Наші новини

11 Лютого 2021
Керівник напрямку GDPR Олена Колченогова виступила в другій сесії VII Legal Banking Forum
Керівник напрямку GDPR Олена Колченогова виступила в другій сесії VII Legal Banking Forum Сучасні умови digital-реальності обговорювали учасники другої сесії VII Legal Banking Forum. Модератором сесії виступив Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron. Відкрив сесію Артур Загородников, заступник голови правління АТ «ПУМБ». У своїй доповіді він акцентував на тому, що коронакриза значно погіршила рівень життя людей, прискоривши при цьому розробку захисних програм, IT-рішень і програм для розвитку бізнесу. Чергове випробування на міцність і витривалість вітчизняна банківська система пройшла без значних втрат і катастрофічних наслідків. Банки України забезпечили безперебійну діяльність підприємств, підтримали населення і навіть заробили чистого прибутку біля 44 млрд грн за 11 місяців 2020 року. Артур Загородников зазначив, що у фокусі уваги банку «ПУМБ» – комфорт населення, саме тому значно розширені можливості online-банкінгу. Серед трендів розвитку online-банкінгу та digital: трансформація банківських відділень у цифрові, бізнес-хаби для клієнтів; швидкий і активний розвиток онлайн-сервісів та продуктів; перехід операційного обслуговування в онлайн-формат; відкриття рахунків і обслуговування клієнтів у дистанційному режимі; спілкування клієнта з банком за допомогою чат-ботів і онлайн-помічників; можливість здійснювати більшість продажів через дистанційні канали. «Бізнес потрібно вести за принципом smart», – відзначив Артур Загородников. Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ, впевнена, що банкам вже давно необхідно переносити сервіси з offline в online. Понад 59% учасників опитування IBM вважають, що пандемія прискорила цифрову трансформацію, а 75% керівників очікують, що змінена поведінка клієнтів залишиться такою ж і після пандемії. Особлива увага приділяється саме швидкості та доступності – в цьому розробників дуже мотивує наступне покоління, так зване покоління Z, яке готове витрачати на очікування завантаження максимум 1,5 секунди. Олена Коробкова зазначила, що наразі інформації достатньо, головне – якість, сервіс та широкий спектр продуктів і послуг. Максим Глотов, старший юрист МЮФ Baker McKenzie, солідарний із висловом, що цифрова трансформація – це сучасна боротьба за виживання в умовах екзистенціальної загрози цифрового вибуху, викликаного четвертою індустріальною революцією. Говорячи про методологію цифрової трансформації, Максим Глотов зазначив, що існують дві мейнстрімні ідеї: згідно з однією все потрібно завчасно спланувати та проаналізувати, адепти ж іншого підходу вважають, що краще за все практично подивитися на компанію і визначити її «болі». Можливо, краще рішення – вгамувати ці «болі» за допомогою цифрової трансформації. Під час роботи можна говорити про співпрацю банків з різними технологічними компаніями та fintech-стартапами. Тенденція тяжіє до моделі співпраці банків з необанками. Андрій Котик, директор юридичного департаменту Moneyveo, вважає, якщо до недавнього часу діджиталізація та online-бізнес були просто трендами з боку окремого сегмента ринку, то зараз, у зв'язку з нещодавніми подіями, це вже стало необхідністю. Найближчим часом пан Котик очікує на збільшення обсягів і зміну підходів до регулювання цього сегмента. До того ж, якщо в недалекому майбутньому буде прийнятий Закон України «Про платіжні послуги», то ринок чекають революційні зміни. Олена Колченогова, керівник напрямку GDPR Nota Group, голова асоціації Digital Ukraine, зосередилася на актуальних питаннях у сфері GDPR. Закон України «Про захист персональних даних» – єдиний інструмент, який сьогодні регулює захист і передачу даних та встановлює відповідальність за недотримання правил поводження з персональними даними. За порушення українського законодавства про персональні дані максимальна відповідальність становить 34 тис. грн, що для фінансового сектора дуже маленька сума, яка нівелює усю повагу до даних, ці потоки малоконтрольовані. НБУ отримав повноваження щодо захисту даних споживачів фінансових установ. Умови законної обробки персональних даних такі: суб'єкт даних дав свою згоду на обробку для конкретної мети; обробка необхідна в рамках виконання контракту, в якому суб'єкт є однією зі сторін; обробка необхідна для дотримання юридичних зобов'язань контролера; обробка необхідна для захисту життєвих інтересів суб'єкта або іншої фізичної особи; обробка необхідна для задач в громадських інтересах або виконуваних контролером в особі державного органу; за умови, якщо переважає законний інтерес контролера або третіх осіб. Сергій Паперник, керівник управління із захисту персональних даних АТ «ПриватБанк», вважає, що персональні дані – це не стільки digital, скільки щоденна потреба кожного. Захист персональних даних у контексті банків – це використання даних з метою, яка була обговорена з користувачем заздалегідь. Спікер підкреслив, що мобільний додаток – це джерело отримання персональних даних. Серед підводних каменів мобільних додатків: надмірний збір персональних даних, підтвердження отримання згоди саме банком, обробка персональних даних за кордоном, передача таких даних третім особам, а також отримання їх не від суб'єкта. Олег Дерлюк підтримав думку спікерів про те, що ми впевнено крокуємо до цифрової трансформації та діджиталізації процесів, що, по суті, є вимогою часу.
Детальніше

5 Лютого 2021
Співбесіда є нелегким процесом не тільки для кандидата, а й для HR-спеціаліста.
Співбесіда є нелегким процесом не тільки для кандидата, а й для HR-спеціаліста. Адже підбір «потрібного» кандидата є дуже відповідальною справою, бо від цього може залежати успіх бізнесу. При цьому потрібно не забувати про правила ділового етикету та людські емоції, саме тому кожний HR має правильно вибудувати зворотній зв’язок з кандидатом після співбесіди. Як грамотно це робити, розповіли виданню «PRO Ідеї» відомі HR-спеціалісти, серед яких Яна Декусар, керівник HR-департаменту Nota Group. Читайте повну версію інтерв’ю за посиланням: https://proidei.com/jobinterview-0502/?fbclid=IwAR1Eg3II2qB9_XD7kcP3t7nZ_3RAyP_FBvLwvS-kZ8CyBVm98qIpYmqIMXY
Детальніше

29 Січня 2021
Керівник напряму GDPR компанії Nota Group Олена Колченогова виступила на круглому столі «Захист персональних даних в Україні: перспективи європеїзації», організованному асоціацією DigitalUkraine
28 січня 2021 року, до Міжнародного дня захисту персональних даних, асоціація Digital Ukraine зібрала за круглим столом перших представників держсектору та бізнесу, а також небайдужої спільноти щодо дотримання прав та оптимізації українського законодавства про захист персональних даних, а також впровадження правил міжнародного регламенту з GDPR. Модератором дискусії виступила Ксенія Захарченко, віце-президент зі стратегічного маркетингу, директор департаменту бренд-програм і комунікацій ICC Ukraine 2018–2019 рр. У своєму онлайн-включенні Єгор Чернєв, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації говорив про виклики у сфері захисту та обробки персональних даних у зв’язку зі створенням нових цифрових сервісів. Він повідомив, що разом з колегами по Комітету рік тому розпочав роботу над створенням нового Закону України «Про захист персональних даних», який базуватиметься на оновленій Конвенції про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108+), а також Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (GDPR). За словами Єгора Чернєва наразі текст нового закону готовий відсотків на 80, проте ще не написаний розділ про орган, який визначатиме політику у сфері захисту персональної інформації та контролюватиме дотримання прав. На думку парламентарія щоб забезпечити справжню незалежність такого органу, він має бути прописаний у Конституції на зразок Антимонопольного комітету. Про захист персональних даних суб’єктів за правилами GDPR на прикладі європейських кейсів та українські перспективи у цьому напрямку йшлося у виступі Олени Колченогової, голови комітету із захисту даних асоціації Digital Ukraine, сертифікованого Data Protection Officer. Вона виділила три напрямки, котрі найбільш затребувані українською бізнес-спільнотою: запровадження європейського Регламенту про захист персональних даних та яка відповідальність настає за його порушення прав; розробка документації; передача та обробка персональної інформації суб’єктів – громадян Євросоюзу. Спікер запропонувала кілька алгоритмів вирішення цих питань та навела приклади їх застосування. «З точки зору здорового глузду, на 95% захист персональної інформації — це захист прав приватної особи в діалозі з державними і субдержавними органами», — наголосив Валентин Калашник, президент Української асоціації директ-маркетингу. На його думку GDPR розповсюдив ці вимоги на суттєво ширше коло суб’єктів, котрі тепер повинні уважно відноситися до збереження та обробки персональної інформації, яку вони беруть у своїх клієнтів. Олександр Федієнко, заступник голови Комітету, голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації підкреслив, що відповідно до чинного законодавства державні реєстри, які ідентифікують людину на першій ідентифікації повинні збиратися виключно на території України. «Законодавством встановлено перелік інформації, в тому числі персональних даних суб’єктів, яка зберігається виключно на території України і не може бути розміщена в будь-якій «хмарі» на території інших країн», — наголосив парламентар. Про захист персональних даних у чутливих сферах бізнесу розповів Станіслав Коваленко, офіцер із захисту даних авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», голова Data Privacy комітету International Advisers Association. Він нагадав історію розробки національного законодавства із захисту персональних даних та розповів про налагодження дієвої системи збереження та обробки персональної інформації суб’єктів на своєму підприємстві. На його думку, не всі норми GDPR можна застосовувати в Україні, виходячи з безкультур’я в обробці та захисті персональної інформації, що побутує у нас — від державних органів до комерційних підприємств. «Не стан законодавства, а безвідповідальність людей є наразі нашою найбільшою проблемою», — вважає Станіслав Коваленко. Про досвід обробки персональних даних при впровадженні платіжних технологій у послугах «Укрзалізниці» розповів Андрій Малахов, керівник проектів проектного офісу «Укрзалізниці». Він повідомив про запуск нового продукту – власних чат-бот каналів у Viber та Telegram за допомогою яких пасажири можуть на запит оформити чи повернути придбаний проїзний квиток та отримати додаткову інформацію, що стосується перевезень. «Справжній бізнес бере персональну інформацію у клієнта для того, щоб побудувати продукти і процеси, які б спрощували життя для людей, які не мають часу стояти в чергах», - підкреслив Андрій Малахов. Тетяна Шалига, президент Всеукраїнської асоціації контакт-центрів переконана, що крім відповідного законодавства про захист персональних даних потрібні налагоджені структури та бази, що будуть забезпечувати моніторинг його виконання та застосовувати санкції до порушників прав. «Обов’язок держави побудувати таку інфраструктуру, яка б гарантувала громадянам України, що їх персональна інформація буде використовуватися лише за запитом і тими компаніями, яким вони надали на це дозвіл», — наголосила вона. Наталія Дрик, CEO Blockchain Association of Ukraine порівняла норми GDPR з правилами пожежної безпеки, тож на її думку, запровадження норм GDPR у малого бізнесу не повинно викликати якихось складнощів, за умови що держава максимально спростить вимоги. Натомість Євген Поремчук, голова ГО «Електронна республіка», радник Міністра інфраструктури з ІТ, Член Громадської Ради при Міністерстві цифрової трансформації України не поділяв оптимізму учасників круглого столу. На його думку ситуація з персональними даними в Україні катастрофічна, а законодавча база із захист персональних даних абсолютно не робочий і свідченням цього є те, що персональна інформація мільйонів українців можна вільно купити в інтернеті, що є порушенням прав цих суб’єктів. Анатолій Клікіч, секретар Комітету з електронних комунікацій при ТПП України зосередив увагу присутніх на питаннях кібер-гігієни. Він розповів про впровадження ТПП європейського досвіду з проведення місячника кібербезпеки та висловив переконання, що кожен з нас відповідальний за ту частину мережі, якою він користується. У роботі круглого столу також взяли участь представники крупного українського бізнесу, зокрема Сергій Богарада, Head of Privacy Tickets.ua, Ірина Козлова, спеціаліст з управління інформаційною безпекою та захисту персональних даних Медичної мережі «Добробут» та Руслана Округ, Data Protection Officer «Райффайзен Банк Аваль». І хоча через карантинні правила організатори були вимушені обмежити кількість учасників у залі, та зібрали за столом лише спікерів і представників преси, але в онлайн-трансляції взяли участь понад 350 слухачів, які задавали напрям дискусії своїми питаннями.
Детальніше

15 Січня 2021
Організація взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним контрактом
Не досить просто знайти партнерів і покупців за межами України – для надійної та економічно вигідної зовнішньої співпраці український підприємець має ще докласти зусиль задля дотримування умов і законодавчих приписів щодо зовнішньоекономічних відносин. Отже, під час здійснення імпортних операцій бізнесу необхідно врахувати безліч нюансів, оскільки за порушення правил валютного порядку передбачено неабияку відповідальність. Так, будь-який зовнішньоекономічний договір має містити умови оплати. У цьому розділі вказують валюту платежу, спосіб, порядок і строки розрахунків. Валюта ціни договору та валюта платежу можуть відрізнятися. Але, навіть якщо валюта платежу збігається з валютою ціни, рекомендуємо завжди окремо зазначати в контракті, у якій валюті покупець здійснює оплату. На практиці часто сторони вказують лише строки оплати за контрактом без уточнення валюти платежу, що, своєю чергою, не схвалюють обслуговуючі банки. Якщо валюта ціни не збігається з валютою платежу, то сторони фіксують у контракті умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу (крос-курс). Іноді сторони (покупець та продавець) прописують у договорах курси перерахунку валют, які істотно відрізняються від ринкових. У разі імпорту курс штучно завищується, і відбувається необґрунтований відплив валюти за кордон. А в разі експорту курс перерахунку занижується, і, як наслідок, валютної виручки надходить менше (бо експортер не зацікавлений в її обов'язковому продажу). НБУ прямо врегулював цю проблему в Інструкції від 02.01.2019 р. № 7. За загальним правилом, якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни, банк використовує крос-курс, який прописано в зовнішньоекономічному договорі. Але якщо в банку є підстави вважати, що операція з експорту товару та імпорту товару може бути пов'язана з уникненням і/ або невиконанням вимог, передбачених законодавством України, та призводить / може призвести до неотримання/недоотримання грошових коштів / товару резидентом, або якщо з умов контракту немає змоги однозначно визначити курс (крос-курс), тоді банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків використовує офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком на дату платежу. Варто вказувати чіткі строки (терміни) оплати за товар із зазначенням, на підставі яких документів здійснюють оплату (наприклад, на підставі договору, акта, інвойсу тощо). У будь-якому разі потрібно враховувати, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів згідно з Положенням від 02.01.2019 р. № 5. Обмеження щодо строку розрахунку не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів, сума якої є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Незначною є сума, еквівалентна 400 тис. грн за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на момент проведення фінансової операції. Порушення резидентами порядку та строку розрахунків, установлених НБУ, тягне за собою гарантоване нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару). Пеню стягує ДПС за результатами перевірки відповідного платника податків. Окремо потрібно звернути увагу на умови оплати банківських комісій. Оскільки сторони часто не уточнюють у договорі, за чий рахунок здійснюють оплату комісій. І тоді під час виконання контракту гарантовано виникають непорозуміння й спори. Найчастіше кожна сторона сплачує комісії свого банку, або всі комісії сплачують за рахунок покупця. Дуже рідко всі комісії сплачує віець. Для цілей належної оплати за зовнішньоекономічним договором важливо вказати повні та правильні платіжні реквізити (№ банківського рахунка, IBAN, назва й місцезнаходження (місто та країна) банку, SWIFT-код банку) контрагентів договору. IBAN використовують тільки в розрахунках із країнами єврозони, Великобританії, Казахстану, ОАЕ, Грузії, Туреччини. Супровідні документи до договорів і контрактів (додатки, додаткові угоди, специфікації, акти, інвойси тощо) повинні обов'язково містити посилання на основний контракт. Заявки на купівлю чи продаж іноземної валюти бажано надсилати до банку до 10-ї години ранку поточного робочого дня, щоб банк встиг купити валюту на міжбанківському валютному ринку для виконання вашої заявки того самого банківського дня. Заявку, надану після зазначеного часу, найімовірніше, буде оброблено наступного банківського дня. Банк приймає до виконання заявку про купівлю іноземної валюти тільки після подання клієнтом документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти. Паперові копії документів, що передають для відділу валютного контролю банку, зазвичай засвідчують підписом клієнта і відбитком печатки (за наявності). Документи, що надають за допомогою електронно-цифрового підпису, мають супроводжуватися листом із переліком наданих документів. На такий лист належить накладати ЕЦП. Платіжні доручення в іноземній валюті (як у системі інтернет-банкінгу, так і на паперовому носії) повинні бути набрані англійською мовою (латинськими літерами), крім доручень у російських рублях, які оформлюють лише російською мовою. Під час набору платіжних доручень в іноземній валюті через інтернет-банкінг у полі SWIFT-коду банку-отримувача необхідно дотримуватися правильного порядку набору SWIFT-коду. Він повинен складатися з 11 знаків. Якщо в контракті/договорі SWIFT-код складається з 8 знаків, то в системі необхідно доповнити SWIFT-код великими літерами ХХХ. У призначенні платежу потрібно заповнити повну інформацію про платіж і документи (№ та дату договору, контракту, інвойсу, ВМД тощо), на підставі яких здійснюють перерахування грошових коштів в іноземній валюті. Як бачимо, операції за зовнішньоекономічним контрактом досить зарегульовані і перебувають під особливим контролем НБУ й ДПС. Тому рекомендуємо відповідально поставитися до організації взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, зокрема: окремо вказувати валюту ціни та валюту платежу; передбачити розподіл банківської комісії між сторонами; зазначати крос-курс, який максимально відповідає ринковому; погоджувати умови оплати зовнішньоекономічного договору з банком і не допускати перевищення встановлених НБУ строків граничних розрахунків. Автор: Олег Борійчук, керівник юридичного напрямку Nota Group
Детальніше

29 Грудня 2020
СЕО Nota Group Тетяну Андріанову визнано серед «ТОП-25 найуспішніших жінок українського бізнесу»
Про те як із рядового юриста можна стати управлінцем з великої літери, а також про те, як жінці побудувати кар'єру в жорсткому корпоративному світі, та ще й в суто чоловічій сфері діяльності, — Тетяна розповіла в  інтерв’ю для видання «Ділова столиця». - Ви будували свою корпоративну кар'єру як юрист. Не секрет, що багато власників бізнесу сприймають юристів, IT-фахівців, логістів та т. д. як «обслуговуючий персонал», неминучі витрати. Але ви очолили бізнес. Як вдалося розірвати шаблон? - Навіть у кожного пересічного юриста завжди є альтернатива тому, щоб бути в компанії більш ніж обслуговуючим персоналом. Потрібно не тільки якісно працювати, а й проявляти власні ініціативи, пропонуючи ті рішення, які допоможуть досягати стратегічні цілі компанії. Аналогічно можна говорити про будь-якоу спеціальність: наприклад, бухгалтер може бути звичайним бухгалтером, а може виконувати свою функцію з точки зору менеджера по оптимізації податків в компанії, та стати в подальшому фінансовим директором. Якщо я бачу, що за допомогою певних ініціатив (в тому числі з побудови нових бізнес-процесів) можу допомогти компанії наблизитися до досягнення мети, я виходжу за рамки обслуговуючого персоналу, тим самим розривають усталений шаблон. При цьому хороший виконавець теж дорогого коштує, але кожен сам вибирає свою роль. І тут основною рушійною силою, яка не дозволяє бути просто хорошим фахівцем, виступають власні амбіції людини. Що важливо, наша українська юрисдикція — як мінне поле з численними ризиками, які можуть привести навіть до знищення бізнесу. Так що людина, яка сьогодні працює з ризиками і загрозами (юридичний радник) в нашій країні, повинна перебувати у вищому органі управління — як мінімум в наглядовій раді. - Як ви вважаєте, чи є взагалі якийсь секрет, що дозволяє жінці — талановитому директору — реалізувати себе в Україні? - Для себе ще на старті кар'єри я вибрала позицію, що в бізнесі немає жінок і чоловіків, і дотримуюся її донині. Я не розраховую на великі поступки і гендерну лояльність і прагну конкурувати виключно мізками і особистісними якостями директора. В Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, де 99% чоловіки, вихідці з силових структур, жінка — унікальне явище. Але з боку чоловічої частини не відчувається упередженості, а високо оцінюються ті жінки, які не бояться реалізовувати себе в настільки «суворій» індустрії. - Які оцінки ви найчастіше ставите собі самі? - В оцінці себе і оточуючих намагаюся бути гранично об'єктивної без будь-якого прицілу на критичне або поблажливе ставлення. Зрозуміло, присутня певна гордість, коли результати роботи відповідають або перевищують очікування. Що стосується негативних результатів — до них підходжу з тверезою критикою, при цьому обов'язково проводиться робота над помилками і робляться висновки, які не допускають подібних промахів в майбутньому. - Чим би ви займалися, якби перед вами постала необхідність будувати кар'єру з нуля і в іншій сфері? - Я б побудувала кар'єру в тому ж напрямку. А якщо говорити, що б я виправила на своєму професійному шляху, я б отримала західну освіту в сфері корпоративної безпеки і застосовувала б на практиці досвід інших, а не проходила цей шлях методом власних проб і помилок. На жаль, цей ринок в нашій країні тільки сьогодні знаходить формат правильних підходів, більшою мірою завдяки нашій інтеграції з міжнародними організаціями, де ми можемо переймати best practices. А всі, хто вибудовував функцію корпоративної безпеки в компанії трохи раніше, були змушені пройти тернистий шлях першопрохідців.
Детальніше

9 Грудня 2020
Яна Декусар серед ТОП-20 найкращих HR-директорів за версією видання «Бізнес»
В рамках рейтингу Business HReformation 2020 видання «Бізнес» визнало керівника HR-департаменту Яну Декусар серед ТОП-20 найкращих HR-директорів. Це більш ніж заслужена нагорода, з огляду на те, що Яна Декусар не тільки талановитий внутрішній фахівець з HR, а й керує величезним напрямком кадрового обслуговування зовнішніх клієнтів компанії Nota Group. Під її чуйним керівництвом надаються аутсорс-послуги з кадрового обліку, підбору персоналу, нарахування зарплат та кадрового аудиту для більш ніж 45 компаній із загальною чисельністю працівників близько 1 тисячі. Отже, пишатися можуть колективи багатьох компаній!
Детальніше

7 Грудня 2020
Nota Group — у «ТОП-20 кращих роботодавців» за версією журналу «Бізнес»
Nota Group — у «ТОП-20 кращих роботодавців» за версією журналу «Бізнес»! Журнал «Бізнес» у шостий раз відзначають кращих роботодавців України. За словами редакції, в цьому році головним трендом всіх оцінених нововведень, рішень, практик та інновацій компанії назвали турботу про людину. Отже, особливо приємно, що саме у цей непростий час компанію Nota Group визнано серед 20 кращих роботодавців України. Немає лиха без добра, і приємно зауважити, що пандемія допомогла багатьом компаніям і колективам змінити фокус важливості і перевести його на загальнолюдські цінності. Для нас же нові умови тільки зміцнили розуміння, що найцінніший ресурс нашої компанії – люди. https://www.business.ua/uk/node/11332
Детальніше

1 Грудня 2020
Як Президент пропонує підтримати бізнес у карантин
Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді три законопроєкти, спрямовані на підтримку бізнесу на час карантину. Один із них – про соціальну допомогу підприємцям (№4429). Як буде реалізовано виплату такої допомоги та який бізнес може на неї розраховувати, розповіла Mind СЕО Nota Group, директор із правових питань «Октава Капітал» Тетяна Андріанова. Президент України відразу після одужання й виписки з лікарні подав до ВР законопроєкт про соціальну допомогу бізнесу на період протиепідемічних заходів, пов'язаних із коронавірусом (до речі, йому відразу присвоїли статус «невідкладний»). Добрими намірами Не минуло й пів року складної епідеміологічної ситуації, як держава зрозуміла, що її підтримка бізнесу не буде зайвою. Щоб ми не нарікали на те, що уряд занадто довго збирався з думками, розробники законопроєкту в пояснювальній записці до нього не забули згадати про те, яких заходів вже було вжито. На сьогодні із заходів, введених державою під час карантину, – мораторій на проведення державного нагляду в сфері господарської діяльності й податкових перевірок, а також зупинення деяких строків з отримання адміністративних послуг. Можливо, для когось це прозвучить переконливо, але точно не для українського бізнесу. Останньому довелося зіткнутися з такими карантинними активностями держорганів, як-от обшуки, блокування податкових операцій, невиконання судових рішень, та іншими неофіційними «антикризовими» заходами з наповнення бюджету. Але сьогодні не про це. Отже, законопроєкт розроблений із метою забезпечити фінансову допомогу суб'єктам господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів Кабміну, пов'язаних із запобіганням поширенню COVID-19. Також документ має на меті послаблення адміністративного тиску на бізнес для підтримки його економічної активності й розширення кола суб'єктів підприємництва для отримання державної підтримки. Що передбачає законопроєкт? Матеріальна допомога. Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які можуть втратити частину заробітної плати або доходу через введення обмежувальних заходів, а також суб'єктам господарювання з метою збереження робочих місць. Крім того, у деяких підприємств з'явиться можливість отримати одноразову компенсацію витрат, понесених на сплату ЄСВ. Орендарям державного або комунального майна. Продовження дії договорів оренди державного майна, а також скасування орендної плати для підприємств, робота яких була тимчасово зупинена через карантинні обмеження, – на час дії карантину та протягом одного місяця з дня закінчення дії таких договорів. Продовження ліцензій на алкоголь. Заборона на зупинення та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем за невчасну сплату чергового платежу за ліцензію. Страховий стаж для безробітних. Пропонується включати до страхового стажу період, протягом якого застрахована особа отримує допомогу по частковому безробіттю під час карантину. Утримання коефіцієнта зарплат при розрахунку пенсій фізосіб. Для ФОПів передбачається можливість зробити доплату до розміру мінімального страхового внеску за місяці зменшення доходу під час карантину. Одноразовий помічник Одноразова допомога держави в розмірі 8000 грн для найманих працівників і фізосіб-підприємців  надаватиметься за їхнім власним зверненням на Єдиному державному вебпортале електронних послуг. Таку допомогу можуть отримати наймані працівники підприємств і ФОПи, у яких на 31 жовтня цього року основний вид діяльності належить до «пільгового переліку». Це основне правило, але, крім нього, передбачено низку винятків. Для найманих працівників ці фактори такі: підприємство, в якому вони працюють, не нарахувало ЄСВ за ІІІ квартал 2020 року; середня зарплата перевищує 30 000 грн; робота за сумісництвом. Так само фізособи-підприємці не зможуть отримати одноразову допомогу держави, якщо: вони зареєстровані підприємцями менше ніж три місяці, сплатили ЄСВ менше ніж за три місяці (на момент набрання чинності законом); вони задіяні не тільки в діяльності ФОП, а й працюють як наймані співробітники. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в заявці на таку допомогу, покладено на саму фізособу, тому, якщо говорити про допомогу найманим працівникам, їм доведеться самостійно перевіряти інформацію про підприємство, у якому вони працюють. Подібна одноразова допомога передбачена й для юросіб-роботодавців, які були змушені скоротити тривалість робочого часу своїх працівників, зокрема через простій. Такі компанії можуть після впровадження карантинних обмежень запросити компенсацію для таких співробітників у розмірі до 8000 грн на одну людину. Така матеріальна допомога не надається: при реєстрації підприємства менш ніж за три місяці до вступу в силу закону; компаніям, які вже отримують допомогу по частковому безробіттю; для співробітників, які працюють поза штатом менше трьох місяців на момент звернення за такою допомогою; для співробітників, які працюють за сумісництвом. Крім цього, у підприємств є можливість отримати одноразову компенсацію витрат на ЄСВ, якщо їхній основний вид діяльності належить до визначеного в «пільговому переліку». Сума компенсації розраховується як середнє значення сплачених підприємством єдиних внесків за останні перед вступом в силу закону 10 місяців. Хто постраждалі? І наостанок запитання, яке інтригує найбільше: хто належить до найбільш постраждалих категорій, які потрапили в перелік пільгових видів діяльності? Сам законопроєкт замовчує, кому саме буде надано допомогу, але з недавньої заяви міністра цифровий трансформації Михайла Федорова на його офіційній сторінці у фейсбуці, державну компенсацію зможуть отримати компанії й ФОПи в разі, якщо їхній основний вид діяльності (перший КВЕД компанії, вказаний у Єдиному державному реєстрі) належить до цього переліку: 47 – роздрібна торгівля (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами); 55 – тимчасове розміщення; 56 – діяльність із забезпечення стравами та напоями; 59.14 – демонстрація кінофільмів; 90 – діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг; 93 – діяльність у сфері спорту, організації відпочинку. Список цілком логічний, але, можливо, у багатьох викличе здивування, що тут робить «роздрібна торгівля», адже, наприклад, навіть під час карантину вихідного дня продуктові магазини не закривалися і, більш того – для багатьох стали єдиною розвагою. Але можемо вас заспокоїти – отримувати допомогу зможуть ті підприємства, які мають не тільки відповідний вид діяльності, а й за умови, що конкретно для них діють карантинні обмеження, що не дозволяють вільно здійснювати бізнес-діяльність. Оцінювати істотність такої допомоги для конкретного бізнесу не стану, адже сам факт такої ініціативи вже може зігріти душу молодого бізнесмена, але загалом є надія на те, що зобов'язання держави надавати бізнесу фінансову допомогу, додасть якоїсь розсудливості при впровадженні чергових карантинних обмежень. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20219135-dopomig-yak-zelenskij-proponue-pidtrimati-biznes-u-karantin?fbclid=IwAR33VO2cmc96pTWxHsHr-9nyh9T7Jp-KEx93-UkAWvMhbmgq5P8O_yP_Gl8
Детальніше

24 Листопада 2020
Відчайдушні домогосподарки: як оцінювати домашню працю
Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4174, цікавий своєю пропозицією – легалізувати зайнятість людей, що виконують домашню працю. Що конкретно передбачає документ і як він може «підрихтувати» ринок праці, спеціально для Mind розповіла керівник HR-департаменту компанії Nota Group Яна Декусар. Автори проєкту впевнені, що запропоновані ними трудові реформи створять інструменти реального захисту прав жінок. Досягти цього, на їхню думку, можна шляхом забезпечення рівних можливостей та зменшення гендерного балансу на ринку праці. Міжнародні передумови Закон покликаний погодити національне законодавство з Конвенцією Міжнародної організації праці (МОП) про гідну працю домашніх працівників №189. Ще 2011 року держави – члени МОП підписали в Женеві конвенцію, визнавши той факт, що домашні працівники, що надають життєво важливі послуги, піддаються дискримінації в дотриманні прав людини й умов праці. Не пройшов і десяток років, як Україна вирішила взятися за реалізацію основних принципів міжнародної угоди (до речі, у Конвенції прописані строки максимальної реалізації задуманого всіма країнами-підписантами – до 2030 року). Легалайз хатніх робітників Історично склалося так, що люди, які допомагають по господарству, не мають якоїсь певної професійної категорії і залишаються в тіні, і тому позбавлені будь-яких законодавчих гарантій. За статистикою Міністерства соціальної політики ще на 2016 рік, кількість працівників, задіяних у побутових і персональних послугах у сім'ях, становила близько 162 000 людей. А з огляду на вплив нинішньої пандемії на ринок праці легко спрогнозувати стрімке зростання числа таких працівників. При цьому всім відомо, що значну частину цієї категорії працівників становлять саме жінки. Тому прагнення законодавця врегулювати їхню діяльність можна сміливо віднести до питань боротьби з гендерною дискримінацією. Автори пропонують внести до трудового законодавства нове визначення – «домашня праця», позначивши його як роботу, яка виконується особою у віці від 16 років на основі трудового договору регулярно й на професійній основі. Така новація дасть можливість узаконити не тільки роботу «по дому», а й роботу «на дому». Тобто у всіх фрілансерів і тих, хто працює без оформлення, з'явиться можливість узаконити свою трудову діяльність. Наскільки це потрібно або не потрібно в наш час – окреме питання, але сам факт існування такої можливості можна розцінювати як позитивний. При цьому трудовий договір може бути розірваний у будь-який момент за згодою сторін за загальним правилом – за умови попередження про це не менш ніж за два тижні. Отже, домашні працівники матимуть усі права працівників відповідно до законодавства. І хоч важко уявити, навіщо їм, наприклад, можливість об'єднуватися, але сам факт того, що вони матимуть ці права, говорить про прагнення держави врівноважити права у сфері праці. Відчайдушним домогосподаркам Молитви домогосподарок про те, щоб їхню щоденну діяльність визнали працею, почуті. Так, автори законопроєкту пропонують врегулювати роботу по господарству, яка непропорційно покладена на жінок, і дають офіційну назву для такої праці – «неоплачувана доглядова праця». Законодавець пояснює, що досі така діяльність не була врахована на державному рівні, що підсилює гендерний розрив в оплаті праці чоловіків і жінок. Варто звернути увагу, що 2019 року гендерний розрив в оплаті праці становить близько 22% (зрозуміло, не на користь жінок). Турбота про пенсії У чому ж головний сенс таких нововведень? Крім добрих намірів щодо забезпечення рівних можливостей на ринку праці, є і корисливі мотиви – законодавець хоче регламентувати діяльність, за яку ніхто не платить податків. У людей, що займаються домашньою працею, оплачуваною чи ні, з'явиться можливість добровільно сплачувати ЄСВ, що дасть їм можливість на старості років отримувати, наскільки це можливо, гідну пенсію. Можна передбачити, що ця норма не буде робочою – сумніваємося, що наша ментальність і недовіра до влади сприяють тому, що всі кинуться добровільно платити податок, але, знову ж, нічого поганого в такій можливості немає. Принаймні в далекоглядних дружин, які займаються домашнім господарством, є можливість подбати про забезпечення старості, запропонувавши своїм чоловікам регулярно платити податок із сімейного бюджету. Місця для вагітних Законопроєкт також пропонує зменшити обмеження в роботі вагітних жінок і жінок з дітьми до 3 років. Якщо раніше була повна заборона на їхню роботу в нічний час і у вихідні дні, а також неможливість залучення до надурочних робіт і відряджень, то зараз законодавець пропонує дозволити їм працювати понаднормово за їхньою письмовою згодою. Тут можна зазначити як позитивний, так і негативний бік. Отже, якщо вагітна співробітниця або молода мама може собі дозволити і, що можливо, хоче більше працювати (з метою отримувати більшу компенсацію або через власні кар'єрні амбіції) – у неї з'явиться така можливість. При цьому такі лояльні регуляторні умови можуть стати полем для зловживань роботодавців, які зможуть за допомогою явного або прихованого ультиматуму – працюєш за нашими правилами або не працюєш зовсім – змушувати вагітних жінок і молодих матусь працювати понаднормово. Незважаючи на те, що ініціатива має добрий намір – досягнення рівності на ринку праці та зменшення гендерного розриву в оплаті, складно уявити, як усі кинуться реєструвати домашню працю, відмовившись від зарплат у конверті заради справедливості й майбутніх гарантій. Автор: Яна ДЕКУСАР, керівник HR-департаменту Nota Group
Детальніше

Зв'яжіться з нами

Відправте запит, и ми передзвонимо вам




    АБО