Чи можна з’їздити додому, не втративши статус біженця у країні тимчасового перебування
Розв’язана росією повномасштабна війна змусила мільйони українців покинути свої домівки та задля особистої безпеки, безпеки своїх дітей шукати притулку в Європі. Можливості країн – сусідів України щодо прихистку наших переселенців обмежені, тому деякі з них вимушені були їхати далі. Війна створила умови, за яких безліч родин виявилися роз’єднаними, розкиданими по світу. Війна позбавила людей роботи, а знайти її за кордоном, на території тимчасового місця перебування, вкрай складно. Усі ці сучасні виклики породжують безліч питань. Відповіді на найпоширеніші із них, зокрема, чи можна з-за кордону повернутися додому на короткий час, надала Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот.
Повернення в Україну
Ані законодавство України, ані правила ЄС не забороняють повернення українців додому в будь-який час. Проте існують певні процедурні відмінності для зворотного шляху особи, яка отримала статус біженця, та особи, що перебуває під тимчасовим захистом ЄС.
Так, здійснення біженцем дій, спрямованих на повернення на територію власної держави прирівнюється до повернення під її захист. Що, відповідно, зумовлює автоматичну втрату статусу біженця незалежно від підстав та умов такого повернення.
Натомість особа, яка отримала тимчасовий захист ЄС, може в будь-який зручний для неї час та на невстановлений термін повернутися до рідної країни без втрати цього статусу. Така можливість наразі є вкрай необхідною для осіб, чиї домівки розташовані на відносно безпечних територіях та є потреба відвідати сім’ю або родичів похилого віку.
Як правове підтвердження викладеного вище наведемо положення Директиви Ради ЄС 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового напливу переміщених осіб. Про можливість добровільного повернення свідчить стаття 21 Директиви.
Додатково зауважимо: якщо особа, яка користується тимчасовим захистом, має потребу поїхати до іншої країни – не члена ЄС чи Шенгенської зони, вона не втрачає належних їй пільг за умови подальшого повернення.
Проте деякі країни Європейського Союзу на рівні внутрішнього законодавства можуть встановлювати строки для перебування українців за межами таких країн – надавачів захисту до моменту їх повернення без втрати такого статусу. Як правило, цей строк складає 30 днів (наприклад, у Польщі, що прийняла найбільшу кількість українців). Варто також зауважити, що в деяких країнах такого обмеження немає взагалі.
Тож ця практика лише набуває поширення, тому рекомендуємо дізнаватись актуальну інформацію про можливу кількість днів для виїзду в місцевих державних органах, що займаються присвоєнням статусу тимчасового захисту, або у волонтерів, які іноді також володіють підтвердженою та перевіреною інформацією з цього питання.
Навіть у разі втрати статусу тимчасового захисту, що надавався країною, внаслідок перевищення строку виїзду за її межі, особа може перебувати у такій країні на підставі безвізового режиму, хоча вже й без передбачених захистом пільг. Наприклад, у Польщі такий термін наразі подовжений до 31 грудня 2022 року замість загальних 90 днів протягом 180 днів. Окрім того, Директива не встановлює заборони для повторного клопотання про отримання статусу тимчасового захисту в разі його втрати.
a
Можливість переміщення територією ЄС
Зазвичай українець, що отримав тимчасовий захист на території європейської держави, має право перебувати у ній протягом всього часу, встановленого таким статусом.
У разі бажання або необхідності тимчасового виїзду за межі такої країни в інші держави ЄС, на таку особу поширюються загальні правила, встановлені для українських туристів та передбачені загальним безвізовим режимом за умови наявності біометричного паспорта. Такий виїзд та перебування в іншій країні Шенгенської зони можливі, але за умови загальної тривалості не більше 90 днів протягом 180 днів у одній країні. З цього правила є певні виключення.
Деякі країни (серед них наразі Польща та Грузія) зробили винятки для українців та подовжили такі строки. При цьому кількість країн ЄС, до яких особа може завітати на 90-денний термін, не обмежена.
Попри можливість перебувати у країнах Шенгенської зони додатково до країни – надавача захисту, офіційне право на працевлаштування українцеві може надати виключно остання (окрім випадків отримання цільового дозволу і в іншій країні також).
Зміна країни тимчасового захисту
Актуальним наразі є питання возз’єднання великих дружніх родин, які під тиском надзвичайних обставин були вимушені швидко покидати свої домівки та роз’їжджатися хто-куди будь-яким безпечним шляхом. Є й інша проблема – через великий наплив переселенців можливості країн-сусідів у працевлаштуванні та комфортному розташуванні усіх охочих – обмежені.
Тож як змінити країну для тимчасового проживання?
Зазначимо, що пункт 4 статті 26 Директиви передбачає можливість зміни держави надання тимчасового захисту з однієї на іншу. При цьому країна чинного надання статусу захисту має бути попереджена про такі плани переселенця, внаслідок чого дія тимчасового захисту припиняється, а особа обмежується у правах, передбачених статусом.
Таким чином, технічна та законодавча можливість зміни держави, яка надає тимчасовий захист, існує і може бути реалізована при докладені певних зусиль особою, яка хоче ініціювати таку процедуру.
Важливо зазначити, що при аналогічному бажанні біженця змінити країну свого укриття, йому доведеться розпочинати процес отримання такого статусу в іншій державі з початку.
Країни-виключення
Варто зауважити, що Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн не є країнами ЄС, але вони є країнами Шенгенської зони. Тому українці можуть прибувати до цих країн після перетину Шенгенської зони, але умови тимчасового захисту на їхніх територіях будуть відрізнятися від прав, гарантованих країнами ЄС.
А от Данія є членом ЄС і країною Шенгенської угоди, проте вона не забезпечує процедури тимчасового захисту і не застосовує правила ЄС щодо надання біженства.
Тому попри загальні правила, встановлені Директивою та іншими міжнародними угодами, що розповсюджуються на українських переселенців, радимо попередньо дізнаватись про тонкощі, пов’язані із країною, запланованою для прихистку.
Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group
Джерело: mind.ua
Comments are closed