Наші новини

16 Жовтня 2020
Nota Group підписала меморандум про співпрацю з оператором архівних послуг Reisswolf Ukraine
Компанія Nota Group та найбільший європейський оператор архівних послуг Reisswolf Ukraine об’єднали свої зусилля для підтримки бізнесу в Україні. Метою меморандуму є забезпечення співпраці фахівців та активістів Reisswolf Ukraine та Nota Group та створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності в Україні. Відтепер компанія Reisswolf Ukraine на пільгових умовах надаватиме свої послуги з архівного зберігання, оцифрування та конфіденційного знищення документів нашим клієнтам. Зі свого боку Nota Group буде надавати підтримку клієнтам Reisswolf Ukraine в питаннях аутсорсингу бізнес-процесів у вигляді юридичного, бухгалтерського супровіду, кадрового адміністрування, впровадження GDPR, забезпечення корпоративної безпеки та багато іншого. Сподіваємось, що співпраця принесе користь багатьом українським підприємцям!
Детальніше
13 Липня 2020
Аудиторський звіт «в обіймах» Закону №1210
В сучасному світі фінансова звітність компанії є дзеркалом та показником її фінансової дисципліни. Жодне набуття корпоративних прав не відбувається без аналізу фінансової звітності компанії, корпоративні права якої купуються/придбаваються. Користувачі фінансової звітності хочуть мати повне розуміння, в якому фінансовому стані перебуває компанія, корпоративні права якої відчужуються. Особливо це стосується компаній (підприємств), що становлять суспільний інтерес. Поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» було введене в український законодавчий обіг 05.10.2017 р. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» №2164‑VIII. Відповідно до абз. 21 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 р. №996‑XIV (зі змінами та доповненнями від 05.10.2017 р.), підприємствами, що становлять суспільний інтерес, є підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких була здійснена публічна пропозиція, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств і малих підприємств), а також підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. Ч. 3 ст. 14 Закону №996‑XIV передбачено, що підприємства, які становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (в повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. №2258‑VIII, аудиторський звіт — це документ, підготовлений суб'єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього закону. Тобто починаючи з 05.10.2017 р. на законодавчому рівні було закріплене поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес» та обов'язок таких підприємств оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком/звітом на своїй веб-сторінці в повному обсязі. Зміни в податковому законодавстві України після прийняття Закону України №466‑IX від 16.01.2020 р. 23.05.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. №466‑IX. Цей Закон інкорпорував до Податкового кодексу України норми щодо обов'язку подання окремими суб'єктами господарювання аудиторського висновку у разі настання певних обставин. Відповідно до пп. «й» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити інформацію, зокрема, аудиторський висновок щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов'язковою для платника податків). Також аудиторський звіт став неодмінною складовою податкової звітності платників податків, оскільки згідно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки й збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Відповідальність за непроведення аудиту та неотримання аудиторського звіту Відповідно до ст. 16 316 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом накладається штраф у розмірі від 1 тис. [17 тис. грн] до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [34 тис. грн]. За повторне вчинення відповідного правопорушення, на винних осіб накладається штраф від 2 тис. [34 тис. грн] до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [51 тис. грн]. Водночас вказані вище розміри штрафів є порівняно невеликими з розмірами штрафів, які встановлені п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України за неподання платниками податків звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України. З аналізу вищевказаного випливає, що аудиторська діяльність в України після прийняття Закону №466‑IX буде переоцінена, зокрема, з боку акціонерних товариств, банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших фінансових установ.
Детальніше
17 Червня 2020
В Україні ухвалили законопроект про “хмарні послуги”
16 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону України про хмарні послуги за №2655 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67744 Проектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень та наданні хмарних послуг. На законодавчому рівні пропонується: -визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)»; -ввести до термінології українського  законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників; -встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору  про надання хмарних послуг; Прийняття такого законопроекту однозначно позитивне рішення, яке має ряд плюсів. По-перше, він дозволить створити потужну екосистему надавачів хмарних послуг всередині країни по-друге, він стимулюватиме перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки А також: дасть імпульс до прискореного розвитку ринку розробок програмного забезпечення для внутрішнього ринку, створюватиме додану вартість сектору ІТ та знизить ризики корупційної складової при закупівлях за бюджетні кошти. Компанія Nota group вважає, що прийняття вказаного проєкту закону позитивно вплине на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні та стане поштовхом для розвитку та впровадження новітніх технологій у взаємовідносинах держави, суспільства та суб’єктів господарювання.
Детальніше
10 Червня 2020
Як роботодавцям оформити повернення працівників після карантину
Країна поступово виходить з карантину і наразі  відновлюється звичний ритм роботи. Тож роботодавцям важливо подбати про те, як повертати працівників до роботи. Зокрема, визначити, які працівники необхідні на своїх робочих місцях, а які можуть продовжити працювати віддалено або в умовах гнучкого робочого часу. Автоматичного виходу працівників з "карантинних відпусток" законом не передбачено. Крім випадків, коли працівник одразу в заяві на відпустку без збереження заробітної плати вказав дату виходу на роботу, наприклад, 03.06.2020. Переривання відпустки (основної або додаткової) можливе лише в крайніх випадках, передбачених ст. 79 КЗпП, наприклад, у разі виробничої аварії або для усунення наслідків виробничої аварії, відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства. У решті випадків вихід з відпустки має відбуватися зі згоди самого працівника.  В такому випадку роботодавець може вчинити так: 1) зв’язатися з працівниками та поінформувати їх про можливість виходу на роботу у зв’язку із закінченням карантину; 2) працівник має написати заяву з проханням перервати відпустку та стати до роботи; 3) на підставі заяви працівника видати наказ про переривання відпустки без збереження заробітної плати, яку було надано на час карантину; 4) у наказі вказати дату, коли працівнику потрібно стати до роботи. Примушувати працівника виходити з відпустки є неправомірним. У разі запровадження роботодавцем  дистанційної роботи під час карантину, то до виходу працівників на свої робочі місця в офісі потрібно підготуватись. Для цього треба: 1) визначитися з датою повернення працівників; 2) з’ясувати, чи всі працівники мають можливість працювати в офісі; 3) підготувати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи. Необхідно видати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи та відновлення звичайного режиму роботи, в якому зазначити: причину зміни режиму роботи з дистанційного на звичайний, а саме – у зв’язку із закінченням карантину та скасуванням обмежувальних заходів, відновленням роботи транспорту; дату припинення дистанційної форми роботи; дату виходу працівника на робоче місце; перелік працівників, які повертаються до звичного режиму, та їхні посади; порядок ознайомлення працівників з наказом та зміною режиму роботи. Якщо частина працівників залишається вдома, то про це потрібно вказати в наказі або окремим наказом продовжити режим дистанційної роботи для певних працівників, але для цього такі працівники мають написати відповідні заяви. Оскільки, Кодекс законів про працю України дозволяє встановити режим дистанційної роботи наказом лише на час загрози поширення пандемії (ч. 2 ст. 60 КЗпП). Повертаючи працівників до офісів, варто подбати про дотримання санітарних та епідеміологічних вимог, визначених, у першу чергу, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».  Обов’язковим є: проведення дезінфекції приміщень, забезпечення працівників антисептиками для обробки рук, дотримання відстані між столами працівників тощо. За правильної організації роботи на підприємстві все це можливо зробити одночасно. Обов’язком роботодавця є створення належних та безпечних умови праці (ст. 141, 153 КЗпП). При цьому роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Детальніше
20 Травня 2020
Несвоєчасне надання інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Нові вимоги надання відомостей для юросіб
12 травня 2020 року Міністерство юстиції України прийняло Наказ №1626/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України», яким: 1) Внесені зміни до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №359/5, де: -державних реєстраторів уповноважили інформувати територіальні органи Міністерства юстиції України у разі виявлення фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. 2) Внесені зміни до Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, де перелік обов’язкових відомостей про юридичну особу доповнено: -інформацією про встановлення вимоги нотаріального засвідчення справжності підпису учасника під час прийняття ним рішень з питань діяльності відповідної юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи; розмір частки засновника (учасника); -інформацією про характер та міру (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа; 3) Внесені зміни до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затверджена Наказ Міністерства юстиції України 12.08.2016 № 2473/5,  яку доповнено, зокрема, положенням про те, що Міністерство юстиції України чи відповідний територіальний орган у разі виявлення під час проведення реєстраційних дій фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою передбаченої законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, інформують про це керівника відповідної юридичної особи або особу з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною шостою статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З аналізу вищевказаних змін слідує два позитивних моменти: по-перше: створюються додаткові механізми у боротьбі з рейдерством. І це плюс.   по-друге: посилюється контроль та відповідальність юридичних осіб у сфері розкриття інформації про своїх кінцевих бенефіціарних власників.
Детальніше
11 Травня 2020
Дебіторська заборгованість: як убезпечити свій бізнес від проблем
Дебіторська заборгованість - це борг контрагентів перед постачальником/підрядником/ виконавцем. Буває у компаній, які працюють з відстрочкою платежу. Прострочена дебіторка - це коли всі терміни повернення пройшли, але контрагенти не поспішають з оплатою. Прострочена дебіторська заборгованість небезпечна тим, що коли вам потрібно буде купувати товар або платити зарплату, у компанії може не вистачити оборотних коштів. Це призведе до загрози закриття бізнесу.  Багатьом знайоме? Що робити? Важливіше і простіше не допустити, ніж потім ліквідувати. Тому до того, як почати працювати з партнерами, потрібно як мінімум перевірити юридичний статус компанії партнера - чи не є банкрутом, чи немає в відношенні неї судових і виконавчих проваджень. Якщо все ж утворилася заборгованість, спочатку перевірте наявність правових підстав для її стягнення (наявність підписаного договору, первинних документів, рахунків на оплату і доказів їх передачі боржнику). Якщо договір не укладався (є тільки підписаний акт або накладна), необхідно написати боржнику письмову вимогу про оплату на підставі ст. 530 Цивільного кодексу. Боржник повинен виплатити борг протягом 7 днів віддати отримання вимоги, інакше ви має право звернутися до суду. Необхідно регулярно моніторити і аналізувати всю дебіторську заборгованість в компанії, щоб не допустити закінчення термінів позовної давності (3 роки для стягнення боргу та 1 рік для стягнення штрафних санкцій).  В ідеалі мати розроблений порядок по роботі з дебіторкою. Перед зверненням до суду необхідно ще раз переконатися в наявності правових підстав для стягнення боргу і перевірити ще раз статус контрагенту для оцінки перспектив стягнення боргу та прийняття рішення про доцільність звернення до суду. Це лише найпоширеніші проблеми, з якими може зіткнутися бізнес. Для убезпечення себе від можливих наслідків краще завжди звертатися до адвокатів. Подбайте про безпеку перш ніжпотрібно буде рятувати себе в екстреному режимі. 
Детальніше
5 Травня 2020
Роботодавцям: допомога по частковому безробіттю. Умови, про які варто знати.
Уряд на час карантину спростив процедуру реєстрації та отримання допомоги по безробіттю. Було запроваджено низку законодавчих змін, які передбачають зокрема допомогу роботодавцям, які зупинили чи скоротили свою діяльність під час карантину, для покриття витрат на зарплату своїм робітникам. На перший погляд, це гарна ініціатива. Але є декілька умов, про які треба знати перед тим, як звертатися за допомогою. Давайте розберемося: ЯКИМ РОБОТОДАВЦЯМ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ Допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб'єктів • малого підприємництва – це суб'єкти господарювання, у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб та річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ • середнього підприємництва – це юридичні особи, у яких середня кількість працівників за звітний період складає від 50 до 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності складає від 10 до 50 млн. євро, визначену за  середньорічним курсом НБУ за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ. КОМУ НЕ НАДАЄТЬСЯ ДОПОМОГА ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ  Допомога НЕ надається у разі наявності у роботодавця заборгованості: • з виплати заробітної плати • сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла протягом п'яти років, що передують року зупинення виробництва. ЯКІ ДОКУМЕНТИ НЕОБХІДНО ПОДАТИ  ДО ФОНДУ ЗАЙНЯТОСТІ ТА В ЯКІ СТРОКИ Роботодавцю необхідно звернутись до місцевої служби зайнятості протягом 30 календарних днів із дня зупинення (скорочення) виробництва з наданням 4-х документів: 1.заяви у довільній формі; 2.копії наказу із зазначенням дати початку/ зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби; 3.відомостей про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю; 4. довідки про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ, що виникла протягом 5-ти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва. Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається Фондом протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів. УМОВИ, ПРО ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ У РАЗІ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ 1. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію). 2. Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові (окрім осіб з числа пенсіонерів) було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу). 3. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. 4. Забороняється звільнення працівників, на яких отримано допомогу, протягом 6-ти місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 6 місяців – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги) із дня закінчення виплати допомоги з підстав: - скорочення штату (чисельності), - за угодою сторін, - за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. У такому разі кошти повертаються в повному обсязі до Фонду. І головне, що варто знати! Будьте готові, що після карантину кожного роботодавця, який звертався за допомогою, будуть ретельно перевіряти.  Стаття 52 Закону про зайнятість прописує контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення ( його здійснює Держпраці).  Додаткової звітності про використання (виплату) коштів, Фінансових штрафів за нецільове використання коштів від Фонду (в тому числі допомоги по частковому безробіттю) Закон про зайнятість не містить!  
Детальніше
4 Квітня 2020
Обшук на підприємстві. Як себе вести під час несподіваного візиту
Вас в найближчому майбутньому може очікувати обшук, якщо: - ваша компанія працює з держсектором; - бізнес має злих конкурентів; - ваші контрагенти згадуються в кримінальних виробництвах; - ви отримуєте запити від правоохоронних органів про надання документів; - під офісом стоять підозрілого вигляду авто і люди. Як тільки до вас прийшли правоохоронці, телефонуйте своєму адвокату - швидше за все, вас чекає обшук. Навіть якщо вам здалося, що все підозріло, вам не здалося - телефонуйте! Поки він / вона в дорозі, ви можете зайняти представників закону наступним: - спокійно подивіться термін дії ухвали суду для обшуку, воно дійсно протягом 1 місяця з моменту видачі; - обов'язково перевірте, чи відповідає назва підприємства, юридична адреса, ідентифікаційний код в приписі вашим (може це не до вас!). - подбайте (бажано заздалегідь) про те, щоб договір оренди на приміщення був в ідеалі на рецепції або у охоронця на вході і добре, щоб це був договір на 20 кв. м. (якщо ви розумієте, про що мова). Ваш адвокат повинен приїхати протягом 10 хвилин після вручення ордеру на ОБШУК або ще швидше, аби визначення було вручено в присутності адвоката. Прокурор / слідчий може заборонити залишати приміщення співробітникам. Виносити або ховати особисті речі, закривати вкладки на комп’ютерах не можна після того, як визначення буде вручено. Тому візьміть за правило не тримати особисті речі, електронну техніку, документи та гроші в офісі. Тримайте робочий стіл і жорсткий диск службового комп'ютеру в максимальній чистоті від чутливої ​​інформації. Розробіть чек лист для всіх співробітників і регулярно вимагайте виконання інструкції. Обшук ЗАВЖДИ повинен фіксуватися на відео та аудіо. Якщо правоохоронці цього не роблять, фіксуйте це порушення. Нехай це буде одна людина, наприклад, знову таки, адвокат з хорошою камерою. Це краще, ніж всі ваші співробітники будуть знімати і викладати в мережі сторіз, дратуючи представників органів. Не ходіть по п'ятах, але й не залишайте без нагляду процес обшуку, щоб не знайшлося те, чого не було. А якщо воно все таки знайшлося, не беріть це в руки навіть для того, щоб просто подивитися.Відразу після обшуку закрийте доступ в приміщення, яке обшукували. Другий раз увійти в нього правоохоронці не мають права. Попередьте співробітників, щоб не розмовляли з представниками органів під час обшуку, не дивлячись на провокації або навіть погрози. І самі не давайте ніяких пояснень без повістки на допит. Пам'ятайте і цитуйте ст. КУ 63 про те що: “Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом”. Фіксуйте всі допущені порушення: вилучено те, чого не було зазначено в ухвалі суду, пошкоджено майно, недопуск адвоката, відсутність понятих, аудіо або відео фіксації. І так, ВІДКРИЙТЕ СЕЙФ, тому що вони відкриють його самі. Адвокат може підключитися на будь-якому етапі обшуку. Якщо адвокат не з'явиться протягом 3 годин, тоді обшук може початися без нього. У вас немає договору з адвокатом на цей випадок? Чи вважаєте, що вам чудово вдається адвокатувати свій бізнес самостійно? Тоді ви повинні знати, що найсміливіша людина, підприємець навіть з юридичною освітою, губиться, якщо в офіс приходять з обшуком. Окремо слід згадати про договір з адвокатом. Як би добре вам не вдавалося адвокатувати свої справи, у вас повинен бути договір з адвокатом, який має досвід супроводу обшуку. В паніці можна наробити або наговорити дуже і дуже багато чого і різного не в свою користь. У нервовій ситуації з вами повинна бути спокійна людина з досвідом і кейсами обшуків, яка володіє механізмами захисту бізнесу.
Детальніше
31 Березня 2020
Парламент дозволив провести річні загальні збори акціонерів впродовж 3 місяців після закінчення карантину
Ці зміни закладені у законі про додаткові соціальні та економічні гарантії у зв'язку з поширенням Covid-2019 (законопроект №3275). Верховна рада України ухвалила його в понеділок 30 березня у цілому. У тексті відповідного законопроєкту зазначалось: «Річні загальні збори акціонерів за підсумками 2019 фінансового року має бути проведено в термін не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабміном, щоб уникнути розповсюдження на території України коронавірусної хвороби (Covid-19)». Важливий нюанс: парламент дозволив проводити річні загальні збори акціонерів дистанційно. Наразі документ очікує на підписання Президентом України.
Детальніше

Зв'яжіться з нами

Відправте запит, и ми передзвонимо вам




АБО