Українські біженці в Польщі: як живуть та чи збираються повертатися» та «У приймах: як українцям легалізувати власний статус у Польщі». Чимало європейських країн також не лишилося осторонь української трагедії, і наші громадяни можуть обрати іншу країну для тимчасового прихистку. Про умови зміни країни перебування Mind писав у матеріалі «Гостини у ЄС: нюанси переміщення Європою для переселенців з України». Одною з країн, що запропонувала гідні умови для наших громадян, стала Німеччина. Які умови тимчасового прихистку пропонує ця європейська країна і скільки готова виділяти нашим громадянам на проживання, розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот. Згідно з рішенням федерального правління Німеччини від 27 квітня 2022 року, починаючи з 1 червня розмір фінансової допомоги для українців, що отримали тимчасовий захист згідно з параграфом 24, у Німеччині зросте. Відтак розмір базової ставки допомоги на дорослого становитиме 449 євро на місяць (Regelsatz Arbeitslosengeld II), на відміну від раніше отримуваних приблизно 300 євро, що могли варіюватися залежно від території перебування (федеральної землі). До цього українці отримували фінансову підтримку на підставі закону про шукачів притулку (Asylbewerbungsleistungsgesetz), а відтепер виплата допомоги регулюватиметься нормами Кодексу соціального забезпечення (SGB). Для того щоб оновити розмір соціальної допомоги, українцям необхідно буде зареєструватися в місцевому аналозі центру зайнятості, так званому Jobcenter, оскільки для отримання таких фінансових коштів наші переселенці будуть прирівняні до місцевих безробітних. При цьому взяття на облік осіб, що звернулися до Jobcenter, відбуватиметься в статусі шукачів роботи. Для чого Jobcenter? Місцеві відділки центру зайнятості здійснюватимуть не виключно пошук роботи для зареєстрованого українця, а й спрямовуватимуть усі можливі дії на інтеграцію такої особи серед німецького населення та її комфортне подальше проживання. Так, планується забезпечення доступу до мовних курсів, інтеграційних програм та навіть організація догляду за дітьми. Хто може бути зареєстрований? За замовченням, взяттю на облік у Jobcenter підлягають будь-які особи, що потрапили в надзвичайну ситуацію, внаслідок якої вони не можуть забезпечити власне утримання на території Німеччини, але мають змогу працювати. Проте є віковий ценз – особа, що претендує на фінансову виплату, має бути не молодша за 15 років та не старша пенсійного віку (важливо, що при цьому враховується пенсійний вік не той, що встановлений в Україні, а німецький – від 67 років незалежно від статі). Обов’язковою умовою є постійне перебування у Німеччині, проте такі умови можуть  поширюватися і на іноземних громадян – так, як це відбувається з українськими переселенцями. У такому випадку підставою є дозвіл на проживання. Розмір допомоги Розмір допомоги встановлений на державному рівні та може варіюватися залежно від соціального статусу заявника (від 449 євро до 285 євро). Також передбачений підвищений розмір соціальної допомоги особам, що її потребують, а саме: Вагітні жінки починаючи з 13 тижня вагітності – плюс 17% від стандартного розміру допомоги. Люди з обмеженими можливостями, що можуть працювати, – плюс 35% від стандартного розміру допомоги. Особи, що потребують дороговартісної дієти відповідно до медичних показань, – відповідно до запиту. Також можуть бути нараховані додаткові кошти для батьків-одинаків залежно від додаткових потреб, кількості та віку дітей. Отримання інших доходів Важливо зауважити, що фінансова соціальна допомога, про яку йшлося вище, може бути нарахована та виплачена виключно у випадку, якщо засоби існування не можуть бути покриті доходами або активами переселенців (до такої категорії також включаються збереження), адже призначення виплат проводиться виключно після перегляду соціальними робітниками потреб та статусу особи. Усі особи, що реєструються у Jobcenter, подають заяву на отримання допомоги, при цьому обов’язково вказуючи власний дохід та наявні активи. До такого доходу, зокрема, але не виключно, враховуються: отримання заробітної платні, винагороди за здійснення власної господарської діяльності, дохід від здавання майна в оренду, допомога на дітей/за інвалідністю/на утримання тощо, єдиноразовий дохід (наприклад, з продажу майна, спадщина, вихідна допомога тощо), стипендії та ін. Окрема увага приділяється доходу дорослих осіб, що перевищує 3100 євро, або наявність транспортного засобу на кожну працюючу особу в сім’ї, що перевищує вартість 7500 євро. Не враховується як дохід: Дохід від капітальних активів, що не перевищує 100 євро на рік. Доход від зайнятості, що не перевищує 100 євро на місяць (виключно для осіб, що не досягли 15 років). Неоподатковуваний дохід особи, що здійснює утримання домогосподарства (зокрема, подарунки неповнолітнім, вартість яких не перевищує 3100 євро). Також при здійсненні розрахунку доходу проводиться розрахунок чистої вартості майна, що вираховується від його валової вартості. Передбачена похибка розміром 10–20% від суми. Існують окремі норми для вирахування вартості авто: так, у разі, якщо для того, щоб дістатись до місця роботи, необхідний автомобіль, при підрахунку враховуються транспортні витрати у розмірі 0,20 євро за кілометр. Також враховуються витрати на страхування транспортного засобу. Водночас багато положень про визначення доходу є спірними, та у судовій практиці Німеччини наявні прецеденти стосовно оскарження розміру видатків, що мають враховуватись при визначенні допомоги, або санкцій за порушення соціального законодавства, що вже були розглянуті судами чи мають юридичні обґрунтування. Багато з них ще й досі є дискусійними та невизначеними, тому не буде зайвим звернутись за юридичною допомогою, якщо ви маєте сумніви щодо розміру призначеної допомоги. Виключення для українців При зверненні за соціальною допомогою необхідно враховувати, що вона призначена в першу чергу для осіб, що дійсно потребують фінансової допомоги та опинились у скрутному становищі внаслідок вимушеного переміщення. Лише у такому випадку Німеччина має намір забезпечити прожитковий мінімум особам, що не можуть покрити своє перебування за рахунок власних коштів. Що стосується майна осіб, що знаходиться в Україні (нерухомості, автівок, корпоративних прав тощо), роз’ясненням Федерального відомства зі справ мігрантів та біженців визначено, що у випадку, якщо частина активів переселенців залишилась на території України та/або відсутня можливість їх відчужити – такі активи не враховуватимуться при визначенні доходу в повній мірі. Таким чином, при перевірці враховуються власні доходи та майно, якщо до них дійсно є доступ. Проте зазначимо, що це не є підставою для невнесення такого майна до переліку активів при реєстрації в Jobcenter, оскільки приховування доходів та майнового статусу є прямою підставою для вимоги про повернення надлишково отриманих коштів відповідно до адміністративного або кримінального законодавства Німеччини. Пам'ятайте, що саме ця країна відома своєю ретельною бюрократією та перевіркою всіх, навіть на перший погляд незначних, нюансів. Окрім того, досі є спірним питання отримання винагороди фізичною особою-підприємцем, що отримує грошові кошти за свою працю на банківський рахунок – адже такий дохід нерідко може бути нерегулярний. Скоріш за все, судова практика з цього питання лише буде формуватись, тому в разі виникнення потреби не буде зайвим проконсультуватися з вашим юристом задля уникнення негативних наслідків. Автори: Анна Жакот, провідний юрист  Nota Group  Джерело: https://mind.ua
Подробнее

14 мая 2022
Nota Group, яка входить до групи компаній «ОКТАВА КАПІТАЛ», приєдналась до Глобального договору ООН
Наша компанія усвідомлює величезну вагу соціальної відповідальності бізнесу. Саме тому від моменту заснування і до цієї події ми ретельно аналізували вплив наших цінностей на внутрішніх та зовнішніх партнерів, а гармонійний розвиток кожного співробітника Nota Group сприймали як один із постулатів, на яких тримається місія компанії. Приєднуючись до Глобального договору ООН, ми беремо на себе обов’язок вести подальшу діяльність та відкоригувати нашу стратегію з урахуванням Цілей сталого розвитку та на основі десяти універсальних принципів у галузі прав людини, охорони праці, збереження довкілля та боротьби з корупцією. Адже на цих стовпах тримається стабільна та всеохопна економіка. Ми робимо важливий публічний крок до трансформації глобального світу за допомогою відповідального бізнесу. Nota Group зобов’язалася у своїй діяльності орієнтуватися на такі Цілі сталого розвитку: • Ціль 3: Міцне здоров’я • Ціль 4: Якісна освіта • Ціль 5: Ґендерна рівність • Ціль 8: Гідна праця та економічне зростання • Ціль 12: Відповідальне споживання • Ціль 15: Збереження екосистем суші • Ціль 16: Мир та справедливість • Ціль 17: Партнерство заради сталого розвитку Приєднання до Глобального договору ООН утвердить наші цінності, принесе користь суспільству та стане запорукою досягнення усіх короткострокових та довгострокових стратегічних цілей компанії.
Подробнее

10 мая 2022
Що робити, якщо багатоквартирний будинок постраждав від воєнних дій?
Що робити, якщо багатоквартирний будинок постраждав від воєнних дій? Унаслідок військових дій через збройну агресію країни-окупанта, пошкоджень зазнали багатоповерхівки в різних регіонах нашої країни. Якщо багатоквартирний будинок постраждав у війні та перебуває в аварійному стані, що робить небезпечним або унеможливлює подальше перебування у ньому, рекомендуємо підготувати колективне звернення від мешканців будинку до органів місцевої влади (далі – звернення) з метою проведення повного обстеження пошкоджень експертами. Експерт повинен встановити чи є безпечною подальша експлуатація будинку, чи, можливо, будинок підлягає демонтажу та потребує повної відбудови. У зверненні слід акцентувати на такому: дата та опис події (подій), яка призвела до пошкоджень нерухомості перелік пошкоджень, які отримав будинок; додати фотографії пошкоджень; зібрати підписи мешканців будинку з інформацією для зв’язку контактні дані відповідальної за звернення особи для зворотного зв’язку (це може бути голова ОСББ або інша особа, обрана мешканцями) Радимо адресувати звернення міському/сільському/селищному голові за місцем розташування багатоповерхівки, а також відповідному органу містобудування та архітектури. Прослідкуйте, щоб ваше звернення було зареєстроване та отримайте копію з відміткою про подання. Трапляються випадки, коли у багатоповерхівці частково або повністю руйнується квартира. У такому разі, власнику цієї квартири слід подати окрему заяву до територіального ЦНАП з переліком пошкоджень, доданими фотокопіями документів про право власності на житло, паспортними даними та РНОКПП власника, а також доказами пошкоджень (фотографії). Якщо зруйнована чи пошкоджена квартира була місцем єдиного місця проживання, подайте до ЦНАП заяву на отримання тимчасового житла. Не рекомендуємо проводити будь-які ремонтні роботи в багатоповерхівці чи квартирі самотужки до його ревізії та огляду посадовцями. Оскільки витрачені кошти на відновлення житла не будуть компенсовані власнику. Наразі чекаємо від держави розробленого механізму стосовно процедури та фінансування відбудови пошкоджених будинків та квартир. Якщо вам необхідна консультація та юридично грамотна фіксація пошкоджень та підготовка документів для відшкодування збитків, — звертайтеся до експертів Nota Group
Подробнее

5 мая 2022
Гостини у ЄС: нюанси переміщення Європою для переселенців з України
Чи можна з'їздити додому, не втративши статус біженця у країні тимчасового перебування Розв’язана росією повномасштабна війна змусила мільйони українців покинути свої домівки та задля особистої безпеки, безпеки своїх дітей шукати притулку в Європі. Можливості країн – сусідів України щодо прихистку наших переселенців обмежені, тому деякі з них вимушені були їхати далі. Війна створила умови, за яких безліч родин виявилися роз’єднаними, розкиданими по світу. Війна позбавила людей роботи, а знайти її за кордоном, на території тимчасового місця перебування, вкрай складно. Усі ці сучасні виклики породжують безліч питань. Відповіді на найпоширеніші із них, зокрема, чи можна з-за кордону повернутися додому на короткий час, надала Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот.  Повернення в Україну Ані законодавство України, ані правила ЄС не забороняють повернення українців додому в будь-який час. Проте існують певні процедурні відмінності для зворотного шляху особи, яка отримала статус біженця, та особи, що перебуває під тимчасовим захистом ЄС. Так, здійснення біженцем дій, спрямованих на повернення на територію власної держави прирівнюється до повернення під її захист. Що, відповідно, зумовлює автоматичну втрату статусу біженця незалежно від підстав та умов такого повернення. Натомість особа, яка отримала тимчасовий захист ЄС, може в будь-який зручний для неї час та на невстановлений термін повернутися до рідної країни без втрати цього статусу. Така можливість наразі є вкрай необхідною для осіб, чиї домівки розташовані на відносно безпечних територіях та є потреба відвідати сім’ю або родичів похилого віку. Як правове підтвердження викладеного вище наведемо положення Директиви Ради ЄС 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового напливу переміщених осіб. Про можливість добровільного повернення свідчить стаття 21 Директиви. Додатково зауважимо: якщо особа, яка користується тимчасовим захистом, має потребу поїхати до іншої країни – не члена ЄС чи Шенгенської зони, вона не втрачає належних їй пільг за умови подальшого повернення. Проте деякі країни Європейського Союзу на рівні внутрішнього законодавства можуть встановлювати строки для перебування українців за межами таких країн – надавачів захисту до моменту їх повернення без втрати такого статусу. Як правило, цей строк складає 30 днів (наприклад, у Польщі, що прийняла найбільшу кількість українців). Варто також зауважити, що в деяких країнах такого обмеження немає взагалі. Тож ця практика лише набуває поширення, тому рекомендуємо дізнаватись актуальну інформацію про можливу кількість днів для виїзду в місцевих державних органах, що займаються присвоєнням статусу тимчасового захисту, або у волонтерів, які іноді також володіють підтвердженою та перевіреною інформацією з цього питання. Навіть у разі втрати статусу тимчасового захисту, що надавався країною, внаслідок перевищення строку виїзду за її межі, особа може перебувати у такій країні на підставі безвізового режиму, хоча вже й без передбачених захистом пільг. Наприклад, у Польщі такий термін наразі подовжений до 31 грудня 2022 року замість загальних 90 днів протягом 180 днів. Окрім того, Директива не встановлює заборони для повторного клопотання про отримання статусу тимчасового захисту в разі його втрати. a Можливість переміщення територією ЄС Зазвичай українець, що отримав тимчасовий захист на території європейської держави, має право перебувати у ній протягом всього часу, встановленого таким статусом. У разі бажання або необхідності тимчасового виїзду за межі такої країни в інші держави ЄС, на таку особу поширюються загальні правила, встановлені для українських туристів та передбачені загальним безвізовим режимом за умови наявності біометричного паспорта. Такий виїзд та перебування в іншій країні Шенгенської зони можливі, але за умови загальної тривалості не більше 90 днів протягом 180 днів у одній країні. З цього правила є певні виключення. Деякі країни (серед них наразі Польща та Грузія) зробили винятки для українців та подовжили такі строки. При цьому кількість країн ЄС, до яких особа може завітати на 90-денний термін, не обмежена. Попри можливість перебувати у країнах Шенгенської зони додатково до країни – надавача захисту, офіційне право на працевлаштування українцеві може надати виключно остання (окрім випадків отримання цільового дозволу і в іншій країні також). Зміна країни тимчасового захисту Актуальним наразі є питання возз’єднання великих дружніх родин, які під тиском надзвичайних обставин були вимушені швидко покидати свої домівки та роз’їжджатися хто-куди будь-яким безпечним шляхом. Є й інша проблема – через великий наплив переселенців можливості країн-сусідів у працевлаштуванні та комфортному розташуванні усіх охочих – обмежені. Тож як змінити країну для тимчасового проживання? Зазначимо, що пункт 4 статті 26 Директиви передбачає можливість зміни держави надання тимчасового захисту з однієї на іншу. При цьому країна чинного надання статусу захисту має бути попереджена про такі плани переселенця, внаслідок чого дія тимчасового захисту припиняється, а особа обмежується у правах, передбачених статусом. Таким чином, технічна та законодавча можливість зміни держави, яка надає тимчасовий захист, існує і може бути реалізована при докладені певних зусиль особою, яка хоче ініціювати таку процедуру. Важливо зазначити, що при аналогічному бажанні біженця змінити країну свого укриття, йому доведеться розпочинати процес отримання такого статусу в іншій державі з початку. Країни-виключення Варто зауважити, що Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн не є країнами ЄС, але вони є країнами Шенгенської зони. Тому українці можуть прибувати до цих країн після перетину Шенгенської зони, але умови тимчасового захисту на їхніх територіях будуть відрізнятися від прав, гарантованих країнами ЄС. А от Данія є членом ЄС і країною Шенгенської угоди, проте вона не забезпечує процедури тимчасового захисту і не застосовує правила ЄС щодо надання біженства. Тому попри загальні правила, встановлені Директивою та іншими міжнародними угодами, що розповсюджуються на українських переселенців, радимо попередньо дізнаватись про тонкощі, пов’язані із країною, запланованою для прихистку. Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Джерело: mind.ua
Подробнее

26 апреля 2022
Триматись своїх: як вимушені переселенці за кордон мають сплачувати податки І як допомогти Україні
Росія принесла на нашу землю війну, і мільйони українців, тікаючи від ракет, бомб та куль окупаційного війська, змушені покинути свої домівки. Шукаючи прихистку за кордоном, серед іншого, треба пам’ятати про дотримання тамтешніх законів, адже статус тимчасового захисту ЄС потенційно передбачає можливість працевлаштування українців. Крім того, частина наших співгромадян має можливість виконувати свої трудові обов’язки перед українським роботодавцем дистанційно. Тож рано чи пізно може постати цілком логічне питання: куди сплачувати податки з отриманого доходу. Про це розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Анна Жакот.  Ці питання можуть бути нагальними й для певної частини українців, які виїхали за кордон ще до трагічних подій 24 лютого 2022 року та були зареєстровані як фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) для ведення власної господарської діяльності. Тож розглянемо деякі податкові виклики, з якими можуть зіштовхнутися законослухняні працівники ІТ-індустрії, фрилансери, а також підприємці інших сфер економіки, діяльність яких частково або повністю може здійснюватися з будь-якого куточка світу з подальшим отриманням доходу. Отже, податковим резидентом якої країни вважається українець у разі виїзду за кордон та отримання статусу особи, що потребує тимчасового захисту? Оподаткування доходів фізичних осіб Критерії, за якими визначається податкове резидентство, можна знайти у декількох джерелах: у національному законодавстві – Податковому кодексі України; у міжнародних угодах – Конвенціях про уникнення подвійного оподаткування, що мають вищу юридичну силу над національним законодавством. Наразі Україна уклала 74 таких Конвенції з урядами інших країн. Із детальним переліком цих актів можна ознайомитись на сайті Державної податкової служби за посиланням. Значна частина текстів таких Конвенцій складена на основі модельної угоди, тож їхні умови практично ідентичні. За статистикою, найбільша кількість українців виїхала до Польщі, Румунії, Молдови, Словаччини та Німеччини, тому, аналізуючи критерії визначення податкового резидентства, доцільно покликатися саме на Конвенції, укладені із цими країнами. Важливе уточнення: при визначенні власного статусу необхідно керуватися угодою тієї держави, де ви перебуваєте та отримуєте дохід. Власне, основним критерієм визначення податкового резидентства є саме місце проживання, постійне місце перебування, місце реєстрації або інший аналогічний критерій. Але у випадку тимчасового виїзду за кордон може виникнути неабияка складність з однозначністю тлумачення терміну «місце проживання». Чи можна вважати таким місцем звичне житло громадянина на території України (незалежно від того, власне воно чи орендоване)? Чи це локація тимчасового місця перебування (а часто і реєстрації) особи за кордоном? У таких випадках доцільно застосовувати наступні критерії: встановлення центру життєвих інтересів особи – місце тісних особистих та економічних зв’язків. За цим критерієм, у разі тимчасового перебування особи (зазвичай жінок) за кордоном можна вважати, що центр їхніх життєвих інтересів не змістився. Навіть у випадку отримання в іншій країні соціальної допомоги або заробітної платні внаслідок підробітку або повноцінного працевлаштування. Адже найголовніше – родинні зв’язки, економічна підтримка – часто залишається зосередженим саме в Україні; у разі, якщо однозначно встановити особисті та економічні зв’язки неможливо, до того ж особа не має постійного місця проживання в жодній з держав, країною податкового резидентства за замовчуванням визначатиметься країна постійного проживання особи (при цьому за основу береться часовий проміжок, що відповідає не лише терміну дії тимчасового захисту в ЄС); якщо ж особа постійно проживає на території обох країн, учасників відповідної Конвенції, вона визнаватиметься податковим резидентом тієї країни, в якій має громадянство. Щодо діяльності ФОП Попри всілякі упередження, оподаткування доходів ФОП не зазнає будь-яких змін у разі перебування особи в іншій країні та ведення нею господарської діяльності з-за кордону. Так, підприємець може працювати, укладати контакти (у тому числі з іноземними суб’єктами), отримувати прибуток з будь-якої точки світу із подальшим декларуванням та сплатою нарахованих податків. Зазначимо, що Україна також впровадила законодавчі послаблення-пільги для спрощення ведення господарювання під час дії воєнного стану. Так, ФОПам першої та другої груп спрощеної системи оподаткування з 1 квітня 2022 року та до припинення або скасування воєнного стану надано право не сплачувати суму єдиного податку. Окрім того, з 1 березня 2022 року і до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після цього ФОПам-спрощенцям дозволено не сплачувати єдиний внесок за себе. Як платити податки на користь України? Враховуючи важливість надходження дохідної частини у вигляді податків до бюджету нашої країни, що опинилася у вкрай складному становищі, акцентуємо на можливості збереження податкового резидентства в Україні в умовах вимушеного тимчасового проживання за її межами. На жаль, на практиці можуть зустрічатися поодинокі випадки встановлення над особою податкового резидентства країни її перебування без її бажання, зокрема зі спливом 183 днів постійного перебування в такій країні (що законодавчо визначається певною часовою межею для встановлення податкового резидентства країни проживання). У такому випадку є сенс звернутися до процедури взаємного узгодження. Така процедура може бути ініційована за заявою платника та має наслідком з’ясування податковими органами двох країн коректності визначення податкового резидентства. У цьому процесі дві сторони обмінюються думками та доходять до загального висновку щодо податкового статусу особи. Наостанок відмітимо, що саме надходження податків від платників робить можливим подальшу стабільність здійснення соціальних виплат нашою державою, відтак у цьому процесі зацікавлений кожен мешканець нашої країни. Автори: Анна Жакот, провідний юрист  Nota Group  Джерело: https://mind.ua
Подробнее

6 апреля 2022
Бізнес з іноземною пропискою
Інформаційна довідка щодо країн та умов отримання бізнес-резидентства Наріжним каменем при виборі іноземної країни для поширення свого бізнесу є база оподаткування. Ставка ПДВ, ПДФО, податку на прибуток, дивіденди, роялті, відсотки, соціальні збори – це та багато чого іншого слід ретельно зважувати при обранні країни для бізнес-резидентства. Проте податки – це далеко не єдиний аспект, на який слід зважати, роблячи цей вибір. У цій інформаційній довідці стисло проаналізуємо базу оподаткування та інші характерні особливості Чехії, Польщі, Бельгії, Угорщини та Балтійських країн. Реєстрація компанії в Чехії  У Чехії найпопулярнішими є такі форми для відкриття підприємства: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та акціонерне товариство (АТ). Для іноземних суб’єктів найвигідніше відкривати компанію на території Чехії саме в форматі ТОВ, тому зупинимося на ній детальніше. Переваги такої форми: швидкість відкриття компанії, ліберальна система звітності, простота управління. Мінімальний статутний капітал – 1 чеська крона (приблизно 0,04 євро). Зазвичай статутний капітал складає не менше 10 крон і повинен був сплачений до реєстрації компанії адміністраторові вкладів, який призначається на установчих зборах. Після відкриття банківського рахунку, адміністратор вкладів вносить статутний капітал на розрахунковий рахунок компанії. Статутний капітал поділений на паї (частки). Директор – щонайменше одна фізична або юридична особа, при чому вимог до їх резидентності немає. Акціонери (пайовики) – щонайменше одна фізична або юридична особа, вимог до їх резидентності також немає. У цьому випадку, замість засновницького договору, засновник зобов’язаний надати державному реєстратору одностороннє рішення про заснування компанії. Загальнодоступна інформація: назва компанії, ідентифікаційний номер компанії, юридична адреса, директора, акціонери (пайовики), вид діяльності, статутний капітал, фінансова звітність. Інформація про бенефіціарів подається в Реєстр фактичних власників компаній Чехії, який є закритим (відомості доступні лише за запитом судових, правоохоронних чи податкових органів країни). Компанія зобов’язана вести бухгалтерський облік та щорічно подавати фінансову звітність. Далі про це детальніше. ЗВІТНІСТЬ Фіскальний рік в Чехії зазвичай завершується 31 грудня, але компанія може обрати іншу дату звітності (проміжок не повинен перевищувати 12 календарних місяців). Декларацію про податок на прибуток підприємці повинні подавати упродовж 3 місяців після завершення податкового періоду, яким, як правило, є календарний рік (тобто до 31 березня). Якщо у компанії працюють співробітники, то необхідно щомісячно подавати звітність в органи соціального страхування, медичного страхування та звітність про податок на прибуток фізичних осіб. Для великих компаній та акціонерних товариств також обов’язковою є щорічна аудиторська перевірка. Компанія вважається великою, якщо існує дві з трьох умов: Оборот понад 800 млн чеських крон; Працює понад 25 співробітників; Активи перевищують 45 млн чеських крон. ОПОДАТКУВАННЯ Позитивною рисою чеського податкового законодавства є його передбачуваність. Усі зміни законодавчого регулювання анонсуються на рік-два наперед. Корпоративний податок на прибуток компанії з 2014 року складає 19% (сплачується до 31 березня року, наступного за звітним). Приріст капіталу оподатковується загальним корпоративним податком. ПДВ – 21% (можуть застосовуватися знижені ставки 15% і 10%), сплачується до 25 числа місяця, наступного за звітним. Юридична особа повинна реєструватися платником ПДВ в Чехії, щойно його річний оборот перевищить 1 млн чеських крон упродовж 12 календарних місяців поспіль (за виключенням тих юридичних осіб, які здійснюють операції, звільнені від оподаткування). Податок на дивіденди, роялті, відсотки – 15%. Якщо між Чехією та країною отримувача дивідендів підписана угода про уникнення подвійного оподаткування, для сплати податку з дивідендів використовуються норми цієї угоди, оскільки вона має вищу юридичну силу над національним законодавством. Податок на доходи фізичних осіб – 15%. Реєстрація компанії в Польщі  Для Польщі створення компанії у форматі ТОВ також є найпоширенішим варіантом. Для реєстрації компанії слід дотримуватися таких умов: визначитися з видами діяльності компанії; оформити заявку та отримання ліцензії (у залежності від сфери бізнесу); надати відомості про засновників компанії; засновник може бути одноособовим; підготувати статут польською мовою; оформити договір оренди юридичної адреси; заповнити усі необхідні документи та бланки польською мовою; завірити пакет документів у польського нотаріуса з присяжним перекладачем; для засновників фізичних осіб та членів правління – отримати номер PESEL (ідентифікаційний номер фізичної особи); отримати електронний підпис та підтвердити профіль EPUAP; подати підготовлені документи у відповідні виконавчі органи для реєстрації підприємства. Реєстрація онлайн можлива лише за умови прийняття модельного статуту, у який неможливо змінити. Ставка ПДВ – 23%. Стисло про це тут. Податок на прибуток – 19%. Може застосовуватися податок 9% для новостворених компаній у перший рік. Податок на репатріацію. Якщо польська компанія буде сплачувати нерезидентам (наприклад, українській материнській компанії) дивіденди, роялті, відсотки, вони підлягають податку на репатріацію (withholding tax, WHT). У випадку дивідендів – 19%, у випадку роялті, відсотків – 20%. Може застосовуватися Конвенція про уникнення подвійного оподаткування (наприклад, з Україною ставка дивідендів складає 5/15%, роялті, відсотків – 10%). Проте Конвенція не буде застосовуватися, якщо у рік понад 2 млн польських злотих сплачуються пов’язаним особам. У такому разі ставки податку застосовуються у повному обсязі. Під час надання нерезидентам консультативних, юридичних чи бухгалтерських послуг також утримується 20% податку на репатріацію. Обов’язковим є аудит при наявності співробітників 50 або більше осіб та прибутку від 2 500 000 євро. Податок на доходи фізичних осіб – 17-23% залежно від суми виплат. Співробітники не з ЄС повинні мати дозвіл на працевлаштування. Зараз діє пільговий режим для українців при їхній реєстрації на місці. Реєстрація компанії в Бельгії  На відміну від Чехії та Польщі, у Бельгії найпоширенішою формою реєстрації є акціонерне товариство. При цьому мінімальний статутний капітал компанії має складати 18 550 євро (із них 12 400 євро треба внести одразу). Корпоративний податок на прибуток складає 25%. ПДВ – 21%. Поріг для реєстрації платником ПДВ: 11 200 євро (торгівля тільки всередині країни); 25 000 євро (торгівля у всьому світі). Податок на доходи фізичних осіб – 25-50% у залежності від суми доходу. Наприклад, ставка 50% застосовується при заробітній платі від 41 360 євро. Також сплачуються муніципальні збори. Внески на соціальне забезпечення. Сплачує співробітник: Пенсійне страхування – 7,5% Медичне страхування – 3,55% Оплата відпустки через хворобу – 1,15% Безробіття – 0,87% Сплачує роботодавець: Пенсійне страхування – 8,86% Медичне страхування – 3,80% Допомога на випадок хвороби – 2,35% Страхування на випадок безробіття – 1,46% Страхування від нещасних випадків – 0,3% Професійні захворювання – 1% Податок при виплаті дивідендів – 30%, ставка 0% для компаній ЄС та Швейцарії, які відповідають вимогам EU Interest and Royalties Directive. Податок на репатріацію (роялті) – 30%, ставка 0% для компаній ЄС та Швейцарії, які відповідають вимогам EU Parent-Subsidiary Directive. Компанія у Бельгії може отримати зниження податкової ставки (до 20%), але тільки у разі, якщо вона відповідає усім таким вимогам: у компанії є акціонер-юридична особа (або юридичні особи), яка володіє понад 50% акцій; щонайменше один директор (громадянин Бельгії) отримує заробітну плату понад 27 000 євро; компанія не сплачує дивіденди, значна сума яких повинна перевищувати 13% статутного капіталу самої компанії; компанія не входить до групи підприємств, діяльність яких регулюється державою; у компанії немає акціонерів, які володіють понад 50% від статутного капіталу суми, утвореної на підставі збереженого прибутку. Реєстрація триває близько 10 днів. Вартість реєстрації 3 280 євро. Офіційні мови: нідерландська, французька, німецька. Обов’язковими є щорічний аудит та ведення бухгалтерської звітності. Бельгійська філія іноземної компанії Іноземна компанія може відкрити бельгійську філію. При цьому окрема юридична особа не створюється, тому іноземна компанія несе відповідальність за всі зобов’язання філії. Необхідна фізична присутність філії з місцем розташування офісу. Юридичний представник повинен представляти іноземну компанію у Бельгії. Різноманітні документи щодо діяльності іноземної компанії повинні бути перекладені на одну із офіційних мов, і подані до канцелярії компетентного корпоративного суду (серед іншого треба подати документ про реєстрацію та останню версію статуту). Консолідована річна звітність іноземної компанії повинна подаватися до Національного банку Бельгії. Реєстрація компанії в Угорщині  Податок на прибуток в Угорщині складає 9%. Також можлива знижена ставка податку у розмірі 2% від обороту, при цьому ведення витрат не вимагається. Накопичені збитки можна переносити на 5 років, при цьому прибуток до оподаткування можна зменшити лише на 50%. ПДВ – 27% стандартна ставка. Поріг реєстрації свідоцтва платника ПДВ – оборот 12 млн форинтів (курс долара 337.4 форинти за 1 долар). Ставка податку на сплату дивідендів – 0%. Фізична або юридична особа отримувач сплачує 15%. Якщо компанією володіє фізична або юридична особа іншої держави необхідно дивитись конвенцію між Угорщиною і країною резидентства такої особи. Роялті 0% застосовується до програмної продукції або іншої інтелектуальної власності, всередині ЄС може не утримуватися згідно з EU Interest and Royalties Directive. У країнах, з якими укладені конвенції про уникнення подвійного оподаткування, податкові ставки вказуються у цих конвенціях. Податок на заробітну плату – 15%. Соціальні внески – 18,5%, які сплачує роботодавець. Інші податки та зроби складають до 5%. Реєстрація компанії в Естонії  Найпоширеніший варіант – створення ТОВ. Мінімальний статутний капітал – 2 500 євро. Мінімальна кількість учасників – один. Учасник (пайовик) не відповідає особисто за зобов’язаннями ТОВ. Поки внесок в уставний капітал не внесений, відповідальність за зобов’язаннями ТОВ несе пайовик в розмірі несплаченого внеску. Обов’язковим органом управляння ТОВ є його правління. Вищим органом управління ТОВ є збори пайовиків. Відповідальність члена правління полягає насамперед в обов’язку відшкодування збитків. Для заснування ТОВ в Естонії необхідно укласти засновницький договір і затвердити статут – вони повинні бути нотаріально завірені. ТОВ в Естонії можна заснувати і в порядку прискореного провадження, але для цього слід скористатися типовими документами. Якщо за загальним правилом заява про заснування ТОВ розглядається упродовж 5 робочих днів з моменту її отримання, то у за прискореної процедури – не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви. Якщо запланований річний оборот підприємства перевищує 40 000 євро, то слід зареєструватися у Податково-митному департаменті платників податку з обороту. Деталі тут. Найманих працівників треба зареєструвати у цьому ж департаменті у день виходу на роботу. Види податків для підприємства: Податок на прибуток Податок з обороту Соціальний податок Митний збір та акцизи Платіж зі страхування від безробіття Плата за використання довкілля Податки у разі здійснення міжнародної діяльності Інші податки Який податок і за якою ставкою слід сплачувати, залежить від специфіки підприємства. Податком з обороту оподатковуються товари та послуги, що продаються під час здійснення підприємницької діяльності, імпорту товарів з країн, що не входять до ЄС та придбання товарів у країнах ЄС. Податок з обороту – це податок на додану вартість, його сплачує кінцевий споживач. Ставка – 20%. Особливість податку на прибуток підприємств у Естонії полягає у тому, що оподатковується лише розподілений прибуток. Якщо прибуток реінвестується у підприємство, він не оподатковується. Податок підлягає сплаті в момент розподілу прибутку за ставкою 20/80 на дохід нетто (20% від суми брутто). Накопичений прибуток не підлягає оподаткуванню до моменту розподілу. Ставка 14/86 (14% від суми брутто) застосовується до регулярного розподілу прибутку. ПДВ – 20%. ПДВ 9% установлений для: книг і зошитів, призначених для навчальних цілей; медикаментів і медичного обладнання, призначеного для особистого користування особами з особливими потребами; періодичних видань; послуг з розміщення. Соціальний податок – це податок, отримані доходи з якого використовуються для пенсійного страхування і державного медичного страхування. Соціальний податок за працівника сплачує роботодавець. Його ставка складає 33% від брутто-зарплати працівника. Також можна застрахувати безробіття: вклад робітника – 1,6%, вклад роботодавця – 0,8%. Податок солідарності та податок на нерухомість (будинки) не застосовуються. При цьому застосовується податок на нерухомість (земля) – 0,1-2,5% в залежності від оціночної вартості землі. Податок на репатріацію Дивіденди – не застосовуються (застосовується податок на розподіл прибутку). Відсотки – 0% (за виключенням невідповідних платежів). Роялті – 10% (такий же відсоток передбачений Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування). Платежі за технічні послуги – 10%, якщо послуга надана на території Естонії і з державою отримувачем платежу не укладається двостороння податкова конвенція. Конвенція з Україною – укладена. Детальніше про оподаткування тут. Співробітники не з ЄС повинні мати дозвіл на проживання. Наразі діє пільговий режим для українців під час їхньої реєстрації на місці. Окремо слід акцентувати на тому, що Естонія є першою державою у світі, яка пропонує е-резидентство. Е-резидентом є іноземець, якому Естонія надала можливість створення електронно-цифрової ідентичності та випадала електронно-цифрове посвідчення особистості. Е-резидентство пропонує громадянам іноземної країни захищений доступ до електронних послуг Естонії. Е-резидент може за допомогою інтернету засновувати в Естонії комерційне об’єднання і брати активну участь в його керуванні, мешкаючи при цьому в іншій державі. Реєстрація компанії в Латвії  та Литві  На завершення та для порівняння «балтійської тріади» проаналізуємо податкові ставки для бізнесу у Латвії та Литві. Податок на прибуток підприємства Цей податок у Латвії (так само як в Естонії) підлягає сплаті в момент розподілу прибутку за ставкою 20/80 на дохід нетто (20% від суми брутто). Накопичений прибуток не підлягає оподаткуванню до моменту розподілу. 25% – для платників податку на мікропідприємства, оборот яких не перевищує 25 000 євро, і 40% на оборот, який перевищує 25 000 євро. У Литві податок на прибуток підприємства за загальним правилом складає 15%. 5% для підприємств з кількістю працівників не менше 10 і річним доходом брутто не менше 300 000 євро (при дотриманні певних умов) 0% у перші 10 років після заснування і 7,5% у наступні 6 років для підприємств, заснованих у вільній економічній зоні, якщо капіталовкладення досягає: 1 млн євро чи 100 000 євро, середнє число працівників не менше 20, і не менше 75% річного доходу, отриманого від надання послуг. 0% у перші 20 років для підприємств, які реалізують проєкт в межах чинного договору про великі інвестиційні проєкти (укладеного в період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2025 року), якщо: інвестиції досягають 20 млн євро (для вільнюського регіону – 30 млн євро); і середня чисельність співробітників складає не менше 150 (для вільнюського регіону – 200); і не менше 75% річного доходу надходить від виробництва, обробки даних чи хостингу вебсерверів та пов’язаних з ними послуг. ПДВ у Латвії та Литві складає 21%. При цьому є певні особливості. У Латвії застосовується 12%: на певні медикаменти, медичне обладнання та товари; на навчальну літературу та періодичні видання; на харчування для немовлят; на внутрішні пасажирські перевезення; на постачання теплової енергії та газу; на послуги з розміщення. 5% на постачання характерних для Латвії свіжих фруктів, ягід та овочів. Особливості у Литві. Ставка 9%: на пасажирські перевезення на регулярних маршрутах; на книги та неперіодичні інформаційні видання; на певні послуги з розміщення (до 31 грудня 2022 року); на постачання теплової енергії та гарячої води для житлових приміщень; на постачання дров та виробів з дерева для опалення побутовим споживачам енергії. Ставка 5% на: медикаменти та медичні допоміжні засоби (за певних умов); обладнання для технічної підтримки осіб з інвалідністю та його ремонт; періодичні видання (з деякими винятками). Ставка 0% на вакцини від COVID-19 та медичні прилади для діагностики COVID (до 31 грудня 2022 року). Внески соціального страхування У Латвії цей внесок складає 34,09% (23,59% ставка роботодавця і 10,5% ставка працівника). У Литві внесок соціального страхування складає 19,5% ставка працівника (12,52% внески соціального страхування і 6,98% внески страхування здоров’я); 1,79% ставка роботодавця (включаючи 0,32% для гарантійного фонду і фонду довгострокового безробіття). Податок солідарності у Литві не застосовується. А у Латвії він складає 25% річних доходів вище 62 800 євро. Податок на нерухомість (будинки) У Латвії він складає 0,2-3% від кадастрової вартості у залежності від самоврядування. Якщо самоврядування не установило податкової ставки, то в залежності від кадастрової вартості застосовується 1,5% на землю, певні будинки та інженерні споруди, 0,2-0,6% на житлові будинки. У Литві – 0,5-3% від оподаткованої вартості. Податок на нерухомість (земля) У Латвії 0,2-3% від кадастрової вартості або 1,5%, якщо самоврядування не установило податкової ставки. Додаткова ставка 1,5% для необробленої сільськогосподарської землі. У Литві – 0,01-4% від оподаткованої вартості. Орендарі державної землі сплачують податок у розмірі 0,1-4% від оподаткованої вартості землі. Дивіденди у Латвії не застосовуються (застосовується податок на розподіл прибутку). 20% для отримувачів у низькоподаткових чи безподаткових країнах. Дивіденди у Литві складають 0%, якщо материнській компанії належить частка у капіталі не менше 10% протягом не менше 12 місяців. 15% у решті випадків. Відсотки у Латвії 0% для підприємств. 20% для отримувачів у низькоподаткових чи безподаткових країнах. Відсотки у Литві 0%, якщо отримувач є резидентом держави Європейської економічної зони, або такої держави, з яким укладена податкова конвенція. 0% за відсотками по цінних паперах, випущених урядом на міжнародних фінансових ринках. 10% у решті випадків. Роялті у Латвії 0% для підприємств. 20% для отримувачів у низькоподаткових чи безподаткових країнах. Роялті у Литві 0%, якщо сплачується юридичним особам, які відповідають вимогам EU Interest and Royalties Directive. 10% у решті випадків (якщо Конвенція про уникнення подвійного оподаткування не передбачає нижчої ставки). ВИСНОВОК Тож, як бачимо, у різних країнах свої особливі умови для отримання резидентства. Якщо узагальнювати, то у більшості розглянутих нами країн, найпривабливішою формою організації роботи є ТОВ. Ставка ПДВ коливається від 20% (в Естонії) до 27% (в Угорщині). При цьому практично з кожного загального правила є низка винятків. Суттєво відрізняється й податок на дохід фізичних осіб. Якщо у Чехії він складає 15%, то у Бельгії у деяких випадках може досягати 50%. Одним із найвищих у Бельгії є й податок на прибуток – 25%. Беззаперечним є той факт, що кожна країна для отримання бізнес-резидентства має як низку переваг, так і низку недоліків. Варто пам’ятати й про те, що розібратися у хитросплетіннях законодавства та оподаткування тієї чи іншої країни самостійно практично неможливо, тож потрібно звертатися до кваліфікованої допомоги фахівців-юристів. Автори: Тетяна Андріанова, керуючий партнер Nota Group. Джерело: https://eba.com.ua/
Подробнее

25 марта 2022
Роботодавець напоготові: як оформлювати працівників під час воєнного стану
Що робити з військовозобов'язаними працівниками Попри те що Україна вже вісім років страждає від бойових дій на Сході держави, до повномасштабного вторгнення російських військ бізнес готовим не був. Під час АТО (а потім ООС) вдалося виробити певні алгоритми правових дій на випадок ворожої атаки, але національне законодавство не містить відповідей на всі критичні запитання, які виникають прямо зараз. Зруйновані підприємства й об’єкти інфраструктури, знищені приватні та багатоквартирні будинки – це лише деякі епізоди жаху, у якому живе буквально вся Україна з 24 лютого 2022 року, але найгірші втрати – це не дороги й навіть не бетон, це – людські життя. Кожен роботодавець, кожен керівник відчуває відповідальність за своїх працівників, а що робити, якщо ваш співробітник не виходить на зв’язок? Як діяти з працівником, який долучається до лав захисників країни та свого народу? Правових питань у цьому контексті виникає безліч, і директор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар надала відповіді Mind на деякі з них. Які виплати передбачені мобілізованому працівнику? Під час воєнного стану на території України підприємство зобов’язане зберегти за мобілізованим працівником його посаду й середній заробіток, а також звільнити його від виконання своїх робочих обов’язків. Виплата його грошового забезпечення на підприємстві відбувається за рахунок коштів Державного бюджету України. Звільнення мобілізованого працівника є порушенням Кодексу законів про працю України. Що робити з добровольцями територіальної оборони? Служба в територіальній обороні має свою специфіку. Така служба може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків. Тож роботодавцю не потрібно видавати наказ про звільнення працівника від виконання роботи. У кожному конкретному випадку слід виходити з рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який він витрачає на цю діяльність, та ефективності і можливості виконання його обов’язків за трудовим договором. На час виконання працівником обов’язків із територіальної оборони в робочий час йому гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку. Документом, що підтверджує участь у територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони. Як оформити працівника, який покинув територію бойових дій або залишається вдома? У такому випадку треба виходити зі специфіки обов’язків працівника. Найпростішим способом буде організувати дистанційну роботу. За законодавством її можна оформити наказом власника (або уповноваженого ним органу) без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З цим наказом працівник має ознайомитись упродовж двох днів із дня його ухвалення, але до запровадження дистанційної роботи. Радимо заздалегідь домовитися про те, як ви будете: комунікувати в умовах дистанційної роботи (електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо); отримувати звіт працівника про виконану роботу (якщо це необхідно); отримувати повідомлення від працівника про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи. Якщо в працівника в умовах бойових дій відбулося відключення комунікаційних систем, які забезпечували безперебійне виконання його обов’язків в умовах дистанційної роботи, це не можна розглядати як порушення трудової дисципліни. Що робити з тими, хто не може вийти на роботу або ж виконувати її дистанційно? У такому разі варто надати працівникові оплачувану щорічну або соціальну відпустку, якщо такої можливості немає – відпустку без збереження заробітної плати. Станом на сьогодні діє карантин, тому строк перебування у відпустці не обмежується 15 календарними днями. Як табелювати працівника, який покинув робоче місце на території ведення бойових дій і не виходить на зв’язок? Відсутність такого працівника необхідно табелювати умовним позначенням «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після з’ясування всіх обставин табель обліку використання робочого часу можна скорегувати. Підприємство повністю або частково не може функціонувати – що робити? Коли функціонування робочого процесу неможливе з вини роботодавця, тоді доцільно оформити: акт простою, у якому необхідно зафіксувати обставини такого простою та дату; наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, а також дату початку та по можливості дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою. Якщо така ситуація відбувається впродовж тижня (або довше), власник підприємства повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Під час такої ситуації зарплата всім працівникам виплачується в розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу. У зв’язку з ліквідацією потужностей чи майна підприємства, з ініціативи роботодавця можливе розірвання трудового договору. Чи нестиме роботодавець відповідальність за невчасну виплату зарплати після завершення воєнного стану? Якщо у зв’язку з воєнними діями бухгалтер підприємства не має можливості нараховувати заробітну плату у встановлені терміни – він не може бути притягнутий до відповідальності (дисциплінарної, матеріальної, адміністративної, фінансової чи кримінальної). Разом із тим роботодавці повинні вживати всіх можливих заходів щодо реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Наприклад, шляхом переведення бухгалтерів на дистанційну роботу й забезпечення програмно-технічними засобами для ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Якщо через воєнні дії зарплату виплачувати своєчасно неможливо, цей процес можна зупинити до того моменту, коли підприємство відновить свою операційну діяльність. Як регулюються трудові відносини в умовах воєнного стану за новим законодавством? Передбачена можливість призупинення трудового договору та тимчасового звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за трудовим договором. Роботодавцям дозволяється підписувати з новими працівниками термінові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Працівник має право у двотижневий строк розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження. Скасована більшість обмежень щодо роботи в нічний час, залучення до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження (щоправда, діють обмеження щодо вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до одного року, та осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказані відповідні роботи). Допускається збільшення нормальної тривалості робочого часу в період воєнного стану до 60 годин на тиждень, а для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу – до 50 годин на тиждень. В умовах воєнного стану для відвернення або ліквідації бойових дій передбачена можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я. Необхідно пам’ятати, що правильно організована робота підприємства в умовах воєнного стану є запорукою мінімізації негативних наслідків для економіки країни та кроком до нашої перемоги. Звільнення працівників, невиплата заробітної плати та зупинення функціонування підприємства без явних на те причин – те, на що розраховує ворог. Відповідальність, своєчасність і грамотність – зброя українського бізнесу у війні, яку нам належить виграти. Автори: Яна  Декусар, керівник HR-напрямку компанії Nota Group. Джерело: https://mind.ua/
Подробнее

22 марта 2022
Порядок перетину кордону для водіїв-чоловіків спрощено
Таке рішення було ухвалено Кабінетом Міністрів України задля налагодження міжнародної логістики. Зокрема, це рішення уряду стосується бронювання водіїв вантажівок і залізничного транспорту, які здійснюють: • міжнародні вантажні перевезення • перевезення для потреб Збройних Сил України • перевезення медичних вантажів • вантажів гуманітарної допомоги Перевізник має звернутися з даними про водіїв до Міністерства інфраструктури України або до обласної, Київської міської військової адміністрації. Після ухвалення одним із цих органів рішення про бронювання водія, відповідна інформація надсилається до Адміністрації Державної прикордонної служби України для її врахування під час перетину кордону. Автоперевізники, які мають ліцензію на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень, можуть подати повідомлення письмово або в електронному вигляді через кабінет системи «ШЛЯХ» Укртрансбезпеки/ДСБТ (електронний сервіс «Заявка на перетин 18-60»). Мінінфраструктури зобов’язане оформити документи впродовж ДВОХ ГОДИН з моменту отримання повідомлення перевізника. Відповідальність за повернення водія на територію України після виконання перевезення лежить на перевізнику. З усіх питань щодо організації перевезень гуманітарних вантажів через державний кордон України та всередині країни можна звертатися на багатоканальну телефонну лінію щодня з 8:00 до 17:00 за номером +38 (044) 334 43 04. Звернення до Мінінфраструктури щодо бронювання військовозобов’язаних водіїв треба надсилати листом на електрону адресу: zmiu98916@gmail.com. Лист має бути у форматі pdf та word із зазначенням інформації, передбаченої у додатку до Постанови КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» № 194 від 3 березня 2022 року. Автори: Віолетта Гарбар , PR-менеджер Nota Group.
Подробнее