Гендерна рівність: який план її досягнення має Кабмін

Наприкінці січня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження № 79-р, яким затвердив довгоочікуваний План заходів з реалізації Концепції комунікації у сфері гендерної рівності. Отже, зроблено ще один крок до забезпечення гендерної рівності на всіх рівнях суспільного життя. Яких сфер суспільного життя торкнеться цей план і як вплине на суспільні відносини та діяльність, розповіла Mind керуюча партнерка Nota Group, керівниця практики корпоративної безпеки, адвокатка Тетяна Андріанова. 

Тепер міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади мають забезпечити виконання цього плану, а також щороку до 31 січня звітувати Міністерству культури та інформаційної політики про стан його виконання. Водночас Мінкульт має зібрати цю інформацію та у двотижневий строк подати її уряду.

Що це за концепція, яку реалізовуватимуть за планом, що розроблявся понад два роки?

Концепцію уряд схвалив ще у вересні 2020 року. Її метою є поліпшення розуміння в суспільстві суті та завдань державної гендерної політики та сприйняття її як невід’ємної складової демократичної і правової держави.

Як досягнути наведеної мети?

Є декілька шляхів.

1. Перший крок – це інформування про ключові концепції гендерної рівності та механізми захисту прав жінок. Цей крок також включає застосування кращих іноземних практик впровадження гендерної рівності для різних груп (жінок і чоловіків, дівчат і хлопців).
2. Другий крок – підвищення рівня розуміння українського та міжнародного законодавства, програм та політик, що сприяють гендерній рівності. Таку просвітницьку роботу можна здійснювати шляхом навчання з огляду на механізми, наявні в державі.
3. Третій крок – робота зі ЗМІ. Йдеться про те, що преса, телебачення, інформаційні агентства, лідери думок мають активніше висвітлювати тематику гендерної рівності.
4. Четвертий крок – організація тематичних публічних заходів із залученням якомога ширшого кола слухачів.
5. П’ятий крок – більше про гендерну рівність мають говорити самі державні органи. Наприклад, частіше висвітлювати гендерну проблематику на своїх офіційних вебсайтах.
6. Шостий крок – поширення інформації про сучасні гендерні проблеми жінок і чоловіків та розповідання про шляхи їх розв’язання.
7. Сьомий крок – інформування про чоловіків, які підтримують гендерну рівність.
8. Восьмий крок – проведення наукових, соціальних та інших досліджень, спрямованих на виявлення причин суттєвої різниці у тривалості життя жінок і чоловіків. Іншим важливим завданням має стати вжиття на основі отриманих результатів стратегічних заходів задля збільшення в майбутньому середньої тривалості життя.
9. Дев’ятий крок – збільшення представництва жінок у ЗМІ як учасниць сюжетів та експерток.

Звичайно, цей перелік кроків не є вичерпним. Але це мінімальний набір, який забезпечить виконання мети концепції на найближчі роки.

Що передбачає план заходів, ухвалений на виконання цієї концепції?

Це дорожня карта шляхів і способів розв’язання гендерної проблематики. Це конкретні заходи, індикатори досягнення цілей.

План визначає:

• найменування завдання (планом передбачено 21 завдання);
• найменування заходу;
• строк виконання завдання;
• органи, що відповідальні за виконання завдання;
• індикатор виконання;
• очікуваний результат.

Окрім того, план містить вісім орієнтирів – стратегічних цілей:

• участь жінок у процесі ухвалення рішень і політичній діяльності;
• забезпечення рівного доступу жінок та чоловіків до правосуддя;
• усунення насильства за ознакою статі;
• розширення економічних прав і можливостей жінок, усунення гендерного розриву в оплаті праці та дотриманні трудових прав;
• поєднання професійного й сімейного життя, формування відповідального материнства та батьківства;
• жінки, мир, безпека;
• освіта з урахуванням гендерної тематики;
• турбота про здоров’я, зокрема репродуктивне, тривалість життя та добробут жінок і чоловіків.

Система правосуддя також зазнає змін із погляду гендерної рівності

Зосередимося на судовій системі докладніше. І для початку наведемо декілька ілюстративних цифр. Державна судова адміністрація України оприлюднила узагальнення гендерного складу апеляційних і місцевих судів України.

У порівнянні з аналогічними даними станом на 1 липня 2021 року (всього 29 698 суддів і працівників апаратів судів, з них 76% (22 498) становлять жінки та 24% (7 200) – чоловіки) кількість жінок збільшилась на 1%.

За окремими категоріями посад гендерний склад місцевих і апеляційних судів України такий:

• з 4983 суддів 54% (2716) жінок та 46% (2 267) чоловіків;
• з 24 047 працівників апарату суду (патронатна служба, державні службовці, працівники, які виконують функції з обслуговування, робітники) 82% (19 736) жінок та 18% (4 311) чоловіків.

Коли і як має бути досягнута мета плану?

Узагальнення гендерного балансу для судової системи вже не є чимось новим і незвичним. Утім, план заходів є ширшим і зачіпає інші додаткові аспекти. Наведемо приклад.

Друга стратегічна мета плану заходів – забезпечення рівного доступу жінок та чоловіків до правосуддя. План заходів в межах цієї стратегічної мети визначає три завдання. А саме:

• проведення аналізу ситуації щодо доступу до правосуддя жінок і чоловіків, а також бар’єрів, що йому перешкоджають;
• забезпечення методичного й інформаційного супроводу фахівців із надання безоплатної правової допомоги та фахівців у сфері судочинства щодо рівного доступу жінок і чоловіків до правової (безоплатної правової) допомоги;
• проведення інформаційної кампанії щодо доступу до правової (безоплатної правової) допомоги.

Окрім того, план завдання передбачає органи, що відповідають за кожне поставлене завдання. У межах другої стратегічної мети це Мінсоцполітики, інститути громадянського суспільства та міжнародні організації, Координаційний центр із надання правової допомоги, Національна школа суддів. При цьому до трьох останніх інституцій додана опція «за згодою».

Яким має бути очікуваний результат?

План заходів дає відповідь й на це.

Підсумком роботи в межах другої стратегічної мети щодо забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до правосуддя буде:

• визначення рівня доступу до правосуддя та його сприйняття різними цільовими аудиторіями та бар’єри, що йому перешкоджають;
• забезпечення розуміння та врахування у професійній діяльності фахівцями з надання безоплатної правової допомоги й фахівцями у сфері судочинства гендерної проблематики щодо доступу до правосуддя жінок та чоловіків.

Рівність прав жінок і чоловіків є однією із фундаментальних засад. На цьому принципі має ґрунтуватися не лише законодавство, а й усі суспільні взаємини.

План заходів з реалізації Концепції комунікації у сфері гендерної рівності – це не панацея від гендерних проблем у країні, але надійний старт для їхнього подолання в найближчому майбутньому.

Авторка: Тетяна Андріанова, керуюча партнерка Nota Group, керівниця практики корпоративної безпеки, адвокатка
Джерело: mind.ua