Карантинні обмеження, запроваджені урядом нашої країни для протидії поширенню пандемії коронавірусу, вплинули не лише на фінансово-економічний стан громадян, але й психоемоційний. Саме на останньому я й хотіла б зосередити свою увагу в цьому блозі, проте, з акцентом саме на працівниках компаній. І не в останню чергу на наших. Можливо досвід роботи з персоналом та менеджментом у нашій організації допоможе саме вам подолати ірраціональні наслідки карантину в бізнесі.
Варто розпочати з розуміння того, що будь який бізнес – це люди. І людиноорієнтований підхід в побудові бізнес-процесів повинен домінувати над більшістю інших факторів під час кризи. Адже успіх вашої компанії це люди які створили продукт, з однієї сторони, і люди які його споживають, з іншої. Цей довгий вступ потрібен для того щоб ми ще раз згадали про важливість людини в бізнесі.
Варто пам’ятати, що люди в карантинному режимі знаходяться в стані страху і залежності від новинних повідомлень, в яких останнім часом замало позитивного контенту. Як приклад, тотальна залежність від соцмереж і телеграм-каналів. Люди перебувають у перманентному страху щось пропустити, з думкою про те, що саме ця інформація є життєво-важливою. Все це впливає на їхнє ставлення до життя і до роботи в цілому, а значить і на кінцевий результат діяльності вашої компанії.
Надзвичайно важливо пам’ятати, що внаслідок тривалої самоізоляції у людини накопичується критичний рівень тривожності, що негативно впливає на психоемоційний стан, а як наслідок – низька продуктивність праці, безініціативність, конфлікти, та інше. Нерідко, після карантину багато співробітників приходять із заявою про звільнення. Але це не завжди означає що рішення цілком обдумане. В залежності від обставин, варто запропонувати працівнику відпустку аби вінвона остаточно визначились у своєму виборі.
Не менш важливим фактором, що вплинув на робочий процес є дистанційна зайнятість. Варто розуміти, що якщо для одних працівників це більш комфортна форма праці, при якій показники ефективності суттєво покращуються, то для інших це може бути з точністю до навпаки. Нерідко, останні, після завершення карантину взагалі не можуть повернутися до офісного режиму роботи. В таких ситуаціях, якщо дистанційна робота менш прийнятна для компанії, рекомендую перехід проводити плавно із наданням можливості співробітникам гнучкого режиму роботи на певний період часу.
Також важливо одразу ідентифікувати тих співробітників, які більш схильні до негативного впливу і ретранслюють це на інших колег. Це є токсичним явищем в колективі, яке має властивість розповсюдження, а тому потрібно своєчасно на це реагувати. Насправді, кожен роботодавець зіткнеться з цими викликами. Саме тому, я хотіла б розповісти про досвід нашої компанії у боротьбі з негативними психоемоційними наслідками карантинних обмежень.
Перше, потрібно відволікати співробітників від усього зайвого інформаційного шлаку пов’язаного з пандемією. Натомість поширювати корисну, а головне екологічну інформацію. На постійній основі комунікувати із співробітниками через будь-які канали, обмінюватись рекомендаціями щодо цікавої літератури, позитивних фільмів, кулінарних рецептів, музики, тощо.
Друге, варто залучити професійного психолога по виходу з карантину. Він повинен проводити регулярні групові та індивідуальні сеанси та надати працівникам практичні інструменти щодо збалансування свого психоемоційного стану. І Третє, хороший тімбілд завжди допомагає. Однією з наших компаній ініційовано з спортивний марафон, де кожен співробітник повинен пройти певні спортивні досягнення, такі як біг, катання на велосипеді, скейті, стрибки на скакалці, викласти відеорепорт в корпоративному чаті та отримати цінний приз. Це мотивує, а головне відволікає. Перевірено на власному досвіді.
І найголовніше, треба чітко усвідомлювати, що як пандемія коронавірусу, так і істерія навколо цього виклику пройде. Завданням для нас є зберегти колектив та позитивну робочу атмосферу в якій не буде місця паніці та зневірі. Це запорука збереження компанії. Пам’ятайте, все проходить, а люди залишаються. Бережіть їх.
Comments are closed