Наши Новости

11 декабря 2020
Концепция е-аудита: плюсы и минусы для налогоплательщиков
Міністерство фінансів нещодавно презентувало концепцію впровадження електронного аудиту (е-аудиту) для платників податків. Документ було розроблено на виконання пункту 2 умов Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором для макрофінансової допомоги. Метою концепції є перехід до якісно нового рівня здійснення контрольно-перевірочної роботи. Інструмент е-аудиту платників податків запроваджено в різних країнах світу, де він показав суттєву дієвість. Наприклад, наслідком функціонування електронного аудиту в Азербайджані стало те, що час проведення податкових перевірок скоротився в 1,5 рази та збільшилася ймовірність виявлення фактів ухилення від податків до 90-95%. Які завдання покликана вирішити система е-аудиту? Підвищити точність, швидкість та ефективність системи оцінки ризиків Налагодити аналіз великих обсягів інформації та документів (у дуже обмежених часових рамках) Прибрати вплив «людського фактору» при здійсненні податкового контролю Знизити навантаження на платників податків та контролюючий орган Порядок здійснення е-аудиту Електронний аудит платників податків здійснюватиметься завдяки використанню стандартного аудиторського файлу (SAF-T), розробленого ОЕСР. Із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення цей файл аналізується, після чого виявляються та систематизуються ризики. Результати опрацювання ризиків будуть подаватися у вигляді запитів, пояснень, добровільних коригувань, тощо. А вже на підставі отриманих результатів відбуватиметься податкова перевірка. Три етапи впровадження системи е-аудиту Етап 1 – з 1 січня 2023 року цей файл у рамках е-аудиту подаватиметься на запит контролюючого лише великими платниками податків. Етап 2 – з 1 січня 2025 року вводиться обов’язковий процес подання файлу для всіх великих платників податків. Етап 3 – з 1 січня 2027 року подання файлу становиться обов’язковим для всіх платників податків. Для реалізації концепції е-аудиту, як зауважують у Мінфіні, необхідні зміни до законодавства, зокрема — до Податкового кодексу України в частині обов’язку ведення бухгалтерського обліку в електронній формі, дотримання стандартних технічних вимог та специфікацій до складання та подання стандартного аудиторського файлу, строків, процедур його обробки, використання результатів такої обробки, застосування штрафних санкцій, тощо. Крім того, необхідне проведення наступних комплексних заходів: розробка технічної специфікації та опису технічних вимог до стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA); розробка алгоритму контролю XSD для перевірки стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA); розробка методики здійснення е-аудиту як частини доперевірочної та перевірочної роботи; придбання та впровадження програмного забезпечення з метою автоматизації процесу проведення е-аудиту на основі стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA); проведення відповідного навчання фахівців контролюючого органу; комунікаційна та роз'яснювальна робота з платниками податків. Плюси та мінуси Зрозуміло, що для держави автоматизована обробка отриманого аудиторського файлу надасть можливість для швидкого виявлення найбільш ризикових як суб’єктів (платників податків), так і об’єктів (транзакцій) для податкових перевірок. А що таке нововведення дає саме бізнесу? Можливі мінуси пов’язані з традиційними для інфраструктурних комунікацій проблемах, серед яких несанкціонований доступ до систем та каналів зв’язку, а також проблеми пов’язані з недоліками систем зв’язку (збої, помилки, замала швидкість передачі даних, тощо). Головний плюс постає у можливості отримання незалежної кваліфікованої зовнішньої оцінки роботи компанії, що є залогою того, що бухгалтерський облік ведеться грамотно та коректно. Таким чином, сподіваємось, що е-аудит підвищить стандарти не тільки взаємовідносин держави та бізнесу, але й надасть додатковий стимул для зростання стандартів самого бізнесу. Автор: Дмитро Рибальченко, голова фінансово-аудиторського комітету групи компаній «Октава Капітал» Джерело: https://lb.ua/blog/dmytro_rybalchenko/472585_kontseptsiya_eauditu_plyusi_minusi.html
Подробнее

9 декабря 2020
Яна Декусар серед ТОП-20 найкращих HR-директорів за версією видання «Бізнес»
В рамках рейтингу Business HReformation 2020 видання «Бізнес» визнало керівника HR-департаменту Яну Декусар серед ТОП-20 найкращих HR-директорів. Це більш ніж заслужена нагорода, з огляду на те, що Яна Декусар не тільки талановитий внутрішній фахівець з HR, а й керує величезним напрямком кадрового обслуговування зовнішніх клієнтів компанії Nota Group. Під її чуйним керівництвом надаються аутсорс-послуги з кадрового обліку, підбору персоналу, нарахування зарплат та кадрового аудиту для більш ніж 45 компаній із загальною чисельністю працівників близько 1 тисячі. Отже, пишатися можуть колективи багатьох компаній!
Подробнее

4 декабря 2020
Nota Group — у «ТОП-20 кращих роботодавців» за версією журналу «Бізнес»
Nota Group — у «ТОП-20 кращих роботодавців» за версією журналу «Бізнес»! Журнал «Бізнес» у шостий раз відзначають кращих роботодавців України. За словами редакції, в цьому році головним трендом всіх оцінених нововведень, рішень, практик та інновацій компанії назвали турботу про людину. Отже, особливо приємно, що саме у цей непростий час компанію Nota Group визнано серед 20 кращих роботодавців України. Немає лиха без добра, і приємно зауважити, що пандемія допомогла багатьом компаніям і колективам змінити фокус важливості і перевести його на загальнолюдські цінності. Для нас же нові умови тільки зміцнили розуміння, що найцінніший ресурс нашої компанії – люди. https://www.business.ua/uk/node/11332
Подробнее

1 декабря 2020
Як Президент пропонує підтримати бізнес у карантин
Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді три законопроєкти, спрямовані на підтримку бізнесу на час карантину. Один із них – про соціальну допомогу підприємцям (№4429). Як буде реалізовано виплату такої допомоги та який бізнес може на неї розраховувати, розповіла Mind СЕО Nota Group, директор із правових питань «Октава Капітал» Тетяна Андріанова. Президент України відразу після одужання й виписки з лікарні подав до ВР законопроєкт про соціальну допомогу бізнесу на період протиепідемічних заходів, пов'язаних із коронавірусом (до речі, йому відразу присвоїли статус «невідкладний»). Добрими намірами Не минуло й пів року складної епідеміологічної ситуації, як держава зрозуміла, що її підтримка бізнесу не буде зайвою. Щоб ми не нарікали на те, що уряд занадто довго збирався з думками, розробники законопроєкту в пояснювальній записці до нього не забули згадати про те, яких заходів вже було вжито. На сьогодні із заходів, введених державою під час карантину, – мораторій на проведення державного нагляду в сфері господарської діяльності й податкових перевірок, а також зупинення деяких строків з отримання адміністративних послуг. Можливо, для когось це прозвучить переконливо, але точно не для українського бізнесу. Останньому довелося зіткнутися з такими карантинними активностями держорганів, як-от обшуки, блокування податкових операцій, невиконання судових рішень, та іншими неофіційними «антикризовими» заходами з наповнення бюджету. Але сьогодні не про це. Отже, законопроєкт розроблений із метою забезпечити фінансову допомогу суб'єктам господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів Кабміну, пов'язаних із запобіганням поширенню COVID-19. Також документ має на меті послаблення адміністративного тиску на бізнес для підтримки його економічної активності й розширення кола суб'єктів підприємництва для отримання державної підтримки. Що передбачає законопроєкт? Матеріальна допомога. Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які можуть втратити частину заробітної плати або доходу через введення обмежувальних заходів, а також суб'єктам господарювання з метою збереження робочих місць. Крім того, у деяких підприємств з'явиться можливість отримати одноразову компенсацію витрат, понесених на сплату ЄСВ. Орендарям державного або комунального майна. Продовження дії договорів оренди державного майна, а також скасування орендної плати для підприємств, робота яких була тимчасово зупинена через карантинні обмеження, – на час дії карантину та протягом одного місяця з дня закінчення дії таких договорів. Продовження ліцензій на алкоголь. Заборона на зупинення та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем за невчасну сплату чергового платежу за ліцензію. Страховий стаж для безробітних. Пропонується включати до страхового стажу період, протягом якого застрахована особа отримує допомогу по частковому безробіттю під час карантину. Утримання коефіцієнта зарплат при розрахунку пенсій фізосіб. Для ФОПів передбачається можливість зробити доплату до розміру мінімального страхового внеску за місяці зменшення доходу під час карантину. Одноразовий помічник Одноразова допомога держави в розмірі 8000 грн для найманих працівників і фізосіб-підприємців  надаватиметься за їхнім власним зверненням на Єдиному державному вебпортале електронних послуг. Таку допомогу можуть отримати наймані працівники підприємств і ФОПи, у яких на 31 жовтня цього року основний вид діяльності належить до «пільгового переліку». Це основне правило, але, крім нього, передбачено низку винятків. Для найманих працівників ці фактори такі: підприємство, в якому вони працюють, не нарахувало ЄСВ за ІІІ квартал 2020 року; середня зарплата перевищує 30 000 грн; робота за сумісництвом. Так само фізособи-підприємці не зможуть отримати одноразову допомогу держави, якщо: вони зареєстровані підприємцями менше ніж три місяці, сплатили ЄСВ менше ніж за три місяці (на момент набрання чинності законом); вони задіяні не тільки в діяльності ФОП, а й працюють як наймані співробітники. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в заявці на таку допомогу, покладено на саму фізособу, тому, якщо говорити про допомогу найманим працівникам, їм доведеться самостійно перевіряти інформацію про підприємство, у якому вони працюють. Подібна одноразова допомога передбачена й для юросіб-роботодавців, які були змушені скоротити тривалість робочого часу своїх працівників, зокрема через простій. Такі компанії можуть після впровадження карантинних обмежень запросити компенсацію для таких співробітників у розмірі до 8000 грн на одну людину. Така матеріальна допомога не надається: при реєстрації підприємства менш ніж за три місяці до вступу в силу закону; компаніям, які вже отримують допомогу по частковому безробіттю; для співробітників, які працюють поза штатом менше трьох місяців на момент звернення за такою допомогою; для співробітників, які працюють за сумісництвом. Крім цього, у підприємств є можливість отримати одноразову компенсацію витрат на ЄСВ, якщо їхній основний вид діяльності належить до визначеного в «пільговому переліку». Сума компенсації розраховується як середнє значення сплачених підприємством єдиних внесків за останні перед вступом в силу закону 10 місяців. Хто постраждалі? І наостанок запитання, яке інтригує найбільше: хто належить до найбільш постраждалих категорій, які потрапили в перелік пільгових видів діяльності? Сам законопроєкт замовчує, кому саме буде надано допомогу, але з недавньої заяви міністра цифровий трансформації Михайла Федорова на його офіційній сторінці у фейсбуці, державну компенсацію зможуть отримати компанії й ФОПи в разі, якщо їхній основний вид діяльності (перший КВЕД компанії, вказаний у Єдиному державному реєстрі) належить до цього переліку: 47 – роздрібна торгівля (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами); 55 – тимчасове розміщення; 56 – діяльність із забезпечення стравами та напоями; 59.14 – демонстрація кінофільмів; 90 – діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг; 93 – діяльність у сфері спорту, організації відпочинку. Список цілком логічний, але, можливо, у багатьох викличе здивування, що тут робить «роздрібна торгівля», адже, наприклад, навіть під час карантину вихідного дня продуктові магазини не закривалися і, більш того – для багатьох стали єдиною розвагою. Але можемо вас заспокоїти – отримувати допомогу зможуть ті підприємства, які мають не тільки відповідний вид діяльності, а й за умови, що конкретно для них діють карантинні обмеження, що не дозволяють вільно здійснювати бізнес-діяльність. Оцінювати істотність такої допомоги для конкретного бізнесу не стану, адже сам факт такої ініціативи вже може зігріти душу молодого бізнесмена, але загалом є надія на те, що зобов'язання держави надавати бізнесу фінансову допомогу, додасть якоїсь розсудливості при впровадженні чергових карантинних обмежень. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20219135-dopomig-yak-zelenskij-proponue-pidtrimati-biznes-u-karantin?fbclid=IwAR33VO2cmc96pTWxHsHr-9nyh9T7Jp-KEx93-UkAWvMhbmgq5P8O_yP_Gl8
Подробнее

24 ноября 2020
Роботодавець на варті: як діяти, коли співробітник захворів на COVID-19
Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов прогнозує складний період пандемії до квітня 2021 року. Статистика кількості хворих кожного дня змінюється і поки що ми маємо зростання захворюваності. Певна кількість з хворих – це наймані працівники. Що робити, коли в співробітника чи його рідних є підозра на зараження або вже підтверджений діагноз СOVID-19 розповіла Mind керівник HR-департаменту Nota Group, Яна Декусар.  Співробітник, який мав контакт із особою, у якої підтверджений діагноз COVID-19, має перш за все повідомити про це роботодавця. Якщо характер роботи дозволяє виконувати її дистанційно, він має попросити роботодавця оформити такий формат роботи на два тижні. Відповідно до рішення уряду, роботодавці на сьогодні мають право перевести своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Без дистанційного формату Якщо характер роботи не передбачає можливості виконувати її дистанційно або співробітнику не вдалося домовитися про дистанційний формат із роботодавцем, держава пропонує варіант із залученням Фонду соціального страхування. У разі безпосереднього контакту з хворим на COVID-19 працюючі українці можуть телефоном у дистанційному режимі звернутися до свого сімейного лікаря, який відкриє листок непрацездатності із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19–11». Згідно з постановою №211 самоізоляції потребують: особи, які мали контакт з хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували в засобах індивідуального захисту у зв'язку з виконанням службових обов'язків; особи, щодо яких є підозра на інфікування; особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації; особи, які досягли 60-річного віку за деякими винятками. Хто допоможе? Щоб отримати від фонду допомогу, необхідно передати цей листок своєму роботодавцю, той зі свого боку робить розрахунок допомоги та оформлює заяву-розрахунок із зазначенням причини непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до фонду для здійснення фінансування. З метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 Фондом соціального страхування України організовано дистанційний прийом заяв-розрахунків від страхувальників, зокрема електронною поштою. Зверніть увагу: цей лікарняний, у випадку самоізоляції під медичним наглядом, передбачає виплату 50% середнього заробітку незалежно від страхового стажу, а ще його не оформляють для осіб старше 60 років. Аналогічний алгоритм у разі виявлення COVID-19 у колективі – профілактичний перехід на дистанційний формат роботи на два тижні всіх, хто мав контакт/або оформлення листка непрацездатності «ізоляція». Масове тестування Чи варто в разі виявлення в колективі випадків COVID-19 здавати тест на коронавірус всім колегам? Тут потрібно розуміти, що тестування має більш психологічний характер, але для емоційної стабільності в колективі – це достатньо важливе питання. Якщо говорити про практичну доцільність – рекомендується перевіряти контактних співробітників лише методом ПЦР не раніше 5-го, а то й 10-го дня після контакту. Вимагати обов’язкового тестування роботодавець не має права, тим більше за рахунок співробітника. Дистанційний формат та тестування в разі прояви симптомів – найкращій варіант. Звільнення – не допускається Якою б складною не була ситуація на підприємстві – звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, зокрема при оформленні лікарняного «ізоляція від COVID-19–11», не допускається. Звісно, є варіант – звільнення працівника з власної ініціативи або за згодою сторін. За наявності заяви працівника про звільнення або підписаної сторонами угоди про намір розірвати трудовий договір роботодавець може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, зокрема. COVID-19, якщо заздалегідь визначена дата звільнення припадає на такий період. Роботодавець має уточнити в працівника в день звільнення, чи не передумав він звільнятися, а ще зобов’язаний оплатити листок непрацездатності працівнику повністю, зокрема й за дні хвороби після звільнення. COVID-19 – виклик для суспільства загалом та вашого бізнесу зокрема. Лояльність до співробітників, дбайливе ставлення до їхнього здоров’я, пошук гнучких умов праці допоможуть роботодавцю згуртувати колектив. І при прийнятті будь-яких антикризових рішень кожному роботодавцю потрібно пам’ятати, що кадровий потенціал – це один із найважливіших матеріальних активів бізнесу. Увага та взаємоповага це ті складники, завдяки яким ваш бізнес пройде скрізь коронакризу та стане сильнішим. Автор: Яна Декусар, керівник HR-напрямку компанії Nota group Джерело: https://mind.ua/openmind/20218796-robotodavec-na-varti-yak-diyati-koli-spivrobitnik-zahvoriv-na-covid-19?fbclid=IwAR1OeE9qNhQiiAODKxmexsNd7aP8o0zlXlrIKgD_u62u0KTQ1ikJnAcSCOU  
Подробнее

18 ноября 2020
Під час карантину скарги бізнесу на дії державних органів значно посилились
Рада бізнес-омбудсмена (РБО) є лакмусовим папірцем діяльності адміністративних органів в рамках правового поля та своєрідним мірилом тиску на бізнес з боку держави. Адже, погодьтеся, малоймовірно, що бізнес буде звертатися за допомогою до Ради з завідомо програшною скаргою — тоді, коли дії державних органів були виправданими порушеннями з боку бізнесу. Держава має щонайменше один привід для гордості. Кількість звернень бізнесу щодо протидії рейдерству — зменшилась. Дійсно, державі вдалося прикрити чи не найбільшу «скриньку Пандори» у питанні державної реєстрації — позбавити реєстраційних повноважень комунальні підприємства. Утім, говорити про зникнення рейдерства, як явища, наразі не доводиться. Цей прикрий факт підтверджує РБО: бізнес продовжує скаржитися на дії реєстраційних органів. І, судячи з Квартального звіту Ради бізнес-омбудсмена (1 липня – 30 вересня 2020), оприлюдненого на початку листопада, рейдерство — це далеко не єдина проблема, з якою доводиться зіштовхуватися українському бізнесові. Трохи статистики зі Звіту РБО: у липні-вересні 2020 року Рада отримала 439 скарг — це на 14% більше, ніж у другому кварталі 2020 року та на 3% більше, ніж у третьому кварталі 2019 року. Частка звернень від малого та середнього бізнесу у звітному кварталі сягнула найвищої позначки за весь час роботи РБО — 79%. Від бізнесу з виключно українським капіталом надійшло 90% скарг — це також найбільший показник з травня 2015 року. Невиконання рішень Квартальний звіт Рада присвятила невиконанню судових рішень, маючи на меті згодом дослідити це питання глибше. За 9 місяців 2020 року Рада отримала аж 149 скарг на невиконання судових рішень. При цьому, слід зауважити, що цей показник росте з року в рік. Отже, напрошується висновок, що введення в правову систему України інституту приватних виконавців революції у питанні виконання судових рішень не здійснили. Найбільша частка невиконаних судових рішень пов’язана з податковою сферою. Невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних, електронного адміністрування ПДВ, відшкодування ПДВ тощо. Проблема блокування податкових накладних є кричущою, а домогтися справедливості в судовому порядку вимагає досить тривалого часу та значних ресурсів. Уявіть весь цинізм ситуації: ви вели тривалу і виснажливу боротьбу за розблокування податкових накладних (а відтак — розблокування руху тієї чи іншої операції) в судовому порядку, а потім рішення на вашу користь потрапляє в жорнова виконавчої бюрократичної машини і застрягає там на невизначений час. Податкове блокування Відтак інший сумнозвісний тренд від РБО є цілком закономірним: «Значно зросла (з 138 у ІІ кварталі 2020 року до 201 у ІІІ кварталі 2020 року) кількість скарг підприємців щодо зупинення реєстрації податкових накладних: це на 46% більше проти попереднього кварталу та на 118% більше проти аналогічного кварталу минулого року». Особливо дивуватися з такої статистики не доводиться. Справді, ця проблема вражає своїми масштабами. Зупинення реєстрації податкової накладної пригальмовує усю операцію з контрагентом, ставить під загрозу роботу усього бізнесу. І найгірше у цій ситуації те, що проблема ця створена штучно. Нещодавно у публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронці викрили цілу схему щодо втручання в алгоритми роботи системи, яку податківці використовують для перевірки тієї чи іншої операції або платника податків на «ризикованість». Та й не є новиною, що за деякою інформацію податківці самі пропонують вирішити питання з розблокуванням податкової накладної, якщо їх «вірно мотивувати». Позитивна тенденція РБО у своєму звіті констатує зменшення кількості оскаржень результатів податкових перевірок. Але ця позитивна тенденція є об’єктивною. З початком введення карантину Кабінет Міністрів України запровадив мораторій на низку перевірок контролюючими органами. До того, План пріоритетних дій уряду на 2020 рік, затверджений на початку вересня цього року, передбачає продовження мораторію й надалі. Відтак, ще деякий час така позитивна тенденція буде зберігатися. Однак у нас немає жодних ілюзій щодо цього питання коли мораторій вичерпає свою дію. Є підстави очікувати, що зголоднілі до перевірок контролюючі органи накинуться на бізнес з подвійною силою. До цього слід належно готуватися і бути пильними. Змінений фокус уваги РБО також дослідила, що у порівнянні з попереднім кварталом підприємці більше скаржилися на процесуальні зловживання органів прокуратури, проте менше на зловживання Національної поліції та Служби безпеки України. Отже, органи прокуратури продовжують гнути свою лінію і навідуватися з обшуками на підприємства. Карантинні обмеження їх не стримують. Більше того, переведення чималої частини роботи на дистанційний режим спровокували новий тренд: тепер силовики можуть навідатися з обшуком в особисте помешкання керівника. Ми не маємо на увазі, що раніше правоохоронців щось у цьому контексті стримувало чи обмежувало. Просто тепер, очевидно, вони гадають що знайдуть у помешканні керівника підприємства щось цікавіше. Отже, рекомендація — не зберігати важливі документи у відкритому доступі досі актуальна. Що стосується зменшення кількості зловживань від поліцейських — їхня увага останнім часом була зосереджена на контролюванні дотримання драконівських карантинних заходів та обмежень. А з запровадженням «карантину вихідного дня», ця потреба тільки зросте. Системна проблема Стабільною «популярністю» в Раді користуються питання щодо митного оформлення. Ця проблематика набула системного характеру. Зі Звіту РБО: вдвічі (з 13 до 22 скарг) зросла кількість звернень підприємців щодо затримок у митному оформленні. Оцінка або коригування митної вартості, затримка або відмова в митному оформленні, повернення митних платежів — болючі питання, з якими регулярно зіштовхується бізнес на митниці. І якщо затримка з оформленням документів зумовлена об’єктивними причинами — карантинні заходи внесли свої корективи в порядок денний діяльності адміністративних органів, то необхідність коригування митної вартості нічим окрім амбіцій митників не зумовлена. Світовий локдаун у зв’язку з пандемією став нокдауном для багатьох видів бізнесу та вироком для міжнародної торгівлі. Локальна та глобальна економічна криза переписує методи ведення бізнесу практично на ходу. Що роблять уряди розвинених країн? Запроваджують податкові канікули, фіскальні послаблення, передбачають стимулюючі виплати і кредити. Держава є надійним партнером для бізнесу, адже саме він зберігає економіку країни конкурентоздатною. Що робить держава Україна? Замилює очі мораторіями на перевірки та показовим піклуванням про здоров’я населення, запроваджуючи карантини на вихідні дні. Проте статистика — річ уперта. І допоки ми будемо отримувати подібну статистику збільшення кількості звернень на дії державних органів, доти дії держави нічим іншим аніж напусканням туману — не виглядатимуть. Автор:  Тетяна Андріанова, генеральний директор Nota Group, член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, координатор Women in Security при ASIS Ukraine, адвокат
Подробнее

13 ноября 2020
Наскільки реалістичні прогнози Нацбанку щодо зростання економіки у 2021?
Робити на фоні наростаючої захворюваності середньострокові прогнози – невдячна справа. Але НБУ демонструє сумнівний оптимізм у інфляційному звіті за жовтень, та прогнозує зростання економіки у наступному році, та ще такими темпами, щоб вже у 2022 повністю надолужити втрати економіки від коронакризи. Як справи в Україні згідно даних Держстату? Реальний ВВП у II кварталі 2020 року зменшився порівняно з попереднім кварталом на 9,9% (з урахуванням сезонного фактору), а порівняно з II кварталом 2019 року – на 11,4%. На 9% за результатами 10 місяців знизився й товарообіг України (загалом $82,67 млрд, що на $8млрд менше, ніж за відповідний період минулого року). При цьому значніше просів імпорт – на 12% (до $43,03 млрд), а експорт – на 5% (до $39,64 млрд.). НБУ прогнозує, що за підсумками 2020 року інфляція становитиме 4,1%. Національний банк припускає короткочасне та незначне відхилення інфляції від цілі 5% +/-1 валового продукту у 2021 році, що дає надію на швидке відновлення економіки від наслідків пандемії. Отже українська економіка після падіння повернеться до зростання на рівні близько 4% у наступні роки. А НБУ за допомогою облікової ставки планує сповільнити інфляцію до цільових значень вже у 2022 році. Між іншим, у інфляційному звіті окреслено сильні сторони, котрі проявила Україна у 2020 році. Український товарний експорт продемонстрував стійкість під час коронакризи на відміну від попередніх криз. Це більш за все пояснюється великою часткою продовольчих товарів, попит на які стабільний. Важливу роль відіграло також зміцнення торговельних відносин з Китаєм на тлі його торговельного протистояння з США. Минулого року КНР уперше в історії стала другим найбільшим після ЄС торговельним партнером України та залишалася ним у 2020 році. Фінансові настрої населення доволі позитивні – на відміну від попередніх криз нема відтоку депозитів, а вклади населення й надалі зростають значними темпами. Накопичення заощаджень домогосподарств відбувається, незважаючи на зниження відсоткових ставок. Це закладає фундамент для швидкого пожвавлення споживчого попиту після покращення епідемічної ситуації. Водночас надмірний обсяг ліквідних активів з низькою дохідністю генерує ризики доларизації. Основний драйвер росту ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. бачать у зростанні приватного споживання. У прогноз закладені сподівання, що покращиться ситуація на ринку праці, а провальні 10% безробітних у II кварталі 2020 року залишаться сумним рекордом, при цьому зарплати будуть зростати (номінальна на майже 9% у 2020 році і на 16% у наступному, реальна – на 6,2% і 9,5% відповідно). Такі прогнози щодо зростання доходів населення є досить спірними. Так, мінімальна зарплата зросла, але при цьому ростуть й затрати на продукти, комуналку, а головне – на медицину. Найбільш слабке місце прогнозу – його позитивні показники базуються на продовженні співпраці з МВФ та відсутності у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі. Насправді ми вже зараз бачимо сумні рекорди захворюваності у світі – другу хвилю локдаунів у країнах ЕС, впровадження комендантської години тощо. Це знижує економічну активність загалом у світі, тож нема серйозного приводу розраховувати, що наша економіка буде вести себе інакше. Але кожна криза відкриває вікно можливостей для розвитку, та чи використає його наша країна – окреме питання. Допомогти в цьому може лиш системний розвиток економіки (нові вільні економічні зони, податок на виведений капітал, розвиток ринку кредитування бізнесу, фондового ринку тощо), а також цивілізоване вибудовування відносин існуючими та потенційними партнерами (США, Китай, країни Азії та Африки). Автор: Дмитро Рибальченко, голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній «Октава Капітал» Джерело: https://lb.ua/blog/dmytro_rybalchenko/470520_naskilki_realistichni_prognozi.html?fbclid=IwAR3x4y24kQbsxYsUVLHquAQGRwnH5_vMKZ5rJwwTK-JPtYuzTuOg-nabRe4    
Подробнее

2 ноября 2020
Відчайдушні домогосподарки: як оцінювати домашню працю
Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4174, цікавий своєю пропозицією – легалізувати зайнятість людей, що виконують домашню працю. Що конкретно передбачає документ і як він може «підрихтувати» ринок праці, спеціально для Mind розповіла керівник HR-департаменту компанії Nota Group Яна Декусар. Автори проєкту впевнені, що запропоновані ними трудові реформи створять інструменти реального захисту прав жінок. Досягти цього, на їхню думку, можна шляхом забезпечення рівних можливостей та зменшення гендерного балансу на ринку праці.   Міжнародні передумови Закон покликаний погодити національне законодавство з Конвенцією Міжнародної організації праці (МОП) про гідну працю домашніх працівників №189. Ще 2011 року держави – члени МОП підписали в Женеві конвенцію, визнавши той факт, що домашні працівники, що надають життєво важливі послуги, піддаються дискримінації в дотриманні прав людини й умов праці. Не пройшов і десяток років, як Україна вирішила взятися за реалізацію основних принципів міжнародної угоди (до речі, у Конвенції прописані строки максимальної реалізації задуманого всіма країнами-підписантами – до 2030 року). Легалайз хатніх робітників Історично склалося так, що люди, які допомагають по господарству, не мають якоїсь певної професійної категорії і залишаються в тіні, і тому позбавлені будь-яких законодавчих гарантій. За статистикою Міністерства соціальної політики ще на 2016 рік, кількість працівників, задіяних у побутових і персональних послугах у сім'ях, становила близько 162 000 людей. А з огляду на вплив нинішньої пандемії на ринок праці легко спрогнозувати стрімке зростання числа таких працівників. При цьому всім відомо, що значну частину цієї категорії працівників становлять саме жінки. Тому прагнення законодавця врегулювати їхню діяльність можна сміливо віднести до питань боротьби з гендерною дискримінацією. Автори пропонують внести до трудового законодавства нове визначення – «домашня праця», позначивши його як роботу, яка виконується особою у віці від 16 років на основі трудового договору регулярно й на професійній основі. Така новація дасть можливість узаконити не тільки роботу «по дому», а й роботу «на дому». Тобто у всіх фрілансерів і тих, хто працює без оформлення, з'явиться можливість узаконити свою трудову діяльність. Наскільки це потрібно або не потрібно в наш час – окреме питання, але сам факт існування такої можливості можна розцінювати як позитивний. При цьому трудовий договір може бути розірваний у будь-який момент за згодою сторін за загальним правилом – за умови попередження про це не менш ніж за два тижні. Отже, домашні працівники матимуть усі права працівників відповідно до законодавства. І хоч важко уявити, навіщо їм, наприклад, можливість об'єднуватися, але сам факт того, що вони матимуть ці права, говорить про прагнення держави врівноважити права у сфері праці. Відчайдушним домогосподаркам Молитви домогосподарок про те, щоб їхню щоденну діяльність визнали працею, почуті. Так, автори законопроєкту пропонують врегулювати роботу по господарству, яка непропорційно покладена на жінок, і дають офіційну назву для такої праці – «неоплачувана доглядова праця». Законодавець пояснює, що досі така діяльність не була врахована на державному рівні, що підсилює гендерний розрив в оплаті праці чоловіків і жінок. Варто звернути увагу, що 2019 року гендерний розрив в оплаті праці становить близько 22% (зрозуміло, не на користь жінок). Турбота про пенсії У чому ж головний сенс таких нововведень? Крім добрих намірів щодо забезпечення рівних можливостей на ринку праці, є і корисливі мотиви – законодавець хоче регламентувати діяльність, за яку ніхто не платить податків. У людей, що займаються домашньою працею, оплачуваною чи ні, з'явиться можливість добровільно сплачувати ЄСВ, що дасть їм можливість на старості років отримувати, наскільки це можливо, гідну пенсію. Можна передбачити, що ця норма не буде робочою – сумніваємося, що наша ментальність і недовіра до влади сприяють тому, що всі кинуться добровільно платити податок, але, знову ж, нічого поганого в такій можливості немає. Принаймні в далекоглядних дружин, які займаються домашнім господарством, є можливість подбати про забезпечення старості, запропонувавши своїм чоловікам регулярно платити податок із сімейного бюджету. Місця для вагітних Законопроєкт також пропонує зменшити обмеження в роботі вагітних жінок і жінок з дітьми до 3 років. Якщо раніше була повна заборона на їхню роботу в нічний час і у вихідні дні, а також неможливість залучення до надурочних робіт і відряджень, то зараз законодавець пропонує дозволити їм працювати понаднормово за їхньою письмовою згодою. Тут можна зазначити як позитивний, так і негативний бік. Отже, якщо вагітна співробітниця або молода мама може собі дозволити і, що можливо, хоче більше працювати (з метою отримувати більшу компенсацію або через власні кар'єрні амбіції) – у неї з'явиться така можливість. При цьому такі лояльні регуляторні умови можуть стати полем для зловживань роботодавців, які зможуть за допомогою явного або прихованого ультиматуму – працюєш за нашими правилами або не працюєш зовсім – змушувати вагітних жінок і молодих матусь працювати понаднормово. Незважаючи на те, що ініціатива має добрий намір – досягнення рівності на ринку праці та зменшення гендерного розриву в оплаті, складно уявити, як усі кинуться реєструвати домашню працю, відмовившись від зарплат у конверті заради справедливості й майбутніх гарантій. Автор: Яна ДЕКУСАР, керівник HR-департаменту Nota Group
Подробнее

19 октября 2020
Блокування податкових накладних стало популярним інструментом тиску на бізнес з боку держави
Якби за зміну нормативно-правового регулювання видавали Оскара, то Податковий кодекс України отримав би пальму першості. При чому декілька років поспіль. Запровадження нових ускладнених правил гри у податкових взаємовідносинах призводить до того, що м’яч завжди опиняється на полі податкового органу. Проте арбітр в особі органів адміністративного контролю або судової гілки влади не завжди встигає за цією швидкоплинністю. Одним із таких нових викликів є зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Важливо те, що без цієї реєстрації блокуються усі операції з контрагентами. Достатньо проста на перший погляд процедура стала справжньою перепоною для платників податків, та більше — інструментом тиску з боку податківців. Крамольна практика Перефразовуючи сумнозвісну фразу: була б податкова накладна, а причина для відмови її реєстрації — знайдеться. Здається, саме таким принципом озброїлися податківці у взаємовідносинах з платниками податків. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Блокуючи податкові накладні, фіскальні органи зазвичай посилаються на критерії ризикованості здійснення операцій або самого платника податку. Річ у тім, що ці критерії тлумачяться фіскалами надзвичайно широко, а подекуди норми суперечать одна одній, та й до самої системи моніторингу у правників є чимало запитань. Критерій ризикованості здійснення операцій напрочуд часто застосовується до процесів за результатами інвентаризації товарів — так званої пересортиці. Причому цей критерій найчастіше присвоюється суб’єкту господарювання, яким не подано таблиці платника податку; або подано таблицю платника податку, але її не прийнято; або таблицю спочатку прийнято, а пізніше ухвалено рішення про її неприйняття. Чому податковий орган може не враховувати або неприймати таблиці даних платника? Підставами може слугувати наявність інформації про здійснення платником податків ризикових операцій, або виявлення невідповідності зазначених платником податків в таблиці даних видів діяльності, які наявні у платника, основним засобам. Але цей перелік не є вичерпний — причини неприйняття таблиці можуть бути й іншими або взагалі не вказані.  Аргументи та контраргументи Отже, сталося неминуче — податкова накладна заблокована. Як же діяти в такій ситуації? Подавати документи для розблокування та зняття статусу «ризикованості» або подати таблицю даних платника податку з поясненнями та додатками. Пояснення зазвичай подаються у форматі коротких або детальних меседжів. Короткі пояснення можна подавати в графах «Інформація» «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку» (форма J/F 1314901) або в графі «Пояснення» «Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено» (форма J/F 1312602). Ретельнішого підходу вимагають детальні пояснення. Це — окремий документ, який сканується і прикріплюється до повідомлення про подання документів для розблокування податкової накладної, повідомлення про подання документів для зняття статусу «ризикованості», таблиці даних платника податку. Детальні пояснення повинні містити інформацію про історію підприємства з актуальною інформацією про нього, наявність ресурсів для здійснення діяльності за номенклатурою у заблокованій податковій накладній, опис технічних процесів виробництва (придбання), детальний опис подій по заблокованій податковій накладній в хронологічному порядку. Також слід відобразити операції в бухгалтерському та податковому обліках, отримати від покупця довідку про подальше використання придбаної продукції, товарів, послуг, робіт. Цей етап є напрочуд важливим, а ретельність збору і підготовки необхідної інформації може стати запорукою успіху та розблокування податкової накладної самим податковим органом. Адміністративні інструменти Найпоширенішими причинами винесення рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є наступні: ненадання письмових пояснень відносно підтвердження інформації зазначеної у накладній, реєстрація якої зупинена; ненадання платником копій документів; надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, з зазначенням відповідних документів. Якщо платник податку піде адміністративним шляхом оскарження, то може подати скаргу на рішення комісії регіонального рівня лише в електронному вигляді (форма J/F 1313203 «Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних») в Електронному кабінеті платника. Звертаємо увагу: скарга має містити розгорнуту версію пояснень. Слід чітко і детально сформувати свою позицію і бачення, чому комісія ухвалила рішення не вірно. Також варто повторити головні аспекти пояснень для розблокування податкових накладних з додатками і додатковими документами. Адміністративний орган має ухвалити рішення за скаргою протягом десяти календарних днів. У разі відсутності в Електронному кабінеті платника відповіді в встановленій формі, то скарга вважається задоволеною. Досить ефективним додатковим інструментом вирішення ситуації є залучення Ради бізнес-омбудсмена. Але цей інструмент можна задіювати лише на стадії адміністративного оскарження. Регламентом Ради бізнес-омбудсмена передбачена процедура додаткового оскарження протиправності дій контролюючого органу з обов’язковим наданням рекомендацій для прийняття законного рішення. Судовий контроль Інший шлях оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних — судовий. З огляду на кадровий голод в судовій системі цей шлях може бути досить тривалим. Щоправда, практика адміністративних судів з питання оскарження рішень податкових органів є досить промовистою. «Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним», — зазначає Касаційний адміністративний суд (КАС) у складі Верховного Суду (ВС) у постанові від 30 січня 2020 року, справа №300/148/19. «Податковий орган у квитанціях про неприйняття податкової накладної до реєстрації у якості причини відмови були зазначені причини, які не передбачені податковим законодавством», — йде мова в постанові КАС ВС від 12 березня 2020 року, справа №805/4620/15-а. «Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасуваннярішень про відмову в реєстрації податкових накладних», — переконаний КАС ВС у постанові від 10 квітня 2020 року, справа №819/330/18. Рішення на користь платників податків у подібних правовідносинах винесені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду також у справах № 820/7240/16, № 826/152/16, № 826/10540/18, а також в низці інших справ. Скільки ще рішень має бути ухвалено на користь бізнесу Верховним Судом, аби податкові органи припинили свою ганебну практику? Не судом єдиним Утім, судові перипетії — не єдиний негативний наслідок для бізнесу. Оскільки фіскали можуть пригальмувати будь-яку операцію, яка вимагає реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, під удар може потрапити масштабна операція з контрагентом. Випадання з системи одного гвинтика може призупинити хід цілої машини. І чим більшою є ця бізнес-машина, тим серйозніші фінансові втрати може понести компанія. А кореспонденція з іншою машиною — бюрократичною, якою є податкова система, — задля доведення своєї правоти, вимагає найціннішого ресурсу — часу. Час у бізнесі — розкіш на вагу золота. І проблема ця не індивідуальна, вона вражає своїми розмірами. Як стверджують деякі джерела, підприємливі податківці за невеликі гонорари (до 3% від обсягу операції) пропонують вирішити питання заблокованої накладної швидше і ефективніше. Та більше, нещодавно в публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронні органи виявили втручання в алгоритми роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних. Силовики викрили цілу схему фіскалів, яка прикривалася «ризикованістю» здійснення операції або «ризикованістю» самого платника податку. У період локальної і глобальної економічної кризи та тривалих карантинних обмежень, у час, коли і великий, і малий бізнес шукають будь-яку соломинку аби вхопитися і втриматися на плаву, такі «ведмежі послуги» і схеми податківців виглядають особливо цинічними. Автор: Дмитро РИБАЛЬЧЕНКО, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group, голова фінансово-аудиторського комітету групи компаній «Октава»
Подробнее

Свяжитесь с нами

Отправьте запрос, и мы перезвоним вам




    ИЛИ