Мобілізація: чого чекати? До чого готуватися?

22 Травня 2024

17 квітня 2024 року було опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі – Закон). Основні положення цього Закону набувають чинності через один місяць з дня опублікування.

Розглянемо основні зміни.

ОНОВЛЕННЯ ДАНИХ ГРОМАДЯНАМИ

Прикінцеві та перехідні положення Закону містять окремі обов’язки для громадян, які перебувають на військовому обліку з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 18 травня, уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. При цьому встановлено, що таке оновлення має бути здійснене протягом 60 днів.

Оновлення може бути здійснено трьома способами:

1. Безпосередньо у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або перебування.

2. Через Центр надання адміністративних послуг.

3. За допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Для громадян, які перебувають за кордоном способи такі:

шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або
електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

ВЗЯТТЯ НА ОБЛІК ПЕНСІОНЕРІВ

Чоловіки віком від 18 до 60 років, які мають спеціальні звання (класні чини), зокрема у зв’язку з виходом на пенсію, з Міністерства внутрішніх справ України, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони, органів прокуратури, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, Бюро економічної безпеки України, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов’язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання.

ДОДАТКОВІ ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» також зазнав змін у частині обов’язків громадян. Їх перелік визначено у ст. 22, при цьому її доповнили, зобов’язавши проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного ТЦК та СП.

А ось щодо електронного кабінету, то передбачили, що громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.

Оскільки повноваження поліції та службових осіб ТЦК було розширено, з набуттям чинності Закону всі чоловіки мають носити із собою військово-обліковий документ, який можуть вимагати для перевірки. Водночас причина для здійснення такої перевірки у Законі відсутня.

Нагадуємо, що є такі військово-облікові документи:

посвідчення про приписку до призовної дільниці (приписне посвідчення) — видається призовникам віком до 25 років, які пройшли приписку (стали на військовий облік);
військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного — для військовозобов’язаних громадян, які досягли 25-річного віку, або резервістів.

ЗМІНА ВИМОГ ДО ПОВІСТОК

Якщо до прийняття цього Закону форма і зміст повістки визначалися Постановою Кабінету Міністрів України, то наразі обов’язкові реквізити повістки передбачили Законом.

У повістці про виклик до ТЦК та СП зазначаються:

1) прізвище, ім’я, по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки.

З обов’язкових реквізитів прибрали «Розпорядження відповідного ТЦК та СП про оповіщення», що, по суті, спрощує оформлення такої повістки.

Також передбачено створення повісток у електронній формі і наразі порядок вручення такої повістки ще не врегульовано, але потенційно її можуть надсилати на офіційну електронну адресу або електронний кабінет.

Якщо повістку вручено і громадянин розписався в ній, але не може з’явитися на дату, вказану в повістці, в такому випадку поважними причинами неприбуття можуть бути: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки, смерть його близького родича, інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути.

Попри наявність поважних причин, явка за такою повісткою обов’язкова протягом семи або 10 днів залежно від того, чи повідомляв громадянин про поважні причини неявки.

Як закріплено у Законі, у разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу, прибуття до ТЦК, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНИЙ ОБОВ’ЯЗОК

Як визначено у Законі, військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами (зокрема водними) і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи й організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, та на громадян — власників транспортних засобів.

Водночас ще у 2000 році Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1921, де було зазначено, що цей обов’язок поширюється також на громадян — власників транспортних засобів. Тому такі зміни не є новими.

Натомість для громадян відсутній обов’язок з постановки на облік у ТЦК та СП своїх транспортних засобів.

Що стосується юридичних осіб, то реєстрація транспортного засобу у сервісному центрі відбувається виключно після постановки або зняття його з обліку в ТЦК. Також всі юридичні особи зобов’язані подавати відомість встановленої форми до ТЦК про наявність транспорту та його стан.

Щодо громадян такий обов’язок відсутній. Натомість у новому Законі передбачено, що Міністерство внутрішніх справ України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує подання до ТЦК відомостей про зареєстровані транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.

Ця норма набуде чинності через вісім місяців з дати опублікування закону, тобто 18 грудня 2024 року.

Як бачимо з цієї норми, має бути ще розроблений порядок такої інформаційної взаємодії між ТЦК і МВС.

Водночас відсутні критерії, за якими можна зрозуміти, який саме транспорт можуть мобілізувати. Як вбачається із Закону, це транспорт, що призначений для доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що плануються залучити під час мобілізації, встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням ТЦК та СП.

Також Законом встановили обмеження у вилученні транспорту у громадян, якщо їм належить тільки один транспортний засіб, а саме не підлягає передачі Збройним силам України, іншим військовим формуванням транспортний засіб, що належить на праві власності громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, відбувається на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідна інформація, що дає змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

ПІДСУМУЄМО ТА КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

9 травня 2024 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення». Вказаним Законом встановлюються подовжені строки притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210¹Кодексу України про адміністративні правопорушення. З моменту набуття чинності цим Законом нові редакції ст.ст. 210, 210¹Кодексу України про адміністративні правопорушення мають збільшений розмір штрафів у період особливого періоду (воєнного стану). Розмір санкцій за вказані правопорушення під час дії особливого періоду становить: 1) ст. 210 («Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку») — від 17 000 грн до 25 500 грн штрафу; 2) ст. 210¹ («Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію») — в особливий період санкція передбачає накладення штрафу на громадян від 17 000 грн до 25 500 грн, а на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадських об’єднань — від 34 000 грн до 59 500 грн.

Є виняток, коли не можуть застосувати штраф, а саме у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (зокрема публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Можна констатувати, що негативний момент цього Закону полягає у скасуванні вимоги, що протокол про адміністративне правопорушення може не складатися у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210¹ КУпАП, що нівелює саму суть цього документа як доказу вчиненого правопорушення.

Автор: Антон Маринич, адвокат, провідний юрисконсульт «Аутсорсингова компанія Nota Group»

Мобілізація: чого чекати? До чого готуватися?

Інші новини

Замовити дзвінок