На захисті українського бізнесу: підсумки Nota Group за 2022 рік

Послуга електронного бронювання через портал "Дія" до 15 листопада тимчасово закрита через проведення аудиту заброньованих. Як зазначив Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, причиною здійснення аудиту стало різке зростання кількості заброньованих працівників критично важливих підприємств. Нагадаємо, що уряд на засіданні 8 жовтня погодився з пропозицією Міністерства оборони щодо проведення до 15 листопада 2024 року обласними, Київською міською державною адміністраціями за участю територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (ТЦК і СП) аудиту ухвалення рішень щодо визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Таким чином, інформацію про відновлення процедури бронювання очікується отримати в середині листопада. Коментуючи ці зміни, керівник практики комплаєнс Nota Group Олена Колченогова зазначила: «У зв'язку із такою новиною працівників, чиї документи вже подані на бронювання до призупинення, хвилює питання чи будуть вони розглянуті. Інформація вказує на те, що всі раніше подані документи на бронювання мають бути розглянуті у звичайному порядку, і бути заброньованим є можливість, але будемо стежити за ситуацією."

У коментарі виданню THE Page Світлана Кучер попереджає, що з 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи фізичних осіб окрім зарплат збільшиться з 1,5% до 5%.  Підвищення військового збору також стосується фізичних осіб-підприємців (ФОП). До речі, для банків відновлюється підвищена ставка податку на прибуток у розмірі 50% за 2024 рік, яка діятиме ретроспективно, оскільки банки вже сплатили податки за попередньою ставкою. А з 1 січня 2025 року для небанківських установ податок на прибуток зросте з 18% до 25% (окрім страхових компаній).Проти підвищення ставки податку на прибуток для банків  раніше висловлювалися в Нацбанку України і Міністерстві фінансів через ризики зростання внутрішніх запозичень і необхідність додаткової докапіталізації держбанків. У першому читанні законопроєкту цю норму навіть прибрали. Однак, оскільки нововведення має принести у бюджет додаткові 27,3 млрд грн, банкам все ж таки доведеться платити. Детальніше читайте за посиланням: https://thepage.ua/ua/news/parlament-progolosuvav-za-pidvishennya-podatkiv-komu-dovedetsya-platiti-bilshe-or

Журналісти порталу Femida.ua в Інтерв’ю у партнера фірми Nota Group Олега Борійчука поцікавились про місію та головну мету діяльності Nota Group. Відповідаючи на питання, Олег Борійчук зазначив: “Головним натхненням стало бажання дати бізнесу додаткову цінність, звільнити підприємців від тієї рутини, якою вони не люблять займатися: бухгалтерія, юриспруденція, кадровий облік, підбір персоналу тощо. Наша місія сформувалася у перший рік діяльності нашої компанії – ми не просто надаємо юридичний, бухгалтерський, кадровий супровід, а оберігаємо мрії підприємців від повсякденних турбот. Мені особисто оце «оберігаємо мрії підприємців від повсякденних турбот» дуже відгукується. Це та найбільша цінність, яку ми даємо бізнесу.” Більше читайте за посиланням: femida.ua

Реінтеграція учасників бойових дій у мирне життя – виклик для усіх держав, які стикались із війною. Упродовж десяти років окупації і бойових дій на нашій території Україна вибудовує відповідні політики та інфраструктуру. Бізнес і громадянське суспільство не залишаються осторонь. Сьогодні розповімо вам про підтримку і можливості для ветеранок на прикладі ініціатив "Нота Груп". Так, ми зосередились саме на жінках,- каже Тетяна Андріанова»,  - «їх на службі в Силах оборони більше 60 тисяч. За цим показником ми на найвищих позиціях серед армій світу, включаючи армії НАТО». Якого ж захисту потребують жінки-ветеранки? Це: Психологічна реабілітація; Юридичний захист; Соціальна адаптація;  Професійна підтримка «Триваюча війна і повномасштабне вторгнення Росії в Україну змінили все – наше сприйняття реальності, наші прагнення і пріоритети», - продовжує Тетяна Андріанова. «Тож перед командою Nota Group цілком природно постало питання – що ми можемо зробити для Перемоги і підтримки тих, хто щодня її наближають? Ми знайшли відповіді і втілили їх у конкретні проєкти, до яких я закликаю ветеранів, ветеранок і їхні родини долучатись». Про найкращі практики підтримки та допомоги ветеранам та їхнім сім’ям більше у матеріалі для «Української правди» читайте за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2024/10/1/719899/

З 1 жовтня 2024 року провайдери фіксованого інтернету більше не можуть працювати на єдиному податку (ЄП). Це означає, що їм доведеться переходити на загальну систему оподаткування, що передбачає інші вимоги до ведення бухгалтерії та фінансової звітності. Такі зміни прийнято урядом  на основі консультацій з Міністерством фінансів України, хоч і не мають чіткого закріплення в законі. Перехід на загальну систему може суттєво вплинути на провайдерів, оскільки така система  вимагає ведення складнішої бухгалтерії, подання повної фінансової звітності та сплати податків за стандартною шкалою. Це може призвести до збільшення витрат і необхідності у професійній допомозі. Саме таку допомогу на перехідний та адаптаційний період, коли треба буде пристосовуватися до нових вимог, пропонує вам аутсорсингова компанія Nota Group. Провайдери можуть оскаржувати це рішення в суді, але поки що для них важливо підготуватися до роботи в нових умовах. Аутсорсинг бухгалтерських та юридичних послуг стає важливим елементом підтримки бізнесу, допомагаючи уникнути помилок у веденні обліку та подачі звітності, а також забезпечити відповідність законодавчим вимогам. Зміна система оподаткування може негативно вплинути на невеликі компанії, які раніше користувалися перевагами єдиного податку для оптимізації витрат. Вони стикнуться з додатковими бюрократичними вимогами та складнішою звітністю. Тож, при переході з третьої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування провайдери можуть зіткнутися з такими складнощами: - складність ведення обліку, а саме необхідність переходу на більш детальну та складну бухгалтерію; - збільшення витрат, що передбачає підвищення податкового навантаження і витрат на ведення бухгалтерського обліку; - необхідність збільшення персоналу, який веде бухгалтерський облік та готує звітність; - юридичні складнощі, а саме: ризики неправильної інтерпретації нових норм та вимог законодавства. Ці фактори можуть призвести до фінансових і юридичних проблем для бізнесу, яких допоможе уникнути співпраця із Nota Group. В чому саме наші фахівці можуть стати в нагоді:  - Консультації з оподаткування: Наші фахівці пояснять нові правила, розрахують податкове навантаження та допоможуть оптимізувати витрати  - Ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності; спеціалісти Nota Group забезпечать коректне оформлення і подання бухгалтерських документів - Підготовка до перевірок: Ми допоможемо вам підготуватися до можливих податкових перевірок, зменшуючи ризики штрафів та порушень. Залучення аутсорсингової компанії на цьому етапі знизить ризик фінансових помилок та дозволить вам зосередитись на розвитку бізнесу та уникнути кризових ситуацій.

 17 вересня 2024 року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №11416-д, який вносить значні зміни до Податкового кодексу, зокрема щодо військового збору (ВЗ). Зміни набудуть чинності з 1 жовтня 2024 року і вплинуть як на ФОПів, так і на роботодавців. Отже Законопроектом № 11416-д передбачається: підвищення військового збору з 1,5% до 5% для зарплат, дивідендів та інших доходів фізичних осіб; запровадження військового збору у розмірі 1% від доходу юридичних осіб та ФОП платників єдиного податку ІІІ групи додатково до єдиного податку; запровадження фіксованого військового збору для 1 та 2 групи ФОП додатково до єдиного податку; авансові внески по податку на прибуток для АЗС; підвищення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік до 50%; підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%. Керівник практики аудиту та консалтингу  Nota Group Світлана Кучер коментує основні положення законопроєкту:  Тож які фундаментальні зміни на нас очікують:  Підвищення військового збору (ВЗ) - підвищить податкове навантаження на зарплати працівників і всі інші види доходів, виплачувані податковими агентами. Роботодавцям, щоб зберегти рівень виплат "на руки", доведеться збільшити зарплати, що може стати фінансовим тягарем для бізнесу. З зарплати працівників за жовтень утримуватиметься не 19,5%, а вже 23% (18% ПДФО + 5% ВЗ) Нові правила для ФОПів - ФОПи І, ІІ та IV груп з 1 жовтня 2024 року повинні будуть сплачувати ВЗ у фіксованому розмірі — 10% від мінімальної зарплати (710 грн у 2024 році). Для ФОПів ІІІ групи ВЗ встановлюється у розмірі 1% від отриманого доходу. Це створює додаткове фінансове навантаження на ФОПів, незалежно від факту отримання доходу. Зміни в адмініструванні податків - вперше ФОПи І, ІІ та IV групи повинні будуть сплачувати авансові внески з ВЗ до 20 жовтня 2024 року. А з січня 2025 року вводиться щомісячна звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ для податкових агентів, що ускладнить процес звітування. Ризики для бізнесу: бізнес критично сприйняв підвищення ВЗ, оскільки це може стимулювати "тінізацію" трудових відносин, а також збільшить витрати на адміністрування податків. Вже йде мова що закон буде ухвалено із запізненням, виникнуть проблеми з нарахуванням і виплатою ВЗ заднім числом. Наслідки для роботодавців -підприємцям доведеться коригувати зарплати та систему оподаткування, що ускладнить бухгалтерське ведення і може створити додаткові витрати для роботодавців. Ці зміни викликали занепокоєння серед підприємців і роботодавців, оскільки вони збільшують фінансове навантаження і можуть спричинити складнощі в адмініструванні нових правил. Наслідки для АЗС – оскільки законопроектом прописано, що перевищення сум авансових платежів з податку на прибуток не переноситься до наступного періаду, та не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення статті 43 цього Кодексу. – вбачається збільшення коригування діяльності підприємств «в ручному режимі». Щодо фінансових установ – безпосередньо НБУ підтримав постійне підвищення податку на прибуток фінансових компаній із 18% до 25%, зокрема щоб уникнути податкового арбітражу з банками, для яких цей податок було підвищено з 18% до 25% від початку 2024 року. Планується, що законопроєкт в цілому буде ухвалений у жовтні, його норми будуть діяти з 1 жовтня. Його було ініційовано трьома Народними депутатами на чолі  із Народним депутатом Д.О.Гетьманцевим. Його передано на друге читання. Очікуємо на правки народних депутатів.

Днями в рамках Board Coaching Club, відбулася дискусія під час якої розглядали, як коучинг трансформується в умовах змінного бізнес-середовища і яке значення він матиме в майбутньому. Спікери обговорила нові підходи, інструменти та тенденції в коучингу, які допоможуть підприємствам досягати нових висот. Як коучинг впливає на розвиток лідерства, формування команд та загальну продуктивність компаній? Яке майбутнє чекає на коучинг у бізнесі? Відповіді на ці та багато інших питань прозвучали під час цієї зустрічі. Тож, тематикою обговорення було «Майбутнє коучингу в бізнесі». Спікери: Альгіс Ярмош – власник FreePreneurs Team - бізнес-коучинг для підприємців та їх команд, автор міні-курсу Формула Альгіса, ментор Board; Yana Romanenko – HRD та Член Ради директорів компанії НІБУЛОН, практикуючий тренер, сертифікований коуч, ментор Board; Олег Борійчук – співзасновник Nota Group, співзасновник Kabuki Sushi, засновник Fayna Car Rental, executive & business coach, адвокат. Ефективний коучинг має значний влив на загальну ефективність компаній, розвиток лідерства та допомагає бізнесу досягати серйозних результатів. Під час дискусії дійшли висновку, що в майбутньому майже кожен власник бізнесу та ТОП- команда будуть працювати з коучами. Це значно покращить продуктивність співробітників, вплине на корпоративну культуру, буде вирощувати керівників всередині бізнесу та вплине на його розвиток і масштабування.

10 вересня відбулося офіційне відкриття філії Nota Group у Львові! Це знакова і визначальна подія, адже західний регіон – місце релокації багатьох бізнесів, а саме славетне місто Львів – неймовірний бізнесовий простір для високотехнологічних галузей України, яке стане місцем значних та серйозних інвестицій. А ми – повсякчас на вістрі змін, завжди там, де бізнес потребує трансформаційних перетворень! Серед гостей на церемонії відкриття були присутні представники ОДА, ЛОВА, Львівської Торгівельно-промислової палати, Жіночої Ділової Палати України, Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців, Асоціації платників податків, СУП, представники бізнесу. Київську делегацію Nota Group очолила керуючий партнер Тетяна Андріанова. До нетворкінгу на відкритті філії долучилися також співробітники київського офісу Яна Алексеевна – партнер, директор департаментe кадрового супроводу та HR, Svitlana Kucher, Альона Галака, Світлана Максимова. Підтримка ветеранського бізнесу – той серйозний і вкрай необхідний суспільству напрямок, з якого Nota Group починає свою роботу в західному регіоні. Дуже важливо для нас бути частиною історії адаптації та підтримки ветеранів до цивільного життя та надання правової, консультативної допомоги, забезпеченні експертизи у вирішенні фінансових, юридичних, кадрових питань та питань корпоративної безпеки при відкритті ними бізнесів. З цією метою було підписано Меморандум про співпрацю з громадською організацією Бізнес КЛУБ Ветеранів в особі Уляна Кузик та департаментом економічної політики ЛОВА в особі Орест Гринів. Ми, разом із нашою командою експертів готові допомагати ветеранам. Прагнемо бути надійним партнером для кожного, хто вирішив втілити свою бізнес-мрію. Керуючий партнер Nota Group Tetiana Andrianova під час відкриття зазначила: «Наша місія - це забезпечити комплексну підтримку бізнесу: від операційних процесів до стратегічного розвитку, створюючи надійну основу для реалізації амбітних бізнес ідей наших клієнтів. Комплексний підхід може бути представлений в різних формах - це може бути навіть управління бізнесом «360ʼ», що передбачає створення та супровід бек-офісу, фінансовий, юридичний, бухгалтерський, HR-супровід та безпеку і комплаєнс. Крім того, комплексний підхід передбачає можливість бізнес-трансформації та можливість здійснення Expert Board – незалежної експертизи для наглядових рад. Ми там - де бізнес потребує трансформаційних змін». «Що ж до підтримки ветеранського бізнесу», - продовжила вона, - «то ми з перших днів війни приєдналися до руху «Адвокати ЗСУ». Нами надано біля 500 безкоштовних консультацій з різних питань. «Поверни своє» - програма з компенсаційних механізмів для тих, майно яких зруйновано, теж частина нашої соціальної відповідальності. Не стоятимемо осторонь і зараз. Сьогодні ми підписали меморандум з громадською організацією «Бізнес Клуб Ветеранів» про те, що ми всією своєю експертизою, чи то вз фінансових, чи юридичних, кадрових питань, підбору персоналу, корпоративної безпеки, ми готові допомагати ветеранам, які зараз повертаються до свого життя і починають створювати свої бізнеси. Nota Group вже 8 років на ринку, має понад 500 реалізованих успішних проєктів і більше 80 експертів у команді. Ми — не просто консалтери, ми — партнери з управління розвитком бізнесу»,- наголосила Тетяна Андріанова. «Львівська філія стане новим осередком змін, де наші клієнти отримають все необхідне для успішного розвитку свого бізнесу. Ми робимо добро і оберігаємо мрію кожного нашого клієнта, бо лише в єдності — перемога!», - завершила вона. Пригощали чудовою ветеранською піцою, що виробляється у компанії, заснованої нашими шановними ветеранами, а саме членом Бізнес КЛУБ Ветеранів. Це було дійсно смачно. Слід зазначити, що офіс Львівської філії Nota Group розташовано у самісінькому центрі у історичній будівлі «Цитадель» за адресою: Львів, вул. Грабовського, 11. Тож будемо раді бачити нових друзів, клієнтів, партнерів. Очолила західне представництво Nota Group Лілія Долінська. Отже, Львів, працюємо! А ми – починаємо думати – куди далі?

Під час пошуку роботи, дуже важливим є правильне оформлення резюме (CV), адже саме за ним роботодавці першочергово визначають чи підходите ви для подальшої роботи в їх компанії. Недбале оформлення з граматичними помилками, відсутністю інформації про необхідний досвід та навички може сформувати негативне враження про вас вже на першому етапі відбору кандидатів і спонукати до відмови. Для того, щоб такого не трапилося і ваше резюме максимально вигідно вас презентувало, маємо декілька порад по оформленню: Детальніше із текстом можна ознайомитися за посиланням: https://www.rbc.ua/rus/news/idealniy-kandidat-k-sklasti-rezyume-ke-tochno-1723214109.html

Коли ми влаштовуємося на нову роботу, то часто нам цікаво не тільки як керівництво оцінює нас самих, а й яку заробітну плату отримують наші колеги. Однак обговорювати, як оплачують вашу працю іноді не просто не етично, а й заборонено в компанії. HR-менеджер аутсорсингової компанії Nota Group Катерина Ященко поділилася із виданням  РБК-Україна думками чому не варто обговорювати зарплати з колегами і чому іноді це навіть забороняють робити. Політика нерозголошення рівня зарплат серед працівників є поширеною практикою в багатьох компаніях. Власники бізнесу та СЕО часто самостійно вирішують, наскільки прозорою має бути інформація всередині їхньої організації. Однак, коли мова йде про обговорення зарплат у колективі, більшість компаній обирають політику конфіденційності. Цей підхід має кілька вагомих причин, а яких саме ви дізнаєтеся з публікації, що знаходиться за посиланням: https://www.rbc.ua/rus/news/zarplatni-sekreti-chomu-kompaniyah-zaboronyayut-1723453751.html

Організація робочого часу є ключовим аспектом ефективної діяльності будь-якого працівника, особливо бухгалтера. Від правильної організації робочого часу залежить не тільки продуктивність, але й точність виконання завдань, дотримання строків і зниження стресу. То ж  що ж порадимо бухгалтерові: - Щоденне планування, тижневий план, пріоретизація: Складання щоденного та тижневого плану - Ефективне планування починається з визначення завдань на день і тиждень. Щоденний план допомагає зосередитися на актуальних завданнях; тижневий - дає змогу бачити загальну картинку; Пріоритезація: - важливо вміти виділяти першочергові завдання, від менш важливих. Для цього можна використовувати методи ABC-аналізу або матрицю Ейзенхауера, які допомагають розділити завдання на чотири категорії: важливі та термінові, важливі, але не термінові, термінові, але не важливі, і не термінові та не важливі. Використання сучасних технологій: Автоматизація процесів - використання спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерських процесів, таких як ведення бухгалтерії, розрахунок заробітної плати та складання звітності, вже дозволяє зекономити час і оптимізувати робочий час. Використання інструментів для планування та контролю - Інструменти для управління проектами та задачами, такі як Microsoft Planner, допомагають систематизувати роботу, контролювати виконання завдань і дотримуватися строків; Управління робочим навантаженням: Делегування завдань - є важливим аспектом управління робочим навантаженням, що  дозволяє зменшити перевантаження та підвищити ефективність роботи всієї команди. Управління перервами та відпочинком. Періодичні перерви протягом робочого дня допомагають знизити втому та підвищити концентрацію та підтримувати високий рівень продуктивності. - Ведення робочого журналу: Ведення робочого журналу або щоденника дозволяє аналізувати витрачений час на виконання завдань, виявляти неефективні витрати часу та знаходити можливості для оптимізації робочого процесу. Навчання та розвиток навичок: Підвищення кваліфікації - регулярне підвищення кваліфікації та освоєння нових методів і технологій роботи дозволяє бухгалтерам залишатися компетентними та ефективними у своїй роботі. Управління стресом - Розвиток навичок управління стресом, таких як техніки релаксації та медитації, допомагає зберігати емоційну стабільність і продуктивність у стресових ситуаціях. Тож, ефективне управління часом дозволяє бухгалтерам підвищити продуктивність, зменшити кількість помилок та знизити рівень стресу, що сприяє досягненню кращих результатів у роботі.

Сьогодні поговоримо про макроекономіку, одним із найважливіших показників якої є кадрові ресурси. Намітилася серйозна тенденція нестачі людей на кадровому ринку України. Звернемося до статистики. Згідно з дослідженням «Главкому» – дефіцит кадрів в країні складає від 4,5 до 9 мільйонів людей. Причини такого жорстокого дефіциту – низька народжуваність, висока смертність, військові дії і міграція з цим пов’язана.   Заступниця міністра соц політики Дар’я Марчак зазначила, що дефіцит такий не щезне, а буде значною проблемою ще багато наступних років. Велика зовнішня міграція спостерігалася в Україні ще до повномасштабного вторгнення, однак зараз ситуація ще більше загострилася. При цьому зазначається, що в країні майже 1 млн людей з інвалідністю, що не працевлаштовані та не працюють. І тут можна черпати величезний потенціал для перенавчання та працевлаштування. Інша проблема на ринку кадрів – нестача чоловіків. Ця тенденція дуже сильно зачепила галузі критичної інфраструктури, підприємств енергетики, перевізників. Зараз ці галузі дуже активно намагаються залучати до робіт, які раніше вважалися виключно чоловічими, жінок. Водії громадського транспорту, водії-далекобійники, електромонтери, шахтарі. Всі ці професії нині успішно освоюються жінками.   Серед бізнесу популярна думка, що вирішити проблему кадрового голоду можна також і за рахунок міграції. Але це дуже дороговартісне задоволення і потребує продуманої державної політики.   Ще одна перспективна категорія – студенти. Слід дуже серйозно змінити кадрову державну політику, пропонувати стратегічні рішення від держави і від бізнесу для ринку праці, зміну підходів. Студентам слід пропонувати комбінований підхід, там де роботу можна поєднувати із навчанням, давати можливість працювати дистанційно та із дому. Одна із перспективних категорій на ринку праці жінки після декретних відпусток яких можна перенавчати і давати можливість змінити професію чи відновитися після тривалої перерви.   Тож, на цьому фоні і бізнесам, і країні в цілому слід вибудовувати грамотну, ефективну, людиноцентричну кадрову політику та шукати ресурси в уже існуючому та несправедливо забутому кадрову потенціалі тих категорій громадян, на яких раніше вибагливі роботодавці уваги не звертали. І ще ця сумна тенденція точно має стати предметом серйозних досліджень та суттєвих змін у стратегічній кадровій політиці держави.   До речі, в Nota Group працюють чудові HR- спеціалісти, які стануть в нагоді вашому бізнесу для пошуку та закриття самий найвибагливіших вакансій навіть при існуючому жорсткому дефіциті кадрів.

Аусорсингова компанія Nota Group посіла топову позицію у практиці «Військове право» у рейтингу «Лідери ринку — 2024» за версією видання «Юридична Газета»! У розділ «Лідери практики. Top positions» увійшли компанії, які набрали найбільшу кількість балів пропорційно до інших та отримали найбільшу кількість голосів від колег у відповідних практиках.  Загалом компанія отримала відзнаки та посіла лідерські позиції у 5 практиках, серед яких: «IT/ТМТ», «Захист бізнесу», «GR», «Податкове право». [gallery size="large" ids="10917,10918,10919"]   Рейтингове дослідження національного ринку юридичних послуг від «Юридичної Газети» проводиться з 2016 року. Національний рейтинг позиціює не лише найсильніших гравців-лідерів, але й мідлсегмент та невеликі за розміром компанії. Цьогоріч дослідження охопило понад 100 компаній, серед яких було обрано лідерів ринку у різних практиках. Найвагоміший показник, який впливав на підсумковий (50%), — це угоди / кейси / судові спори компаній. Тут також враховувалися дохід від практики за опитуваний період, грошова оцінка, важливість / унікальність для ринку і розвитку практики, динаміка, системність роботи в зазначеній практиці. Враховувалися дані про кількість юристів / партнерів практики, дохід від практики за опитуваний період. Ознайомитися з результатами дослідження можна за посиланням.

Вигорання на роботі - поширене явище. Особливо серед тих працівників, які щодня мають справу з великими об'ємами інформації. За різними дослідженнями, до 60% офісних працівників можуть відчувати симптоми вигорання на певному етапі своєї кар'єри. Так, у дослідженні "Global Millennial Survey" компанії Deloitte зазначається, що 64% працівників відчувають вигорання на роботі, що може впливати на їх продуктивність і здоров'я. Чому виникає втома від роботи, до чого це призводить та як не вигоріти на роботі, якщо працюєте з великими об’ємами інформації, з'ясовувало РБК-Україна з директором департаменту кадрового супроводу та HR аутсорсингової компанії "Nota Group" Яною Декусар. На думку експерта, вигорають в основному надемоційні люди з холеричним типом темпераменту, які підключають до своєї діяльність багато емоцій.  Тож, щоб уникнути професійного вигорання слід час-від часу: відстежуватися свій емоційний стан та контролювати його; виконуючи монотонну роботу застосовувати періодичне «перемикання». Підходить добре нам знайому ще зі шкільних років систему "40-45хвилин заняття - 10-15 хвилин перерва"; регулярно знімати накопичений стрес. Що може зарадити? Хобі, спілкування із домашніми улюбленцями, спорт, читання, прогулянки на природі. Більше можна прочитати в матеріалі: https://www.rbc.ua/rus/news/vtoma-ta-stres-chomu-vinikae-vigorannya-roboti-1721142073.html

Поговоримо про час. Час хоч і є поняттям філософським, але ви маєте розуміти, що це також є і видом витрат. Витрати бувають фінансові, матеріальні (сировина, енергоносії тощо) і часові (іноді їх називають трудові). Наприклад сьогодні всі бізнесмени хочуть отримати різноманітні гранти, тому що гранти не треба повертати, вони даються безкоштовно і ніби на їх отримання жодних додаткових витрат немає. Однак для  того, щоб отримати грант ти повинен вже мати певну ідею, продукт, тобі треба підготувати різноманітну документацію, відповідати певним вимогам,  і на це все витрачається дуже багато часового ресурсу. Насправді грант, як елемент поповнення ліквідності, є інвестиційним інструментом, а таких інвестиційних інструментів у світі є дуже багато. Це і модель 3F (Friends, Family, Fools), інвестори, банки тощо. І скоріш за все ці інструменти можуть бути задіяні та кошти через них можуть бути отримані набагато швидше, ніж отримання гранту. Хоча, при цьому, доведеться витратити і певну кількість фінансових ресурсів – відсотки, частину прибутку. При розгляді ідеї треба не завжди дивитися на витрати фінансові, а ще дуже серйозно зважувати часові параметри при прийнятті рішення. Однак, звернення до інших інвестиційних інструментів  дає економію часу і ми можемо запустити нашу ідею швидше, отримати прибуток вже зараз і задовольнити потреби суспільства в споживанні нашого продукту. При цьому, цей фактори особливо важливо враховувати у тих сферах, де тренди швидко змінюються і часовий фактор має життєво важливе значення. Тож чим менше витрачаємо часу – тим більше маємо можливостей!

Дуже важливою складовою сучасного життя є екологічна безпека. Nota Group протягом кількох років є частиною Всеукраїнського екологічного руху «Батарейки, здавайтеся!» і в компанії постійно триває збір використаних батарейок для переробки. Це життєво важлива ініціатива, адже за даними вчених з Агентства з охорони навколишнього середовища США на частку батарейок припадає понад 50% токсичних викидів з усіх побутових відходів у світі. При цьому батарейки становлять 0,25% від усіх викидів. У складі використаних батарейок міститься ртуть, кадмій, магній, свинець, нікель, цинк. Одна батарейка здатна забруднити 16 м2 ґрунту небезпечними речовинами. Батарейки, що збираються йдуть на переробку на завод GreenWEEE у Румунії, і компанія з якою співпрацює Nota Group єдина в Україні, яка дійсно відправляє на переробку 100% батарейок які до неї потрапляють, та надає про це звіти. Закликаємо всіх наших клієнтів та представників відповідального бізнесу долучитися до цього руху. Більш детальніше про проєкт ви можете дізнатися на сайті: https://batareiky.ua/

Керуючий партнер Nota Group Тетяна Андріанова поділилася досвідом щодо розробки ефективних стратегій захисту інформацій в інтерв’ю Defence Alliance of Ukraine. Тож вона зазначила, що: “Для ефективного захисту інформації важливо оцінити  потенційні ризики, загрози та вразливості, розробити комплексні політики безпеки, регулярно навчати персонал із питань кібербезпеки, впроваджувати додаткові методи автентифікації, постійно моніторити та виявляти інциденти, проводити аудит безпеки та слідкувати за оновленням програмного забезпечення. Ці заходи сприятимуть побудові надійної та ефективної стратегії захисту інформації”. Про це та багато іншого в інтерв’ю щодо безпекових питань Тетяни Андріанової. З повним текстом можна ознайомитися за посиланням: https://www.linkedin.com/posts/defenceallianceua_dau-oaauz-defenceallianceua-activity-7205959845638737920-cEps/?utm_source=share&utm_medium=member_desktop

Управлінський аудит є важливим інструментом для компаній будь-якого розміру, який допомагає оцінити ефективність їхнього управління та ідентифікувати можливості для покращень. Цей процес включає систематичне оцінювання стратегій, процесів, структур та функцій управління з метою забезпечення відповідності до цілей компанії та досягнення оптимальних результатів. Часто до цього інструменту вдаються, коли у підприємства вникають певні труднощі: до прикладу, витрати зростають, а доходи падають; виникає гостра потреба у оборотних коштах; виникли труднощі із управлінням компанією; або навпаки, виникла потреба у масштабуванні бізнесу. Ключові елементи управлінського аудиту: оцінка стратегії компанії; оцінка фінансової діяльності; аналіз фінансових звітів та процесів фінансового управління для виявлення можливих ризиків та недоліків. оцінка операційної ефективності; аналіз управлінської структури; оцінка ризиків та внутрішнього контролю: аудитори визначають потенційні ризики для бізнесу та оцінюють ефективність систем внутрішнього контролю для їх запобігання. Переваги управлінського аудиту: покращення ефективності бізнесу; з’ясування слабких місць у системі контролю на підприємстві; зменшення ризику: аналіз дозволяє компаніям приймати запобіжні заходи для уникнення потенційних проблем та втрат; підвищення довіри стейкхолдерів. Тож, якщо ви побачили свої слабкі місця чи проблеми, які ми можемо допомогти вирішити, то звертайтеся до спеціалістів Nota Group  і крім аудиторського висновку ви також отримаєте рекомендації для керівників бізнесу щодо того як подолати “вузькі місця” у внутрішній системі контролю та обліку та щодо покращення роботи із цими напрямками.

В Україні 18 травня набув чинності новий закон про мобілізацію. Він встановлює низку додаткових обов’язків для українців. Ті, хто перебуває на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери телефонів та інші особисті дані. Обов’язок йти до ТЦК для оновлення даних не поширюється на громадян, яких виключено із військового обліку. "Тому їм таке оновлення проводити не потрібно", – каже провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. За новим законом, виключенню з військового обліку у ТЦК та СП підлягають громадяни, які: припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі. Відповідно до закону, оновити дані мають громадяни України віком від 18 до 60 років. Таким чином, вимога не поширюється на: чоловіків молодше 18 років; чоловіків старше 60 років; жінок не на військовому обліку; визнаних непридатними за станом здоров'я з виключенням з військового обліку; осіб, які офіційно припинили громадянство України. Детальніше із інформацією можна ознайомитися за посиланням: https://tsn.ua/exclusive/komu-ne-treba-stavati-na-viyskoviy-oblik-2024-vsi-vinyatki-2590980.html Ви також можете звернутися до Nota Group за консультацією з будь-яких питань мобілізації та військового обліку за телефонами +380 93 905 33 77, +380 67 905 33 77

Поговоримо про передпродажну оцінку бізнесу. Враховуючи реалії, що склалися наразі в Україні, з одного боку існує значний попит на купівлю бізнесу, а з іншого – багато бажаючих його продати. Дехто із власників бізнесів  мають бажання переїхати у більш безпечні регіони, скажімо у Київ чи в Західну Україну, чиїсь локації розрушено війною, однак є можливість продати франшизу і технології. Хтось релокується і продає приміщення та обладнання в одному місці та купує у іншому. Крім того, наразі склалася така тенденція, коли багато хто з інвесторів воліє не розпочинати свій бізнес з нуля, а придбати вже існуючий і працюючий з діючими виробничими ланцюжками та технологіями.  Для втілення таких намірів необхідно обов’язково здійснити передпродажний аудит. Причому це важливо як і для покупців, так і для продавців. Продавцеві важливо отримати адекватну ціну за бізнес, що продається та продемонструвати покупцеві, що  запропонована ціна є релевантною та адекватною ринковим вимогам. Крім того, йому важливо зберегти для себе “красивий продажний кейс”, в якому був аудит, що важливо для майбутніх угод із купівлі-продажу та доброго реноме серед підприємців. Що ж до покупця, то його мотивація максимально зрозуміла – отримати прозорий бізнес без суттєвих недоліків, адекватну ціну та уникнути будь-яких ризиків при купівлі бізнесу, а саме: уникнути неприємних сюрпризів у вигляді арештів, боргів, штрафів у підприємства чи бізнесу який він вирішив придбати. Тож перед купівлею чи продажем бізнесу замовляйте передпродажний аудит та оцінку бізнесу, і фахівці “Nota Group” завжди стануть вам в цьому в нагоді.

Нерідко після покупки товару в магазині виявляється, що він неякісний чи не виконує ті функції, заради яких ви витрачали на нього кошти. Що найперше робити, коли виявили недоліки товару та в яких випадках можна повернути гроші, у коментарі РБК-Україна розповідає Катерина Музичук, юрист компанії Nota Group. "Всі ми хоч раз в житті стикалися ситуацією, коли придбаний товар виявився неякісним. І тоді маємо вибір: змиритися та використовувати неякісний або бракований, або ж спробувати отримати якісний чи, принаймні, повернути сплачені кошти. Що робити далі? давайте спробуємо розібратися покроково", – каже Катерина Музичук. Перше і найголовніше. Не поспішайте викидати чек одразу, вийшовши з магазину. Незалежно від того, купили ви хліб чи пральну машину. Ви не знаєте, який сюрприз чекатиме вас всередині. Всі ми пам'ятаємо сумнозвісні історії з мишами у хлібобулочних виробах. Якщо такий неприємний сюрприз стався з вами, і ви отримали неякісний товар, перше, що робимо – беремо чек, який підтверджує купівлю цього товару та звертаємося до продавця. Не забуваємо, що настільною книгою у питаннях захисту наших прав є Закон України "Про захист прав споживачів". Недолік та істотний недолік: в чому різниця Для розуміння того, які саме права при придбанні неякісного товару ми маємо, необхідно розрізняти поняття "недоліку" та "істотного недоліку", визначення яких також зазначене у цьому законі. "Недолік – це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником, виконавцем, продавцем", – зауважує фахівець. А істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Отже, треба визначити, товар має недолік чи істотний недолік. І далі - звернутися до статті 8 ЗУ "Про захист прав споживачів". Там вказано, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у встановлені законодавством строки має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Що можна вимагати у продавця У разі ж виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. Зверніть увагу. Вибір вимоги залишається за споживачем. Тобто продавець може лише запропонувати вам, проте наполягати або, більше того, вказувати, що він буде робити лише так, а не інакше, продавець не має права. З огляду на те, що він вже продав товар неналежної якості і як виправити цю ситуацію вправі обирати лише покупець. "Зазвичай у кожного продавця підготовлений свій шаблон заяви, яку заповнює та підписує покупець. Проте рекомендую уважно читати та виправляти умови, які вас не влаштовують", – звертає увагу Катерина Музичук. Також вона розповідає про правоспоживача, про яке більшість чули, але вкрай рідко використовують. Частина 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає, що на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. "Але тут є важливий нюанс – повинна бути заявлена письмова вимога. Тобто якщо ви озвучили це продавцеві, а він відповів, що товару аналогічної марки немає в наявності, то стягнути кошти за таку відмову не вийде. А ця ж норма передбачає, що за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (14 днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі 1% вартості товару", – пояснює співрозмовниця. Якщо ж товар неналежної якості спричинив шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю споживача, тоді споживач може звернутися із заявою до Держпродспоживслужби для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) продавця. Або ж захищати свої права у суді. Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/tilki-cherez-sud-k-dobitisya-koshtiv-neyakisniy-1716902425.html

Після 18 травня зі зміною законодавства відбулися і досить значні зміни у веденні військового обліку на підприємстві. Тож, ТОП-10 змін, на які  має звернути увагу відповідальний за ведення військового обліку: Наявність військового-облікового документа у працівників-чоловіків від 18 до 60 років; Мобілізаційний вік знижено з 27 до 25 років; Військовозобов’язані громадяни України, віком до 60 років, що перебувають в Україні та за її межами зобов’язані оновити (уточнити) свої військово-облікові дані. За відмову або несвоєчасне оновлення (уточнення) наступає відповідальність; Стала доступна послуга зміни військово-облікових даних через електронний кабінет; Військовозобов’язані з інвалідністю мають відстрочку; Відстрочка поширюється на студентів стаціонару, аспірантів, докторантів; Стало можливим вилучення транспортних засобів під час дії військового стану на законних підставах; Скасовано статус “обмежено-придатний”; Відбулися зміни у Порядку бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану; Відбулися зміни у переліку підприємств, установ та організацій, які є критично-важливими в особливий період. Крім того, змінено критерії важливості в особливий період. Важливо зазначити, що Закон № 10449 від 16.07.24 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» приніс ще більш суворіші зміни у правила ведення військового обліку. Тому радимо аби не наражатися на штрафні санкції  консультуватися зі спеціалістами. Звернутися за консультацією з питань військового обліку можна за тел: + 38(093) 905-33-77; +38(067) 905-33-77 або направивши лист на електронну  пошту: info@notagroup.com.ua

17 квітня 2024 року було опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі – Закон). Основні положення цього Закону набувають чинності через один місяць з дня опублікування. Розглянемо основні зміни. ОНОВЛЕННЯ ДАНИХ ГРОМАДЯНАМИ Прикінцеві та перехідні положення Закону містять окремі обов’язки для громадян, які перебувають на військовому обліку з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 18 травня, уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. При цьому встановлено, що таке оновлення має бути здійснене протягом 60 днів. Оновлення може бути здійснено трьома способами: 1. Безпосередньо у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або перебування. 2. Через Центр надання адміністративних послуг. 3. За допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Для громадян, які перебувають за кордоном способи такі: шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. ВЗЯТТЯ НА ОБЛІК ПЕНСІОНЕРІВ Чоловіки віком від 18 до 60 років, які мають спеціальні звання (класні чини), зокрема у зв’язку з виходом на пенсію, з Міністерства внутрішніх справ України, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони, органів прокуратури, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, Бюро економічної безпеки України, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов’язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання. ДОДАТКОВІ ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» також зазнав змін у частині обов’язків громадян. Їх перелік визначено у ст. 22, при цьому її доповнили, зобов’язавши проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного ТЦК та СП. А ось щодо електронного кабінету, то передбачили, що громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста. Оскільки повноваження поліції та службових осіб ТЦК було розширено, з набуттям чинності Закону всі чоловіки мають носити із собою військово-обліковий документ, який можуть вимагати для перевірки. Водночас причина для здійснення такої перевірки у Законі відсутня. Нагадуємо, що є такі військово-облікові документи: посвідчення про приписку до призовної дільниці (приписне посвідчення) — видається призовникам віком до 25 років, які пройшли приписку (стали на військовий облік); військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного — для військовозобов’язаних громадян, які досягли 25-річного віку, або резервістів. ЗМІНА ВИМОГ ДО ПОВІСТОК Якщо до прийняття цього Закону форма і зміст повістки визначалися Постановою Кабінету Міністрів України, то наразі обов’язкові реквізити повістки передбачили Законом. У повістці про виклик до ТЦК та СП зазначаються: 1) прізвище, ім’я, по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки. З обов’язкових реквізитів прибрали «Розпорядження відповідного ТЦК та СП про оповіщення», що, по суті, спрощує оформлення такої повістки. Також передбачено створення повісток у електронній формі і наразі порядок вручення такої повістки ще не врегульовано, але потенційно її можуть надсилати на офіційну електронну адресу або електронний кабінет. Якщо повістку вручено і громадянин розписався в ній, але не може з’явитися на дату, вказану в повістці, в такому випадку поважними причинами неприбуття можуть бути: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки, смерть його близького родича, інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути. Попри наявність поважних причин, явка за такою повісткою обов’язкова протягом семи або 10 днів залежно від того, чи повідомляв громадянин про поважні причини неявки. Як закріплено у Законі, у разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу, прибуття до ТЦК, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. ВІЙСЬКОВО-ТРАНСПОРТНИЙ ОБОВ’ЯЗОК Як визначено у Законі, військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами (зокрема водними) і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи й організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, та на громадян — власників транспортних засобів. Водночас ще у 2000 році Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1921, де було зазначено, що цей обов’язок поширюється також на громадян — власників транспортних засобів. Тому такі зміни не є новими. Натомість для громадян відсутній обов’язок з постановки на облік у ТЦК та СП своїх транспортних засобів. Що стосується юридичних осіб, то реєстрація транспортного засобу у сервісному центрі відбувається виключно після постановки або зняття його з обліку в ТЦК. Також всі юридичні особи зобов’язані подавати відомість встановленої форми до ТЦК про наявність транспорту та його стан. Щодо громадян такий обов’язок відсутній. Натомість у новому Законі передбачено, що Міністерство внутрішніх справ України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує подання до ТЦК відомостей про зареєстровані транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Ця норма набуде чинності через вісім місяців з дати опублікування закону, тобто 18 грудня 2024 року. Як бачимо з цієї норми, має бути ще розроблений порядок такої інформаційної взаємодії між ТЦК і МВС. Водночас відсутні критерії, за якими можна зрозуміти, який саме транспорт можуть мобілізувати. Як вбачається із Закону, це транспорт, що призначений для доукомплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що плануються залучити під час мобілізації, встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням ТЦК та СП. Також Законом встановили обмеження у вилученні транспорту у громадян, якщо їм належить тільки один транспортний засіб, а саме не підлягає передачі Збройним силам України, іншим військовим формуванням транспортний засіб, що належить на праві власності громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби. Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, відбувається на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідна інформація, що дає змогу ідентифікувати транспортні засоби. Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації. ПІДСУМУЄМО ТА КІЛЬКА СЛІВ ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 9 травня 2024 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення». Вказаним Законом встановлюються подовжені строки притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З моменту набуття чинності цим Законом нові редакції ст.ст. 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення мають збільшений розмір штрафів у період особливого періоду (воєнного стану). Розмір санкцій за вказані правопорушення під час дії особливого періоду становить: 1) ст. 210 («Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку») — від 17 000 грн до 25 500 грн штрафу; 2) ст. 2101 («Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію») — в особливий період санкція передбачає накладення штрафу на громадян від 17 000 грн до 25 500 грн, а на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадських об’єднань — від 34 000 грн до 59 500 грн. Є виняток, коли не можуть застосувати штраф, а саме у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (зокрема публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Можна констатувати, що негативний момент цього Закону полягає у скасуванні вимоги, що протокол про адміністративне правопорушення може не складатися у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 2101 КУпАП, що нівелює саму суть цього документа як доказу вчиненого правопорушення. Автор: Антон Маринич, адвокат, провідний юрисконсульт «Аутсорсингова компанія Nota Group» Джерело: yur-gazeta.com

Поговоримо про авансові платежі (попередню оплату) та непідписані сторонами акти виконаних робіт. Здебільшого такі питання виникають під час надання тих чи інших послуг.   Наведемо приклад. Одне підприємство домовилося з іншим про надання певних послуг. Маючи побоювання того, чи буде післяплата за виконання таких послуг, підприємці домовляються про здійснення авансового платежу за ще не виконані послуги. І далі… Ви думаєте, що послуги не надаються, і відбувається скандал? А от і не вгадали! Послуги надались, оплату здійснено, всі задоволені: замовник – якістю наданих послуг, виконавець – здійсненою наперед і в повному обсязі оплатою. Здавалося б все чудово, і залишився ряд несуттєвих формальностей. А саме: «закритися» актами виконаних робіт. Але, як зазвичай, диявол криється в деталях. Чи такий вже це не суттєвій момент – оті самі акти виконаних робіт, і чи можуть бути серйозними та складними наслідки у випадку, коли ви раптом забули закрити ці «несуттєві» формальності?   Тож, минає час. У підприємства-замовника може змінитися багато обставин. До прикладу, там міг змінитися засновник, директор, економіст, фінансовий директор чи головний бухгалтер. Може майже повністю змінитися колектив або зв’язки з попереднім колективом. Починається перегляд документації фірми, знаходиться авансовий платіж. Новий співробітник каже – аванс висить, а роботи не виконані, адже акти виконаних робіт відсутні. І може виникнути така ситуація, за якої цей співробітник чи нове керівництво фірми можуть вимагати повернення авансового платежу, адже немає доказів виконаних робіт. Крім цього, разом із поверненням коштів від вас можуть вимагати сплатити штраф, пеню, неустойку тощо. Так може вчинити будь-який недобросовісний набувач послуг.   Для того щоб убезпечити себе від подібних випадків, необхідно правильно складати договори про надання послуг та дбати про те, щоб будь-які послуги закривалися актами виконаних робіт. У будь-яких із цих дій вашим надійним помічником і радником завжди стане аутсорсингова компанія Nota Group.

ПРОСТО НАСНИЛОСЯ... Просто наснилося — хрестик до хрестика Доленьку я вишивала свою... Дуже старанно і ніжно, мов пестила Вік свій щасливий у ріднім краю.   Чом обірвалася нитка червоная? Чом раптом чорним постало шиття? Хрест до хреста... Над могилами зморена Бореться доля за гідне життя...   Просто наснилося? В сні чи в реальності Хрестиком долю я шила свою? Сум неодмінно знов зміниться радістю, Вишию все те, що дуже люблю!   Хай розквіта вишиваная доленька, Хай рушниками простелить шляхи. Згинуть війна і гіркая неволенька, Щастя і мир подарують роки! Тетяна Строкач

Під час дії воєнного стану на блокпостах в усіх водіїв автомобілів можуть перевіряти документи. За новим законом про мобілізацію, чоловікам віком від 18 до 60 років треба мати при собі військово-обліковий документ. Про це у коментарі РБК-Україна каже адвокат і провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Без яких документів не можна перетинати блокпост Блокпост – посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на в’їзді на територію, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, пояснює Антон Маринич. "На блокпості можуть чергувати службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану", – коментує він діючі правила. Таке визначення закріплено у Постанові КМУ №1455 "Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан". Новим законом про мобілізацію надано повноваження службовим особам ТЦК, а також Національній поліції здійснювати перевірку військово-облікових документів осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Передбачається, що така перевірка буде здійснюватися під відеозапис із застосуванням технічних приладів. "Новим законом встановлено обов’язок мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу службових осіб ТЦК або поліції, в тому числі така перевірка може відбуватись і на блокпостах", – зауважує Антон Маринич. Зверніть увагу. Відмова надати такий документ або його відсутність може мати ознаки адміністративного правопорушення, а саме статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), якою на сьогодні передбачений штраф у розмірі від 3400 гривень до 5100 гривень. Нагадаємо, повістки в Україні під час дії воєнного стану можуть вручати в публічних місцях де завгодно.

Для популяризації товарів українського виробництва уряд розробив торговельну марку «Зроблено в Україні» та ухвалив постанову, яка дозволяє українським підприємствам і державним органам безкоштовно використовувати її на своїй продукції. У подальшому Міністерство економіки має розробити брендбук на основі зображення. КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТОК Оксана Кузяків, виконавча директорка, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій: «Відповідно до цієї постанови для збільшення внутрішнього попиту на товари національного виробника пропонується підвищити рівень загальної обізнаності суспільства про те, який саме товар є власним товаром національного виробника. Для цього Кабмін постановив Міністерству економіки подати на держреєстрацію торговельну марку “Зроблено в Україні” із зображенням знака, завдяки якому ми як споживачі будемо розуміти, що це – товар національного виробника. Такі заходи використовуються і в інших країнах, зокрема європейських (Швейцарія). Подібні знаки часто позначають регіональне виробництво, локального виробника. До повномасштабної війни в Україні був ряд проєктів, зокрема технічної допомоги, що спрямовані на розвиток регіональних брендів, які використовувалися для просування товарів вироблених в цих регіонах. У тих умовах, у яких тепер перебуває Україна, можна вважати, що це – одне велике локальне виробництво, і тому мені здається, що сам собою захід є підхожим для нинішнього часу». Анна Жакот, керівниця практики інтелектуальної власності, Nota Group: «Відповідно до Постанови Кабміну №197 від 23 лютого 2024 року використання торгової марки "Зроблено в Україні" є дозволеним для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на безоплатній основі. Водночас залишається питання щодо правомірності такого використання зазначеної торгової марки фізичними особами-підприємцями, що також є розповсюдженою групою суб’єктів господарювання, але не являють собою "підприємства, установи та організації", про які мова у постанові. Тепер торгова марка "Зроблено в Україні" зареєстрована в усіх класах для товарів, окрім алкогольних напоїв (за винятком пива) та курильних засобів. Водночас торговельна марка не стосується класів, що пов’язані з будь-якими послугами». Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5   Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій   Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами Автор: Анна Жакот, керівниця практики інтелектуальної власності, Nota Group Джерело: ukrinform.ua

Від тіньового керівника до емпатичного ментора: якість лідерства, що змінює правила гри у сучасному бізнесі. За кожним видатним бізнесом стоять вмотивовані, навчені і залучені люди. Знайти таких завжди було завданням із «зірочкою». Зараз ще важче, адже значна частина активних та амбітних на війні, інша – облаштовує життя в нових країнах. У підсумку конкуренція бізнесу за світлі голови дедалі зростає, а оффери залишаються без відповідей. Як вигравати у цій гонитві, адже гроші вже давно не вирішують усе? Хочу поділитись інструментом, який допоможе вам знаходити і утримувати тих самих фахівців, – людиноцентризм як нова модель лідерства. Хочеш змін? Почни з себе Бос з авторитарним підходом до управління, який завжди правий, вважає, що без страху немає поваги, а незамінних людей не існує, ніколи не досягне довгострокового успіху. Адже такі лідери вбивають у своїх командах найкраще – ініціативність, ентузіазм, бажання проявити себе. Не дарма у лідерстві відбувся тектонічний злам – перехід від традиційного до людиноцентричного підходу у керівництві. Лідер, за яким йдуть люди, – цілісний, прогнозований, послідовний, орієнтований на оточення. Він дає команді енергію, прагне розкрити і розвинути сильні якості кожного фахівця, залучений у подолання викликів, вміє слухати, давати адекватну оцінку процесу і результату, демонструє вдячність. Цінності Переважна більшість кандидатів на посаду є дуже чутливими до цінностей і корпоративної культури роботодавця. В одній галузі є компанії, в яких мріють працювати, і є ті, від яких радять триматись подалі. При чому другі можуть навіть пропонувати вищу оплату, але це не працює. Адже чимало досвідчених і затребуваних фахівців не розглядають гроші як підставу для того, щоб долучитись до токсичної з їхньої точки зору компанії. І це правильно, адже така співпраця від початку приречена. Натомість партнерство, що грунтується на сінергії у цінностях, приносить бізнесу стійкий успіх. Тому на етапі знайомства я раджу роботодавцю і кандидату бути максимально відвертими один з одним і з самими собою: окреслити у вакансії і обговорити на співбесіді цінності і принципи, які є непорушними. Якщо вони збігаються – це половина успіху. Ставлення Більшість фахівці з досвідом, необхідними навичками та адекватною самооцінкою не працюють у парадигмі «робота = зарплата». Люди потребують більшого. Турботи про себе. Відчуття надійності і захищеності. Можливостей для розвитку і самореалізації. Справедливої оцінки своїх зусиль. Прогнозованої та адекватної реакції керівництва у випадку його помилки. Все це завдання для лідера. Сьогодні ключ до втримання талантів – servant leadership. Ця концепція перевертає звичні для нас ролі: лідер служить іншим, не отримує послуги, а надає їх. Не бізнес для лідера, а лідер для бізнеса. Тут у стосунках «лідер-команда» домінують емоційний інтелект, емпатія, піклування і довіра. Як на мене, тільки така атмосфера здатна створити середовище, яке надихатиме людей бути творчими, залученими і повністю віддавати себе спільній меті. Простір довіри Створення відкритого та довірчого середовища в колективі – багатокомпонентна задача і лише сервісного керівника тут не достатньо. Адже бізнес це не тільки вертикальні, але й горизонтальні зв’язки. Керівники взаємодіють з підлеглими. Фахівці взаємодіють одне з одним, одні структурні підрозділи з іншими. Все це, безумовно, формує і впливає на атмосферу в команді. Задача керівника – відслідковувати та своєчасно реагувати на токсичні точкові прояви усіх членів команди. Зараз усі ми перебуваємо у важкому психологічному та емоційному стані, іноді дозволяючи собі випускати негатив на роботі, у взаємодії із колегами чи навіть із клієнтами. Такі епізоди мають руйнівну силу, і самоусунення лідера тут найгірша стратегія. Я рекомендую одразу реагувати: з’ясувати причину, запропонувати допомогу, показати людині, що вона не сама і має повну вашу підтримку. Разом зі мною такі конфлікти розв’язує корпоративний психолог, який від початку повномасштабної війни безкоштовно консультує колег у складні часи. Практичні кроки Інноваційний підхід до лідерства і управління людськими ресурсами базується на кількох стовпах – мінімізація помилок, максимізація цінностей, заохочення експериментів та інвестування у розвиток. Проаналізуйте свій стиль управління, працюйте над цінностями та довірою і вам не доведеться витрачати ресурс на контроль і мотивацію колег – вони усе зроблять найкращим чином. Дайте їм простір для дій, будьте поруч, коли потрібні, і залиште у минулому посадові інструкції. Важлива складова успіху – здорові горизонтальні відносини в команді. Тому при побудові моделі сервісного лідерства ми розбирали кожний компонент взаємодії співробітників одне з одним і навіть розробили цілий кодекс: правила листування, як ми зустрічаємо новачків, як реагуємо на звернення у робочих справах, як вирішуємо конфлікти, тощо. Але жодний кодекс не матиме сенсу, якщо його не буде дотримуватись лідер. Якщо він розгублений, неусвідомлений і, що називається, не в ресурсі, здорова атмосфера буде зруйнована. Тож самодисципліна і самоаналіз – ваш прямий обов’язок. Людиноцентризм у відносинах з клієнтом Коли сервіс вшитий у ДНК компанії, це має позитивний вплив не тільки у відносинах із внутрішнім клієнтом – співробітником, але й із зовнішнім – клієнтом. Продаж послуги ми не розглядаємо як процес заробляння грошей, а як допомогу у вирішенні його проблем. Починаємо з того, що намагаємось зрозуміти, які в клієнта болі, чим і як саме ми можемо бути корисними, побудувати максимальну довіру і тільки після цього пропонувати послугу. У взаємодії з клієнтом ми завжди виходимо за межі замовленої ним послуги, щоб досягти wow-ефекта, а він завжди настає, коли клієнт отримує більше, ніж очікує. Так ми розбудовуємо емоційні зв’язки з клієнтом і досягаємо своєї мети – щасливий клієнт, який збільшив достаток завдяки нашій співпраці. Такий підхід ми називаємо культурою сервісного бачення в компанії. Вона формує такі відносини з клієнтом, в яких ціна є другорядною. Переформатування власного стилю управління, створення справді родинної атмосфери у команді – це не проєкт із ТЗ і дедлайнами. Це щохвилинний кропіткий процес. Спочатку я сприймала його як одну зі складових своїх службових обов’язків, згодом він став свідомим вибором і моєю місією. Врешті із взаємодії з колегами та клієнтами він поширився на все моє життя. Усвідомлена користь для оточуючих надихає і дає сили рухатись і змінювати світ навколо себе. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Octava Capital, Голова Комітету з корпоративної безпеки Групи компаній Октава, керуючий партнер Nota Group Джерело: liga.net

В Україні не визначено спеціальних місць, де можуть видавати повістки. Це означає, що їх можуть вручати в громадських місцях де завгодно: просто на вулиці, біля магазинів, держпавних установ. Це повністю законно. Вручати такий документ мають уповноважені на це особи. Що треба знати про можливе вручення повісток на блокпостах, в коментарі РБК-Україна розповідає адвокат і провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Повістки на блокпостах: що потрібно знати З прийняттям нового закону про мобілізацію у громадян виникають нові обов’язки. Якщо до прийняття цього Закону форма і зміст повістки визначались Постановою Кабінету Міністрів України, то зараз обов’язкові реквізити повістки передбачили законом, зауважує Антон Маринич. У повістці про виклик до ТЦК та СП зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; місце, день і час явки за викликом; підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; реєстраційний номер повістки; роз’яснення про наслідки неявки і про обов’язок повідомити про причини неявки. З обов’язкових реквізитів прибрали "Розпорядження відповідного ТЦК та СП про оповіщення", що по суті спрощує оформлення такої повістки, зауважує адвокат. Фото: Явка за врученою на блокпосту повісткою обов’язкова протягом 7 або 10 днів (Getty Images) Коли треба з'явитися до ТЦК після вручення повістки Законом надано повноваження службовим особам ТЦК, а також національній поліції здійснювати перевірку військово-облікових документів осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Громадянин зобов’язаний пред’явити такий документ, щоб уповноважена особа могла його прочитати. "За таких обставин при перевірці документів на блок-посту громадянам можуть вручати повістки", – каже він. Якщо повістку вручено і ви розписалися в ній, але не можете з’явитись на дату вказану у повістці, в такому випадку поважними причинами неприбуття можуть бути: перешкода стихійного характеру; хвороба громадянина; воєнні дії на відповідній території та їх наслідки; смерть його близького родича; інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути. Попри наявність поважних причин, явка за такою повісткою обов’язкова протягом 7 днів або 10 днів, в залежності чи повідомляв він про поважні причини неявки, додає співрозмовник. "Як закріплено у законі, у разі неприбуття громадянин зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК, повідомити про причини неявки шляхом прямого звернення до зазначеного у повістці ТЦК або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, який не перевищує 7 календарних днів. Кабмін ще розробляє порядок вручення повісток, і можливо буде деталізована процедура такого вручення", – пояснює фахівець Nota Group. Нагадаємо, новий закон про мобілізацію набуває чинності 18 травня 2024 року. Він встановлює низку додаткових обов’язків для українців. Автор: Антон Маринич, адвокат і провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: РБК-Україна

У будь-якого бізнеса є свій бек офіс. В ньому зосереджені спеціалісти, як правило, не пов’язані із профільною діяльністю. Це можуть бути бухгалтери, юристи, фінансові радники, спеціалісти із підбору персоналу чи кадровики. Безумовно, це дуже важливі і значні для будь-якого бізнесу функції і без них важко уявити будь-яку успішну діяльність. Іноді доцільно “виховати” власного спеціаліста, так би мовити, виплекати свої кадри. Однак, часто занурившись у рутину і не встигаючи за великою кількістю задач такі спеціалісти або отримують шалене перевантаження або перестають через велику завантаженість продукувати нові ідеї. Так, до прикладу, може відбутися скажімо з юристом багатопрофільного підприємства. Який же вихід у такому випадку, щоб уникнути професійного вигорання найманих працівників у бек офісі і вдало рухатися вперед, застосовуючи інновації, нові ідеї?   Вихід є! і це - аутсорс. Обслуговуюча аутсорсингова компанія виконує все ті ж функції – але бізнес, натомість, отримує новий «центр тяжіння», свіжі ідеї і (о диво!) дохід. Спеціалісти, що працюють на аутсорсі націлені на те, щоб ваш бізнес розвивався! Бо чим більше заробляє ваш бізнес – тим більше заробляють і вони, чим більше нових джерел заробітку вони вам запропонують – тим з більшого ресурсу ви разом отримаєте доходи. Скажімо так, аутсорсинговій компанії вигідно генерувати ідеї для вашого бізнесу.   Така компанія навіть може стати ініціатором якихось структурних змін у вашому бізнесі. Скажімо – запропонувати бізнес-ідеї на кшталт відкриття нового офісу, партнерства чи колаборації, тому що їм вигідно розвиватися поряд із вами. Адже й вони при цьому зароблятимуть.   Тож, дякуючи ідеям аутсорсингових консультантів, такі бізнеси і швидше зростають і краще масштабуються. Вони фактично запрограмовані на успіх! Адже аутсорсингова команда – це, як правило, креатив, нові ідеї, постійний розвиток та вдосконалення! Тож, звертайтеся до Nota Group і ви лише зростатимете разом з нами!   Вибір, звісно, за вами – працювати із штатними співробітниками чи звернутися до аутсорсингових послуг. Можливо використовувати комбінований варіант. Однак розвиток передбачає переваги! А системні переваги з аутсорсингом безперечні! Але це вже тема наступної Нотатки.

Новий закон про мобілізацію набуває чинності 18 травня 2024 року. Він встановлює низку додаткових обов’язків для українців. Ті, хто перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери телефонів та інші особисті дані. Про те, кому не треба йти до ТЦК після набуття чинності нового закону про мобілізацію у коментарі РБК-Україна пояснює адвокат  та провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич. Для тих, хто перебуває на території України, оновити дані можна трьома способами: Самостійно прийти до ТЦК та СП; через центри надання адміністративних послуг; через електронний кабінет. Якщо ви перебуваєте за кордоном, то можна повідомити такі данні на офіційному сайті такого ТЦК, або через електронний кабінет. Планується, що оновлення через ЦНАП має запрацювати з 17 травня, а електронний кабінет – з 17 червня. Детальніше читайте за посиланням: https://www.rbc.ua/

“Наразі відбуваються дуже потужні зміни у бізнес середовищі, що потребують оперативного реагування на виклики та можливості сьогодення. З огляду на величезний досвід  та експертність в управлінні бізнес-процесами, ми допомагаємо нашим клієнтам розширити їхні горизонти та максимально розкрити потенціал, покращити фінансові показники та розвинути бізнес в умовах динамічного ринку. Для того, щоб реалізувати будь-які зміни та трансформації, потрібно спочатку провести корпоративну діагностику, щоб виявити слабкі місця та проблемні зони, які можуть негативно вплинути на ефективність та прибутковість. За результатами цього аудиту ми надаємо відповідні рекомендації та супроводжуємо всі процеси до досягнення кінцевого результату: чи то автоматизація бізнес-процесів, чи то лонч нових продуктів та вихід на нові ринки, чи залучення інвестицій або позикового капітали під масштабування бізнесу тощо”. Керуючий партнер Nota Group Тетяна Андріанова у інтерв’ю журналу “Femida.ua”. З повним текстом можете  ознайомитися за посиланням: https://femida.ua/wp-content/uploads/2024/04/Femida_UA_1-2024_23-04.pdf

Наразі швидкість розвитку та динаміка ринку диктують нові умови гри, компаніям стає все складніше втримувати у своїх стінах працівників, зі всіма необхідними компетенціями. Особливо це стосується управління юридичними процесами та фінансами, де велика потреба в експертності та конфіденційності. Крім того, такі ж тенденції зачіпляють і сфери бухгалтерського та податкового обліку та питання підбору персоналу. Аутсорсинг виявляється ефективним рішенням у цьому контексті, забезпечуючи компаніям доступ до висококваліфікованих юристів, фінансових фахівців, спеціалістів із податкового та бухгалтерського обліку та підбору персоналу без необхідності втримувати їх на постійній основі. Завдяки цьому підприємства можуть ефективно управляти своїми фінансовими, податковими та юридичними питаннями, зменшуючи витрати та збільшуючи швидкість реагування на зміни в законодавстві. Детальніше про це читайте у матеріалі Тетяни  Андріанової в «Юридичній газеті» за посиланням: https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/perevagi-autsorsu-nad-inhausom.html

Керуючий партнер Nota Group, голова комітету корпоративної безпеки в групі компаній Октава та Координатор Women in Security в ASIS International - Ukraine Chapter Тетяна Андріанова на головній безпековій події ASIS Europe – From Risk to Resilience 2024 у Відні прокоментувала роль жінок у сфері безпеки: “У сучасних умовах українські жінки відіграють надзвичайно важливу роль у забезпеченні безпеки країни та підтримці обороноздатності нації. Спостерігається динамічний розвиток ролі жінок у сфері корпоративної безпеки та кібербезпеки, що свідчить про їх значний внесок у ці важливі галузі, а також їх участь проявляється у різних сферах життя, від військової діяльності та правоохоронної служби до активного волонтерства та підтримки учасників бойових дій на передовій. Жінки здійснюють важливі функції у збройних силах, допомагаючи зміцнювати обороноздатність країни та беручи участь у відстоюванні національних інтересів, займають ключові посади у великих корпораціях та інноваційних стартапах, де вони відповідають за розробку та впровадження стратегій забезпечення безпеки як в Інтернеті, так і в корпоративному секторі в цілому. Їхні знання, професійні навички та рішучість дозволяють вирішувати складні виклики, пов'язані з кіберзагрозами, даними про клієнтів та конфіденційністю інформації”. Детальніше читайте у публікації: https://bit.ly/3JxDsmi

Багато хто із підприємців використовує торговельні марки без їх належного юридичного оформлення. Причому така ситуація може спостерігатися не лише у ФОП, а і у великих підприємств чи виробників. Замовили логотип чи зображення товарного знаку у крутого дизайнера, розмістили на сайті чи на вивісці ззовні, але торговельну марку не зареєстрували. І тут почалося… Ситуація може розвиватися у двох негативних сценаріях. От зараз поширена негативна тенденція, коли шахраї прогулюються центральними вулицями міст, дивляться на вивіски і перевіряють, чи зареєстрована та чи інша торговельна марка на власника. Якщо ні, реєструють її на себе, використовуючи різні шахрайські схеми, а потім вимагають великі суми грошових коштів  у справжніх власників, щоб перереєструвати торговельну марку на них. Існує також інший варіант. Це вже з контролюючими органами, коли, наприклад,  приватний нотаріус переїжджає в офіс іншого нотаріуса, але внесені зміни і дані на вивісці не реєструються належним чином. Це є і порушенням чинного законодавства і приводом для перевірок та досить серйозних штрафів. Що ж радимо ми? Звертайтеся до професіоналів. Спеціалісти Nota Group зареєструють належнім чином торговельну марку, зроблять так, щоб вона стала активом, була взята на баланс, належним чином амортизувалася і допомогла капіталізації вашого бізнесу, давала певні податкові вигоди і створювала певний податковий щит, та наведуть порядок із вивісками та їхньою реєстрацією. Але це далеко не всі цікаві ситуації, які можуть відбуватися с торговельними марками, Про це поговоримо вже в наступних нотатках. А наразі, звертайтеся до Nota Group за допомогою у реєстрації та роботі із торгівельними марками та товарними знаками. І все буде, як по нотам!

Як ризики впливають на підготовку та реалізацію інвестиційних проектів, з якими ризиками зіштовхується команда, яка взялася за реалізацію інвестиційного проекту, які ролі у кожного із членів цієї команди і які помилки він може допустити та в чому роль юридичного супроводу і як юристи можуть мінімізувати ризики при роботі з бідь-яким інвестиційним проєктом – саме ці питання обговорювали днями на вебінарі на тему: "Управління ризиками: від інвестиційної ідеї до діючого бізнесу", організованому Академією консалтингового бізнесу. Спікер- керівник інвестиційного напрямку компанії Nota Group - Сергій Гарбар в ході вебінару зазначив: «Дійсною реальною ціллю інвестиційного бізнесу є  реалізація проектів, довгострокових вкладів з метою збільшеня капіталу інвестора, створення для нього додаткової цінності, максимізувати вартість його активів». Серед розглянутих тем також були: - управління ризиками для забезпечення успіху інвестиційних проєктів; - використання фінансової моделі як інструменту оцінки ризиків і визначення ефективності інвестицій. Детальніше читайте за посиланням: https://www.facebook.com/OctavaCapital/posts/pfbid022sgBcRCYFuubu3iayb3ERecg9iibRbPDzVg2SiwsDDm6PKjWMfVjAzCnjwy7Zd1wl

Днями В Торгово-промисловій палаті Україні відбувся знаковий захід – конференція «Взаємодія бізнесу та правоохоронних органів: ключові необхідні зміни до КПК для захисту бізнесу», що об’єднала керівників понад 20 бізнес асоціацій України, представників ВРУ, аналітичних центрів. Захід відбувався за участі голови Економічного Комітету ВРУ Дмитра Наталухи, першого заступника голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, голови ТСК з економічної безпеки Ярослава Железняка та голови ТСК з питань захисту інвесторів Галини Янченко. Від «Nota Group» в роботі конференції взяв участь керівник кримінальної практики, адвокат Юрій Краско. Слід зазначити, що це один з перших заходів, під час якого було розпочато діяльність постійно діючої групи спеціалістів – юристів, бізнесменів, аудиторів, представників бізнес-асоціацій із захисту бізнесу. Зокрема, саме це засідання було присвячено законодавчому «перезавантаженню» БЕБ та змінам до КПК, що стосуються зменшення можливостей втручання правоохоронців у діяльність бізнесу та запровадження гарантій, навіть під час виникнення ситуацій, що пов’язані із кримінальним переслідуваннями засновників чи керівників бізнесів. Законопроєкт – це проект змін до КПК, напрацьований спільно Радою підприємців та провідними бізнес асоціаціями. Частину таких змін до КПК запропонував саме Юрій Краско від імені «Nota Group». В ході заходу також обговорювали шляхи ефективного просування та проходження законопроекту в ВРУ. Підсумовуючи захід, Юрій Краско зазначив: «Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то для всього українського бізнесу це буде знакова подія, що надасть можливість зосередитися саме на бізнесових задачах, а не на протистоянні із правоохоронними органами».

Сильні, Рішучі, Успішні» – спецпроєкт від OBOZ.UA, у межах якого видання починає знайомити читачів із українками, які розвивають український бізнес і надихають діяти. І честь відкрити рубрику випала СЕO «Nota Group» Тетяні Андріановій  OBOZ.UA Запитав наскільки складно керувати великою компанією і сильною і рішучою бізнес-леді, особливо під час великої війни, коли рівень напруги й відповідальності постійно зростає? Тетяна Андріанова сказала «Я у бізнесі – із 2001 року. За цей час ми пережили багато криз, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності, пандемію, вторгнення росії в Україну. Зараз проживаємо повномасштабну війну. І мені здається, ми, українці, сформували певний імунітет до будь-яких змін. Але якщо говорити про бізнес-процеси, то бути сильною і рішучою керівницею мені допомагає гнучкість до змін, але з фокусом на головне. У фокусі наших компаній завжди – люди. Як топ-менеджер я інвестую в людей, відстоюю людиноцентричність, бо зараз це найголовніше». «І, звісно, - додає вона - потрібно пам’ятати, що ми – економічний тил, тому особлива відповідальність нині покладається на жінок-лідерок, які ведуть за собою команди, збільшують доходи, з яких у державний бюджет сплачуються податки. А, власне, без податків не може існувати держава. На мою думку, в сучасної жінки багато ролей, які вона має виконувати, не забуваючи про баланс і відновлення ресурсу». Повний текст статті можна переглянути за посиланням: obozrevatel.com

Якщо ви власник бізнесу і хочете підготувати його до продажу, намагаєтесь отримати фінансування чи бажаєте провести щільний перегляд ваших можливостей задля вступу у майбутні партнерські відносини, то таким діям звісно має передувати детальний аналіз вашого бізнесу, чи бізнесу вашого  майбутнього партнера. Тоді Вам точно  до «Nota group»! Саме ми допоможемо вам побачити можливості там, де їх не може бути, або там, де на вашу думку їх немає. Крім того, ми можемо допомогти будь-якому бізнесу покращити можливості заробітку і віднайти нові можливості такого заробітку із тих джерел, які раніше здавалися неможливими. Також і навпаки ми можемо проаналізувати для вас будь-який партнерський бізнес – чи варто вкладатись в той чи інший бізнес, підтримати ту чи іншу інновацію, чи є ресурси для розвитку у ваших партнерів \ контрагентів\ конкурентів. Може  також виникнути ситуація,  скажімо така, як описана ось у цьому кейсі:  https://biz.liga.net/ua/all/telekom/novosti/ukrtelekom-ne-zmih-kupyty-internet-provaidera-toi-vyiavyvsia-hrupoiu-fopiv-bez-aktyviv. Як повідомляє «Ліга нет», керівництво АТ «Укртелеком» вивчало можливість придбання оператора фіксованого інтернету. Перемовини про це велися протягом всього 2023 року, але завершилися нічим. Бо за словами Гендиректора Укртелекому Юрія Курмаза, вони виявилися безрезультатними. Причина полягала в  тому, що за фактом провайдер виявився групою ФОПів без активів.  От скажімо, послуга є, бізнес є, предмет для укладання угоди є, а на повірку виявляється, що неналежане юридичне оформлення чи схеми фінансових взаємовідносин, за якими побудовано бізнес, робить неможливим таке придбання. Тож, заради уникнення подібних ситуацій ми можемо провести попередній аналіз і надати поради чи варто продовжувати перемовини чи далі не варто витрачати час. Наприклад можуть виникнути нюанси, коли треба перед купівлею-продажем зануритися глибше  в історію сплати податків в тому бізнесі, який є бажаним для придбання. От саме там може чекати багато сюрпризів… Тож варто економити свій час і перед важливою угодою замовити дью-ділідженс, який вам допоможе успішно виконати «Nota group».

Національний банк визначив, що з початку 2024 року кількість нових вакансій на ринку праці України поступово зростає. За даними Мінекономіки збільшилась і кількість нових напрямків для фахівців – український ринок праці поповнився 42 новими професіями. Водночас повномасштабна війна впливає на демографію, що також відбивається на показниках зайнятості населення. Як ці зміни впливають на ринок праці України та які прогнози щодо цієї сфери, розповіла Mind партнерка Nota Group Яна Декусар. Кількість працездатного населення в Україні почала скорочуватися задовго до лютого 2022 року, і це суттєво вплинуло на кадровий потенціал нашої країни. Україна вступила в незалежність із 51,5 млн жителів, але у 2019 році їхня кількість оцінювалася лише у 37 млн. Далі були серйозні періоди випробувань: кілька років карантину та значна смертність від COVID-19. Пізніше – військові дії, що продовжуються вже понад два роки. Війна призводить до великої (хоч і нерозкритої) кількості жертв серед військових, переважно чоловіків у розквіті сил, і мирного населення, до виникнення багатомільйонного натовпу біженців із неясними перспективами повернення. Крім того, вона погіршила фізичне та психічне здоров'я громадян і сприяла подальшому падінню репродуктивних планів молоді через невизначеність умов життя наступними роками. А також спричинила відплив закордонних мігрантів, що теж певним чином насичували ринок праці в Україні, хоча й суттєво не впливали на нього. У 2021 році, ще до нинішнього етапу вторгнення, демографічна ситуація в Україні була настільки критичною, що ООН визнала нашу країну одним із світових лідерів за темпами зменшення населення. Населення України з 1990 року демонструє тенденцію до скорочення, що є наслідком багаторічного негативного природного приросту (смертність значно перевищує відтворення) і величезних масштабів трудової міграції. У 1995 році природний приріст (різниця між числом народжених і числом померлих стосовно чисельності населення) становив  – 5,8%, у 2000-му – 7,6%, у 2005-му – 7,6%, 2010-му – 4,4%, у 2015-му – 4,2%, а у 2019 році – 6,6% (дані Державної служби статистики України 2021 року втрати населення досягли 442 тис. осіб, а в січні 2022-го на 100 смертей припадало лише 39 народжень). Прогнози щодо чисельності населення України після закінчення бойових дій різняться, але всі вони вкрай песимістичні. Такі прогнози варіюються від 24 млн до 35 млн, й у 2030 році населення країни може стати одним із найстаріших у Європі та буде додатково обтяжене високим відсотком хворих людей, інвалідів, які страждають на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) або депресію. Ба більше, по закінченню війни буде досить значний прошарок ветеранів, багато хто з них матимуть інвалідність і не зможуть більше працювати. Деякі потребуватимуть суттєвої та довготривалої фізичної та психічної адаптації. А значній частині доведеться перенавчатися та перекваліфіковуватися, адже з тих чи інших причин вони вже не зможуть виконувати ту роботу чи ті функції, які вони виконували до війни. Отже, Україна перетворюється на країну, якій загрожує демографічний розрив, масштаби якого перешкоджатимуть її динамічному розвиткові та повоєнному відновленню. Тож по закінченні війни країна стоятиме перед кількома викликами, пов’язаними з демографічними змінами, що відбулися з українським суспільством протягом останнього десятиліття і які суттєво вплинуть на ринок праці: старіння українського суспільства і збільшення відсотка пенсіонерів щодо працюючих (а це може потягнути за собою певні труднощі з пенсійним забезпеченням громадян). Тож цей напрямок потребуватиме докорінних змін у підході до працевлаштування людей пенсійного віку й потребуватиме гнучкого підходу до регулювання цієї сфери; наявність великої кількості інвалідів, ветеранів та інших категорій, які можуть потребувати як перенавчання, так і довготривалої реабілітації та адаптації або повної заміни сфери діяльності через низку об’єктивних причин; нестача молодих спеціалістів через  масову міграцію дітей і молоді під час воєнних дій; гострий дефіцит спеціалістів певних спеціальностей (наприклад, таке може статися в сільському господарстві, адже багато спеціалістів цієї сфери були мобілізовані, деякі з них загинули чи поранені й не матимуть більше можливості працювати в цій галузі. І це тільки частина серйозних викликів, які постануть перед законодавцями й роботодавцями в Україні ближчими десятиріччями. Як змінився ринок праці України? Через війну в Україні ринок праці сильно змінився. Деякі компанії пішли з ринку назавжди, деякі – тимчасово зупинили діяльність, а деякі, навпаки, продовжили працювати й розвиватись попри складні часи. Протягом 2023 року роботодавці поінформували центри зайнятості про наявність 329 тис. вакансій. Структура вакансій за видами економічної діяльності була такою: 18% вакансій пропонувалися на підприємствах переробної промисловості; 16% – в оптовій і роздрібній торгівлі; 13% – у сфері освіти; 9% – у сільському господарстві; 8% – у сфері охорони здоров’я; 8% – у державному управлінні та обороні; 7% – у сфері транспорту. Протягом пів року аналітика IT-ринку показує, що попит на працевлаштування молодих спеціалістів «джунів» активно зростає. Так, на одну вакансію претендує 10 спеціалістів, а от фахівців із досвідом – у співвідношенні 1/1. Тобто молодь, яка вчиться, продовжує вибирати напрям IT, стрімко виходить на ринок праці та конкурує між собою. А от попит на досвідчених фахівців у цій сфері як був, так і залишається на високому рівні. Щодо інших сфер, то на сьогодні пропозицій за вакансіями на ринку в 1,5 раза менше, ніж охочих влаштуватися на роботу. Найбільш актуальні вакансії в Україні: продавці-консультанти, робітники на виробництві, водії, бухгалтери, працівники сфери громадського харчування. Дефіцит на ринку праці спостерігається і за іншим категоріям.Попри те, що загальна кількість кандидатів переважає кількість пропозицій, роботодавці відчувають голод кваліфікованих кадрів з очевидних і зрозумілих причин. Це і міграція жінок з дітьми за кордон, і постійна мобілізація чоловіків, і природне скорочення населення. Все це сприяє досить сильній конкуренції між роботодавцями на ринку праці за кадри. Тож фахівець, що має достатню кваліфікацію, навіть має змогу зазначити при пошуках роботи досить серйозний люфт по зарплаті, що є наразі важливим аргументом при обранні місця роботи. Певні невтішні дані існують і на ринку працевлаштування для жінок 45+. Варто наголосити на наявності певної дискримінації у цій сфері як за віковими (ейджизм), так і за гендерними ознаками (надання переваг працевлаштуванню чоловіків перед жінками на аналогічну позицію). Однак зазначу, що і в цьому напрямку існують позитивні зміни. З огляду на досвід розмов із кандидатами, які проходять у процесі працевлаштування співбесіди з HR-фахівцями, останнім часом жінкам-спеціалістам, що мають гарний професійний досвід працевлаштовуватися стало набагато легше. По-перше, через відплив молодих кадрів за кордон, по-друге, через високе конкурування між собою роботодавців під час пошуку висококласних фахівців. Тому маємо професійну пораду, жінкам 45+ – скласти класне резюме, відшукати всі свої дипломи та сміливо відправлятися на пошук роботи. Загальні ж прогнози щодо ринку праці в Україні, на жаль, наразі вкрай песимістичні. Активного населення, що працює, стає з кожним роком усе менше. І якщо уряд, законотворці, донорські організації та країни-партнери, що підтримують Україну під час війни, не запропонують серйозних ґрунтовних змін і програм, то існує серйозна небезпека, що повоєнну Україну відбудовуватимуть мігранти з інших країн. Автор: партнерка Nota Group Яна Декусар Джерело: mind.ua

25 березня в Києві відбувався Конгрес "Реформа системи публічних фінансів – шлях до відновлення України". Захід організували ТПП, АППУ, СУП, CEO Club, Software Ukraine, ВАР, ІТ-Ukraine, Board, Укрхарчопром, ВПАП, Нафтогазова асоціація України, АПР, УКА, УФІБ, УАПП, УКАБ, Kharkiv ІТ Cluster, CLUB100, CFO Club. Конгрес відбувався за організаційної підтримки Української Ради Бізнесу, Ради міст ЗахистиФОП, Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, Національної бізнес-коаліції, Нацплатформи МСБ. У Конгресі також взяли участь народні депутати України та представники державних органів. Під час події представники влади поділилися планами щодо першочергових реформ, а представники аналітичних центрів та бізнесу презентували спільні напрацювання щодо необхідних економічних та податкових змін для відновлення та розвитку економіки. Учасники конгресу обговорили спільне бачення влади, бізнесу, експертів щодо інституційних, податкових та регуляторних змін, необхідних для сталого розвитку України. «Nota Group» на Конгресі була представлена керівником кримінальної практики та адвокатом Юрієм КРАСКО. Він запропонував та передав для подальшого розгляду пропозиції про зміни та доповнення до КПК України, спрямовані на ліквідацію можливостей для непропорційного втручання правоохоронних органів у бізнес. Пропозиції полягають у наступному: З метою недопущення блокування та зупинки бізнесу пропонується ввести категорію критично важливого майна – такого, яке, по суті, є джерелом доходу для володільця. Відповідно, пропонується низка обмежень для органів слідства щодо: - можливості визнання його речовим доказом; - випадки його залишення володільцю при зберіганні як речових доказів; - заборони вилучати його у випадках, коли воно не відповідає ознакам речових доказів; - можливість накладення арешту на нього тільки за наявності обмеженого кола випадків; - і головне – пропонується заборона на обмеження у використанні вказаного майна, тобто, якщо воно і буде арештовано, то тільки без заборони на його використання; - також пропонується виклик володільця при розгляді слідчим суддею клопотання про арешт такого майна; - інші пропозиції, спрямовані на збільшення можливостей залишення вказаного майна у користуванні володільця. З метою кваліфікованого експертного визначення розміру шкоди Державі при привласненні та розтраті майна, передбаченим ст. 191 КК України (досить часта стаття при розслідуваннях по державним закупівлям, об’єктам, які, начебто були державні, як по «справі Мазепи», а також по ст. 212 КК України, пропонуються випадки обов’язкового проведення експертизи у кримінальних провадженнях по вказаній категорії правопорушень. Також пропонується, що підозра не може бути повідомлена раніше проведення експертизи у вказаних випадках. Тим самим мінімізується можливість зловживань слідчими, коли підозри повідомляються передчасно на підставі якихось аналітичних висновків, протоколів огляду тощо, а потім обираються запобіжні заходи із відповідними наслідками для бізнеса. З метою припинення зловживань слідчих, коли шляхом зміни підозри сторона захисту позбавляється можливості її оскарження після спливу встановлених строків, внаслідок чого вказані строки при кожній зміні підозри починаються знову, пропонується закріплення норми, коли зміна підозри не впливає на вказані строки і її можна оскаржувати разом із первісною підозрою, не чекаючи спливу нових строків. З метою протидії самовільній кваліфікації кримінальних правопорушень за заявами осіб про внесення відомостей до ЄРДР, коли особа з самого початку може із заявника перетворитися на свідка і т.п., пропонується, у випадку задоволення скарги слідчим суддею, зобов’язати слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР саме за правовою кваліфікацією, зазначеною у заяві заявника. У слідчого є всі процесуальні інструменти, щоб вже в процесі досудового слідства об’єктивно дійти до висновку про іншу кваліфікацію злочину, у разі потреби. З метою внесення ясності у порядок повідомлення слідчим, дізнавачем, прокурором про задоволення клопотання про процесуальні дії, пропонується встановлення стоку на направлення такого повідомлення особі, яка заявила клопотання. Одна з найважливіших пропозицій: встановлення персональної відповідальності правоохоронців, за підписами яких відбувається тиск на бізнес. На слуху завжди ім’я жертви, як у багатьом відомій «справі Мазепи», однак ніхто не знає ініціатора таких кейсів, а виконавці, які безпосередньо підписують та реалізують несправедливі процесуальні документи та дії завжди залишаються «у тіні».

«Індекс реформ» та «Вокс Україна» у 230 випуску свого дослідження, серед інших нормативних актів приділили увагу Постанові Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 р. № 80 «Про внесення змін до Порядку користування землями водного фонду» (надалі – Порядок). Порядком унормовується механізм користування землями водного  фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведення експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання таких земель. Новий порядок доповнює перелік земель, що належать до земель водного фонду, островами і прибережними смугами, не зайнятими лісами, землями, зайнятими водосховищами, а також штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. Олександр Слободянюк, керівник практики з нерухомості та будівництва компанії з розвитку бізнесу «Nota Group» у коментарі   щодо дослідження зупинився на ключових змінах, які вносить постанова у чинний порядок користування землями водного фонду. Тож: «Ключові зміни до “Порядку користування землями водного фонду” в редакції постанови КМУ №80 від 23 січня 2024 року такі: До земель водного фонду додано нові категорії. До них тепер належать водосховища, острови без лісів, прибережні захисні смуги, штучні земельні ділянки в акваторіях морських портів. Розширено перелік дозволених робіт на землях водного фонду. Зокрема врегульовано проведення днопоглиблювальних робіт. Це дозволить більш ефективно використовувати ці землі, але потребуватиме ретельного контролю з боку відповідних органів влади. Встановлено додаткові обмеження на таких землях, зокрема заборонено випалювання сухої рослинності або її залишків. Це важливий крок для захисту земель водного фонду від забруднення, деградації та пожеж. Уточнено систему державного контролю за використанням та охороною земель водного фонду. Державний контроль здійснюється: Держгеокадастром та його територіальними органами; виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (за наявності відповідного рішення ради); Держекоінспекцією та її територіальними органами. Змінено процедуру надання земель водного фонду у користування, виключено згадки про надання земель водного фонду у постійне та тимчасове користування. Це може свідчити про перехід до більш гнучких форм користування землями водного фонду, що відповідає сучасним потребам та викликам. Потенційні зміни: Для землевласників: – Збільшення категорій земель, що відносяться до водного фонду. – Зміна дозволених видів діяльності на цих землях. Врегулювання актуальних потреб для будівництва та обслуговування інфраструктури. – Посилення державного контролю. Для користувачів земель: – Введення нових обмежень та вимог при використанні таких земель. Для органів влади: – Розширення повноважень з контролю за використанням земель водного фонду. Наслідки такого рішення залежатимуть від рівня прозорості діяльності контролюючих органів. – Збільшення обсягів роботи з оформлення нових договорів користування, що підвищить навантаження на відповідні органи влади. Для екології: – Покращення екологічного стану земель водного фонду через зменшення ризиків забруднення та деградації».

20 березня відбувся міжнародний захід «AML and KYC in Digital world» - форум присвячений банківському законодавству, ризик-орієнтованим підходам верифікації клієнтів, законодавства щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та функціонуванню банківського сегменту в цілому. Організатори «Business format group». Захід проходив за підтримки «Compliance hub» та ряду вітчизняних та зарубіжних ЗМІ. Доповідь Олени Колченогової, керівника практики захисту персональних даних «Nota group», президента асоціації Digital Ukraine була присвячена темі: «Особливості надання інформації про беніфіціарів та хто такі клієнти з високим ступенем ризику». Олена Колченогова розглянула значні зміни, що сталися в удосконаленні регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб протягом останніх двох років в Україні. Ці зміни мають на меті поліпшення механізмів отримання та виявлення достовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників та про структуру власності, відповідність міжнародним стандартам, а також збільшення відповідальності за неправдиву інформацію. У зв'язку з цими нововведеннями було налагоджено механізми обміну інформацією між Міністерством юстиції та Міністерством фінансів, а також запроваджено механізм виявлення та виправлення неправдивої та некоректної інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Цей механізм передбачає обов'язок органів державної влади чи правоохоронних органів, а також суб'єктів фінансового моніторингу інформувати відповідні владні органи у випадку виявлення неправдивої чи некоректної інформації щодо бенефіціарів. Міністерство юстиції має обов'язок повідомити Державного реєстратора, що може вжити заходів до виправлення ситуації. Відповідальність за невідповідність інформації може бути значною і сягати від 17 000 до 340 000 гривень. Це стимулює юридичні особи до більшої уваги до подання правдивої та точної інформації. Щодо клієнтів із високим ступенем ризику, кожен суб'єкт фінансового моніторингу встановлює їх самостійно з урахуванням різних факторів, таких як місце реєстрації клієнта, тип послуг та їх канали, залучення третіх осіб або посередників тощо. В цілому, виконання вимог щодо розкриття бенефіціарних власників та встановлення внутрішніх процедур контролю ризику є необхідними кроками для відповідності міжнародним стандартам і відновлення довіри до бізнесу.

Сьогоднішню розповідь в рубриці «NOTAтки про статки»  хочемо почати з цікавої і дуже повчальної історії. Ця подія відбулася цього року в США. За повідомленням The New York Times 93-річна Рут Готтесман пожертвувала Медичному коледжу Альберта Енштейна в Нью-Йорку 1 млрд доларів, які вона отримала у спадок після смерті чоловіка у вигляді акцій Berkshire (велика американська холдингова інвестиційна компанія) https://investory.news/vdova-pozhertvuvala-1-mlrd-u-viglyadi-akcij-berkshire-medichnomu-koledzhu/ . Завдяки її пожертві майбутні студенти медичного коледжу навчатимуться в ньому безкоштовно. А ті, хто вже здобувають освіту там, отримають необхідні відшкодування. Почувши цю новину, деякі студенти почали плакати. Адже борги за навчання багатьох з них перевищували 200 000 доларів. Та найцікавішим в цій історії є той факт, що за словами жінки, вона не підозрювала про наявність цього пункту в заповіті чоловіка. І тому спочатку навіть не могла уявити, куди можна витратити таку велику суму. В чому ж користь цієї історії для нас і наших статків? Все просто. Давайте поставимо собі запитання, чи завжди ми в курсі всіх активів, пасивів, заощаджень і навіть боргів нашої «другої половинки» або інших рідних та близьких. Іноді після смерті близької людини можуть залишитися певні активи, і ви не матимете жодного уявлення про те, що з ними робити. Адже це можуть бути не лише гроші та нерухомість, але й цінні папери, корпоративні права компаній, борги і зобов’язання. Іноді такою близькою людиною можете стати ви, і тоді вже ваші рідні у випадку вашої смерті не знатимуть, як розпоряджатися залишеними вами статками. Життя непередбачуване. Ми не можемо знати, що буде завтра. Саме тому вже сьогодні кожен з нас повинен мати свого фінансового консультанта, якому можна довірити ці делікатні питання. Спеціалісти компанії «Nota group» проконсультують вас і нададуть поради, як зробити так, щоб «несподівані» активи працювали на вас або на ваших рідних. А у випадку наявності боргів наші консультанти запропонують шляхи, як мінімізувати збитки та затрати. Тож, звертайтеся до нас, ми вирішимо всі ваші фінансові проблеми, і далі все буде – як по нотам!

Є широкий спектр обставин, за яких одна сторона може стверджувати, що договір є неукладеним, а інша сторона таке твердження буде спростовувати. Закон пов'язує укладеність договору з досягненням сторонами всіх його істотних умов. Тож спробуймо з'ясувати, що таке істотні умови договору та коли договір вважається укладеним. Для того щоб договір був чинним і мав юридичну силу, він повинен відповідати певним умовам, закріпленим у законодавстві. Так, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Це правило закріплено в ч. 1 ст. 638 ЦК України. За нормами цієї ж статті істотними умовами договору є умови про предмет договору; умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічне положення закріплено в ч. 2 ст. 180 ГК України: господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів цього виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 3 ст. 180 ГК України визначено, що, укладаючи господарський договір, сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет за приписами ч. 4 ст. 180 ГК України в господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Питання ціни врегульовано ст. 632 ЦК України, відповідно до якої ціну в договорі встановлюють за домовленістю сторін, і ст. 189 ГК України, де сказано, що ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який потрібно застосовувати як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, використовуваних у системі оподаткування. Строком дії господарського договору, за приписами ч. 7 ст. 180 ГК України, є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що відбулося під час дії договору. Цікавою є практика, сформована у справі № 904/3074/18 (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 01.11.2019), де суди дійшли висновку про те, що передумовою для визнання зобов'язань між договірними сторонами є встановлення факту виникнення цих зобов'язань саме на підставі умов і на виконання відповідного договору. Водночас сплату однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, не може бути визнано такою, яку здійснено на підставі відповідного договору. Суди на підставі наданих сторонами пояснень і доказів установили, що договір постачання не можна вважати укладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема щодо предмета договору (щодо виробника товару). Так, у матеріалах справи позивач надав копії рахунка, де вказано різну кількість товару (рулон оцинкований) і різну вартість, а також немає підпису вповноваженої особи відповідача й відбитку печатки підприємства. У наданій відповідачем копії рахунка було вказано вартість товару, яка відрізнялася від вартості, зазначеної в наданих позивачем копіях рахунка, а також не було відомостей про виробника товару. Водночас позивач наполягав на тому, що саме надані ним копії рахунка відповідач виставив на оплату за усною угодою. Аналогічної позиції дотримувався відповідач, але щодо наданої ним копії рахунка. У матеріалах справи немає доказів на підтвердження одержання позивачем від відповідача рахунка з визначенням країни виробника товару або доказів надсилання (вручення) відповідачем рахунка позивачу, у якому не було зазначено країни виробника товару. Тож до спірних правовідносин сторін суд застосував норми не зобов'язального права, а ст. 1212 ЦК України, яка визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій його було набуто, згодом відпала. Водночас, якщо сторони вчинили дії, спрямовані на виконання умов договору, які, на думку однієї сторони, є неукладеним з огляду на те, що сторони не погодили всі істотні умови, тоді такі дії необхідно оцінювати з погляду цивільного законодавства та надавати їм відповідну оцінку. У справі № 906/355/19 були наявні договір, додаток і специфікація, підписані лише позивачем та з печаткою відповідача. Водночас три зазначені документи в оригіналах надано до суду не було. Своєю чергою, відповідач заперечував факт укладення між учасниками справи договору постачання й додатків до нього, а також факт постачання товару. Суди на підставі власної оцінки всієї сукупності вказаних вище доказів дійшли висновку про те, що матеріалами справи підтверджено наявність договірних відносин між позивачем і відповідачем щодо постачання товару за договором і виконання сторонами його умов. Тож у разі доведення, що спірний договір його сторони виконують, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи), відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може бути на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 11.10.2018 р. у справі № 922/189/18, від 06.11.2018 р. у справі № 926/3397/17, від 09.04.2019 р. у справі № 910/3359/18, від 29.10.2019 р. у справі № 904/3713/18, від 19.02.2020 р. у справі № 915/411/19. Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 р. у справі № 914/2846/14 і від 06.07.2016 р. у справі № 914/4540/14. У сучасних реаліях є додаткові обставини, які суди розглядають у контексті укладення договорів. Так, у межах справи № 910/19426/21 суди розглянули спір щодо того, що відповідач протиправно ухиляється від підписання договору на закупівлю за результатом тендеру, у якому тендерну пропозицію позивача визнано найбільш економічно вигідною та за наслідками якого відповідач оприлюднив повідомлення про намір укласти договір із позивачем. Беручи до уваги те, що оприлюднене відповідачем оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі приладів для вимірювання величин (дефектоскопи) і тендерна документація за своєю суттю є пропозицією з визначенням усіх істотних умов і наданням проєкту договору, а тендерна пропозиція позивача – згода на укладення договору на умовах і в порядку, визначених відповідачем, суд вважав, що визначення відповідачем переможця процедури закупівлі – позивача та оприлюднення повідомлення про намір укласти з ним договір є фактичним узгодженням сторонами всіх істотних умов правочину й досягненням згоди на його укладення за цих умов. Тому ухилення замовника від належного виконання покладеного на нього умовами проведеної закупівлі обов'язку щодо укладення договору про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем процедури закупівлі, є порушенням ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі", а відповідні дії замовника щодо скасування процедури закупівлі та ухилення від укладення договору є протиправними (аналогічний висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 р. у справі № 922/3928/20). Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 й постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у цій справі та передаючи її на новий розгляд, зазначив, що зі змісту резолютивної частини рішення вбачається, що виробником продукції є АТ "Фірма ТВЕМА", м. москва, російська федерація. Постанову суд апеляційної інстанції виніс 10.04.2023, тобто після початку повномасштабного вторгнення та розриву зв'язків із країною-агресором (російська педерація). Утім, суд апеляційної інстанції не з'ясував питання можливості / неможливості виконання договору постачання, враховуючи виробника продукції. Також у контексті принципу верховенства права необхідним є дослідження наявності / відсутності підстав для застосування в цьому випадку постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 р. № 187 (зі змінами). Тобто після початку повномасштабного вторгнення та розриву зв'язків із країною-агресором (російська федерація) виконання такого договору було б неможливим. Тож, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання укладеним договору на закупівлю, оголошену в електронній системі закупівель Prozorro, не підлягають задоволенню. ВИСНОВОК: Отже, питання визначення істотних умов договору є важливим для уникнення подальших спорів щодо укладеності договору та забезпечення належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Для мінімізації всіх можливих ризиків необхідно визначати всі істотні умови на етапі укладення договору, щоб в подальшому не передавати спір на розгляд суду. Джерело: https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA017427

Компанія “Nota Group” впроваджує нову рубрику – “Notaтки про статки”, де ми будемо розбирати цікаві кейси та ділитися корисною інформацією. Розпочнемо з порад керівника фінансового департаменту, партнера “Nota Group” Дмитра Рибальченка. Дмитро розповідає, що до фінансового департаменту “Nota Group” звернувся клієнт щодо налаштування управлінської звітності. В результаті роботи, а саме: під час аналізу активів клієнта, було виявлено сотні мільйонів гривень, які знаходяться на його рахунках «без діла». Іншими словами, активи не працювали, а тому не приносили жодного прибутку. Яку ж пораду надали наші фахівці? «Ми запропонували нашому клієнту укласти договір з нашим партнерським банком, згідно з яким йому нараховуються відсотки на залишок коштів банківського рахунку. Дохід у вигляді відсотків, який за нашою порадою отримав клієнт, значно перевищив усі витрати на впровадження модулю управлінської звітності. Клієнт був задоволений результатом співпраці з нами і навіть сплатив нам додаткову винагороду за добре виконану роботу та надану пораду», - зазначає Дмитро Рибальченко. Таким чином, звернувшись до компанії “Nota Group”, ви не лише отримаєте якісно виконану роботу, але й зможете отримати поради щодо діяльності вашої компанії та одержання додаткового прибутку з джерел, про які ви могли навіть не здогадуватись. Хочемо наголосити, що компанія “Nota Group” – це як сімейний лікар, до якого краще звертатися з самого народження вашої компанії. В такому випадку “Nota Group” зможе не тільки вчасно та якісно надати необхідну допомогу і покращити ваш фінансовий стан, але й убезпечить вас від багатьох потенційних проблем у майбутньому. І надалі у вашому бізнесі все піде, як по нотам!

Найбільші 50 IT-компаній України фіксують зменшення загальної кількості фахівців. Протягом минулого року їхня кількість скоротилася на 11,5%, або на 10 656 співробітників. Водночас про 2000 незаповнених вакансій звітує «Укрпошта» і очікує на нестачу чоловічої робочої сили. Це тільки два приклади з тих багатьох, що свідчать про суттєві зміни на ринку праці. З іншого боку, попри ці та інші виклики, що постають перед роботодавцями під час війни, останні продовжують працювати й намагаються зберегти команду. Які можливості варто використовувати для забезпечення подальшої роботи та збереження персоналу, розповіла Mind директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії з розвитку бізнесу Nota Group Яна Декусар. Коли треба напружити всі сили та швидко вирішити складне бізнес-завдання; вкрай обмежені дедлайни, а кінця-краю запланованим за проєктом роботам не видно. Коли виробництво – це серія складних бізнес-процесів, що іноді пов’язано з понаднормовим робочим днем. Коли половина персоналу виїхала за кордон, а функції залишилися ті самі й на співробітників випадає подвійне навантаження. Як за наявності всіх цих факторів уникнути професійного вигоряння співробітників, не втратити найкращі зіркові кадри, зберегти, а то й примножити результати бізнесу та кадровий потенціал? До повномасштабного вторгнення в середньому працівник змінював роботу кожні два-чотири роки. Протягом двох воєнних років кадрова міграція працездатного населення досягла піка. Війна призвела до масового виїзду людей із країни, багато найманих працівників втратили роботу через руйнування підприємств чи релокацію бізнесів, або виробництва залишилися на окупованих територіях. Крім того, лишилися без роботи й ті громадяни, що вимушені були переїхати до інших регіонів або через загальну переорієнтацію економіки. З одного боку, маємо величезний дефіцит кваліфікованих кадрів, а з іншого – значну кількість людей, що прагнуть змінити роботу чи отримати перекваліфікацію або влаштуватися за свою спеціальністю, але в новому регіоні. З огляду на ці фактори під час пошуку співробітників слід враховувати всі сучасні тенденції, що сформовані на ринку праці. У яких галузях наразі спостерігається дефіцит кадрів? Це всі види виробництв, сільське господарство, логістика та IT. Станом на 1 січня 2024 року в Державній службі зайнятості було зареєстровано 96 120 офіційно безробітних, і хоча ми бачимо позитивну динаміку в цьому питанні, якщо порівнювати з 2023 роком (на 1 січня 2023 року нараховувалося 186 508 людей), цифра хоч і зменшилася майже вдвічі, але все ж залишається досить значною. Складні часи потребують нестандартних підходів. Слід зосередитися на тому, як утримати співробітника та запропонувати йому певні преференції, бонуси чи можливості для розвитку. Доволі поширеними є випадки, коли співробітник звільняється через те, що досягнув межі розвитку саме в цій компанії на цій посаді. Тобто вже нікуди розвиватися, або роботодавець нічого не пропонує натомість, щоб зберегти цінного співробітника. За таких умов величезна кількість талантів може перебувати в перманентному пошуку кращого варіанту. Як запобігти плинності кадрів? Слід запровадити практику горизонтального розвитку, залученість до проєктної роботи: у рамках одного підприємства підключати цінного співробітника до інших проєктів. Впровадити програму наставництва та стимулювати працівників, які долучені до такої програми. Стимулювати професійне навчання та підвищення кваліфікації. Компанія може навіть оплачувати навчання співробітника в міжнародних школах і вишах. Така інвестиція у працівника не лише розширює його професійні горизонти, а й стає запорукою можливості виконувати складніші завдання на ключових посадах у компанії. Щоб привабити найкращих і найрозумніших, компаніям слід подбати про розвиток власної репутації. Імідж кращого роботодавця можна формувати не лише за допомогою участі у професійних рейтингах чи опитуваннях. Не зайвим буде запропонувати цінному співробітнику широку лінійку бонусів і додаткових можливостей, що стане одним з аргументів для підтримки його лояльного ставлення до компанії, заохочуватиме залишатися надовго й навіть мотивуватиме до залучення нових співробітників. Лайфхаки для збереження команди Слід переглянути підхід до переміщень персоналу всередині фірми. Деяким працівникам варто надати можливість удосконалювати навички в межах своїх посадових обов’язків. Проте багато хто потребує гнучкого підходу, і частині персоналу доцільно запропонувати нову роль у компанії задля уникнення професійного вигоряння. Причому це може бути як вертикальне переміщення, так і горизонтальне – до прикладу, перехід на новий проєкт. Іноді навіть горизонтальний кадровий розвиток дозволяє співробітнику перезавантажитися, «додати» у професійних навичках і, можливо, знайти роботу, яка його задовольнить за всіма параметрам. Усе частіше й частіше причиною для звільнення стає порушення так званого work-life balance. Для того щоб запобігти звільненню із цих причин, компанії пропонують додаткові інструменти. Наприклад, практикують програми тривалих відпусток – до трьох місяців, які співробітник за потреби може використати, а потім повернутися на свою позицію. Якщо у працівника є ознаки професійного вигоряння, тривала відпустка може запобігти проблемі його ймовірного звільнення. За цей час працівник встигне відпочити, підвищити рівень стресостійкості, отримати нові емоції та з новими силами повернутися до роботи. Також можна запропонувати працювати неповний робочий день і самостійно розподіляти робочий час. Усе більше роботодавців надають можливість працювати віддалено або пропонують комбінований графік роботи для гармонійного поєднання роботи та часу на сім’ю. Скажімо два-три дні роботи в офісі, інші дні – дистанційно. Досвід Данії – як зробити працівників щасливими Є ще один рецепт, як поліпшити життя людини на робочому місці, де вона проводить третину свого життя. У цьому нам допоможе британська журналістка Гелен Рассел (Helen Russell) яка прожила рік у Данії та написала там книжку  «Рік хюґе по-данськи: секрети найщасливішої країни у світі». «Хюґе» можна описати як мистецтво, вміння бути щасливим «по-скандинавські». Авторка приходить до висновку, що це – комплексна річ: від вжитих державою заходів до внутрішнього світовідчуття. За її словами, коли у світі зазвичай борються за підвищення зарплат – у Скандинавії відвойовують право на більшу кількість вільного часу для себе. Також у Данії переймаються тим, що робота, крім того, що має приносити гроші, має бути ще й цікавою. Є у данців навіть таке поняття «щастя від роботи». «У данців склався прекрасний баланс між роботою та особистим життям, який і робить їх щасливими», – підсумовує авторка. Тривалість робочого тижня в Данії – 34 години. Щорічно роботодавці надають працівникам 5-тижневу оплачувану відпустку. Тобто данці працюють по 18,5 дня на місяць. Від цього всього у співробітників формується позитивний настрій. Своєю чергою останній підвищує продуктивність праці на 12%: країна – на 3-му місці в Європі за показниками продуктивності праці та на 1-му – за умовами ведення бізнесу в Європі. Тож рецепт збереження персоналу в кожного роботодавця свій, однак фахівці з добору та розвитку персоналу завжди зможуть знайти нестандартні підходи й додати свіжу ноту в будь-яке управлінське рішення, так, щоб «бізнес-оркестр» зазвучав по-новому. Автор: Яна Декусар, директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії з розвитку бізнесу Nota Group Джерело: mind.ua

Повістками військовозобов’язаних оповіщають про необхідність з’явитись до ТЦК під час мобілізації. Чітких правил, де саме можуть вручати повістку, законами не прописано. Але є нюанси, які треба враховувати. Чи є місця, де точно не вручать повістку, пояснює адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Що мають вказувати у повістці Повістку за правилами видають на ім’я конкретного громадянина, вона має містити його ПІБ, адресу місця реєстрації або проживання, номер повістки, номер і дату розпорядження ТЦК. Також в документі мають бути: дата і час та адреса ТЦК та СП, куди треба з'явитись; посада та ПІБ керівника ТЦК та СП, який сформував повістку; підпис керівника ТЦК та СП; дата видачі повістки; печатка ТЦК та СП. Розписку або "корінець" повістки, де розписалася людина про отримання документу, залишають у ТЦК та СП. Чи є місця, де повістки вручити не можуть Постановою КМУ № 154 затверджено "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки". Воно визначає, що представники ТЦК і СП оповіщають громадян "незалежно від місця їх перебування на військовому обліку". "Оповіщення проводять не тільки врученням повістки. Його можуть проводити і роботодавці або органи місцевого самоврядування. Це робиться, щоб люди прибули до ТЦК в терміни, які зазначені в отриманих ними документах", – пояснює Антон Маринич. Фото: Повістки можуть вручати будь-де, бо конкретних місць в законах не прописано (zmi.ck.ua) До ТЦК військовозобов'язані можуть прибути для: взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період; оформлення військово-облікових документів; проходження медичного огляду; направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу. За правилами військового обліку, призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання – у відповідних ТЦК та СП. "Незважаючи на перебування на військовому обліку у військкоматі за своїм місцем проживання, будь-який ТЦК та СП може здійснювати оповіщення громадян, які не перебувають у них на обліку. Це призводить до того, що громадяни, які наприклад перебувають у службових відрядженнях або їдуть у інше місто на декілька днів, можуть отримати повістку про явку до військкомату не за їх місцем обліку. При тому явка за такою повісткою є обов’язковою", – додає він. Тобто навіть якщо людина вже стоїть на військовому обліку, нову повістку все одно можуть вручити. Наприклад, якщо чоловік поїхав у відрядження в інше місто. В законах не прописано конкретних місць, де можна вручати повістки, а де заборонено. За таких обставин повістку можуть вручати у будь-якому місці і незалежно від того, чи перебуваєте ви на військовому обліку у військкоматі за місцем вручення. Фото: Є випадки, коли повістки вручають вже заброньованим працівникам (колаж РБК-Україна) За законопроектом №10449, по встановленню місць вручення повісток нових змін не пропонують, каже юрист. Але можуть доповнити доповнити статтю 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (обов’язки громадян) таким: "У разі отримання повістки (доведення розпорядження) про виклик до ТЦК та СП громадянин зобов’язаний з’явитися у зазначене у ній (ньому) місце та строк". "Були випадки, коли вручали повістки заброньованому працівникові, коли він був у дводенному службовому відрядженні в іншому місті. Коли той проігнорував явку за такою повісткою, ТЦК та СП ініціювало процедуру притягнення до адміністративної відповідальності і в результаті заброньований працівник отримав штраф за порушення правил військового обліку, який надалі був примусово стягнутий виконавчою службою", – згадує випадок Антон Маринич. Тим часом до законопроекту щодо мобілізації внесли вже більше 4 тисяч правок. Зокрема, пропонують, щоб електронний кабінет був правом, а не обов'язком. Фахівець пояснив РБК-Україна, як може працювати е-кабінет у разі прийняття закону. Автор: КАТЕРИНА ГОНЧАРОВА Експерт: АНТОН МАРИНИЧ Джерело: РБК-Україна

7 лютого Верховна Рада підтримала в першому читанні проект закону №10449, який у разі прийняття змінить низку правил мобілізації. Одна з пропозицій – запустити механізм надсилання повісткок через електронний кабінет військовозобов'язаного. Але у Верховній Раді обговорювали питання електронного кабінету і поки ввжають, що реєстрація в ньому має бути правом, а не обов'язком. Поки єдиного прийнятого рішення немає, в яких варіантах можуть реалізувати розсилку електронних повісток на практиці, і якщо чоловік заявляє, що користується кнопочним телефоном без інтернету – чи буде це вагомим аргументом, у коментарі РБК-Україна пояснює адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Як можуть оповіщувати про отримання повісток Проектом закону №10449 пропонують встановити у Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" додатковий обов’язок для громадян реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, пояснює Антон Маринич. "Проект не деталізує, що робити тим, хто не має технічної можливості для реєстрації. Натомість передбачається, що повістки будуть надходити в електронний кабінет. Законодавець передбачив, що громадяни, у яких відсутній такий електронний кабінет, зможуть отримати повістку особисто або поштою. Тобто має місце варіативність способів оповіщення", – пояснює фахівець. Також за допомогою електронного кабінету можна буде оновити свої облікові дані нарівні з відвідуванням ТЦК та СП або ЦНАПу. Фото: В електронному кабінеті можна буде оновити свої дані без походу в ТЦК (Armyinform.ua) "З одного боку, збільшення варіантів актуалізації своїх даних має розвантажити ТЦК, але з іншого – кожне оповіщення в електронний кабінет зобов’язує здійснити явку до ТЦК, і механізму, який би стримував ТЦК по кількості оповіщень, немає", – додає юрист. Щодо оповіщення, то в електронному кабінеті днем вручення повістки про виклик до ТЦК вважатиметься день отримання ТЦК повідомлення про доставлення такої повістки до електронного кабінету. А коли повістку надіслали до електронного кабінету пізніше 17 години, таку повістку вважатимуть врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до ТЦК повідомлення про її доставлення. В який термін треба буде з'явитись до ТЦК Попри детальний опис оповіщення громадян, проект передбачає, що людина має повідомити про поважні причини для неявки протягом трьох діб, зауважує Антон Маринич. "Це термін рахується від вказаної дати прибуття у повістці. Поважними причинами для неявки можуть бути перешкоди стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини. Також до поважних причин відноситься смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, бабусі) або близького родича його дружини (чоловіка)", – каже адвокат Nota Group. Якщо ви не повідомили ТЦК про поважні причини неявки та якщо Нацполіція не може затримати його і доставити протягом 15 днів до ТЦК, тоді керівник ТЦК може сформувати "вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом". Фото: Про поважні причини для неявки до ТЦК потрыбно повыдомити протягом трьох діб (РБК-Україна/Віталій Носач) Таку вимогу, як і повістку, можуть надіслати у електронний кабінет. Якщо військовозобов’язаний не виконає обов’язок, вказаний у вимозі або не з’явиться до ТЦК протягом 10 днів, в такому випадку у ТЦК (за запропонованими змінами проектом) з’являються підстави звертатись до суду, щоб застосувати такі заходи впливу: тимчасове обмеження громадянина у праві виїзду за межі України; тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; накладення арешту на кошти та інші цінності громадянина. Такі заходи впливу можуть застосувати за рішенням місцевих загальних судів як адміністративних судів, яким підсудні адміністративні справи за зверненням ТЦК. "Можу констатувати, що невиконання обов’язку з реєстрації Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста, що передбачається проектом, потенційно можна розглядати як порушення правил військово обліку, за що передбачена відповідальність статтею 210 КУПаП "Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень)", – додає Антон Маринич. Зверніть увагу. Поки ідея розсилки повісток через електронний кабінет, як і обов'язок реэструвати сам кабінет, перебуває на стадії обговорень, і до проекту закону можуть внести ще багато правок. На сьогодні до законопроекту про мобілізацію загалом венсли вже 4195 правок. Також станом на сьогодні комітет не підтримав норму про те, щоб суди обмежували права людей. Мова про блокування рахунків та обмеження через суд виїзду за кордон. Але це ще попереднє голосування, бо всі норми дискусійні. Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що в Україні змінюють закон про мобілізацію, оскільки документ було ухвалено до війни і він не відповідає реаліям. Автор: КАТЕРИНА ГОНЧАРОВА Експерт: АНТОН МАРИНИЧ Джерело: РБК-Україна

В Україні під час мобілізації для багатьох категорій діє відстрочка від служби. Крім того, є категорія тих, кого можуть визнати непридатними. Це означає, що людина з різних причин не має можливості проходити службу в Збройних Силах України. Але такий статус не дають автоматично – його треба довести документально. Як довести свою непридатність до служби, якщо ви підпадаєте під цю категорію, у коментарі РБК-Україна розповів адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Як довести свою непридатність до служби: офіційні правила Обов’язковою умовою визначення ступеню придатності до військової служби призовників, військовозобов’язаних або військовослужбовців є проходження військово-лікарської експертизи, говорить Антон Маринич. "По суті це медичний огляд осіб, яких оглядають профільні лікарі у складі комісії (військово-лікарської комісії), яка і визначає придатність за станом здоров'я до військової служби, а для військовослужбовців установлює причинний зв'язок захворювань, поранень або травм", – пояснює фахівець Nota Group. Порядок проходження ВЛК, а також перелік (розклад) хвороб, станів та фізичних вад, за якими визначають ступінь придатності до військової служби визначено Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України". Якщо у особи, яка направлена на ВЛК наявні хвороби або інші вади здоров’я, потрібно повідомити про це ВЛК та надати медичні документи (виписки, епікризи, результати лабораторних досліджень тощо). В деяких випадках, громадяни проходять медичний огляд перед ВЛК для того, щоб підтвердити їх реальний стан здоров’я. Фото: Військово-лікарська комісія визначає придатність за станом здоров'я до військової служби (Армія Інформ) Додаток №2 до Наказу МОУ №402 "Пояснення щодо застосування статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби" визначає наступні ступені: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатні до військової служби у мирний час; обмежено придатні у воєнний час. Придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. "Для того, щоб попередньо оцінити, який ступінь придатності може отримати громадянин на ВЛК, потрібно переглянути вказаний Додаток №2 і співставити наявну хворобу із переліком додатка", – звертає увагу юрист. Він констатує, що існують непоодинокі випадки формальних підходів ВЛК до визначення ступеню придатності до військової служби, тобто визнавали придатними без належного медичного огляду. "В таких випадках результати проходження медичного огляду перед ВЛК із підтвердженими захворюваннями може бути підставою для оскарження висновку ВЛК. За вимогами Наказу МОУ №402, у висновку ВЛК має бути вказаний ступінь придатності, а у випадку обмеженої придатності мають бути зазначені протипоказання до військової служби у конкретних видах військ. У разі незгоди з рішенням ВЛК, його можна оскаржити у вищестоящий ВЛК або звернутися до суду", – пояснює Антон Маринич. Автор: КАТЕРИНА ГОНЧАРОВА Експерт: АНТОН МАРИНИЧ Джерело: rbc.ua

Питання відповідальності за неявку військовозобов’язаних до ТЦК та СП гостро постало ще з початку повномасштабного вторгнення ворога, каже адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. У коментарі РБК-Україна адвокат пояснив, яка відповідальність за неявку по повістках зараз і чи посиляться правила, якщо буде прийнято законопроект №10449. Яка відповідальність за неявку по повістці діє зараз Кабінет Міністрів України постановою №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів" уніфікував форму повістки, а також детально передбачив порядок дій при врученні роботодавцем повісток своїм працівникам, зауважує Антон Маринич. "Ця Постанова є складовою частиною оборонного законодавства України і встановлює правила військового обліку не тільки для підприємств, установ, організацій, а і для громадян", – пояснює фахівець. Незалежно від того, чи була вручена повістка чи ні, існують такі обов’язки: Перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, а у разі вибуття за межі України на строк більше трьох місяців – за місцем консульського обліку в закордонних дипломатичних установах України. Не змінювати місце проживання без дозволу ТЦК та СП. Особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до ТЦК та СП. Особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних. Негайно повідомляти ТЦК та СП про втрату військово-облікового документу. Звіряти не рідше одного разу на п’ять років власні персональні дані з обліковими даними у ТЦК та СП. Якщо повістка була вручена, в такому випадку явка до ТЦК та СП є обов’язковою. Оскільки правила військового обліку є складовою частиною оборонного законодавства, то і за їх порушення передбачена наступна відповідальність: Адміністративна, тобто штраф у розмірі від 3400 до 5100 грн, що передбачений статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме "Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Застосовується частина 2 вказаної статті, оскільки воєнний стан є особливим періодом. Фото: Після вручення повістки до ТЦК треба з'явитися обов'язково (Віталій Носач/РБК-Україна) Кримінальна: позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, що передбачено статтею 336 Кримінального кодексу України "Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації". "Здебільшого критерієм для розмежування адміністративної від кримінальної відповідальності є проходження військовозобов’язаним ВЛК", – додає юрист Nota Group. Якщо військовозобов’язаний за результатами проходження ВЛК визнаний придатним до військової служби і вподальшому проігнорує мобілізаційне розпорядження (бойову повістку/повістку на відправку), тоді до нього може бути застосована кримінальна відповідальність. Крім того, навіть без проходження ВЛК і систематичне ігнорування явки до ТЦК та СП за отриманими повістками, дає право військкомату звернутись до правоохоронних органів з метою внесення відомостей про кримінальне правопорушення. Форма такого Повідомлення передбачена Постановою КМУ №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів". Що зміниться, якщо депутати проголосують за законопроект Щодо Законопроекту №10449, то по суті відповідальність не змінюється, але пропонується розширити повноваження ТЦК та СП, каже Антон Маринич. "Новелою проекту є можливість застосування ТЦК та СП до громадян "заходів впливу" через суд", – пояснює він. Пропонується надати повноваження ТЦК звертатись до суду, щодо застосування таких заходів впливу: тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за межі України; тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами; накладення арешту на кошти та інші цінності громадянина. Такі заходи впливу застосовуватимуться за рішенням місцевих загальних судів як адміністративних судів, яким підсудні адміністративні справи за зверненням ТЦК. "Ініціаторами законопроекту ігнорується той факт, що наразі у держави наявні достатні засоби для впливу на громадян у разі невиконання законних вимог представника органу державної влади, в тому числі ТЦК", – каже Антон Маринич. Підсумовуючи, він зазначає, що це вже другий законопроект від Кабінету Міністрів України, але все-одно він містить ряд недоліків, колізій та неузгодженостей між нормами і потребує значного доопрацювання до другого читання. Нагадаємо, під час війни в Україні військовозобов'язаними вважаються усі чоловіки віком від 18 до 60 років. Їх можуть мобілізувати до війська після вручення повістки та відповідної перевірки стану здоров'я. Автор: КАТЕРИНА ГОНЧАРОВА Експерт: АНТОН МАРИНИЧ Джерело:  РБК-Україна

15 лютого у Афінах (Греція) відбувся черговий міжнародний захід, присвячений відновленню України. Конференція об’єднала представників європейського та українського уряду та різних сфер бізнесу за участю EBRD and IFC. Попередній захід відбувався два місяці тому у Вільнюс і був присвячений зеленому відновленню України https://www.facebook.com/notagroupkyiv/posts/pfbid02W37JK9AzkV2d4hC6XDcusqWqvWcG7Zsz1mJbTsyZpVGHsSjeS8rf8u446KRtKHfXl Від «Нота-груп» захід відвідала Директор із розвитку бізнесу Олена Колченогова.  Приємно зазначити, що подібні заходи користуються значною популярністю у західних партнерів. Так, цього разу конференцію відвідала значна кількість представників іноземного бізнесу, що продовжують вести бізнес в Україні під час війни. Багато з них навіть продовжують інвестувати у власні проєкти в Україні, які було розпочато ще у довоєнний період. Лейтмотивом конференції, що неодноразово підкреслювалось, була інформація про те,  що бізнес в Україні, попри всі виклики війни, активно функціонує і навіть продовжує розвиватися. Від України на форумі були представники майже всіх ключових міністерств економічного блоку. Щодо європейських партнерів – на конференції булі широко представлені бізнес структури Греції, Німеччини, європейські фінансові та бізнес-асоціації. Хотілося б зупинитися на деяких яскравих моментах заходу. Так, CEO банку Piraeus Bank Іоанніс Киріакополус надав статистику останніх років та прогнози на 2024 разом із європейськими дослідними інституціями, відповідно до якої відбувається ріст ВВП країни та прибутковість підприємств в порівнянні з 2022, на початок війни. За даними державного агентства UkraineInvest – в Українську економіку було інвестовано більше 1 млрд дол США у різноманітні проєкти після лютого 2022 року. На сьогодні на державному рівні активно  ведуться перемовини з різними американськими та європейськими страховими агенціями щодо можливості страхування ризиків. Своєю чергою, ЕВА надала дані, проведеного нею  опитування компаній, які є її учасниками, відповідно до якого 58% сподіваються на поліпшення бізнес-середовища в 2024 попри 13% негативно налаштованих. Неодноразово в ході заходу було наголошено на необхідністі взаємодії державного та приватного партнерства, на необхідності здійснення системних реформ на державному рівні та посиленні боротьби з корупцією. Було наведено досить промовисту статистику, Так EBRD за останні два роки фінансувало в приватні проєкти в Україні 3,8млрд.євро, 55% з яких в критичну інфраструктуру. Представниками офіційної української делегації була наведена досить проста, але показова формула: якщо ви сьогодні інвестуєте 1 долар, після закінчення війни така інвестиція вже вартуватиме 3 долари, а, як тільки Україна вступить в ЄС, ціна такої інвестиції зросте до 5 доларів США. Піднімалось також при обговоренні і питання дезінформації, яку активно використовує агресор на різних рівнях своєї комунікації та було наголошено на необхідності протидії дезінформації,. Підбиваючи підсумки конференції Олена Колченогова наголосила: «Такі заходи та саме участь українських представників в подібних форматах зустрічей відкривають Україну європейцям, надають справжнє розуміння того, що відбувається в середині країни, розкривають нашу культуру, переваги, винахідливість, та певною мірою є інформаційною підтримкою України. А ми, учасники таких заходів стаємо своєрідними амбасадорами країни та сприяємо популяризації нашої країни у світовому бізнес середовищі, що спричиняє і краще залучення іноземних інвестицій і сприяє розширенню співпраці щодо відновлення нашої країни».

Суть зводиться до того, що власникам паспортів інших країн не треба буде від них відмовлятись, щоб стати громадянами України, але постає питання про те, чи не порушує він норму Конституції про наявність в Україні єдиного громадянства. У коментарі для РБК – Україна юрист компанії Nota Group Анна Жакот пояснила, що нинішній законопроєкт відрізняється від попередніх в основному тим, що прибирає колізію щодо конституційних норм. «В попередніх ініціативах основна перепона була саме в такій суперечності – норми, які тоді пропонували, вимагали змін Конституції. А у випадку ухвалення нинішнього законопроєкту, корективи в Основний закон вносити не буде потрібно», - поясняє Анна Жакот. Детальніше з роз’ясненнями щодо подвійного громадянства та нововведень Ви можете ознайомитися в матеріалі РБК – Україна https://bit.ly/42fjmWs

Минулий рік приніс багато викликів, труднощів та випробувань, але Nota Group спільними зусиллями колективу, партнерів, клієнтів та друзів змогли не просто вистояти, а розвиватися та досягати нових вершин. Ми примножили наш головний потенціал – людей, розширивши штат кваліфікованих спеціалістів на 11 працівників. Ми розвивали наші компетенції та запустили 5 нових продуктів, таких як управлінський консалтинг, впровадження функції комплаєнсу та аудиту, ведення військового обліку, консультації з мобілізації, охорони праці, а також управління майном під ключ. Ми побудували міцні партнерські відносини з 4 організаціями: Українсько-Австрійською Асоціацією, зовнішньоекономічною організацією Палати економіки Австрії ADVANTAGE AUSTRIA, Агенцією з бізнесу та економічного розвитку між Німеччиною та Європейськими компаніями, а також з торговою асоціацією DIGITALEUROPE. Ми соціально-відповідальні, і підтвердили це участю у 7 активностях: волонтерському проєкті Адвокати ЗСУ, ініціативі «Поверни своє», програмі Nota Pro Recovery, підтримці дітей із постраждалих міст, підписанням договору з екологічної утилізації батарейок в Румунії, активністю зі збору та передачі сировини для виготовлення окопних свічок, а також участю в екологічних акціях до Всесвітнього дня прибирання. Ми присвятили цей рік побудові культури сервісу - оновили діючі та впровадили нові стандарти сервісу, які дозволили нам покращити взаємодію з клієнтами та тим самим посилити наші ринкові позиції. Також впровадили сервісні зміни і всередині Nota Group, які дозволили прискорити та максимально комфортно адаптувати співробітників для роботи в нашій компанії. За нашу позицію та діяльність у 2023 році ми відзначені рейтингами ТОП 5 консалтингових компаній з українським капіталом, місцем у ТОП 100 найкращих програм для посилення людського потенціалу країни, а також зайняли 5 місце в номінації «Найкращий роботодавець». Всі ці досягнення та успішні кейси - запорука нашого подальшого розвитку та здобутків, які ми разом реалізуємо у 2024 році. Дякуємо всім, хто поряд, та допомагає залишатися нам на захисті українського бізнесу.

Олександр Слободянюк, керівник практики нерухомості та будівництва Нота груп, долучився до проєкту Поверни своє на етапі перед його запуском. Олександр брав участь у розробці загальної концепції, road map та user journey сайту. Він також надав консультації щодо наповнення сайту з юридичного боку. "Я впевнений, що сайт Поверни своє буде простим у використанні та інформативним. Він допоможе українцям знайти інформацію про свої активи, які були пошкоджені або втрачені внаслідок війни". — ділиться Олександр Контекст: Проєкт "Поверни своє" Проєкт Поверни своє - це платформа, яка допомагає українцям знайти інформацію про свої активи, які були пошкоджені або втрачені внаслідок війни.

З огляду на велике навантаження, що лягає на плечі HR-менеджерів, пов’язані з мотивацією та утриманням персоналу в часи війни, що створила кадровий голод, функцію кадрового обліку можна передати на аутсорс. Фахівці “Nota group” забезпечують кадровий облік працівників підприємства; оформлення та обмін кадровими документами; здійснення комунікації з працівниками; забезпечення документального супроводу трудових відносин. Наші фахівці мають досвід роботи в кадровій сфері та допоможуть вам забезпечити належний порядок у кадровій документації та уникнути проблем у майбутньому Більше за посиланням: https://eba.com.ua/vedennya-kadrovogo-dilovodstva-v-umovah-voyennogo-stanu/

Наскільки "на часі" узаконення езотеричної діяльності та освіти? Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо запровадження правового регулювання відносин у сфері езотеричної освіти № 10283 викликав жваві обговорення щодо легалізації працівників езотеричної галузі. Метою даного законопроєкту є запровадження правового регулювання відносин у сфері езотеричної освіти, сприяння захисту прав та інтересів всіх учасників зазначених відносин, визначення базових правил ведення діяльності у сфері езотеричної освіти та забезпечення дотримання вимог законодавства України (податкового, трудового, у сфері регулювання підприємницької діяльності, захисту прав споживачів і т.д.) суб’єктами діяльності під час здійснення езотеричної освіти. Самозайняті особи, які здійснюють діяльність у сфері езотеричної освіти, матимуть право на добровільній основі у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку подати до Міністерства освіти і науки України заяву про включення такої особи до Реєстру наставників у сфері езотеричної освіти за обраним напрямком езотерики. Пакет документів досить лаконічний, так працівник езотеричної сфери має подати: - заяву встановленої форми; - копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу; - копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (для фізичних осіб - підприємців) або довідки про взяття на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (для інших самозайнятих осіб); - обґрунтування (у довільній формі) досвіду діяльності у визначеному напрямку езотерики, за яким особа бажає бути включеною до Реєстру наставників у сфері езотеричної освіти; -документ про сплату адміністративного збору за включення до Реєстру наставників у сфері езотеричної освіти. Яку ж реакцію отримали безпосередньо від самих зацікавлених учасників процесу? Ось тут все неоднозначно. Практикуючі езотерики радо підтримують ініціативу узаконення діяльності, можливості працювати відкрито. Але з «податками та поборами» не згодні, так за місце в Реєстрі потрібно буде сплатити адміністративний збір за включення до Реєстру наставників у сфері езотеричної освіти у розмір мінімальної заробітної плати. Потім за кожний рік перебування у Реєстрі - адміністративний збір у розмірі знову ж мінімальної заробітної плати. А за бажання видати іменний стилізований диплом наставнику доведеться заплатити один прожитковий мінімум за кожного дипломанта. Також слід буде пам’ятати, що реєстрові езотерики зобов'язані дотримуватися закону про інформацію: заборонено здійснювати у будь-якій формі виготовлення, зберігання та розповсюдження інформації з пропагандою культу насильства і жорстокості, расової, національної чи релігійної нетерпимості та дискримінації, а також будь-яким іншим способом поширювати вказані ідеї серед населення. Якщо згадати Ніццьку угоду про Міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрації знаків (Ратифіковану парламентом ще 1 червня 2000 року), де зазначено, що діяльність є однією з форм реалізації права особи на працю та зайнятість населення, а  відповідно до неї  в Україні вже давно офіційно існують такі професії як «астролог» (код КП 5151), «ворожка» (код КП 5152), «хіромант» (код КП 5152) відповідно до Національного класифікатора професій, то можна сказати що наразі законотворці не видумують велосипед, а дещо наверстують невизначені, та покинуті на призволяще питання. Наскільки « на часі»  узаконення езотеричної діяльності та освіти? – з економічної точки зору: на часі, оскільки збільшать надходження до бюджету; – з правової точки зору: на часі, оскільки визначать не тільки права діячів, а й їх відповідальність перед третіми особами та державою. Тож чекаємо на закінчення розгляду законопроєкту та як складеться його подальша історія. Автор: Світлана Кучер, керівник практики аутсорсингу бухгалтерського обліку та аудиту NOTA GROUP Джерело: blog.liga.net

Nota Group забезпечено захист клієнта під час здійснення обшуку в офісному приміщенні. Одразу зі сторони правоохоронних органів вбачалась пряма зацікавленість у вилученні речей та документів, щодо яких слідчим суддею не було надано дозвіл. Правоохоронні органи хоча і мають право вилучати речі та документи, які не зазначені в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку, але при умові, що вони мають значення для кримінального провадження. Натомість, під час обшуку, були вилучені документи клієнта, які об’єктивно не мають жодного значення для кримінального провадження. Така поведінка правоохоронних органів свідчить про зростання тиску на бізнес, ніж пошук істини.

Минулого року команда взяла під опіку дітей, якими опікуеться благодійний фонд «Голоси дітей», що зіштовхнулись з жахами війни. Та традиційно створює для нащадків заходи, аби повернути діткам віру в чудеса і нагадати про те, що добро існує.

З перших днів повномасштабного вторгнення, «Нота груп»  є учасником волонтерського проєкту «Адвокати ЗСУ». На жаль, з часом запитів стає все більше. У День волонтера волонтерський рух «Адвокати ЗСУ» від консалтингової компанії «Нота груп» підбив підсумки роботи за роки діяльності. За цей час було надано понад 100 безкоштовних юридичних консультацій воїнам ЗСУ та їхнім близьким. Здебільшого вони стосуються виплати, що встановлює закон, ми опікуємося, щоб вони були повною мірою, адже важливо гідно віддячувати військовим за захист. Ми із задоволенням продовжуємо консультувати всіх оборонців, хто цього  потребує. «Ми пишаємося тим, що можемо надавати безкоштовну юридичну допомогу воїнам ЗСУ та їхнім близьким. Це наша маленька частка у спільній боротьбі за нашу країну», – заявив адвокат «Нота груп» Сергій Котов, який є одним із засновників волонтерського руху «Адвокати ЗСУ». Днями, окрім надання безкоштовної юридичної допомоги, адвокат Сергій Котов також виявив особисте бажання допомогти клієнтці «Нота груп», чоловік якої був поранений і вже рік знаходиться у полоні. Адвокат подав додатковий позов до недобросовісного забудовника і здобув чергову перемогу у суді на суму близько 300 тис. грн. штрафних санкцій. Ця перемога має не лише юридичне, а й моральне значення. Вона є символом справедливості та надії для всіх, хто постраждав від російської агресії. Джерело: eba.com.ua

Війна в Україні істотно вплинула на ринок праці. З одного боку, вона призвела до масового виїзду людей з країни, що призвело до дефіциту робочої сили. З іншого боку, багато людей втратили роботу через руйнування підприємств або переорієнтацію економіки. Дефіцит кадрів Однією з найгостріших проблем ринку праці України є дефіцит кадрів. Це стосується, зокрема, таких галузей, як IT, логістика, виробництво та сільське господарство. За даними Державної служби зайнятості, станом на початок травня 2023 року статус безробітного в Україні мають 127 тисяч осіб. Більшість із них жінки — 72%. Офіційно безробітних чоловіків — 28%. Цей дефіцит кадрів пояснюється декількома факторами. По-перше, багато людей виїхали з країни через війну. По-друге, деякі підприємства були зруйновані або вимушені переорієнтувати свою діяльність, що призвело до скорочення робочих місць. По-третє, деякі люди втратили роботу через неможливість виконувати свої обов’язки в умовах війни. Конкуренція на ринку праці Як зазначає HR-директор компанії «Нота груп» Яна Декусар, наразі на співбесіді з кандидатом традицією стало питання про те, скільки ще є пропозицій від інших роботодавців і скільки часу є на те, щоб прийняти рішення. Це пов’язано з тим, що дуже часто за добу кандидат приймає пропозицію від іншої компанії і необхідно приймати рішення оперативно. Також, як правило, якщо є кілька етапів співбесід, то їх намагаються провести в максимально стислі терміни, або в один день з усіма учасниками. Ще один приклад, який наводить HR-директор Яна Декусар, – співробітник звільняється в п’ятницю, а вже в понеділок у компанії обривається телефон від компаній щодо рекомендацій по цьому співробітнику. Тобто тільки співробітник виходить на ринок праці його тут же хапають. Гібридний формат роботи Ще однією тенденцією, яка спостерігається на ринку праці України, є зростання популярності гібридного формату роботи. Кандидати шукають роботу, яка дозволяє їм працювати з дому або в офісі, залежно від їхніх потреб. «Ця тенденція посилилася внаслідок пандемії COVID-19, коли багато компаній були змушені перевести своїх працівників на віддалену роботу. В умовах війни гібридний формат роботи також має свої переваги, оскільки дозволяє працівникам працювати в безпечному місці» — зазначає HR – менеджер «Нота груп» Інна Морозюк. Працевлаштування ВПО Одним з найактуальніших питань ринку праці останніх років є адаптація в новій місцевості та працевлаштування внутрішньо-переміщених осіб (ВПО). Офіційна статистика повідомляє, що лише за останній рік кількість ВПО в Україні збільшилася на 300 тис. осіб. Здавалося б, що це повинно поліпшити ситуацію з нехваткою кваліфікованого персоналу, але на жаль, ринок праці в Україні не є однорідним, в кожному регіоні ми маємо різні виробничі потужності та кон’юнктури ринку праці. Тому частою є ситуація, коли фахівець з багаторічним досвідом роботи в певній галузі просто не може знайти релевантну своїй кваліфікації вакантну позицію в новому місті. «У таких випадках на допомогу зараз приходять місцеві Центри зайнятості, що надають ваучери на безкоштовне навчання та перекваліфікацію по ряду спеціальностей саме для ВПО. Також, свідомі бізнеси не стоять осторонь та створюють свої навчальні програми» – коментує ситуацію Лілія Осауленко HR – менеджер «Нота груп». Відмінності ринку Харкова та Києва Кожен регіон в Україні має свої певні особливості, якщо казати про пошук працівників. Як зазначає Катерина Ященко HR-менеджер компанії “Нота груп”, в Харкові на вакансію відгукуються набагато більше людей, ніж у Києві. Однак, очікування пошукачів по зарплатні в Києві на порядок вище, ніж у Харкові. Висновок Ринок праці України переживає складний період адаптації до нових реалій. Однак, завдяки зусиллям бізнесу та держави, ситуація поступово стабілізується. Щоб знайти роботу в нових реаліях, важливо: Удосконалювати свої навички та освіту. Роботодавці шукають кандидатів, які мають відповідні навички та досвід для роботи в нових реаліях. Бути готовим до конкуренції. Будьте готові до того, що вам доведеться конкурувати з іншими кандидатами за вакансію. Бути гнучкими. Не бійтеся розглядати вакансії з гібридним форматом роботи.Джерело: eba.com.ua

Минулого тижня Олена Колчеганова мала честь взяти участьа у Конференції з зеленого відновлення України у Вільнюсі, Литва. Цей надихаючий захід об'єднав дружній бізнес, представників урядів ЄС та України, неурядові організації та муніципалітети зі спільною метою: закласти основу для сильнішої, зеленішої України, навіть попри війну, що триває. Ось кілька ключових тез: Відновлення починається зараз, а не пізніше. Нам не потрібно чекати закінчення війни, щоб почати відбудову. Конференція підкреслила важливість сприяння негайним заходам з відновлення, які закладають основу для більш стійкого та екологічно безпечного майбутнього. Міжнародна співпраця є ключовою. Неймовірна допомога Литви Україні в розмірі 1 мільярда євро є чудовим прикладом того, наскільки важливу роль відіграють міжнародні партнери у наданні фінансової, технічної та експертної підтримки. Запуск програми підвищення кваліфікації для муніципалітетів є ще одним позитивним кроком. Циркулярність та енергоефективність є наріжними каменями реконструкції. Від амбітного плану Міністерства захисту довкілля України щодо будівництва 207 нових екологічних заводів до акценту на принципах циркулярної економіки, конференція чітко заявила: сталий розвиток має бути в центрі кожного зусилля з відбудови. Nota Group озеленює Україну. Під час сесії Elevator Pitches Олена Колченогова з гордістю представила ESG дільність Nota Group та комплексні послуги з підтримки бізнесу, наробітки у допомозі підприємствам подолати ці складні часи та сприяти зеленішому майбутньому. Конференція стала потужним нагадуванням про стійкість та єдність, що характеризують Україну. Це також стало платформою для встановлення нових партнерств та визначення можливостей співпраці з ЄС у відбудові та інноваціях України як під час, так і після війни.

Згідно з дослідженням компанії CBRE Ukraine, опублікованим у листопаді 2023 року, ринок оренди приміщень в Україні продовжує залишатися стабільним, попри війну. Орендні ставки в Києві та інших великих містах України знизилися на 25-45% у порівнянні з довоєнним періодом. Однак це зниження не призвело до значного зменшення попиту на оренду. Найбільшим мають попит приміщення в центральних районах міст, а також приміщення, які можна використовувати для офісів, торгівлі та послуг. Найбільші зміни на ринку оренди приміщень відбулися в регіонах, де проходили активні бойові дії. У цих регіонах багато приміщень було пошкоджено або зруйновано. У найближчій перспективі ринок оренди приміщень в Україні, швидше за все, залишатиметься стабільним. Однак, якщо війна закінчиться і економіка України почне відновлюватися, то є ймовірність зростання попиту на оренду приміщень. Компанія “Нота груп” пропонує послуги з управління майном для українців, що знаходяться за кордоном. За оцінками Євростату, сьогодні у країнах ЄС перебувають 4,2 млн українських воєнних мігрантів. У зв’язку з війною в Україні багато українців були змушені виїхати за кордон. У них часто залишається нерухомість в Україні, яку потрібно обслуговувати. Компанія “Нота груп”, що спеціалізується на нерухомості, запустила новий продукт – послуги з управління нерухомістю для українців, які виїхали за кордон.   «Як і будь-яке майно воно потребує технічного і фінансового, адже по майну потрібно своєчасно сплачувати, контролювати чи не затопив сусід зверху. Ці процеси потребують супроводу тими фаховими спеціалістами, які знаходяться в Україні. Замість того, щоб всі ці активи знаходились в пасивному режимі вони можуть бути трансформовані в джерело доходу, тому є команда, яка професійно під запит наших клієнтів знайде орендаря, контролюватиме належне використання приміщення — всі ті речі, які можна реалізовувати лише знаходячись в Україні. Або для людей, що знаходячись в Україні не мають часу керувати майном. Зважаючи, на кількість запитів ми створили цей продукт», — зазначає Керуючий партнер Тетяна Андріанова. Джерело: eba.com.ua

Керівники компаній та підприємці все частіше розглядають можливість віддати розрахунки виплат працівникам на аутсорс. Натхненним прикладом є досвід закордонних колег, які вже давно успішно практикують сервіс розрахунків "під ключ" через бухгалтерський супровід на аутсорсі. Чому та кому це особливо вигідно в українських реаліях? Сьогодні дуже поширеною є ситуація, коли на підприємстві чи компанії є бухгалтерський відділ (чи окремий бухгалтер), який веде всю бухгалтерію, однак нарахування заробітних плат та інших виплат, як найбільш складний та трудомісткий в розрахунках процес, вимагає окремої штатної одиниці. І окремої відповідальності. Дуже часто головний бухгалтер (або ж і сам керівник) саме з цих причин делегує нарахування заробітної плати підлеглим або шукає можливості для оптимізації процесів. Ідеальним рішенням є делегування payroll на аутсорс професіоналам бухгалтерської справи. В процесі роботи керівник та компанія неодмінно відчують наступні 8 переваг і зітхнуть полегшено. Перенесення відповідальності у юридичній площині на підрядника По-перше, делегування payroll на аутсорс допомагає мінімізувати ризики в процесі роботи найманого співробітника, передавши процес сторонній юридичній особі, яка несе відповідальність у судовому порядку. По-друге, складні розрахунки виплат (заробітні плати, відпустки, лікарняні/декретні) та супутня комунікація з кадрами вимагає постійного ресурсу. Компанія чи підприємство не завжди може забезпечити цю комунікацію і, в результаті, страждає репутація роботодавця, якого звинувачують у "безвідповідальності". Коли payroll на аутсорсі, то компанія-підрядник несе відповідальність за неправильний розрахунок, невчасно здану звітність по зарплатах, за невчасно зроблені оплати тощо. "Відповідальність, яку несе компанія-підрядник, є сталою. Адже на відміну від власного співробітника компанії, який може завтра в один момент піти з компанії, знявши з себе всі зобов’язання, компанія-підрядник має з підприємством договір та юридичні зобов’язання. Якщо бухгалтер поточний, які через компанію-підрядника вів розрахунки, з певних причин звільняється, то процеси підхоплює інший бухгалтер підрядника без зміни зобов’язань. І ми як підприємство, забезпечуючи безперервний процес бухгалтерського супроводу, так само стабільно несемо і відповідальність в судовому порядку, якщо раптом не виконали свої зобов’язання", –  зазначає Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Фінансова вигода –  заощадження на штатних видатках Елементарні підрахунки показують, що вигідніше мати бухгалтерський супровід на аутсорсі, аніж тримати бухгалтера в штаті. Чому? По-перше, потрібно обладнати штатній одиниці робоче місце (робочий стіл, стілець, певний робочий простір, а також ноутбук та програмне забезпечення та інше). Крім цього, оформлюючи співробітника в штат, компанія платить за нього податки, а також усі додаткові передбачені витрати, такі як страхування, навчання, чек-апи, лікарняні та відпустки тощо. Працюючи з компанією-підрядником замовник не платить за робочий простір та забезпечення ефективного робочого процесу бухгалтера, тому що купує не "штатну одиницю", а сервіс. "Віддавши бухгалтерські послуги на аутсорс, роботодавець вже може не перейматися тим, що співробітник захворів, пішов у відпустку, завтра народить, у нього незручний стіл чи зламався ноутбук, а "нарахування незроблені". Компанія-підрядник дозволяє знятий цей головний біль, а натомість роботодавець отримує оплачені послуги вчасно",  – підкреслює  Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Безперервний налагоджений процес –  без огляду на "людський фактор" Компанія-підрядник, як правило, гарантує, що "людський фактор" буде нівельований, тобто робочий процес матиме безперервну тяглість, без простоїв через пошук нового співробітника та пауз "на сімейні обставини". "Бухгалтер захворів чи звільнився – це вже не проблема компанії, це вже наша проблема, підрядника, і ми вирішуємо її непомітно для замовника, зберігаючи безперервну тяглість процесу попри зміни/заміни співробітника. Ми, а не замовник, витрачаємо свій час на онбордінг нової людини", – зазначає Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Вища кваліфікація кадрів – вища якість роботи Як правило, підрядник аутсорсингової компанії бере на роботу кращих фахівців з готовністю платити зарплати вище ринкових, тому що специфіка роботи не дозволяє схибити. Надто висока ціна помилки: юридична відповідальність плюс реноме на ринку послуг. Ключовим є те, що підрядник має експертизу для відбору кращих фахівців. Тоді як підприємець/керівник/, приймаючи на роботу бухгалтера, часто грає в "лотерею", спостерігаючи, як себе проявить той чи інший співробітник. В цій ситуації критичним є те, що бухгалтера притягнути до відповідальності через його помилки непросто, тому що швидко пишеться заява на звільнення за власним бажанням і бухгалтер може в певних випадках позиватися в суді до роботодавця. Як правило, в судових позовах правосуддя тяжіє до ухвалень рішень на користь співробітника, а не підприємства. Забезпечення конфіденційності Унеможливити витік даних –  це пріоритетний напрям безпеки будь-якого бухгалтерського сервісу. "З кожним працівником у нас підписаний NDA. Ми постійно посилюємо кібер-захист. На сьогодні ми захищені від витоку інформації через нашу пропрацювану it-безпеку", – розповідає Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Страховка від плину кадрів Сьогодні ментальне здоров’я кожного змушує вносити корективи у робочі процеси. Однак в компанії є процеси, які тяжко зупинити й простій в одній ділянці дасть збої в кількох інших. Компанія-підрядник –  це страховка від "незамінних" людей. Експертна реакція у період змін Компанія-підрядник завжди дає оперативну реакцію на зміни у законодавстві. Тоді як немає жодних гарантій, що найманий працівник звик оперативно відстежувати всі зміни у законодавстві або буде це робити регулярно. Компанія-підрядник професійно моніторить всі профільні нововведення, оскільки несе відповідальність у юридичній площині за невідповідність розрахунків та звітності чинним нормам закону. Афінітивний консалтінг Якщо ситуація вимагає перегляду окремих розрахунків або їх оптимізації, замовнику вигідно отримати консультацію у підрядника, який вже професійно занурений в поточну ситуацію компанію. "У нас є окремий експертний відділ, який фахово надасть не просто оцінку ситуації та рекомендації, а й поглиблено проаналізує запит клієнта, оскільки в цьому випадку ми не поверхнево дотичні до процесів, ми їх обслуговуємо",  – зазначає Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Які "болі" компаній сьогодні найбільш ефективно вирішить payroll на аутсорсі? Нестача кадрів В українських реаліях ми постійно зіштовхуємося з нестачею профільних кадрів через виїзд фахівців за кордон. Знайти професіоналів на "бюджетну" зарплату непросто, окрім того, дуже часто знайти спеціаліста потрібно швидко. Низька компетенція Кращі спеціалісти або виїхали, або вже мають стабільну зайнятість. У воєнних реаліях професійний розвиток для багатьох стає або неможливим, або неактуальним. Людський фактор Незлагоджені комунікації, затримки в роботі, погіршене ментальне здоров’я часто вносять корективи в робочі процеси, які негативно впливають на ефективність роботи компанії загалом. Які задачі можна делегувати бухгалтерському супроводу на аутсорсі? Опрацювання даних для нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам. Щомісячні розрахунки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), єдиного соціального внеску (ЄСВ), військового збору та інших соціальних відрахувань (за їх наявності). Облік додаткових виплат або компенсацій працівникам (лікарняні, відпускні, при звільненні, допомоги при вагітності та пологах тощо). Підготовка звітів про заробітну плату для керівництва на щомісячній або іншій основах. Підготовка та подання до уповноважених державних органів/установ/фондів України щомісячної та щоквартальної звітності із заробітної плати та ПДФО. Надання підтримки працівникам із запитаннями про оплату праці та підготовка довідок на прохання працівників. Повний перелік послуг замовник та підрядник погоджують в індивідуальному порядку та фіксують договором. Бухгалтерський сервіс на аутсорсі дає змогу ефективно та автономно оптимізувати процес розрахунків виплат співробітникам та пов’язану з цим звітність.

Власники іноземних компаній, які є резидентами України, повинні забезпечити своєчасне та якісне подання звітності про Контрольовані Іноземні Компанії (КІК) до контролюючих органів. Власники іноземних компаній, які є резидентами України, повинні забезпечити своєчасне та якісне подання звітності про Контрольовані Іноземні Компанії (КІК) до контролюючих органів. Невідповідність строкам або невлаштованість подання звітності може призвести до наявності значних штрафів. Згідно з вимогами КІК, власники іноземних компаній зобов'язані подавати Звіт по КІК, який складається з 3 документів з додатками: Власне Звіт про КІК Розрахунок податку з КІК Річна декларація про майновий стан  і доходи (для фізичних осіб) Також слід пам’ятати, що податкові резиденти України зобов'язані подавати до податкового органу Повідомлення протягом 60 днів у випадку: придбання/відчуження частки контрольованої іноземної компанії (КІК) або набуття/відчуження майнових прав на частку в активах, доходах або прибутку утворення без статусу юридичної особи, початку/припинення здійснення фактичного контролю над КІК Невиконання обов'язку подання звіту про КІК або його подання з порушеннями тягне за собою суворі наслідки: неподання звіту про КІК – 100 прожиткових мінімумів несвоєчасне подання звіту про КІК – від 1 до 50 прожиткових мінімумів невідображення у звітності відомостей про наявні КІК – 3 % від суми доходу КІК або 25 % від скоригованого прибутку КІК, але не більше 1000 прожиткових мінімумів за кожне порушення неподання чи подання в неповному обсязі документації з трансфертного ціноутворення або первинних документів щодо КІК – 3 % від доходу КІК, але не більше 1000 прожиткових мінімумів неподання звіту про КІК протягом 30 днів після граничного строку сплати штрафів – від 3 до 300 прожиткових мінімумів за несплату податків з нерозподіленого (скоригованого) прибутку КІК – 10 – 50 % від суми несплачених податків за неподання повідомлення про КІК – 300 прожиткових мінімумів Тож з огляду на серйозність звітності по КІК та драконівські штрафи залишається порадити власникам іноземних компаній не відкладати на останній момент подання Повідомлення та звітності, своєчасно для себе визначати базу оподаткування, якщо вона позитивна та підлягає сплаті. Не зайвим буде попередня консультація спеціаліста про особливості звітування саме для Вашого бізнесу Автор: Світлана Кучер, керівник практики аутсорсингу бухгалтерського обліку та аудиту NOTA GROUP Джерело: blog.liga.net

Під час війни в Україні страхові компанії відмовляються страхувати ризики спричинення збитків через обстріли. Тому отримати компенсацію від страхової у разі "прильоту" зараз неможливо. Але деякі ризики знизить договір управління майном. Це підійде українцям, які через війну були вимушені залишити своє житло, не мають змогу слідкувати за його станом, але хочуть бути впевненими в тому, що за їх майном здійснюється нагляд. Про це у коментарі РБК-Україна провідний юридичний консультант Nota Group Юрій Бойко. Він пояснив, як працює цей інструмент і як він допоможе зменшити ризики фінансових втрат, завданих житлу. Передати в управління. Як зменшити ризики тим, хто покинув житло Є інструменти, які допоможуть зменшити ризики фінансових втрат, завданих житлу, каже Юрій Бойко. "З початком війни багато українців виїхало за кордон і залишили власні квартири. Як показує практика, у більшості випадків допомогу у нагляді за житлом здійснюють родичі, сусіди або ріелтори. Але така допомога не врятує власників квартир від можливих збитків, пов’язаних з пожежею, залиттям або крадіжкою”, – пояснює він. Власники квартир можуть передати своє житло в управління іншим особам, уклавши договір управління майном. "Відповідно до статті 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір треба засвідчити нотаріально", – зауважує фахівець. Управитель управляє майном відповідно до умов, передбачених договором. Зокрема, договором можна передбачити, що управитель зобов’язаний здавати житло в оренду, перевіряти її стан та перераховувати орендну плату власнику квартири. Також можна передбачити право продати квартиру та навіть обумовити ціну продажу. Управитель має право на плату за надання послуг управління. Розмір та порядок оплати встановлюється договором. "Але найважливішим аргументом на користь договору управління майном є те, що управитель у повному обсязі відповідає за збитки, завдані житлу, переданому в управління. Він відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача", – додає він. Виходить, якщо житлу власника будуть спричинені збитки, управитель за загальним правилом зобов’язаний відшкодувати повну їх суму, а не частину, як передбачено договором страхування. Як і у випадку зі страхуванням, за договором управління майном управитель не компенсує збитки, завдані бойовими діями, бо така подія є обставиною непереборної сили, за яку управитель не несе збитки. "Але договір управління майном – дієвий інструмент для українців, які через війну були вимушені залишити своє житло, не мають змогу слідкувати за його станом, але хочуть бути впевненими в тому, що за їх майном здійснюється нагляд. Передача житла в управління здійснюється, крім того, задля отримання прибутку і для мінімізації фінансових ризиків", – підсумовує юрисконсульт Nota Group. Автор: Юрій Бойко, провідний юридичний консультант Nota Group Джерело: РБК-Україна

Про «людський фактор» найчастіше згадується, коли ситуація вийшла з-під контролю. Сьогодні поговоримо про «людський фактор» як можливість для бізнес-структур та посадовців взяти нестабільну ситуацію в країні під стабільний контроль розвитку. Отже, як змінюється в Україні людський капітал під час війни? Експерти виділяють дві основні тенденції. 1. Деювеналізація (стрімке зменшення кількості молоді). На жаль, війна спричинює кадровий голод на роки, при якому саме зменшення кількості молодих спеціалістів впливає на інноваційність і гнучкість компаній. Окрім цього, молодь — це ресурс відбудови економіки зокрема та держави в цілому. Які масштаби кадрових втрат? Виміряти людський капітал в умовах війни неможливо. Найголовніший інструмент для вимірювання людського капіталу — це перепис, але в незалежній Україні він відбувся лише раз в далекому 2001 році, а наступний відбудеться вже після Перемоги. Наразі за приблизними оцінками населення України зменшилось від 5 до 7,5 мільйонів людей. 2. Реструктуризація людського капіталу. Воєнні дії стали причиною того, що відбулося велике переміщення людей: і внутрішнє, і виїзд фахівців за кордон. Якщо мобільність «білих комірців» в уже звичних умовах віддаленої роботи проблем не викликає, то з професіями, які передбачають ручну офлайн роботу, ситуація ускладнилась. Таких спеціалістів на місцях не вистачає. Змінився і ринок зарплат для таких робітників: за одну і ту саму роботу у прифронтовій зоні й віддаленій від ліній фронту правобережній Україні платять різну суму. В результаті, «перегрітий» ринок пропозицій у віддалених від «гарячих точок» місцях і дефіцит кадрів у прифронтових містах та селах. Автор: Татьяна Андріанова, CEO Octava Capital, керуючий партнер NOTA GROUP Work.ua порахували, що більшість вакансій заявлені в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, але там же й найнижчий рівень відгуку на вакантні позиції. Загалом по всій країні знаходити кваліфікованих спеціалістів стало довше і складніше. Що ж робити бізнес-структурам, щоб не відчувати дефіцит кадрів? 1. Навчати, щоб ростити своїх спеціалістів. Це один з основних інструментів, який має бути напрацьований в компанії (і в державі теж), щоб утримати людей і дати їм перспективу. «Вміння вчити та перекваліфіковувати людей стає ключовим у поточній ситуації. Компанія, яка зможе перепрофілювати своїх працівників, людей третього віку та ветеранів, завжди матиме людський капітал», — переконана Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. 2. Спиратися на внутрішній рекрутмент. Велика компанія завжди матиме можливість за потреби перенаймати працівників з інших департаментів через перепрофілювання. В наші часи має бути алгоритмічно напрацьована механіка переводу ключових спеціалістів з відділень, які проходять скорочення у регіонах з різних причин. «Можливо, ви як роботодавець, тимчасово втратите в якості роботи, але точно виграєте в лояльності працівників, бо люди почуватимуться вдячно і стабільно. І при оптимізованій моделі переводу час на онбординг нового співробітника буде скорочено», зазначає Яна Декусар, HR Nota Group. Саме так зробила «Укрзалізниця», найбільший роботодавець країни (~190 тисяч людей), перенавчивши частину працівників і зробивши процес переміщення керованим. 3. Тримати конкурентні зарплати. Відтепер ми конкуруємо за фахових працівників з ринком ЄС, а отже, доведеться переглянути привабливість зарплат. Ймовірно, що залишаться позаду часи, коли в Україні ми могли винаймати високопрофесійних працівників за невисокі у контексті європейських, зарплати. За оцінками експертів, наша робоча сила все активніше «перетікає» з Польщі в Німеччину та Нідерланди, бо ці країни створюють програми з адаптації й планують покрити українцями свою нестачу кадрів. Що робити державі задля збереження власного людського капіталу? Тут варто процитувати Філіпа Хетча (Philip Hatch), футуролога та експерта з людського капіталу, який порівняв Україну із нафтовим родовищем: «Всі країни дивляться на нас, як на джерело людських ресурсів, і кожен хоче їх висмоктати». Ми повинні скористатися його порадою і зайняти активну міжнародну позицію, бо досі усі розмови про створення робочих місць для українців за кордоном відбувалися без України. Фото: Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group Втримати людський ресурс допоможе і партнерство між українськими стейкхолдерами та закордонними організаціями. Для цього уряд, бізнес, університети повинні сформувати програми підтримки людського ресурсу в умовах війни. 4. Бачити та створювати Сенси. Сьогодні, у часи глобальної нестабільності та абсолютної непередбачуваності в країні компанії ще більше повинні декларувати свою важливу місію і говорити про сенси. Усвідомлення важливості роботи співробітника через значення продукту та сервісу можуть стати опорним магнітом в умовах турбулентних реалій. Чи варто говорити про те, що місія кожної компанії має бути пов‘язана з наближенням нашої Перемоги? Це очевидно! Наостанок варто зазначити, що вже сьогодні ми повинні думати, якою буде країна після перемоги. Для економіки дуже важливо, щоб в Україну після Перемоги повернулись люди, які були змушені через війну залишити країну. Чи станеться це — покаже час. Однак вже зараз ми повинні думати як про міграційні ін'єкції та адаптацію, так і про сталий розвиток наявного людського капіталу. Автор: Татьяна Андріанова, CEO Octava Capital, керуючий партнер NOTA GROUP Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group Джерело: biz.nv.ua

Земельна реформа в Україні була і лишається предметом палких дискусій і пильної уваги. Довгий час ринку землі як такого в нас не існувало — мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення продовжували 10 разів. За 28 років впровадження земельної реформи у населення накопичилося чимало стереотипних хибних упереджень про користь земельної реформи та її перспективи. Однак експерти здебільшого одностайні: «розблокований» ринок землі — це значні надходження до держбюджету та відчутний дохід власникам. Що відбувається з ринком землі в Україні зараз? Чи підтверджуються прогнози та які перспективи? Ринок землі в Україні було відкрито 1 липня 2021 року. Купівля-продаж стосуються лише земель приватної власності для фізичних осіб з обмеженням у 100 га на 1 особу, тільки для громадян України й лише через безготівковий розрахунок з підтвердженням походження коштів. Загалом за два роки розблокованого ринку землі для фізичних осіб було продано і подаровано 275 157 га сільськогосподарської землі, що складає 1% від усіх с/г земель. «Тобто в середньому в рік продається 0,5% землі й це розвіює популярний міф, що «все одразу продадуть», — зазначає Денис Башлик, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації. Експерти Київської школи економіки (KSE) вважають такі показники роботи ринку позитивними, зважаючи на обмеження першого етапу впровадження земельної реформи та реалії воєнного стану (до 24 лютого 2022 року, початку широкомасштабного вторгнення росії, ринок проіснував ~8 місяців). Показники площі проданої-купленої землі свідчать, що люди не перестають купувати землю, попри воєнні реалії та вірять у майбутнє України. У 2021 році — сто тисяч га, у 2022 році — 69 тис. га, а з початку 2023 року станом на липень продано вже понад 50 тисяч га. З початком 2024 року в Україні розпочнеться другий етап впровадження земельної реформи, в ході якого буде законодавчо дозволено юридичним особам купувати та продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Згідно з законом, юридичні особи зможуть купувати не більше 10 тисяч гектарів землі. Це означає, що власники аграрних підприємств, інвестори, банки та інші юридичні особи зможуть придбати землю для розвитку своєї діяльності. Які переваги та ризики має це нововведення для української економіки та суспільства? За оцінками Київської школи економіки (KSE), очікуваний вплив від відкриття ринку земель для юридичних осіб варіюватиметься в діапазоні додаткових 1−2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років. Для аграріїв земля — це додатковий актив для залучення кредитів та інвестицій. Наразі близько 6% кредитів забезпечені сільгоспземлею. Після відкриття ринку для юридичних осіб, а також повного запуску Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві варто очікувати суттєвого збільшення кредитування під заставу с/г земель. Це гарний імпульс для розвитку с/г підприємств. Експерти вважають, що в результаті розвитку земельної реформи ціна землі зросте. Аналогії з європейськими ринками дають підстави прогнозувати, що через 3 роки земля може подорожчати у 2−2,5 рази, а через 7−8 років — на 200% та досягти тих показників, які є у наших європейських сусідів. А це від 6−7 тис. євро за гектар чи до 11 тис. євро за гектар, як у Польщі. На сьогодні земля в Україні коштує в середньому $1−2 тис. за гектар. Земельний ринок в умовах війни: поточний аналіз та прогнози Звичайно, повномасштабне вторгнення росії суттєво вплинуло на ринок землі в Україні. Кількість транзакцій скоротилася більше ніж удвічі: 28 140 угод купівлі-продажу сільгоспземель у липні-грудні 2022 року проти 62 754 угоди за аналогічний період 2021 року. Проте експерти фіксують поступове відновлення земельного ринку і підкреслюють, що щомісячна динаміка обсягу угод купівлі-продажу вже наближається до показників періоду до 24 лютого 2022 року (оцінка KSE станом на червень 2023 року). Олег Нів'євський, віцепрезидент Київської школи економіки з економічної освіти, зазначає, що навіть таких умов ринок наповнює бюджети, забезпечує дохід власникам ділянок, сприяє залученню інвестицій. Експерт прогнозує земельному ринку роль одного із потужних драйверів післявоєнного відновлення громад і країни. Олександр Слободянюк, керівник практики нерухомості та будівництва консалтингової компанії Nota Group, коментує ситуацію з ринком землі в Україні наступним чином: Протягом практично 30 років, з моменту введення мораторію на продаж землі в Україні у березні 1992 року, громадяни України перебували в ситуації, коли фактично не мали можливості повноцінно розпоряджатися своєю власністю (що за площею складає орієнтовно не менше ніж 60% території України). Ринок землі почав функціонувати два роки тому, 1 липня 2021 року, що складає понад 840 днів, і з цих 840 днів майже 608 пройшли в умовах повномасштабної війни. За весь цей час право на придбання землі надається лише фізичним особам-громадянам України, а кількість землі, яку можна придбати одній особі, обмежена 100 гектарами. Повноцінну користь від запровадження ринку землі можна буде очікувати після остаточного впровадження другого етапу, який почнеться з 1 січня 2024 року. Починаючи з цієї дати юридичні особи також зможуть придбати сільгоспземлю у власність, і максимальний обсяг землі, що може належати одній особі, буде збільшено до 10 тисяч гектарів. Повноцінне функціонування ринку землі має значний потенціал не тільки для підтримки та розвитку економіки України в умовах війни, а й для розвитку громад. Відповідно до прогнозу експертів (Київської школи економіки), в межах однієї громади, за допомогою наявних ринкових інструментів, покращення управління земельним банком може призвести до додаткових надходжень в розмірі принаймні 10 мільйонів гривень на рік, що своєю чергою еквівалентно як мінімум 10 мільярдам гривень на рік для всієї країни. Отже, цілком очікувано, що відкритий ринок землі для юридичних осіб стане стимулом для розвитку агросектору та економіки в цілому, сприятиме зростанню ВВП, податкових надходжень та експортного потенціалу України. Джерело: biz.nv.ua

Нещодавно бізнесові кола сколихнула звістка про проведення обшуків мережі ресторанів у Львові співробітниками Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це публічний кейс, але далеко не поодинокий. Майже кожного тижня БЕБ звітує про викриття, повідомлення про підозри представникам бізнесу. Тож варто зазначити, що відділ комунікацій зі ЗМІ в цьому правоохоронному органі працює вправно. Проте, на жаль, щодо визнання власних помилок, неправомірного втручання в роботу бізнесу та бездоказових звинувачень, офіційних заяв не спостерігається. Про такі випадки ЗМІ дізнаються від компаній, яких у чомусь обвинувачує БЕБ, і які готові про це говорити публічно, мають на це енергію і час. І кількість таких спростувань значно менша від тих релізів, які розсилає БЕБ. Звичайно, серед оприлюднених підозр та інших слідчих дій більша частина, імовірно, є правомірною. Проте залишаються і ті справи, які згодом БЕБ закриває через відсутність доказів або через те, що компанії доводять свою невинуватість. Здається робота правоохоронного органу триває, і це тішить – контроль за дотриманням закону понад усе. З іншого ж боку, репутація компаній, якою зацікавилося БЕБ, через публічну активність останньої зазнає втрат, і їх жодним чином не компенсують. Бізнес полегшено видихає і намагається забути про цей прикрий випадок, а слідчі та піарники БЕБ продовжують свою справу. І попри анонсовані заяви щодо реформування цього правоохоронного органу, ситуація не змінюється. Через що БЕБ може завітати до підприємців і як не стати відомим порушником завдяки «рекламі від БЕБ», розповів Mind адвокат, керівник практики кримінально-правового захисту Nota group Олексій Кобець.  – А ти чому втікав? – Звичка. Ти доганяєш – я втікаю. А ти чому доганяв? – І в мене звичка. Перевірки й озброєні рейди (обшуки) правоохоронців, які супроводжуються ламанням замків дверей, сейфів, масовим вилученням комп’ютерної техніки, телефонів та коштів давно вже стали нормою. Усі «зусилля» держави в реалізації нормотворчих проєктів «Маски-шоу – стоп», «Маски-шоу – стоп 2», «інвест-няні», закони «Про НАБУ», «Про ДБР», «Про БЕБ» тощо не можуть прибрати це явище, яке в результаті негативно впливає на бізнес-клімат в країні. Отже, замість того, щоб турбуватися про безпеку своїх працівників і втримання бізнесу «на плаву» (не кажучи вже про його розвиток) у надскладних умовах воєнного часу, бізнеси змушені витрачати увагу та ресурси на свій захист від кілька десятків контролерів (СБУ, Нацполіція, ДБР, БЕБ, НАБУ, АМКУ, Фінмон, ДАСУ тощо). До того ж останні можуть діяти окремо, а можуть приходити водночас. Обшук – ознака успіху? Хочеш працювати – вмій захищатися, бо до будь-якого бізнесу можуть прийти правоохоронні органи у будь-яку мить. Привід знайдуть. Тому ситуації подібні до Festrepublic, Нова пошта, Розетка та інші (обшук – ознака успіху) будуть мати місце й надалі. На жаль, не поодиноке явище, і те, що бізнеси, які постраждали від подібних рейдів правоохоронних органів намагаються не привертати увагу ЗМІ до цих проблем. За їхнім переконанням це негативно вплине на ділову репутацію та подальшу співпрацю зі своїми контрагентами. БЕБ має не тільки права, а й обов'язки Бюро економічної безпеки України – це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань БЕБ виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Цей орган, який був створений 2021 року, позиціонувався як аналітичний центр, який повинен розмовляти з бізнесом мовою цифр, а не сили. У підсумку бачимо, що за методами це все та ж податкова міліція (зміна назви, а не суті), діяльність якої направлена на примусове стягнення податків під загрозою насилля та залякування. Де-факто в нас присутня презумпція винуватості бізнесу. І скільки не буде ухвалюватися законів на кшталт «Маски-Стоп 3,4,5…», скільки не створюватимуться нових правоохоронних органів – ситуація не зміниться. Зміни можливі, лише коли звички, правила, закони, відповідальність, невідворотність покарання будуть єдині для всіх – як для бізнесу, так і для правоохоронців. Для цього ж необхідна політична воля в тому числі й бізнесу, який дотичний до влади. Можливо, це вже після війни, бо, як бачимо, реформи в цьому напрямку зараз не на часі (судова реформа тому приклад). Був би бізнес, а привід знайдеться Навіть якщо на підприємстві все було в межах чинного законодавства, а це досить складно завдяки тому, що закони допускають подвійне чи потрійне тлумачення – знайти приводи для перевірки (обшуку) не становить проблему. Податки – найбільш невинне, що може бути, тим паче якщо ви успішний бізнес або берете участь у державних закупівлях, або ваша бізнес-модель дозволяє використовувати у своїй діяльності як партнерів ФОПи тощо. Отже, якщо подібних ризиків успішному бізнесу майже неможливо уникнути, то їх треба мінімізувати і  вибудувати надійний захист. Слід розуміти, що до будь-якого бізнесу, незалежно від його масштабів та успішності, можуть прийти правоохоронні органи з перевіркою. Це пов'язано з тим, що БЕБ має широкі повноваження щодо проведення перевірок у сфері економіки. Щоб мінімізувати ризики від перевірок, бізнесу необхідно забезпечити дотримання всіх вимог законодавства. Це допоможе уникнути підстав для перевірки і в разі її проведення зменшити ризики виявлення порушень. Конкретні юридичні заходи, які можуть допомогти бізнесу захиститися від перевірок БЕБ: Забезпечення дотримання вимог законодавства в усіх сферах діяльності бізнесу. Це включає, зокрема, дотримання податкового, валютного, трудового законодавства, законодавства про захист прав споживачів тощо. У тому числі коректне оформлення, навіть стажиста. Ведення належного документообігу. Документи мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та зберігатися в належному порядку. Запровадження системи внутрішнього контролю. Система внутрішнього контролю допоможе виявити і запобігти порушенням законодавства. Залучення адвоката для супроводу діяльності бізнесу. Важливо зазначити, що навіть дотримання всіх юридичних рекомендацій не гарантує, що бізнес не стане об'єктом перевірки БЕБ. Однак це допоможе мінімізувати ризики від перевірок і в разі їх проведення захистити права бізнесу. Автор: керівник практики кримінально-правового захисту Nota group Олексій Кобець Джерело: mind.ua

Консульства можуть приймати на облік тільки жінок, які вже стали на військовий облік в Україні. З 1 жовтня цього року деякі категорії жінок, насамперед медики, зобов'язані стати на військовий облік. Втім, медичні спеціалісти були військовозобов'язаними й раніше. Також на облік у ТЦК можуть стати жінки будь-яких інших професій – добровільно. За кордон з початком великої війни виїхало багато жінок. Серед них немало медичних фахівців. Для РБК-Україна адвокат та провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич розповідає, чи треба ставати на облік жінкам-медикам, які зараз перебувають за кордоном, і в цілому чи можливо це зробити. Військовий облік жінок: як бути тим, хто за кордоном 7 жовтня 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до статті 1 закону "Про військовий обов'язок і військову службу", яким встановлюється взяття жінок певних професій на військовий облік за їхнім бажанням. Законом встановлюється, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних. Крім того, Наказом Міністерства оборони України №35 від 07.02.2022 визначено, що Головнокомандувач Збройних Сил України має забезпечити взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних згідно з Переліком спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, з 01 жовтня 2023 року. Фото: На облік мають ставати жінки, які мають професії лікарів та фармацевтів (Getty Images) Починаючи з 24 лютого 2022 року, велика кількість жінок вимушені були виїхали за межі України внаслідок зухвалої агресії російської федерації. Багато з них мають медичну або фармацевтичну спеціальність, але не всі перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Наразі зупинимось на жінках-медиках. А саме на тому, як, перебуваючи за кордоном, стати на військовий облік. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року (надалі – Порядок). Вказаним Порядком встановлено обов’язок для закордонних дипломатичних установ України здійснювати військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку. При тому, такі установи зобов’язані повідомляти протягом 7 днів відповідний ТЦК та СП про взяття або зняття з консульського обліку військовозобов’язаних громадян. Тобто консульства/посольства можуть приймати на облік тільки жінок, які вже стали на військовий облік в Україні за місцем своєї реєстрації. Підтвердженням перебування на військовому обліку є військово-обліковий документ, а саме військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Отримання військово-облікового документу можливо тільки після взяття жінки-медика на військовий облік у відповідному ТЦК та СП, тобто за місцем реєстрації в Україні. Також взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа. Фото: Консульства/посольства можуть приймати на облік тільки жінок, які вже стали на військовий облік в Україні за місцем своєї реєстрації (Getty Images) Дипломатичні установи України не наділені повноваженнями з оформлення військово-облікових документів, а мають суто обов’язки з військового обліку громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку за встановленою формою списків. Крім того, для встановлення ступеня придатності до військової служби є обов’язковим проходження медичної комісії, що так само неможливо здійснити за кордоном. Можемо зробити чіткий висновок, що наразі жінкам-медикам обов’язково потрібно ставати на військовий облік, але за кордоном це зробити неможливо. Що стосується роботодавців, які планують прийняти на роботу або у яких вже працюють жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебувають на військовому обліку у ТЦК та СП (не отримували військово-обліковий документ), то такі жінки можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року. Але за умови, що вони здобули освіту до 30 грудня 2022 року. Що треба, щоб стати на військовий облік в Україні Наразі для взяття на військовий облік, жінкам-медикам необхідно особисто з’явитись до ТЦК та СП за місцем реєстрації та надати наступні документи: • заява про взяття на облік; • паспорт або ID-картка; • ідентифікаційний номер; • документ про здобуття спеціальності/професії; • довідка з роботи із зазначенням спеціальності, за якою жінка працює; • свідоцтво про народження дітей/документ про опіку; • свідоцтво про шлюб; • фотокартки 3х4. ТЦК та СП формує особову справу і направляє жінку на медичну комісію для встановлення ступеня придатності до військової служби. Фото: Зараз жінкам-медикам обов’язково потрібно ставати на військовий облік, але за кордоном це зробити неможливо, запевняє адвокат (Віталій Носач/РБК-Україна) Якщо жінка на обліку хоче виїхати за кордон Якщо жінка-медик перебуває на військовому обліку і планує виїхати за кордон більше ніж на 3 місяці, в такому випадку їй потрібно особисто прибути до свого ТЦК та СП для зняття з обліку і надати документи, що підтверджують виїзд за кордон. Після зняття з обліку у військкоматі і виїзду за кордон, необхідно стати на облік у дипломатичній установі України за місцем консульського обліку. Маємо констатувати, що виключень для жінок-медиків наразі немає, тому вони зобов’язані ставати на військовий облік у ТЦК та СП за місцем своєї реєстрації. Всі інші жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням на загальних засадах. Щодо відповідальності за ухилення від військового обліку, то вона передбачена статтею 210 КУпАП: Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку і передбачає штраф від 850 до 1700 грн. Автор: адвокат та провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич Джерело: rbc.ua

Отже, 17 жовтня підтримано Верховною Радою в першому читанні Проєкт Закону№10016-д про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок, у разі погодження закон вступить в дію з першого листопада поточного року.   Авторами законопроєкт були зазначені критерії безпечних умов для проведення податкових перевірок: • безпечного доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків; • безпечного доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової й статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом; • безпечного  проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. Тимчасово, з 1 листопада 2023 року, діятиме мораторій на проведення перевірок на територіях, де ведуться бойові дії, та тимчасово окупованих територіях. Детальніше в картці законопроєкту. Передбачається, що з 1 листопада 2023 року по   31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно: 1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; 2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); 3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги; 4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, високого ступеня ризику; 5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв: • рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі; • рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі; • дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у 2 рази; • загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше; • нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні. При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік будуть враховуватися показники позитивної динаміки рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев’ять місяців 2023 року та рівнів нарахування та/або виплати податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати за дев’ять місяців 2023 року. Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок. Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік. Документальна перевірка платника податків, який буде включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок  на поточний рік може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка. Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням непереборними обставинами зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо  проведення перевірки за рішенням. Не підлягають зупиненню документальні перевірки  платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України. На документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк. Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки». «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених передбачає тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до 1 листопада 2023 року, установити мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені підпунктами 1-3 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України). Зокрема, варто нагадати, що  перевірки виробників тютюну, палива, алкоголю, грального бізнесу та надавачів фінансових послуг, які були відкриті законопроєктом №8401 з серпня 2023 року на даний час є пріоритетними та першочерговими для контролюючих органів. Отже, законопроєкт 10016-д  відновить проведення планових перевірок для всіх платників податків. А при умові, що формування плану-графіка перевірок буде формуватися на прощених умовах (на період воєнного стану) ризик потрапити на перевірку у платників податків різко зростає. Насамкінець наведемо декілька порад, які допоможуть уникнути неприємних ситуацій у вашому бізнесі: - Контроль за роботою відповідальних осіб – керівник має чітко розуміти, яку інформацію та у які строки він повинен отримувати; - Аудит незалежними незацікавленими організаціями, що унеможливить відповідальних та зацікавлених осіб вводити керівництво в оману; - Своєчасне архівування документів у паперовому та електронному вигляді; - Архівування та зберігання копій баз облікових даних на окремих, захищених ресурсах; - IT безпека є гарантом безпечного доступу до ресурсів, зберігання баз і електронних реєстрів документів. Автор: Світлана Кучер, керівник практики аутсорсингу бухгалтерського обліку та аудиту NOTA GROUP Джерело: blog.liga.net

Перша учасниця програми “Nota Group Pro Recovery” отримала сертифікат успішного проходження програми професійного відновлення Мета проєкту – допомога у професійному відновленні фахівців, які через особисті чи зовнішні обставини були вимушені зробити тривалу паузу в роботі, як це було з Тетяною Сахацькою. Обіймавши посаду бухгалтерки в агрофірмі, Тетяна вдосконалила свої навички, пройшла курси володіння програмними бухгалтерськими продуктами та деякий час працювала бухгалтеркою – операціоністкою, але через декрет вимушена була перервати як роботу, так і професійне вдосконалення себе, як фахівця. «Дочка дуже хворіла, і я була змушена 8 років не працювати доглядаючи за дитиною. Коли я готова була вийти на роботу - виявилось , що як спеціаліст сьогодення у своїй професії я вже не мала потрібних навиків та знань», - зазначає Тетяна. Дізнавшись про проєкт Pro Recovery Тетяна Сахацька наважилася подати заявку, і попри побоювання що може не впоратися – поклалася на спеціалістів Nota Group, які провели комплексну роботу з професійного відновлення та зробили Тетяну конкурентоспроможною сучасною спеціалісткою на ринку праці. «Обсяг отриманої інформації надав змогу почати відновлення професійної кар'єри. Надалі я планую не зупинятися на отриманих знаннях, буду вдосконалюватися та шукати роботу в цьому напрямку», - ділиться своїми планами Тетяна Сахацька. СЕО «Октава Капітал» та керуючий партнер Nota Group Тетяна Андріанова під час зустрічі з учасницею проєкту наголосила, що це - тільки початок, адже сьогодні жінки, як ніколи, потребують підтримки у професійному відновленні та менторстві зі сторони успішних спеціалістів з соціально-відповідальних компаній. «Наш проєкт – це перш за все рука допомоги тим жінкам, які тривалий час не могли працювати, але наразі прагнуть професійно відновитися, бути спроможними в сьогоденні та успішними у майбутньому. Ми й надалі будемо активно підтримувати всіх жінок, які прагнуть відновлювати та розвивати свої професійні компетенції», - зазначає Тетяна Адріанова. Долучитися до програми Nota Group Pro Recovery можете і Ви – заповніть анкету за посиланням http://bit.ly/46oow49 та отримайте шанс відновити свої професійні навички та стати конкурентоспроможним кадром на ринку.

В рамках рейтингу "Найкращі роботодавці України" журнал "ТОП-100. Рейтинги найбільших" визначив компанії, які отримали спеціальні номінації. Nota Group, одна з номінованих компаній. Номінанти  нагород відзначаються своїм підходом до розвитку корпоративної культури та забезпеченням добробуту своїх працівників. Nota group у номінації на "Найкраща програма для посилення людського потенціалу країни" за  програму Nota Group Pro Recovery!   Учасники програми почали оплачуване стажування вже з початку вересня. Крім того, в найближчий час заплановані онлайн-заходи з професійного та особистісного розвитку. Таким чином Nota Group активно сприяє поверненню до професійного життя представників різних сфер, зокрема бухгалтерів, фінансових та бізнес-аналітиків, кадровиків, рекрутерів, HR-спеціалістів, юристів та офіс-менеджерів. Успішні випускники програми отримають допомогу у працевлаштуванні. Детальніше за посиланням.    

Пандемія переписала правила глобальної світобудови, критичним чином вплинувши на економіку, ділову активність і ринок праці. В Україні наслідки ковіду вже майже не відчутні, але тільки тому, що нам довелося зіткнутися з більшим злом. Утім, світ продовжує оговтуватися від пандемії, пожинаючи плоди нових трендів, які задаватимуть тон майбутнього. Одна з таких тенденцій, що стала популярною у 2022 році на Заході, — «тихе» звільнення. Зараз вона лише набирає обертів за кордоном. Це не звільнення у класичному розумінні. Це підхід до роботи, за якого робітник працює лише у межах своїх обов’язків і функціоналу, і нічого більше. Він не погоджується на понаднормові години чи на додаткові завдання від керівника. Співробітник продовжує ходити на роботу, дотримуватися трудової дисципліни, працювати, але не перепрацьовувати. Одна з таких тенденцій, що стала популярною у 2022 році на Заході, — «тихе» звільнення. Зараз вона лише набирає обертів за кордоном «Тихе» звільнення народилося, коли вся ділова активність затихла. Коли кожен з нас залишився вдома, звикаючи до нових дистанційних інструментів роботи, зрештою до роботи «з дивана». Авжеж це вплинуло на добробут як компаній, так і працівників. З іншого боку, багато хто зрозумів, що комфортні умови роботи у «домашньому ритмі» жодним чином не впливають на ефективність роботи, навпаки, оптимізують фінансові витрати і мобілізують зусилля. Розчарування в ідеї, що компетентність і стовідсоткова віддача — запорука успіху, кар’єрного зростання та високої зарплати, є зрозумілим. Робота — це лише частина життя, вона не має поглинати нас із головою. Але навряд чи з таким підходом можна досягти успіху. І цей феномен виглядає дещо приреченим в українських реаліях. В умовах широкомасштабної війни українці просто не можуть собі дозволити робити лише те, що від них вимагають. Кожен із нас має робити все і навіть трохи більше. Значно більше. Тільки так ми можемо зупинити ворога. Тож хороша новина полягає в тому, що «тихе» звільнення ще довго оминатиме український ринок праці. Але лише до того моменту, коли українська економіка не стабілізується, а рани, завдані війною, не загояться. Сьогодні український ринок праці обумовлює інший тренд — потужний відтік кадрів за кордон. Цей відтік зумовлений передусім широкомасштабною війною. Зупинити його зараз майже неможливо, адже кожен з нас найперше дбає про безпеку. Вижити й захистити себе і своїх дітей — це базова потреба суспільства, яке воює. Але все ж таки український бізнес може запропонувати дещо, для того, щоб вберегти цінних співробітників. Сьогодні український ринок праці обумовлює інший тренд — потужний відтік кадрів за кордон. Усі ці інструменти нерозривно пов’язані з міжнародними трендами управління людським капіталом. Зрештою, нестача талантів — це глобальний виклик, який переростає у справжню холодну війну за таланти, яка у глобалізованому світі не має ані кордонів, ані правил. Привабливою для потенційного цінного працівника буде та компанія, яка пропонує хороші умови для кар’єрного зростання, гнучкий і гібридний формат роботи, сприятливе робоче середовище, високу корпоративну культуру. Компанії мають пропонувати своїм співробітникам можливості для зростання, навчання та розвитку особистісного потенціалу. Інший тренд, який обумовлюватиме ринок праці недалекого майбутнього, — диджиталізація, яка перепише підходи до величезної кількості професій. Але цифровізація повинна стати не головним конкурентом цінних кадрів, а їхнім надійним соратником. Автоматизація повинна не заміняти людей, а допомагати їм виконувати свою роботу ефективніше та продуктивніше. Бізнес-середовище має підготуватися до відмови від традиційних обмежень, сповідувати різноманітність і не цуратися інакшості. Бо таким є сучасний світ — унікальним. Інший тренд, який обумовлюватиме ринок праці недалекого майбутнього, — диджиталізація, яка перепише підходи до величезної кількості професій Чи готовий ваш бізнес до нових правил гри? Проведіть комплаєнс усіх своїх операційних процесів і дізнайтеся. Перегляньте ухвалені місії, внутрішні стратегії, маркетингові політики, правила поведінки для співробітників та умови праці. Чи можна назвати ваш бізнес соціально орієнтованим? Чи дбаєте ви про довкілля? Чи є ваша діяльність прозорою на всіх рівнях? Такий комплексний комплаєнс-аналіз допоможе зрозуміти стан вашої компанії у новій системі координат гнучкого і динамічного світу, усвідомити, чи готовий бізнес до нової реальності управління персоналом та до довгострокової взаємодії з ним. Тут важливо зрозуміти одне: ті, хто адаптується до цих умов, зможуть стати лідерами у своїй галузі та досягти більшого успіху у майбутньому. І це буде добре не лише для вас, а й для України. Автор: Яна Декусар, директорка департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group Джерело: delo.ua

Якщо фундамент закласти правильно, то і конструкція стоятиме міцно. Там само із бізнесом: будь-яку бізнес-ідею треба реалізовувати крок за кроком, при цьому потурбувавшись про всі операційні та правові тонкощі. Тому з цим краще звернутися до фахівців, аби убезпечити себе від подальшого головного болю. Але рано чи пізно у житті кожного амбітного бізнесу виникає момент, коли хочеться більшого: нових проєктів та ринків, більших доходів. Відповіді на ці питання також знають фахівці. Це буде саме та інвестиція, яка допоможе зекономити ваш час, ресурси і упередити ризики. В консалтингових компаніях працює ціла команда, яка має досвід роботи з різними бізнесами, індустріями, яка може запропонувати всебічну експертизу і головне – зробити її якісно. Консалтингова компанія має ресурси супроводжувати бізнес від старту роботи – до виходу на нові ринки, масштабування чи перепозиціонування, а також на всіх етапах діяльності бізнесу. Delo.ua зробило добірку українських консалтингових компаній, які надають повний комплекс послуг, та можуть допомогти вашому бізнесу розвиватися. Дослідження ґрунтується на аналізі таких критеріїв як українське походження (з огляду на те, що підтримка національної економіки є важливим внеском в Перемогу), а також наявність повного комплексу консалтингових послуг та бек-офісу (зокрема можливості надавати стратегічні, маркетингові, управлінські, фінансові, кадрові, юридичні та інші консультації). EBS EBS – консалтингова компанія, що успішно працює в Україні з 1998 року. Вона була заснована з метою стати важливим консультаційним центром, який надає підтримку новим учасникам ринку та сприяє розвитку та розв'язанню щоденних завдань українських компаній і міжнародних інвесторів. Один з ключових напрямків роботи команди EBS в Україні - послуги з консалтингу. Наприклад, управлінський консалтинг, спрямований на автоматизацію бізнесу, оптимізацію процесів, підвищення їх результативності, що дозволяє налагодити взаємодію і оптимізувати всі робочі процеси. Фінансовий консалтинг включає в себе удосконалення стратегії управління фінансами компанії, допомогу в розробці облікової політики, удосконалення системи планування і бюджетування, постановки системи фінансового аналізу і обліку. Крім того, компанія надає послуги з HR-консультування, що сприяють побудові ефективної системи управління персоналом, веденню кадрового обліку та уникненню штрафів. Також EBS активно спеціалізується на аутсорсингу розрахунку заробітної плати, податків, трансфертного ціноутворення, аудиту, юридичних послугах та інших областях. Nota Group Компанія Nota Group працює на ринку України з 2016 року і надає допомогу у запуску нового бізнесу, трансформуванні, масштабування та виходу на нові ринки вже існуючого бізнесу. Компанія пропонує індивідуальні рішення для бізнесу щодо виходу на новий рівень у прибутковості, розмірі, потужностях, а також щодо географічного розширення та виходу на нові ринки. Серед послуг компанії: •   управління розвитком бізнесу (серед послуг - розробка стратегії розвитку; бізнес-плану; аналіз ринку; управління репутацією тощо); •   корпоративна діагностика; •   вдосконалення інформаційних систем та якості фінансової інформації; •   фінансове та бухгалтерське обслуговування; •   HR-адміністрування (оптимізація процесів з кадрового супроводження); •   юридичний супровід; •   комплаєнс-менеджмент. FIRM.UA Компанія має офіси у великих містах України та спеціалізується на розвитку і підтримці приватного бізнесу. З 1999 року Firm.ua сфокусована на підтримці осіб, які створюють і ведуть мікро, малий або середній бізнес в Україні, зокрема консультує та створює бізнес-плани, допомагає підприємцям з реєстрацією, отриманням ліцензій, сертифікатів тощо. Firm.ua має досвід у веденні фінобліку та кадрів, аудиту компанії, а також - допомагає у створенні та ліквідації підприємств. До того ж, компанія займається просуванням бізнесів, моніторингом, створенням сайтів, договірною роботою та іншим. Innova Group Група компаній Innova Consulting Group працює на ринку супроводу бізнесу з 2012 року та надає юридичну, аудиторську, маркетингову, ріелторську, інвестиційну, тренінгову допомогу. Надаючи ці послуги Innova Group розвантажує існуючий бізнес від рутинних операцій. Таким чином керівники підприємства можуть сфокусуватись на стратегії та масштабуванні, адже консалтингові послуги дають можливість бізнесу бути конкурентоспроможним. Key Solutions Компанія Key Solutions працює на ринку України понад 12 років та надає послуги з питань ведення бухгалтерського обліку, податкового планування, консалтингу, які забезпечують супровід бізнес-діяльності підприємця. Компанія надає послуги у різних містах України та за кордоном. Аудиторська компанія працює за такими напрямками: аудит фінансової звітності; організація та ведення бухгалтерського обліку; консалтинг (фінансове планування та бюджетування, розробка фінансової моделі бізнесу, розробка системи управлінського обліку); сприяння розвитку представників малого, середнього та великого бізнесу; створення ефективної системи контролю. Резюмуючи варто зазначити, що багато консалтингових компаній допоможуть бізнесу у різних питаннях, в тому числі у підготовці бізнес-плану для отримання інвестицій, іноземного або державного гранту для запуску або розвитку підприємства. Також консалтингові компанії за потреби можуть надати послуги вже існуючому підприємству, щоб бізнес продовжував працювати та розвиватись. Не менш важливим є послуги з ведення бухгалтерського обліку, податкового планування, які надають консалтингові компанії. Адже з 1 жовтня 2023 року відновлюється проведення документальних (планових та позапланових) перевірок платників податків, проведення яких було заборонено до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Джерело: delo.ua

Повістки в Україні під час дії воєнного стану можуть вручати де завгодно в публічних місцях. Часто в соцмережах поширюють відео, як люди у формі затримують чоловіків, які не хочуть отримувати повістки. Чи справді представники військкоматів можуть затримувати чоловіків і за яких обставин це може відбуватися, у коментарі РБК-Україна розповів адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Чи мають право воєнкоми затримувати чоловіків при врученні повістки Представники територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки можуть затримувати людей тільки спільно з поліцією і тільки якщо має місце певне правопорушення, каже Антон Маринич. "Також є так звані уповноважені особи або патрулі. До їх складу входять і представники Національної поліції, і військові Національної Гвардії. Вони мають бути призначені наказом коменданта. Комендант має видати наказ або інші розпорядчі документи, де має бути вказано, що саме можуть робити ці особи. Є дві окремі постанови, які визначають, що можуть робити ці уповноважені особи на період воєнного стану. Це стосується і роботи на блокпостах, і огляду житла та службових приміщень, і огляду речей особи", – пояснює спеціаліст. Саме по собі затримання має відбуватися, якщо мав місце якийсь злочин. А якщо людина просто відмовляється отримувати повістку і при цьому поводиться нервово та агресивно, навіть така обставина навряд чи має стати підставою саме для затримання, каже адвокат. За його словами, якщо людину затримують відверто поза правовими методами, то дзвінок тільки адвокату мало що вирішить. Тому варто скаржитися в кілька органів одночасно. "Якщо має місце подібне затримання без скоєння злочину, скаржитись на дії працівників поліції в першу чергу можна в ДБР – Державне бюро розслідувань. Також можна звертатися і в поліцію залежно від того, який склад працює: чи тільки ТЦК, чи це ТЦК і поліція одночасно. У випадку якщо є відверте порушення з боку представників правоохоронних органів, варто скаржитись в різні органи", – підсумовує Антон Маринич. Нагадаємо, вручення повістки не обов'язково означає негайну відправку на фронт. Адже повістки бувають різних видів: для уточнення даних, для проходження військово-лікарської комісії та інші. Автор: Антон Маринич, адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: РБК-Україна

Такий законопроєкт (№10016) зареєстровано у Верховній Раді України 6 вересня 2023 року. Ініціатор цього проєкту – Кабінет Міністрів України. Законопроєктом, зокрема, пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування» та передбачити, що з 1 жовтня 2023 року відновлюється проведення документальних (планових та позапланових) перевірок. Мораторій на ці перевірки запроваджений до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Як стверджують розробники проєкту, перевірки під час дії воєнного стану мають проводитися за наявності безпечних умов для їх проведення.

Які зміни запровадять в законі про громадянство та як це вплине на українців – детальніше у колонці нижче. В Німеччині активно обговорюють новий проект закону, який має дозволити громадянам країн з поза Європейського Союзу мати більше можливостей для отримання громадянства. Зокрема, простіше буде отримати робочу візу, скоротиться термін перебування, після якого можна значно швидше отримати громадянство. В Німеччині зараз живе більше мільйона українців, які вимушено виїхали в країну через війну. Також багато наших громадян вже проживали там раніше. Як новий проект закону вплине на українців в Німеччині, у колонці для TRAVEL РБК-Україна розповіла адвокат компанії Nota Group Марина Брусніцина. Які зміни будуть в законі про громадянство у Німеччині Німеччина вважається цікавою країною для мігрантів, проте люди часто стикаються з великою бюрократією у багатьох процесах, а оформлення великої кількості документів для багатьох вже стало чимось звичним. Закон про громадянство в Німеччині діє ще з 22 липня 1913 року, хоча в нього й вносилися зміни. Новий проект міграційного закону передбачає розширення діючих та введення нових правил для отримання роботи у Німеччині та безпосередньо громадянства країни. Так, серед нововведень проекту закону є такі пункти: Скорочення терміну перебування в країні для отримання громадянства На сьогодні діє термін мінімального перебування Німеччині у 8 років, даний проект закону передбачає, що для отримання громадянства достатньо п’яти років перебування. Також законопроект послаблює вимоги, які стосуються прав дітей іноземців, на отримання громадянства та скорочує термін з восьми до п’яти років перебування у Німеччині, для одного із батьків. Фото: П'ятирічний термін перебування в країні з 5 років може бути скорочений до 3, якщо люди інтегрувалися в умови життя (Getty Images) Термін у п’ять років може бути скорочений до трьох, якщо зацікавлені в інтеграції особи успішно доклали особливих зусиль та інтегрувалися в умови місцевого життя (наприклад, через спеціальні академічні, чи професійні досягнення, а також громадянську активність, волонтерську роботу або спеціальні хороші мовні знання). Можливість отримання громадянства Німеччини не відмовляючись від свого Це значить, що після вступу проекту закону у дію, можна не відмовлятися від свого первинного громадянства, для отримання німецького. Проте, необхідно не забути переглянути закони своєї держави. Чи дозволяють вони отримати друге громадянство та залишите первинне? Законопроект діє дзеркально і для громадян Німеччини. Тепер не потрібно громадянину Німеччини відмовлятися від свого громадянства, при проживанні в іншій країні та отриманні там громадянства. Спрощення вимог для отримання робочої візи у Німеччину Змінюються правила для отримання робочої візи іноземним громадянам. Передбачено можливість працювати не за спеціальністю при наявності достатнього досвіду роботи. Також зміняться строки та вимоги для тих людей, які працюють на території Німеччини та бажають перевести родину "На возз’єднання сім’ї". Фото: Серед іншого також спростять умови володіння німецькою мовою (Getty Images) Спрощення вимог володіння мовою Таке спрощення починає діяти, якщо іноземний громадянин не може їх освоїти через фізичне, психічне або психологічне захворювання або інвалідність. Такі причини виключення мають бути підтверджені медичною довідкою, якщо вони не є очевидними. Це звільнення також застосовується у разі вікової нездатності набути мовних навичок рівня B1 відповідно до загальноєвропейських стандартів. Проте навичками усного спілкування треба володіти. Як ці нововведення вплинуть на українців З початком війни кількість українців у Німеччині різко зросла. За офіційними німецькими статистичними даними, станом на 30 квітня 2023 року там проживало 1 млн 101 тисяча громадян України. Всі українці, які отримали статус захисту, мають право перебувати в країні три роки. Цей статус надає можливість отримувати українцям фінансову допомогу, включаючи потреби на оплату житла, та витрат на дітей, а також витрат на інтеграцію. Проте цей період не буде зарахований до загального терміну перебування, для отримання громадянства, оскільки однією з основних умов його отримання, це можливість заробляти на життя для себе та членів своєї сім'ї, не використовуючи державні кошти. Отже, в такому випадку потрібно мати офіційну роботу на повний робочий день, чим змінити статус перебування та мати відповідні права. Фото: Понад мільйон вимушених переселенців з України живе в Німеччині станом на сьогодні (Getty Images) Хочу зауважити, що цей законопроект Німеччини є досить прогресивним на просторі Європейського Союзу, для іноземних громадян. Наразі всі українці проходять процес інтеграції. Багато наших громадян, які зараз живуть в Німеччині, вже знайшли роботу та мають самостійний дохід. Такий проект закону полегшує процес німецької бюрократії з документами та вимогами. Однак це також може призвести до того, що велика кількість українців залишаться у Німеччині та не повернуться в Україну. Автор: Марина Брусніцина, адвокат компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Мобілізацію в Україні продовжено як мінімум до 15 листопада 2023 року. Водночас обговорюється можливість її посилення, військкомати взяли на контроль, а підстав для відстрочки поменшало. РБК-Україна відповідає на головні питання щодо мобілізації. Кого можуть мобілізувати? Мобілізувати можуть будь-якого чоловіка віком від 18 до 60 років. Для цього він має бути визнаний придатним за станом здоров'я (рішенням військово-лікарської комісії). Причому мобілізації підлягають незалежно від наявності військового досвіду. На службу не можуть взяти засуджених за тяжкий злочин (зі зняттям з військового обліку). Таким чином, мобілізація поширюється на: придатних та обмежено придатних чоловіків від 27 до 60 років придатних та обмежено придатних чоловіків від 18 до 27 років (якщо була строкова служба, служать у запасі чи резерві) призовники від 18 до 27 років без досвіду строкової служби можуть лише добровільно підписати контракт (примусово їх мобілізувати не можна) знятих та виключених з військового обліку, якщо комісія визнає їх придатними або обмежено придатними у воєнний час (не поширюється на засуджених за тяжкі злочини). Також мобілізації не підлягають ті, хто має право на відстрочку. Хто може отримати відстрочку? Згідно з чинним порядком, право на відстрочку є у: заброньованих (за органами влади, підприємствами та організаціями) осіб з інвалідністю чи непридатних до служби багатодітних батьків (3+ дитини віком до 18 років) батьків-одинаків (з дитиною молодше 18 років) батьків (у тому числі прийомних) та опікунів з дитиною з інвалідністю до 18 років батьків з дитиною старше 18 років з інвалідністю І чи ІІ групи зайнятих доглядом за хворою дружиною, дитиною, батьками (батьками дружини) народних депутатів студентів, аспірантів та докторантів наукових та науково-педагогічних працівників вишів, технікумів, коледжів та шкільних вчителів близьких родичів військових чи працівників підприємств, задіяних в обороні України, які загинули чи зникли безвісти Зазначимо, у червні Верховна рада скоротила перелік підстав для відстрочки. Тепер вона не дається чоловікам, у яких дружина, один із батьків або батьків дружини має інвалідність І або ІІ групи, але при цьому є інші працездатні особи, які за законом мають їх утримувати. Чи дають відстрочку, якщо не готовий воювати? Адвокат об'єднання "Актум груп" Оксана Доготер розповіла РБК-Україна, що відстрочку від мобілізації за "психічним станом" може бути надано лише за наявності висновку лікарської комісії. Тобто на підставі діагнозу. Тож неготовність воювати не звільняє від мобілізації. Хоча до Верховної ради внесено проект закону №9566, який передбачає можливість мобілізації не на військову службу, а на роботу на оборонку чи на підприємствах, які забезпечують функціонування національної економіки. Якщо його проголосують, то військовозобов'язані з релігійних чи особистих причин зможуть письмово відмовитись від мобілізації до військових підрозділів. Але мають підтвердити готовність бути залученими до робіт. Передбачається, що з мобілізованими на роботи укладатимуться контракти з оплатою праці у розмірі не меншою за мінімальну на підприємствах оборонного призначення або інших секторів економіки за місцем проживання (або в інших регіонах за письмовою згодою). Які спеціальності потрібні? На сьогодні є потреби у всіх військових спеціальностях - піхота, танкісти, артилеристи, льотчики, а також десантники. Якщо людина служила, то її направляють до пункту постійної дислокації військової частини. Там зазвичай протягом 3-4 тижнів проходить бойове злагодження. Навчання чи одразу на фронт? Мобілізованих без досвіду служби та військових запасу, які служили давно, направляють на навчання. Воно відбувається у різних навчальних центрах, залежно від спеціальності, за якою чоловік мобілізований. "Як показує практика та моє спілкування з нашими захисниками, зараз у лавах ЗСУ більше не вистачає піхоти, артилерії. І ті хлопці, які не мають військового досвіду, найчастіше проходять навчання на піхотинців та артилеристів", - розповіла адвокат юридичної компанії. Riyako&Partners Катерина Анищенко. Зазначимо, у Верховній раді зареєстровано законопроект, яким пропонується запровадити термін обов'язкового навчання щонайменше 3 місяці. Документ ще не виносився на голосування. Як розподіляють за військовою спеціальністю? Перед розподілом чоловіки проходять військово-лікарську комісію. Тому Анищенко радить вести діалог про ту чи іншу спеціалізацію із самого початку. Якщо є якісь корисні навички, наприклад управління дронами, потрібно заявити військкому про свій досвід. Причому можна добиватися переведення і якщо мобілізованого розподілили не туди, куди він хоче. Але під час воєнного стану все залежить від рішення командира. Якщо в підрозділі не вистачає піхоти, а у мобілізованого навички управління дроном, то він, швидше за все, стане піхотинцем. Куди направляють обмежено придатних? Цей статус встановлює військово-лікарська комісія. З урахуванням різних факторів вказується, які види служби та роботи протипоказані мобілізованому. Як правило, їх не беруть у десантні, штурмові війська, морську піхоту тощо. І зазвичай обмежено придатні служать у частинах забезпечення, військкоматах, військових навчальних закладах. У той же час прямої заборони для відправки обмежено придатного до частини, яка виконує бойові завдання, немає. Але його служба має відповідати висновку лікарської комісії. Зазначимо, що перелік діагнозів, що визначають ступінь придатності до військової служби, міститься у додатку №1 до наказу Міноборони № 402; пояснення щодо застосування цього документа - додаток №2. Служити будуть усі? Мобілізація в Україні передбачає чотири черги. За словами заступника голови парламентського комітету з нацбезпеки Єгора Черньова, зараз йде друга черга. Чи буде четверта взагалі, залежить від того, скільки продовжуватиметься війна з Росією і скільки вона задіє ресурсів. "Четверта передбачає, що на війну йдуть усі чоловіки. Зараз ми знаходимося на другій черзі мобілізації. Але якщо країна буде в небезпеці... то підуть усі. Однак на сьогоднішній день ми про цей варіант не говоримо", - додав нардеп. Мобілізація посилиться? Днями президент Володимир Зеленський припустив таку можливість. Він зазначив, що із таким проханням звернулися військові. Однак, за його словами, у питаннях мобілізації "важливо розуміти, хто це робить та як". "І тому питання військкоматів, ВЛК, потрібно прискорити процеси, навести лад, а вже потім вести розмови про те, як і ким збільшувати (мобілізацію, - ред.)", - сказав президент. Проте посилити мобілізацію вже готові на Харківщині. Поки невідомо, як саме, але місцева влада хоче "налагодити співпрацю" з ТЦК та силовиками. Очікується, що у всіх населених пунктах можуть з'явитися комісії з посилення мобілізації. Військкоматам дадуть більше інформації? Як очікується, восени військкомати отримають доступ до низки державних реєстрів. І така цифровізація має спростити роботу ТЦК. За словами міністра оборони Олексія Резнікова, військкомати зможуть автоматично отримувати інформацію з реєстрів МВС, Мін'юсту, МЗС, ЦВК та Держприкордонслужби. Він також каже про те, що в українців стане менше приводів ходити коридорами, до військкомату треба буде з'явитися лише тоді, коли потрібна особиста присутність. Яку повістку можна не брати? Юрист юридичної фірми Gracers Сергій Савінський розповів РБК-Україна, що на повістці мають бути ПІБ конкретної особи, якій вона виписана, та адреса її реєстрації. Причому якщо її виписано з помилками, повістку можна не брати. "Однак якщо на повістці, скажімо, лише союз "і" замінили на союз "та" або прийменник "в" замінили прийменником "у", то це не означає, що повістка не відповідає формі. Такі дрібні нюанси не впливають на дійсність документа", - додав юрист. Повістки, у яких змінено формулювання, наприклад, є вимога взяти із собою речі, не передбачені типовою повісткою, можна ігнорувати. Але лише за наявності суттєвих відхилень від затвердженої форми. Є й інші ситуації, коли повістку можна не брати. Зокрема, коли ваші дані вписувалися в частково заповнений бланк і якщо документ вручає неуповноважена особа (без печатки), яка вносить дані в заздалегідь заповнений бланк за вас. Де вручення повістки є незаконним? Савінський уточнює, що повістки можуть вручати практично будь-де в місцях, куди працівники ТЦК мають безперешкодний доступ. Тобто на вулицях, на блокпостах, інших публічних місцях. При цьому вони не мають права для вручення повістки спеціально зупиняти маршрутки та автомобілі. Хоча зайти у відкритий громадський транспорт можуть. Часто буває, коли працівники ТЦК працюють разом із представниками поліції, які можуть зупиняти транспорт. Але поліція має вичерпний перелік підстав для цього, і вручення повістки туди не входить. Днями представник Запорізького обласного ТЦК Андрій Гуренко зазначив, що повістки можуть вручатися на пляжах та у будь-яких громадських місцях. Чи можна оскаржити вручення повістки? Провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич розповів РБК-Україна, що якщо повістка не відповідає формі, порушено порядок її вручення або вона вручена неуповноваженими особами, це не може бути підставою для оскарження в суді. Причина - повістка є лише засобом оповіщення про необхідність виконати військовий обов'язок відповідно до закону. Цей документ не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Тому оскарження в суді не сприятиме позитивному результату. Автор: Антон Маринич, провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Ринок праці під час широкомасштабної війни в Україні сильно змінився – і не на краще. Тому сьогодні компанії мають зосередитися на тому, щоб утримати співробітника, запропонувати йому можливості для розвитку. Незалежно від величини чи сфери діяльності – практично всі компанії в Україні відчули на власному досвіді проблеми кадрового голоду та потребу утримання талантів. Як уникнути цієї проблеми та зберегти команду, розповіла Mind директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар. Процес наймання завжди був складним для роботодавця: знайти релевантну інформацію про кандидата, перевірити правдивість указаних ним даних, ефективно провести співбесіду. В сучасних реаліях в умовах війни всі ці виклики ускладнилися. За статистикою, дедалі більше працівників звільняється з роботи, і, згідно з недавнім дослідженням, третина з них так і залишається непрацевлаштованою. Постійні стреси, емоційні виснаження та вигорання впливають на ефективність праці, при цьому співробітники хочуть від роботодавців більшого, а не отримуючи цього, йдуть. У пошуках кращого Чому співробітники звільняються під час війни? Чого вони прагнуть у новій роботі? Найпоширенішою відповіддю на це запитання є добрі, чуйні колеги та гнучкість у підходах компанії. Заробітна плата є вагомим фактором, але далеко не основним. Усе більш прийнятним режимом праці для працівників стає віддалений або гібридний формат роботи. Усе більше кандидатів просять про гнучкий графік, особливо у високооплачуваних професіях з унікальними талантами. Отже, у таких складних умовах висококонкурентного ринку праці бізнес має приділяти більше уваги утриманню та розвитку своїх співробітників. З чого можна розпочати? Перегляньте кадровий капітал компанії з погляду окремого працівника. Запровадьте постійні one2one-розмови, шукайте альтернативні варіанти взаємодії, встановіть взаємовигідні відносини між роботодавцем та співробітником. Такі прості кроки мають стати нормою для роботи HR-служби. Якщо у співробітника є певні проблеми або невдоволення, то особиста відверта розмова допоможе врегулювати їх, поставити крапки над «і», знизити рівень стресу і, як наслідок, зберегти цінного співробітника. Незворотні тенденції Невіддільною частиною ринку праці є рух. За статистикою, до повномасштабного вторгнення середній працівник змінював роботу кожні два-чотири роки. Під час війни кадрові міграції працездатного населення досягнули максимуму. При цьому величезна кількість талантів перебуває у перманентному пошуку кращого варіанту. Щоб привабити найкращих і найрозумніших, компаніям слід подбати про розвиток власної репутації. Опитування показують, що працівники вважають привабливою роботу, яка передбачає навчання та кар’єрне зростання. І від цього виграють усі: компанії, які вкладають кошти в організацію навчальних курсів, підвищують кваліфікацію співробітників; а співробітники, які навчаються, відчувають свою потрібність, залученість до роботи компанії, стають мотивованішими. Тож нарощування капіталу досвіду є корисним як для співробітників, так і для компанії. Доволі поширеними є випадки, коли співробітник звільняється через досягнення «професійної стелі». Виходом із цієї ситуації може стати запровадження практики горизонтального розвитку, залученість до інших проєктів, а також програми наставництва. За кордоном досить поширеною є практика, коли компанія оплачує навчання співробітника у міжнародних школах і вишах. Така інвестиція у працівника не лише розширює його професійні горизонти, а й стає запорукою можливості виконувати складніші завдання на ключових посадах у компанії. Горизонтальний розвиток Як ще роботодавці можуть зберігати та розвивати таланти? Робити гнучкішими внутрішні переміщення. Можливо, зручніше та логічніше дозволити тому, хто добре впорається зі своєю професійною роллю, продовжувати робити те саме рік у рік; а можливо, доцільніше запропонувати йому нову роль у компанії задля уникнення професійного вигорання? Створення шляхів для кар’єрного розвитку – вагомий важіль збереження кадрів. Надання нових можливостей цінному працівникові, який знає зсередини роботу компанії, специфіку бізнесу, корпоративну культуру й етику, зазвичай є менш ризиковим, аніж залучення до команди нового співробітника ззовні. Навіть горизонтальний кадровий розвиток дозволяє співробітнику перезавантажитися, розширити професійні навички і, можливо, знайти роботу, яка йому більше до вподоби. Усе частіше і частіше причиною для звільнення стає порушення work-life balance. Для того щоб запобігти звільненню із цих причин, компанії пропонують додаткові інструменти. Наприклад, у деяких компаніях практикують програми тривалих відпусток – до трьох місяців, які співробітник за потреби може використати, а потім повернутися на свою позицію. Також компанії пропонують працювати неповний день і самостійно розподіляти робочий час. Усе більше роботодавців надають можливість працювати віддалено для гармонійного поєднання роботи та сім’ї. Якщо у працівника є ознаки професійного вигорання, тривала відпустка може допомогти упередити проблему його ймовірного звільнення. За цей час працівник встигне відпочити, підвищити рівень стресостійкості, отримати нові емоції та з новими силами повернутися до роботи. Автор: Яна Декусар, директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Джерело: mind.ua

З початку введення воєнного стану в Україні перелік осіб, які можуть виїхати за кордон зазнавав змін та доповнень. Деякі категорії чоловіків хоча і мають підстави для відстрочки від мобілізації, але все одно не можуть виїхати за кордон. Чи випустять за кордон чоловіка призовного віку, якщо у нього є відстрочка від мобілізації і що треба для гарантованого законного виїзду, у коментарі РБК-Україна розповів адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Чи випускають за кордон всіх, у кого є відстрочка В першу чергу категорії чоловіків, які можуть перетинати кордон визначено у Постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" від 27 січня 1995 року № 57, нагадує Антон Маринич. "Ці правила є однією з правових основ для Держприкордонслужби при прийнятті рішення у надані дозволу на перетин кордону. При тому, прикордонники на своєму офіційному сайті доволі детально розписали підстави та документи, які мають бути при перетині кордону, але з маленькою обмовкою, що ці роз’яснення носять суто "інформаційний характер", – каже фахівець. За його словами, з одного боку є логічним, що чоловіки, які мають відстрочку від мобілізації, могли б перетинати кордон без обмежень, але не все так однозначно. "Пункт 26 цих Правил визначає, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. При тому, у цьому пункті прямо зазначено, що він не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", – звертає увагу адвокат. До категорій осіб, які мають право на відстрочку від мобілізації, але не можуть перетинати кордон, відносяться: 1. здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; 2. наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки; Фото: Чоловіки, які мають відстрочку від мобілізації, могли б перетинати кордон без обмежень, але не все так однозначно, каже фахівець (Getty Images) 3. чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України або внаслідок безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; 4. чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції. 5. чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа учасників добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що надалі такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Що потрібно, щоб гарантовано перетнути кордон Щоб бути впевненим у тому, що на кордоні не буде відмовлено у виїзді, потрібно пересвідчитись у наявності при собі оригіналів (або нотаріальних копій) документів, що підтверджують конкретну категорію із Правил перетину кордону. "Якщо розглядати самостійний перетин кордону особою з інвалідністю, то таким документом має бути Пенсійне посвідчення або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу. При тому, прикордонник може поцікавитись наявністю пенсійного у застосунку "Дія", хоча це не є обов’язковим. Самої тільки Довідки до акта огляду МСЕК в цьому випадку недостатньо, щоб перетнути кордон, але цілком достатньо для отримання відстрочки від мобілізації", – каже співрозмовник. Працівники прикордонної служби зобов’язані перевірити документи, що підтверджують право для виїзду за межі України, паспорт для виїзду за кордон та в окремих випадках можуть провести співбесіду.Співбесіда проводиться у формі розмови, основною метою якої є необхідність визначити, що особа яка перетинає кордон надала правдиві документи і їх достатньо для підтвердження підстав для пропуску такої особи за межі України. "Для гарантованого перетину кордону потрібно бути впевненим, що така особа має підстави, що передбачені Правилами перетинання державного кордону громадянами України та оригінали документів (нотаріальні копії) для підтвердження таких підстав", – підкреслює Антон Маринич. Автор: Антон Маринич, адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Днями Генштаб прокоментував заборону пересуватись Україною без дозволу військкоматів і підтвердив, що без дозволу – зась. Пізніше Євгенія Рябека, радниця головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, уточнила, що йдеться виключно про зміну місця проживання чи реєстрації. Також це підтвердив і сам головнокомандувач, зазначивши, що військовозобов'язані, які планують переїзд за межі своїх районів та областей, мають взяти дозвіл у військкоматів. Останні ж час від часу також намагаються приборкати військовозобов'язаних, але у свій спосіб. Так, наприкінці червня на фейсбук-сторінці Оболонського ТЦК та СП було опубліковано Наказ №300, який наробив немало галасу. Тож які повноваження мають військкомати, як на них реагувати, а також що змінилося в умовах відстрочки від строкової служби, розповів Mind провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич. Військкомат і його очікування Наказом №300 передбачено: Військовозобов’язаним, які не отримали мобілізаційних розпоряджень або персональних повісток – прибути до Оболонського ТЦК та СП у 10-денний строк. Військовозобов’язаним, які перебувають на обліку в інших ТЦК та СП та тимчасово перебувають на території Оболонського району міста Києва у зв’язку з роботою або іншими обставинами – прибути до Оболонського ТЦК та СП у 3-денний строк. Зміна місця проживання без дозволу начальника ТЦК та СП забороняється. Підприємствам, установам, організаціям та громадянам – власникам транспортних засобів забезпечити доставку й передачу техніки в терміни, в обсягах і за адресами, визначеними у зведених (часткових) нарядах на постачання техніки під час мобілізації. Підприємствам, установам, організаціям, управителям багатоквартирних будинків та головам ОСББ організувати й забезпечити в установленому порядку: - відклик військовозобов’язаних із відрядження для забезпечення їх своєчасного прибуття до ТЦК та СП; - своєчасне оповіщення військовозобов’язаних, які призиваються на військову службу під час мобілізації; - контроль за виконанням військовозобов’язаними правил військового обліку та проходження ними медичного огляду; - дотримання законодавства з питань соціального та правового захисту щодо осіб, які призиваються на військову службу; - сприяти розшуку громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку. Основна мета – здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) і на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил України, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Щодо положень такого наказу, то оборонним законодавством встановлено порядок, щодо кожного з його пунктів, тому такі накази не можуть встановлювати додаткові обов’язки або замінювати собою законодавство. Підстави для обов'язкового прибуття до військкомату Вищенаведений наказ не встановлює обов’язку для військовозобов’язаного прибути до ТЦК. Натомість, обов’язковими підставами, коли потрібно з’явитися до ТЦК та СП є: Військовозобов’язаний особисто отримав повістку від уповноважених осіб. Роботодавець отримав розпорядження від ТЦК та СП про оповіщення працівника. Для зняття з військового обліку: в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району. Для взяття на військовий облік: у семиденний строк із дня прибуття до нового місця проживання. Такі обов’язки встановлено Правилами військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Додаток 2 до Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022), зокрема: прибувати за викликом ТЦК та СП до у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях). Мобілізаційні розпорядження – видаються військовозобов’язаним (резервістам), які пройшли медичну комісію і визнані придатними до військової служби. Повістки – персональний документ, що оповіщує військовозобов’язаного. Розпорядження – видається начальниками (керівниками) ТЦК та СП і надсилається роботодавцю для оповіщення працівника. У законодавстві відсутній обов’язок прибувати до ТЦК та СП військовозобов’язаним, які тимчасово перебувають на території іншого міста (району в місті) у зв’язку з роботою або іншими обставинами. Такий обов’язок може виникнути тільки тоді, коли ви змінюєте своє місце проживання. Про заборону зміни місця проживання без дозволу начальника ТЦК та СП Така заборона існує і діє протягом воєнного стану. Вона передбачена Правилами військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Додаток 2 до Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022) Якщо ви плануєте змінити місце проживання на інше місто (район у місті), вам необхідно попередньо з’явитися до ТЦК та СП й отримати дозвіл від керівника (начальника) відповідного ТЦК та СП для зняття з військового обліку. Допускається зміна місця проживання онлайн, шляхом подачі Декларації місця проживання / онлайн реєстрація (раніше прописка). У такому випадку виникає обов’язок стати на облік у ТЦК та СП за задекларованим місцем проживання. Мобілізувати можуть і автівку Військово-транспортний обов’язок виконується в особливий період шляхом передачі підприємствами, установами й організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань (пункт 7 Положення про військово-транспортний обов'язок). Передача транспортного засобу можлива тільки за умовою отримання часткового наряду (під час воєнного стану) і тільки в межах лімітів вилучення ТЗ. Інформація про такі ліміти є таємною. Частковий наряд – розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, у якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Громадянам – власникам транспортних засобів частковий наряд надається в разі введення правового режиму воєнного стану. Будь-які інші документи (накази керівників ТЦК) не є підставою для передачі транспортних засобів. Додатково зазначаємо, що підприємства, установи та організації щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом 5 робочих днів із дати надходження відповідних запитів від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки зобов'язані надавати інформацію про транспортні засоби до ТЦК та СП. У свою чергу ТЦК та СП можуть не частіше одного разу на рік в особливий період перевіряти мобілізаційну готовність ТЗ і техніки, призначених для задоволення потреб ЗСУ. Передача ТЗ за частковим нарядом під час мобілізації здійснюється представникам відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Щодо повернення транспортних засобів власнику, то воно здійснюється протягом 30 календарних днів із моменту оголошення демобілізації через ТЦК та СП, які здійснили таке вилучення. Роботодавці зобов'язані здійснювати оповіщення Роботодавці зобов’язані здійснювати оповіщення своїх працівників тільки на підставі отриманого розпорядження керівника (начальника) ТЦК та СП і за встановленою формою. Таке оповіщення замінює собою повістку і встановлює обов’язки як для роботодавця, так і для працівника. Цей порядок врегульовано пунктом 47 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022. Роботодавці, які отримали розпорядження зобов’язані: Видати наказ/розпорядження про оповіщення та довести його до відома працівника під особистий підпис у частині, що стосується його прибуття до відповідного ТЦК та СП у визначений строк. Надіслати копію наказу/розпорядження у триденний строк до ТЦК та СП, який надіслав розпорядження про оповіщення. Якщо разом із таким розпорядженням була повістка, тоді вручити призовнику, військовозобов’язаному або резервісту таку повістку про явку за викликом. Письмово повідомити з наданням витягів із наказів/розпоряджень відповідний ТЦК та СП про працівників, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні. Підсумовуємо, що накази керівників (начальників) ТЦК та СП не можуть замінювати собою законодавчі правила й встановлювати додаткові обов’язки, тому просимо критично ставитися до інформації опублікованої в таких наказах. Умови відстрочки змінено Нагадуємо, що також змінилися підстави для надання відстрочки від мобілізації. Так, 30 червня Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023 №3161-IX (законопроєкт №9342). Зокрема, цим законом змінено підставу для відстрочки від мобілізації для окремої категорії військовозобов’язаних. Раніше відстрочка надавалася тим військовозобов’язаним, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Для отримання відстрочки було достатньо надати до ТЦК та СП (військкомату) документ про родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, Довідку до акта огляду МСЕК дружини, одного з батьків дружини або своїх батьків). Тепер відстрочку можуть отримати військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати. Щоб отримати відстрочку від мобілізації військовозобов’язаному, крім документів про родинні зв’язки та документів про встановлену інвалідність, необхідно підтвердити, що відсутні інші працездатні особи, які можуть їх утримувати. До працездатних осіб належать особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. До осіб, які втратили працездатність, – особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» №966-XIV від 15.07.1999). Обов’язок утримувати своїх батьків встановлено у статті 202 Сімейного кодексу України, при тому право на утримання виникає за умови, якщо батьки: є непрацездатними; потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру). При цьому отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, не свідчить про те, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. Непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону. (абзац 17 статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). На підтвердження утримання свої батьків (батьків дружини/чоловіка) можуть надаватись: договір про сплату аліментів; рішення суду, яким встановлений обов’язок сплачувати аліменти батькам. Щодо відсутності інших працездатних осіб, які зобов’язані утримувати батьків, то це питання неоднозначне, оскільки може бути двоє працездатних дітей, з яких тільки один утримує, проте обов’язок утримання залишається і в іншої працездатної дитини. Автор: Антон Маринич, провідний юрисконсульт Nota Group. Джерело: mind.ua

Кілька місяців гарячих обговорень, суперечок, нерозуміння та неприйняття анонсованих законотворцями змін, блокувань – і все-таки законопроєкт №8401 було ухвалено Верховною Радою 30 червня 2023 року, а 26 липня документ підписав Президент. Набрання чинності відбудеться вже завтра. Отже, з 1 серпня 2023 року буде скасовано воєнні податкові пільги та спецгрупу зі сплати єдиного податку (ЄП), закріплено перехідні положення щодо ПДВ, податку на прибуток, ЄП, врегульовано питання відповідальності щодо РРО, можливості працювати й сплачувати ЄСВ для самозайнятих осіб і відповідальності за сплату ЄСВ, розпочнуться перевірки ДПС. Раніше Mind в окремих матеріалах уже висвітлював, що зміниться для бізнесу. Сьогодні ж, напередодні набрання чинності законом, нагадуємо про його основні моменти. Докладно про зміни, які очікують на бізнес уже від завтра, розповіла Mind керівниця практики аутсорсингу бухгалтерського обліку та аудиту Nota GROUP Світлана Кучер. Законопроєкт №8401 містить зміни, які вже кілька місяців привертають увагу суспільства загалом і підприємців та бухгалтерів зокрема. Дехто обурюється, дехто висловлює беззаперечне невдоволення, переважна меншість  – розуміння. Серед цих змін – скасування спецгрупи єдиного податку, скасування пільг з Єдиного податку та Єдиного соціального внеску для ФОПів, початок перевірок ДПС, а також застосування всіх видів штрафів. Заміна 2%, або Бізнесу підготуватись Найбільшого резонансу викликало скасування 2% єдиного податку, а саме кардинальна зміна щодо умов припинення перебування на цій системі. До ухвалення зазначеного законопроєкту термін перебування на ній закінчувався після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Натомість законотворці різко та безжалісно встановили: «Платники єдиного податку третьої групи, які використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з 1 липня 2023 року втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом». Окремо слід зазначити, що довгий час лоскотали нерви підприємцям й умовами переходу з 2% єдиного податку, публікували різні думки та прогнози. Однак все ж законопроєкт закріпив право платника податку самостійно визначитися, на яку систему оподаткування перейти та подати відповідну заяву про відмову від застосування 2% ЄП. У разі неподання заяви платник автоматично переведеться на систему оподаткування, на якій перебував до обрання 2% ЄП. Усі новостворені суб’єкти, які відразу обрали спрощену систему оподаткування 2%, автоматично вважатимуться платниками ЄП третьої групи 5%. З огляду на неодноразові зміни прогнозів щодо скасування єдиного податку 2% та платників, які, погарячкувавши, завчасно перейшли з 2% ЄП на загальну систему, законотворці надали право перейти повторно до кінця 2023 року на спрощену систему за своїм вибором, подавши заяву. Звертаємо увагу, що в разі подання заяви до 1 вересня 2023 року вибрана система оподаткування запрацює вже з 1 серпня 2023 року. Платникам єдиного податку нудно не буде Ще одним із гострих питань щодо відміни єдиного податку 2% було врегулювання розрахунку річних лімітів і врахування чи неврахування вже отриманих доходів після переходу/повернення на іншу, відмінну від 2%, систему. Законопроєктом №8401 уже закріпили, що після 1 серпня 2023 року річний ліміт розраховується пропорційно кількості календарних місяців перебування на іншій, відмінній від 2%, спрощеній системі оподаткування, тобто не більше 5 місяців фактичного перебування до кінця 2023 року. Врегульовано питання щодо «технічного боргу» фізичних осіб єдинників, який відображається в електронному кабінеті за період із 1 квітня 2022 року до липня 2023 року – він не буде враховуватися та впливати на визначенні можливості перебування платника на спрощеній системі. Підприємцям на прифронтових територіях полегшили ситуацію Фізичні особи підприємці зберегли право добровільної сплати ЄП і ЄСВ для прифронтових територій (у тому числі територій можливих бойових дій). Передбачено звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері застосування РРО (крім торгівлі підакцизними товарами), якщо вони були вчинені на прифронтових територіях (у тому числі територіях можливих бойових дій). А також платникам ЄП без ПДВ матимуть можливість вказувати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою. «Нові» (старі) вимоги для платників ПДВ та податку на прибуток Суб’єкти господарювання, платники ПДВ автоматично повертаються до виконання своїх обов’язків. Законопроєктом №8401 ретельно прописані перехідні операції, зокрема донарахування компенсуючих зобов’язань до 31 жовтня 2023 року, а не протягом місяця. Донарахування визначені стосовно товарів і необоротних активів, зокрема з їх початковими залишками на момент переходу на 2% та використання на час перебуванні на спрощеній системі, – відсутні донарахування за роботи та послуги. Надана можливість скористатися податковим кредитом щодо імпортних товарів і необоротних активів. Окрему увагу варто звернути на податок на прибуток. Балансову вартість основних засобів слід враховувати за мінусом амортизації, яка була нарахована під час перебування на спрощеній системі. Врегульовані питання врахування податкових різниць щодо придбання та реалізації товарів, робіт, послуг у низько податкових нерезидентів і щодо перехідних операцій за товарами та послугами під час перебування на різних системах оподаткування. Тому бухгалтерам-загальносистемникам слід приділити увагу відповідним змінам. Перевірки та штрафи – за що? Звичайно, не можна залишити без уваги найбільш живе для всіх суб’єктів господарювання питання щодо відновлення перевірок. Очікуємо, що підписаний закон залишить мораторій на проведення планових податкових перевірок до припинення або скасування воєнного стану на території України. Виняток: платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері організації та проведення азартних ігор; надають фінансові, платіжні послуги. Також на період дії правового режиму воєнного стану на території України збережеться мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Суб'єкти господарювання звільняться від відповідальності за порушення вимог щодо застосування РРО, вчинені не лише під час воєнного стану, а й у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року (крім продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти, грального бізнесу). З 1 жовтня 2023 року відновлюється застосування штрафних санкцій за порушення порядку використання РРО/ПРРО (крім санкцій за порушення, що вчинені на окупованих територіях чи територіях бойових дій). Буде встановлено зменшений розмір штрафу штрафних санкцій (25% і 50% вартості товару замість 100% і 150% відповідно) за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документа або видачу розрахункового документа на неповну суму покупки, що застосовуються до ФОП – платників єдиного податку (до закінчення воєнного стану, але не довше ніж до 1 серпня 2025 року). Законопроєктом передбачено, що в разі сплати платником податків протягом 30 днів сум податків і зборів, донарахованих за результатами документальних перевірок, штрафні санкції не застосовуватимуться, а пеня не нараховуватиметься. Документальні та фактичні – проводити за певних умов Також звертаємо увагу: «Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного: доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування такими платниками податків; доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом; проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відсутності визначених цим підпунктом умов безпечного проведення перевірок, документальні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв'язку з такою відсутністю умов їх безпечного проведення, можуть бути зупинені за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу до усунення перешкод для їх проведення. Таке рішення оформлюється наказом, копія якого надсилається до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків копії такого наказу та інформації про дату та час його надіслання до електронного кабінету (відображення в електронному кабінеті). Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки. Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються на невикористаний строк. Водночас на період до завершення поновлених перевірок та/або завершення дії обставин, визначених у цьому підпункті, та/або усунення перешкод щодо проведення таких перевірок зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 цього Кодексу. У разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів із дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, скасовуються, а пеня не нараховується. Сума податкового зобов’язання, сплаченого в порядку, передбаченому цим абзацом, не підлягає оскарженню». Отже, настав час ухвалити невідворотнє рішення та нарешті кожному суб'єкту господарювання приділити увагу прицільному розгляду саме тих змін, які стосуються його діяльності в аспекті скасування пільг і перехідних положень, що досить детально висвітлені в законопроєкті. Автор: Світлана Кучер, керівниця практики аутсорсингу бухгалтерського обліку та аудиту Nota GROUP. Джерело: mind.ua

Сьогодні український бізнес відчуває кадровий голод. І на це є декілька причин. По-перше, тисячі чоловіків і жінок мобілізовані у військо та захищають наші кордони від ворога. По-друге, через бойові дії на території України мільйони людей виїхали за кордон у пошуках прихистку та безпеки. Йдеться в основному про жінок, дітей і літніх людей, але ці міграційні процеси суттєво вплинули на демографічний портрет працездатного населення в Україні. По-третє, дестабілізований психологічний стан співробітників впливає на ефективність праці, особливо коли йдеться про інтелектуальну роботу. Отже, бізнес перебуває в активному рекрутинговому процесі. Рашист в команді? Ринок праці зазнав суттєвого переформатування також через мільйони внутрішньо переміщених осіб. Не є таємницею те, що російська пропаганда занурила свої мацаки в інформаційний простір Сходу і Півдня України глибше, а ідеології, за які кремль воює в Україні, на жаль, знайшли свою підтримку серед деякої кількості тамтешнього (хоча і не тільки) населення. Тому непоодинокими є ситуації, коли при підборі нового персоналу в штат компанії з’ясовується, що потенційний співробітник є прихильником «русского мира». Що з цим робити? Звісно, можна вдаватися до методів «лагідної українізації» чи навіть не зважати на цей нюанс, керуючись конституційним правом кожного на свободу думки, слова і на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Але у такої позиції є декілька «але». Якщо цей прибічник рашизму не просто рядовий співробітник, а особа, наділена певними управлінськими повноваженнями чи працює у складі команди, на яку намагається вплинути – це може загрожувати великими ризиками. Про що така людина буде говорити з колегами під час ланчів, в курилці чи за кавою? Які наративи просуватиме і пропагуватиме? А якщо така особа буде не одна? Зрештою, у команді можуть працювати (і швидше за все так і є) співробітники, які абсолютно не толерують ідей російської пропаганди навіть в теорії; є співробітники, у яких хтось із сім’ї, рідних чи друзів перебуває на фронті, ціною власного здоров’я і життя випалює цей «русский мир», котрий нічого іншого окрім смерті та розрухи не несе. Ризики різного масштабу Наявність прихильника рашизму в колективі може обернутися як глобальними проблемами для компанії, так і серйозними внутрішніми конфліктами співробітників з протилежними поглядами. Сьогодні українці дуже гостро реагують на будь-які реверанси в бік росії, болісно сприймають посягання на наші кордони, незалежність, історію, культуру та цінності. Сьогодні кожна смерть від рук росії поглиблює нашу лють і ненависть. Тож навряд чи патріотично налаштовані співробітники будуть з мовчазною згодою сприймати поруч прихильника «русского мира». Усе це може мати згубну силу. А якщо людина публічно заперечує здійснення збройної агресії проти України або навіть закликає підтримувати росію – такі дії можуть потягнути обвинувачення в колабораціонізмі. Допуск в команду не просто прибічника «русского мира», а колаборанта – може обернутися (і швидше за все обернеться) неабиякими фінансовими і репутаційними втратами для бізнесу; проникнувши в компанію така особа може збирати комерційну та конфіденційну інформацію про компанію, впровадити шкідливе програмне забезпечення та багато чого іншого. Особливо актуальними такі ризики є для великих компаній, холдингових структур, які забезпечують сталість економіки країни, є надійним тилом економічного фронту. Не пересвідчившись в надійності нового співробітника, йому надається доступ до мережі, внутрішніх документів, конфіденційної інформації, відомостей, які можуть містити комерційну таємницю; він може бути наділений повноваженнями ухвалювати рішення – і ці рішення ухвалюватимуться не на користь вашого бізнесу. Зрештою, може з’ясуватися, що ваш новий співробітник – це агент з чіткими завданнями, які спрямовані проти національних інтересів. Тобто наявність прихильника «русского мира» у команді може потягнути серйозні внутрішні конфлікти, зробити обстановку токсичною. А наявність в колективі колаборанта – потягнути глобальні, масштабні ризики, які доведеться вирішувати у кримінально-правовій площині. Перевірка кандидата Отже, наш заклик до бізнесу є простим – перш ніж прийняти людину на роботу ретельно перевіряйте всі можливі джерела – інтернет, соцмережі, блоги, відеохостинги, форуми, загальнодоступні спостереження, звіти, статті, доповіді, публікації; під час інтерв’ю чи співбесіди цікавтеся ставленням кандидата до збройної агресії росії в Україні, перевіряйте його на чесність і порядність. Наприклад, можна застосувати систему оцінки персоналу «Midot». Це провідний експерт з прогнозування благонадійності кандидатів на роботу та оцінки ризиків деструктивної поведінки співробітників. Зрештою, всебічна перевірка кандидата на посаду є важливою і для мирних часів: чи зазначив він правдиву інформацію в анкеті, чи притягувався він до будь-якої відповідальності у минулому та інше. Під час війни – необхідність такої перевірки зростає в рази. Окрім перевірок на прихильність ворогу, обов’язковою є також перевірка того, чи не включена людина в санкційні списки. Через тривалу російську агресію з кожним днем цей список збільшується. Така перевірка є актуальною не лише для нових співробітників, а й для контрагентів. Задля економічної сталості та репутаційної безпеки бізнесу і задля комфортної роботи колективу (наскільки взагалі це можливо в сучасних реаліях) не можна допускати, щоб усередині колективу завівся рашист чи колаборант. Людині, яка сповідує наративи кремля одна дорога – в росію. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group Джерело: eba.com.ua

Під час війни в Україні багато громадян вимушені змінити місце проживання. В тому числі з цим стикаються військовозобов'язані чоловіки віком 18-60 років. Чи справді щоразу під час переїзду їм треба брати дозвіл у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки? У коментарі РБК-Україна розповів адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич пояснив, як діє це правило під час воєнного стану. Заборона змінювати місце проживання військовозобов'язаними справді існує і діє протягом воєнного стану, каже фахівець. Вона передбачена Правилами військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Цю інформацію можна знайти в Додатку 2 до Постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року. "Якщо ви плануєте змінити місце проживання на інше місто (район у місті), вам необхідно попередньо з’явитись до ТЦК та СП та отримати дозвіл від керівника (начальника) відповідного ТЦК та СП для зняття з військового обліку", – пояснює Антон Маринич. Але в цих правилах також є й певні виключення. "Допускається зміна місця проживання онлайн. Для цього треба подати Декларацію місця проживання/пройти онлайн-реєстрацію (раніше – прописка). В такому випадку виникає обов’язок стати на облік в ТЦК та СП за задекларованим місцем проживання", – додає він. Нагадаємо, поки в Україні триває мобілізація, військовозобов'язані чоловіки можуть отримувати повістки. Але далеко не для всіх це означає призов на фронт, однак неявка до військомату загрожує відповідальністю. Під час мобілізації в Україні повістки військовозобов'язаним можуть вручати будь-де. Але є важливий нюанс: такий документ людина має отримати особисто, і після отримання поставити свій підпис. Антон Маринич розповідав РБК-Україна, чи законно вручати повістку через родичів. Автор: Антон Маринич, адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Війна звела до абсолюту суспільний запит на справедливість у різноманітних її проявах. Українське суспільство більше не влаштовує той стан речей, який існував раніше. Занадто велику ціну ми платимо за гідне майбутнє. Кожен із нас на своєму місці має робити для перемоги максимум і навіть трохи більше. Позбавлений бюрократичних кайданів, які суттєво стримують розвиток державного сектору, бізнес може стати реальним агентом змін, утверджувати ті цінності, які сьогодні дорогою ціною виборюються на полі бою. Парадигмі «Nothing personal, it’s just business» немає місця у нашому сьогоденні. Той, хто зрозуміє цю просту істину не просто залишатиметься «на плаву», а й робитиме свій внесок у майбутнє. Ось декілька трендів, які обумовлюватимуть розвиток бізнесу у найближче десятиліття. Дослідження «Future of Work 2030: як підготуватись до змін в Україні» прогнозує, що у найближче десятиліття Україна зіштовхнеться з безпрецедентно масштабними змінами. Ці зміни будуть продиктовані не лише зміненими запитами післявоєнного суспільства, а й глобальними трендами: технологічним прогресом, диджиталізацією, глобалізацією та кліматичними змінами. Для того, щоб зберігати конкурентоздатність, українській економіці доведеться йти пліч-о-пліч з цими тенденціями. А українському бізнесові, який є головною артерією життєздатності економіки, — стати в авангарді цих всеосяжних та інтенсивних трансформацій. Фото: Октава Капітал   Це дослідження також попереджає: у найближче десятиліття молодь очікуватиме участі компанії в розв’язанні екологічних і соціальних проблем суспільства, лідерських позицій щодо нагальних соціальних, економічних проблем. Що? Ви апелюєте до того, що споживачами вашого продукту чи послуги є не молодь? У такому разі замисліться над тим, що через декілька років ця молодь стане вашим основним кадровим потенціалом. І саме ця молодь не даватиме компанії другого шансу у питанні корпоративної соціальної відповідальності. Репутація цінуватиметься понад усе. Фото: Октава Капітал Курс на соціальну відповідальність Отже, бізнес має не лише відповідально ставитися як до свого продукту, так і до свого споживача, а й декларувати активну соціальну позицію. Війна в Україні лише загострила ці запити. Суспільство, яке щодня «бомбить» (у буквальному і в переносному значені цього слова) від російських ракет, — не толерує жодних реверансів у бік агресора, оголошує бойкот компаніям, які не вийшли з російського ринку. Виявлений будь-який зв’язок бізнесу, політика чи чиновника з росією — означає буквально фінансове чи професійне самогубство. Українське суспільство, зранене війною, більше не розпізнає напівтонів, не сприймає напівправди. Орієнтація на соціально відповідальний бізнес є світовим трендом. Компанії мають дбати про своїх співробітників. І йдеться не лише про впровадження гнучкого графіка і формату роботи, перетворення управлінської культури та трансформації комунікативного підходу, а й про те, що ефективно конкурувати зможуть лише ті бізнеси, які виявляють турботу про фізичний і психічний комфорт працівника. За даними МОЗ України, близько 15 млн українців потребують психологічної підтримки через війну. Згідно з дослідженням Gradus Research, 57% українців пережили певну травматичну подію, яка стосувалася них самих та їхніх близьких. Бізнес має всіляко дбати про підтримку ментального здоров’я своїх співробітників, допомагати впоратися з емоційними стражданнями, розвивати антикрихкість та стресостійкість. Отже, війна в Україні не послабила вимоги до соціальної відповідальності, а навпаки — лише посилила їх. Україна щодня виборює своє право на існування і право на майбутнє для прийдешніх поколінь. Кожен з нас несе відповідальність за це майбутнє. Фото: freepik ESG — більше ніж просто абревіатура Певними орієнтирами у поступальному глобальному рухові вперед є Цілі сталого розвитку ООН. Це ухвалені до 2030 року ключові напрямки розвитку країн цивілізованого світу, які мали б вивести людство на траєкторію життєстійкого розвитку. Цілі сталого розвитку є одними із визначальних для міжнародного бізнесу при побудові стратегій і політик. Декілька років тому, глобальним світом почала ширитися і розвиватися концепція ведення бізнесу за принципами ESG, що розшифровується як екологічна, соціальна та управлінська сталості (Environmental, Social, and Governance, ESG). Перший компонент передбачає різноманітні екологічні проєкти; другий — заходи щодо взаємодії з суспільством, а також з персоналом; цей компонент, зокрема, про піклування, навчання та інклюзивність. Третій компонент — про прозорість діяльності компанії, нульову толерантність до корупції, вибір бізнес-партнерів. Війна на європейському континенті, яка стала найбільшим безпековим викликом після Другої Світової війни, — похитнула підвалини Цілей сталого розвитку ООН, які орієнтуються, серед іншого на партнерство, мир, справедливість та сильні інститути. Війна в Україні стала справжнім краш-тестом й для світового ESG-тренду. Адже відмова від співпраці з країною-агресором — це також про ESG-цінності. Фото: Октава Капітал   Збройна агресія росії в Україні стала лакмусовим папірцем міцності та дієвості задекларованих сталих принципів і трендів. Одні компанії досі вирішують вони «до красивих» чи «до розумних», а тим часом продовжують збагачуватися за рахунок рублів, заплямованих кров’ю українців. Інші ж — з перших днів вторгнення покинули російський ринок. Ті перші поступово стають вигнанцями цивілізованої спільноти. А другі - активно демонструють ESG-свідомість та високі ціннісні орієнтири. Це свідчить про те, що глобальні цілі та глобальні ESG-тренди витримали перевірку війною. Тож українським компаніям слід пильніше придивитися до цих трендів. Війна не є приводом для того, щоб відмовлятися від ідей сталого розвитку чи ESG-трендів. Навпаки, для того, щоб подолати наслідки соціальної кризи, реалізувати проєкти, направлені на відбудову країни, буде потреба у значних інвестиціях. І для потенційних інвесторів хорошим сигналом стане те, що бізнес в Україні є ESG-свідомим. Фото: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group ESG — це не просто модний тренд, це те, що бізнес може зробити для захисту і упередження криз, а також для інвестування в майбутнє України. Яким чином? Завдяки зменшенню негативного впливу на довкілля, слідуванню соціальним потребам (зараз головною понтонною є допомога, що наближує країни до перемоги), прозорості та відкритості, високим професійним стандартам, програмам кадрового резерву, централізованою моделлю системи управління ризиками та внутрішнього контролю. Принаймні, такі ESG-цінності обрала для себе група компаній «Октава». Якщо кожен український бізнес обере такий шлях, це стане неоціненним внеском в майбутнє України, як квітучої, перспективної держави, яка є відкритою для іноземних інвесторів. Направду, посадити дерево може кожен із нас. Як і кожен з нас може проявляти абсолютну нетерпимість до корупції, дбати про своїх співробітників та колег, допомагати один одному, підтримувати один одного, бути чуйними, співпрацювати з волонтерами, благодійними організаціями чи місцевими органами влади задля подолання соціальних криз. Це те, що не вимагає великих фінансових затрат, але це саме те, що закладає підвалини для того, щоб наше завтра було світлішим. Фото: freepik Капітал першого рангу Глобальна перспектива сьогодні керує світом. Змінюються соціальні контексти, технології, геополітична та демографічна ситуації (загальним трендом є те, що населення планети старіє: за підрахунками ООН, до 2025 року у всьому світі налічуватиметься 2,1 мільярда людей віком понад 60 років). Справжнім викликом для бізнесу є необхідність ведення «холодної війни» за таланти та за кваліфікованих співробітників.qПереоцінити пріоритети працівників змусив ще локдаун. За цей період мільйони людей у всьому світі втратили роботу, а загальний рівень добробуту суттєво знизився. Утім, локдаун допоміг засвоїти деякі позитивні уроки, наприклад те, що ефективно працювати співробітники можуть й з дому, що комфортне середовище праці є великою перевагою. Фото: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group В Україні кадрова ситуація ще драматичніша, адже з пандемії ми одразу ввійшли в повномасштабне вторгнення, яке досі триває. З початку великої війни, за даними верховного комісара з питань біженців ООН, близько 9 млн українців стали біженцями (і це переважно жінки, діти, літні люди). Скорочення робочої сили, гендерний дисбаланс та міграція людей за кордон призвели до браку фахових співробітників. Ця тенденція лише загострюватиметься. Отже, на Україну (зрештою, як і на світ) насувається новий тренд: масове переформатування ринку праці. Першу скрипку в цьому процесі відіграватиме зміна парадигми політик управління людським капіталом. Ці політики визначатимуться у нових підходах до комунікації, корпоративної культури, гнучкості роботи. Зросте рівень відкритості та делегування повноважень, а статуси не відіграватимуть колишньої ролі - все це призведе до зміни лідерства як такого та зменшення контролю. Конкурентною в очах співробітника буде компанія, яка не лише пропонує привабливі та гнучкі умови праці, зручне середовище для праці, а й хороші можливості для зростання, навчання, високі корпоративні цінності, повагу до інакшості. Компаніям майбутнього слід відмовлятися від застарілих уявлень, стереотипів та обмежень. Бути екологічно і соціально свідомими. Цінувати різноманітність. Управління людським капіталом — це важлива складовою успіху будь-якого бізнесу. Це буде нова реальність, у якій гнучкість, динамічність і довгостроковий вплив на суспільство є основними факторами нової корпоративної екосистеми. Фото: Октава Капітал Комплаєнс на всіх рівнях Про важливість запровадження комплаєнс-політик в Україні говорили задовго до великої війни. Це той тренд, який вже перестав бути модним. Він є життєво необхідним. Крім того, Україна задекларувала незворотність європейського курсу та європейську ідентичність Українського народу. А надання в червні 2022 року Україні статусу кандидата на членство в ЄС утвердило ці прагнення. Тож бізнес, який прагне працювати на європейському ринку, зобов’язаний у своїй діяльності відповідати внутрішнім та зовнішнім вимогам, нормам та стандартами Європейського Союзу. На економічній мапі європейського ринку немає місця для компаній, які вперто працюють методами 90-х. Компанія з такою системою ментальності є приреченою на вимирання. Той, хто тримається за минуле не зможе адаптуватися у сучасній системі економічних координат, основу якої складає прозорість діяльності на всіх рівнях. Фото: Октава Капітал   Зрештою, комплаєнс є обов’язковою вимогою не лише для приватного сектору. Прозорість діяльності, громадський контроль і публічність — це основні фактори, які сьогодні висуваються до державних органів. Щоправда, державному сектору належить подолати тривалу дорогу до відмови від радянського мислення. Віримо, вони подужають цей шлях. Прозорість і публічність взаємовідносин є індикаторами ефективної взаємодії бізнесу і держави. У сучасному суспільстві держава не може бути антагоністом бізнес-середовища. Навпаки — держава має бути основним партнером бізнесу. Міцна, стійка взаємодія державних інституцій та приватного сектору гарантує поступальний рух вперед. У європейському майбутньому України не може бути місця для корупції. На жаль, ситуація в Україні свідчить про те, що це негативне явище ми ще не викорінили, але є й хороша новина — ми в процесі. Антикорупційні правоохоронні органи сьогодні втілюють суспільний запит на справедливість на практиці. Усі ці корупційні чистки на різних рівнях функціонування держави є незворотним етапом трансформації країни, яка щодня платить надвелику ціну за право називатися європейською.

Під час мобілізації в Україні повістки можуть вручати будь-де: на вулиці, в готелях, торгових центрах тощо. Але є важливий нюанс: такий документ людина має отримати особисто, і після отримання поставити свій підпис. У коментарі РБК-Україна адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич пояснив, чи можуть вручати військовозобов’язаним повістки не особисто, а через їхніх родичів. Чи можна вручити повістку через родичів: головне Вручення повісток військовозобов’язаним через родичів не передбачено законодавством. Законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлює чіткі вимоги до форми повістки, місця вручення та коло осіб, що можуть їх вручати, звертає увагу Антон Маринич. "Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів" № 1487 від 30 грудня 2022 року визначено перелік уповноважених осіб, які можуть вручити повістку. При тому, на родичів або інших близьких осіб військовозобов’язаного такі обов’язки з вручення не покладаються", – каже фахівець. При цьому є окремі вимоги для призовників. А саме – незалежно від того, чи була отримана повістка, призовник зобов’язаний прибути до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, звертає він увагу. "Законодавцем були прийняті зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", відповідно до яких під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться", – підсумовує Антон Маринич. Раніше стало відомо, що деяких чоловіків, які зняті з обліку в ТЦК, не випускають за кордон. Антон Маринич пояснював РБК-Україна, чи справді можутьне випускати за кордон знятих з військового обліку чоловіків. Також фахівець вказав на те, як під час дії воєнного стану працює легальний спосіб виїзду чоловіків за кордон. Автор: Антон Маринич, адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Протягом останнього десятиліття правила внутрішньої комунікації докорінно змінилися. Потужний розвиток комунікаційних засобів, глобалізація інформаційного простору, розмиття меж work-life balance продиктували нові умови для побудови внутрішнього діалогу з командою. Одним із переломних моментів комунікаційної політики стала пандемія, яка буквально змусила весь світ сидіти вдома. Оговтавшись від шоку й опанувавши дистанційні комунікативні інструменти раптом виявилося, що такий формат роботи може бути зручним не лише для інтровертів. Тепер межі робочого й особистого, коли працювати можна з дивану у вітальні, стали ще більш розмитими. Змінило внутрішню комунікацію і повномасштабне вторгнення росії. Комунікація стала менш формальною, більш чуйнішою та відкритішою. Тепер індивідуальні запити колег не сприймаються як примха чи особливе ставлення, а є нагодою вберегти цінного працівника, допомогти йому впоратися з емоційними, психологічними чи навіть безпековими викликами, спровокованими війною. За загальним правилом, комунікаційні політики спростилися, стали менш суворими, офісна атмосфера – більш неформальною, а спілкування в офісному житті, об’єднане спільним ворогом, потеплішало. А ще, люди почали більше цінувати свій час – це також вплинуло на робочі комунікації.  Чому варто дотримуватись певних правил у внутрішніх комунікаціях і які 10 заповідей у цій сфері не варто порушувати, розповіли Mind директор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар і керівник із маркетингу та піару компанії Віолетта Гарбар. Заповідь 1: не помножуйте інформаційний шум Опрацювання будь-якої інформації (позитивної чи негативної) потребує зусиль від організму. Постійне напруження мозку під час отримання нової інформації призводить до психічного виснаження. Уявіть собі, ви можете споживати навіть позитивні новини і при цьому емоційно виснажуватися. Річ у тім, що цієї інформації стало забагато. Війна не додає позитивних новин, навпаки, повідомлення про втрати на фронті та серед цивільного населення, наслідки чергових масованих ракетних ударів боляче резонують у кожному з нас. Ми маємо свідомо підходити до множення інформаційного шуму, особливо в час емоційних потрясінь. Відповідальність за це лежить на кожному з нас. Інформаційна гігієна має стати певним внутрішнім фільтром заради себе й заради тих, хто нас оточує. Комунікація з колегами забирає левову частину робочого дня, а іноді й вечора. Тож перша заповідь, якої треба дотримуватися в офісі або в офіційних чи неформальних робочих чатах, – зменшити обсяг зайвої, несуттєвої, неважливої інформації, не відволікати колег від виконання їхніх основних завдань. Намагайтеся уникати новин про війну. Більшість ваших колег із доступом до інтернету мають можливість самостійно оновлювати новинні стрічки. При цьому вони мають право самі обирати, чи потрібна їм ця інформація, у яких обсягах і наскільки часто. До офісного інформаційного шуму можна віднести також: плітки, чутки; негативні новини; новини особистого характеру, власні переживання. Як обмежити себе від інформаційного шуму? Оберіть час (один раз чи двічі на добу), коли вам хочеться почитати новини. Щоб цей вибір став звичкою, зробіть його частиною якогось ритуалу. Наприклад, читайте стрічку новин, коли п’єте чай чи каву в обід. Окрім внутрішнього спілкування, часто доводиться долучатися до ділової комунікації. Основними орієнтирами ділової комунікації є такі: висловлюйтеся коротко і зрозуміло; уникайте зайвої «води», не заглиблюйтеся в деталі, які не стосуються справи; не повторюйтеся. Здавалося б, такі прості й всім зрозумілі правила, але ними кожен із нас часто нехтує у професійному чи особистому житті. Спокуса донести своє міркування до інших вух може бути настільки великою, що ми будемо перефразовувати цю думку знову й знову. І головне, пам’ятаймо – у часи підвищеного інформаційного шуму кожен із нас може зробити щось для мінімізації зайвої інформації. Заповідь 2: обирайте оптимальний канал для повідомлення Перехід на дистанційний режим роботи, постійні zoom-зустрічі, десятки електронних листів і сотні повідомлень у месенджерах стали красномовним свідченням того, що «докризові» комунікаційні інструменти більше не діють. За останнє десятиліття суттєво змінилися комунікаційні тренди. Один із них – телефонувати лише в крайньому разі. Справжнім моветоном вважається так звана подвійна комунікація: відправити лист на електронну скриньку чи повідомлення в месенджер, а потім зателефонувати й повідомити про відправлення цього листа чи повідомлення. А те, що на голосові повідомлення можна відповідати картинкою з QR-кодами, – уже стало потішним мемом. У всьому цьому має бути міра. Авжеж, якщо у вас важливе і термінове повідомлення, краще зателефонувати чи вдатися до «подвійної комунікації». Головне цим не зловживати. Спробуємо зорієнтувати з найоптимальніших каналів комунікацій. По-перше. Усі важливі перемовини й обговорення ведуться в поштовій скриньці. Одна з причин – у месенджерах повідомлення можна видалити. А електронний лист – це документ, який фіксує всі домовленості і може за потреби слугувати доказом у суді. Крім того, поштові агенти мають зручний пошук і там складно загубити той чи інший важливий лист. По-друге. Не вважається правилом хорошого тону телефонувати незнайомій людині. І насправді в епоху існування десятків месенджерів, цього ніхто не любить. Ви готуєтеся до потенційної телефонної розмови, а ваш співрозмовник – ні. Спонтанні запитання навряд чи стануть запорукою побудови конструктивного діалогу. Своїм несподіваним дзвінком ви ставите людину «по інший бік дроту» в незручне становище й ризикуєте зіпсувати перше враження про себе, навіть якщо після цього ви напишете класного і змістовного електронного листа. Зрештою, дедалі частіше телефонний дзвінок асоціюється з чимось неприємним – «щось трапилося». Це, мабуть, перше, що спадає на думку, коли на екрані телефона висвітлюється контакт керівника чи колеги, з яким зазвичай спілкуєтеся лише в месенджерах. А дзвінок із невідомого номера може завдати ще більше клопоту. Банк пропонує кредит, нав’язливі інтерв’юери просять долучитися до опитування, школа англійської (всоте!) пропонує пройти навчання – усе що завгодно, крім приємної розмови. У професійних колах діє негласне правило: не телефонуй, якщо питання не горить і його можна розв’язати листуванням. Інакше дзвінок може бути розцінений як втручання в зону комфорту чи на особисту територію. Навіть якщо про це не скажуть, вони про це замисляться. Краще напишіть – так ви не дратуватимете людину своїм вторгненням і дасте їй час обміркувати відповідь. Звичайно, є робочі моменти, які вимагають негайного втручання, авжеж є нюанси, які простіше пояснити у слухавку. Іноді треба нагадати про себе. А часом квапити когось за допомогою дзвінків – це і є ваша основна робота. Та все це примітки до основного правила. Є ще винятки – і це особисті контакти: батьки, найближчі друзі, з якими звичка особистого спілкування вироблялася роками й стала вкоріненою частиною вашої комунікації. Усе інше – не в радість ані вам, ані вашому співрозмовнику. Тож не забувайте: етикет сучасності – телефонувати якомога рідше. По-третє. Голосові повідомлення – це вбивці внутрішньої комунікації. Голосові повідомлення є прийнятними, якщо хочеться почути голос коханої людини чи іншого способу прокомунікувати з другом, окрім як записати аудіо, у природі не існує. Але немає такої штатної ситуації, яка б виправдовувала надсилання голосового повідомлення в загальний робочий чат колег. У роботі головне чіткість поставлених завдань і висловлювань, а не глибина чи тембр вашого голосу. По-четверте, дотримуйтеся дистанції. Це правило людство засвоїло ще з часів пандемії. Але в онлайн-комунікаціях також слід дотримуватися дистанції. І кожен комунікаційний інструмент (імейл, месенджер, телефонний дзвінок) має свою дистанцію: Нормальний час очікування відповіді на електронну скриньку – одна-дві доби. Якщо ви відправили листа сьогодні ввечері, чекайте на відповідь завтра протягом робочого дня; Месенджери мають ближчу дистанцію. Хорошим тоном вважається відповідь на повідомлення упродовж одного робочого дня. Телефонний дзвінок – дистанція на відстані декількох телефонних гудків, тут і зараз. Не зловживайте нею. Також не варто забувати про такі елементарні правила, як писати колегам по роботі лише в робочий час, якщо інше не було обумовлено заздалегідь. Якщо ж усі учасники завдання попередньо домовилися відправляти матеріали в міру їхньої готовності навіть поза робочим часом, і це лише прискорить досягнення загального результату, у такому разі у вас є «зелене світло» писати в будь-який час, якщо це не буде порушенням ділового етикету. Якщо ж такої домовленості не було, вирішуйте питання лише в робочі години. Заповідь 3: не ставте зайвого в копію Часто причиною множення інформаційного шуму є надходження листів, які вас не стосуються, долучення до чатів чи груп, у яких обговорюються нерелевантні вам питання. У цієї медалі є другий бік: ретельно обирайте, кого ставити в копію вашої ділової переписки, кого додавати в черговий робочий чат чи запрошувати в групу або на подію в фейсбуці. Окрім того, потрібно чітко розмежовувати потребу написати те чи інше повідомлення в загальну групу співробітників чи колезі особисто; обговорювати те чи інше питання з колегою наодинці чи при всіх. А як працювати з конфліктними ситуаціями, акцентувати на помилці, яку допустив колега, надавати зауваження – приватно чи назагал? Індикатором відповіді на ці запитання може бути кількість адресатів. Якщо ваше повідомлення стосується конкретного колеги – напишіть йому особисто. Якщо ж питання стосується групи колег – краще обговорити все в загальному чаті, аби уникнути переказувань чи хибних інтерпретувань чужих відповідей. Так само й з конфліктами – ефективніше вирішувати їх із безпосередніми учасниками непорозуміння. Будь-які зауваження варто робити тет-а-тет, а не публічно. Якщо ваша претензія виявиться необґрунтованою, доведеться так само публічно спростовувати інформацію чи перепрошувати. Якщо є можливість зустрітися, то особиста зустріч може виявитися ефективнішою за листування – ви зможете бачити реакцію людини. Важливо зважати й на формат зауваження: якщо ви хочете конфлікту, ви звинувачуєте. Якщо ж прагнете уникнути конфлікту, робіть акцент не на своїх особистих бажаннях і невдоволенні, а на загальному завданні. Пам’ятайте, що плітки й чутки не є ефективною комунікацією в офісі чи в електронному спілкуванні з колегами. Тож навіть якщо ви пишете одній людині в приват – пишіть лише те, чим можна поділитися з іншими. Уникайте таких формулювань і слів, за які вам може бути совісно перед колегами, якщо ваше повідомлення буде переслано іншим. Просте правило, яким часто нехтують – робочі чати для роботи. В умовах віддаленої роботи практично все спілкування з колегами перейшло в чати. Досить поширеною стала помилка, коли робочий чат завалюють неробочою інформацією, намагаючись імітувати живе спілкування в офісі, коли обговорюється все і це читають усі. Звісно, якщо ви лише зараз перейшли з офлайну на дистанційку, то такий формат обговорення може стати певною буферною зоною, яка допоможе колегам адаптуватися до зміни робочого середовища. Але дуже швидко такий формат комунікації набридне і ви закликатимете до конструктиву. За загальним правилом, усе, що не стосується роботи, не повинно бути в загальному чаті. Якщо ж вам кортить поділитися з колегами сміховинкою – створіть неформальний чат співробітників, долучіть туди тих, кому це буде цікаво, і пам’ятайте про першу заповідь внутрішньої комунікації. Заповідь 4: слухайте колегу свого Через багатозадачність і стресовість людям важко зосередитися на чомусь одному, сфокусуватися на конкретному моменті, слухати співрозмовника і справді чути, що він каже. Багатолюдні zoom-зустрічі, робочі переговори – це невід’ємні активності нашого робочого життя. Важливо стежити за перебігом подій на таких зустрічах і слухати їхній зміст, навіть якщо у вас горять дедлайни в сотні інших важливих завдань. Як змусити себе повернутися до суті обговорення? Є декілька простих вправ: порухати пальцями ніг, підсумувати сказане, занотовувати важливі фрази; перемикнути увагу. Наш мозок часто уникає того, що відбувається зараз. Тому важливо зосереджуватися на тому, що відбувається в цьому моменті. Якщо ж уважно слухати зараз ви не можете – краще попередити про це організатора зустрічі чи співбесідника, і перенести спілкування на зручніший час. Слухайте – це найважливіша навичка для бесіди. Навіть, якщо ви більше любите говорити чи вам дуже подобається ваш голос. Говорити самому простіше і приємніше. А ось щоб слухати, потрібно докладати зусиль і витрачати енергію. Без цих зусиль конструктивної розмови не вийде. Ви просто по черзі вимовлятимете зв’язані більшою чи меншою мірою думки. Не відволікайтеся. Якщо ви посередині ділової розмови, постарайтеся не планувати, що приготувати на вечерю чи розмірковувати про неприємну розмову з керівником. Якщо хочете завершити розмову, зробіть це, але не продовжуйте бесіду, думаючи про щось своє. Поважайте свого співрозмовника. Як сказав телеведучий Білл Най: «Кожен, з ким ви знайомитеся, знає щось, чого не знаєте ви». Щоб дійсно почути співрозмовника, постарайтеся на час відкинути власні погляди, відкритися цим новим знанням. Стежте за перебігом розмови. Часто під час наради чи заходу нам в голову приходить якась думка і ми припиняємо слухати співрозмовника, розмірковуючи лише про те, що запитаємо самі. Часто трапляється так, що на запитання, яке визріває в нашій голові, спікер уже відповів. Але ми були настільки зайняті своїми думками, що прослухали цей момент. Аби уникнути таких ситуацій, навчіться відпускати зайві думки. Вони приходитимуть і йтимуть, а ви не чіпляйтеся за них. Заповідь 5: правильно поставлене запитання – це половина відповіді Чи розмовляєте ви однією мовою з керівництвом і колегами? Здавалося б таке очевидне запитання має небуквальне значення. Одне з правил ефективної комунікації – говорити на зрозумілій всім учасникам процесу мові. Тож, якщо вам незрозуміле питання чи завдання, краще уточнити й перепитати, а не зробити «так ,як зрозумів», а потім вдаватися до кризового менеджменту, аби виправити ситуацію чи витрачати особистий час для того, щоб переробити завдання. Запитання треба ставити коректно та ввічливо, формулювати їх коротко й зрозуміло, просто, але не примітивно, потрібно дотримуватися логіки побудови запитання. Якщо чогось не знаєте – так і скажіть. Ви не можете бути експертом абсолютно з усіх питань. І це нормально. Заповідь 6: (не) допомагайте тому, хто тоне Такі ситуації траплялися, мабуть, у кожному колективі: коли звичайну ввічливість і доброзичливість одного колеги, інший колега (особливо новенький) розцінює як можливість окупувати час, увагу й ресурс першого. Простіше кажучи – «вилізти на голову». Звісно, кожен член команди має допомагати один одному задля досягнення загальної мети проєкту. Але допомагаючи іншим не варто забувати про свої завдання. Метою в будь-якій роботі має бути досягнення найкращих результатів, а не здаватися хорошими. Достатньо поширеною є помилка, коли хороші, ба навіть дружні стосунки з колегами, а не ефективність роботи ставитися на перше місце. Такий підхід може бути виправданим, якщо ви прийшли на роботу, щоб знайти друзів, а не проявити свої найкращі здібності, заробити грошей і професійно розвиватися. Якщо чиїсь помилки, вчинки, недоліки, нескінченні прохання про допомогу, зловживання робочим часом заважають іншим і шкодять досягненню спільної мети – не бійтеся про це сказати. Не давайте порад, про які вас не просять. Але із цього правила є виняток: непрохана порада є допустимою, якщо без неї може статися щось непоправне. Заповідь 7: пам'ятайте про такт у роботі За останнє десятиліття змінилися не лише правила внутрішніх комунікацій, а й правила ділового етикету. Наріжними каменями ділового етикету стали людяність, простота й щирість. Основні правила такту можна сформулювати так: Усе, що зменшує ефективність інших – під забороною. Що б ви не робили на роботі, пам’ятайте: поруч із вами інші люди. Якщо ваші дії знижують ефективність іншого співробітника, ви – шкідник. Хтось не вміє тихо говорити, хтось слухає музику так, що навіть через навушники її чують інші члени команди. Можливо, в якихось офісах дозволено обідати за своїм робочим столом, але ж хтось може дотримуватися дієти або бути на лікуванні. Так, ваш стіл – це ваші особисті кордони. Але запахи або звуки обмежити складніше. Тому рибу в маленькому офісі краще не їсти навіть на кухні. Іноді компанії ухвалюють рішення бути «прогресивними» і нікому нічого не забороняти – хоч музику слухайте, хоч курку руками їжте. У підсумку все розвалюється, тому що всіх щось дратує, але всі мовчать. У такій ситуації мовчання – це хибне уявлення про вихованість. Бути вихованим і ввічливим – не означає робити все, щоб не образити людину. Це означає вміти підібрати коректні слова, щоб без образ пояснити іншому свої вимоги або побажання. Ось декілька правил, які допоможуть «прокачати» вашу тактовність: Вмикайте телефон на беззвучний режим, не говоріть голосно, а приватні розмови не ведіть у приміщенні загального користування. Важливу робочу зустріч краще провести в конференц-залі, а якщо такої можливості немає – уточніть сусідів по офісу, чи не заважатиме їм ваша зустріч із робочого місця. Переходьте на «ти» лише після того, як ви домовилися про це з колегою. Виняток із цього правила: якщо ви спілкуєтеся англійською. Захворів – сиди вдома. Сексизм і гендерна дискримінація – це пережитки минулого. У прогресивних компаніях, які сповідують європейські та демократичні цінності, немає місця для такої негідної поведінки. Дружні стосунки і фамільярність – це дві великі різниці, відчувайте її. Фамільярності також краще уникати, ви ж вихована людина. Заповідь 8: поважайте різність Усі люди різні. Вони не гірші й не кращі – вони інакші. Кожен член команди є унікальним, зі своїм темпераментом, світоглядом, уподобаннями, досвідом і навіть швидкістю виконання завдань. Для того щоб команда ефективно будувалася на принципах взаєморозуміння, потрібно поважати один одного та зважати на особливості, які й роблять нас унікальними. Не порівнюйте свій досвід із досвідом вашого колеги – вони ніколи не бувають однаковими. А навіть і схожий досвід на кожного впливає по-різному. Заповідь 9: полюбіть ближнього свого Неважливо яка у вас посада чи ранг у компанії – спілкуючись з колегами, потрібно поважати один одного, бути привітним і доброзичливим. Тільки, будь ласка, не перегинайте палицю, адже від надмірної ввічливості до лицемірства – один крок. Дбайте про колег – турбота про людину є найкращим проявом ввічливості. Вітаючись із колегою, дотримуйтеся «золотої середини» між дружністю й сухим тактом. Будьте доброзичливі й відкриті, але при цьому контролюйте, щоб ваша поведінка не стала фамільярною. Простота, щирість, відсутність упереджень і готовність до співпраці тепер цінуються набагато більше, ніж формальні етикетні правила, які були актуальні в минулому. Заповідь 10: не обговорюйте теми-табу в колективі Деякі компанії ухвалюють перелік тем, заборонених для обговорення в колективі, на рівні правил чи політик. Інші компанії – менш радикальні у своїй операційній діяльності. Але факт залишається фактом – є низка тем, які не заведено обговорювати у пристойній компанії. Загальноприйняті заборонені теми: теми пов’язані зі смертю; інтимні теми та плітки про інтимне життя колег; релігія та святині; хвороби; фізичні особливості людей. Умовно заборонені теми: політика; діти; гроші та статус; вік. Існують також теми, які категорично заборонено обговорювати через те, що наслідки таких обговорень можуть бути вкрай непередбачуваними та неприємними. Адже це теми-тригери, у яких кожна людина має власну непохитну думку. Релігія. Кожен у щось вірить (або не вірить), має (або ні) власні релігійні уподобання. І переконувати колегу у правильності чи неправильності обраної віри або релігії – шлях у глухий кут чи навіть до відкритого конфлікту. З давніх-давен релігія була потужним джерелом маніпуляцій. Ворожнеча, замішана на ґрунті релігійних розбіжностей, ставала початком жорстоких воєн. Не варто заводити розмови та дискутувати на цю тему. Політика. Ще одна руйнівна тема. Можна не тільки «зарубати» розмову на початку, а й довести до конфлікту, викликавши негатив і ворожнечу. Нікому не потрібне нав’язування політичних ідеалів, лідерів та поглядів. Власну думку в цій сфері краще тримати біля себе. Хвороби. Вас влаштовує, коли співрозмовник переходить із загальної розмови та починає обговорювати власні хвороби, розповідає про діагноз, симптоми, лікування та повертає бесіду в інше, негативне русло? Мабуть, ні. Враховуйте це. Особисте життя. Це власна територія кожного, тому не варто її порушувати. Нетактовні запитання на особисті теми на кшталт: «Коли ти одружишся?», «Коли народяться діти?», «Скільки заплатив за нову машину і де взяв такі гроші?»… – табу. Певна цікавість до цих питань може проявлятися, але не треба переходити межу. Автори: Яна Декусардиректор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group і Віолетта Гарбар керівник із маркетингу та піару компанії. Джерело: mind.ua

У яких випадках ви можете стати податковим резидентом держави в Європі і скільки втікачів від війни працює віддалено – у колонці для РБК-Україна. Українцям, які отримали статус тимчасового захисту в ЄС, більшість країн надає виплати на проживання та інші базові потреби. Але чи не скасують виплати, якщо людина продовжує в цей час працювати в Україні дистанційно – таке питання хвилює багатьох наших співгромадян. Адже у частини з них залишилася або з'явилася віддалена робота в Україні. Чи може статися так, що біженець автоматично стає податковим резидентом країни ЄС і має платити податки з доходів, які отримує з України? Про це у колонці для TRAVEL РБК-Україна розповіла юрист провідної консалтингової та аутсорсингової компанії Nota Group Олена Колченогова. Скільки українців за кордоном працює віддалено За оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), а також даних щодо перетину кордонів станом на початок квітня 2023 року, кількість втікачів від війни з України становила 8,22 мільйона осіб. 5 мільйонів зареєстрували як користувачів тимчасового захисту відповідно до національного законодавства в Європі. Найбільше українців перебуває в Польщі – 1,58 мільйона людей, у Німеччині – 0,92 мільйона, у Чехії – 0,5 мільйона. З України виїхало приблизно 1,7 млн осіб, працевлаштованих на Батьківщині, або 11% української робочої сили, заявляють у Міжнародній організації праці (МОП). Водночас за даними опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" восени 2022 року, за кордоном працюють віддалено на українського роботодавця 18% українців. Українцям, які отримали статус тимчасового захисту в ЄС, деякі країни надають виплати. Якщо біженець продовжує в цей час працювати в Україні дистанційно, чи можуть йому через це скасувати виплати? Розглянемо це питання детальніше. Фото: За кордоном працюють віддалено на українського роботодавця щонайменше 18% українців (unsplash.com) Перевіряти доходи українців стали більш суворо Кожна європейська країна, яка прихистила українців та надає соціальну допомогу, проводить досить ретельний аналіз фінансового стану кожного українця, хто звернувся за соцдопомогою. На початку повномасштабної війни такий аналіз вимагав зазвичай лише засвідчень та письмового декларування своїх доходів та фінансового стану на дати прибуття до країни. Цього було достатньо для нарахування соціальних виплат. Однак зараз українці, які виїжджають до Європи та бажають отримувати соціальну допомогу повинні документально підтвердити своє фінансове становище. Як правило, для цього треба надати виписки зі своїх банківських рахунків. Після особистих зустрічей із соціальним працівником та наданням запитуваної інформації та заповнення анкет щодо фінансового положення вирішується питання призначення допомоги. Якщо ж людина працює віддалено, отримує пенсію чи має інший дохід з походженням в Україні, треба повідомити цю інформацію місцевому органу, який призначає соціальну допомогу. Якщо доходу буде не достатньо для мінімального прожиткового рівня у відповідній країні (кожна країна самостійно визначає такий рівень з урахуванням оренди житла, комунальних послуг тощо), українцю призначать соціальну допомогу, зменшену на суму доходу, який особа отримує в Україні. Але зараз країн, які на постійній основі підтримують українських біженців виплатами, залишається в Європі не так багато. Серед них на сьогодні це, наприклад, Німеччина, Швейцарія, Норвегія. На сайті Федерального відомства у справах міграції та біженців Німеччині є можливість детальніше ознайомитися з умовами отримання соціальної допомоги українською мовою. Фото: В країнах Європи ретельніше перевіряють грошові надходження на рахунки українцям (Getty Images) Чи вимагатимуть від українців платити податки в ЄС Через дистанційну зайнятість у українців можуть виникати й податкові питання. Критерії податкового резидентства визначені в Податковому кодексі України. Але не все так однозначно. Українська політик Ніна Южаніна у своєму телеграм-каналі навела відповіді ДПС на свій запит щодо декларування українцями, які виїхали з України у зв’язку з війною, іноземних доходів, у тому числі допомоги, та щодо статусу їх податкового резидентства. Судячи із цих пояснень, перебування за межами України та отримання тимчасового захисту в цих країнах не є єдиною підставою для визначення податкового резидентства, в тому числі перебування понад 183 дні не є достатньо підставою для визначення резидентського статусу. Отже, якщо ви працюєте віддалено на українського роботодавця або маєте зареєстрований ФОП в Україні, ви продовжуєте буди податковим резидентом України з відповідними обов’язками дотримання податкового законодавства України. Разом з тим локальне податкове законодавство іншої країни може визнавати українців резидентами країни перебування. Через що, особа може бути визнана одночасно податковим резидентом двох країн. Чи оподатковують віддалену роботу в Німеччині та Польщі Профільні відомства в Україні вже отримали багато запитів платників податків про податкове резидентство й оподаткування тих українців, які тимчасово виїхали за кордон. Через це Міністерство фінансів України розробило анкету з описом можливих ситуацій, у яких опинилися за кордоном громадяни України, та з переліком питань, які у зв’язку з цим виникають в українців. Наприклад, в Німеччині дохід від трудової діяльності, отриманий з джерел за кордоном (тобто в іншому місці, а не в Німеччині) від роботи за наймом, отриманий особою, яка є резидентом Німеччини відповідно до двосторонньої Угоди про уникнення подвійного оподаткування, оподатковується в Німеччині як країні резидентства, незалежно від того, чи отримано дохід з німецького або іноземного джерела, за винятком випадків, коли робота виконується в Україні. Якщо робота виконується в Німеччині, то дохід оподатковується в Німеччині як в країні резидентства. Фото: Кожна країна має свої вимоги щодо оподаткування (Getty Images) Однак у Польщі фізичні особи вважаються податковими резидентами Польщі, якщо вони: мають центр особистих або економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів) або проживають на території Польщі понад 183 дні протягом податкового року. При цьому податковими органами Польщі наголошено, що для українців в Польщі при прийнятті рішення про резидентство у випадку критерію, пов'язаного з кількістю днів, проведених у Польщі, податкові органи враховуватимуть всі дні фізичної присутності в Польщі. Таким чином, якщо українець працює дистанційно на українського роботодавця та перебуває у Польщі понад 183 дні протягом податкового року, він кваліфікуються як податковий резидент Польщі. І дохід такої людини оподатковується в Польщі щодо всіх його загальносвітових доходів, з урахуванням Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Україною. Якщо виникають подібні питання, варто розглядати вимоги, які встановлює окерме локальне законодавство в кожному випадку. Автор: Олена Колченогова, юрист провідної консалтингової та аутсорсингової компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Під час дії воєнного стану всі чоловіки в Україні від 18 до 60 років можуть бути призвані на військову службу. Але є винятки – деяким людям можуть надавати відстрочку. Про те, хто має право на відстрочку від служби під час війни, РБК-Україна розповів адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич. Кому можуть надати відстрочку від служби Ці категорії визначено у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". "Важливо, що правом на відстрочку можна скористатися лише до моменту набуття статусу військовослужбовця. Відстрочку не можуть надати, якщо військовозобов’язаного було призвано на військову службу та зараховано до особового складу військової частини", – пояснює фахівець. Можна виділити дві категорії громадян, яким можуть дати відстрочку від служби: ті, кому відстрочка надається в обов’язковому порядку; громадяни, які можуть бути призвані за їх згодою. Кого можуть призвати на службу за їх згодою 1. Заброньованих працівників за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями. "Враховуючи процедуру бронювання, яку має здійснити роботодавець, у ТЦК та СП буде наявна вся інформація про отриману відстрочку таким працівником. Для працівника бажано при собі мати витяг про те, що він заброньований. Такий витяг видає роботодавець, а працівник тільки розписується у спеціальній відомості роботодавця про те, що він цей витяг отримав", – пояснює фахівець. 2. Тих, хто має дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), якщо у них є інвалідність I чи II групи; Якщо у чоловіка дружина є особою з інвалідністю I чи II групи, підтвердженням для відстрочки будуть документи про встановлення інвалідності та свідоцтво про шлюб. Якщо один із батьків чоловіка має інвалідність, крім документів про інвалідність подається також свідоцтво про народження. Для підтвердження відстрочки у зв’язку із наявністю інвалідності в одного з батьків дружини потрібно надати: свідоцтво про народження дружини, свідоцтво про шлюб, документи про інвалідність. Фото: Заброньованих співробітників можуть призвати, але лише за їх згодою (Getty Images) 3. Особи з інвалідністю незалежно від групи. Для таких громадян підтвердженням може бути: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною; посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійне посвідчення; посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги; довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Зверніть увагу. Таких людей не зобов’язують проходити військово-лікарську комісію для отримання відстрочки. 4. Тих, кого визнали тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я "Такі люди мають пройти військово-лікарську комісію і на підставі висновку такої комісії можуть бути визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я. Відстрочка надається на термін до шести місяців з обов’язковим проходженням військово-лікарської комісії після закінчення терміну дії відстрочки", – зауважує Антон Маринич. 5. Чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років Щоб отримати відстрочку, їм потрібні будуть такі документи: свідоцтво про народження; свідоцтво про шлюб; якщо шлюб було розірвано, тоді треба рішення суду про розірвання шлюбу; рішення органу опіки або посвідчення батька (матері) багатодітної сім'ї. 6. Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Підтверджуючими документами будуть: свідоцтво про народження дитини (дітей); свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про позбавлення другого з батьків батьківських прав; рішення суду про розлучення та визначення місця проживання з одним із батьків. Фото: Відстрочку можуть отримати жінки і чоловіки, які виховують трьох дітей до 18 років (Getty Images) 7. Жінки та чоловіки, (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі) які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Або які виховують хвору на тяжкі хвороби дитину, яка не має інвалідності: Підтверджуючими документами будуть: свідоцтво про народження; довідка до акта огляду медико-соціальною експертною або інший документ, що підтверджує визнання дитини особою з інвалідністю. Щодо дитини, яка має тяжку хворобу, але їй не встановили інвалідність - потрібен документ, який видається лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я. 8. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи; Для підтвердження треба надати довідку до акта огляду медико-соціальною експертною або інший документ, який підтверджує визнання дитини особою з інвалідністю I чи II групи. Також потрібне свідоцтво про народження. 9. Громадяни, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками – своїми чи дружини (чоловіка). "Таким людям треба надати Акт встановлення факту здійснення догляду за другим із подружжя або одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) або посвідчення (довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Для отримання одного з цих документів про догляд необхідно звернутись до районної держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду", – пояснює адвокат. Також треба документ – Висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про те, що хвора дружина (батьки) потребують постійного догляду. Фото: Є категорії осіб, яких можуть призвати на службу за їхнім особистим бажанням (Getty Images) "Зазначені вище категорії можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання", – каже Антон Маринич. Кого ще не можуть призвати на службу під час війни Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: чоловіки, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти й педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти. "Головна підстава для відстрочки – такі працівники мають працювати за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Навчальний заклад як роботодавець має самостійно подавати відомості до ТЦК та СП щодо своїх працівників. Але бажано таким працівникам оформити собі довідку з місця роботи", - каже співрозмовник. чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції або під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ. Підтверджуючими документами можуть бути свідоцтво про смерть близького родича або рішення суду про визнання пропалими безвісти. "Військові, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас, можуть отримати відстрочку під час часткової мобілізації на строк до шести місяців. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою", – додає юрист. Окрема категорія тих, хто має відстрочку: народні депутати України; працівники органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України; працівники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; працівники Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України; працівники Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України. Фото: Призову не підлягають ті, кого за висновками лікарської комісії визнали непридатними до військової служби (Віталій Носач/РБК-Україна) У другій категорії громадян, яких не можуть призвати на службу під час мобілізації - ті, хто за висновком військово-лікарської комісії визнані непридатними до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку. Щоб отримати відстрочку від мобілізації, людині потрібно особисто з’явитись до свого ТЦК та СП та надати документи, які підтверджують ці підстави. Якщо немає можливості пред’явити оригінал, тоді бажано зробити нотаріальні копії, щоб їх могли долучити до особової справи в ТЦК та СП. Але варто враховувати, що законодавством не встановлені конкретні вимоги до документів, які мають підтверджувати право на відстрочку. Автор: Антон Маринич, адвокат та провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: www.rbc.ua

Якщо ви забули один із документів для виїзду, вам можуть відмовити у перетині кордону. Які документи треба мати з собою та що враховувати - у колонці для РБК-Україна. Правила виїзду чоловіків за кордон – одне з важливих питань під час війни. Брак всіх документів, які підтверджують дозвіл на виїзд – одна з причин відмови у перетині кордону. Про подібний випадок недавно писали в одному з Facebook-пабліків. Чоловік скаржився, що його не випустили за кордон, хоча той мав законне на це право. Але потім з'ясувалося, що він взяв з собою не всі документи, які підтверджують його статус інвалідності. Такі ситуації – не рідкість. Як пояснював РБК-Україна речник ДПСУ, щодня близько 150 осіб з тих чи інших причин отримують відмову у перетині кордону. У колонці для TRAVEL РБК-Україна адвокат і провідний юрисконсульт компанії Nota Group Антон Маринич розповідає про актуальні правила перетину кордону – кому з чоловіків призовного віку дозволяють виїздити за кордон і які документи треба мати при собі. Також він пояснив, що можуть запитувати чоловіка під час перетину кордону. Кому з чоловіків дозволяють виїзд з України під час війни З початку введення воєнного стану в Україні військовозобов'язаним чоловікам віком 18-60 років заборонено виїзд за кордон. Але є окремі категорії, які можуть перетинати кордон за певних умов. Перелік цих категорій доволі чималий, тому розберемо основні з них: Люди з інвалідністю незалежно від групи До кінця жовтня 2022 року дозволявся виїзд за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною, але цей документ було виключено оскільки така довідка не містила достатніх даних про особу та були великі ризики використання підробленого документа. Наразі для осіб з інвалідністю при перетині кордону необхідно пред’явити один з таких документів, де має бути зазначено групу та причину інвалідності: посвідчення, яке підтверджує відповідний статус пенсійне посвідчення посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики Особи, які супроводжують людей з інвалідністю Підтверджуючі документи залежать від статусу та наявності родинних зв’язків з особою, яку супроводжують. При супроводі дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю необхідно пред’явити оригінали (або нотаріальні копії): документи, що підтверджують інвалідність особи, яку супроводжують свідоцтво про шлюб Фото: Якщо ви маєте право виїзду за кордон під час воєнного стану, треба мати при собі всі підтверджуючі документи (Getty Images) Якщо відбувається супровід для виїзду за межі України одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи, необхідно надати: документи, що підтверджують родинні зв’язки. Для своїх батьків це свідоцтво про народження, для батьків дружини (чоловіка) додатково до свідоцтва про народження пред’явити свідоцтво про шлюб. документи, що підтверджують інвалідність особи, яку супроводжують Якщо вони спільно проживають, тоді необхідно надати Витяги про місце проживання (наразі такий документ можливо отримати онлайн за допомогою "Дії" або звернувшись до Центру надання адміністративних послуг). Якщо спільно не проживають, тоді надається Акт встановлення факту здійснення догляду за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) або посвідчення (довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Для отримання одного з цих документів про догляд необхідно звернутись до районної держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. Отримати такий акт може як особа з інвалідністю, так і особа, яка здійснює догляд. При супроводі батьками, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи надаються: свідоцтво про народження документи, що підтверджують інвалідність При супроводі дітей з інвалідністю для виїзду за межі України дідом, повнолітнім братом (сестрою), вітчимом (мачухою) надаються: документи, які підтверджують наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації документи, які підтверджують родинні зв’язки документи, які підтверджують інвалідність Фото: Брак всіх документів, які підтверджують дозвіл на виїзд – одна з причин, чому чоловіку можуть відмовити у перетині кордону (Getty Images) При супроводі особи з інвалідністю I чи II групи для виїзду за межі України, за якою здійснюється постійний догляд і вона не є родичем, у такому випадку надаються такі документи: посвідчення (довідка) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд документи, що підтверджують інвалідність акт встановлення факту здійснення догляду Також є виключення у Правилах перетину кордону, коли супроводжуючі особи можуть виїздити за межі України без осіб з інвалідністю або осіб, за якими вони здійснюють догляд. Для цього необхідно, щоб особи з інвалідністю або за якими здійснюється догляд, перебували на консульському обліку та отримали про це довідку. Супроводжуюча людина для самостійного перетину кордону має до документів зазначених вище надати Довідку (або її нотаріальну копію) про перебування особи з інвалідністю або людини, за якою здійснюється догляд, на консульському обліку. В Правилах перетину кордону окремо встановлено обмеження для чоловіків віком від 18 до 60 років, які супроводжували осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду обов’язок повернутися в Україну не пізніше повернення на територію України осіб, яких вони супроводжували. Волонтери та спортсмени. Кому ще дозволяють виїздити з України До інших категорій громадян, які мають право виїзду за межі України, відносяться: Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років Для підтвердження їм треба надати такі документи: свідоцтва про народження свідоцтво про шлюб якщо шлюб було розірвано, в такому випадку, рішення суду про розірвання шлюбу рішення органу опіки або посвідчення батька (матері) багатодітної сім'ї жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; Підтверджуючими документами будуть: свідоцтво про народження дитини (дітей) свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про позбавлення другого з батьків батьківських прав рішення суду про розлучення та визначення місця проживання з одним із батьків Фото: За кордон мають право виїздити військові з метою лікування або реабілітації (Getty Images) Спортсмени та діячі культури Спортсмени, тренери та фахівці з підготовки мають право виїхати за кордон для участі в офіційних змаганнях та тренувальних зборах. Проте їм потрібно отримати рішення Міністерства молоді та спорту України про включення до складу національної збірної. Діячі культури можуть подорожувати за кордон, щоб збирати кошти на благодійні цілі та представляти Україну на міжнародній арені. Дозвіл на виїзд надає Міністерство культури, а для цього необхідно мати запрошення від організаторів заходу та подати відповідний запит на такий виїзд. Військові, які отримали поранення під час воєнних дій, мають можливість поїхати за кордон на лікування або реабілітацію. Для цього вони повинні отримати спеціальне направлення на лікування за кордоном та лист від Міністерства охорони здоров'я, що підтверджує готовність закордонного медичного закладу прийняти їх на лікування. Водії та волонтери Водії компаній, що мають ліцензію на міжнародні перевезення вантажів, можуть виїжджати за кордон. Інформація про таких водіїв повинна бути занесена до інформаційної системи "Укртрансбезпеки". Крім того, кордон можуть перетнути водії-волонтери, які транспортують вантажі для ЗСУ, медичні матеріали або гуманітарну допомогу. Як може проходити "співбесіда" на кордоні при виїзді з України Нерідко кажуть, що чоловікам треба приготуватися до проведення детальної співбесіди при виїзді з України. Що зазвичай можуть запитувати, як може проходити така розмова з прикордонниками? Незалежно від категорії осіб, які перетинають кордон України, обов’язковою умовою є перевірка Державною прикордонною службою України наявності документів, що дають підстави для перетину. Працівники прикордонної служби перевіряють документи, які підтверджують право особи для виїзду за межі України, паспорт для виїзду за кордон. Також можуть проводити співбесіду, щоб впевнитись у правдивості наданих документів. Фото: Треба бути готовим до того, що на кордоні у вас будуть запитувати про мету виїзду та інші деталі (facebook.com/DPSUkraine3) Можуть ставити, на перший погляд, звичайні питання, наприклад запитуючи у батька трьох дітей їх імена. І якщо такий батько плутається у відповіді, це вже є підозрілим. Також можуть уточнювати відомості з документів про групу інвалідності та її причину. Така співбесіда може бути зовсім короткою або триватиме 10-15 хвилин, в залежності від внутрішнього переконання самого прикордонника. Основна мета такої розмови – необхідність визначити, що особа яка перетинає кордон надала правдиві документи і їх достатньо для підтвердження підстав для пропуску такої особи за межі України. Автор: Антон Маринич, адвокат і провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Nota Group уклала Меморандум про співпрацю з українською платформою для створення брендових інтернет-магазинів Shop-Express. Ця платформа, серед іншого, організовує програми з метою відновлення економіки України. Однією із них є Програма розвитку торгівлі для українських підприємств. Ця програма є «дорожньою картою» для бізнесу з відкриття або перезапуску онлайн-продажів. Nota Group і Shop-Express домовилися про співпрацю фахівців та активістів обох компаній задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності в Україні. Робота у спільних проєктах включатиме надання доступу до якісного аутсорсингу бізнес-процесів, інформаційно-консультаційну, інформаційно-технологічну, програмну, маркетингову підтримку бізнесу, який веде діяльність в Україні та за її межами. Також Nota Group на пільгових умовах надаватиме послуги з аутсорингу бізнес-процесів клієнтам малого та середнього бізнесу компанії FinStream. Йдеться, зокрема, про юридичний, бухгалтерський супровід, кадрове адміністрування, аусторсинг зарплат, підтримку та впровадження рішень на базі 1С, консультування та впровадження політик GDPR, питання корпоративної безпеки бізнесу та інше. Водночас компанія FinStream надаватиме клієнтам Nota Group послуги з фінансування та примноження інвестицій. «До нас приходять представники середнього та малого бізнесу, які потребують додаткового фінансування та додаткових оборотних коштів. Є такі клієнти, які мають власний капітал і хочуть його примножити. Ми відповідатимемо на всі клієнтські запити з урахуванням нових партнерських проєктів», — розповідає директор з розвитку бізнесу Nota Group Олег Борийчук. Від додав про те, що розширюючи партнерську співпрацю Nota Group керується передусім тим, що бізнес в Україні має розвиватися, а підприємці потребують допомоги з розв’язання багатьох актуальних проблем сьогодення. Для стимулювання економіки України бізнес повинен активізуватися та всебічно популяризуватися. Також мають бути вироблені механізми координації дій власників бізнесу з промоції прав підприємців на місцевому та всеукраїнському рівнях. Nota Group — на захисті українського бізнесу!

Тема бронювання працівників в умовах воєнного стану не втрачає актуальності. Порядок бронювання вже неодноразово змінювався, що додало нових випробувань для бізнесу. Через зміни у процедурі, що були затверджені на початку року, IT-компанії не змогли забронювати жодного працівника. Своєю чергою Кабмін намагається виправити ситуацію і вдосконалити процедуру. Наприкінці квітня уряд затвердив нові зміни до порядку бронювання працівників і критеріїв визначення «критично важливих підприємств», які передбачені постановою №400 від 28 квітня 2023 року. Як змінилася процедура від 2 травня 2023 року (з моменту набрання чинності постанови) і на що потрібно звернути увагу під час її проходження, розповів Mind провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич. На виконання положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КМУ ухвалив постанову №76 від 27 січня 2023 року, якою урегулював деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. Цією постановою затверджено два порядки: Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану; Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Для більшості підприємств цей порядок бронювання працівників став єдиним шляхом для збереження свого кадрового потенціалу. Але деякі питання бронювання залишилися поза увагою. Процедура бронювання сама по собі не змінилась, але КМУ постановою від 28 квітня 2023 року №400 вніс деякі зміни, які розглянемо далі. Уряд удосконалив процедуру бронювання Кабмін визначав чітку послідовність дій і необхідний перелік документів, що потрібно надати для бронювання своїх працівників. Істотним недоліком цієї процедури було те, що строк розгляду документів не встановлено і процес бронювання міг бути до двох місяців або навіть і більше. За цей час працівник уже міг звільнитися, і подані списки на бронювання вже не відповідали б дійсності. З новими змінами визначені конкретні строки, протягом яких мають бути розглянуті документи для бронювання. З дня офіційного обнародування постанови КМУ №400, а саме з 2-го травня 2023 року, встановлені такі строки розгляду документів: подання органами державної влади, іншими державними органами у строк не більше ніж 5 робочих днів до Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки) списків для їх перевірки та погодження; погодження та подання Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів списків до Мінекономіки; прийняття Мінекономіки рішення про бронювання військовозобовʼязаних у строк не більше ніж 5 робочих днів; зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у строк не більше ніж 5 робочих днів. Як бачимо ці зміни створюють ясність для роботодавця щодо строків ухвалення рішення компетентними органами щодо бронювання працівників. Тепер процес бронювання, починаючи від подання списку на бронювання і до зарахування працівника на спеціальний облік (бронювання), становитиме орієнтовно один місяць. СБУ отримала певні повноваження у процедурі бронювання Також Кабмин усунув прогалину в частині повноважень Служби безпеки України щодо бронювання військовозобов'язаних. У минулій редакції не було конкретизовано роль СБУ (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ) у частині перевірки повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, і строків передачі такого списку для погодження. Зараз визначено, що СБУ здійснює таку перевірку документів й у строк не більше ніж п’ять робочих днів із дня отримання такого списку. Також уточнено порядок подання квартального звіту про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані. Тепер такий звіт може подаватися до СБУ – підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань. Загалом новими змінами було уточнено порядок бронювання військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ та строки здійснення такого бронювання. Що перевіряє Генеральний штаб Збройних Сил? З метою погодження списків працівників, що пропонуються для бронювання Генеральний штаб Збройних Сил перевіряє повноту його заповнення та наявність обґрунтувань у необхідності такого бронювання. Щодо повнити перевіряються такі відомості: прізвище ім’я по-батькові; рік народження; найменування посади; військове звання та номер військово-облікової спеціальності; реквізити підприємства, організації або державного органу де працює військовозобов’язаний; найменування ТЦК та СП за місцем розташування підприємства, організації або державного органу, де працює військовозобов’язаний; найменування ТЦК та СП, в якому військовозобов’язаний перебуває на обліку. Щодо обґрунтування, перевіряється правильність такої інформації: Дата прийняття і номер рішення про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Наявність обґрунтованої потреби про необхідність бронювання більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку. Для підприємств паливно-енергетичного комплексу таке обмеження не застосовується. Чи становить кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку. Окремо також перевіряється інформація зазначена в довідці про кількість військовозобов’язаних, а саме: Загальна чисельність працюючих. Кількість військовозобов’язаних, які вже заброньовані та які пропонуються до бронювання. Співвідношення у відсотках кількості заброньованих і тих, які пропонуються до бронювання до кількості військовозобов’язаних. У разі наявності помилок у перелічених документах Генеральний штаб Збройних сил може відмовити в наданні погодження таких документів і процедуру бронювання доведеться починати з початку. Автор: Антон Маринич, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua

Бізнес-форум Україна–Швейцарія в мальовничому місті Лугано об’єднав представників різних галузей економіки як приватного, так і публічного секторів, зокрема органів місцевої влади та міжнародних організацій. Захід зібрав представників банківського сектору, транспорту та інфраструктури, зеленої енергетики, аграрної та харчової промисловостей, венчурного капіталу. Серед спікерів були представники уряду та парламенту Швейцарії та України, провідні українські економісти та європейські експерти з економіки, голови міжнародних організацій, власники бізнесу. Основна тема – це відновлення України та майбутні інвестиції в Україну. Олена Колченогова, керівник практики GDPR і захисту персональних даних Nota Group, поділилася своїм поглядом, та відзначила наступне: «Учасники заходу мали змогу почути пропозиції та підходи європейської бізнес-спільноти щодо допомоги, яка наразі надається Україні, та майбутнього інвестування. Відтак, зараз не постає питання інвестувати чи ні, на це запитання надається остаточне та тверде «Так». Бізнес-спільнота та міжнародні організації задаються питанням як застрахувати та убезпечити інвестиції від ризиків, пов’язаних з війною, зокрема ризиків експорту і будівництва. Одним із застосовних заходів розглядається укладення угод щодо захисту інвестицій або на рівні двосторонніх міжнародних угод, наприклад Швейцарія–Україна, або на рівні багатосторонніх угод з іншими країнами Європи. Зокрема у Швейцарії інвестори працюють через MIGA (Multinational Investment Guarantee Agency), яка покриває 20% ризиків, або через фінансові інструменти, а також через залучення державних коштів разом із приватними інвестиціями, що підвищує рівень довіри та зменшує ризики інвестування. Першочерговими напрямками інвестування розглядаються енергетика, транспорт, охорона здоров’я. Неодноразово наголошувалось на необхідності налагодити відносини з ключовими зацікавленими особами у приватному та державному секторах з обох сторін. Незважаючи на значні руйнування інфраструктури, було надано дуже оптимістичні прогнози швидкого відновлення та досягнення довоєнного періоду, а також прогресивного зростання економіки в найближчі пять–сім років. Була наведена статистика руйнувань та економічного падіння за 2022-й, водночас висвітлено прогнози майбутнього росту. Отримані цифри позитивно вражають».

Упровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСБ) є визначним кроком у реалізації реформи містобудівної галузі України завдяки цифровізації більшості державних послуг у цій галузі. Упродовж багатьох років Україна ставала залежною від системної корупції в будівельній галузі. Згідно з дослідженнями, у 2019 році понад 80 % забудовників стикалися з хабарництвом під час отримання дозволів і погоджень від органів контролю у сфері містобудування. Результат такого рівня корупції в масштабах країни міг сягати понад 3 млрд грн хабарів щороку. Системне хабарництво також призвело до низки проблем, що були українською реальністю до впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Порушення містобудівного законодавства, інвестування в небезпечну нерухомість, легалізація незаконного будівництва, недбала реконструкція історичних будівель – це геть не повний список наслідків хабарництва в будівельній галузі. У вересні 2019 року стартувала реформа містобудівної сфери, що розпочалася з ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції та закладення основ диджиталізації процесу надання адміністративних послуг. Уже в липні 2020 року в Україні стартував проєкт із реалізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Ця система, розроблена за підтримки USAID/UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS", передбачає максимальну автоматизацію процесів державного регулювання в будівництві з метою боротьби з корупцією у цій сфері. Підставою для створення Порталу державної електронної системи у сферіт будівництва став Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постанова КМУ "Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" від 01.07.2020 р. № 559. Станом на сьогодні Єдина державна електронна система у сфері будівництва складається з трьох компонентів: Реєстр будівельної діяльності – ядро Системи, яке містить інформацію про об'єкти будівництва, учасників будівництва, дозвільні та інші документи; Портал Системи – публічний Портал, на якому розміщено інформацію, що міститься в реєстрі будівельної діяльності, аналітика роботи системи тощо; Електронний кабінет Системи – екофісна частина Системи, яка надає змогу чиновникам, організаціям та атестованим особам вносити й реєструвати документи, підтверджувати участь у будівництві та відстежувати його статус. Першим етапом у впровадженні Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва став запуск 17 липня 2020 року нового Реєстру будівельної діяльності та Публічного порталу системи. Цей етап заклав фундамент для майбутнього функціонування Єдиної державної електронної системи в межах реформування галузі містобудування України. З моменту запуску Реєстру кожен об'єкт будівництва отримує в ньому унікальний ідентифікатор. Це дає змогу зберігати всю дозвільну та проєктну документацію, інформацію про учасників будівництва, фото та інші відомості. Метою такого сервісу є моніторинг запобігання внесенню некоректних даних і можливість швидко перевірити законність будівництва на всіх етапах. Одразу після запуску Реєстр мав велику перевагу, а саме – взаємодію з іншими державними реєстрами, що дало змогу отримувати дані про речові права та землю завдяки електронній взаємодії. Принциповою зміною, упровадженою із запуском Реєстру, стало створення всіх документів від початку будівництва до введення в експлуатацію безпосередньо в самому ж реєстрі та верифікація за QR-кодом упродовж всього життєвого циклу документа. Принагідно варто звернути увагу на наявність автоматичних перевірок, які не дадуть зареєструвати об'єкт, що не відповідає законодавчим критеріям. На Порталі також наявне зручне відображення на карті та інтеграція з різними довідниками й реєстрами, включаючи об'єкти культурної спадщини й об'єкти підвищеної небезпеки. Державний портал у сфері будівництва забезпечує відкритий доступ до Реєстру будівельної діяльності, а також актуальну статистику й онлайнконсультації через чат-бот, зокрема на порталі доступний калькулятор для визначення класу наслідків будівництва. Усі ці нові можливості є надзвичайно корисними для тих, хто працює в галузі будівництва та має намір швидко знайти надійну інформацію, оскільки на Порталі також доступні численні галузеві стандарти та нормативи в офіційній редакції, а також розпорядчі документи відповідальних органів, що істотно спрощує доступ до інформації. На Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва також упроваджено 15 різних електронних послуг у галузі містобудування, реалізованих у взаємодії з порталом Дія. Проте так було не завжди. У процесі реформування адміністративних послуг у містобудуванні до створення та запуску Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва держава вже вдавалася до спроб "оцифрувати" взаємодію учасників будівництва та органів контролю. Робота Держархбудінспекції щодо надання адміністративних послуг у режимі онлайн у 2014 році відбувалася з використанням електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві. З початком нового етапу розвитку системи надання електронних адміністративних послуг у містобудуванні роботу електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві та системи при здійсненні ліцензування господарської діяльності з будівництва було припинено у грудні 2019 року. З урахуванням курсу, спрямованого на розвиток диджиталізації держави, у грудні 2019 року було запущено в режимі дослідної експлуатації "Електронний кабінет забудовника", проте протягом недовготривалої дослідної експлуатації роботу цього сервісу також було припинено. Загалом, користувачі давали вельми змішані відгуки від використання Електронного кабінету забудовника, оскільки вебсайт працював із довготривалими періодами відключення та мав доволі обмежений функціонал. Звертаючи увагу на недоліки адміністративних послуг у галузі містобудування, не можна оминути увагою і проблему ліцензування. Доволі довго питання ліцензування будівельної діяльності в Україні не було врегульовано через правову прогалину, що виникла після втрати чинності постановою КМУ від 30.03.2016 р. № 256, що відбулося водночас із реформою у сфері містобудівної діяльності 18.03.2020. Упродовж майже двох років учасники будівельної галузі не мали можливості отримати ліцензії на будівельну діяльність, крім випадків придбання готових компаній із ліцензіями. Хай як це не парадоксально, але ситуація змінилася лише з уведенням на території України воєнного стану та ухваленням постанови КМУ від 18.03.2022 р. № 314. Згідно із цим нормативно-правовим актом компанії, що провадять будівельну діяльністю, можуть подати декларацію про провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Передбачено, що подати таку декларацію можна через отримання відповідної послуги на порталі Дія. Попри тимчасовість цього рішення, такий механізм багатьом компаніям дає змогу провадити будівельну діяльність в умовах війни, яка триває, і підтримувати важливу галузь економіки держави. Проте питання ліцензування будівельної діяльності так чи інак, а має бути вирішене, оскільки залишати подібні "прогалини" неприпустимо. Розглядаючи переваги функціонування ЄДЕСБ, не варто применшувати і її важливість як одного з ключових елементів у системі повоєнної відбудови країни. Як зазначила голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування під час брифінгу щодо нового механізму компенсації за пошкоджену та зруйновану нерухомість, станом на 28 лютого 2023 року через портал Дія подано 335145 заявок на компенсацію за пошкоджене або зруйноване російською федерацією житло, що загалом охоплює орієнтовно 23 млн кв. метрів. Жахаючою є також орієнтовна кількість наших співгромадян, що втратили свої домівки, яких уже налічується щонайменше понад два мільйони лише за найбільш скромними підрахунками. У контексті останніх змін до законодавства, що регулює будівельний сектор, є й доволі істотні протиріччя та потенційні ризики для функціонування ЄДЕСБ. 13 грудня 2022 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності, який, зокрема, критикували голови українських міст і селищ, архітектори та громадські активісти. Станом на момент написання цієї статті майбутній закон Президент ще не підписав, тож остаточний текст не опубліковано та його вплив на функціонування ЄДЕСБ складно оцінити. Однак зрозуміло, що жодна цифрова система не зможе працювати в разі неналежного нормативного регулювання процесів. Аналізуючи історію створення Єдиної електронної системи в контексті останніх галузевих законодавчих ініціатив, варто наголосити, що в намаганнях покращити адміністративні процедури у сфері містобудування державі потрібно посилювати боротьбу із системною корупцією та розвивати інститут ефективного громадського контролю. Тільки тоді можна стверджувати про забезпечення прозорої та доброякісної будівельної галузі в Україні. Україна обрала шлях диджиталізації державного сектору, що передбачає, зокрема, переведення взаємодії громадянин – держава в електронний формат у всіх аспектах життєдіяльності, де це вбачається можливим. Попри складну політико-економічну ситуацію, Україна змогла втримати свої позиції в міжнародному рейтингу електронного врядування та крокує в майбутнє європейським шляхом розвитку електронізації адміністративних послуг. Починаючи з 2019 року електронні адміністративні послуги в Україні зазнавали багатьох змін, зокрема було впроваджено Електронний кабінет забудовника, який згодом став підґрунтям для впровадження повноцінного Порталу у взаємодії з порталом Дія. З особистого досвіду користування електронними адміністративними послугами в містобудуванні хочеться відзначити зручність інтерфейсу та швидкість роботи пропонованих порталів. Істотними недоліками є проблеми взаємодії з державними реєстрами, неточність відомостей, що містяться в реєстрах, і все ще наявність ризику корупції. Зокрема, ще однією недосконалістю Системи, попри наявність розгалуженої бази знань для користувачів, є відсутність повноцінного порталу підтримки. На цей час підтримку користувачам ЄДЕСБ надають у загальних чатах месенджера Telegram, що не завжди є зручним для користувачів через складність пошуку інформації у великому масиві повідомлень. Сьогодні, коли будівельна галузь досі перебуває у процесі реформування, не можна не відзначити, що завдяки впровадженню Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва всі процеси документального супроводу будівництва класів наслідків (СС1, СС2 та СС3) переведено в онлайн. Тепер документи не можна підробити, а кожен рух, акт і підпис можна відстежити. Це значно полегшує процес будівництва та робить його більш прозорим і підзвітним. Зокрема, учасники української будівельної галузі можуть ефективніше використовувати час і ресурси, а держава може контролювати виконання будівельних проєктів та запобігати можливим порушенням. Беззаперечно, застосовуючи інноваційні технології та переносячи державні сервіси в онлайн, Україна робить кроки до побудови ефективної та сучасної держави, де право на безпеку та право на доступ до прозорих і підзвітних послуг є однією з головних і пріоритетних цілей влади. Автор: Олександр Слободянюк, провідний юрист практики GDPR та захисту персональних даних, Nota Group Джерело: https://ips.ligazakon.net/document/EA016603

Одне слово “обшук” викликає жах у будь-якого сучасного підприємця. І той, хто хоча б один раз був присутній під час обшуку, знає, що необхідно діяти миттєво після неочікуваного візиту “несподіваних гостей”, адже кожна секунда на вагу золота. Визнаю, як адвокат, люблю супроводжувати обшуки, люблю жорсткі переговори та робив це не один десяток разів. І, на жаль, досвід показує, що більшість компаній та їхніх співробітників не знають елементарних правил поведінки при вторгненні з обшуком. Тому цей матеріал – «тривожна валізка» для власників бізнесу. Як зрозуміти, що ви “на мушці”? Зі своєї практики можу виділити цілий список факторів, які натякають на наближення обшуку. При цьому кожен з них окремо може нічого не означати, але в сукупності вони можуть стати тривожним дзвіночком. Отже, давайте зупинимось на кожному детальніше: Ви співпрацюєте з контрагентом бюджетного сектору або берете участь в публічних закупівлях. Справа в тому, що сьогодні держава активно бореться з корупцією, і відповідно реєструються кримінальні провадження щодо посадових осіб державних підприємств, які роблять великі закупівлі. Усюди підозрюють корупційні схеми, всіх учасників в змові і занесення хабара за результатами тендеру. Тому участь в публічних закупівлях, робота з особами державних підприємств бюджетними організаціями – це вже певний ризик. У моїй практиці були випадки, коли зареєстровано кримінальне провадження за ст. 364, 191 КК відносно посадових осіб державного підприємства, а за документами правоохоронці приходили до всіх контрагентів цього підприємства, які постачали товари та надавали послуги в сфері ІТ. Відносно посадових осіб вашого контрагента зареєстровано кримінальне провадження або до них вже приходили з обшуком. Тобто ви нічого поганого не зробили, ви просто колись з ними працювали і вже про це навіть успішно могли забути. Але тепер у відношенні тієї самої компанії є кримінальне провадження, наприклад, за статтею “фіктивне підприємництво” або “шахрайство з фінансовими ресурсами”. Правоохоронним органам може здатися, що частину коштів, отриманих злочинним шляхом, витратили на вашу компанію або вони були виведені через неї. Ваша компанія займає провідне місце на ринку і має недобросовісних конкурентів. Особливо, якщо частина цих самих конкурентів належить колишнім працівникам правоохоронних органів. Обшуки « на замовлення» вибивають вас на якийсь час з гри, ви несете репутаційні втрати, також можуть бути втрачені важливі документи, зупинена діяльність компанії, а працівники і клієнти можуть піти до ваших конкурентів. Ви отримали запит від правоохоронців щодо надання документів, а незнайомі особи цікавляться у вахтера або охорони місцезнаходженням компанії. Дві останніх ознаки – це зазвичай те, що приближає вас до обшуку. Особливо слід насторожитися, якщо в запиті є вимога надати документи, що підтверджують право власності або оренди офісу (складу) компанії. Тому що завдання правоохоронців перед отриманням ухвали суду про обшук – дізнатися, де ви фізично знаходитесь, де може бути майно, документи, які необхідні для досудового розслідування. Як поводитись, якщо до вас прийшли з обшуком? А тепер уявімо, що передбачити обшук не вдалося, і до вас все ж таки з’явилися правоохоронці. Ні для кого не секрет, що підставою для проведення обшуку є ухвала суду. Але першим, хто зустріне правоохоронців, може стати той же вахтер або охоронець. І є велика ймовірність, що він не буде знати, що робити. Пишаюся тим, що в нашій компанії проінструктована навіть прибиральниця, а на моніторі у охорони завжди є список усіх компаній з контактами юристів на випадок обшуку. Як тільки візитери заходять в хол, охоронець визначає, до якої компанії прийшли і повідомляє відповідальну особу. Далі: чим швидше викличуть  адвоката – тим краще. Його присутність завжди впливає на поведінку правоохоронців і сильно їх дисциплінує. Якщо ж ваш захисник ще в дорозі, то повідомте правоохоронцям, коли він прибуде і назвіть його прізвище. Якщо не згадали номер адвоката одразу, просто заявіть про намір скористатися правовою допомогою. Нагадаю, що закон дозволяє залучати адвоката на будь-якому етапі обшуку і забороняє слідчому або прокурору не допустити його. Але це все в ідеалі… А тепер давайте уявимо ситуацію: у вас немає адвоката або він не може приїхати швидко. Одразу застерігаю, що відсутність правозахисника протягом трьох годин не заважає проведенню обшуку. Тобто силовики можуть розпочати без нього. Тому важливо запам’ятати декілька простих екстрених дій, з якими ви самі впораєтесь: Перевірте правові підстави для проведення обшуку: строк дії ухвали суду не повинен перевищувати один місяць з дати її постановлення судом. Перевірте правильність найменування, ідентифікаційного коду компанії та адреси (чи туди вони прийшли взагалі?). Перевірте повноваження слідчого або прокурора, який прийшов з ухвалою на обшук (його ПІБ мають бути вказані в ухвалі). Вам вручають копію ухвали суду про проведення обшуку. Рекомендую на другій копії рішення з вказаним вашим ПІБ написати, що ви його отримали і що вами подано клопотання про надання правової допомоги. Рідко трапляється, але якщо правоохоронці прийшли з безкоштовним адвокатом, варто написати, що ви від нього відмовилися та вказати прізвище юриста, якого очікуєте. Також вкажіть, що заявляєте клопотання про відео фіксацію (закон зобов’язує “гостей” фіксувати обшук). Мені запитують: “А чи можу я знімати на телефон?”. Однозначна відповідь – так, закон цього не забороняє. Але це рідко подобається правоохоронцям. Більше того – в кримінально-процесуальному кодексі є зауваження, що слідчий може попросити вас не вчиняти дій, які перешкоджають обшуку. Тут варто пояснити, що ви будете знімати з певної відстані, щоб не заважати. З іншого боку, телефон можуть вилучити і були випадки аж до вибивання його з рук. Важливий момент: якщо взбираєтесь знімати на телефон, то на початку зйомки потрібно назватись (ПІБ, посада), повідомити назву пристрій (в ідеалі ще й серійний номер), за допомогою якого ведеться запис, час і місце зйомки, описати дію або порушення, яке фіксується. Це допоможе вам використовувати відео як доказ неправомірних дій правоохоронців, за які в подальшому можна буде вимагати компенсацію з бюджету. Ще кілька важливих моментів, які варто пам’ятати: слідчий/прокурор має право заборонити будь-якій особі покидати місце обшуку, а також прийняти рішення про особистий обшук осіб, які знаходяться на місці проведення обшуку. Особистий обшук може проводитись лише особам однієї статі, тобто жінку може обшукати лише жінка Як діяти під час обшуку? Як тільки ви отримали інформацію, що на порозі вас чекають “гості”, час діяти. У нашій компанії система оповіщення включається по всьому офісу і її чують абсолютно всі, хто знаходиться в приміщенні бізнес-центру. Перший крок після тривоги – вимкнути комп’ютери. І перед цим рекомендую вийти з переписок з клієнтами, месенджерів, витягнути з пристроїв бітлокери (ключі) та флешки. Наступний крок – зібрати всі свої особисті речі (телефон, гаманець, гроші, паспорт, ключі тощо) і тримати їх при собі. Усе це можуть переглянути тільки в тому випадку, якщо слідчий прийме рішення щодо вас персонально. З помилок, які бачив своїми очима: співробітники починають панікувати, хапають ноутбуки та біжать їх ховати… в буфет, за холодильник. Це насторожує та породжує додаткові підозри правоохоронців. Або коли співробітники у паніці починають викидати в подрібнювач паперу якісь договори, які насправді не варті уваги. Або коли гроші викидалися з вікон в мішку. Побачивши це, правоохоронці зазвичай починають особистий обшук. Щодо грошей. Якщо у співробітника компанії їх знайшли, краще визнати, що вони ваші і сказати, що це – накопичена на щось сума (на машину/Мальдіви/подарунок дружині або коханці та ін.). Правда, будьте готові потім піти на допит і пояснити під протокол походження коштів та чому вони лежали на робочому місці. Але це вже завдання адвоката підготувати вас до допиту. Якщо ж ви почнете заперечувати, що знайдена сума ваша, будьте готові, що цих грошей ви більше ніколи не побачите. Ще одна важливий порада – не залишати «гостей» ні на секунду самих. Щоб вони не заблукали або нічого свого випадково не залишили. Не беріть до рук речі, які вам не належать. За законом правоохоронці можуть зайти в приміщення тільки один раз. Як тільки вони обшукали конкретну кімнату і вийшли з неї, рекомендую закрити це приміщення і не допускати повторного проникнення. Часто ця умова порушується під приводом «Ой, ми ще забули перевірити там в шафі…». Будь-які спроби повторного проникнення рекомендується фіксувати на відео і відображати як порушення в протоколі обшуку. Також важливо, щоб під час обшуку ніхто з ваших співробітників не спілкувався з оперативниками навіть на найбільш відсторонені теми. Правоохоронці, а особливо співробітники СБУ – чудові психологи. Вони вміють знайти потрібні ключики до людини, одразу ідентифікують тих, з ким краще поговорити, нібито заспокоїти. Зі спостережень, особливо вони люблять поговорити на душевні теми в кімнаті для куріння або просто випити кави з бухгалтером. І, нарешті, не давайте жодних пояснень під час обшуку. Часто правоохоронці маніпулюють необхідністю термінового допиту. Дайте їм знати, що готові прийти на допит зі своїм адвокатом, отримавши перед цим повістку за три дні, як це передбачено ч. 8 ст. 135 КПК. Як захистити себе? Вважаю, що до обшуку мають бути готові всі, незалежно від того, чим саме займається компанія. Ваш юрист має вас проконсультувати. Проте якщо ви робите це самостійно, пам’ятайте прості правила: Дотримуйтесь правила «чистого столу», не зберігайте на столі роздруковані копії та інші матеріальні носії конфіденційних документів. Перенесіть робочу інформацію в електронному вигляді у хмару чи на зовнішній сервер, не зберігайте на комп’ютері зайві файли. Чим менше на робочому комп’ютері буде даних,  тим краще. Регулярно чистіть жорсткий диск ПК і електронну пошту, особливо якщо вона знадиться на сервері в офісі. Розробіть інструкцію про порядок дій під час обшуку та політику інформаційної безпеки в компанії. В ідеалі бажано проводити регулярно інструктаж працівників щодо порядку дій під час обшуку і аудит дотримання правил інформаційної безпеки. Ну і останнє – щоб не «гуглити» в момент обшуку контакти правозахисників, краще заздалегідь підготуватися та укласти договір із адвокатом, якому ви можете довіряти. Адже попереджений – значить озброєний, тому не нехтуйте простими превентивними заходами і витрати окупляться потім із залишком! Автор: Олег Борийчук, адвокат, директор із правових питань аутсорсингової компанії Nota Group Джерело: eba.com.ua

Військові квитки, незалежно від того, чи діє воєнний стан, мають бути в усіх військовозобов'язаних. Це документ, який визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Навіщо потрібні військові квитки, чи вимагають їх зараз при вступі на навчання, реєстрації шлюбу, що буде, якщо у вас немає військового квитка та за що можуть оштрафувати роботодавців – РБК-Україна розповів Антон Маринич, провідний юрисконсульт компанії Nota Group. – Недавно з’явилася інформація, що на роботу або навчання в Україні зараховувати військовозобов’язаних можуть тільки після підтвердження того, що вони перебувають на військовому обліку. Здається, ці норми діяли й раніше. Тоді що в такому разі змінюється зараз? – Так, ця норма не нова. Такі вимоги були передбачені і в минулому порядку ведення військового обліку. Як при прийнятті на роботу, так і при вступі на навчання обов’язковою умовою є перебування кандидата або абітурієнта на військовому обліку. При цьому обов’язково має пред’являтися один із військово-облікових документів. Такими документами є: посвідчення про приписку (приписне свідоцтво) – для призовників; військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного – для військовозобов’язаних; військовий квиток – для резервістів. На початку 2023 року додалася можливість пред’явити такий документ в електронній формі – з використанням мобільного додатку "Дія", але ця функція ще в роботі. Військово-облікові документи з’являться у цьому додатку у майбутньому. Тому підприємства, які наймають на роботу працівників без військово-облікового документа, чи навчальні заклади, які порушують відповідні вимоги, можуть бути оштрафовані. Розмір штрафу під час дії воєнного стану складає від 5 100 грн до 8 500 грн. – В Україні студентський квиток може давати право на відстрочку від мобілізації? Чи можуть заборонити чоловікам навчатися під час воєнного стану? – Що стосується студентського квитка, то лише його наявність у чоловіка не надає автоматично права на відстрочку від мобілізації. Виключні підстави для відстрочки вказані у ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Для відстрочки, згідно з цим законом, чоловік має: навчатись за денною або дуальною формами здобуття освіти; навчатись як студент у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; або здійснювати навчання як асистент-стажист, аспірант, докторант за денною або дуальною формами. Фото: Під час дії воєнного стану заборони на отримання освіти для чоловіків немає, тому вони можуть вільно вступати на навчання (Getty Images) Студенти заочної форми навчання не мають права на відстрочку від мобілізації. Навчальні заклади зобов’язані вести військовий облік та повідомляти територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про таких осіб. Також студент може самостійно звернутись до свого військкомату і надати документи про навчання. Наприклад, довідку про навчання на денній формі. Заборони на отримання освіти для чоловіків немає, тому вони можуть вільно вступати на навчання. Якщо у чоловіка немає військово-облікового документу, то йому можуть відмовити у прийнятті на навчання. Для чоловіків, які є студентами, рекомендуємо мати при собі оригінал довідки про навчання або хоча б копію і подати її до військкомату, якщо цього не зробив навчальний заклад. – Чи вимагають зараз військовий квиток при реєстрації шлюбу? – Органи державної реєстрації актів цивільного стану зобов’язані повідомляти ТЦК та СП про одруження або розлучення за встановленою формою. У цій формі (повідомлення) є графа, в якій вказується серія та номер військового квитка (тимчасового посвідчення військовозобов’язаного) або посвідчення про приписку. Саме для цього РАЦС і вимагає надання військово-облікового документу, щоб ці відомості потім передати до військкомату. До речі, термін передачі складає до 7 днів. Відсутність військово-облікового документу або його неподання до РАЦС не може бути підставою для того, щоб відмовити у прийнятті заяви для реєстрації шлюбу або розлучення. Законодавством передбачено, що із запуском інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Державним реєстром актів цивільного стану громадян такі повідомлення будуть подаватись автоматично і, відповідно, надавати військово-обліковий документ разом із заявою не буде потрібно. Наразі невідомо, коли така опція буде інтегрована, а взаємодія – запроваджена. – Навіщо загалом потрібний військовий квиток під час дії воєнного стану, що це за документ і які дані туди вносять? – Незалежно від того, введено воєнний стан чи ні, у кожного військовозобов’язаного або резервіста має бути військовий квиток. Військовий квиток – це документ, який посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) і визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Фото: У кожного військовозобов’язаного або резервіста має бути військовий квиток, незалежно від того, діє військовий стан чи ні (Getty Images) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) видають військові квитки, здебільшого коли відбувається призов або прийняття на військову службу. Військові квитки видаються й в інших випадках: При зарахуванні до вищих військових навчальних закладів; При прийнятті на службу у військовому резерві; Якщо особа проходила альтернативну (невійськову) службу у разі закінчення строку її проходження; Коли особу виключають з військового обліку за станом здоров'я. У разі виключення з військового обліку військовий квиток видається тільки тій особі, у якої його раніше не було. Якщо військовозобов’язаний або резервіст, який має військовий квиток, пройшов військово-лікарську комісію і за станом здоров’я його визнали непридатним до військової служби, то у такому випадку у військовому квитку проставляється відмітка про виключення з військового обліку. До військового квитка обов’язково вклеюється фотографія, яка засвідчується гербовою печаткою. На першій сторінці крім фотографії вноситься інформація про дату і місце народження, дані про освіту, основну цивільну спеціальність та сімейний стан власника військового квитка. Інші сторінки призначені для внесення записів про належність до військової служби, записів про облік у запасі, про дозвіл на носіння зброї, відомості про щеплення, записи про видачу та вилучення мобілізаційних розпоряджень, а також для відміток про військовий облік. Окремо передбачені у військовому квитку правила військового обліку громадян України та порядок видачі, обміну військового квитка і користування ним. – Чи може бути так, що людина не має військового квитка? Які причини можуть бути та що за це загрожує? Можливо, штраф? – Ситуації, коли в особи немає військово квитка, доволі непоодинокі. Причин є декілька: по-перше, він не проходив строкову військову службу чи альтернативну службу або взагалі ніколи не з’являвся до військкомату. По-друге, не проходив військову кафедру під час навчання. Натомість таким людям має видаватися тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Фото: Тимчасове посвідчення видається також військовозобов’язаним-жінкам (Getty Images) Тимчасове посвідчення видається військовозобов’язаним, які: взяті на військовий облік військовозобов’язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ); втратили військові квитки (до їх отримання); не проходили військову службу (навчальні збори) та не мають військово-облікової спеціальності; визнані призовними комісіями непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час до військової служби за станом здоров’я (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду); прибули з місць позбавлення волі Також тимчасове посвідчення видається військовозобов’язаним-жінкам. Обов’язок отримати військовий квиток передбачений також правилами військового обліку, і якщо його не виконувати, тоді може бути застосовано штраф від 510 грн до 850 грн, а за повторне порушення або у особливий період – від 850 грн до 1 700 грн. – Як бути, якщо немає реєстру військовозобов'язаних на роботі? Хто за законом його має вести і куди ці дані подаються? – Кожне підприємство, державні органи, навчальні заклади та інші установи зобов’язані вести військовий облік своїх працівників та студентів. Розглянемо на прикладі підприємства як роботодавця. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487, покладає на підприємство обов’язок з ведення військово обліку своїх працівників. Керівник такого підприємства має призначити відповідальну особу за ведення військового обліку. Якщо на підприємстві працює менше 500 осіб, тоді такі обов’язки можуть виконуватись працівником служби персоналу. Ця людина веде Списки персонального військового обліку, які поділяються на чотири групи: список військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу; список військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу; список військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок; список персонального військового обліку призовників. Усі відомості, які вносяться до цих списків, підприємство зобов’язано підтримувати в актуальному стані, а в разі внесення змін про військовозобов’язаних має повідомляти ТЦК та СП. Фото: Кожне підприємство, державні органи, навчальні заклади та інші установи зобов’язані вести військовий облік своїх працівників та студентів (Getty Images) До таких змін відноситься: інформація про прийняття на роботу та звільнення з роботи (такі дані подаються у 7-денний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу, звільнення з роботи; зміни щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади – подаються щомісяця до 5 числа після місяця, в якому було подані документи про зміни. Надалі підприємство має робити звірку цих списків з військкоматом відповідно до певного графіка. Цей графік затверджується розпорядженням голови відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, міського голови. Підприємство (а саме його керівник) несе лише адміністративну відповідальність за ведення цих списків та вчасне повідомлення військкомату про зміну інформації у цих списках. – Що загрожує роботодавцю, якщо бере на роботу без військового квитка? Чи законно не приймати на роботу через те, що цього документа немає? – Роботодавці, які приймають на роботу без військово квитка або іншого військово-облікового документу, порушують вимоги Порядку організації та ведення військового обліку. Одразу зауважу, кримінальна відповідальність керівників підприємств за порушення правил ведення військового обліку не передбачена. Як я вже казав, керівника підприємства можна притягнути лише до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 210 КУпАП "Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Оскільки воєнний стан є особливим періодом, то зараз застосовується ч. 2 цієї статті – повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період. Штраф на посадових осіб за таке порушення складає від 5 100 до 8 500 грн. Фото: Щоб отримати військовий квиток, людині необхідно особисто з’явитись до ТЦК та СП за місцем прописки (Getty Images) Штраф накладається начальником ТЦК та СП – він ухвалює постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на керівника підприємства. Якщо говорити про кримінальну відповідальність, то в КК України є три статті, пов’язані з мобілізацією, військовою службою та військовим обліком. Із цих статей можна виділити суб’єктів злочину, тобто тих, хто його вчиняє: призовник; військовозобов’язаний; резервіст. Із цього можна зробити висновок, що керівник та або відповідальна особа за ведення військового обліку не несе кримінальної відповідальності. Допоки норма про обов’язкову наявність військово-облікового документу при прийнятті на роботу або навчання не скасована, вона є цілком законною. – Що має бути зазначено у військовому квитку, щоб виїхати за кордон? Наприклад, примітка про непридатність? – Для виїзду за кордон у військовому квитку має бути відмітка саме про виключення з військового обліку. Окремо наголошу, що зняття з військового обліку і виключення – це абсолютно різні речі. Для того, щоб проставили відмітку про виключення з військового обліку, людина має пройти військово-лікарську комісію і отримати висновок, що саме за станом здоров’я її визнано непридатною до військової служби. Інший випадок – виключення з військового обліку у зв’язку із досягненням граничного віку перебування в запасі. Для військовозобов'язаних, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського i старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу граничний вік перебування в запасі та у військовому резерві – до 60 років, вищого офіцерського складу – до 65 років. На них не поширюється тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, але за правилами військового обліку таку відмітку мають проставити у військовому квитку. – Як загалом можна отримати військовий квиток, що для цього треба зробити? – Щоб отримати військовий квиток, людині необхідно особисто з’явитись до ТЦК та СП за місцем прописки і подати відповідну заяву. Заява подається за затвердженою формою. До неї треба долучити: копію паспорта та ідентифікаційного коду; копію документів про освіту (у разі наявності); копію свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності); приписне свідоцтво. також обов’язково долучаються три фотографії 3х4, і на звороті зазначається прізвище. Копії перелічених документів необхідні для підтвердження відомостей, які будуть внесені до військового квитка. Якщо військовий квиток отримується повторно, наприклад, у зв’язку із втратою, то до його отримання видається тимчасове посвідчення. Автор: Антон Маринич, провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

 Україні триває мобілізація: це означає, що чоловікам призовного віку (18-60 років) можуть вручати повістки. Але є виключення, і такий документ видадуть далеко не всім. Як діяти при врученні повістки, коли можна оскаржувати дії представників військкоматів, чи законно розсилати повістки у месенджерах і продзвонювати чоловіків, запрошуючи їх до ТЦК – РБК-Україна розповів Антон Маринич, провідний юрисконсульт компанії Nota Group. – Антоне, як варто себе поводити чоловіку, коли до нього підходять на вулиці військові, які хочуть вручити йому повістку? Чи є якісь загальні правила? Найперше треба з'ясувати, чи є ці військові уповноваженими особами на вручення повісток, тому що повістки можуть вручати тільки певні особи, коло яких визначено нормативними актами та законодавством про оборону. По-друге, одразу знімати на відео однозначно не раджу, якщо не впевнені у протиправній поведінці уповноважених осіб. По-третє, треба розуміти, що затримувати та примусово доставляти до територіального центру комплектування вас не можуть. Такими повноваженнями військкомат не наділений. Винятком є тільки, коли особа не з'явилася на виклик за повісткою раніше, і військкомат подав спеціальне повідомлення до органів національної поліції. На підставі цього поліція може затримати та доставити людину до військкомату для складання постанови. Часто на практиці ми бачимо, що права людей порушуються, і інколи їх забирають до військоматів примусово. Проблема полягає в тому, що сама повістка не оскаржується. Навіть якщо буде порушена процедура або просто впишуть ім'я цієї особи, до якої звернулись на вулиці та перевірили документи – на жаль оскарження такої повістки не скасовує обов’язку з’явитись до військкомату. Треба розуміти, що є ще заброньовані особи і є військовозобов'язані, які мають відстрочку від мобілізації. Тому якщо хочуть вручити повістку, треба пояснити, що ви маєте підстави для відстрочки. Це буде вагомим аргументом. Для цього бажано мати з собою хоча б копію документа, який це підтверджує. З практики скажу, що з якимись уповноваженими особами це спрацьовує: вони розуміють, що повістку виписувати таким людям немає сенсу. Але для деяких це не аргумент: вони все одно виписують повістку, людина йде до ТЦК, надає ще раз ті самі документи й після того спокійно далі продовжує працювати й займатися своїми справами. Фото: Забирати до ТЦК примусово можуть лише якщо людина вже не з'являлася за повісткою раніше (facebook.com/gazetadp) – А як щодо працівників, на яких є бронь – їм теж треба носити з собою підтвердження? Бронюванням займаються компанії, де працюють ці особи. Сама організація видає працівнику витяг – документ з печаткою і датою про бронь. Він тільки отримує цей витяг, а все інше робить роботодавець: подає списки, займається іншими питаннями військового обліку. Працівнику для отримання броні їхати з якимись документами до військкомату не потрібно. Він тільки розписується у спеціальній відомості роботодавця про те, що він цей витяг отримав. Як правило, бронюють на 6 місяців. На практиці цей строк продовжують. Працівнику бажано постійно мати хоча б копію цього витягу із собою. – Коли загалом людину під час мобілізації можуть забрати примусово? Це можуть робити для складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за неявку. Процедура така: чоловік отримав повістку і не з'явився по ній у встановлений час. Тоді представник територіального центру комплектування може винести постанову – документ про штраф у розмірі від 3400 гривень до 5100 гривень (правопорушення вчинене в умовах воєнного стану). Щоб цю постанову винести, має бути присутньою особа, щодо якої ця справа розглядається. У разі неявки ТЦК надсилає повідомлення до Нацполіції про те, щоб цю людину затримати. Поліція, вже маючи це повідомлення, затримує особу і доставляє до ТЦК – саме з метою розгляду цієї справи про накладання штрафу. Тобто затримувати й доставляти у ТЦК для того, щоб людина проходила медичну комісію і також за інших підстав, не мають права. Це закріплено у законодавстві. – Чи можна оскаржити примусову доставку людини до ТЦК? Звичайно, можна і потрібно оскаржувати такі дії, звернувшись до суду. Вважаю, що тут потрібен баланс: чоловік має самостійно з'явитися у військкомат, а не доставлятися туди примусово. – А якщо до людини підходять військові, щоб виписати повістку, але у неї немає із собою паспорта? Чи можуть чоловіка затримати для з'ясування особи? Зараз під час дії воєнного стану треба носити із собою паспорт – наявність документів, які посвідчують особу, обов'язкова для всіх. Якщо немає паперового паспорта, ID-картки й навіть "Дії" на телефоні, то Національна поліція може затримати людину саме для встановлення її особи, у неї є такі повноваження. Але це можуть робити тільки представники Нацполіції: представники військкоматів такого права не мають. Фото: За неявку по повістці передбачений штраф у розмірі від 3400 гривень до 5100 гривень (Getty Images) Але тут є виключення. Є певні уповноважені комендантом особи, які теж можуть затримувати людей, але тільки в комендантську годину (є дві окремі постанови, які регулюють діяльність патрулів). Патруль – це такий рухомий склад, який складається з представників органів поліції, представників ТЦК. Туди навіть можуть входити представники Державної прикордонної служби. Комендант – це уповноважена особа органу військового управління, якій надано повноваження щодо організації та забезпечення заходів під час запровадження комендантської години. Він визначає склад патруля, який здійснює свої повноваження саме в період дії комендантської години. Наприклад, в Києві це час з 00.00 до 5 ранку. І саме цей патруль може перевіряти документи й може затримувати осіб які вчинили або вчиняють правопорушення і доставляти їх до Національної поліції осіб. Тому тут треба враховувати важливий момент, чи порушує людина комендантську годину. – Розсилка повісток у месенджерах – це незаконно? Недавно таким чином почали розсилати повістки до суду. Це, звичайно, незаконно. Така розсилка не вважається офіційним повідомленням особи. Щоб такий спосіб працював, потрібна нормативна база – розроблені та прийняті нормативно-правові акти, які визначають такий порядок. А оскільки законом таке оповіщення не передбачене, то його застосовувати й не будуть. Під кінець грудня минулого року була прийнята нова постанова про “Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. За нею зокрема роботодавці під особистий підпис мають видати працівнику повістку на підставі Розпорядження ТЦК. Загалом постанова значно розширює права ТЦК запитувати інформацію про військовозобов'язаних у державних органів, у роботодавців – майже скрізь. Тому якщо військовим потрібна буде інформація, у той чи інший законний спосіб вони її отримають. – Чи можуть розсилати повістки поштою у вигляді паперових листів у поштову скриньку? Тут залежить від того, який це лист. Якщо надсилається лист з описом вкладення, де написано, що це повістка для конкретної особи, і ця людина її особисто отримала, вважаю, що це буде вважатися належним способом. Адже військкомат тоді буде мати підтвердження (другий екземпляр опису та накладну з трек-номером), що документ отримала саме ця людина. Якщо ж це простий лист, який кинули у поштову скриньку, немає ніяких гарантій, що його отримає саме той, кому він адресований. Але на практиці військкомат може все одно винести постанову, накласти штраф, і вже потім людина звертається до суду, щоб цей штраф оскаржити. Успішно оскаржує, але це не зупиняє військкомат видати ще одну повістку. – Чи можуть представники військкоматів обдзвонювати людей, щоб запрошувати їх до ТЦК? І чи законно те, що вони знаходять десь особисті телефони? Якщо номер людини десь є у вільному доступі, то дістати його – не проблема. Це може бути також, якщо людина є фізичною особою-підприємцем і відомості про його засоби зв'язку внесені до єдиного державного реєстру (ЄДРПОУ) Міністерства юстиції. Фото: З грудня 2022 року військкомати мають більш широкі права щодо запитування інформації про чоловіків призовного віку (zmi.ck.ua) Буквально з січня 2023 року до наших клієнтів почали надходити запити від військкоматів із проханням надати інформацію про працівників чоловічої статі віком 18-60 років, і в одному з пунктів було прохання надати номер телефону. Але такі дзвінки по суті є тільки рекомендаційними. Тут важливо, який військовий статус має людина, якій дзвонять. Бо крім військовозобов'язаних є ще резервісти. Резервісти – це ті, хто вже має бойовий досвід і перебуває на окремому обліку. Вони проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України. Резервісти вже мають мобілізаційне розпорядження, і з моменту оголошення воєнного стану або в інших конкретних випадках мають невідкладно з'явитись до ТЦК без вручення повістки. У таких випадках військовий обов'язок так чи інакше має бути виконано. Автор: Антон Маринич, провідний юрисконсульт компанії Nota Group Джерело: rbc.ua

Проблема пошуку нової роботи через війну загострилася в рази. УНІАН дізнавався, якою є ситуація на вітчизняному ринку праці на другому році війни та які фахівці стануть потрібні під час післявоєнної відбудови України. Проблема безробіття в Україні, яка безпрецедентно загострилася через жорстоке вторгнення Росії, залишається актуальною і на другому році повномасштабної війни. Роботу втратили мільйони людей, що евакуювалися з нині окупованих територій та тих, де наразі ведуться бойові дії, а також ті українці, хто в пошуках безпеки виїхав за кордон, здебільшого це працездатні жінки. Звісно, зараз ситуація на вітчизняному ринку праці є значно кращою, ніж рік тому. За цей час і бізнес, і люди змогли адаптуватися до важких реалій та налагодити роботу в нових місцях. Яка ситуація з працевлаштуванням спостерігається зараз? За даними сайту з пошуку роботи Work.ua, на початку вторгнення кількість пропозицій роботи в країні впала більш як у 15 разів — зі 100 тисяч до 6 тисяч вакансій. Попит шукачів на роботу зріс у п'ять разів — на одне робоче місце претендувало понад 100 українців, а за деякими популярними вакансіями доходило і до декількох сотень. Що стосується кількості безробітних в Україні, то справжні цифри наразі невідомі. Станом на лютий цього року, у Державному центрі зайнятості було офіційно зареєстровано 156 тисяч безробітних українців. Але у Міністерстві економіки зазначають, що фактична кількість безробітних в Україні значно перевищує кількість офіційно зареєстрованих. Як повідомила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна, на кінець 2022 року в Україні було 2,6 мільйона безробітних, а у 2023 році прогнозується, що кількість безробітних осіб буде трохи більшою за 2,8 мільйона. Тому питання працевлаштування в країні є надзвичайно гострим. У Work.ua повідомили, що активне відновлення ринку праці України почалось влітку. "У червні 2022 року кількість вакансій зросла з 21 226 до 35 509 — на 67 відсотків, як порівняти з травнем, і досягла піку вже в жовтні — 56 719 вакансій. Ракетні обстріли критичної інфраструктури, що зумовили вимкнення електроенергії, суттєво вплинули на бізнес і призупинили зростання до кінця 2022 року", - повідомили аналітики компанії. Новий рекорд був зафіксований у січні 2023 року та побитий в лютому — понад 60 тисяч вакансій, що складає 60 відсотків від довоєнного рівня. При цьому експерти зазначають, що відновлення відбувається непропорційно і залежить від регіону. З березня минулого року близько 600 тисяч українців повернулися до роботи / фото УНІАН Як проходить відновлення ринку праці Найкращі темпи відновлення демонструє захід України – у деяких областях ситуація на ринку праці перевершила довоєнні показники (що пов’язано з релокацією підприємств з інших регіонів та припливом робочої сили – переселенців). У Київській області ринок праці відновився на 46 відсотків, у Чернігівській та Сумській областях – на 56 та 54 відсотки відповідно. Трохи краща ситуація у центрі України – там рівень відновлення перевищив 70 відсотків. Очікувано гірша ситуація на півдні ( у Миколаївській області ринок праці відновився на 38 відсотків, Запорізькій – 32 відсотки, Херсонській – 12 відсотків), ну а найгірші показники на сході, де окупована частина території та ведуться запеклі бої. Стосовно попиту на роботу, у Work.ua зазначили, що за рік повномасштабної війни кількість відгуків шукачів на одну вакансію впала в чотири рази. "Роботу знайти стало простіше, проте ринок праці все ще належить роботодавцю", - наголошують у компанії. За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, з березня минулого року близько 600 тисяч українців повернулися до роботи. Станом на кінець 2022 року кількість найманих працівників за даними Реєстру застрахованих осіб становила 8,6 мільйона. "Від початку війни змінилися тенденції на ринку праці. Наразі спостерігається найбільший попит на фармацевтів, сімейних лікарів і психологів. Це пояснюється тим, що значна частина медичних спеціалістів зараз надають допомогу бійцям на фронті, тому зростає їх затребуваність у цивільному житті. Також збільшується попит на психологічну допомогу. Якщо раніше культура звернення до психологів в Україні була нерозвинена, то зараз українці більш охоче йдуть на контакт із фахівцями", - повідомили у міністерстві. Також зазначається, що на звільнених територіях є підвищений попит на комунальних працівників, водіїв, енергетиків, будівельників різних кваліфікацій. Керівник HR-департаменту компанії "Нота-Груп", яка зокрема надає послуги кадрового супроводу, Яна Декусар у коментарі УНІАН зазначила, що, попри складну економічну ситуацію в країні та негативний вплив повномасштабного вторгнення на всі сфери життєдіяльності, вже з початку 2023 року на ринку праці України спостерігається низка сприятливих тенденцій. "Це свідчить про те, що бізнес адаптувався до життя в умовах воєнного часу та посилює свою ділову активність. Крім того, ситуація з електропостачанням стабілізувалася, роботодавці та працівники пожвавішали, вакансій стає все більше, а ринок праці – відроджується", - сказала Декусар. За її словами, сьогодні найактивніше шукають співробітників такі сфери бізнесу, як роздрібна торгівля, промисловість та виробництво, оптова торгівля, дистрибуція, IT-розробка програмного забезпечення та ринок товарів масового споживання. Популярними та затребуваними є також такі професії, як продавець-консультант, менеджер з продажу, водій, кухар та бухгалтер. "Окрім заробітної плати, роботодавець пропонує премії, бонуси та соціальні пакети різноманітної комплектації. Статистика свідчить про те, що 25 відсотків компаній пропонують бонуси та премії, 20 відсотків - пропонують безоплатне навчання, 12 відсотків мотивують корпоративними заходами, а 10 відсотків компаній надають знижки своїм співробітникам. Є й не дуже втішні цифри. На жаль, лише 10 відсотків компаній регулярно переглядають рівень заробітної плати", - сказала Декусар. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на програму "єРобота" держава виділила вже 2,5 млрд гривень / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський Допомога з працевлаштуванням від держави Українська влада, розуміючи важливість та необхідність забезпечити громадян роботою, з минулого року впровадила низку заходів і програм, що допомагають українцям працевлаштуватися. В тому числі деякі програми стимулюють відкриття нових бізнесів, які, в свою чергу, покликані створювати нові робочі місця та сплачувати податки, такі необхідні для державного бюджету. Однією з таких програм є урядова ініціатива "єРобота", яка передбачає надання безповоротних грантів на відкриття власної справи. Головна умова – створення робочих місць для працевлаштування якомога більшої кількості українців. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на цю програму держава виділила вже 2,5 млрд гривень. "Держава надає кошти для старту та розвитку власної справи. Бізнес створює робочі місця, платить податки, експортує продукцію, інвестує власні кошти, відновлює економіку. Вже майже 2,5 млрд гривень виділено. Сотні нових бізнесів працюють. Тисячі людей отримали роботу. Створюємо можливості, аби в Україні було більше успішних приватних бізнесів", — сказав очільник уряду. Інший варіант допомоги – релокація підприємств з територій, що наближені або знаходяться у зоні бойових дій, в безпечні регіони заходу України. Для того, аби перевезти бізнес на безпечну територію, власник має подати заявку на переміщення. Після ухвалення позитивного рішення, підприємство отримає пакет державної підтримки, що включає в себе підбір місця розташування, допомогу з перевезенням на нову локацію, сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників, підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту. Наразі переміщення підприємств  здійснюється в один з дев’яти регіонів (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області). У процесі релокації підприємствам допомагають місцева влада, а також "Укрзалізниця" та "Укрпошта". За даними Мінекономіки, за рік війни в більш безпечні регіони країни було переміщено біля 800 підприємств, 623 з яких вже відновили роботу на новому місці, а для ще 239 здійснюється пошук підходящої локації або способу транспортування. "Понад 650 підприємств, які планували релокувати свої виробничі потужності, відмовились від переміщення у зв’язку з деокупацією територій, на яких вони розташовані. Окрім того, нині деякі підприємства повертаються на попередні місця роботи у зв’язку з покращенням там безпекової ситуації, зокрема, в Харківську, Чернігівську та Сумську область. 44 підприємства вже повернулись", - повідомила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна. З лютого 2023 року в Україні поновлено програму "Рука допомоги" / фото ua.depositphotos.com Допомога в отриманні нових знань Державний центр зайнятості пропонує програму навчання для деяких категорій осіб, яка передбачає отримання спеціального ваучера, що дає право на перепідготовку або підготовку за іншою спеціальністю, підвищення кваліфікації у закладах освіти чи у роботодавця. Такий ваучер видається центрами зайнятості особам, які не зареєстровані як безробітні, але відповідають певним вимогам. Так, право на таке навчання мають особи старші 45 років, що мають страховий стаж не менше 15 років та професійно-технічну або вищу освіту, особи, звільнені з військової служби (зокрема, після участі у проведенні антитерористичної операції), а також внутрішньо переміщені особи (ВПО). Крім цього, уряд розширив перелік осіб, що мають право на отримання такого ваучера. Тепер до цього кола осіб включені захисники й захисниці вітчизни, громадяни, які отримали поранення, та люди з інвалідністю. З лютого 2023 року в Україні поновлено програму "Рука допомоги", яка передбачає надання кредитів непрацюючим громадянам з малозабезпечених сімей на початок чи розвиток власної справи. Вона дає можливість таким особам отримати одноразову безвідсоткову поворотну допомогу в розмірі до 100,5 тис. гривень для відкриття чи розвитку власного бізнесу. Така допомога надається на придбання обладнання та матеріалів, необхідних для розвитку власної справи. "Людина може отримати безвідсотковий кредит від держави строком на три роки для започаткування власної справи. Умови повернення допомоги: або після закінчення трирічного строку з дати її отримання однією сумою (протягом 30 календарних днів), або достроково частинами", - повідомили у Мінсоцполітики. При цьому сума фінансової допомоги, що повертається, зменшується на суму сплачених податків, зборів і ЄСВ. А також вона може не повертатися, якщо сума податків і зборів перевищує суму наданої допомоги, або у перший рік з дати отримання допомоги працевлаштовано за направленням центру зайнятості не менше двох осіб із малозабезпечених сімей строком не менше, ніж на два роки. В Україні створена єдина база вакансій, яка містить пропозиції про роботу / фото ua.depositphotos.com Набір до "Армії відновлення" Керівник HR департаменту "Нота-Груп" Яна Декусар зазначила, що базовими установами, які реалізують державну політику у сфері працевлаштування населення, залишаються центри зайнятості. Основна їхня діяльність спрямована на подолання безробіття в територіальних громадах. "Фахівці центрів зайнятості мають проводити з особою, яка шукає роботу і до них звернулася, індивідуальні бесіди, з’ясовувати потреби щодо бажаного місця роботи. Також вони можуть допомогти скласти резюме, запропонувати відвідати профорієнтаційні заходи та мають інформувати про актуальні вакансії. Для людини, яка шукає роботу, складається індивідуальний план працевлаштування", - розповіла експерт. Вона нагадала і про програму, метою якої є стимулювання роботодавців влаштовувати на роботу переселенців, за якою роботодавцеві, який працевлаштував ВПО, упродовж двох місяців компенсується 6 700 гривень щомісяця. "В Україні створена єдина база вакансій, яка містить пропозиції про роботу, як від державної служби зайнятості, так і з найбільших сайтів із працевлаштування. Інформація про вакантні робочі місця оновлюється в режимі реального часу. Це дозволяє роботодавцю швидко знайти працівника, а шукачу роботи – нове робоче місце. Окрім того, уряд активізує механізм залучення тих, хто шукає роботу, до "Армії відновлення" країни. Зокрема, працездатні особи, зареєстровані як безробітні та ВПО, які не мають обмежень за станом здоров’я, залучатимуться до суспільно-корисних робіт", - сказала Декусар. За інформацією Мінекономіки, до виконання суспільних робіт в рамках проекту "Армія відновлення" залучено 8,5 тисяч безробітних у 13 регіонах. Вони отримують від держави оплату за роботу щонайменше 6,7 тис. гривень, що є більшим, ніж середній розмір допомоги з безробіття. За виконання робіт держава виплатила учасникам програми вже майже 56 млн гривень. Після нашої Перемоги Україні варто акцентуватись на створенні доданої вартості в добре розвинених галузях / фото REUTERS Післявоєнні перспективи ринку праці Всі українці зараз мають одне велике бажання – якнайскорішої перемоги України, після якої нам усім треба буде працювати на відбудову нашої держави та відновлення економіки. Це означатиме пожвавлення темпів працевлаштування та зміни у затребуваності тих чи інших професій. Наразі, звісно, ще рано говорити про майбутню картину ринку праці, але експерти роблять припущення, що відбуватиметься із сферою зайнятості у післявоєнний період. Як зазначила керівник HR-департаменту компанії "Нота-Груп" Яна Декусар, після завершення війни розвиток ринку праці залежатиме від того, наскільки активно та швидко буде відновлюватися економіка країни, та від того, скільки українців повернеться додому з-за кордону. "За прогнозами, з огляду на повоєнну відбудову України, найактивніше розвиватимуться такі сфери як будівництво, сільське господарство, виробництво продуктів харчування, гуртова і роздрібна торгівля та логістика. Саме ці галузі економіки найбільше потребуватимуть кадрів", - сказала вона. Декусар вважає, що після нашої Перемоги Україні варто акцентуватись на створенні доданої вартості в добре розвинених галузях. "Наприклад, у сільському господарстві більша частина продукції до війни експортувалася в необробленому вигляді, або в ІТ-сфері, яка забезпечувала значну частину валютної виручки країни", - наголосила експерт. Засновник консалтингової компанії Visotsky Inc. Олександр Висоцький у коментарі УНІАН розповів, що у США, де він зараз мешкає, є багато бізнесменів, які давно переїхали з посткомуністичніх країн. І зараз серед них є запит на український сервісний бізнес. "Мене просили порекомендувати рекламні агенції, дизайнерів тощо. Я ділюся контактами, бо маю багато зв'язків в Україні. Тому я рекомендував би звернути уваги на digital-напрямок: маркетинг, дизайн, просування у соцмережах і так далі. Але для цього потрібна англійська мова, не нижче рівня В1. Якщо говорити про ринок офлайн-роботи — це професії у сфері будівництва. Я впевнений, що на спеціалістів у цій сфері буде великий попит зараз і в найближчі роки", - сказав Висоцький. Аналітики сайту з пошуку роботи Work.ua прогнозують, що після завершення війни затребуваними будуть фахівці сфери ІТ – через подальшу цифровізацію України та те, що через санкції ринок ІТ-послуг Росії та Білорусі скорочується, і міжнародні компанії охочіше найматимуть українців. Також вкрай необхідними для відбудови країни будуть спеціалісти будівництва і архітектури. "Для розбудови сучасної та захищеної країни знадобляться спеціалісти в будівельній та архітектурній галузі — будівельники, проектувальники, архітектори, інженери, дизайнери. В Україні впроваджуватимуть нові схеми будівництва, - наприклад, житлових будинків та інших споруд. Гостро знадобляться такі робітничі спеціальності, як зварювальники, столяри, муляри, маляри, слюсарі, електрики, облицювальники", - зазначили у компанії. Іншими пріоритетними сферами стануть логістика, освіта і наука, медицина та фармацевтика, роздрібна торгівля, сільське господарство та агробізнес. Також, безумовно, в центрі уваги буде безпека країни та підготовка відповідних кадрів. "Війна ще раз довела, наскільки важлива безпека країни на реальному та кіберфронті. Держава потребуватиме ще більше гідних кадрів у правоохоронному та безпековому секторі. До того ж значно зросла і продовжує зростати престижність військових професій", - наголосили у Work.ua. Сайти з пошуку роботи в Україні щоденно оновлюють переліки вакансій та резюме / фото ua.depositphotos.com Працевлаштування та особиста ініціатива Мати роботу у складних економічних умовах сьогодення для забезпечення своїх родин наразі вкрай необхідно усім працездатним українцям. Всі сім’ї, певно, відчувають подорожчання товарів і послуг через високу інфляцію. Тому при пошуку нової роботи чи зміні старої слід активно користуватися усіма наявними можливостями, що можуть допомогти. Сайти з пошуку роботи в Україні щоденно оновлюють переліки вакансій та резюме і мають зручну систему, яка дозволяє шукати роботу за потрібними параметрами – як географічно, так і в потрібних галузях. Зручним є підписка на щоденну розсилку вакансій за запитом – так можна відслідковувати нові пропозиції роботодавців і не пропустити підходящу вакансію. Не варто нехтувати державними програмами та послугами центрів зайнятості. Такі проекти, як "єРобота", можуть допомогти наважитися на відкриття власної справи, на яку раніше не вистачало коштів чи сміливості. А ще надзвичайно корисним може бути навчання чи професійна перепідготовка. Це допоможе отримати нові знання та навички, особливо слід звернути увагу на ті напрямки, які будуть користуватися попитом під час післявоєнної відбудови – тому вже зараз можна почати працювати на перспективу. Робота потрібна всім і завжди, а в наших реаліях – особливо. Зараз сплачені податки допомагають національній економіці, а після Перемоги наша спільна робота допоможе відновити державу і зробити її ще кращою. Авторка: Яна Декусар, керівник HR-департаменту компанії "Нота-Груп" Джерело: unian.ua

17 березня 2023 року почався зворотний відлік двомісячного терміну, необхідного для старту компенсаційної кампанії, яку передбачено Законом України №2923-IX від 23 лютого 2023 року. Ухвалення закону про компенсацію, який пройшов тривалий шлях, є важливим кроком у забезпеченні прав громадян на житло та усуненні руйнівних наслідків, спричинених повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Закон було підписано Президентом України, і вже 22 травня 2023 року він набуде чинності, що дозволить запрацювати національному механізму компенсацій. Які недоліки та переваги з юридичної точки зору він містить, розповів Mind провідний юрисконсульт консалтингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк. Як зазначала голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування під час брифінгу щодо нового механізму компенсації за пошкоджену та зруйновану нерухомість, станом на 28 лютого 2023 року через портал «Дія» подано 335 145 заявок на компенсацію за пошкоджене або зруйноване агресором житло, що включає в себе в цілому орієнтовно 23 млн кв. м. Трагічною є також орієнтовна кількість наших співгромадян, що втратили свої домівки, а їх вже щонайменше понад два мільйони лише за найбільш скромними підрахунками. Номер і дата прийняття: Закон України №2923-IX від 23.02.2023. Відповідний законопроєкт №7198 Автори: Шуляк О.О., Чорний Д.С, Безугла М.В., Неклюдов В.М., Кузьміних С.В., Богданець А.В. та інші. Ціна питання: Очікується, що основним джерелом фінансування стануть заарештовані активи росіян та інші джерела фінансування, включаючи репарації та кошти міжнародних організацій. До них також відносяться кошти державних і місцевих бюджетів, інших кредиторів та інвесторів, а також міжнародна технічна й фінансова допомога. Хто може подати заяву? Передбачається, що отримати компенсацію зможуть фізичні особи – громадяни України, які відносяться до наступних категорій: власники пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна; замовники будівництва; власники спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості, або особи, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; особи, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію, до набрання чинності Законом України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; члени житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього; спадкоємці осіб, визначених вище. Окремо варто відзначити, що законом визначено серед суб'єктів, які мають право на отримання компенсації для відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку, також об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків. Лише громадяни України? Положення закону №2923-IX передбачають механізм компенсації лише для громадян України. Іноземні інвестори – фізичні особи, що мають зруйновану або пошкоджену нерухомість в Україні, залишаються поза предметом регулювання нового закону. Як подати заяву? Визначено два способи подання заяви на компенсацію: в електронній формі через портал «Дія» або ж у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг, органи соціального захисту населення або  нотаріуса. Подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об’єкта нерухомого майна. Коли подавати заяву на компенсацію? Заінтересовані особи зможуть подати заяву про надання компенсації у строк, що не перебільшує 90 днів з дня припинення воєнного стану на території, де знаходиться пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна. В які строки можна отримати компенсацію? Наразі питання строків отримання компенсації залишається відкритим. Законом визначено лише обов’язок держави щороку виділяти кошти із державного бюджету на фінансування програми з виплати компенсацій. Але в реаліях війни, що триває, це й не дивно, оскільки передбачити, що буде завтра, дуже важко. Компенсують лише гроші? Законом передбачено декілька видів компенсації, а саме: Надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України. Фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката. Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт. Чи є обмеження щодо подальшого відчуження? Отримувач компенсації не має права відчужувати: квартиру, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі таке приміщення/будинок, що буде споруджений у майбутньому), придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, протягом п’яти років. Закон прийнято, що далі? Як зазначають експерти ГО «Поверни своє», до набуття законом чинності Кабмін має затвердити план заходів з реалізації закону та прийняти цілу низку нормативно-правових актів, які регламентуватимуть різні процедурні питання. Умовно, можна визначити п'ять подальших кроків, після виконання яких механізм запрацює: Затвердження Порядку надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна. Визначення алгоритму та інституції, яка відповідатиме за фінансування придбання нового житла з використанням житлового сертифіката. Створення і забезпечення функціонування компенсаційних комісій на місцях. Встановлення особливостей проведення обстеження зруйнованого житла, яке знаходиться на тимчасово окупованій (після 24.02.2022) території або в районі, де ведуться бойові дії, або який перебуває в оточенні чи блокуванні. Верифікація раніше поданих заявок у «Дію». Висновки. Шлях розробки механізму для врегулювання гострого соціально-економічного питання, викликаного масштабними руйнуваннями житлової нерухомості під час збройної агресії рф, був достатньо довгим. Проте український парламент зміг ухвалити закон №2923-IX від 23.02.2023, який має стати наріжним каменем для відновлення житлової нерухомості після перемоги України. Також, зважаючи на законодавче закріплення права спадкоємців на компенсацію, неабияк полегшено майбутній захист прав наших співгромадян, які втратили не лише домівку, а й рідних людей через війну. Попереду ще багато роботи, зокрема, розробка та впровадження багатьох підзаконних актів, якими буде врегульовано безліч процедурних питань на практиці. Автор: Олександр Слободянюк, провідний юрисконсульт консалтингової компанії Nota Group. Джерело: mind.ua

Поки українська армія тримає наші кордони, держава посилює законодавство та підзаконні акти задля запобігання та протидії відмиванню злочинних доходів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення. Такі кроки продиктовані не лише національною безпекою, а й захистом інтересів громадян, суспільства, держави. Основним документом у цій сфері є Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – закон). На його виконання наприкінці 2022 року Міністерство фінансів України наказом №465 від 28 грудня 2022 року, який набрав чинності 24 лютого 2023 року, оновило критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. З моменту опублікування наказу Мінфіну №465, втратив чинність наказ № 584 від 8 липня 2016 року. Про основні зміни оновлених критеріїв розповів Mind провідний юрисконсульт Nota Group, адвокат Антон Маринич. Відтепер діє новий перелік суб'єктів первинного фінмоніторингу Оновлені критерії ризиків визначили вичерпний перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), яких ці критерії стосуватимуться: професійні учасники ринків капіталу (крім банків), Центральний депозитарій цінних паперів; професійні учасники організованих товарних ринків; ті, хто постачає послуги обігу віртуальних активів; спеціально визначені суб'єкти (крім тих, хто надають послуги в рамках трудових правовідносин). А саме: - адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які практикують індивідуально; - нотаріуси; - ті,хто надає юридичні послуги; - ті, хто надає послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами; - аудитори; - бухгалтери та ті, хто надає послуги з бухгалтерського обліку; - консультанти з питань оподаткування; - ті, хто надає посередницькі та/або консультаційні послуги щодо операцій із нерухомістю; - ті, хто здійснює торгівлю за готівку дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням і виробами з них; - ті, хто проводить лотереї та/або азартні ігри; - ті, хто торгує культурними цінностями та/або надає посередницькі послуги щодо цього. Якщо вас здивувало те, що банки із цього переліку виключені, то поквапимося роз’яснити – для банків визначені окремі критерії, які встановлюються НБУ. І логіка в цьому є. Іманентні межі – визначатимуть ризики Що ще нового? Якщо внутрішні документи з питань фінансового моніторингу містять такі кількісні та/або оціночні характеристики, як-от «істотне збільшення», «великі обсяги», «високі ставки», «регулярність», «багато років», «дороговартісні», «незвично великі активи», «надзвичайно великі операції», то СПФМ повинен самостійно визначати їхні іманентні межі. ІМАНЕ́НТНИЙ – властивий природі самого предмета або явища, внутрішньо притаманний їм. Інакше кажучи, іманентні межі – це «червоні лінії». І ці «червоні лінії» суб’єкт первинного фінмоніторингу має визначити та встановити з обраного ним переліку критеріїв застосування ризик-орієнтованого підходу самостійно відповідно до особливостей своєї діяльності. Критеріями уточнюються підстави, за яких СПФМ має визначити неприйнятно високий ризик ділових відносин. Закон зобов’язує СПФМ встановити цю «верхню планку» у разі: неможливості виконувати обов’язки за законом; для того, що б мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з клієнтом або фінансовою операцією; якщо за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтована підозра, що така діяльність може бути фіктивною. Водночас критерії встановлюють і таку підставу як «в інших випадках, визначених СПФМ у внутрішніх документах із питань фінансового моніторингу». Отже, підзаконний нормативний акт додав СПФМ гнучкості. Тепер вони можуть індивідуально визначати критерії неприйнятно високого ризику ділових відносин у своїх документах. Однак відкритим залишилося запитання, де пролягає іманентна межа такого критерію? Оцінку власного ризик-профілю СПФМ має здійснювати за окремими пунктами: Характер та масштаб діяльності. Види діяльності. Види клієнтів та їх ризик-профілі. Географічне розташування СПФМ (а також держави, у якій відкриті банківські рахунки). Канали/способи надання (отримання) послуг. Контрагенти. Для ділових відносин працюватиме груповий ризик-фактор Ще одним нововведенням є те, що СПФМ отримали можливість створювати груповий ризик-профіль. Для цього їм треба зафіксувати певні параметри у своїх внутрішніх документах. Наприклад, соціальний статус клієнта, використання однакових видів послуг, загальні обсяги фінансових операцій. Що дає цей груповий підхід? Можливість класифікувати клієнтів за певними категоріями та присвоювати таким діловим відносинам «ярлик ризиковості». Окрім того, критерії уточнюють вимоги закону щодо розробки СПФМ власних критеріїв. Але навіть у цьому є певні орієнтири, які можна знайти в розділах II–IV цих критеріїв. Також орієнтуватися потрібно й на типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлених та оприлюднених Держфінмоніторингом; результати національної оцінки ризиків; рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного СПФМ. Також, звісно, слід зважати на особливості діяльності СПФМ. Типологічні дослідження, які публікуються на сайті Держфінмоніторингу, – це ніщо інше як результат систематизації інформації, отриманої в повідомленнях СПФМ про підозрілі фінансові операції. Також ці дослідження є результатом вивчених питань, пов’язаних із виявленням, розкриттям та розслідуванням фінансових злочинів, розкриттям змісту різних схем відмивання доходів від таких злочинів. Маркери-сигнали – для переоцінки рівня ризиків Критеріями визначені конкретні маркери, які сигналізують про те, що СПФМ треба актуалізувати внутрішні правила, зокрема здійснити переоцінку рівня ризику. Отже, власний ризик-профіль слід переоцінити в разі: зміни бізнес-моделі; упровадження нових послуг, що істотно відрізняються від наявних. Переоцінити ризик-профіль клієнта треба: під час здійснення заходів щодо актуалізації даних про клієнта; у разі виявлення нових притаманних діловим відносинам з клієнтом критеріїв ризику. Заходи з управління ризиками Критерії визначають перелік заходів з управління ризиками. До таких заходів належать: Чіткий розподіл обов'язків та відповідальності між працівниками СПФМ і постійний внутрішній контроль. Попередній аналіз нових послуг СПФМ задля виявлення притаманних їм ризиків, Застосування інструментів, які обмежують використання окремої послуги, Впровадження диверсифікованого підходу з отримання дозволу на встановлення (продовження) ділових відносин із клієнтом, застосовуючи ризик-орієнтований підхід (тут слід керуватися таким принципом: чим вищий ризик, тим вищим за посадою має бути уповноважений працівник СПФМ на надання такого дозволу). Отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника СПФМ / керівника / виконавчого органу на проведення окремих фінансових операцій із високим рівнем ризику. Моніторинг ділових відносин з клієнтом. Здійснення заходів належної перевірки клієнта (тут слід застосовувати принцип «знай свого клієнта» – отримувати додаткову необхідну інформацію для розуміння змісту діяльності клієнта та/або суті фінансової операції). Посилення заходів із проведення моніторингу ділових відносин із клієнтом високого рівня ризику. Регулярне та об'єктивне інформування керівництва СПФМ про виявлені ризики та заходи з управління такими ризиками. Забезпечення належного розуміння працівниками СПФМ своїх обов'язків у сфері запобігання та протидії (зокрема, шляхом проведення навчальних заходів). Про вплив нових критеріїв А тепер, власне, про відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу в контексті нових критеріїв. За незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками СПФМ може буде оштрафовано. За законом, штраф може сягати до 10% загального річного обороту (але не більше 7950 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Як бачимо, нові критерії заходів з управління ризику, переліки критеріїв ризиків суттєво деталізовані. Отже, наполегливо радимо суб’єктам первинного фінмоніторингу здійснити переоцінку власного ризик-профілю. Також слід актуалізувати внутрішні документи з питань проведення заходів фінансового моніторингу відповідно до особливостей своєї діяльності. Така переоцінка й актуалізація необхідні для забезпечення належної системи управління ризиками організації та проведення первинного фінансового моніторингу. Також потрібно пам’ятати й про те, що хоча нові критерії і передбачають певні гнучкі інструменти, але водночас така гнучкість ускладнює виконання СПФМ вимог законодавства з фінансового моніторингу. Автор: Антон Маринич, провідний юрисконсульт Nota Group, адвокат Джерело: mind.ua

Наприкінці січня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження № 79-р, яким затвердив довгоочікуваний План заходів з реалізації Концепції комунікації у сфері гендерної рівності. Отже, зроблено ще один крок до забезпечення гендерної рівності на всіх рівнях суспільного життя. Яких сфер суспільного життя торкнеться цей план і як вплине на суспільні відносини та діяльність, розповіла Mind керуюча партнерка Nota Group, керівниця практики корпоративної безпеки, адвокатка Тетяна Андріанова.  Тепер міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади мають забезпечити виконання цього плану, а також щороку до 31 січня звітувати Міністерству культури та інформаційної політики про стан його виконання. Водночас Мінкульт має зібрати цю інформацію та у двотижневий строк подати її уряду. Що це за концепція, яку реалізовуватимуть за планом, що розроблявся понад два роки? Концепцію уряд схвалив ще у вересні 2020 року. Її метою є поліпшення розуміння в суспільстві суті та завдань державної гендерної політики та сприйняття її як невід’ємної складової демократичної і правової держави. Як досягнути наведеної мети? Є декілька шляхів. Перший крок – це інформування про ключові концепції гендерної рівності та механізми захисту прав жінок. Цей крок також включає застосування кращих іноземних практик впровадження гендерної рівності для різних груп (жінок і чоловіків, дівчат і хлопців). Другий крок – підвищення рівня розуміння українського та міжнародного законодавства, програм та політик, що сприяють гендерній рівності. Таку просвітницьку роботу можна здійснювати шляхом навчання з огляду на механізми, наявні в державі. Третій крок – робота зі ЗМІ. Йдеться про те, що преса, телебачення, інформаційні агентства, лідери думок мають активніше висвітлювати тематику гендерної рівності. Четвертий крок – організація тематичних публічних заходів із залученням якомога ширшого кола слухачів. П’ятий крок – більше про гендерну рівність мають говорити самі державні органи. Наприклад, частіше висвітлювати гендерну проблематику на своїх офіційних вебсайтах. Шостий крок – поширення інформації про сучасні гендерні проблеми жінок і чоловіків та розповідання про шляхи їх розв’язання. Сьомий крок – інформування про чоловіків, які підтримують гендерну рівність. Восьмий крок – проведення наукових, соціальних та інших досліджень, спрямованих на виявлення причин суттєвої різниці у тривалості життя жінок і чоловіків. Іншим важливим завданням має стати вжиття на основі отриманих результатів стратегічних заходів задля збільшення в майбутньому середньої тривалості життя. Дев’ятий крок – збільшення представництва жінок у ЗМІ як учасниць сюжетів та експерток. Звичайно, цей перелік кроків не є вичерпним. Але це мінімальний набір, який забезпечить виконання мети концепції на найближчі роки. Що передбачає план заходів, ухвалений на виконання цієї концепції? Це дорожня карта шляхів і способів розв’язання гендерної проблематики. Це конкретні заходи, індикатори досягнення цілей. Окрім того, план визначає відповідальний орган виконавчої влади, а також джерело й обсяги фінансування того чи іншого заходу. План визначає: найменування завдання (планом передбачено 21 завдання); найменування заходу; строк виконання завдання; органи, що відповідальні за виконання завдання; індикатор виконання; очікуваний результат. Окрім того, план містить вісім орієнтирів – стратегічних цілей: участь жінок у процесі ухвалення рішень і політичній діяльності; забезпечення рівного доступу жінок та чоловіків до правосуддя; усунення насильства за ознакою статі; розширення економічних прав і можливостей жінок, усунення гендерного розриву в оплаті праці та дотриманні трудових прав; поєднання професійного й сімейного життя, формування відповідального материнства та батьківства; жінки, мир, безпека; освіта з урахуванням гендерної тематики; турбота про здоров’я, зокрема репродуктивне, тривалість життя та добробут жінок і чоловіків. Система правосуддя також зазнає змін із погляду гендерної рівності Зосередимося на судовій системі докладніше. І для початку наведемо декілька ілюстративних цифр. Державна судова адміністрація України оприлюднила узагальнення гендерного складу апеляційних і місцевих судів України. Усього з 29 030 суддів і працівників апаратів, які станом на 1 липня 2022 року працюють у місцевих та апеляційних судах України, 77% (22 452 особи) становлять жінки і 23% (6578) – чоловіки. У порівнянні з аналогічними даними станом на 1 липня 2021 року (всього 29 698 суддів і працівників апаратів судів, з них 76% (22 498) становлять жінки та 24% (7 200) – чоловіки) кількість жінок збільшилась на 1%. За окремими категоріями посад гендерний склад місцевих і апеляційних судів України такий: з 4983 суддів 54% (2716) жінок та 46% (2 267) чоловіків; з 24 047 працівників апарату суду (патронатна служба, державні службовці, працівники, які виконують функції з обслуговування, робітники) 82% (19 736) жінок та 18% (4 311) чоловіків. Коли і як має бути досягнута мета плану? Узагальнення гендерного балансу для судової системи вже не є чимось новим і незвичним. Утім, план заходів є ширшим і зачіпає інші додаткові аспекти. Наведемо приклад. Друга стратегічна мета плану заходів – забезпечення рівного доступу жінок та чоловіків до правосуддя. План заходів в межах цієї стратегічної мети визначає три завдання. А саме: проведення аналізу ситуації щодо доступу до правосуддя жінок і чоловіків, а також бар’єрів, що йому перешкоджають; забезпечення методичного й інформаційного супроводу фахівців із надання безоплатної правової допомоги та фахівців у сфері судочинства щодо рівного доступу жінок і чоловіків до правової (безоплатної правової) допомоги; проведення інформаційної кампанії щодо доступу до правової (безоплатної правової) допомоги. Для кожного завдання є свій захід, детальніше з яким можна ознайомитись у плані. Тобто захід – це діяльність, яка здійснюватиметься для виконання завдання. Дедлайн виконання всіх завдань 2023–2025 роки. Окрім того, план завдання передбачає органи, що відповідають за кожне поставлене завдання. У межах другої стратегічної мети це Мінсоцполітики, інститути громадянського суспільства та міжнародні організації, Координаційний центр із надання правової допомоги, Національна школа суддів. При цьому до трьох останніх інституцій додана опція «за згодою». Яким має бути очікуваний результат? План заходів дає відповідь й на це. Підсумком роботи в межах другої стратегічної мети щодо забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до правосуддя буде: визначення рівня доступу до правосуддя та його сприйняття різними цільовими аудиторіями та бар’єри, що йому перешкоджають; забезпечення розуміння та врахування у професійній діяльності фахівцями з надання безоплатної правової допомоги й фахівцями у сфері судочинства гендерної проблематики щодо доступу до правосуддя жінок та чоловіків. Рівність прав жінок і чоловіків є однією із фундаментальних засад. На цьому принципі має ґрунтуватися не лише законодавство, а й усі суспільні взаємини. План заходів з реалізації Концепції комунікації у сфері гендерної рівності – це не панацея від гендерних проблем у країні, але надійний старт для їхнього подолання в найближчому майбутньому. Авторка: Тетяна Андріанова, керуюча партнерка Nota Group, керівниця практики корпоративної безпеки, адвокатка Джерело: mind.ua

5 січня 2023 року набрав чинності Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487(далі – Порядок № 1487). Ці зміни стосуються не лише роботодавців, а й кожного з нас. Порядок № 1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку органами державної влади, місцевого самоврядування, військовими частинами ЗСУ, підприємствами, установами, організаціями. Далі зосередимося на основних змінах, які торкнулися ведення військового обліку на підприємстві. Зміна 1. Для забезпечення ведення військового обліку на підприємстві більше не застосовується особова картка за типовою формою № П-2, а подаються Списки персонального військового обліку. Списки персонального військового обліку згідно із п. 36 Порядку № 1487 складаються окремо за чотирма групами: список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу; список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу; список персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок; список персонального військового обліку призовників. До списків кожної групи формується справа, у якій зберігаються копії військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів. В окремій справі зберігаються копії військовооблікових документів громадян, які не досягли граничного віку перебування в запасі та були виключені з військового обліку районними (міськими) терцентрами. Зміна 2. Зміни облікових даних військовозобов’язаних, резервістів та призовників, про які підприємство зобов’язано інформувати терцентри. Підприємства мають подавати до терцентрів таку інформацію про військовозобов’язаних (резервістів, призовників): інформацію про прийняття на роботу та звільнення з роботи. Такі дані подаються у 7-денний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу, звільнення з роботи; зміни щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади – подаються щомісяця до 5 числа після місяця, в якому було подані документи про зміни. Зміна 3. Відповідальні за ведення військового обліку мають підвищувати кваліфікацію не рідше одного разу на 5 років. Якщо на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів, обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 % від посадового окладу. (п. 9 Порядку № 1487). Зміна 4. Військово-облікові документи можуть надаватися через застосунок «Дія». Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 військово-обліковими документами є: для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного; для резервістів – військовий квиток. Зміна 5. Повноцінне функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр). Цей Реєстр мають наповнювати уповноважені особи у районних (міських) територіальних центрах комплектування (колишні військкомати), а також у відповідних управліннях та підрозділах СБУ і служби зовнішньої розвідки. Реєстр використовується для забезпечення військового обліку громадян України. Він призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов’язаних та резервістів (п. 3 Порядку № 1487). Зараз формування Реєстру – триває. Подавати відомості про себе для військкомату за місцем проживання можна буде через «Дію». Щоправда ця опція застосунку наразі розробляється. Якщо людина, яка підпадає під військовий облік, переїхала на інше місце проживання, вона має в 7-денний термін повідомити про це через центри надання адміністративних послуг або через «Дію». Вона також може звернутися безпосередньо до центрів комплектування. Зміна 6. Жінки-медики та фармацевти, які до цього часу не стояли на військовому обліку, можуть працевлаштовуватися на роботу без обов’язкового взяття на військовий облік до 2026 року. У п. 51 Порядку № 1487 вказано, що жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року. Це означає, що до кінця 2026 року жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність: повинні стати на військовий облік; приймаються на роботу без військово-облікового документа. Зміна 7. Оновлені Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з якими слід ознайомлювати при прийнятті на роботу. У п. 19 Порядку № 1487 передбачено, що підприємства виготовляють друкарським способом правила військового обліку і вивішують їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях. Аналогічна норма містилася і в Порядку № 921. При цьому чинні правила оновлені у порівнянні з документом, який діяв раніше. Отже, підприємствам необхідно: роздрукувати оновлені Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ці Правила наведені у додатку 2 до Порядку № 1427), розмістити їх на видному місці в загальнодоступних приміщеннях підприємства. Окрім того, підприємства зобов’язані доводити Правила військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (з додатку 2), до призовників, військовозобов’язаних та резервістів під особистий підпис під час прийняття на роботу. Подібної норми Порядок № 921 не містив. Зміна 8. Звірка із територіальним центром комплектації даних не особової картки, а списків персонального військового обліку. Порядок № 1487 передбачає звіряння Списків персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку) підприємства з обліковими даними документів терцентрів, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, на території відповідальності яких вони перебувають (п.46 Порядку). Звіряння відбувається відповідно до певного графіка. Цей графік затверджується розпорядженням голови відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, міського голови. У визначені графіком звіряння строки особи, відповідальні за ведення військового обліку на підприємствах, прибувають до відповідних терцентрів, для проведення звіряння даних Списків персонального військового обліку та копій їх військово-облікових документів з обліковими документами терцентрів. Також Порядок № 1487 визначає обов’язок підприємства не рідше одного разу на рік проводити звіряння даних Списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних терцентрів (п. 34 Порядку). Зміна 9. Підприємства мають проводити внутрішній аудит стану військового обліку. У п. 72 Порядку № 1487 визначено внутрішні процедури щодо аудиту військового обліку на підприємстві. Для цих цілей на підприємстві: проводять щороку відповідно до затверджених ними планів перевірку стану військового обліку на підприємствах, які перебувають у сфері їх управління, підпорядковуються їм, контролюються ними або функції з управління якими вони здійснюють; складають за результатами перевірки акти, які надсилаються у 20-денний строк з дня закінчення перевірки відповідним підприємствам, терцентрам для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок; щороку до 1 лютого видають накази про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції; визначаються наказами завдання щодо методичного забезпечення військового обліку, підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, інші заходи щодо поліпшення стану військового обліку. Зміни підзаконної «нормативки» органічно розвиваються із законодавчою базою та сучасними потребами країни, яка воює. Як бачимо, оновлені правила доволі ретельно визначають механізм організації та ведення військового обліку різноманітними інституціями. Ці зміни покликані навести лад та організувати обліковий процес, який зараз розвивається дещо стихійно та хаотично. Авторка: Яна Декусар, партнер, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group Джерело: eba.com.ua

Днями в рамках Welcome Day СУП Олег Борійчук, директор юридичного напрямку Nota Group, надав практичні поради з протидії блокування податкових накладних. Ділимося основними з них. Не бійтеся висловлювати свою незгоду Зараз спостерігається масове блокування податкових накладних. З огляду на обставини воєнного часу така активність податкової зовсім не на часі. Не потрібно боятися висловитися про неприйнятність такої ситуації. Держава – це найперше сервіс, а платники сплачують податки за послуги, які входять до цього сервісу. Натомість держава має надавати підтримку, і зараз, на жаль, ця підтримка не відчувається. Очікуйте на роз’яснення податкової щодо присвоєння статусу ризиковості. Така незрозуміла ситуація тривати далі не може. Тому за численними скаргами (зокрема й на Президента України), податкова має роз’яснити за якими критеріями присвоює статус ризиковості та за що блокує податкові накладні. В ідеалі, такі роз’яснення мають містити інформацію про те, які дії потрібно здійснити (яку інформацію надати), щоб податкову накладу розблокували. Не створюйте підстав для блокування самостійно На жаль, такі ситуації трапляються. Через війну не кожен бізнес має змогу відстежувати зміни до законодавства, тому діють за старими правилами. У жовтні 2022 році податкова отримала більше можливостей для того, щоб блокувати накладні. Так, 14 жовтня 2022 року опубліковано Постанову КМУ «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 1154. Ця Постанова залишилася поза увагою багатьох бухгалтерів, бо раніше накладні не блокувалися, якщо 20-ОПП чи таблиці відповідності не подавалися. Бухгалтери, зверніть увагу на Постанову КМУ № 1154 від 12 жовтня 2022 року Уважні бухгалтери подають таблиці відповідності, але можуть внести не ті УКТЗЕД товарів та види діяльності згідно з КВЕД, які, наприклад, не внесені ні в статут компанії, ні в ЄДРПОУ. Ці помилки є дуже поширеними та створюють підстави для блокування. Зрештою, на бухгалтерів часто окрім цих задач покладається ведення зарплат і кадровий облік. Це рутинна, складна та відповідальна робота, яка потребує максимальної зосередженості, а це не завжди вдається. Тож затримки та перепрацювання трапляються, і роботодавцям слід на це зважати. У жодному разі не намагайтеся «неофіційно домовитися» з податківцями Найбільша проблема — у податківцях, які не несуть персональної відповідальності за прийняття рішень. Не погоджуйтеся на «неофіційні домовленості», не створюйте корупційних ризиків. Не доводьте справу про блокування податкової накладної до суду Заблокувавши накладну, податківці починають прискіпливіше придивлятися до компанії та вимагати розяснень чи інформації. Деякі бухгалтери самостійно надають таку інформацію, а є такі, які самі пишуть адміністративну скаргу, не звертаючись до юриста. Після відмови у задоволенні такої скарги починаються судові тяганини і бажано до цієї стадії не доводити. Чим швидше юрист включиться у роботу та належно відреагує – тим краще для бізнесу. Якщо все зробити чітко, накладну можуть розблокувати за декілька днів. Інша альтернатива — місяці судових розглядів. Успіх розблокування залежить від тандему роботи юристів і бухгалтерів. Бухгалтер ліпше пояснить суть операції (чому зроблено/заповнено саме так), а юрист може це розписати правову частину з огляду на чинне законодавство. Правильно сформовані пояснення є запорукою успіху, адже кількість справ щодо заблокованих накладних зростає невблаганно, їх усіх фізично важко осмислити і опрацювати. Перевіряйте своїх контрагентів Це основна рекомендація для керівників і власників бізнесу. Перевірити контрагентів можна завдяки інформації з відкритих джерел чи застосувати програми для перевірки. Не соромтеся просити зробити скриншот екрана електронного кабінету платника податків – якщо у контрагента там все гаразд, то й заперечувати від надання такої інформації він не буде. > Violetta Garbar: Перевіряючи реєстри, слід звертати увагу на те, коли компанія зареєстрована, який у неї статутний капітал (чи відповідає реальним витратам на проєкти), чи змінювався директор (якщо так, то чому). Бізнес має чітко усвідомлювати ризики роботи з контрагентом. Потрібно моніторити будь-які зміни. Навіть доброчесна компанія в будь-який момент може стати ризиковою, і юристи мають тримати руку на пульсі таких ризиків. Ретельно перевіряйте договори з контрагентами Договори з контрагентами обов’язково мають містити істотні умови. Якщо договір стосується поставки товару, то має містити специфікацію товару. Якщо немає можливості щось підписати, вказуйте в договорі, що «істотні умови договору (найменування, кількість, ціна тощо) погоджуються за рахунок продавця шляхом повної або часткової оплати такого рахунку покупцем», і тоді договір погоджується не підписом покупця, а дією, яку легко довести — банківською випискою. Якщо ж нічого не прописати, а подати закритий акт без істотних умов, можна відмовитися від його сплати. Щороку аналізуйте стан бухгалтерської та фінансової звітності Важливість внутрішнього аудиту важко переоцінити. Яким би професійним не був ваш бухгалтер, варто щороку здійснювати контроль і аналіз стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні Не відкладайте реєстрацію податкових накладних на останній день. При одночасній реєстрації великої кількості податкових накладних підвищується ризик їх блокування. Консультуйтеся із зовнішніми спеціалістами Якщо маєте сумніви щодо правильності відображення тієї чи іншої операції – консультуйтеся з зовнішніми спеціалістами. Експерти Nota Group завжди готові допомогти з цим! Nota Group — на захисті українського бізнесу!

З дня на день виповниться рік як Україна живе за законами воєнного часу через повномасштабне вторгнення росії. І той бізнес, який вижив за цих надскладних умов і продовжує функціонувати – достойний поваги та нагороди за героїзм. Nota Group продовжує досліджувати феномен українського бізнесу в умовах війни, зазирати за лаштунки його організації та діяльності, виокремлювати фактори незламності і стійкості в межах відеорубрики «Незламний український бізнес». Героями нового сюжету стали співзасновники компанії Clarity Таїсія Бондар та Віталій Курдюмов. В інтерв’ю вони розповіли про те, як їм вдалося зберегти та розвивати бізнес під час війни. А Nota Group – залишається на захисті українського бізнесу! https://youtu.be/WF0VE_zE6TU

На початку січня 2023 року набрала чинності постанова №10 від 3 січня 2023 року Кабінету Міністрів України про надання компенсації витрат ініціаторам створення промислових або індустріальних парків на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж. В умовах постійних російських атак на українську енергоінфраструктуру та обмеженої можливості роботи бізнесу, така ініціатива видається привабливою. Що конкретно передбачає постанова та яка буде компенсанція індустріальним паркам, розповіла Mind керівник практики корпоративного управління Nota Group Ганна Жакот. Що передбачає документ? Порядок покликаний зменшити фінансове навантаження ініціаторам створення індустріальних (промислових) парків шляхом компенсації понесених ними витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж, а саме: системи передачі або систем розподілу електричної енергії (крім приєднання до електричних мереж малих систем розподілу); загальної мережі залізниць; мереж газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення, розташованих за межами території індустріального парку; інфраструктури електронних комунікаційних мереж, розташованої за межами території індустріального парку. Компенсація може скласти 100% вартості витрат Суттєвою перевагою такої пільги є сума компенсації, що може сягати 100% вартості витрат на підключення та приєднання, але без урахування ПДВ. Сама компенсація здійснюватиметься за рахунок коштів місцевого бюджету або за рахунок інших джерел у межах видатків, передбачених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Тож у разі, якщо заявлені обсяги компенсації перевищують загальний обсяг видатків державного бюджету на надання компенсації у відповідному бюджетному періоді, фактична сума компенсації буде зменшена. Умови отримання компенсації Скористатися компенсацією заявники можуть лише один раз за умови наявності фактично здійснених та підтверджених витрат. Для того щоб подати заяву на компенсацію, суб’єкт господарювання має: звернутись до Мінекономіки не пізніше 10 квітня року, в якому очікується отримання компенсації з відповідним документом встановленого зразка; із копіями договорів на виконання робіт і надання послуг заявникові з підключення або приєднання до інженерно-транспортних мереж та додатків до них; разом з інформацією про право власності або користування земельними ділянками в межах відповідного індустріального парку. Повний перелік необхідних для подання документів міститься у постанові. Хто і скільки отримає, вирішить Мінекономіки Фактичний розмір призначеної компенсації буде визначений уповноваженою комісією до 20 листопада року, в якому передбачається отримання компенсації, після чого Мінекономіки протягом 5 робочих днів ухвалюватиме рішення про надання нарахованої компенсації. Рішення про відмову в наданні компенсації заявнику не обмежує його в поданні заяви в майбутньому, проте важливо, що компенсації підлягають витрати, здійснені не більше ніж за 36 місяців до моменту подання заяви. У цілому така постанова є логічним продовженням пільг та послаблень, що встановлюються останнім час урядом для ініціаторів створення індустріальних парків в Україні. Відтак ця галузь набуває ще більшої підтримки та розвитку. Автор: Ганна Жакот, керівник практики корпоративного управління Nota Group Джерело: mind.ua

Спілка українських підприємців (СУП) висловила слова подяки команді юристів Nota Group, яка працювала під керівництвом директора юридичного департаменту Олега Борійчука і керівника практики цивільних спорів Сергія Котова, за активну та ефективну участь в Центрі захисту бізнесу при СУП. Юристи Nota Group долучилися до діяльності Центру ще до повномасштабного вторгнення росії, а з лютого 2022 року ще більше активізували свою роботу з надання консультацій бізнесу. Питання, які потребували професійних юридичних роз’яснень, стосувалися як блокування податкових накладних, так і примусового вилучення майна військовою адміністрацією та мобілізаційних викликів. Наші ек сперти надавали консультації, допомагали зі зверненнями до повноважних органів, клопотали за об’єктивне розслідування усіх проблемних інцидентів, готували необхідні процесуальні документи та надавали іншу допомогу в межах їхньої компетенції. Nota Group – на захисті українського бізнесу!  

Благодійність у сучасному світі – це не лише безкорисливе надання допомоги тим, хто її потребує, а ретельно врегульована спеціальним і податковим законодавством діяльність. Для чого взагалі обмежуватиправовими нормами благочинні пориви? Не тому, що світ став цинічним і меркантильним, а тому, щоб позбавити будь-кого будь-яких спокус замаскувати свої корисливі мотиви альтруїстичною місією. Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначає Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», який було прийнято ще 2012 року. З моменту його ухвалення, Закон декілька разів змінювався, а найбільші сплески законодавчої активності у правовому регулюванні благодійної діяльності датовані 2014 та 2022 роком. І це неспроста. 2014-й – це рік, коли росія розпочала завуальовану війну проти України. Це рік, коли українська армія об’єктивно не була готовою до масштабного протистояння «другій армії світу», але завдяки активній волонтерській та благочинній підтримці – Збройні Сили України стали на прю з ворогом гідно. 2022 рік змінив характер зазіхань російського загарбника, але українська армія уже була готовою до повномасштабних викликів. Змінився й характер волонтерської підтримки: тепер за лічені години волонтери збирають кошти на «народні Байрактари» та супутники. Відносини, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні регулює Закон України «Про волонтерську діяльність», він був прийнятий в 2011 році і відтоді також зазнавав регулярних змін. Чимало законодавчих нюансів, пов’язаних із благодійною діяльністю, урегульовано Податковим кодексом України. За останні дев’ять місяців Великої війни цей кодифікований акт також декілька разів змінювався задля запровадження якомога сприятливішого підґрунтя для оподаткування благодійної допомоги. І цього разу сприятливішого не для держави, а для тих, хто цю допомогу надає, та тих, хто її потребує. 15 серпня 2022 року Верховна Рада України прийняла два важливих податкових акти: Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» № 2520-IX (далі – Закон № 2520-IX) та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» № 2516-IX (далі – Закон № 2516-IX). Одним із завдань законодавця є не лише створити додаткові гарантії та можливості для волонтерів в умовах війни, а й синхронізувати норми податкового і спеціального законодавства між собою. Саме таким керувалися автори проєктів, які згодом стали Законами №-№ 2520-IX та 2516-IX. Законом №2520-IX, розширено статтю  165 ПК України стосовно доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. За цими змінами, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи: кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність» (підпункт 165.1.64 пункт 165.1 ст. 165 ПК України); відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону України «Про волонтерську діяльність» (підпункт 165.1.65. пункт 165.1 ст. 165 ПК України); суми коштів, надані благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями – учасникам конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з’їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів, конкурсів, тренінгів та семінарів, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку. Уточнення: ці витрати не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку в межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Законом № 2520-IX врегулювано питання щодо звільнення від оподаткування коштів, які збиралися фізичною особою на свій особистий розрахунковий рахунок для виплати благодійної допомоги на користь платників податків, зазначених у п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПК України. Як уточнюють в податкових органах, такі кошти не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків за умови, що під час реєстрації фізичної особи у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, вказаний рахунок зазначається як рахунок з призначенням для здійснення благодійної діяльності (крім рахунків, що були закриті до 21 листопада 2013 року). Законом № 2520-IX також змінюються норми, які визначають податкові знижки. Тепер для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно ПК України та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зміни внесені й до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, доповнено пунктом 27 про те, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі – допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави. До прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги. Законом № 2516-IX внесені зміни до ПК України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій. Закон набрав чинності 2 вересня 2022 року. Цим Законом установлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи (суми) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь членів сімей учасників бойових дій, які під час участі у відсічі збройної агресії в період дії воєнного, надзвичайного стану на території України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі у відсічі збройної агресії. Окрім того з 2 вересня 2022 року не оподатковуються ПДФО (а отже, і воєнний збір) доходи (суми) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, на користь: працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей; фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах. При цьому, за Законом до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав); дід та баба (якщо батьки померли); інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге); малолітні та/або неповнолітні діти; повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років; повнолітні діти, які не мають своїх сімей; повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія. Зазначені доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Тобто право на не оподаткування цієї допомоги її набувачі матимуть до кінця календарного року, у якому закінчиться війна. Є ще один правовий акт, про який важливо згадати. 16 листопада 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» від № 2747-ІХ. Цей Закон набрав чинності 11 грудня 2022 року і ним внесені такі зміни: за умови, що благодійник – фізична особа зареєструється у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації до 1 січня 2023 року, сума благодійної допомоги, отриманої таким благодійником – фізичною особою у період з 24 лютого 2022 року, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого благодійника. Усі ці зміни є вкрай необхідними для України. Сьогодні сотні благодійних фондів та організацій, тисячі волонтерів допомагають Збройним силам України і переселенцям. Фізичні особи збирають благодійні кошти на особисті рахунки, і це також є зоною ризиків. Але чітко регламентовані на законодавчому рівні принципи оподаткування, зобов’язань та відповідальності полегшать ведення волонтерської діяльності та допоможуть збільшити обсяги благодійної допомоги на армію для ще ефективнішої відсічі агресору. Автор: Світлана Кучер, керівник практики аутсорсингу бухгалтерського обліку та аудиту Nota Group (група компаній «Октава Капітал») Джерело: eba.com.ua

Війна змушує українців навчитись бути завжди на кілька кроків попереду ворожих планів та міркувань. Так, днями стало відомо, що український ударний безпілотник вже «проходить навчання» і незабаром зможе завдавати удари у відповідь на зазіхання ворога на наші території. Наразі нову розробку забезпечили функцією повернення. Українці працюють на різних фронтах цієї війни, аби забезпечити підтримку ЗСУ, зокрема і в галузі інноваційних технологій. Разом із тим поява нових розробок, пристроїв чи програмного забезпечення потребує належного оформлення з точки зору авторського права. На які нюанси цього процесу варто звернути увагу і як авторові винаходу захистити свої права, розповіла Mind провідна юристка аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот. З початком повномасштабного військового вторгнення наша держава взяла курс на підтримку військової галузі, зокрема розвитку напряму military-tech. Внаслідок чого навіть розроблена відповідна грантова програма, що дозволяє спеціалістам у сфері технологій, кібербезпеки, військових розробок здійснити свій вклад у перемогу та водночас підтримати економіку. Найрозповсюдженішими наразі є технічні розробки дронів, а також відповідне програмне забезпечення (ПЗ) для підтримки їх працездатності. Проте відповідна сфера є вкрай потенційною і для інших розробок, особливо з урахуванням наявного рівня попиту. Саме тому українськими спеціалістами, зокрема в ІТ-галузі, наразі активно впроваджуються нові винаходи та інші об’єкти, що прямо чи опосередковано можуть допомогти нашим військовим. Проте на етапі створення не закінчується життєвий цикл таких об’єктів, тож розробникам варто завчасно подбати про їх юридичне оформлення, а також про розподіл прав на них. Чому це важливо? Згідно з чинним українським законодавством про авторські та суміжні права, право на твір виникає у автора з моменту його створення. Якщо розглядати розробки military-tech як твори (а саме ними вони часто і є в розумінні чинного законодавства), виходить, що саме фізична особа-розробник є власником прав на такий об’єкт. А відтак саме розробник, а не компанія, на яку він працює, може вирішувати подальшу долю створеного ним виробу. Тож тут можемо стикнутись з проблемою: а чи є взагалі компанія, яка здійснює поставку або інше відчуження military-tech-об’єкту його належним правовласником? Як захистити свої права новому правовласнику? Для того щоб перехід прав все ж відбувся, його треба документально зафіксувати. Найбільш розповсюдженими способами є передання або повне відчуження прав на об’єкт за договором (це може бути також ліцензія), а також його розробка відповідно до службового завдання (але в такому випадку важливою умовою є наявність трудових відносин між розробником та компанією). Під час укладення та підписання договорів про розпорядження майновими (авторськими) правами між розробником та компанією сторонам варто приділити особливу увагу: обсягу прав, що передаються (адже можливий їх частковий розподіл, однаковий обсяг для обох сторін або повне відчуження), строку передачі таких прав до компанії, а також території дії прав (це не обов’язково може бути виключно Україна). Саме у випадку коректно складеного договору права та інтереси обох сторін будуть дотримані, а у подальшому можливі ризики виникнення конфлікту, пов’язаного із з’ясуванням факту, хто ж є належним правовласником, суттєво знизяться або й зовсім зникнуть. Що ще може зробити правовласник? Доречною опцією для нового правовласника є можливість державної реєстрації факту переходу прав – незалежно від того, відбувся він шляхом договору або внаслідок створення службового твору. Реєстрація проводиться уповноваженим державним органом та має наслідком отримання правоохоронного документа – патенту (у випадку реєстрації об’єкту у формі винаходу або корисної моделі) чи свідоцтва (під час реєстрації програмного забезпечення). Що ж буде без проведення процедури розподілу майнових прав? Компанія, яка виступає постачальником, посередником між фізичною особою-розробником та безпосереднім замовником military-tech-об’єктом, у такому випадку ризикує бути порушником авторських прав, адже ніяких свідчень того, що вона отримала відповідний обсяг прав від розробника не буде. Чинним законодавством наразі за таке порушення встановлена відповідальність у формі штрафу розміром від 3400 грн до 17 000 грн, або виправних робіт, або позбавлення волі на строк до двох років. Насправді ж у ході судового провадження можуть виникнути ще й більш несприятливі наслідки у вигляді зіпсованої репутації на ринку, а також покриття матеріальних та моральних збитків, нанесених відповідними порушеннями. Крім того, можуть бути зірвані зобов’язання по вже укладених контрактах із замовниками, адже внаслідок наявного спору щодо порушення авторських прав відповідний об’єкт, швидше за все, не зможе бути поставлений, а відтак наявний ще й ризик прострочення зобов’язань перед контрагентами. Відтак питання акумулювання та належності прав на новостворені об’єкти інтелектуальної праці технічних спеціалістів не можна знецінювати або загалом ігнорувати. Згадана неочевидна на перший погляд проблема може принести вкрай несприятливі наслідки бізнесу. Особливо враховуючи те, що процедура передання авторських прав не є надскладною, хоча й потребує залучення висококласного спеціаліста. Ініціювати її потрібно як можна швидше, а краще – ще на етапі зародження ідеї про створення відповідного military-tech-об’єкту потурбуватися про врегулювання питання подальшого розподілу прав на нього. Цим бізнес насамперед убезпечить себе, а також сприятиме надійності подальшого ланцюжка розповсюдження створеного об’єкту. Автор: Ганна Жакот, провідна юристка аутсорсингової компанії Nota Group Джерело: mind.ua

Ось декілька breaking news. Українська компанія «Укрспецсистемс» створила новий безпілотний авіаційний комплекс «‎ШАРК» для спостереження та коригування вогню. Серед іншого «акула» безпілотників може корегувати американські реактивні артилерійські системи HIMARS. Перше «плавання» акули відбулося у 2022 році. І ще одна новина. Державний концерн «Укроборонпром» налагодив випуск артилерійських боєприпасів 152-мм калібру. Розпочато серійне виробництво вітчизняних боєприпасів. Або така новина. Стартап Atmosphere створює потужні павербанки на 200 000 мАгод, які мають до 12 USB-виходів. Компанія виготовляє павербанки різних розмірів для потреб ЗСУ. І це лише дещиця з того, що робиться в Україні з тим, аби наблизити день Перемоги над окупантом. Сьогодні military-tech в Україні розвивається семимильними кроками та шаленими темпами. А усі технологічні ноу-хау одразу випробовуються на практиці. Як справедливо зазначив Міністр оборони України, наша країна стала величезним полігоном, де випробовуються сучасні технології воєнного характеру. Ворога, що переважає кількісно, можна перемогти лише якісно: ефективною стратегією, мудрою тактикою, мотивованою армією, прицільною зброєю і сучасними технологіями. І якщо за звичайних умов розробка того чи іншого технологічного рішення займала роки, то в умовах воєнного часу тестування і введення в експлуатацію відбувається упродовж лічених місяців. Швидкість у цьому процесі, коли на наших захисників суне тисячна орда з півночі, півдня і сходу, – є життєво необхідною. Але у цьому хаосі подій і ухвалених рішень слід подбати й про майбутнє – належно оформити всі права на той чи інший продукт або розробку у галузі military-tech. За мужньою і героїчною боротьбою українців сьогодні спостерігає весь світ. Українська армія уже діє в системі координат натівських стандартів, а наші бойові солдати можуть багато чому навчити закордонних інспекторів. Немає сумнівів у тому, що рано чи пізно, технології, які народилися в Україні, застосовуватимуть у світі, вони братимуться на озброєння передових країн світу. Масштабування технологій означатиме примноження доходу її творців. Якщо йдеться про належне оформлення прав на технологічний продукт чи розробки, то чільне місце тут відведено правам інтелектуальної власності. До процесу реалізації тієї чи іншої ідеї часто залучаються різноманітні технічні спеціалісти. У разі успішної реалізації ідеї хтось із таких технарів може заявити про свої права на технологію, якщо на старті процесу роль кожного не буде належно задокументована. Аби упередити будь-які незрозумілі ситуації, необґрунтовані претензії чи можливі судові тяганини слід подбати про укладення трудових договорів або контрактів. Загальні положення урегулювання прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту) закріплені у ст. 429 Цивільного кодексу України. Ця стаття зазнала суттєвих змін у липні 2021 року. За деталями варто звертатися до спеціалізованих законів України, які визначають межі охорони прав тих чи інших категорій інтелектуальної власності. Також законом можуть бути встановлені особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт. За загальним правилом, особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору або за замовленням згідно договору із зовнішнім спеціалістом, належать безпосередньо виконавцю -творцю цього об’єкту. Відповідно до законодавства до немайнових прав належать право вимагати зазначення імені або псевдониму автора на творах, а також протидіяти спотворення об’єкту таким чином, що це негативно вплине на честь та гідність автора. Відтак, немайнові права не можуть передаватись частково або відчужуватись повністю від автора до будь-яких осіб. Проте, можливі варіанти, коли сторони дійдуть взаємної згоди не зазначати ім’я творця на примірниках твору, тим самим не порушуючи його немайнові права, але змінивши способ їх застосування. Якщо йдеться про майнові права інтелектуальної власності, то за замовченням вони належать творцю з моменту створення об’єкту, а у випадку його розробки у межах трудових відносин, а не за авторським договором із зовнішнім спеціалістом – вони належатимуть працівникові, який створив цей об’єкт та роботодавцю спільно, якщо інше не встановлено у самому трудовому договорі. У будь-якому разі, який би варіант співпраці не був обраний – у цьому процесі варто консультуватися з юристами. Професійний погляд на ситуацію і фаховий підхід допоможуть не лише правильно оформити контрактне підґрунтя з особами, що виконують технічні завдання, а й належно зафіксувати права на об’єкти інтелектуальної власності. Щоб отримати охоронні документи потрібно звертатися до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Знову ж таки – правильне оформлення заявки та документів про передачу майнових прав є запорукою швидкого і, що найголовніше, позитивного рішення про видачу охоронного документу – свідоцтва або патенту. Немає сумнівів у тому, що такий потужний гігант як концерн «Укроборонпром» дбає про належне оформлення і захист технологічних об’єктів інтелектуальної власності, які народжуються у його стінах. Але бізнес, а особливо стартапи чи особи-технологічні ентузіасти про інтелектуальні права дбають в останню чергу, особливо в екстраординарних умовах війни. І це зрештою може обернутися боком до розробників, які вклали у технологію свої сили, розум, душу і серце. Світова спільнота поважає права інтелектуальної власності та ревно ставиться до їх порушень. Захист і охорона інтелектуальних прав – це частина правової культури, яку сповідує весь цивілізований світ, до якого так прагне і за який так бореться сьогодні Україна. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group Джерело: eba.com.ua

Днями Кабінет Міністрів об'єднав Мінінфраструктури з Мінрегіоном. Нове  Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури є правонаступником майна, прав і обов’язків Мінрегіону, що реорганізується. Проте одною із вразливих ланок цієї процедури завжди лишаються люди, і в цьому процесі немає значення, чи то реорганізовується міністерство, чи комерційна або державна організація. Оскільки питання правонаступництва недостаньо врегульоване, Кабінет Міністрів 29 листопада 2022 зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах». Що передбачає документ і яким в уряді бачать нове міністерство, розповіла Mind директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар. Законопроєкт спрямований на приведення національного законодавства про працю у відповідність до положень Директиви Ради ЄС № 2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств, щодо встановлення обов’язку роботодавця повідомляти працівникам про зміну власника підприємства. Номер і дата реєстрації: 8244 від 29.11.2022. Ініціатор законопроєкту: Шмигаль Денис Анатолійович Зміст. Законопроєктом визначається правонаступництво у трудових відносинах, яким є продовження трудових відносин з працівниками у разі зміни власника підприємства, установи, організації, їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), зміни власника майна або його частин, що використовуються роботодавцем – фізичною особою у підприємницькій діяльності. У разі такого правонаступництва трудові відносини працівників продовжуються із правонаступником. Також законопроєктом встановлюється обов’язок роботодавця продовжувати дію трудового договору в разі передачі власником бізнесу або його частин іншій особі, а також інформування роботодавцями працівників та їх представників про: дату (орієнтовну дату) та причини правонаступництва; правові, економічні (технологічні, структурні) та соціальні наслідки правонаступництва, а також дії, які впливатимуть на трудові права працівників. Передбачено, що правонаступник зобов’язаний письмово або в електронній формі надати працівникам та їх представникам зазначену вище інформацію не пізніше ніж за десять робочих днів до початку дій, які впливатимуть на трудові права та інтереси працівників. Хто буде в плюсі. Законопроєктом передбачена можливість працівників і їхніх представників ініціювати консультації з роботодавцем щодо причин прийняття рішення про правонаступництво та його правових, економічних і соціальних наслідків для працівників, а також заходів, які планується запровадити для уникнення цих наслідків чи їхнього пом’якшення. Хто буде в мінусі. Законопроєктом передбачено більше обов'язків роботодавців, починаючи з інформування працівників та їх представників про дату та причини правонаступництва, його економічні, технологічні та структурні наслідки, які впливатимуть на права працівників, завершуючи забов'язанням продовжувати дію трудового договору у разі передачі власником бізнесу або його частин іншій особі. Чи є альтернат​ивні законопроєкти? Наразі в українському законодавстві закріплені правові гарантії працівників у випадку зміни власника компанії-роботодавця. Так, у ч. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України закріплено положення про те, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. Зазначена норма була передбачена КЗпП від моменту його прийняття. І хоча з самого початку вона передбачала гарантії для працівників, що працювали на підприємствах державного сектору економіки, від постійної оптимізації державних органів та перепідпорядкування підприємств, що перебували у їх віданні, однак на сьогодні ця норма розповсюджується на всі випадки правонаступництва, у тому числі й у приватному секторі економіки. Чому ця проблема на часі? Сьогодні питання правонаступництва у трудових відносинах набуло значної актуальності, адже неоднозначна політична та економічна ситуація спонукає власників до продажу їхніх компаній та виходу з українського ринку. Зміна власника компанії  неодмінно має серйозний вплив на працівників, тому питання слід регулювати на законодавчому рівні. Висновки. Відповідно до Угоди про асоціацію Україна взяла на себе зобов’язання поступово наблизити своє законодавство до права, стандартів та практики Європейського Союзу у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей. Тому цей проєкт закону розроблено для гармонізації українського та європейського законодавства. Автор: Яна Декусар, директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group. Джерело: mind.ua

Питання отримання компенсації за понівечене внаслідок ворожих обстрілів житло сьогодні актуальне для сотень тисяч українців. Кількість постраждалих зростає мало не щодня і багато тих, хто залишився без даху над головою, ще не знає, який шлях до отримання відшкодування збитків доведеться торувати. Тепер усі, хто втратив свої домівки внаслідок російської агресії, зможуть отримати безкоштовну юридичну підтримку і правничу допомогу з питань отримання компенсації на платформі «Поверни своє». Це інформаційній проєкт, до розробки якого долучилися українські правники-волонтери, зокрема і фахівці Nota Group. Мета цієї ініціативи — безкоштовно допомагати постраждалим власникам пошкодженої або знищеної нерухомості проходити шлях до отримання компенсації, аби кожен українець повернув своє: свій затишок, спокій та рідний дім! На сайті платформи (https://getitback.in.ua/) міститься інформація щодо всіх підготовчих етапів для отримання майбутньої компенсації. Контент викладено максимально доступно і зрозуміло: у вигляді алгоритмів, покрокових інструкцій, практичних порад і корисних підказок. Фахівці проєкту працюють і з індивідуальними зверненнями: якщо власник зруйнованої оселі не знайде рішення своєї проблеми на інформаційному ресурсі, він зможе поставити запитання і отримати експертну відповідь на нього від юристів. Nota Group — на захисті українського бізнесу!

Український бізнес сильно постраждав через дії агресора. І навіть ті, хто не перебуває в епіцентрі бойових дій, вимушені перелаштовувати свої операційні процеси, адаптуватися до нових умов діяльності в режимі постійних загроз ракетних ударів. Попри це, український бізнес працює та розвивається, шукає нові варіанти дій і шляхи для реалізації власної бізнес-стратегії. Як це їм вдається? Nota Group вирішила запустити рубрику «Незламний український бізнес», у якому ми досліджуємо феномен нашого бізнесу в умовах війни. Цей новий формат передбачає відеоінтерв’ю з представниками українського бізнесу, у яких вони розповідають про свою роботу, діляться власними історіями про те, як продовжували працювати під час війни, завдяки яким новим та сміливим ідеям їм вдалося залишитися на плаву, примножити свій бізнес, працювати більше задля стійкості української економіки, а також про те, як співпраця з Nota Group допомогла їм подолати всі виклики на цьому шляху. Пропонуємо вашій увазі перше відеоінтерв’ю нового проєкту за участі керуючого партнера та співзасновника компаній Barva Invest і Tradomatic Юрія Гаврилюка. [embed]https://youtu.be/EGXCwOwDAdY[/embed] Nota Group – на захисті українського бізнесу!

Безкорисливе надання допомоги тим, хто її потребує, – благодійна діяльність, – містить у собі певні ризики, які можуть стати справжньою проблемою для тих, хто її надає. Благодійна діяльність в Україні має конкретні законодавчі визначення та обмеження, і вийти за ці усталені рамки досить легко. За останні місяці в Україні суттєво побільшало благодійної діяльності, тож правильне оформлення паперової документації є запорукою того, що ті, хто її потребує, отримає благодійну допомогу швидко, а ті, хто її надає – уникнуть зайвих проблем. З огляду на запит ринку, Nota Group ще спочатку війни активно супроводжує благодійну діяльність. Одним із найважливіших напрямів такого супроводу – є бухгалтерський супровід, а саме:  здійснення платежів  відображення банківських виписок  підготовка первинних документів  опрацювання вхідної первинної документації  підготовка та подача звітності  нарахування і виплата заробітної плати (за потреби) Отже, якщо ви займаєтеся благодійною допомогою та хочете уникнути головного болю – звертайтеся до Nota Group! Nota Group – на захисті не лише українського бізнесу, але й благодійної діяльності заради наближення Перемоги!

Європейський банк реконструкції та розвитку допомагає підприємствам малого і середнього бізнесу, які потребують консалтингової підтримки для зростання й забезпечення конкурентоспроможності. З цією метою ЄБРР за допомогою донорів супроводжує грантову підтримку консалтингових проєктів, що впроваджуються зовнішніми консультантами, та яких потребує український бізнес. У цій грантовій підтримці можуть взяти участь компанії, які відповідають таким критеріям:  більше 2-х років роботи на ринку  понад 50 % підприємства повинно належати громадянам України  штат компанії має налічувати від 10 до 500 співробітників  хороша ділова репутація  потреба в залученні консультанта Консультації надаються за такими напрямами: стратегія, маркетинг, системи якості, інформаційні технології, організаційний розвиток, інженерні рішення, операційна ефективність, управління фінансами, енергоефективність та охорона довкілля. Якщо ви зацікавлені в отриманні професійної консультації, де 85 % буде компенсовано ЄБРР, і ви відповідаєте критеріям грантової підтримки – Nota Group готова проконсультувати та допомогти подати заявку. Nota Group – на захисті українського бізнесу!

Нещодавно відбулася завершальна подія навчальної програми Глобального договору ООН в Україні «Зелене відновлення українського бізнесу», де були підведені підсумки програми Climate Ambition Accelerator. Цього року український бізнес уперше мав змогу пройти навчання та дізнатися більше про впровадження GHG протоколу, науково-обґрунтованих цілей (SBT) та ініціативи нульового забруднення до 2050 року. Протягом чотирьох місяців одинадцять українських компаній, таких як НАК «Нафтогаз», ПрАТ «Укренерго», DTEK, Ernst and Young LLC - Ukraine, Asters Law Firm Attorneys Partnership, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, LLC Firm Astarta Kyiv, LLC OCTAVA CAPITAL, МХП, Carlsberg Ukraine, LLC Parimatch, проходили навчання з українськими та міжнародними фасилітаторами для екологічної модернізації своїх бізнесів. Під час завершальної зустрічі учасниками було обговорено післявоєнну екологічну відбудову України та залучення доступного фінансування для бізнесів, які впроваджують у свою діяльність екологічні інновації. Детальніше за посиланням: https://bit.ly/3Fm6Efn Nota Group — на захисті українського бізнесу!

6 листопада 2022 року набрав чинності Закон України №2682-ІХ, яким вносяться зміни до Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Мета цих змін – захист соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб (зокрема під час дії воєнного стану), а також спрощення обліку робочих місць для осіб із інвалідністю. Що змінилося у врегулюванні трудових відносин, та на що особливо потрібно звернути увагу роботодавцям, — розповіла читачам порталу ЕВА керівник напряму кадрового супроводу та HR Nota Group Яна Декусар: https://eba.com.ua/elektronizatsiya-trudovoyi-diyalnosti-pratsivnyka-yaki-zminy-peredbachaye-zakon-2682-ih/

За останні роки Україна суттєво поліпшила свій інвестиційний клімат. Справжнім проривом у цьому контексті стало ухвалення наприкінці 2020 року Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (Закон). Цим Законом створюється законодавче підґрунтя для залучення в Україну внутрішніх і зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць, розвитку регіонів України та зростання конкурентоспроможності української економіки. Як і кожен новий законодавчий акт, цей ідеальним не є. Реалізація норм на практиці виявила низку перепон, що стоять на шляху суб’єктів господарювання, які мають намір вкласти інвестиції в Україну. Зрештою, не проявив себе Закон і в довгостроковій перспективі, адже з лютого 2022 року Україна живе воєнною реальністю, у якій про інвестиції дбають не в першу чергу. Проте, сприятливий інвестиційний клімат є фундаментом для відбудови економіки повоєнної України, і подбати про це слід уже зараз. Насправді активна робота над оптимізацією інвестиційного Закону розпочалася ще на початку цього року. До цього процесу залучалися також економісти, українські та іноземні інвестори, бізнес асоціації. Перед ними стояло головне завдання – за допомогою законодавчої техніки створити максимально комфортні умови для сприятливого інвестиційного клімату. А в сучасних умовах, і з огляду на необхідність реалізації Плану відновлення України, – процес набув нового значення і барв. Результатом цієї роботи стало розробка проєкту змін до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні». Документ було погоджено на засіданні Кабінету Міністрів України 18 жовтня 2022 року, а наступного дня його було зареєстровано у Верховній Раді України з присвоєнням реєстраційного номера 8138. Законопроєктом № 8138 розширюються сфери, у яких може реалізуватися інвестиційний проєкт із значними інвестиціями. Такими новими сферами є: інформації та електронні комунікації; операції з нерухомим майном; виробництво енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання та обладнання систем опалення, вентиляції, кондиціонування, гарячого водопостачання. Серед вимог до інвестиційного проєкту із значними інвестиціями, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, у чинному Законі є створення впродовж строку реалізації проєкту не менше 80 нових робочих місць. Законопроєктом кількість нових робочих місць пропонується зменшити до 50. Окрім того, пропонується зменшити розмір значних інвестицій, вкладених в об’єкти інвестування з 20 млн євро до 12 млн євро. Такі зміни обумовлені можливістю залучення до інвестиційного процесу більшого кола суб’єктів господарювання не тільки великих, але й середніх підприємств. Проєктом закону пропонується надати інвесторам можливість розпочати реалізацію інвестиційного проєкту до укладання спеціального інвестиційного договору та внести інвестиції на передпроєктні роботи (підготовка документації, купівля земельної ділянки тощо) в обсязі 25% від загального розміру значних інвестицій. Аби спростити та уніфікувати процес підготовки та подання заявки, законопроєктом №8138 встановлюється, що примірна форма проєкту спеціального інвестиційного договору визначатиметься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику. Таким органом є Мінекономіки. Окрім цього, законопроєкт встановлює можливість та часові рамки для доопрацювання поданих інвестором документів та спеціального інвестиційного договору. Якщо під час проведення оцінки пакета документів уповноважений орган виявив невідповідність поданих документів установленим законодавством вимогам, то надсилає свої зауваження заявникові з пропозицією їх доопрацювати. Усунути зауваження заявник може впродовж 15 календарних днів. Якщо ж заявник не подав доопрацьовані документи у визначений строк, уповноважений орган припиняє проведення оцінки, про що повідомляє заявника. При цьому будь-яке припинення уповноваженим органом проведення оцінки не позбавляє заявника права надіслати заявку на повторний розгляд. Якщо є потреба доопрацювати проєкт спеціального інвестиційного договору, уповноважений орган може провести з заявником переговори. Такі переговори можуть тривати не більше двох місяців з дня отримання пропозиції щодо їх проведення. За зверненням заявника чи інвестора із значними інвестиціями до переговорів може бути долучена уповноважена установа. Важливе уточнення: проєкт закону забороняє під час перемовин будь які зміни умов спеціального інвестиційного договору, що стосуються вимог до інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, а також обсягу державної підтримки. Наразі складно прогнозувати, чи законопроєкт № 8138 усуває всі проблемні моменти, нівелює усі перешкоди для суб’єктів господарювання, що виникають під час застосування інвестиційного Закону. Дієвість нових пропозицій можна буде випробувати лише на практиці після остаточного ухвалення відповідних змін. Але заслуговує на повагу те, що уряд ініціює зміни до законодавства, спрямовані на створення сприятливішого інвестиційного клімату, в умовах воєнного стану. Навіть у такий складний час уповноважені органи дбають про архітектуру відбудови економіки країни, критично знекровленої війною. Автор: Cергій Гарбар, менеджер із інвестицій «Октава Капітал» Джерело: eba.com.ua

У зв’язку зі зростанням розміру мінімальної заробітної плати, збільшується обсяг фінансової відповідальності роботодавців за порушення трудового законодавства. З 1 жовтня 2022 року розмір мінімальної місячної зарплати становить 6 700 грн, а розмір штрафу прив’язаний до мінімальної зарплати. Мораторії на проведення перевірок контролюючими органами тривали лише декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення. Проте вже з липня Державна служба України з питань праці має право перевіряти додержання бізнесом вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», законність звільнення та здійснювати інспектування щодо виявлення неоформлених працівників. Наприклад, за неоформлених працівників і зарплату «у конвертах» підприємство може бути оштрафовано на 10 мінімальних зарплат, що сьогодні становить 67 000 грн, а за недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам і строковикам – на 4 мінімальні заробітні плати (26 800 грн) за кожного співробітника. Від візиту Держпраці не застрахований ніхто, а от упередити імовірні загрози можна. Панацеєю, яка є запорукою успішного проходження бізнесом перевірки регулятора, є аудит. Останнім часом набуває популярності кадровий аудит – це необов’язкова, але необхідна процедура, метою якої є виявлення та виправлення помилок у кадровій документації. Кадровий аудит допоможе убезпечитися від небажаних для роботодавця наслідків. Не зволікайте та замовляйте кадровий аудит у Nota Group! Наша команда здійснить комплексну і всебічну перевірку кадрової документації та увідповіднить її до вимог чинного законодавства. Nota Group — на захисті українського бізнесу!

Закон спрощує процедуру розміщення вишок мобільних операторів на земельних ділянках державної та комунальної власності. Тепер на ділянках розміром до 0,05 га лісогосподарського призначення для розміщення технічних засобів або споруд електронних комунікацій не потрібне погодження Кабінету Міністрів. Також закон створює механізм для припинення договору з доступу до технічних засобів електронних комунікацій у разі їх руйнування внаслідок бойових дій. «Беззаперечним позитивом ухвалених змін у контексті оперативного відновлення мереж є спрощення доступу до об’єктів інфраструктури впродовж дії воєнного стану та протягом року після його завершення. Більше не потрібно отримувати додаткові погодження задля відновлення комунікаційних мереж у районах, які зазнають руйнувань внаслідок бойових дій, що є безумовною перевагою спрощеної процедури доступу», — коментує керівник практики з нерухомості та будівництва, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк. Про те, яке значення відіграє цей закон для прогресу змін, – читайте у публікації Вокс Україна: voxukraine.org

Напередодні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», метою якого є вдосконалення вимог до порядку взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних. Ці зміни є невеликими за змістом, але вкрай важливими для кадрової складової української армії, яка своєю мужністю і героїзмом сьогодні надихає весь світ. Збройні Сили України перебувають під пильною увагою міжнародної спільноти не лише в питаннях реалізації тактичних і стратегічних операцій, а й у контексті формування та операційної діяльності. Чому ухвалення цього законопроєкту є гарним свідченням розважливості та виваженості дій української влади, розповіла Mind  керуючий партнер Nota Group, керівник практики корпоративної безпеки, адвокат ТетянаАндріанова.  Номер законопроєкту і дата реєстрації: №6482 від 28 грудня 2021 року Хронологія. Законопроєкт був зареєстрований ще торік, у грудні, і лише 7 жовтня 2022 року його було ухвалено Етап. 21 жовтня 2022 року Закон №2664-ІХ повернуто з підписом Президента України Набрання чинності відбулося 26 жовтня 2022 року Контекст. Цікаво те, що цей документ було розроблено ще до широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Ця депутатська ініціатива стала відповіддю на оприлюднений наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року №313 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних». За цим наказом, з 1 жовтня 2022 року на військовий облік повинні були стати мільйони українських жінок у віці від 18 до 60 років, навіть вагітні жінки та/або з малолітніми дітьми. На думку розробників проєкту Закону, таке зобов’язання жінок занадто перевантажить територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (або як їх раніше називали – військкомати), а також потягне накладання штрафів на жінок, що не змогли вчасно стати на військовий облік, та відповідно виникнення зайвої соціальної напруженості й формування негативного ставлення до військового обов’язку. А 24 лютого 2022 року війна постукала буквально в кожен український дім, і питання військового обліку жінок стало як ніколи актуальним і гострим. Зміст. Закон вносить зміни лише до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У своїй суті ці зміни не є великими за обсягом, водночас є величезними у світоглядному плані. Ця стаття передбачає те, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, і придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, за власним бажанням можуть бути взяті на військовий облік військовозобов’язаних. Водночас жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Тобто про добровільне бажання працівниць медичної сфери не йдеться. Позиція відомства. У питанні військового обліку жінок Міністерство оборони України було послідовним. Відомство методично розвіювало міфи, якими повсякчас обростало це питання (як-то, наприклад, про те, що жінкам, які стануть на облік, буде заборонено покидати межі України) і заспокоювало стривожене суспільство. Міноборони пояснило, що армія не потребує доукомплектування особового складу за рахунок сотень тисяч жінок, у яких до того ж немає військового досвіду; ставати чи не ставати на облік має бути добровільною справою кожної жінки; постановка на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію. Зрештою, заяви підкріплювалися діями: спочатку Міністерство оборони України суттєво скоротило перелік спеціальностей (до 14) та професій (до 7), представниці яких мали б ставати на облік, а потім відтермінувало взяття на облік жінок відповідних професій/спеціальностей до 1 жовтня 2023 року. Коментар юриста. За Конституцією України, захист суверенітету й територіальної цілісності України є справою всього Українського народу. І ніхто із цим постулатом сперечатися не збирається, адже захист України проявляється не лише в тому, щоб взяти до рук зброю. За Основним Законом, оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України – і жінка має сама вирішувати, ставати їй частиною армії чи ні. Як підтверджують у Міністерстві оборони України, у ЗСУ служить понад 38 000 жінок, 7000 з яких пішли в армію після повномасштабного вторгнення. Тож, за цифрами, Україна має один із найвищих показників кількості жінок в ЗСУ серед країн – членів НАТО. І це ще ніхто не брався підраховувати, скільки жінок займається волонтерською і гуманітарною діяльністю, забезпечує надійний і стабільний тил, формує суспільні контексти за кордоном, завдяки яким Україна отримує все більше і більше світової підтримки, а росія – усе більше ярликів країни-терориста. Адже захист України – це справа всього Українського народу. І навіть, якби це твердження не було закріплене на рівні Основного Закону, воно б не перестало бути істиною. Висновки. Отже, процес взяття жінок на військовий облік офіційно розпочнеться з 1 жовтня 2023 року, і він буде добровільним для всіх, окрім працівниць медичної сфери – їм законодавець вибору не залишив. Хоча попереду ще рік, тож усе ще може змінитися. Автор: ТетянаАндріанова, адвокат керуючий партнер Nota Group, керівник практики корпоративної безпеки   Джерело: mind.ua

«Митний безвіз» запрацював в Україні з 1 жовтня. Це словосполучення та власне спрощена процедура ввезення українських товарів на територію інших держав передбачає застосування цілої низки законодавчих документів, які, зокрема, регулюють цю процедуру. Виграють перш за все перевізники, але тепер доведеться турбуватися про фінансову гарантію» пояснював, як працюватимуть на практиці певні законодавчі норми. Сьогодні ж ми продовжуємо розбиратись у всіх принадах «митного безвізу». Які процедури підпадають під дію Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі та з якими країнами їх буде спрощено, проаналізувала для Mind керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine Олена Колченогова. Назва документа: Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами Номер документа: 987_012 Дата підписання: 20.05.1987 Дата приєднання України: 30.08.2022 (згідно із законом №2554-IX, із заявою) Дата набрання чинності для України: 01.10.2022 Мета. Україна офіційно приєдналась до Конвенції про спільний транзит та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ці конвенції також відомі як «митний безвіз», що дозволяє товарам набагато легше переміщатися між ЄС та країнами спільного транзиту. Запрацював «митний безвіз» 1 жовтня цього року. Зміст. Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами встановлює інструменти для наведеного спрощення між договірними сторонами, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа у формі декларації, зразки якої наведені в додатках до конвенції (далі – «єдиний документ»). Згаданий єдиний документ відтепер необхідно використовувати для будь-якого режиму імпорту чи експорту, а також для єдиного режиму транзиту, застосовного у торгівлі між договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів. Конвенція встановлює вимоги до форми, змісту, заповнення та використання єдиного документа. На кого розповсюджується конвенція. Договірними сторонами конвенції є країни Європейського економічного співтовариства та країни Європейської асоціації вільної торгівлі, включаючи Австрію, Фінляндську Республіку, Ісландію, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Швейцарську Конфедерацію. Якщо товари є предметом торгівлі між такими договірними сторонами, формальності, пов’язані із такою торгівлею, виконуються із використанням єдиного документа. Для оформлення товару на кордоні відтепер повинні використовуватися спільні коди видів транспорту, товарів, контейнерів, визначених в додатку ІІІ до Конвенції. З метою забезпечення безперешкодної торгівлі та виявлення будь-яких невідповідностей чи порушень конвенцією передбачено надання митними органами договірних сторін взаємної адміністративної допомоги шляхом обміну інформацією, надання адміністративних протоколів та висновків. Хто виграє. Реалізація положень конвенції призведе до суттєвих і відчутних переваг для трейдерів і митних адміністрацій шляхом спрощення транзитних і митних формальностей, зниження витрат, полегшення руху товарів і можливого збільшення торгівлі. Похідні зміни до чинного законодавства. 27 вересня 2022 року КМУ ухвалив низку постанов, які відкривають доступ необмеженому колу українського бізнесу до авторизацій та спрощень, аналогічних тим, які існують у ЄС, та унормовують окремі положення актів уряду з конвенціями про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Зміни також зазнало Положення про митні декларації №450 від 21 травня 2012 року, яким унормовують правила застосування митних декларацій, що існували до приєднання України до конвенцій про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами, з вимогами цих міжнародних договорів. Відповідно до прийнятих змін: митні декларації (митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня, тимчасова, спрощена, періодична та додаткова митні декларації), передбачені відповідними статтями Митного кодексу України, оформлюються з використанням форми єдиного адміністративного документа (безпосередньо на підставі Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами); вимоги до оформлення і використання митних декларацій приведено у відповідність до чинного законодавства; визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів від 5 серпня 2020 року №681 «Деякі питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій окремих типів». Оцінка змін. Участь України в цих конвенціях сприятиме розвитку торгівлі між Україною та державами – членами ЄС, а також іншими країнами спільного транзиту шляхом скорочення часу на обробку документів на кордоні. Це ще один крок вперед у стратегії вступу в ЄС та підтримки роботи «Шляхів солідарності» (ініціатива Єврокомісії для створення альтернативних маршрутів для експорту с/г продукції з України, а також імпорту товарів першої необхідності). Приєднання до конвенції є виконанням ще одного із зобов’язань, взятих на себе Україною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відповідно до додатку ХV угоди «Наближення до митного законодавства», приєднання до зазначених конвенцій є однією із вимог щодо гармонізації митного законодавства. Відтепер Україна зможе брати участь у діяльності Митної програми ЄС з державами – членами ЄС та іншими країнами-учасниками. Митна програма ЄС підтримує розробку та експлуатацію центральних ІТ-систем та співпрацю із митними органами ЄС. Митна програма допомагає митним адміністраціям справлятися зі збільшенням торгових потоків та опановувати роботу з новими тенденціями та технологіями, такими як електронна комерція та блокчейн. Участь України в Митній програмі ЄС також включає підключення до загальної безпечної митної мережі (CCN/CSI), необхідної Україні для застосування нової комп'ютеризованої системи транзиту (NCTS). Джерело: mind.ua Автор: Олена Колченогова, керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine.

Наприкінці вересня Анна Жакот , керівник практики корпоративного права Nota Group, виступила на міжнародному форумі «Корпоративне управління у цифровому світі 2022», який відбувся в онлайн-форматі. З учасниками заходу Ганна поділилася аспектами регулювання корпоративних відносин крізь призму передачі в управління компанії об’єктів інтелектуальної власності. Вона детально розповіла про формування статутного капіталу компанії «інтелектуальними» внесками учасників та побудову їхніх взаємовідносин. Серед переваг внесення прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного капіталу компанії, Ганна назвала такі: можливість сформувати значний статутний капітал «інтелектом», а не грошима; капіталізація об'єктів інтелектуальної власності; об'єкт інтелектуальної власності є підставою для участі в підприємстві. Однак внесення «інтелектуальних» об’єктів у статутний капітал може спричинити певні ризики. Зокрема, треба зважати на складнощі об'єктивної оцінки, обмеженість терміну дії прав на деякі об'єкти та неможливість їхньої реєстрації. Крім того, передаються права користування, а не сам об'єкт інтелектуальної власності. Також існує ризик дострокового припинення прав. Автор: Анна Жакот, керівник практики корпоративного права Nota Group.

Від початку широкомасштабної війни галузь трудового права зазнала докорінних трансформацій. Верховна Рада України змінила законодавство про працю та реформувала ключові питання у сфері трудових правовідносин. Зокрема, внесено зміни до КЗпП України, прийняті нові закони, ключове місце серед яких належить Законам України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Про символічні підсумки оновленого трудового законодавства за останні сім місяців розповіла Mind директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар.  Структурна оптимізація приватного та державного сектору, кадрові скорочення й функціональні переформатування – за сім місяців повномасштабного вторгнення росії трудовий ринок України суттєво похитнувся. З кожним новим днем війни безробіття в Україні поглиблюється, при цьому кадрова криза загострюється ще й через те, що багато висококваліфікованих працівників покидають Україну в пошуках кращої долі й прихистку за кордоном. Такими є сучасні реалії. Які зміни відбулися в правах та обов’язках роботодавця? Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати їм договір у письмовій формі. На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX). При укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці та протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX). З’явилась можливість встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, зокрема для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося (Закон України №2136-IX). Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але за умови, що на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника). Також умовою є те, щоб у працівника не було протипоказань за станом здоров’я, а оплата встановлювалася не нижче середньої за попередньою роботою (Закон України №2136-IX). Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати. Скорочений робочий час – до 40 годин на тиждень – передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати. Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни). Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин. Додатково скасовуються: – заборона роботи у вихідні дні; – скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів; – перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем; – обмеження для наднормових робіт (Закон України №2136-IX); Роботодавець може відмовити в наданні невикористаних відпусток за попередні роки. Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Але є виняток – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років. Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк – раніше (у мирний час) цей строк складав 15 днів на рік. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів (Закон України №2136-IX). Як змінилися правила виплати заробітної плати? Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX встановлені обмеження щодо виплати роботодавцем сум середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Працівник може звернутися до суду з позовом про виплату всіх сум, що йому належать при звільненні лише у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. У загальному випадку заробітна плата за весь час відпустки повинна бути виплачена не пізніше моменту початку відпустки. Варто зауважити, що трудовим або колективним договором можуть бути встановлені інші умови здійснення такої виплати. Закон прямо не визначає заборони можливості визначення у колективних чи трудових договорах термінів виплати, що припадають на період після початку відпустки. Розірвання трудового договору: що нового? Законодавець додав декілька нових підстав припинення трудових відносин. За Законом України № 2352-IX, такими підставами є: смерть роботодавця; смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим; відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. У випадку припинення трудових відносин за цією підставою обов’язковою умовою мають бути: – фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль; – відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. При цьому не має значення чи є така відсутність поважною, чи ні. Також наголосимо на декількох аспектах щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Зокрема, законодавство урегульовує ситуацію, за якої роботодавець не може забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Важливою умовою розірвання трудового договору за цією підставою є обґрунтоване доведення роботодавцем неможливості подальшої співпраці із працівником внаслідок саме знищення засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. У разі звільнення працівника за цією підставою роботодавець наділяється правом на поворотне прийняття такого працівника, якщо робота підприємства відновиться. Роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про вивільнення не менш ніж за 10 календарних днів (Закон України №2352-IX). Які нюанси відпустки без збереження заробітної плати? У цьому контексті варто акцентувати на двох ключових моментах. По-перше, працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, повинен звернуться до роботодавця із заявою щодо відпустки без збереження заробітної плати. У цій заяві обов’язково має бути визначена тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів. По-друге, працівник має право реалізувати своє право на таку відпустку кілька разів. Однак вона не може становити понад 90 календарних днів. У разі повернення працівника, який перебував у відпустці, на територію України, вважається, що особа втрачає право вимагати продовження такої відпустки (Закон України №2352-IX). Як змінились норми щодо мобілізованих до війська працівників? З часу повномасштабної збройної агресії росії до лав української армії було мобілізовано сотні тисяч чоловіків та жінок. Оновлене трудове законодавство врегульовує порядок увільнення співробітників від виконання обов’язків на час несення служби у війську. Також важливою зміною є те, що за працівником, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом…), середній заробіток не зберігається. Однак, відповідно до ст. 9-1 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно зі законодавством, трудові й соціально-побутові пільги для працівників (Закон України №2352-IX). Як бачимо, за останні пів року зміни до законодавства є досить суттєвими та викликають чимало запитань як у роботодавців, так і в працівників. Судова практика наразі масово не стикається з питаннями правильності застосування нових норм трудового законодавства, хоча це лише питання часу. Не виключено й те, що в майбутньому на суспільство очікують нові зміни законодавства про працю, адже з кожним новим днем війни трудовий ринок зіштовхується з новими викликами. Автор: Яна Декусар, директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group. Джерело: mind.ua

Навчальний рік розпочався, заклади освіти здійснюють освітній процес у різних формах. Водночас у медіа, соціальних мережах розповсюджуються сюжети й дописи щодо роботи закладів під час навчального року, особливостей здійснення освітнього процесу. У цих сюжетах називаються та демонструються заклади освіти, їхні укриття, кількість дітей, світлини з школярами тощо. Така, на перший погляд, безневинна інформація про заклад освіти, його роботу, працівників і здобувачів може серйозно загрожувати безпеці учасників освітнього процесу та людям поруч. Необхідно пам’ятати, що ворог продовжує нищити як військові, так і цивільні об'єкти. Заклади освіти також можуть потрапляти під ворожий вогонь. Тож важливо дотримуватися певних правил щодо висвітлення роботи закладу освіти, а також урегулювати питання допуску до закладу сторонніх осіб, які можуть розповсюдити важливу інформацію про заклад. Освітній Омбудсмен за підтримки асоціації Digital Ukraine та експертів Nota Group, а саме – провідного юриста Олександра Слободянюка підготували рекомендації для медіа, працівників закладів освіти, учасників освітнього процесу щодо висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану та проведення фото й відеозйомки. Також рекомендації містять законодавчі обмеження щодо проведення фото та відеозйомки під час воєнного стану. Йдеться про обмеження права збирати та поширювати інформацію, використання повітряного простору, необхідність згоди на фото та відеозйомку. Ознайомитись з рекомендаціями детальніше можна за посиланням: https://eo.gov.ua/vysvitlennia-informatsii-pro-zaklad-osvity-v-umovakh-voiennoho-stanu/2022/09/20/?fbclid=IwAR0PHUBY-Z15M0qfmyR9N7z2FpIIEKs2jBj-4TRazt85vR128YV2qxehDBE

Багатьох українців, які на початку повномасштабного вторгнення вимушено полишили свої домівки та опинилися за кордоном, і вже пів року перебувають там, усе більш нагально турбує питання сплати податків з отриманих доходів. Адже суттєва кількість із них продовжують у дистанційному форматі працювати на українських роботодавців та отримувати регулярні (або нерегулярні) надходження з України, що, як правило, вже до моменту перерахування «очищуються» від податків. Тож виникає логічне питання: «А чи немає обов’язку з отриманої суми ще додатково сплачувати гроші у бюджет країни перебування, що радо надала тимчасовий прихисток?» На це запитання відповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот. Саме так за загальним правилом у разі постійного перебування особи в іноземній країні протягом більш ніж 183 днів – іноземець вважатиметься податковим резидентом саме такої країни перебування. Але кейс українців наразі є унікальним, адже вже пів року точаться дискусії щодо одного з головних критеріїв визначення податкового резидентства – місця життєвих інтересів особи. Проте довести їх наявність саме в Україні недостатньо. Факт наявності українського податкового резиденства має бути підтверджений документально. І таким документом є довідка-підтвердження статусу податкового резиденства, яку українець може за власним запитом отримати в податковому органі Україні та пред’явити у країні тимчасового перебування задля ініціювання процедури встановлення дійсного податкового резиденства особи, що перебуває за кордоном. У чому складність? Наразі для отримання довідки про податкове резиденство особі треба звертатися до податкового органу відповідно до місця проживання, а в разі якщо особа не має змоги потрапити на території свого місця реєстрації – вона може звернутись у будь-який інший територіальний орган податкової лише за умови отримання статусу внутрішньо-переміщеної особи. Попри масштабну диджиталізацію серед державних органів, а також можливий електронний документообіг – процедура отримання довідки про податкове резидентство передбачає можливість лише її замовлення онлайн, а отримання досі здійснюється лише наручно. Ба більше, залежно від країни вашого тимчасового перебування, вам також може знадобитися проставити апостиль на отриманий документ, що також потребує додатковий час і зумовить необхідність звернення до державних інстанцій. Чи плануються поліпшення? Зміни очікуються ще з кінця квітня цього року – саме тоді Державною регуляторною службою було сформовано запит до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо необхідності врегулювання цієї проблеми та пошуків шляхів вирішення задля того, щоб українці, які тимчасово перебувають за кордоном, але перевищили строк перебування більш ніж на 183 дні – змогли отримати електронну довідку про податкове резиденство України та тим самим уникнути ризику подвійного оподаткування отриманих доходів. Наслідком такого звернення став проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми довідки-підтвердження та Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів», яким має бути затверджений Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок). Саме цим Порядком і передбачена можливість отримання електронної форми довідки через електронний кабінет платника податків. По факту досі незрозуміло як саме прийматиметься така довідка в країнах, що потребують легалізації (проставлення апостилю) на українських документах, проте є надія, що такі документи прийматимуться ними «за замовчуванням», хіба що при умові наявності належного перекладу. Проте, попри всі очікування тимчасових переселенців за кордоном, цей порядок досі не затверджений, а відтак – не набув законної сили. Водночас із моменту початку війни вже сплинуло пів року, а отже, українці, що виїхали за кордон у перші дні повномасштабного вторгнення, уже стикнулися з проблемою подвійного оподаткування. Чи є якісь аналогічні способи вирішення ситуації? За внутрішнім законодавчим рішенням приймаючої країни або в цілому на рівні Європейського Союзу до ситуації, що склалася з українцями-переселенцями, можуть бути застосовані винятки, внаслідок чого ризик подвійного оподаткування зникне. Наразі уряд України проводить консультації та перемовини з державами, що надають тимчасовий прихисток громадянам України, проте поки відповідні зміни не затверджені на законодавчому рівні у приймаючих сторін. Тож відповідні зміни прогнозуються та очікуються багатьма українцями, що опинилися та продовжують перебувати за кордоном, але за конкретні рішення говорити поки ще зарано. Джерело: mind.ua Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group.

Відсьогодні розпочався новий навчальний рік, студенти та учні з радістю йдуть здобувати знання. Дехто успішно здав ЗНО і має змогу навчатись безкоштовно, дехто вступив на платне навчання. Але мрії мають здійснюватися, хоча іноді вартість навчання не під силу батькам і студентам. Тому доводиться завчасно накопичувати кошти, відмовляючи собі і студенту в багатьох речах. Як повернути частину оплати за навчання як допомогу від держави, розповіла Mind бухгалтерка-експертка Nota Group Людмила Дідух.  Мені як мамі студентки теж довелось накопичити кошти на навчання, але я вчасно дізналась, що можна повернути частину витрат за навчання у вигляді податкової знижки, згідно зі статтею 166, п. 3.3 ПКУ. На яку допомогу від держави можна розраховувати? Перш ніж зважитися на податкову знижку, варто прикинути, що отримаємо в результаті. Зробити це нескладно. Приклад: у 2021 році фізична особа сплатила за навчання дитини за 2020/2021 навчальний рік 27 400 грн. Згідно з довідкою від роботодавця, її зарплата за 2021 рік склала 108 000 грн. Сума утриманого ПДФО – 19 440 грн. Права на податкову соціальну пільгу (ПСП) немає. У загальному випадку база оподаткування з урахуванням податкової знижки = зарплата – ПСП – сума дозволених до включення у знижку витрат. У прикладі працівник не користувався пільгою. База оподаткування з урахуванням податкової знижки складе: 108 000 – 27 400 = 80 600 (грн). Розраховуємо суму ПДФО до сплати в бюджет з урахуванням податкової знижки: 80 600 х 18 : 100 = 14 508 (грн), де 18 – ставка ПДФО. Сума ПДФО, яка може бути повернена з бюджету: 19 440 – 14 508 = 4932 (грн). Вирішили, що всі умови влаштовують? Тоді йдемо далі. Щоб отримати ці кошти, треба виконати багато вимог і правил, які наведу вам нижче, а потім розберемо детально і просто. Хто має право на знижку? Право на знижку ви маєте, якщо оплачуєте своє навчання та/або навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення. Тобто у вас є право одночасно включити до податкової знижки як витрати на своє навчання, так і понесені вами витрати на навчання інших членів сім’ї першого ступеня споріднення. Дуже важливо! Відшкодовуються витрати на оплату навчання у дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Витрати на гуртожиток не відшкодовуються. Оформити податкову знижку можливо до 31 грудня року, наступного за звітним. У 2022 році подаємо документи за 2021 рік. Згідно зі статтею 179 Податкового кодексу України в разі ухвалення компенсації за навчання кошти будуть переведені на ваш банківський рахунок протягом 60 днів після надходження пакета документів. Також врахуйте вимоги : Громадянство України та наявність РНОКПП (реєстраційного номера облікової картки платника податків). Не бути приватним підприємцем (стаття 14, п. 1.170 ПКУ). Розмір податкової знижки – 18% від вартості навчання. Сума податкової знижки не може перевищувати розмір сплаченого податку з доходів фізичних осіб (ПДФО). Перелік документів, що подаються до Державної податкової служби за місцем вашої реєстрації: Паспорт. РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків). Декларація про майновий стан і доходи. Довідка про заробітну плату. Копія договору з навчальним закладом. Копії квитанцій (чеків, платіжних доручень) за оплату навчання. Документи, що підтверджують ступінь споріднення (якщо за навчання сплачують батьки, то потрібно надати свідоцтво про народження дитини; якщо на податкову знижку претендує чоловік або дружина – свідоцтво про шлюб). Заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування. Як все оформити на практиці? А зараз розповім зі свого досвіду поетапно і доступно, як каже моя знайома – «людською мовою і в картинках», бо насправді не все так просто. Отже, коли ваша дитина радіє що її мрії здійснилися і ви йдете оформляти документи до навчального закладу, треба правильно зробити декілька речей. Договір надзвичайно важливий документ, і його правильне оформлення допоможе вам у поверненні коштів. Передусім ви маєте вирішити для себе, на кого з працюючих батьків чи працюючого студента оформити договір. Пам’ятайте: працюючий не повинен бути приватним підприємцем! У договорі мають бути прописані: обов’язкові реквізити навчального закладу, печатка і підписи, реквізити одного з батьків чи студента, сума оплати і за який період навчання, тобто раз на рік чи два рази на рік, та інше. Це важливо, бо податківці перевірятимуть кількість платіжок. Платіжка – це другий надважливий документ для податківців, і тут має значення кожна деталь і кожна буква. У полі «Платник»: вказується той хто вказаний в договорі. Назва одержувача повинна співпадати з назвою навчального закладу, вказаному в договорі. В призначенні платежу вказуєте за типом: оплата за навчання (прізвище, ім'я студента), номер договору та факультет. Кожен навчальний заклад повинен надати приклад платіжного доручення або папірець з реквізитами і правильним оформленням платіжки. Нічого зайвого краще не вказувати. Довідка про заробітну плату. Довідку, знову ж таки, бере та особа, що зазначена в договорі. Довідка за попередній рік повинна включати в себе дані про нарахований дохід, а також утриманий податок на прибуток і військовий збір з доходу та суму до виплати. Довідка повинна містити номер, дату, підпис директора і печатку організації, якщо така організація використовує печатку. Ніби на цьому місці розібрались і видихнули, але далі йде незрозумілий нам документ «Декларація про майновий стан і доходи». Але нам до снаги розібратись й з цим. Як оформити Декларацію про майновий стан і доходи? Строки. Для того щоб скористатися податковою знижкою, треба її задекларувати, тобто заповнити і подати декларацію про майновий стан і доходи. Така декларація подається в поточному році за підсумками попереднього року. Якщо ви звичайний громадянин і добровільно декларуєте доходи, щоб скористатися податковою знижкою за ПДФО, то треба встигнути подати декларацію за 2021 рік не пізніше 31 грудня 2022 року (п.п. 166.1.2 ПКУ). Тобто до кінця 2022 року можна задекларувати податкову знижку за витратами на навчання, понесеними в 2021 році. Витрати 2022 року декларуватимете в 2023 році. Отже, декларацію заповнюємо перед подачею пакета документів до податкової. Щоб заповнити декларацію, я розклала на столі всі документи, адже для заповнення нам знадобиться і договір, і платіжки, і довідка, а також реквізити банківського рахунку. Що писати у документі?  У декларації згадуємо про довідки про зарплату і доходи:   Надалі нам потрібно вказати суму, яка міститься в рядку 7 додатка Ф3, і тут багато людей думають «е-е... стоп, тут ще й додаток потрібно заповнити, ми так не домовлялись». Насправді нічого складного і кожен може це зробити.   Отже, переходимо до заповнення додатку Ф3:   Зараз, коли майже всі послуги надаються онлайн, декларацію і усі документи можна подати також онлайн. Є електронний кабінет платника податків фізичної особи, де спокійно можна сформувати декларацію та завантажити файли в ПДФ-форматі або звернутись до кваліфікованих спеціалістів. Сподіваюсь, ця інформація стане в нагоді усім, хто вирішив здобути знання, незважаючи на ціну. Нехай мрії здійснюються і здобуті знання стануть у пригоді! Джерело: mind.ua Автор: Людмила Дідух, бухгалтерка-експертка Nota Group

Нещодавно Верховна Рада підтримала відродження індустріальних парків (ІП) в Україні. 21 червня 2022 року було ухвалено за основу, а 15 липня 2022 року – підписано Президентом законопроєкти №5688 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво» та №5689 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво» стосовно функціонування індустріальних парків. Вони вже набули чинності.  Актуальність ухвалення вищезазначених законопроєктів зумовлена необхідністю компенсації суттєвої втрати прибутків, що українська економіка зазнала ще за часів епідемії коронавірусу. Саме тоді, у 2019 році, і були вперше зареєстровані у Верховній Раді України ці законопроєкти. А враховуючи стан економіки в Україні після повномасштабного вторгнення рф – необхідність у підтримці галузі зросла в рази. У пояснювальних записках до законопроєктів зазначено, що чинне українське законодавство про індустріальні парки надає незначні переваги їх учасникам, явно недостатні для того, щоб вони змогли стати каталізатором розвитку вітчизняної економіки. Наразі закон «Про індустріальні парки» серед стимулів передбачає лише цільове фінансування на безповоротній основі та надання безвідсоткових кредитів для облаштування ІП, а також звільнення учасників парків від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Така підтримка є незначною порівняно з практиками інших країн світу щодо стимулювання промислового розвитку через індустріальні парки, серед яких найпередовішими є Туреччина, Польща, Чехія, Македонія, Китай і Південна Корея. Окремих змін зазнала і сфера імпорту нового устаткування, що вводиться учасниками ІП, оскільки, на думку законотворців, без належного пакету стимулів, зокрема митних, вітчизняні індустріальні парки залишаються неконкурентоспроможними та не здатними залучати необхідні інвестиції. Це є добрим сигналом, адже надає зелене світло на ввезення технологічних новинок до України, що дозволить прискорити не лише  розвиток індустріальних парків, а й у цілому технологічний прогрес, що, безумовно, відобразиться на нашій країні. Що передбачають законопроєкти? звільнення учасників ІП від оподаткування податком на прибуток протягом 10 років за умови направлення отриманого прибутку на розвиток діяльності учасника ІП в межах ІП; звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорту нового устаткування, що ввозиться учасниками ІП для власного використання у переробній промисловості або науково-дослідній діяльності в межах ІП; можливість органів місцевого самоврядування запроваджувати пільги зі сплати податку на нерухоме майно, що знаходиться у власності учасників ІП на території ІП; встановлення ставки земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності в розмірі меншому, ніж земельний податок (за рішенням органів місцевого самоврядування). Кого звільнять від сплати податку на прибуток? Основним та найочікуванішим є звільнення прибутку учасника такого парку, включеного до Реєстру ІП, від здійснення господарської діяльності у сферах: переробної промисловості; збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів, крім захоронення відходів або науково-дослідної діяльності виключно на території (в межах) ІП від податку на прибуток підприємств протягом десяти послідовних років. При цьому такі правила оподаткування застосовуваються лише до учасників ІП, що відповідають наступним критеріям: учасник ІП здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах такого парку; не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав. Водночас визначено і перелік учасників ІП – юридичних осіб, на яких не розповсюджуються наведені особливості оподаткування – у статутному капіталі яких прямо або опосередковано є частка юридичної особи: що є організатором азартних ігор; що зареєстрована у офшорних зонах; що зареєстрована згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Встановлено, що сума вивільнених від оподаткування коштів направляється на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. У разі невикористання учасником згаданих заощаджених коштів на розвиток у наведений термін, такий платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані ці кошти. За всі інші попередні податкові (звітні) періоди звільнення від оподаткування і невикористання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний подати уточнювальну (уточнювальні) податкову декларацію за цим податком, нарахувати та сплатити його, штрафні санкції та пеню. Кому можна буде не платити ПДВ? Другою найочікуванішою новелою є звільнення від ПДВ уведенного в дію учасниками ІП нового устаткування (обладнання) та комплектуючих до нього. Проте, має зберігатись умова, що з дати виготовлення такого устаткування (обладнання) та комплектуючих до нього до дати їх ввезення в Україну пройшло не більше трьох років і вони не були у використанні. Крім того, має зберігатись умова, що обладнання та комплектуючі є такими, що НЕ мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України. Водночас передбачено, що: продаж такого устаткування (обладнання) та комплектуючих раніше, ніж через п’ять років з дати ввезення їх в Україну, чи у разі їх нецільового використання (у тому числі передання в користування іншим особам) раніше наведеного терміну, або втрата статусу учасника індустріального парку передбачають сплату податкового зобов'язання, від якого було звільнено. Крім того, потрібно буде сплатити також відповідну пеню. Що передбачено для податку на нежитлову нерухомість? Також надано можливість сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на території ІП та перебувають у власності учасників ІП. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку. Кого звільнили від сплати мита? Законопроєкт №5689, яким внесено зміни в Митний кодекс щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво, передбачає звільнення від мита нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів при ввезенні їх в Україну учасниками ІП згідно з критеріями, визначеними попереднім законопроєктом №5688. Так само як і в попередньому законопроєкті втрата статусу учасника ІП раніше п’яти років з дати ввезення в Україну в порядку, визначеному цією частиною, устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, тягне за собою обов’язок зі сплати ввізного мита та пені у строки та порядку, визначені МКУ. Чи полегшаться умови ведення бізнесу в межах ІП? Незважаючи на те, що строк розгляду та прийняття законопроєктів сягнув без малого три роки, все ж з’являться надія, що такі новоприйняті нормативні акти матимуть вагомий вплив на розвиток індустріальних парків України. У свою чергу це вплине на підтримку економіки та на подальшій зріст конкурентоспроможності нашої країни серед інших провідних держав. Звичайно, на це піде певний час та прикладні результати ми зможемо побачити лише згодом, але податкові та митні пільги можуть стати рушійною силою у подальшому розвитку, який зараз є таким необхідним для нашої країни. Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group. Джерело: mind.ua

Повномасштабне вторгнення росії в Україну – чи як тепер його все частіше й частіше називають Велика визвольна війна – наклало гіркий відбиток на кожного: чоловіків, жінок, дитей. Слово «війна» жіночого роду. Проте споконвіку, головний тягар відповідальності за захист країни від ворога брали на себе чоловіки. Жінки ж забезпечували тил, зрештою виховували майбутнє покоління. З часу останньої великої війни на наших теренах – Другої світової війни – минуло 77 років, але загальний контекст не змінився: жінки займаються волонтерською діяльністю, ходять на роботу, підтримують життєво важливий стратегічний ресурс – економіку, жінки оберігають дітей. Але жінки також взяли до рук зброю і пішли нарівні з чоловіками захищати наші кордони. Бо таким був їхній вибір. За даними Міністерства оборони, у ЗСУ служать понад 38 000 жінок, 7000 із них пішли в армію після початку повномасштабної війни. Також є цивільні жінки, які в Збройних Силах працюють. Тобто загалом у ЗСУ понад 50 000 жінок. Як уточнюють у Міноборони: Україна має один із найбільших показників кількості жінок у Збройних Силах серед країн – членів НАТО. Чи є виправданим обов’язкове взяття на військовий облік жінок? За ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. А оборона покладається на Збройні Сили України. За Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», жінки, які мають спеціальність та (або) професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. На виконання цієї норми Міністерство оборони України розробило, затвердило, а потім змінювало й скорочувало відповідний Перелік спеціальностей та/або професій, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Чинна редакція Переліку містить 14 спеціальностей і 7 професій, після одержання яких жінки мають братися на облік. Увесь процес взяття на облік має стартувати 1 жовтня 2022 року. Та навіть зараз він викликає багато запитань, обростає міфами й гостро резонує в суспільстві. У середині липня 2022 року Генштаб заявив, що жінок на облік братимуть лише за їхньою згодою. У тексті повідомлення йдеться про те, що Головним управлінням персоналу Генерального штабу ЗСУ опрацьовано пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних лише за їхньою згодою. Також пропонується розпочати проведення заходів із включення жінок до військового обліку не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі. Що означатиме статус «військовозобов'язаної»? Проте видихати з полегшенням жінкам, які проти того, аби їх брали на військовий облік, рано. Адже в профільному законі йдеться про те, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом). І виконуватимуть військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за деякими винятками). Це передбачає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) і призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку. Тобто, за законом (що має вищу юридичну силу за наказ), про добру волю жінок йдеться лише в контексті мирного часу. Будь-якого підтвердження у вигляді офіційного роз’яснення Міноборони про те, що жінки визначених професій можуть добровільно брати на себе військові зобов’язання, наразі немає. Проте немає і впевненості в тому, що списки жінок із затребуваними армією спеціальностями потраплятимуть до територіальних центрів комплектації і без їхнього відома – через заклади освіти, у яких вони навчаються, або через роботу, де вони працюють. В Україні наразі не встановлено окремої процедури взяття на військовий облік жінок, тому, найімовірніше, до них застосовуватимуться ті самі правила, які існують для чоловіків. У Генштабі ЗСУ наголошують, що взяття на військовий облік військовозобов’язаних жінок не означає мобілізацію. Та й черговість призову залишається під питанням – очевидно, що Міноборони керуватиметься поточними потребами в жінках, які мають ту чи іншу спеціальність. Законодавство не передбачає розмежування поняття «військовозобов’язаний» за статтю, тож на жінок, які стануть на облік у військкоматі поширюватимуться ті самі обов’язки та обмеження, що й на чоловіків. Отже, таким жінкам, серед іншого, заборонятиметься виїжджати за межі країни. Хто зможе отримати відстрочку від призову? Водночас, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що жінки можуть отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, йдеться про такі категорії: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час; особи з інвалідністю або тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я відповідно до висновку військово-лікарської комісії; жінки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років; жінки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; жінки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років; жінки, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи або інші хвороби, визначені законом; жінки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; жінки, які на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років; які постійно доглядають за хворим чоловіком, дитиною, а також батьками, своїми або чоловіка, які потребують постійного догляду; які мають чоловіка із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків чоловіка із числа осіб з інвалідністю I чи II групи; опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; жінки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка, який проходить військову службу; народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК; працівниці органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, ЗСУ, інших правоохоронних органів; здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої і фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь; жінки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО. Як бути з материнським обов'язком та правами дитини? Крім того, не слід забувати про міжнародні зобов’язання України стосовно захисту прав дітей. За Конвенцією ООН про права дитини, Україна зобов’язалася поважати і забезпечувати всі права, передбачені конвенцією за кожною дитиною, яка перебуває в межах їхньої юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я. За конвенцією, Україна зобов'язана вживати всіх можливих заходів із метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними. Після початку повномасштабного вторгнення, тисячі жінок знайшли прихисток від війни для своїх дітей за кордоном. Чи буде виправданим для мети цієї конвенції, коли одні мами будуть вимушені йти у військкомат, а інші зможуть продовжувати виконувати свої материнські обов’язки? Зрозуміло, що в умовах, коли лінія фронту з активними бойовими діями розтягнулася на сотні кілометрів і коли наш північний сусід провокативно брязкає зброєю на кордоні, забезпечити «чисту» юридичну техніку документа – задача із зірочкою. Є цілком природним і те, що документи з-під пера Міноборони потребують уточнень, виправлень чи змін. Країна живе в стані безпрецедентних викликів, і передбачити абсолютно всі майбутні виклики, які виникнуть із реалізацією тієї чи іншої норми – дуже складно. Головне, що військове командування країни дослухається до свого народу й адекватно реагує на резонансні норми. Тож з огляду на обставини, вважаємо, що до жовтня мають бути прийняті належні зміни до законодавства та підзаконних нормативних актів, які дозволятимуть жінкам добровільно ставати на облік військовозобов’язаних. Автор: Тетяна Андріанова, генеральна директорка «Октава Капітал», керуюча партнерка Nota Group, голова комітету гендерної політики Національної асоціації адвокатів України Джерело: mind.ua

Європу, «вільну від насильства стосовно жінок», уявити складно, особливо, коли в серці цієї Європи триває кровопролитна війна уже п’ятий місяць. Але саме такою високою метою керувалися договірні держави у процесі підготовки та відкриття для підписання у Стамбулі Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (далі – Стамбульська конвенція). Розробка такого документа стало своєрідною революцією. Адже це фактично перший міжнародний акт, що стосувався саме насильства проти жінок, посилював кримінальну відповідальність за ґендерно зумовлене насильство та передбачав багато превентивних заходів. Україна залишила свій підпис під Стамбульською конвенцією ще 2011 року. А потім їй знадобилося 11 років, аби її ратифікувати. 2 липня 2022 року Закон про ратифікацію Конвенції набув чинності. Верховна Рада України ратифікувала цей документ під ворожі вибухи ракет і канонади артилерійського вогню росії, від якого щодня гинуть мирні жінки, чоловіки і діти. І попри те, що на порядку денного усіх державних інституцій найпершим пунктом стоїть убезпечення Народу України від насилля, спровокованого війною, – ратифікація стала важливим і символічним кроком України у бік європейських цінностей. Україна остаточно й безповоротно визначилася зі своїми моральними орієнтирами, збільшуючи ментальну прірву з північно-східними сусідами усе далі й далі… Готовий плацдарм Теза про те, що Стамбульська конвенція захищає жінок від домашнього насильства – є правильною, але не повною. Передусім вона захищає жінок й дівчат, адже вони піддаються більшому ризикові насильства саме за ґендерною ознакою. Окрім того, вона захищає дітей, які також часто стають жертвами насильства у сім’ї, навіть коли є лише свідками такого насильства. А ще вона захищає чоловіків, які також можуть піддаватися насильству у сім’ї. Важливо зауважити, що ратифікація Стамбульської конвенції Україною не стала екстраординарним заходом у відповідь на отримання статусу кандидата на членство ЄС. Ратифікація цього акту була передбачена Угодою про асоціацію з ЄС. За планом заходів із виконання Угоди, ратифікація мала завершитися ще 2020 року. Проте тоді увагою уряду та законодавця цілковито заволоділа глобальна криза у сфері охорони здоров’я – коронавірус. Тим часом Україна добре виконала «домашнє завдання» та в багатьох аспектах адаптувала національне законодавство під вимоги Стамбульської конвенції. Це саме той випадок, коли національна правова система була готовою до нових європейських стандартів, а ратифікація стала символічною крапкою у цьому процесі. Хоча, об’єктивно кажучи, робота щодо захисту жертв ґендерно зумовленого насильства лише починається. У чому ж полягає ця «домашня робота»? Ключовим актом, який відповідав духу та меті Конвенції Ради Європи, підписаної у Стамбулі, став Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він набув чинності у січні 2018 року та був направлений на гармонізацію національного законодавства у сфері протидії домашньому насильству та насильству стосовно жінок з європейським. Цим фундаментальним Законом внесені зміни в кодекси та інші закони України. Наприклад, у межах адміністративного реагування з’явилася можливість направляти кривдників на проходження спеціальної програми. У ЦПК України з’явився інститут видачі обмежувального припису щодо особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Такий припис забороняє кривднику наближатися до жертви. Рік по тому інститут «обмежувальних заходів» в інтересах жертви домашнього насильства появився і в кримінальному законодавстві. Власне, удосконалення кримінального і кримінального процесуального кодексів відповідно до норм Стамбульської конвенції – це другий важливий етап гармонізації. Він відбувся у січні 2019 року. В основному, ці зміни стосувалися криміналізації домашнього насильства, примушування до шлюбу та відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників. Окрім того, була запроваджена концепція «добровільної згоди» на статеві зносини та розмежовано зґвалтування з іншими формами сексуального насильства. Авжеж, ухвалені законодавчі зміни не зняли питання захисту жертв насильства з порядку денного суспільного контексту. Авжеж, уточнень і покращень потребують ще чимало нормативних положень кодексів і законів. Та й збільшення кількості заяв в правоохоронні органи щодо домашнього насильства – той факт, з яким також слід рахуватися, впроваджуючи нові механізми реагування. Проте слід чітко розуміти, що ратифікація Стамбульської конвенції – це риска, після якої немає вороття. Що далі? Україні доведеться пройти ще чималий шлях для того, аби виконати усі вимоги Стамбульської конвенції. І ці зміни більше стосуються соціального поля, аніж законодавчого. І ось лише деякі із них: По-перше, дієві механізми оскарження. Жертви насильства мають володіти інформацію та доступом до регіональних і міжнародних індивідуальних (колективних) механізмів скарг. По-друге, служби підтримки. Спеціальні служби підтримки жінок мають бути створені у достатній кількості та бути доступними не лише жінкам-жертвам домашнього насильства, а й їхнім дітям. По-третє, притулки. Такі притулки мають бути легкодоступними, створені у достатній кількості з тим, аби розмістити постраждалих жінок та їхніх дітей. Притулки мають бути обладнані засобами для надання допомоги (психологічної, медичної). По-четверте, гаряча лінія 24/7. Цілодобові безоплатні телефонні лінії мають надавати консультації усім жертвам із дотриманням конфіденційності та анонімності. Компетентні оператори повинні консультувати щодо усіх форм насильства – фізичного сексуального, психологічного чи економічного. По-п’яте, консультативні центри для допомоги жертвам зґвалтування. Тут йдеться про створення легкодоступних центрів допомоги жертвам зґвалтування або сексуального насильства в достатній кількості для забезпечення медичної та судово-медичної експертизи, підтримки у випадку травм і надання консультацій жертвам. Україні не треба створювати усю інфраструктуру «з нуля»; частина із переліченого у нас вже діє, проте діє у недостатній кількості, аби забезпечити потреби усіх жінок та дівчат, які потерпають від насильства. Кожна жінка, кожна дівчина має почуватися і бути захищено. А в разі, коли непоправне трапиться – вона має знати, де може знайти прихисток, безпечний острівець. Крім того, переосмислення і адаптації потребують освітні матеріали, посібники і підручники, які підвищуватимуть культуру поведінки населення, починаючи від малого. Удосконалення потребують механізмизахисту жертв і покарання злочинців. Переглянути треба гендерні політики у національних компаніях, адже захист жінок від насильства має бути всеосяжним та комплексним, поширюватися на всі сфери суспільних взаємовідносин. Та головне, нам слід побороти ще чимало гендерних стереотипів і упереджень, які досі існують в українському суспільстві. Прості правила рятують Але треба бути реалістами. Створення усіх механізмів соціального характеру, як того вимагає Стамбульська конвенція, потребує чималого фінансування. Сьогодні усі зусилля країни направлені на те, щоб принаймні вберегти життя жінок та дітей, убезпечити їхні домівки від ворожих ракет. Тож повноцінна адаптаційна кампанія вимог цього міжнародного акту може розпочатися уже після перемоги України у війні. Війна спровокувала іншу проблему, яка досі нам була невідомою. Рятуючись від війни, покинули свої домівки й вирушили за кордон сотні тисяч жінок, дітей та літніх людей. Статус тимчасово переміщеної особи чи біженця хоч і передбачає певні соціальні гарантії (у кожної країни цей соціальний пакет свій), водночас провокує велику кількість безпекових загроз. І чи не найбільший ризик – попастися на гачок торговців людей, стати жертвою фізичного або сексуального насильства. За кордоном українцям слід бути вкрай пильними та дотримуватися деяких простих правил, які можуть упередити непоправне: Не пересуватися наодинці, а лише разом із надійними людьми Користуватися офіційними каналами для пошуку житла чи перевезення З обережністю ставитися до пропозицій незнайомців стосовно допомоги житла, транспортування чи працевлаштування, особливо, якщо така робота підходить лише молодим дівчам чи жінкам Регулярно підтримувати контакти з рідними чи друзями, оперативно повідомляти їх про зміну місця проживання чи перебування Не довіряти особисті документи підозрілим людям; сканувати чи сфотографувати усі важливі особисті документи та відправити їх на особисту електронну скриньку У разі потрапляння у небезпечну ситуацію – телефонувати місцевим екстреним службам та звертатися в посольство України Стамбульська конвенція стала революцією. Її ратифікація стала знаковим і довгоочікуваним кроком України на шляху до повноцінного членства в європейській сім’ї та констатації ціннісних орієнтирів. Але особиста безпека – це передусім справа кожного з нас. Не нехтуйте сигналами тривоги – навіть, якщо ці тривожні маячки заблимали у вашій сім’ї. Автор: Тетяна Андріанова, керуючий партнер Nota Group. Джерело: eba.com.ua

Верховна Рада України 19 липня 2022 року ухвалила в другому читанні закон, яким вносяться зміни до трудового законодавства. Останні мають забезпечити можливість оформлення трудових відносин за спрощеною процедурою. Ще з 2019 року в експертному середовищі точаться дискусії щодо доцільності впровадження таких змін і ризиків для працівників та роботодавців. Mind продовжує досліджувати законопроєкти, за якими, зокрема, можуть критися ризики для бізнесу. Провідний юрисконсульт консалтингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк проаналізував для Mind законопроєкт №5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність». Номер і дата реєстрації: 5371 від 13.04.2021. Автори: Третьякова Г. М. та група народних депутатів. Етап: закон прийнято, готується на підпис. Мета законопроєкту: спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого та середнього підприємництва й зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність. А саме: зменшення бюрократичного навантаження на роботодавців, спрощення регулювання праці, скорочення зайвих бюрократичних процедур у сфері трудових відносин; створення передумов для зниження рівня «тіньової» зайнятості завдяки збільшенню економічної привабливості і розширенню офіційної зайнятості; формування сприятливих умов для діяльності і розвитку суб’єктів малого та середнього підприємництва. Чинність закону. Звертаємо окрему увагу, згідно з врахованими пропозиціями, поданими до другого читання, щодо набрання чинності та дії Закону в цілому, визначено, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та діє протягом дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», і втрачає чинність із дня припинення або скасування воєнного стану. Зміни, які пропонується внести законопроєктом №5371. Документом передбачається внести зміни й доповнення до таких законодавчих актів: Кодексу законів про працю України, Закону «Про охорону праці», Закону «Про відпустки», Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Пропоновані зміни до Кодексу законів про працю України: Запроваджується спрощений режим регулювання трудових відносин, який застосовуватиметься до трудових відносин, що виникають між працівником і роботодавцем, який є суб'єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону із середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб; або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах. Такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо в трудовому договорі. Визначається механізм та особливості застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин. Доповнюється перелік підстав щодо встановлення недійсності умов трудових договорів, які погіршують становище працівників, зокрема, забороняється примушувати працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди. Аналізованим законом визначено, що в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою ІІІ-Б цього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власниками приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим Кодексом. У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов’язки й відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору. Передбачається, що вимоги щодо ведення документації з кадрових питань, ухвалення локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації, у тому числі щодо режиму робочого часу та часу відпочинку, відпусток, а також інших документів із питань, що врегульовані трудовим договором, не поширюються на роботодавців, які застосовують спрощений режим. А також встановлюється обов’язок щодо ведення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, подання звітності стосовно персоналу до державних органів покладається на роботодавця. Визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток і відпусток без збереження заробітної плати в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин. Важливою особливістю є впровадження обов’язку виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором. Встановлюється, що спрощений режим регулювання трудових відносин не поширюються на трудові відносини, що виникають між працівниками та роботодавцями, які є юридичними особами публічного права. Визначаються істотні умови трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин: місце роботи (із зазначенням структурного підрозділу) або іншого місця роботи, якщо виконання трудового завдання або функціональних обов’язків працівника здійснюється на умовах дистанційної роботи; дата набрання чинності трудовим договором, а в разі укладення трудового договору на визначений строк – строк дії договору та умови його поновлення; обов'язки працівника; умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний і надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні); режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку, роботи в нічний і надурочний час; тривалість основної щорічної відпустки, порядок її надання відповідно до законодавства, надання щорічних додаткових відпусток (розміри їх оплати); гарантії і компенсації за роботу зі шкідливими та/або небезпечними умовами праці, у разі наявності на робочому місці працівника відповідних умов, із зазначенням їх характеристик; умови праці; строки повідомлення про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця; порядок і форма обміну інформацією між роботодавцем та працівником; порядок і строки повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у разі їх погіршення). Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше строку, визначеного ст. 32 цього Кодексу; умови та порядок внесення змін до трудового договору, а також порядок і форма інформування про зміну трудових відносин; умови нерозголошення комерційної таємниці, забезпечення захисту інтелектуальної власності і використання об’єктів авторського права (у разі їх використання або створення в процесі трудової діяльності) та відповідальність за їх порушення; умови виникнення та порядок врегулювання конфлікту інтересів. компенсаційна виплата працівнику в разі розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця; відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати, що передбачає визначення в трудовому договорі розміру компенсації (у процентному відношенні до розміру заробітної плати (тарифної ставки або окладу (посадового окладу), яка сплачується роботодавцем працівнику за кожний день затримки виплати заробітної плати. Визначається порядок укладення трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин: трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін); за згодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Встановлюються строки та періодичність виплати заробітної плати в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин: Визначається, що заробітна плата виплачується у строки, визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Визначається порядок припинення трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, в тому числі припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з виплатою компенсації працівнику, та надається право роботодавцю шляхом підписання додаткової угоди розірвати трудовий договір або надсилання працівнику у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення офіційного повідомлення про розірвання трудового договору. У разі надсилання працівнику повідомлення про розірвання трудового договору засобами поштового зв’язку, трудовий договір вважається розірваним із наступного робочого дня після дати вручення працівнику офіційного повідомлення роботодавця про розірвання трудового договору або через сім календарних днів із дня надходження поштового відправлення роботодавця в поштове відділення за адресою працівника. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з підстав, не передбачених цим Кодексом, здійснюється з обґрунтуванням (зазначенням) причин такого розірвання та з наданням працівнику компенсаційної виплати в розмірі та у порядку, визначених трудовим договором, але не менше: половини мінімальної заробітної плати – якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить не більше 30 днів; мінімальної заробітної плати – якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад 30 днів; трьох мінімальних заробітних плат – якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад один рік; п'яти мінімальних заробітних плат – якщо сума періодів роботи працівника в цього роботодавця становить понад два роки. Причому застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на день розірвання трудового договору. Пропоновані зміни до Закону України «Про охорону праці» Уточнюється порядок реалізації права на охорону праці під час укладання трудового договору в умовах застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, передбаченого Кодексом законів про працю України. Пропоновані зміни до Закон України «Про відпустки»  Визначається, що в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин відпустки надаються в порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених главою ІІІ-Б Кодексу законів про працю України. Пропоновані зміни до Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»  Уточнюється порядок здійснення окремих повноважень виборним органом первинної профспілкової організації в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин. Висновки З огляду на все наведене вище до підпису головою Верховної Ради України та Президентом й опублікування офіційної остаточної редакції Закону, варто враховувати всі зміни та доповнення до тексту Закону, подані в підтриманих пропозиціях до другого читання, зокрема й застереження щодо обмеженої дії Закону в умовах воєнного стану. Також варто нагадати, що українські профспілки виступали категорично проти ухвалення цього законопроєкту, мотивуючи це тем, що він значно обмежує основні конституційні трудові права та призведе до нав'язування працівникам невигідних умов у трудовому договорі, укладеному за спрощеною процедурою. Проте з боку бізнесу цей законопроєкт, навпаки, має підтримку, оскільки він дає можливість працівникам та роботодавцям гнучкіше змінювати умови співпраці, зменшувати адміністративні витрати. Автор: Олександр Слободянюк, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua

Головнокомандувач Збройних сил України ініціював створення волонтерського руху Адвокати ЗСУ. Головне завдання руху – юридична підтримка захисників України. До цього проєкту долучилися адвокати-волонтери Nota Group, які надають безоплатну кваліфіковану юридичну допомогу військовослужбовцям та членам їхніх родин. Зокрема, адвокати Nota Group консультують з усіх кадрових, сімейних, цивільних питань, надають експертну допомогу в тлумаченні законодавства про військову службу, підготовку, мобілізацію та інше. Право на безоплатну правову допомогу мають військовослужбовці ЗСУ, бійці ТрО та ДФТГ, а також їхні близькі родичі. Як отримати безоплатну правову допомогу: https://pravo-ua.com

Війна змусила українців виборювати своє життя та свободу, на які зазіхають російські терористи. Громадяни вимушені або переїжджати у більш спокійні регіони України, або полишати країну на час військових дій. Так само й підприємці шукають кращої долі або в західних областях країни та переносять туди власний бізнес, або намагаються вийти за межі кордонів і налагодити діяльність в європейських країнах. Останнє передбачає і сплату податків у країні перебування. Які податкові зобов'язання передбачені в Ірландії як для фізичних осіб, так і для підприємців, розповіла Mind бухгалтерка-експертка Nota Group Людмила Дідух, яка зараз перебуває в цій країні.  Які податки в інших європейських країнах і куди можна пернести бізнес, Mind розповідав у матеріалі «Знайти краще: яку країну Європи обрати для релокейту бізнесу». Ірландія – країна, яка досить лояльна до мігрантів і навіть запрошують мігрувати та працювати на благо ірландської економіки. Ірландія – аграрно-індустріальна країна, основні галузі – це сільське господарство, машинобудування, чорна металургія, текстильна, харчова, хімічна, фармацевтична, скляна, нафтопереробна, гірнича (видобуток торфу, поліметалічних руд та ін.) промисловість, комп’ютерна індустрія, туризм тощо. Роботи вистачає всім, тут дуже цінують і поважають людей, що працюють. В Ірландії навіть прибиральниці приїжджають на роботу на позашляховиках, бо їхня праця добре оплачується, . У середньому заробіток становить 10,50 євро за годину, роботодавець цінить час який він вам оплачує, тому вимагає максимальної віддачі. І будьте готові, що за вами стежитимуть і оцінять якість. Зарплата виплачується щотижня, рідко раз на два тижні. Перед тим роботодавець зобов'язаний надіслати Payslip – це звіт про робочий час та оплату згідно з робочими годинами та податки, які вираховуються із зарплати. Яке оподаткування передбачене для фізичних осіб? Загалом усі доходи оподатковуються. Сума податку на прибуток, USC та PRSI, які ви платите, залежить від суми доходу, який ви заробляєте, ваших податкових кредитів та вашої групи податкових ставок. Для однієї особи дохід до 707,69 євро на тиждень оподатковується за стандартною ставкою податку, яка наразі становить 20%. Ставка податку в розмірі 40%  застосовуватиметься до будь-якого доходу, який вище 707,69 євро на тиждень. Вам автоматично будуть надані податкові пільги в розмірі 65,39 євро на тиждень. Ця сума може бути використана для зменшення суми податку, яку ви повинні сплатити. Ви можете претендувати на додаткові податкові пільги. Їх можна отримати в інтернеті через myAccount. Універсальна соціальна виплата (USC) вираховується з вашого доходу на додаток до податку на прибуток. Сума USC, яку ви будете платити, залежить від того, скільки ви заробляєте на тиждень. Наприклад, USC стягується в розмірі 0,5% із перших 231 євро, які ви заробляєте на тиждень. Ставка USC збільшується після цього залежно від того, скільки ви заробляєте (див. приклад нижче). Соціальне страхування пов'язане з оплатою (PRSI) стягується на додаток до USC і податку на прибуток. Сума вирахуваних PRSI залежить від вашого класу PRSI. Приклад: Нещодавно Людмила прибула в Ірландію з України. Вона має PPSN і тільки почала працювати на роботодавця в роздрібній промисловості, заробляючи 350 євро на тиждень. Щотижневий податок на прибуток Людмили, відрахування USC та PRSI розраховуються так: Опис Прибуток Податок Всі відрахування Щотижневий дохід (тобто заробітна плата) €350 - - Дохід до €707,69 з податком у 20% (€350 x 20%) - €70 - Вирахування: щотижневий податковий кредит - €65,39 - Податок до сплати - €4,61 €4,61 USC Дохід, що підлягає USC €350 - - Перші €231 щотижневого доходу – 0,5% - €1,15 - Баланс €119 (€350 – €231) – 2% - €2,38 - Всього USC - €3,53 €3,53 PRSI Дохід що підлягає PRSI (Клас AO – 0%) €350 €0,00 €0,00 Всього відрахувань (€4,61 + €3,53) - - €8,14 (Розрахунок податку Людмили) Щотижнева заробітна плата, яку Людмила забере додому, становить 341,86 євро (350 євро – 8,14 євро). Але, щоб отримувати щотижневий кредит, потрібно спочатку зареєструватися на сайті податковій інспекції account.mygovid.ie – онлайн і заповнити всі свої дані, а також дані роботодавця. Як оподатковується власний бізнес? Хочете розпочати бізнес чи відкрити підприємство? Якщо ви зареєстровані в кабінеті платника податків як фізична особа, то ви зможете легко зареєструватися онлайн як організація. Після цього вам направлять лист з інструкціями і кодом доступу, що дозволить завершити успішну реєстрацію. Далі ви вже вважаєтеся платником податків, який самостійно оцінюється. Це означає, що ви повинні сплатити попередній податок за рік до 31 жовтня. Попередній податок – це ваша оцінка податку на прибуток, соціального страхування, пов'язаного з оплатою (PRSI) та універсального соціального збору (USC), які ви зобов'язані сплатити на дохід, що заробили за податковий рік. Вам не потрібно платити попередній податок протягом першого року, коли ви є платником податків, але ви можете це зробити, оскільки в такому разі сума податку, яку вам потрібно сплатити наступного року, зменшиться. Ви також повинні подавати декларацію з податку на прибуток щороку. Кінцевий термін подання самостійної податкової декларації з податку на прибуток за 2022 рік – 31 жовтня 2023 року. Якщо ви наймаєте інших для роботи у вашому бізнесі, вам потрібно зареєструватися як роботодавець. Вам, як роботодавцю, доведеться відняти з валової заробітної плати вашого працівника: податок на прибуток (IT); соціальне страхування, пов'язане з оплатою праці (PRSI); універсальну соціальну сплату (USC). У день (або раніше) перед тим, як ви здійснюєте платіж своєму співробітнику, ви зобов'язані повідомити про заробітну плату та всі відрахування з неї в податкову. Залежно від сектору, у якому працює ваш бізнес, ви можете бути обкладені податками, що утримуються. Податок на додану вартість також існує в Ірландії, і його ставка 23%. ПДВ стягується з продажу більшої частини товарів і послуг. Він стягується на різних рівнях. Як відбувається електронне звітування? Система РОС дозволяє здійснювати електронне декларування та сплату різних податків та зборів (21 вид) у зручний час (24 години на добу) і в зручному місці всім своїм клієнтам та їхнім агентам. РОС – це повністю інтегрована інтернет-система. РОС пропонує надійний захищений цілодобовий доступ із використанням інфраструктури громадських ключів для аутентифікації, конфіденційності, безвідмовності та прозорості. Послуга електронного декларування й електронної сплати дозволяє уникнути канцелярських помилок, пропонуючи прості для користувачів форми з вбудованими інструментами оцінки та калькуляторами. Вона забезпечує миттєве повідомлення про операції, швидку обробку декларацій і видачу нарахувань, рахунків тощо до захищеної вхідної скриньки користувача. Клієнти або їхні агенти можуть побачити деталі свого податкового рахунку в режимі онлайн, це, зокрема, заповнені декларації, або ті, що належить заповнити, здійснені платежи, відшкодування та винагороди та деталі щодо сплати податків. Для полегшення використання електронних підписів було впроваджене відповідне законодавство, що передбачає затвердження осіб, які мають право передавати інформацію у затверджений спосіб, тобто використовуючи РОС. Серед країн Європейського Союзу Ірландія має найнижчі податки з доходів корпорацій і найнижчий середній податок із компаній, при цьому посідає 6-те місце серед країн OECD-28 за часткою податкових надходжень у ВВП (31%). Тобто була розроблена надзвичайно ефективна податкова система – за невисоких податкових ставок прибуток підприємств зростає настільки, що надходження до державного бюджету перевищують відповідні суми в країн із набагато вищими податковими ставками. Приємно було проживати в Ірландії і вивчати цю країну, її звичаї та людей. Автор: Людмила Дідух, бухгалтерка-експертка Nota Group. Джерело: mind.ua

У стані постійного стресу, в якому ми живемо з 24 лютого, працевлаштування, знайомство з новими людьми та адаптація стали набагато складнішими. Тому процесу онбордингу (знайомство нового працівника з командою, робочими процесами й адаптація до них) необхідно приділяти ще більше уваги. Які інструменти варто використовувати, аби допомогти новачкам швидко і комфортно влитися в колектив, та на що потрібно звертати увагу розповіла Mind директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар. Як підготуватись до появи нових співробітників у команді? Створіть заздалегідь документ, в якому будуть зазначені зони відповідальності за адаптацію серед наявного персоналу. У ньому ви попередньо прописуєте ролі: хто зустрічає співробітника, хто займається оформленням доступів, хто купує йому комп'ютер, хто повинен обладнати його робоче місце тощо. Ролі можуть розподілятися серед кадровиків, офіс-менеджерів, ейчарів або рекрутерів. Ви повинні продумати до дрібниць перший день вашого новачка. Таким чином, ви не тільки подбаєте про нього, але й почнете формувати бренд компанії як відповідального роботодавця. Навіщо я рекомендую вам прописати ці пункти? Якщо є офіційний документ – краще контролюється відповідальність. Навіщо потрібні корпоративні чати? Зазвичай у компаніях, де працюють 20+, 50+ працівників, уже є інформаційні платформи, де люди між собою спілкуються. Якщо ж ні, то для початку створіть групу в месенджері, де буде висвітлений кожен співробітник. Дуже важливо, щоб у компанії була присутня платформа для комунікацій. Платформа, де будуть відображатись усі співробітники, їхні фотографії та посади, а також схемою зображена структура компанії. Якщо так склалося, що у вас відсутній майданчик для комунікацій, то ейчару варто створити «Welcome-презентацію», де буде зрозуміло і тезово висвітлено: «хто ми», структура компанії та коротка інформація про кожного. Також, щоб у голові вашого співробітника сформувалася повна картина про місце його нової роботи, обов’язково пропишіть традиції та цінності, які притаманні корпоративній культурі вашої компанії. Це не має бути 150 пунктів на 20 слайдах, вам потрібно згадати ключові з них (наприклад, «ми в компанії сортуємо сміття»). Це все потрібно продемонструвати співробітникові на першій-другій зустрічі, аби він зрозумів, до кого і з яким питанням можна звернутися. Єдиний мінус у тому, що коли у вашій компанії відбуватимуться кадрові зміни, презентацію потрібно буде редагувати. Чому потрібно озвучувати роль нового співробітника в команді? Створення важливості співробітника в очах його колег також є однією з ключових завдань адаптації. Для цього ейчару або керівнику необхідно написати лист-вітання для всіх працівників компанії. Наприклад: «Шановні колеги! У нас в команді новий співробітник Олег, Junior Logistics Specialist, який має досвід роботи 2,5 року. Він займатиметься організацією пасажирських перевезень, чим полегшить нашу роботу. Прохання всім відгукнутися Олегу та допомагати йому у процесі адаптації». Аналогічно запросіть на зустріч людей, до яких ваш новий співробітник матиме пряме відношення, і проговоріть, наприклад: «Знайомтесь, це – Олег, і він нам дуже потрібен. Ми його шукали понад три місяці, і наше завдання – його адаптувати». Таким чином на підсвідомому рівні співробітники розумітимуть цінність цієї людини і те, як важко вона дісталася компанії. Навіщо новому співробітнику куратор? Увесь успіх адаптації залежить від людини, яка буде поряд протягом усього випробувального терміну. Це має бути той, хто зможе відповісти на запитання співробітника, який прийшов у компанію: керівник, рекрутер, ейчар чи колега за посадою. За даними дослідження диджитал-ресурсу Fit Small Business, 70% співробітників дуже зацікавлені в роботі, коли у них є ініціативний керівник/куратор. У протилежному випадку співробітник буде в «самостійному плаванні», не матиме підтримки, і, як наслідок, через 1,5–2 місяці зрозуміє, що знаходиться не на своєму місці. Зазвичай саме за цей час співробітник уже чітко усвідомлює, наскільки це «його компанія» . Якщо куратор повністю не зацікавлений у новому співробітникові або ж після проходження випробувального терміну працівник не зовсім адаптувався, необхідно негайно залучити нового куратора та подовжити випробувальний термін співробітника. Також своєрідним сигналом для змін є неоднозначний зворотний зв'язок куратора впродовж випробувального терміну співробітника. У моїй практиці траплялися кейси, коли ми робили заміну. Розкажу на прикладі бухгалтерії: приходить нова співробітниця, вона має одного куратора впродовж періоду адаптації. На етапі оцінки результатів ми сумніваємося у проходженні її випробувального терміну, тому подовжуємо його і назначаємо нового куратора. Як наслідок, співробітниця починає по-іншому працювати. Варто пам’ятати, що впродовж випробувального терміну все формується на взаємовідносинах та людському факторі. Чому потрібно забезпечити зворотний зв'язок із командою? Керівник напрямку, ейчар чи рекрутер повинен систематично «знімати» зворотний зв'язок від куратора. І так само від самого співробітника: в неформальній обстановці за чашкою чаю/кави цікавитися: чи все йому зрозуміло, чи комфортно йому. Коли ви матимете зворотний зв'язок від обох, вам буде простіше з’ясувати, з якими проблемами стикається співробітник та які є недоліки з боку тих, хто за нього відповідає, адже серед головних завдань підприємства – адаптувати та включити у роботу співробітника. По закінченні випробувального терміну я радила б HR–спеціалістам мати документальне підтвердження (анкету-відгук), яке б засвідчувало зворотний зв’язок у призмі «керівник – співробітник» та «співробітник – компанія». Навіщо організовувати курси та семінари? Як правило, бюджети на новачків не закладаються, але для всіх компаній, що працюють за скриптами, необхідно мати внутрішнього тренера, який навчатиме співробітників. Цей «тренінг» необхідний як вступний курс, новий співробітник без нього просто не зможе працювати. Наприклад, через те, що у сфері продажів, кол-центрах і т. д. велика плинність кадрів, щоб не витрачати багато ресурсів, внутрішньому тренеру/ментору простіше відразу навчити команду з 10–20 людей, яким він розповість коротко про компанію, чим вона займається, якими товарами/послугами торгує і ознайомить всіх зі скриптами. Так само я радила б один раз попрацювати і записати якісний навчальний ролик як вступний курс, який замість «ментора» допомагатиме співробітникам ознайомитися зі специфікою їхньої роботи. Серед транснаціональних компаній більшість перерахованих вище інструментів вже автоматизуються за допомогою чат-ботів. Завдяки ним компанії заощаджують безліч ресурсів, а вся інформація, яка є необхідною для співробітників, зібрана в одній системі. Реалізовувати адаптацію буде простіше, можливо, це стане в пригоді малому та середньому бізнесам. Пам’ятайте, що, не звертаючи увагу на «комфорт» свого співробітника, ви не лише можете втратити його назавжди, але й зазнати значних фінансових втрат, оскільки заміна кожного працівника коштує близько 30% його річного доходу. Авжеж, неможливо заздалегідь передбачити або ж уникнути деяких випадків плинності кадрів, але із власного досвіду скажу: гарно структурована програма – запорука ефективного та успішного процесу адаптації співробітника. Автори: Яна Декусар, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Джерело: mind.ua

Держава запустила нову програму для підтримки малого та середнього бізнесу в непростих умовах воєнного часу. Відтепер кожен бажаючий, хто виношував бізнес-ідею, але не мав достатніх ресурсів для її реалізації, – може отримати грант на власну справу на суму від 50 тис. до 250 тис. грн через портал Дія. Щоб отримати грант, потрібно розробити бізнес-план та заповнити онлайн-заявку на сайті Дія. Заявку на отримання гранту можуть подати майбутні підприємці, діючі ФОП або юридичні особи. Водночас держава окреслила коло осіб, які не можуть претендувати на отримання гранту: ведення бізнесу на тимчасово окупованій території України чи на території росії, перебування під санкціями, наявність порушеної справи про банкрутство. Отримані від держави кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, орендну плату чи на лізинг обладнання. При цьому особа бере на себе певні зобов’язання – створити щонайменше одне робоче місце, сплачувати податки в бюджет (зокрема й за працевлаштування співробітників) та здійснювати діяльність не менше 3 років. Сума гранту повертається державі лише у тому разі, коли особа не виконає взятих на себе зобов’язань. Процес отримання гранту від держави, на перший погляд, є не складним. Але якщо ви запускаєте бізнес вперше, особливо ретельно подбайте про належне впорядкування правових питань. Якщо вам потрібна допомога у реєстрації, а також у бухгалтерському та кадровому супроводженні проєкту – звертайтеся до Nota Group. Ми пропонуємо послуги бек-офісу на умовах аутсорсингу. Nota Group — на захисті українського бізнесу!

Спрощення окремих дозвільних і реєстраційних процедур у будівництві під час воєнного стану набуде чинності вже з 12 липня 2022 року. Відповідну постанову №722 Кабінет Міністрів ухвалив 24 червня 2022 року. Як діятиме документ на практиці і яка мета його ухвалення, пояснила Mind провідний юрисконсульт Nota Group Ганна Кравчук. Як повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов: «Ухвалене урядом рішення спрощує подання та отримання дозвільних і реєстраційних процедур у будівництві під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування. Це спрощення дозволить пришвидшити відновлення пошкоджених житлових будинків, які підлягають капітальному ремонту чи реконструкції, а також будівництво нових». Яких будівель стосується документ? Будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а за її відсутності відповідно до цільового призначення земельної ділянки – може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Спрощення процедури стосується лише приватних будинків. Щодо багатоповерхових житлових будинків постанова нічого не змінює. Зауважимо, що для отримання будівельного паспорту треба було подати заяву та значний перелік документів до неї, як-от: документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, земельної ділянки на забудову; схема намірів забудови земельної ділянки тощо. У разі відсутності підстав для відмови, уповноважений орган із питань містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів із дня надходження заяви, має видати будівельний паспорт. Для цього замовник звертається до сертифікованого архітектора або інженера-проєктувальника та відповідно на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проєктувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва схеми намірів забудови земельної ділянки, створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. Строк виконання робіт, розмір і порядок оплати робіт визначаються в договорі за домовленістю сторін. Замовник може подати заяву про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, будівельних паспортів забудови земельної ділянки за своїм вибором: особисто до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП); через електронний кабінет; рекомендованим листом з описом вкладення до ЦНАП. Якщо уповноважений орган містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів із дня реєстрації заяви про видачу містобудівних умов та обмежень: не надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, не надав рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, проєктування об’єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Що змінюється для оформлення проєктної документації? Проєктна документація подається замовником на погодження органу охорони культурної спадщини через електронну систему, який має розглянути її та надати відповідь щодо погодження або обґрунтованої відмови протягом 30 днів. Контрольне геодезичного знімання перед прийняттям в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва не здійснюється під час реставрації, капітального ремонту будинку, будівлі, споруди, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна. Крім того, під час воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення чи скасування можуть бути перенесені строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, крім транспортних проїздів і пішохідних комунікацій. Для цього замовник будівництва робить відповідний запис у декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації. Також постановою спрощено порядок розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів умовною висотою не вище 20 метрів у зоні приаеродромних територій, що здійснюється без погодження з експлуатантом аеродрому, Державною авіаційною службою або Міністерством оборони. Які недоліки дозвільної системи потрібно усунути? Для практичного втілення в життя цієї постанови до моменту набуття нею чинності необхідно забезпечити її технічну реалізацію. Потрібно доопрацювати електронний кабінет в електронній системі, подати відомості про працівників, які будуть до неї підключені, органам місцевого самоврядування внести до електронної системи відомості (у тому числі текстові та графічні матеріали) про чинну містобудівну документацію на відповідній території. Отже, маємо надію, що технічне впровадження буде вчасним і не стане перепоною для отримання спрощених процедур на практиці. Автори: Ганна Кравчук, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: https://mind.ua

Climate Ambition Accelerator — це програма для бізнесу, покликана допомогти українським підприємствам зменшити негативні впливи на клімат та планету. Українські компанії досягатимуть кліматичної нейтральності в унісон із Європою. Для нас це чудова перспектива захисту довкілля України з урахуванням передових досягнень у цій сфері. Ми переконані – війна закінчиться нашою перемогою. Нам доведеться докласти зусиль для відновлення країни. Та вже сьогодні слід подбати про запровадження кращих практик екологічної та кліматичної модернізації! Nota Group – на захисті українського довкілля!

Отримати зброю для особистого захисту готові 59% українців з понад 1,7 млн громадян, які взяли участь в опитуванні на порталі «ДіЯ». Майже така ж пропорція спостерігалась і за даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг», опублікованого 23 травня 2022 року. Так, за останні три місяці війни кількість тих, хто підтримує надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами зросла більш ніж удвічі. В сучасних українських реаліях на підтримку цієї ініціативи висловились 58% респондентів, тоді як проти – 39%. Тож чи можуть прості українці, не залучені до складу збройних та інших військових формувань, володіти вогнепальною зброєю, і яка процедура її отримання передбачена під час війни, розповів Mind провідний юрисконсульт консалтингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк. Ми можемо спостерігати, що вперше за історію дослідження цього питання кількість прихильників ідеї надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами перевищила кількість противників. Для порівняння: в період з 2018 по 2021 роки прихильників цієї ідеї було близько однієї чверті з усіх опитаних, позаяк проти висловлювались більше ніж 70%. Насправді, коли мова заходить про легалізацію права громадян України на володіння цивільною вогнепальною зброєю, йдеться саме про закріплення даного права на рівні закону. Це варто розуміти, оскільки громадяни України й попри відсутність профільного закону, наразі, як і багато років до цього, можуть легально володіти вогнепальною зброєю, з урахуванням певних обмежень. Які підстави для володіння зброєю існують в Україні? Наразі, в умовах війни, для цивільних осіб в Україні діє цілих три механізми володіння вогнепальною зброєю. Перший механізм передбачає набуття мисливської вогнепальної зброї у власність громадянами України в загальному порядку, який передбачає поновлення дозволу на зброю кожні три роки. Другим механізмом передбачено скорочений порядок надання громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї на час дії воєнного стану. Третім механізмом на період запровадження воєнного стану встановлено особливий порядок тимчасового видання вогнепальної зброї і боєприпасів до неї громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, для участі у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав. Далі детальніше розберемося з першим та другим механізмом, оскільки саме ними передбачено набуття громадянами вогнепальної зброї у власність, а не тимчасове користування. Хто може отримати дозвіл і на яку зброю? За загальним порядком, затвердженим наказом МВС від 21 серпня 1998 року  №622, правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї – 25-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У деяких читачів може виникнути питання щодо обмеження придбання вогнепальної зброї як мисливської, проте, згідно з поточною класифікацією, за встановленими критеріями до мисливської зброї можна віднести більшість гладкоствольних рушниць іноземного та українського виробництва, а також безліч напівавтоматичних карабінів на базі загальновідомих зразків нарізної зброї. Головними критеріями віднесення вогнепальної зброї до мисливської в Україні є загальна довжина зброї не менше ніж 800 мм, обмежена ємність магазину, наявність запобіжника та відсутність автоматичного режиму ведення вогню. Як придбати зброю? Для отримання дозволу на придбання мисливської вогнепальної зброї за загальним порядком потрібно звернутися до підрозділу поліції, що виконує функції дозвільної системи за місцем проживання майбутнього власника зброї та подати наступні документи згідно з переліком: заява щодо видання дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника; заповнена картка-заява (за зразком згідно з наказом №622); медична довідка (за формою 127/о); довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги; копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, – копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання). Як зареєструвати? Наступним кроком після придбання зброї необхідно звернутися до відповідного органу поліції за місцем проживання власника зброї та зареєструвати придбану зброю з подальшим одержанням дозволу на її зберігання, носіння. Для отримання дозволу на зберігання та носіння зброї потрібно подати наступні документи: заяву щодо видання дозволу на зберігання та носіння зброї на ім’я керівника органу поліції; дві фотокартки розміром 3 х 4 см; дублікат дозволу з відміткою магазину про продаж зброї, пристрою або з відміткою про переоформлення їх у встановленому законодавством порядку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція). Власник зброї також надає договір страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї. Після виконання всіх описаних вище кроків уповноважений орган поліції видає дозвіл на зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї терміном на три роки, який необхідно продовжувати після спливу терміну дії. Як оформити дозвіл за скороченою процедурою? Згідно зі скороченим порядком надання громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї та набоїв до неї на час дії воєнного стану, затвердженого наказом МВС від 1 березня 2022 року №170, громадянам України достатньо лише подати на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) письмову заяву про видання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї за наявності документа, що посвідчує особу. До заяви необхідно додати копію документа, що посвідчує особу, за наявності – копію військового квитка, пенсійного посвідчення військової служби чи правоохоронного органу, члена громадського формування або наявного вже дозволу на зброю, а також іншого документа, що підтверджує факт досвіду користування зброєю; Дозвіл за скороченою процедурою видається уповноваженим органом поліції протягом двох днів з дати подання заяви, після перевірки заявника на відсутність наступних обмежень: систематичне порушення публічного порядку та правил дозвільної системи; керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; незаконне виробництво, придбання, зберігання наркотичних засобів; вчинення домашнього насильства; повідомлення підозри у вчиненні кримінального правопорушення; перебування особи у державному розшуку; судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; наявність рішення суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї. Звертаємо увагу, що у разі наявності або вчинення вище згаданих обмежень, дозвіл підлягає анулюванню. Дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на строк дії правового режиму воєнного стану. Важливою особливістю скороченої процедури обов’язок громадян здати до органів поліції прийняту на облік вогнепальну зброю, отриману за скороченою процедурою, не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Проте, отримана у спрощеному порядку вогнепальна зброя може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених Наказом №622 за загальною процедурою, або реалізована у встановленому порядку не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Як вбачається, в умовах війни, громадяни України можуть реалізувати своє право на придбання вогнепальної зброї за спрощеною процедурою в найкоротші терміни та в подальшому без особливих труднощів легально володіти зброєю й після перемоги України. Автор: Олександр Слободянюк, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua

Днями київські центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) відновили приймання документів для реєстрації прав на нерухомість. Відтак процедура купівлі/продажу квартир починає відновлюватися, незважаючи на воєнний стан. Як оформити таку угоди під час війни і на що звертати увагу, розповіла Mind провідний юрисконсульт Nota Group Ганна Кравчук.  Через військову агресією Російської Федерації проти України Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (надалі – ДП «НАІС») тимчасово призупинило роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Таке рішення було прийнято з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією реєстрів зі сторони ворога. Відтак функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПНМ),  в якому фіксуються всі дії щодо нерухомого майна, теж було припинено. Звісно, життя триває навіть у воєнний час, тому обмеження доступу до певних реєстрів та вчинення окремих реєстраційних дій у регіонах, де не велись бойові дії, послаблювались. Для відновлення ринку нерухомості та вирішення нагальних питань Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №480 від 19 квітня 2022 року (надалі – постанова), яка 28 квітня 2022 року набрала чинності та відновила роботу ДРРПНМ, при цьому встановлюючи певні норми та правила щодо порядку доступу та вчинення реєстраційних дій. Де можливий доступ до реєстрів? Одразу зауважимо, що доступ до реєстру можливий лише в певних регіонах нашої країни. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не відновлено доступ до реєстру, визначено наказом Мін’юсту №1429/5 від 11 квітня 2022 р. Хто має право вчиняти реєстраційні дії? Доступ до реєстру та можливість здійснювати реєстраційні дії надається державним реєстраторам та посадовим особам Мін’юсту, а також нотаріусам, у тому числі приватним, включеним до переліку. Для включення до переліку нотаріус, який відповідає критеріям, визначеним постановою, подає (надсилає) до відділення Нотаріальної палати України (для приватних нотаріусів) та територіального органу Мін’юсту заяву про включення до переліку в паперовій або електронній (з накладеним кваліфікованим електронним підписом нотаріуса) формі, в якій підтверджує таку відповідність. У разі проходження перевірки Мін’юст включає нотаріуса до переліку. Даний перелік нотаріусів затверджений наказом Мін’юсту від 3 травня 2022 року №1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна», із змінами та доповненнями. Які реєстраційні дії дозволені під час війни? Постанова дає можливість нотаріусам в умовах воєнного стану посвідчувати наступні документи: договори щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна; спадкові договори; договори іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя; встановлення довірчої власності на нерухоме майно; договори про визначення розміру часток у праві спільної власності, договори поділу спільного майна подружжя (виділу з нього); договори позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки; договори відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договори про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення); довіреності на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа; справжність підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи; видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися. Зверніть увагу, що нотаріуси, які включені до переліку із застереженням про заборону вчинення ними окремих нотаріальних дій, мають право вчиняти виключно нотаріальні дії щодо цінного майна, на які не поширюються такі застереження. Які обмеження запроваджені для реєстраційних дій? Нотаріусам заборонено посвідчувати: акти про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також договори купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку»; договори щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, крім випадків набуття відчужувачем права власності у порядку спадкування або у результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності; договори щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності. Як обрати нотаріуса? Нотаріус може здійснити посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно виключно за місцезнаходженням такого майна. Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно, розташоване у м. Києві або Київській області, здійснюється виключно нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташована у м. Києві або Київській області, за місцезнаходженням такого майна, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору. Отже, для забезпечення легітимності реєстраційної дії щодо об’єктів нерухомого майна під час воєнного стану радимо виконати наступні кроки та перевірити: Регіон, в межах якого відновлено/не відновлено доступ до реєстру (наказ Мін’юсту №1429/5 від 11.04.2022). Чи включений нотаріус до переліку, згідно з наказом Мін’юсту від 3 травня 2022 року №1760/5. Чи немає у вибраного з переліку нотаріуса заборони на вчинення окремих нотаріальних дій. Автор: Ганна Кравчук, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua  

Через повномасштабне вторгнення рф в Україну частина населення була вимушена виїхати за кордон. Так, до країн Європейського Союзу з початку війни виїхало 5,3 млн українських біженців. Деякі з них починають нове життя, а деякі  повертаються – наразі це вже 2,3 млн українців. Утім є й такі, хто тимчасово лишається за кордоном та не втратив можливості зберегти за собою робоче місце і навіть за наявності ресурсів виконувати свої функціональні обов'язки дистанційно. Чи не створює така ситуація колізію з українським законодавством і що в такій ситуації варто зробити роботодавцю, розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот.  Такі умови зручні і для бізнесу, що продовжує працювати за воєнних обставин, якщо фізична відсутність працівника на робочому місці не створює перешкод для виконання ним своїх професійних обов’язків. І якщо з податковим резидентством фізичних осіб ситуація в цілому зрозуміла, то питання податкового резидентства бізнесу, що не здійснював релокацію, у компаній не постає. Проте чи вірно це? Про що говорить законодавство? Положення, що має привернути увагу українських компаній, співробітники яких наразі знаходяться за кордоном і продовжують звідти працювати на вітчизняного роботодавця та отримувати заробітну платню, міститься у міжнародних конвенціях про уникнення подвійного оподаткування, що мають вищу силу порівняно з національним законодавством. Одразу зауважимо, що для з’ясування кожної окремої ситуації треба звертатися до конвенції саме тієї країни, де наразі проживає робітник. Проте зазвичай такі конвенції мають аналогічну одна до одної структуру тексту та побудовані на базі Модельної конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податків на доходи і капітал від 1977 року (Модельна конвенція ОЕСР). Тож рекомендуємо звернути увагу на статтю 5 конвенції, а саме – положення щодо постійних представництв. Так, для останніх у більшості конвенцій країн, з якими наша держава уклала відповідні угоди, встановлено перелік ознак, у разі наявності яких є підстави вважати, що постійне представництво у договірній державі наявне. Серед них, у тому числі, відповідно до Коментаря Модельної конвенції ОЕСР, виокремлюють наступні: наявність «місця підприємницької діяльності», тобто відповідних приміщень або виробничого обладнання; «постійність» місця підприємницької діяльності. Таке місце має бути організоване як чітко визначене місце, розраховане на тривалу діяльність; здійснення підприємницької діяльності підприємства через таке постійне місце діяльності, що означає, що особи, які певною мірою залежать від підприємства (персонал), здійснюють підприємницьку діяльність підприємства в тій договірній державі, в якій знаходиться постійне місце діяльності. У разі наявності в українського підприємства постійного (тривалістю, як правило, від 12 місяців, але за виключенням деяких країн цей строк може складати 6 або 18 місяців) місця роботи (у вигляді будівлі або іншого приміщення) – постійне представництво вважатиметься наявним. Отже, перелічені вище ознаки є загальноописовими та допомагають однозначно ідентифікувати діяльність постійного представництва компанії-нерезидента у іноземній країні. Але в реаліях даного часу треба ще звернути увагу саме на пункт 5 статті 5 конвенції. Останній містить положення, що в разі, якщо на території країни певна особа здійснює від імені іноземного підприємства дії, спрямовані на укладення договорів від імені такого підприємства, внаслідок чого ним у такій країні здійснюється продаж товарів або надання послуг – постійне представництво на території договірної держави може вважатися наявним, окрім випадків, коли така особа є незалежним агентом (брокером, комісіонером) підприємства-нерезидента. Що це означає? Таким чином, якщо робітник українського підприємства, знаходячись у певній іноземній країні, вчиняє юридичні дії, спрямовані на укладення контрактів, правочинів тощо, на підставі належних йому повноважень з метою продажу товару такого підприємства або надання ним послуг третім особам – це може слугувати індикатором для визнання факту наявності постійного представництва на території такої держави. Зауважимо, що така діяльність має містити ознаки систематичності та постійності. Разове укладення контракту можливе та не має викликати ризики. Згідно з українською судовою практикою про присутність повноважень на вчинення відповідних дій такою особою можуть свідчити: наявність вказівок підприємства-нерезидента на виконання їх особою-представником (у тому числі здійснених за допомогою засобів електронного зв’язку); використання представником корпоративної пошти або корпоративних доменів підприємства-нерезидента при комунікації із третіми особами, що є або можуть стати стороною договору; наявність у представника товарів підприємства-нерезидента, а також орендованого від власного імені приміщення для їх зберігання. Такі критерії визнані в українській судовій практиці, яка може відрізнятися від тої, що склалася в іноземній країні можливого ведення бізнесу. Тому важливо перевірити із фаховими спеціалістами наявність усіх можливих ризик-факторів у разі наявності таких обставин. Чому це важливо? Наявність постійного представництва в іноземній державі зумовлює необхідність оподаткування такою державою прибутків від підприємницької діяльності українського бізнесу, що розвернув свою діяльність за кордоном. Такі умови не змінюють податкового резидентства українських компаній, але викликають додаткові податкові зобов’язання перед іноземною державою у разі закордонної фактичної діяльності. Тому при здійсненні вашим працівником або іншим уповноваженим представником за кордоном діяльності, спрямованої на укладення правочинів від імені вашого бізнесу, вкрай рекомендуємо дослідити всі можливі критерії, під які може підпасти така діяльність, з метою обрання для себе найвигідніших перспектив. Адже наявність окремого виду діяльності не завжди створюватиме ознаки саме постійного представництва української компанії за кордоном. Саме детальне дослідження законодавства, як міжнародного, так і національного, разом із судовою практикою – зможе з’ясувати повну картину. Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group. Джерело: mind.ua

Причина очевидна – безпека даних та небажання підтримувати створені в РФ продукти. Отже сьогодні ми пропонуємо своїм клієнтам альтернативу у вигляді сервісу Microsoft Dynamics 365 Business Central. Задля цього ми розпочали співпрацю з Clarity, що забезпечуватиме консультативну підтримку процесу переведення наших клієнтів на нову систему. Натомість Nota Group пропонує власний досвід в управлінні фінансами та фахівців з бухгалтерського обліку компаніям, які використовують Business Central/NAV, або планують впроваджувати цю систему. Nota Group — на захисті українського бізнесу!

Через активні бойові дії чимало підприємств України не мають змоги належно функціонувати, а мільйони наших співгромадян покинули свої домівки, місця роботи, рятуючись від війни. Відтак, виникла гостра потреба у збереженні трудових взаємовідносин та суттєвій економії коштів. Як знайти «золоту середину» у цьому питанні та які процедури краще застосовувати – розповідає експертка. Внесення змін до трудового законодавства, яке було реалізовано в авральному порядку через повномасштабне вторгнення росії, викликає чимало практичних питань. Спробуймо з’ясувати основні переваги та недоліки таких трудових процедур як призупинення дії трудового договору та відпустка без збереження зарплати. Призупинення дії трудового договору та відпустка без збереження зарплати: у чому різниця Призупинення дії ТД можна вважати альтернативою відпустки без збереження зарплати з одним вагомим нюансом – за час призупинення договору співробітник отримає кошти після перемоги, а в разі відпустки за власний рахунок не отримає нічого. Практичні наслідки від застосування першої чи другої трудової процедури – практично не відрізняються: зарплата не виплачується в обох випадках, в обох випадках трудові відносини зберігаються. Однак, певні відмінності все ж є: Можливість працювати в іншій місцевості Коли трудові відносини призупинено, співробітник може працювати повний робочий день у порядку суміщення в іншій місцевості – куди довелося евакуюватися, тікаючи від активних бойових дій. Заповнення звітності Наведемо приклад, якщо співробітник пішов у відпустку без збереження зарплати, то у графі 13 Додатку Д1 до податкового розрахунку потрібно вказати кількість днів відпустки. Якщо ж трудовий договір призупинено, цього робити не потрібно. Компенсація у майбутньому Якщо дію ТД призупинено, співробітник може розраховувати на те, що він отримає компенсацію після перемоги. Зарплату, гарантійні та компенсаційні виплати співробітникам на час призупинення дії ТД відшкодовує держава-агресор (ч. 3 ст. 13 Закону). Як впливає призупинення дії трудового договору на стаж? Період призупинення дії ТД не враховується до страхового стажу для виплати лікарняних та пенсій, оскільки в даний період не сплачується ЄСВ (абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону). Проте ситуація може суттєво змінитись, якщо: після перемоги України країна-агресор відшкодує зафіксований працедавцями ЄСВ; ВРУ буде внесено зміни до законодавства та включено період призупинення дії ТД до стажу як період, за який сплачено страхові внески в мінімальному розмірі. Чи отримає працівник зарплату, компенсації за цей період? На час призупиненої дії ТД співробітник не отримує ні зарплату, ні компенсаційні виплати. Якщо протягом місяця зі співробітником призупинено дію ТД, працедавець не витрачає коштів на його утримання та не сплачує за нього ЄСВ. Зарплату та інші виплати відшкодовує держава-агресор. Зауважимо, що працедавець має фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум зарплати та компенсаційних виплат, які виплачувалися співробітникові, якщо такого призупинення дії ТД не відбулося б. Оскільки відшкодовуватиме ці платежі буде держава-агресор. На жаль, зараз чіткого регулювання цієї процедури немає. Чи може працівник влаштуватися на іншу роботу в разі призупинення дії ТД? Так, він на це має право. Згоду роботодавця отримувати не потрібно. Натомість співробітник має повідомити нового працедавця про основне місце роботи та про те, що укладає новий ТД тимчасово – поки триватиме війна. На новому місці роботи його можуть працевлаштувати за сумісництвом. Оскільки ТД за основним місцем роботи призупинено, то на новому місці роботи його можуть прийняти на умовах повної зайнятості. Ознака місця роботи співробітника (основне чи сумісництво) не змінюється у зв’язку з призупиненням дії ТД. Чи з усіма співробітниками можна призупинити дію ТД? Проаналізувавши оновлене трудове законодавство можна констатувати, що призупиняти дію ТД можна з усіма працівниками. Категорій співробітників, які підпадають під «вето» для цього правила, законодавством не встановлено. Це означає, що призупиняти ТД можна й з пільговими, захищеними категоріями співробітників (особи з інвалідністю, одинокі матері, вагітні, жінки з дітьми віком до 14-ти р.). Автори: Яна  Декусар, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Джерело: https://budni.rabota.ua/

Війна змінює пріоритети. У цьому кожен із нас пересвідчився на власному досвіді. І якщо ще вчора ми дбали про розширення бізнесу, поліпшення побуту, примноження соціальних благ та цінностей, то сьогодні головні наші завдання зосередилися на збереженні власного життя, життя і здоров’я своїх рідних та близьких. Авжеж, повномасштабна війна стала шоком для кожного із нас. Та варто пам’ятати про те, що Росія, яка розпочала це варварське вторгнення, рано чи пізно заплатить за кожний зруйнований будинок, лікарню, школу, завод, сторицею заплатить за кожне загублене життя українця. Саме тому, зіштовхуючись із наслідками бойових дій впритул, вкрай важливо зробити «домашнє завдання» – закріпити, закарбувати, зібрати належні докази завданих загарбником збитків. Ефективні механізми компенсації за пошкоджені чи знищені об’єкти ще напрацьовуються державою. Наприклад, 1 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (реєст. № 7198). І, переконані, цей законодавчий акт буде не єдиним у процесі пошуку відповідей на всі проблемі питання, пов’язані з компенсацією за втрачене майно. Тож зараз важливо здійснити максимальну кількість кроків для фіксації доказової бази, аби у майбутньому пришвидшити процес відшкодування збитків. Якщо під час бойових дій постраждав ваш бізнес, то швидше за все, вага відповідальності за фіксацію доказів лягає на вас як власника, чи уповноважену вами особу. Отже, алгоритм дій буде наступним По-перше, слід зібрати та зберігати в безпечному місці всі правовстановлюючі та правопідтверджуючі документи на майно, зробити з них копії (зберігати їх в іншому місці), а також зробити електронні копії кожного документу та зберігати їх на хмарних носіях. Йдеться не лише про документи на нерухомість, а й на транспортні засоби, продукцію, виробничі потужності, фіскальні чеки на техніку абощо. Значно полегшить подальший процес оцінки надані вами документи (бухгалтерські довідки, акти оцінки) щодо підтвердження вартості пошкодженого або зруйнованого майна. По-друге, слід звернутися до державних органів. Якщо сталася пожежа або інша аварійна ситуація, до ліквідації наслідків залучається Державна служба з надзвичайних ситуацій, яка має скласти акт пошкодження або руйнування майна із зазначенням причини такого руйнування. За можливості слід зберегти копію такого акта. Зафіксувати пошкодження або руйнування та скласти відповідний акт також можуть місцеві органи влади (відповідна районна державна адміністрація, військова адміністрація регіону). Зокрема, до місцевих органів можна звернутися із заявою щодо складення акта обстеження майна. Обов’язковим кроком має стати написання заяви про вчинення злочину до правоохоронних органів. У заяві слід описати події, які стали причиною руйнування, перелічити самі руйнування, надати відповідні докази. Також треба отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ініційованого вами кримінального провадження. По-третє, варто самостійно зафіксувати на фото та відео стан будівлі, виробничих потужностей. Зібрати письмові свідчення від осіб, які були очевидцями події злочину, або стали свідками наслідків. Збережіть контакти свідків, вони можуть стати у пригоді при подальшому розслідуванні злочину. За можливості, обов’язково із додержанням правил безпеки, – зафіксуйте на камеру боєприпаси чи техніку, які стали причиною руйнування. Якщо руйнування вашого бізнесу стали предметом висвітлення у ЗМІ – збережіть ці повідомлення у якості додаткового джерела доказування. По-четверте, надійним інструментом для приватних осіб є застосунок «Дія». «Дія» дозволяє повідомити про пошкоджену або знищену нерухомість внаслідок військової агресії Росії. Щоб подати заяву, потрібно вказати дані про пошкоджений об’єкт, фото та опис пошкоджень та контактні дані. «Дія» в основному орієнтована на приватних осіб, які можуть повідомити про пошкоджені квартири, інші житлові приміщення, приватні садиби. Проте, як то кажуть, на війні всі засоби хороші. Отже, якщо війна прийшла на ваше подвір’я, не треба впадати у відчай, навпаки – зберігайте тверезу голову та зробіть максимум дій для фіксації обставин події та її наслідків. Це дозволить отримати компенсацію за завдані збитки, а в майбутньому відбудувати бізнес з новою силою та потужністю. У цей складний час головне дбати по людський капітал – основу кожного бізнесу, адже він унікальний та незамінний. А стіни можна звести заново і ще вищими. Можна купити новіше і якісніше обладнання. Почати бізнес із нової сторінки. Автор: Тетяна Андріанова, керуючий партнер Nota Group. Джерело: https://eba.com.ua/

Через війну, розв'язану росією, з України виїхали вже понад 6 млн осіб. Така кількість біженців – неабиякий виклик для країн Європи. Найбільше наших співвітчизників довелося приймати сусідній Польщі. Про умови, які ця країна пропонує, Mind розповідав у матеріалах «Українські біженці в Польщі: як живуть та чи збираються повертатися» та «У приймах: як українцям легалізувати власний статус у Польщі». Чимало європейських країн також не лишилося осторонь української трагедії, і наші громадяни можуть обрати іншу країну для тимчасового прихистку. Про умови зміни країни перебування Mind писав у матеріалі «Гостини у ЄС: нюанси переміщення Європою для переселенців з України». Одною з країн, що запропонувала гідні умови для наших громадян, стала Німеччина. Які умови тимчасового прихистку пропонує ця європейська країна і скільки готова виділяти нашим громадянам на проживання, розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот. Згідно з рішенням федерального правління Німеччини від 27 квітня 2022 року, починаючи з 1 червня розмір фінансової допомоги для українців, що отримали тимчасовий захист згідно з параграфом 24, у Німеччині зросте. Відтак розмір базової ставки допомоги на дорослого становитиме 449 євро на місяць (Regelsatz Arbeitslosengeld II), на відміну від раніше отримуваних приблизно 300 євро, що могли варіюватися залежно від території перебування (федеральної землі). До цього українці отримували фінансову підтримку на підставі закону про шукачів притулку (Asylbewerbungsleistungsgesetz), а відтепер виплата допомоги регулюватиметься нормами Кодексу соціального забезпечення (SGB). Для того щоб оновити розмір соціальної допомоги, українцям необхідно буде зареєструватися в місцевому аналозі центру зайнятості, так званому Jobcenter, оскільки для отримання таких фінансових коштів наші переселенці будуть прирівняні до місцевих безробітних. При цьому взяття на облік осіб, що звернулися до Jobcenter, відбуватиметься в статусі шукачів роботи. Для чого Jobcenter? Місцеві відділки центру зайнятості здійснюватимуть не виключно пошук роботи для зареєстрованого українця, а й спрямовуватимуть усі можливі дії на інтеграцію такої особи серед німецького населення та її комфортне подальше проживання. Так, планується забезпечення доступу до мовних курсів, інтеграційних програм та навіть організація догляду за дітьми. Хто може бути зареєстрований? За замовченням, взяттю на облік у Jobcenter підлягають будь-які особи, що потрапили в надзвичайну ситуацію, внаслідок якої вони не можуть забезпечити власне утримання на території Німеччини, але мають змогу працювати. Проте є віковий ценз – особа, що претендує на фінансову виплату, має бути не молодша за 15 років та не старша пенсійного віку (важливо, що при цьому враховується пенсійний вік не той, що встановлений в Україні, а німецький – від 67 років незалежно від статі). Обов’язковою умовою є постійне перебування у Німеччині, проте такі умови можуть  поширюватися і на іноземних громадян – так, як це відбувається з українськими переселенцями. У такому випадку підставою є дозвіл на проживання. Розмір допомоги Розмір допомоги встановлений на державному рівні та може варіюватися залежно від соціального статусу заявника (від 449 євро до 285 євро). Також передбачений підвищений розмір соціальної допомоги особам, що її потребують, а саме: Вагітні жінки починаючи з 13 тижня вагітності – плюс 17% від стандартного розміру допомоги. Люди з обмеженими можливостями, що можуть працювати, – плюс 35% від стандартного розміру допомоги. Особи, що потребують дороговартісної дієти відповідно до медичних показань, – відповідно до запиту. Також можуть бути нараховані додаткові кошти для батьків-одинаків залежно від додаткових потреб, кількості та віку дітей. Отримання інших доходів Важливо зауважити, що фінансова соціальна допомога, про яку йшлося вище, може бути нарахована та виплачена виключно у випадку, якщо засоби існування не можуть бути покриті доходами або активами переселенців (до такої категорії також включаються збереження), адже призначення виплат проводиться виключно після перегляду соціальними робітниками потреб та статусу особи. Усі особи, що реєструються у Jobcenter, подають заяву на отримання допомоги, при цьому обов’язково вказуючи власний дохід та наявні активи. До такого доходу, зокрема, але не виключно, враховуються: отримання заробітної платні, винагороди за здійснення власної господарської діяльності, дохід від здавання майна в оренду, допомога на дітей/за інвалідністю/на утримання тощо, єдиноразовий дохід (наприклад, з продажу майна, спадщина, вихідна допомога тощо), стипендії та ін. Окрема увага приділяється доходу дорослих осіб, що перевищує 3100 євро, або наявність транспортного засобу на кожну працюючу особу в сім’ї, що перевищує вартість 7500 євро. Не враховується як дохід: Дохід від капітальних активів, що не перевищує 100 євро на рік. Доход від зайнятості, що не перевищує 100 євро на місяць (виключно для осіб, що не досягли 15 років). Неоподатковуваний дохід особи, що здійснює утримання домогосподарства (зокрема, подарунки неповнолітнім, вартість яких не перевищує 3100 євро). Також при здійсненні розрахунку доходу проводиться розрахунок чистої вартості майна, що вираховується від його валової вартості. Передбачена похибка розміром 10–20% від суми. Існують окремі норми для вирахування вартості авто: так, у разі, якщо для того, щоб дістатись до місця роботи, необхідний автомобіль, при підрахунку враховуються транспортні витрати у розмірі 0,20 євро за кілометр. Також враховуються витрати на страхування транспортного засобу. Водночас багато положень про визначення доходу є спірними, та у судовій практиці Німеччини наявні прецеденти стосовно оскарження розміру видатків, що мають враховуватись при визначенні допомоги, або санкцій за порушення соціального законодавства, що вже були розглянуті судами чи мають юридичні обґрунтування. Багато з них ще й досі є дискусійними та невизначеними, тому не буде зайвим звернутись за юридичною допомогою, якщо ви маєте сумніви щодо розміру призначеної допомоги. Виключення для українців При зверненні за соціальною допомогою необхідно враховувати, що вона призначена в першу чергу для осіб, що дійсно потребують фінансової допомоги та опинились у скрутному становищі внаслідок вимушеного переміщення. Лише у такому випадку Німеччина має намір забезпечити прожитковий мінімум особам, що не можуть покрити своє перебування за рахунок власних коштів. Що стосується майна осіб, що знаходиться в Україні (нерухомості, автівок, корпоративних прав тощо), роз’ясненням Федерального відомства зі справ мігрантів та біженців визначено, що у випадку, якщо частина активів переселенців залишилась на території України та/або відсутня можливість їх відчужити – такі активи не враховуватимуться при визначенні доходу в повній мірі. Таким чином, при перевірці враховуються власні доходи та майно, якщо до них дійсно є доступ. Проте зазначимо, що це не є підставою для невнесення такого майна до переліку активів при реєстрації в Jobcenter, оскільки приховування доходів та майнового статусу є прямою підставою для вимоги про повернення надлишково отриманих коштів відповідно до адміністративного або кримінального законодавства Німеччини. Пам'ятайте, що саме ця країна відома своєю ретельною бюрократією та перевіркою всіх, навіть на перший погляд незначних, нюансів. Окрім того, досі є спірним питання отримання винагороди фізичною особою-підприємцем, що отримує грошові кошти за свою працю на банківський рахунок – адже такий дохід нерідко може бути нерегулярний. Скоріш за все, судова практика з цього питання лише буде формуватись, тому в разі виникнення потреби не буде зайвим проконсультуватися з вашим юристом задля уникнення негативних наслідків. Автори: Анна Жакот, провідний юрист  Nota Group  Джерело: https://mind.ua

Наша компанія усвідомлює величезну вагу соціальної відповідальності бізнесу. Саме тому від моменту заснування і до цієї події ми ретельно аналізували вплив наших цінностей на внутрішніх та зовнішніх партнерів, а гармонійний розвиток кожного співробітника Nota Group сприймали як один із постулатів, на яких тримається місія компанії. Приєднуючись до Глобального договору ООН, ми беремо на себе обов’язок вести подальшу діяльність та відкоригувати нашу стратегію з урахуванням Цілей сталого розвитку та на основі десяти універсальних принципів у галузі прав людини, охорони праці, збереження довкілля та боротьби з корупцією. Адже на цих стовпах тримається стабільна та всеохопна економіка. Ми робимо важливий публічний крок до трансформації глобального світу за допомогою відповідального бізнесу. Nota Group зобов’язалася у своїй діяльності орієнтуватися на такі Цілі сталого розвитку: • Ціль 3: Міцне здоров’я • Ціль 4: Якісна освіта • Ціль 5: Ґендерна рівність • Ціль 8: Гідна праця та економічне зростання • Ціль 12: Відповідальне споживання • Ціль 15: Збереження екосистем суші • Ціль 16: Мир та справедливість • Ціль 17: Партнерство заради сталого розвитку Приєднання до Глобального договору ООН утвердить наші цінності, принесе користь суспільству та стане запорукою досягнення усіх короткострокових та довгострокових стратегічних цілей компанії.

Що робити, якщо багатоквартирний будинок постраждав від воєнних дій? Унаслідок військових дій через збройну агресію країни-окупанта, пошкоджень зазнали багатоповерхівки в різних регіонах нашої країни. Якщо багатоквартирний будинок постраждав у війні та перебуває в аварійному стані, що робить небезпечним або унеможливлює подальше перебування у ньому, рекомендуємо підготувати колективне звернення від мешканців будинку до органів місцевої влади (далі – звернення) з метою проведення повного обстеження пошкоджень експертами. Експерт повинен встановити чи є безпечною подальша експлуатація будинку, чи, можливо, будинок підлягає демонтажу та потребує повної відбудови. У зверненні слід акцентувати на такому: дата та опис події (подій), яка призвела до пошкоджень нерухомості перелік пошкоджень, які отримав будинок; додати фотографії пошкоджень; зібрати підписи мешканців будинку з інформацією для зв’язку контактні дані відповідальної за звернення особи для зворотного зв’язку (це може бути голова ОСББ або інша особа, обрана мешканцями) Радимо адресувати звернення міському/сільському/селищному голові за місцем розташування багатоповерхівки, а також відповідному органу містобудування та архітектури. Прослідкуйте, щоб ваше звернення було зареєстроване та отримайте копію з відміткою про подання. Трапляються випадки, коли у багатоповерхівці частково або повністю руйнується квартира. У такому разі, власнику цієї квартири слід подати окрему заяву до територіального ЦНАП з переліком пошкоджень, доданими фотокопіями документів про право власності на житло, паспортними даними та РНОКПП власника, а також доказами пошкоджень (фотографії). Якщо зруйнована чи пошкоджена квартира була місцем єдиного місця проживання, подайте до ЦНАП заяву на отримання тимчасового житла. Не рекомендуємо проводити будь-які ремонтні роботи в багатоповерхівці чи квартирі самотужки до його ревізії та огляду посадовцями. Оскільки витрачені кошти на відновлення житла не будуть компенсовані власнику. Наразі чекаємо від держави розробленого механізму стосовно процедури та фінансування відбудови пошкоджених будинків та квартир. Якщо вам необхідна консультація та юридично грамотна фіксація пошкоджень та підготовка документів для відшкодування збитків, — звертайтеся до експертів Nota Group

Чи можна з'їздити додому, не втративши статус біженця у країні тимчасового перебування Розв’язана росією повномасштабна війна змусила мільйони українців покинути свої домівки та задля особистої безпеки, безпеки своїх дітей шукати притулку в Європі. Можливості країн – сусідів України щодо прихистку наших переселенців обмежені, тому деякі з них вимушені були їхати далі. Війна створила умови, за яких безліч родин виявилися роз’єднаними, розкиданими по світу. Війна позбавила людей роботи, а знайти її за кордоном, на території тимчасового місця перебування, вкрай складно. Усі ці сучасні виклики породжують безліч питань. Відповіді на найпоширеніші із них, зокрема, чи можна з-за кордону повернутися додому на короткий час, надала Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот.  Повернення в Україну Ані законодавство України, ані правила ЄС не забороняють повернення українців додому в будь-який час. Проте існують певні процедурні відмінності для зворотного шляху особи, яка отримала статус біженця, та особи, що перебуває під тимчасовим захистом ЄС. Так, здійснення біженцем дій, спрямованих на повернення на територію власної держави прирівнюється до повернення під її захист. Що, відповідно, зумовлює автоматичну втрату статусу біженця незалежно від підстав та умов такого повернення. Натомість особа, яка отримала тимчасовий захист ЄС, може в будь-який зручний для неї час та на невстановлений термін повернутися до рідної країни без втрати цього статусу. Така можливість наразі є вкрай необхідною для осіб, чиї домівки розташовані на відносно безпечних територіях та є потреба відвідати сім’ю або родичів похилого віку. Як правове підтвердження викладеного вище наведемо положення Директиви Ради ЄС 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року для забезпечення мінімальних стандартів надання тимчасового захисту у випадках масового напливу переміщених осіб. Про можливість добровільного повернення свідчить стаття 21 Директиви. Додатково зауважимо: якщо особа, яка користується тимчасовим захистом, має потребу поїхати до іншої країни – не члена ЄС чи Шенгенської зони, вона не втрачає належних їй пільг за умови подальшого повернення. Проте деякі країни Європейського Союзу на рівні внутрішнього законодавства можуть встановлювати строки для перебування українців за межами таких країн – надавачів захисту до моменту їх повернення без втрати такого статусу. Як правило, цей строк складає 30 днів (наприклад, у Польщі, що прийняла найбільшу кількість українців). Варто також зауважити, що в деяких країнах такого обмеження немає взагалі. Тож ця практика лише набуває поширення, тому рекомендуємо дізнаватись актуальну інформацію про можливу кількість днів для виїзду в місцевих державних органах, що займаються присвоєнням статусу тимчасового захисту, або у волонтерів, які іноді також володіють підтвердженою та перевіреною інформацією з цього питання. Навіть у разі втрати статусу тимчасового захисту, що надавався країною, внаслідок перевищення строку виїзду за її межі, особа може перебувати у такій країні на підставі безвізового режиму, хоча вже й без передбачених захистом пільг. Наприклад, у Польщі такий термін наразі подовжений до 31 грудня 2022 року замість загальних 90 днів протягом 180 днів. Окрім того, Директива не встановлює заборони для повторного клопотання про отримання статусу тимчасового захисту в разі його втрати. a Можливість переміщення територією ЄС Зазвичай українець, що отримав тимчасовий захист на території європейської держави, має право перебувати у ній протягом всього часу, встановленого таким статусом. У разі бажання або необхідності тимчасового виїзду за межі такої країни в інші держави ЄС, на таку особу поширюються загальні правила, встановлені для українських туристів та передбачені загальним безвізовим режимом за умови наявності біометричного паспорта. Такий виїзд та перебування в іншій країні Шенгенської зони можливі, але за умови загальної тривалості не більше 90 днів протягом 180 днів у одній країні. З цього правила є певні виключення. Деякі країни (серед них наразі Польща та Грузія) зробили винятки для українців та подовжили такі строки. При цьому кількість країн ЄС, до яких особа може завітати на 90-денний термін, не обмежена. Попри можливість перебувати у країнах Шенгенської зони додатково до країни – надавача захисту, офіційне право на працевлаштування українцеві може надати виключно остання (окрім випадків отримання цільового дозволу і в іншій країні також). Зміна країни тимчасового захисту Актуальним наразі є питання возз’єднання великих дружніх родин, які під тиском надзвичайних обставин були вимушені швидко покидати свої домівки та роз’їжджатися хто-куди будь-яким безпечним шляхом. Є й інша проблема – через великий наплив переселенців можливості країн-сусідів у працевлаштуванні та комфортному розташуванні усіх охочих – обмежені. Тож як змінити країну для тимчасового проживання? Зазначимо, що пункт 4 статті 26 Директиви передбачає можливість зміни держави надання тимчасового захисту з однієї на іншу. При цьому країна чинного надання статусу захисту має бути попереджена про такі плани переселенця, внаслідок чого дія тимчасового захисту припиняється, а особа обмежується у правах, передбачених статусом. Таким чином, технічна та законодавча можливість зміни держави, яка надає тимчасовий захист, існує і може бути реалізована при докладені певних зусиль особою, яка хоче ініціювати таку процедуру. Важливо зазначити, що при аналогічному бажанні біженця змінити країну свого укриття, йому доведеться розпочинати процес отримання такого статусу в іншій державі з початку. Країни-виключення Варто зауважити, що Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн не є країнами ЄС, але вони є країнами Шенгенської зони. Тому українці можуть прибувати до цих країн після перетину Шенгенської зони, але умови тимчасового захисту на їхніх територіях будуть відрізнятися від прав, гарантованих країнами ЄС. А от Данія є членом ЄС і країною Шенгенської угоди, проте вона не забезпечує процедури тимчасового захисту і не застосовує правила ЄС щодо надання біженства. Тому попри загальні правила, встановлені Директивою та іншими міжнародними угодами, що розповсюджуються на українських переселенців, радимо попередньо дізнаватись про тонкощі, пов’язані із країною, запланованою для прихистку. Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Джерело: mind.ua

Росія принесла на нашу землю війну, і мільйони українців, тікаючи від ракет, бомб та куль окупаційного війська, змушені покинути свої домівки. Шукаючи прихистку за кордоном, серед іншого, треба пам’ятати про дотримання тамтешніх законів, адже статус тимчасового захисту ЄС потенційно передбачає можливість працевлаштування українців. Крім того, частина наших співгромадян має можливість виконувати свої трудові обов’язки перед українським роботодавцем дистанційно. Тож рано чи пізно може постати цілком логічне питання: куди сплачувати податки з отриманого доходу. Про це розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Анна Жакот.  Ці питання можуть бути нагальними й для певної частини українців, які виїхали за кордон ще до трагічних подій 24 лютого 2022 року та були зареєстровані як фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) для ведення власної господарської діяльності. Тож розглянемо деякі податкові виклики, з якими можуть зіштовхнутися законослухняні працівники ІТ-індустрії, фрилансери, а також підприємці інших сфер економіки, діяльність яких частково або повністю може здійснюватися з будь-якого куточка світу з подальшим отриманням доходу. Отже, податковим резидентом якої країни вважається українець у разі виїзду за кордон та отримання статусу особи, що потребує тимчасового захисту? Оподаткування доходів фізичних осіб Критерії, за якими визначається податкове резидентство, можна знайти у декількох джерелах: у національному законодавстві – Податковому кодексі України; у міжнародних угодах – Конвенціях про уникнення подвійного оподаткування, що мають вищу юридичну силу над національним законодавством. Наразі Україна уклала 74 таких Конвенції з урядами інших країн. Із детальним переліком цих актів можна ознайомитись на сайті Державної податкової служби за посиланням. Значна частина текстів таких Конвенцій складена на основі модельної угоди, тож їхні умови практично ідентичні. За статистикою, найбільша кількість українців виїхала до Польщі, Румунії, Молдови, Словаччини та Німеччини, тому, аналізуючи критерії визначення податкового резидентства, доцільно покликатися саме на Конвенції, укладені із цими країнами. Важливе уточнення: при визначенні власного статусу необхідно керуватися угодою тієї держави, де ви перебуваєте та отримуєте дохід. Власне, основним критерієм визначення податкового резидентства є саме місце проживання, постійне місце перебування, місце реєстрації або інший аналогічний критерій. Але у випадку тимчасового виїзду за кордон може виникнути неабияка складність з однозначністю тлумачення терміну «місце проживання». Чи можна вважати таким місцем звичне житло громадянина на території України (незалежно від того, власне воно чи орендоване)? Чи це локація тимчасового місця перебування (а часто і реєстрації) особи за кордоном? У таких випадках доцільно застосовувати наступні критерії: встановлення центру життєвих інтересів особи – місце тісних особистих та економічних зв’язків. За цим критерієм, у разі тимчасового перебування особи (зазвичай жінок) за кордоном можна вважати, що центр їхніх життєвих інтересів не змістився. Навіть у випадку отримання в іншій країні соціальної допомоги або заробітної платні внаслідок підробітку або повноцінного працевлаштування. Адже найголовніше – родинні зв’язки, економічна підтримка – часто залишається зосередженим саме в Україні; у разі, якщо однозначно встановити особисті та економічні зв’язки неможливо, до того ж особа не має постійного місця проживання в жодній з держав, країною податкового резидентства за замовчуванням визначатиметься країна постійного проживання особи (при цьому за основу береться часовий проміжок, що відповідає не лише терміну дії тимчасового захисту в ЄС); якщо ж особа постійно проживає на території обох країн, учасників відповідної Конвенції, вона визнаватиметься податковим резидентом тієї країни, в якій має громадянство. Щодо діяльності ФОП Попри всілякі упередження, оподаткування доходів ФОП не зазнає будь-яких змін у разі перебування особи в іншій країні та ведення нею господарської діяльності з-за кордону. Так, підприємець може працювати, укладати контакти (у тому числі з іноземними суб’єктами), отримувати прибуток з будь-якої точки світу із подальшим декларуванням та сплатою нарахованих податків. Зазначимо, що Україна також впровадила законодавчі послаблення-пільги для спрощення ведення господарювання під час дії воєнного стану. Так, ФОПам першої та другої груп спрощеної системи оподаткування з 1 квітня 2022 року та до припинення або скасування воєнного стану надано право не сплачувати суму єдиного податку. Окрім того, з 1 березня 2022 року і до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після цього ФОПам-спрощенцям дозволено не сплачувати єдиний внесок за себе. Як платити податки на користь України? Враховуючи важливість надходження дохідної частини у вигляді податків до бюджету нашої країни, що опинилася у вкрай складному становищі, акцентуємо на можливості збереження податкового резидентства в Україні в умовах вимушеного тимчасового проживання за її межами. На жаль, на практиці можуть зустрічатися поодинокі випадки встановлення над особою податкового резидентства країни її перебування без її бажання, зокрема зі спливом 183 днів постійного перебування в такій країні (що законодавчо визначається певною часовою межею для встановлення податкового резидентства країни проживання). У такому випадку є сенс звернутися до процедури взаємного узгодження. Така процедура може бути ініційована за заявою платника та має наслідком з’ясування податковими органами двох країн коректності визначення податкового резидентства. У цьому процесі дві сторони обмінюються думками та доходять до загального висновку щодо податкового статусу особи. Наостанок відмітимо, що саме надходження податків від платників робить можливим подальшу стабільність здійснення соціальних виплат нашою державою, відтак у цьому процесі зацікавлений кожен мешканець нашої країни. Автори: Анна Жакот, провідний юрист  Nota Group  Джерело: https://mind.ua

Інформаційна довідка щодо країн та умов отримання бізнес-резидентства Наріжним каменем при виборі іноземної країни для поширення свого бізнесу є база оподаткування. Ставка ПДВ, ПДФО, податку на прибуток, дивіденди, роялті, відсотки, соціальні збори – це та багато чого іншого слід ретельно зважувати при обранні країни для бізнес-резидентства. Проте податки – це далеко не єдиний аспект, на який слід зважати, роблячи цей вибір. У цій інформаційній довідці стисло проаналізуємо базу оподаткування та інші характерні особливості Чехії, Польщі, Бельгії, Угорщини та Балтійських країн. Реєстрація компанії в Чехії  У Чехії найпопулярнішими є такі форми для відкриття підприємства: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та акціонерне товариство (АТ). Для іноземних суб’єктів найвигідніше відкривати компанію на території Чехії саме в форматі ТОВ, тому зупинимося на ній детальніше. Переваги такої форми: швидкість відкриття компанії, ліберальна система звітності, простота управління. Мінімальний статутний капітал – 1 чеська крона (приблизно 0,04 євро). Зазвичай статутний капітал складає не менше 10 крон і повинен був сплачений до реєстрації компанії адміністраторові вкладів, який призначається на установчих зборах. Після відкриття банківського рахунку, адміністратор вкладів вносить статутний капітал на розрахунковий рахунок компанії. Статутний капітал поділений на паї (частки). Директор – щонайменше одна фізична або юридична особа, при чому вимог до їх резидентності немає. Акціонери (пайовики) – щонайменше одна фізична або юридична особа, вимог до їх резидентності також немає. У цьому випадку, замість засновницького договору, засновник зобов’язаний надати державному реєстратору одностороннє рішення про заснування компанії. Загальнодоступна інформація: назва компанії, ідентифікаційний номер компанії, юридична адреса, директора, акціонери (пайовики), вид діяльності, статутний капітал, фінансова звітність. Інформація про бенефіціарів подається в Реєстр фактичних власників компаній Чехії, який є закритим (відомості доступні лише за запитом судових, правоохоронних чи податкових органів країни). Компанія зобов’язана вести бухгалтерський облік та щорічно подавати фінансову звітність. Далі про це детальніше. ЗВІТНІСТЬ Фіскальний рік в Чехії зазвичай завершується 31 грудня, але компанія може обрати іншу дату звітності (проміжок не повинен перевищувати 12 календарних місяців). Декларацію про податок на прибуток підприємці повинні подавати упродовж 3 місяців після завершення податкового періоду, яким, як правило, є календарний рік (тобто до 31 березня). Якщо у компанії працюють співробітники, то необхідно щомісячно подавати звітність в органи соціального страхування, медичного страхування та звітність про податок на прибуток фізичних осіб. Для великих компаній та акціонерних товариств також обов’язковою є щорічна аудиторська перевірка. Компанія вважається великою, якщо існує дві з трьох умов: Оборот понад 800 млн чеських крон; Працює понад 25 співробітників; Активи перевищують 45 млн чеських крон. ОПОДАТКУВАННЯ Позитивною рисою чеського податкового законодавства є його передбачуваність. Усі зміни законодавчого регулювання анонсуються на рік-два наперед. Корпоративний податок на прибуток компанії з 2014 року складає 19% (сплачується до 31 березня року, наступного за звітним). Приріст капіталу оподатковується загальним корпоративним податком. ПДВ – 21% (можуть застосовуватися знижені ставки 15% і 10%), сплачується до 25 числа місяця, наступного за звітним. Юридична особа повинна реєструватися платником ПДВ в Чехії, щойно його річний оборот перевищить 1 млн чеських крон упродовж 12 календарних місяців поспіль (за виключенням тих юридичних осіб, які здійснюють операції, звільнені від оподаткування). Податок на дивіденди, роялті, відсотки – 15%. Якщо між Чехією та країною отримувача дивідендів підписана угода про уникнення подвійного оподаткування, для сплати податку з дивідендів використовуються норми цієї угоди, оскільки вона має вищу юридичну силу над національним законодавством. Податок на доходи фізичних осіб – 15%. Реєстрація компанії в Польщі  Для Польщі створення компанії у форматі ТОВ також є найпоширенішим варіантом. Для реєстрації компанії слід дотримуватися таких умов: визначитися з видами діяльності компанії; оформити заявку та отримання ліцензії (у залежності від сфери бізнесу); надати відомості про засновників компанії; засновник може бути одноособовим; підготувати статут польською мовою; оформити договір оренди юридичної адреси; заповнити усі необхідні документи та бланки польською мовою; завірити пакет документів у польського нотаріуса з присяжним перекладачем; для засновників фізичних осіб та членів правління – отримати номер PESEL (ідентифікаційний номер фізичної особи); отримати електронний підпис та підтвердити профіль EPUAP; подати підготовлені документи у відповідні виконавчі органи для реєстрації підприємства. Реєстрація онлайн можлива лише за умови прийняття модельного статуту, у який неможливо змінити. Ставка ПДВ – 23%. Стисло про це тут. Податок на прибуток – 19%. Може застосовуватися податок 9% для новостворених компаній у перший рік. Податок на репатріацію. Якщо польська компанія буде сплачувати нерезидентам (наприклад, українській материнській компанії) дивіденди, роялті, відсотки, вони підлягають податку на репатріацію (withholding tax, WHT). У випадку дивідендів – 19%, у випадку роялті, відсотків – 20%. Може застосовуватися Конвенція про уникнення подвійного оподаткування (наприклад, з Україною ставка дивідендів складає 5/15%, роялті, відсотків – 10%). Проте Конвенція не буде застосовуватися, якщо у рік понад 2 млн польських злотих сплачуються пов’язаним особам. У такому разі ставки податку застосовуються у повному обсязі. Під час надання нерезидентам консультативних, юридичних чи бухгалтерських послуг також утримується 20% податку на репатріацію. Обов’язковим є аудит при наявності співробітників 50 або більше осіб та прибутку від 2 500 000 євро. Податок на доходи фізичних осіб – 17-23% залежно від суми виплат. Співробітники не з ЄС повинні мати дозвіл на працевлаштування. Зараз діє пільговий режим для українців при їхній реєстрації на місці. Реєстрація компанії в Бельгії  На відміну від Чехії та Польщі, у Бельгії найпоширенішою формою реєстрації є акціонерне товариство. При цьому мінімальний статутний капітал компанії має складати 18 550 євро (із них 12 400 євро треба внести одразу). Корпоративний податок на прибуток складає 25%. ПДВ – 21%. Поріг для реєстрації платником ПДВ: 11 200 євро (торгівля тільки всередині країни); 25 000 євро (торгівля у всьому світі). Податок на доходи фізичних осіб – 25-50% у залежності від суми доходу. Наприклад, ставка 50% застосовується при заробітній платі від 41 360 євро. Також сплачуються муніципальні збори. Внески на соціальне забезпечення. Сплачує співробітник: Пенсійне страхування – 7,5% Медичне страхування – 3,55% Оплата відпустки через хворобу – 1,15% Безробіття – 0,87% Сплачує роботодавець: Пенсійне страхування – 8,86% Медичне страхування – 3,80% Допомога на випадок хвороби – 2,35% Страхування на випадок безробіття – 1,46% Страхування від нещасних випадків – 0,3% Професійні захворювання – 1% Податок при виплаті дивідендів – 30%, ставка 0% для компаній ЄС та Швейцарії, які відповідають вимогам EU Interest and Royalties Directive. Податок на репатріацію (роялті) – 30%, ставка 0% для компаній ЄС та Швейцарії, які відповідають вимогам EU Parent-Subsidiary Directive. Компанія у Бельгії може отримати зниження податкової ставки (до 20%), але тільки у разі, якщо вона відповідає усім таким вимогам: у компанії є акціонер-юридична особа (або юридичні особи), яка володіє понад 50% акцій; щонайменше один директор (громадянин Бельгії) отримує заробітну плату понад 27 000 євро; компанія не сплачує дивіденди, значна сума яких повинна перевищувати 13% статутного капіталу самої компанії; компанія не входить до групи підприємств, діяльність яких регулюється державою; у компанії немає акціонерів, які володіють понад 50% від статутного капіталу суми, утвореної на підставі збереженого прибутку. Реєстрація триває близько 10 днів. Вартість реєстрації 3 280 євро. Офіційні мови: нідерландська, французька, німецька. Обов’язковими є щорічний аудит та ведення бухгалтерської звітності. Бельгійська філія іноземної компанії Іноземна компанія може відкрити бельгійську філію. При цьому окрема юридична особа не створюється, тому іноземна компанія несе відповідальність за всі зобов’язання філії. Необхідна фізична присутність філії з місцем розташування офісу. Юридичний представник повинен представляти іноземну компанію у Бельгії. Різноманітні документи щодо діяльності іноземної компанії повинні бути перекладені на одну із офіційних мов, і подані до канцелярії компетентного корпоративного суду (серед іншого треба подати документ про реєстрацію та останню версію статуту). Консолідована річна звітність іноземної компанії повинна подаватися до Національного банку Бельгії. Реєстрація компанії в Угорщині  Податок на прибуток в Угорщині складає 9%. Також можлива знижена ставка податку у розмірі 2% від обороту, при цьому ведення витрат не вимагається. Накопичені збитки можна переносити на 5 років, при цьому прибуток до оподаткування можна зменшити лише на 50%. ПДВ – 27% стандартна ставка. Поріг реєстрації свідоцтва платника ПДВ – оборот 12 млн форинтів (курс долара 337.4 форинти за 1 долар). Ставка податку на сплату дивідендів – 0%. Фізична або юридична особа отримувач сплачує 15%. Якщо компанією володіє фізична або юридична особа іншої держави необхідно дивитись конвенцію між Угорщиною і країною резидентства такої особи. Роялті 0% застосовується до програмної продукції або іншої інтелектуальної власності, всередині ЄС може не утримуватися згідно з EU Interest and Royalties Directive. У країнах, з якими укладені конвенції про уникнення подвійного оподаткування, податкові ставки вказуються у цих конвенціях. Податок на заробітну плату – 15%. Соціальні внески – 18,5%, які сплачує роботодавець. Інші податки та зроби складають до 5%. Реєстрація компанії в Естонії  Найпоширеніший варіант – створення ТОВ. Мінімальний статутний капітал – 2 500 євро. Мінімальна кількість учасників – один. Учасник (пайовик) не відповідає особисто за зобов’язаннями ТОВ. Поки внесок в уставний капітал не внесений, відповідальність за зобов’язаннями ТОВ несе пайовик в розмірі несплаченого внеску. Обов’язковим органом управляння ТОВ є його правління. Вищим органом управління ТОВ є збори пайовиків. Відповідальність члена правління полягає насамперед в обов’язку відшкодування збитків. Для заснування ТОВ в Естонії необхідно укласти засновницький договір і затвердити статут – вони повинні бути нотаріально завірені. ТОВ в Естонії можна заснувати і в порядку прискореного провадження, але для цього слід скористатися типовими документами. Якщо за загальним правилом заява про заснування ТОВ розглядається упродовж 5 робочих днів з моменту її отримання, то у за прискореної процедури – не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви. Якщо запланований річний оборот підприємства перевищує 40 000 євро, то слід зареєструватися у Податково-митному департаменті платників податку з обороту. Деталі тут. Найманих працівників треба зареєструвати у цьому ж департаменті у день виходу на роботу. Види податків для підприємства: Податок на прибуток Податок з обороту Соціальний податок Митний збір та акцизи Платіж зі страхування від безробіття Плата за використання довкілля Податки у разі здійснення міжнародної діяльності Інші податки Який податок і за якою ставкою слід сплачувати, залежить від специфіки підприємства. Податком з обороту оподатковуються товари та послуги, що продаються під час здійснення підприємницької діяльності, імпорту товарів з країн, що не входять до ЄС та придбання товарів у країнах ЄС. Податок з обороту – це податок на додану вартість, його сплачує кінцевий споживач. Ставка – 20%. Особливість податку на прибуток підприємств у Естонії полягає у тому, що оподатковується лише розподілений прибуток. Якщо прибуток реінвестується у підприємство, він не оподатковується. Податок підлягає сплаті в момент розподілу прибутку за ставкою 20/80 на дохід нетто (20% від суми брутто). Накопичений прибуток не підлягає оподаткуванню до моменту розподілу. Ставка 14/86 (14% від суми брутто) застосовується до регулярного розподілу прибутку. ПДВ – 20%. ПДВ 9% установлений для: книг і зошитів, призначених для навчальних цілей; медикаментів і медичного обладнання, призначеного для особистого користування особами з особливими потребами; періодичних видань; послуг з розміщення. Соціальний податок – це податок, отримані доходи з якого використовуються для пенсійного страхування і державного медичного страхування. Соціальний податок за працівника сплачує роботодавець. Його ставка складає 33% від брутто-зарплати працівника. Також можна застрахувати безробіття: вклад робітника – 1,6%, вклад роботодавця – 0,8%. Податок солідарності та податок на нерухомість (будинки) не застосовуються. При цьому застосовується податок на нерухомість (земля) – 0,1-2,5% в залежності від оціночної вартості землі. Податок на репатріацію Дивіденди – не застосовуються (застосовується податок на розподіл прибутку). Відсотки – 0% (за виключенням невідповідних платежів). Роялті – 10% (такий же відсоток передбачений Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування). Платежі за технічні послуги – 10%, якщо послуга надана на території Естонії і з державою отримувачем платежу не укладається двостороння податкова конвенція. Конвенція з Україною – укладена. Детальніше про оподаткування тут. Співробітники не з ЄС повинні мати дозвіл на проживання. Наразі діє пільговий режим для українців під час їхньої реєстрації на місці. Окремо слід акцентувати на тому, що Естонія є першою державою у світі, яка пропонує е-резидентство. Е-резидентом є іноземець, якому Естонія надала можливість створення електронно-цифрової ідентичності та випадала електронно-цифрове посвідчення особистості. Е-резидентство пропонує громадянам іноземної країни захищений доступ до електронних послуг Естонії. Е-резидент може за допомогою інтернету засновувати в Естонії комерційне об’єднання і брати активну участь в його керуванні, мешкаючи при цьому в іншій державі. Реєстрація компанії в Латвії  та Литві  На завершення та для порівняння «балтійської тріади» проаналізуємо податкові ставки для бізнесу у Латвії та Литві. Податок на прибуток підприємства Цей податок у Латвії (так само як в Естонії) підлягає сплаті в момент розподілу прибутку за ставкою 20/80 на дохід нетто (20% від суми брутто). Накопичений прибуток не підлягає оподаткуванню до моменту розподілу. 25% – для платників податку на мікропідприємства, оборот яких не перевищує 25 000 євро, і 40% на оборот, який перевищує 25 000 євро. У Литві податок на прибуток підприємства за загальним правилом складає 15%. 5% для підприємств з кількістю працівників не менше 10 і річним доходом брутто не менше 300 000 євро (при дотриманні певних умов) 0% у перші 10 років після заснування і 7,5% у наступні 6 років для підприємств, заснованих у вільній економічній зоні, якщо капіталовкладення досягає: 1 млн євро чи 100 000 євро, середнє число працівників не менше 20, і не менше 75% річного доходу, отриманого від надання послуг. 0% у перші 20 років для підприємств, які реалізують проєкт в межах чинного договору про великі інвестиційні проєкти (укладеного в період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2025 року), якщо: інвестиції досягають 20 млн євро (для вільнюського регіону – 30 млн євро); і середня чисельність співробітників складає не менше 150 (для вільнюського регіону – 200); і не менше 75% річного доходу надходить від виробництва, обробки даних чи хостингу вебсерверів та пов’язаних з ними послуг. ПДВ у Латвії та Литві складає 21%. При цьому є певні особливості. У Латвії застосовується 12%: на певні медикаменти, медичне обладнання та товари; на навчальну літературу та періодичні видання; на харчування для немовлят; на внутрішні пасажирські перевезення; на постачання теплової енергії та газу; на послуги з розміщення. 5% на постачання характерних для Латвії свіжих фруктів, ягід та овочів. Особливості у Литві. Ставка 9%: на пасажирські перевезення на регулярних маршрутах; на книги та неперіодичні інформаційні видання; на певні послуги з розміщення (до 31 грудня 2022 року); на постачання теплової енергії та гарячої води для житлових приміщень; на постачання дров та виробів з дерева для опалення побутовим споживачам енергії. Ставка 5% на: медикаменти та медичні допоміжні засоби (за певних умов); обладнання для технічної підтримки осіб з інвалідністю та його ремонт; періодичні видання (з деякими винятками). Ставка 0% на вакцини від COVID-19 та медичні прилади для діагностики COVID (до 31 грудня 2022 року). Внески соціального страхування У Латвії цей внесок складає 34,09% (23,59% ставка роботодавця і 10,5% ставка працівника). У Литві внесок соціального страхування складає 19,5% ставка працівника (12,52% внески соціального страхування і 6,98% внески страхування здоров’я); 1,79% ставка роботодавця (включаючи 0,32% для гарантійного фонду і фонду довгострокового безробіття). Податок солідарності у Литві не застосовується. А у Латвії він складає 25% річних доходів вище 62 800 євро. Податок на нерухомість (будинки) У Латвії він складає 0,2-3% від кадастрової вартості у залежності від самоврядування. Якщо самоврядування не установило податкової ставки, то в залежності від кадастрової вартості застосовується 1,5% на землю, певні будинки та інженерні споруди, 0,2-0,6% на житлові будинки. У Литві – 0,5-3% від оподаткованої вартості. Податок на нерухомість (земля) У Латвії 0,2-3% від кадастрової вартості або 1,5%, якщо самоврядування не установило податкової ставки. Додаткова ставка 1,5% для необробленої сільськогосподарської землі. У Литві – 0,01-4% від оподаткованої вартості. Орендарі державної землі сплачують податок у розмірі 0,1-4% від оподаткованої вартості землі. Дивіденди у Латвії не застосовуються (застосовується податок на розподіл прибутку). 20% для отримувачів у низькоподаткових чи безподаткових країнах. Дивіденди у Литві складають 0%, якщо материнській компанії належить частка у капіталі не менше 10% протягом не менше 12 місяців. 15% у решті випадків. Відсотки у Латвії 0% для підприємств. 20% для отримувачів у низькоподаткових чи безподаткових країнах. Відсотки у Литві 0%, якщо отримувач є резидентом держави Європейської економічної зони, або такої держави, з яким укладена податкова конвенція. 0% за відсотками по цінних паперах, випущених урядом на міжнародних фінансових ринках. 10% у решті випадків. Роялті у Латвії 0% для підприємств. 20% для отримувачів у низькоподаткових чи безподаткових країнах. Роялті у Литві 0%, якщо сплачується юридичним особам, які відповідають вимогам EU Interest and Royalties Directive. 10% у решті випадків (якщо Конвенція про уникнення подвійного оподаткування не передбачає нижчої ставки). ВИСНОВОК Тож, як бачимо, у різних країнах свої особливі умови для отримання резидентства. Якщо узагальнювати, то у більшості розглянутих нами країн, найпривабливішою формою організації роботи є ТОВ. Ставка ПДВ коливається від 20% (в Естонії) до 27% (в Угорщині). При цьому практично з кожного загального правила є низка винятків. Суттєво відрізняється й податок на дохід фізичних осіб. Якщо у Чехії він складає 15%, то у Бельгії у деяких випадках може досягати 50%. Одним із найвищих у Бельгії є й податок на прибуток – 25%. Беззаперечним є той факт, що кожна країна для отримання бізнес-резидентства має як низку переваг, так і низку недоліків. Варто пам’ятати й про те, що розібратися у хитросплетіннях законодавства та оподаткування тієї чи іншої країни самостійно практично неможливо, тож потрібно звертатися до кваліфікованої допомоги фахівців-юристів. Автори: Тетяна Андріанова, керуючий партнер Nota Group. Джерело: https://eba.com.ua/

Що робити з військовозобов'язаними працівниками Попри те що Україна вже вісім років страждає від бойових дій на Сході держави, до повномасштабного вторгнення російських військ бізнес готовим не був. Під час АТО (а потім ООС) вдалося виробити певні алгоритми правових дій на випадок ворожої атаки, але національне законодавство не містить відповідей на всі критичні запитання, які виникають прямо зараз. Зруйновані підприємства й об’єкти інфраструктури, знищені приватні та багатоквартирні будинки – це лише деякі епізоди жаху, у якому живе буквально вся Україна з 24 лютого 2022 року, але найгірші втрати – це не дороги й навіть не бетон, це – людські життя. Кожен роботодавець, кожен керівник відчуває відповідальність за своїх працівників, а що робити, якщо ваш співробітник не виходить на зв’язок? Як діяти з працівником, який долучається до лав захисників країни та свого народу? Правових питань у цьому контексті виникає безліч, і директор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар надала відповіді Mind на деякі з них. Які виплати передбачені мобілізованому працівнику? Під час воєнного стану на території України підприємство зобов’язане зберегти за мобілізованим працівником його посаду й середній заробіток, а також звільнити його від виконання своїх робочих обов’язків. Виплата його грошового забезпечення на підприємстві відбувається за рахунок коштів Державного бюджету України. Звільнення мобілізованого працівника є порушенням Кодексу законів про працю України. Що робити з добровольцями територіальної оборони? Служба в територіальній обороні має свою специфіку. Така служба може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків. Тож роботодавцю не потрібно видавати наказ про звільнення працівника від виконання роботи. У кожному конкретному випадку слід виходити з рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який він витрачає на цю діяльність, та ефективності і можливості виконання його обов’язків за трудовим договором. На час виконання працівником обов’язків із територіальної оборони в робочий час йому гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку. Документом, що підтверджує участь у територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони. Як оформити працівника, який покинув територію бойових дій або залишається вдома? У такому випадку треба виходити зі специфіки обов’язків працівника. Найпростішим способом буде організувати дистанційну роботу. За законодавством її можна оформити наказом власника (або уповноваженого ним органу) без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З цим наказом працівник має ознайомитись упродовж двох днів із дня його ухвалення, але до запровадження дистанційної роботи. Радимо заздалегідь домовитися про те, як ви будете: комунікувати в умовах дистанційної роботи (електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо); отримувати звіт працівника про виконану роботу (якщо це необхідно); отримувати повідомлення від працівника про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи. Якщо в працівника в умовах бойових дій відбулося відключення комунікаційних систем, які забезпечували безперебійне виконання його обов’язків в умовах дистанційної роботи, це не можна розглядати як порушення трудової дисципліни. Що робити з тими, хто не може вийти на роботу або ж виконувати її дистанційно? У такому разі варто надати працівникові оплачувану щорічну або соціальну відпустку, якщо такої можливості немає – відпустку без збереження заробітної плати. Станом на сьогодні діє карантин, тому строк перебування у відпустці не обмежується 15 календарними днями. Як табелювати працівника, який покинув робоче місце на території ведення бойових дій і не виходить на зв’язок? Відсутність такого працівника необхідно табелювати умовним позначенням «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після з’ясування всіх обставин табель обліку використання робочого часу можна скорегувати. Підприємство повністю або частково не може функціонувати – що робити? Коли функціонування робочого процесу неможливе з вини роботодавця, тоді доцільно оформити: акт простою, у якому необхідно зафіксувати обставини такого простою та дату; наказ власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, а також дату початку та по можливості дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою. Якщо така ситуація відбувається впродовж тижня (або довше), власник підприємства повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Під час такої ситуації зарплата всім працівникам виплачується в розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу. У зв’язку з ліквідацією потужностей чи майна підприємства, з ініціативи роботодавця можливе розірвання трудового договору. Чи нестиме роботодавець відповідальність за невчасну виплату зарплати після завершення воєнного стану? Якщо у зв’язку з воєнними діями бухгалтер підприємства не має можливості нараховувати заробітну плату у встановлені терміни – він не може бути притягнутий до відповідальності (дисциплінарної, матеріальної, адміністративної, фінансової чи кримінальної). Разом із тим роботодавці повинні вживати всіх можливих заходів щодо реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Наприклад, шляхом переведення бухгалтерів на дистанційну роботу й забезпечення програмно-технічними засобами для ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Якщо через воєнні дії зарплату виплачувати своєчасно неможливо, цей процес можна зупинити до того моменту, коли підприємство відновить свою операційну діяльність. Як регулюються трудові відносини в умовах воєнного стану за новим законодавством? Передбачена можливість призупинення трудового договору та тимчасового звільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов’язку виконувати роботу за трудовим договором. Роботодавцям дозволяється підписувати з новими працівниками термінові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. Працівник має право у двотижневий строк розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження. Скасована більшість обмежень щодо роботи в нічний час, залучення до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження (щоправда, діють обмеження щодо вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до одного року, та осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказані відповідні роботи). Допускається збільшення нормальної тривалості робочого часу в період воєнного стану до 60 годин на тиждень, а для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу – до 50 годин на тиждень. В умовах воєнного стану для відвернення або ліквідації бойових дій передбачена можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я. Необхідно пам’ятати, що правильно організована робота підприємства в умовах воєнного стану є запорукою мінімізації негативних наслідків для економіки країни та кроком до нашої перемоги. Звільнення працівників, невиплата заробітної плати та зупинення функціонування підприємства без явних на те причин – те, на що розраховує ворог. Відповідальність, своєчасність і грамотність – зброя українського бізнесу у війні, яку нам належить виграти. Автори: Яна  Декусар, керівник HR-напрямку компанії Nota Group. Джерело: https://mind.ua/

Таке рішення було ухвалено Кабінетом Міністрів України задля налагодження міжнародної логістики. Зокрема, це рішення уряду стосується бронювання водіїв вантажівок і залізничного транспорту, які здійснюють: • міжнародні вантажні перевезення • перевезення для потреб Збройних Сил України • перевезення медичних вантажів • вантажів гуманітарної допомоги Перевізник має звернутися з даними про водіїв до Міністерства інфраструктури України або до обласної, Київської міської військової адміністрації. Після ухвалення одним із цих органів рішення про бронювання водія, відповідна інформація надсилається до Адміністрації Державної прикордонної служби України для її врахування під час перетину кордону. Автоперевізники, які мають ліцензію на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень, можуть подати повідомлення письмово або в електронному вигляді через кабінет системи «ШЛЯХ» Укртрансбезпеки/ДСБТ (електронний сервіс «Заявка на перетин 18-60»). Мінінфраструктури зобов’язане оформити документи впродовж ДВОХ ГОДИН з моменту отримання повідомлення перевізника. Відповідальність за повернення водія на територію України після виконання перевезення лежить на перевізнику. З усіх питань щодо організації перевезень гуманітарних вантажів через державний кордон України та всередині країни можна звертатися на багатоканальну телефонну лінію щодня з 8:00 до 17:00 за номером +38 (044) 334 43 04. Звернення до Мінінфраструктури щодо бронювання військовозобов’язаних водіїв треба надсилати листом на електрону адресу: zmiu98916@gmail.com. Лист має бути у форматі pdf та word із зазначенням інформації, передбаченої у додатку до Постанови КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» № 194 від 3 березня 2022 року. Автори: Віолетта Гарбар , PR-менеджер Nota Group.

Забезпечити безперебійну роботу підприємств, установ, організацій як приватного сектору, так і державного. Адже очевидно, що сьогодні кожному українцю слід налаштовуватися не на спринт, а на марафон. І цей марафон належить подолати народу України. А Верховна Рада України має забезпечити швидкі та ефективні рішення для того, аби вберегти та забезпечити життєздатність кровоносної системи України. 15 березня 2022 року у парламенті був продуктивний день, ухвалено низку законів: 7168 – продовжили воєнний стан ще на 30 днів; 7137-д – знизили ПДВ та акциз на паливо. Цей крок дозволить цінам на паливо стати доступнішими; 7151 – додали до переліку ветеранів війни та членів сімей загиблих тих, хто воював у 2014 році та воює зараз, добровольці територіальної оборони визнані учасниками бойових дій; 7140-1 – звільнили від мобілізації тих, хто доглядає за людьми з інвалідністю; 7147 – оптимізували роботу Національної поліції України під час воєнного стану; 7145 – запровадили поняття «бойовий імунітет» для військових, які беруть участь у бойових діях. Визначені діяння, вчинені в умовах воєнного стану, які не будуть вважатись кримінальними правопорушеннями; 7149 – запровадили можливість скасування запобіжного заходу через суд, якщо людина призивається на військову службу; 7133 – збільшили держгарантії для сфери освіти. Зарплати вчителям будуть виплачуватися вчасно! 6384-1, 7166, 7167 – внесли зміни до Держбюджету, зокрема виділили додаткових 67 млрд грн для армії; 7143 – повноваження Вищої ради правосуддя передали до обрання членів ВРП Раді суддів України, а під час воєнного стану - Голові Верховного Суду; 7154 – зупинили виконавчі провадження за позовами російських юридичних та фізичних осіб; 7152 – дозволили тимчасово (на період воєнного стану) переміщати за кордон державні реєстри з метою їх збереження; 7130 – установили, що закон про капеланів набирає чинності зараз зразу після підписання, а не з 1 липня; 7144 – оптимізували цивільний захист на період воєнного стану; 7161 – збільшили кількість прикордонників на 7000; 7160 – змінили трудові відносини на час воєнного стану, фактично запровадили перехід на індивідуальні договори та дужу гнучку систему взаємовідносин між роботодавцем і робітником; 7148 – передбачили можливості для отримання цифрової інформації з дозволу власника без рішення суду для окремих випадків; 7157 – комплексно врегульовані питання визначення статусу територій України, тимчасово окупованих внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлення особливого правового режиму на цих територіях тощо; 7038 -д – збільшили ренту на газ і відповідно доходи в бюджет на час воєнного стану. Надзвичайні події потребують надзвичайних рішень. У мирний період такі ініціативи ухвалювалися б місяцями. Проте зараз Україна такої розкоші дозволити собі не може. Мобілізовані зусилля усіх та спрямовані на одне – перемогу України у цій війні. Автори: Віолетта Гарбар , PR-менеджер Nota Group.

Справам про захист честі, гідності та ділової репутації (дифамаційні справи) завжди необхідна ґрунтовна попередня підготовка із залученням не тільки юристів й адвокатів, а й фахівців зі сфери маркетингу та PR. Дифамаційні справи за своїм характером зазвичай досить складні та дороговартісні, оскільки потребують зваженого юридично-професійного підходу та проведення низки експертиз: експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження, психологічної експертизи тощо. Способи захисту: Позасудові Письмові вимоги адвоката про спростування та припинення поширення неправдивої інформації. На відміну від України, такі вимоги досить дієві в країнах Західної Європи. Право на відповідь. Захистити свої права можна за допомогою передбаченого законодавством права на відповідь, а також на власне тлумачення справи в тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, давши їм іншу оцінку. Перевага способу полягає в тому, що особа має право на висвітлення власного погляду щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною, оскільки бувають випадки, коли подана інформація є правдивою, але висвітлена так, що передбачає інший контекст. На жаль, це не досить поширений спосіб захисту, адже в разі відмови в реалізації цього права все одно необхідно буде звертатися до суду. Інший позасудовий спосіб, до якого можна вдатися, – це ігнорування через формування на противагу позитивного іміджу. Тобто якщо на одну чашу терезів недоброзичливець поклав оманливу інформацію, то на іншу чашу можна покласти інформацію, яка схарактеризує особу з іншого, позитивного боку та стане значно сильнішим, потужнішим інформаційним приводом для висвітлення у пресі чи в соціальних мережах. Кожну окрему ситуацію з посяганням на честь, гідність і ділову репутацію треба ретельно аналізувати. Проте часто виявляється, що ігнорування поширених недостовірних меседжів (особливо якщо недоброзичливець має невелику "вагу" в інформаційному просторі) є найкращим рішенням. У разі незначного характеру й обсягу поширеної негативної інформації рекомендовано на неї не зважати – не даючи таким чином приводу ще більше поширювати цю інформацію. Це по- перше. По-друге, іноді ініціювання судового процесу є гіршим злом, натомість можна різноманітними піар- методами на противагу створити потрібний імідж і таким чином не зазнавати репутаційних ризиків, а навпаки – посилити репутацію. І йдеться не лише про побудову окремої піар-кампанії з тим, щоб показати людину в потрібному світлі. Дуже часто достатньо підсвітити справи, які особа робила до того не публічно: проєкти pro bono, соціальні, екологічні проєкти, волонтерська діяльність. Судові (дифамаційні позови) Дифамаційний позов – досить складний спосіб, однак за участі зваженого PR-супроводу водночас є одним із найдієвіших щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Цей спосіб потребує ретельної підготовки, адже в разі програшу може значно погіршити становище позивача в намірі захистити свою честь, гідність і ділову репутацію від несправедливих нападок. Під час розгляду справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі в будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (постанова ВП Верховного Суду від 12.11.2019 р. у справі № 904/4494/18). З позиції правової природи право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави для захисту такого права виникають зазвичай на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) і права на повагу до приватного життя. Верховний Суд у рішеннях неодноразово наголошував на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними й не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність. Способи захисту (позовні вимоги): Визнання поширеної інформації недостовірною. Сьогодні, щоб визнати інформацію недостовірною, суду необхідно визначити характер викладеної або сказаної інформації та з'ясувати, є вона оцінним судженням (містить суб'єктивні судження, оцінку дій, критику чи інші висловлювання, які не містять фактичних даних) чи фактичним твердженням (містить інформацію про події, речі чи явища, які можна перевірити). Фактичні твердження необхідно розділяти на правдиві, тобто ті, які відповідають дійсності, і недостовірні. Тільки недостовірні твердження можливо спростувати. Водночас суд зобов'язаний також ураховувати практику ЄСПЛ, яка вказує, що межа критики щодо публічних осіб є набагато ширшою, ніж щодо інших осіб, а також те, чи є поширена інформація необхідною для розвитку суспільної дискусії. Водночас необхідно зважати, що свобода слова, згідно з практикою ЄСПЛ, підлягає захисту навіть у випадках, коли те, у чому звинувачували особу, виявиться неправдивим. Однак це можливо за умови, коли відповідач діяв добросовісно, мав на меті не образу особи, а викриття незаконних дій чи розвиток суспільної дискусії, попередньо перевіряв інформацію доступними засобами й мав фактичне підґрунтя вважати, що поширює правдиву інформацію. Усе це потребує не просто оцінки доказів і застосування законодавства, а глибокого аналізу висловлювань і дослідження самої природи інформації. Це та категорія справ, у яких важливе кожне слово відповідача в судовому засіданні, через що рекомендовано не тільки проводити стенографування судового процесу, а й робити його відеозапис. Як свідчить практика, дуже часто трапляються випадки, коли все-таки потрібно обґрунтувати, наприклад, чому спірна інформація особи не є оцінним судженням, а є твердженням. Для цього рекомендовано ще на етапі підготовки позову замовити проведення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи. За допомогою цієї експертизи вирішують завдання з установлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих чи тих текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи можна таку інформацію розглядати як образливу, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов'язаних з установленням фактичних даних про автора. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об'єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень. Зобов'язання спростувати чи видалити інформацію. Варто зазначити, що зазвичай позивачів не дуже цікавить відшкодування моральної шкоди у великих грошових розмірах, найважливіше для них – це те, щоб інформацію було видалено та спростовано через опублікування відповідного рішення суду. На позивача покладено певний обов'язок доказування та доведення до відома суду, що інформація, опублікована щодо позивача, – недостовірна і порушує немайнове благо у вигляді честі, гідності та ділової репутації й не є оцінним судженням. Такі справи потребують повного аналізу чинного законодавства та матеріалів справи, щоб довести, що інформація є твердженням про факти, оскільки наявність фактів можна довести й обґрунтувати. Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантовано судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації. Задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яку саме інформацію визнано недостовірною та такою, що ганьбить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то в судовому рішенні за необхідності він може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має бути виконано через повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включно з публікацією його тексту. За загальним правилом інформацію, що ганьбить особу, має бути спростовано у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (через публікацію у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування має бути оприлюднено. Спростування має бути здійснено в такий самий спосіб, у який було поширено недостовірну інформацію. Якщо спростувати недостовірну інформацію неможливо чи недоцільно це робити в такий самий спосіб, у який її було поширено, то це потрібно виконати у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію (п. п. 24, 25 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 р. № 1). З погляду піару необхідно досить обережно та зважено підходити до такого способу захисту, як спростування, адже в разі задоволення негативну інформацію із заголовком "Спростування" фактично буде поширено ще раз. У таких випадках рекомендовано пропонувати текст спростування, який повинен загалом відповідати завданням захисту порушеного права, бути співмірним й адекватним. Вочевидь, кожна особа не хоче згадувати недостовірну інформацію, тому більшість у позові просить суд видалити таку інформацію. Заборона поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тощо. Мета застосування цього способу полягає у припиненні поширення інформації, якою здійснюється таке порушення. Не досить дієвий спосіб, адже зазвичай на момент вирішення справи інформацію вже поширено й украй складно відстежити її переміщення, особливо коли це стосується мережі Інтернет. Відшкодування збитків і моральної шкоди особі, чию честь, гідність або репутацію було принижено. Частинами 1 і 3 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру діяння особи, яка її заподіяла, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача. Під час визначення розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода має більш індивідуальний та оцінний характер, коли постає питання про підстави компенсації шкоди у грошовій формі. Моральна шкода завжди пов'язана з неправомірними діями або бездіяльністю осіб і передбачає негативні наслідки, наприклад погіршення емоційного стану, дискомфорт, певні хвилювання потерпілої особи. Згідно із судовою практикою під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають установленню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача й вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) їх заподіяно, у якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та із чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (постанова Верховного Суду від 01.03.2021 р. № 466/8242/18). Зважаючи на це, звертаючись до суду з вимогою відшкодувати моральну шкоду, рекомендовано надавати розрахунок розміру відшкодування такої шкоди. Для цього можна провести судово- психологічну експертизу встановлення факту моральних страждань та орієнтовного розміру відшкодування моральної шкоди, яку учасник справи може замовити в атестованого судового експерта-психолога самостійно на етапі як подання позову до суду, так і під час судового засідання. Якщо розрахунку надано не буде, суд оцінить розмір відшкодування моральної шкоди на власне переконання замість позивача без урахування експертної думки. Доведення факту щодо спричинення моральної шкоди є особливим завданням і потребує кваліфікованої правової допомоги, оскільки підготовка таких доказів потребує ретельної уваги. Досить поширеною є практика заявлення вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 грн. Це така символічна сума, яка доповнює вимогу про спростування та видалення недостовірної інформації. Однак такий розмір відшкодування заявляти не рекомендовано, адже це знецінює факт моральних страждань від приниження честі, гідності, ділової репутації, до того ж фінансово не стимулює порушників так більше не робити. Якщо ж позивач не має певної заінтересованості у грошовій компенсації моральної шкоди, доречніше за результатом розгляду такої судової справи спрямувати кошти на благодійність. У цьому разі важливою є цінність репутації людини. Людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України). Варто зауважити, що за будь-якого з обраних методів захисту потрібна не тільки допомога досвідченого в цих справах юриста, а й влучний піар-супровід таких справ. Отже, перед тим як ухвалити рішення – судитися чи ні, потрібно ретельно проаналізувати можливі позитивні та негативні наслідки та вирішити, чи буде ця справа вартувати заходу. Крім того, також дуже важливо прорахувати часовий ресурс, який буде витрачений на спростування інформації. Адже за той час, доки триватиме судовий процес, репутаційні наслідки можуть бути такими, що жодна виграшна справа і спростування не зможуть їх компенсувати. Отже, у будь-якому разі потрібно діяти комплексно із залученням піар-супроводу, який за правильно обраної політики спілкування зі ЗМІ й аудиторією може кардинально змінити їх ставлення до організації та/або особи, аж до протилежного. Водночас виграні справи можуть стати свого роду гарним уроком для решти представників ЗМІ. Автори: Олексій Кобець , адвокат Nota Group; Олексій Ємець , юрист Nota Group; Віолетта Гарбар , PR-менеджер Nota Group. Джерело: https://uz.ligazakon.net/#/articles/EA015483

У будь-якій компанії є фронт-офіс та бек-офіс. Перші приносять компанії безпосередній прибуток: продають, розробляють, ремонтують, будують, тощо. Другі — це допоміжні служби, які, здається, безпосередньо не заробляють кошти для компанії, але без них складно уявити існування будь-якого бізнесу. Йдеться про бухгалтерів, фінансистів, юристів, кадровиків, офіс-менеджерів та інших працівників, які забезпечують безперебійне функціонування бізнес-процесів. Проте, не є секретом, що не всі компанії можуть собі дозволити утримання повноцінного бек-офісу. Який є вихід із цього становища? У світі бек-офісні функції дедалі частіше передають на аутсорсинг. Простежується подібний тренд і в Україні. Про переваги такого способу побудови бізнес-процесів, особливо в сезон відпусток, новорічних та інших свят, у локдауни та карантини, поговоримо далі. Чи виправдовує себе бек-офіс інхаус для МСБ? Співробітники інхаус – це люди, які офіційно працюють у штаті компанії. Перш, ніж наймати їх у штат, роботодавець повинен чітко розуміти, який обсяг роботи покладаються на них, чи завжди буде цей обсяг постійний, чи здатний він платити за них податки і виплачувати зарплату. Однією з переваг роботи в режимі інхаус називають залучення співробітника. Але замислимося — чи можна говорити про високе чи слабке залучення до роботи бухгалтерів або фінансистів? Адже їхні завдання мало залежать від того, над чим працює фронт-офіс. Чим би не займалася компанія, у бухгалтера у будь-якому разі мають бути підготовлені всі обумовлені законом документи, сплачені податки та зійтися баланс. Ось чому фінансові та бухгалтерські функції дуже часто віддають на аутсорсинг. Це вигідно по грошах, а якість роботи аутсорсингового співробітника загалом стандартно висока. Наприклад, у США та ЄС частка аутсорсингу для бек-офісу перевищує 50%, а в деяких країнах наближається навіть до 90%. Плюси перенесення бек-офісу на аутсорсинг У сфері ІТ сьогодні дуже популярні хмарні технології. Коротко їх можна охарактеризувати так: ви споживаєте рівно стільки обчислювальних ресурсів з хмари, скільки вам потрібно сьогодні. Якщо завтра вам буде потрібно більше, ви отримаєте їх за певну доплату. Якщо у вас настає «мертвий сезон», то ви споживаєте менше хмарних ресурсів і менше платите. Бек-офіс на аутсорсі можна порівняти з хмарними технологіями. Перша перевага цього підходу – безперебійність бізнесу. Вам не потрібно переживати, що головбух захворів у самий невідповідний момент, а фінансист звільнився у розпал бізнес-сезону. Адже ви підписали договір з аутсорсинговою компанією і всі ці проблеми ви переклали на їхні плечі. Другою перевагою можна назвати споживання бухгалтерських послуг «на запит» — також за аналогією з хмарними обчисленнями. Наприклад, у вас є бухгалтер, який щомісяця обробляє документацію від 50 контрагентів. У «гарячий» сезон попит на ваш товар збільшується, і необхідно опрацювати вже 60 контрагентів. Один бухгалтер не справляється з таким обсягом, треба брати другого, проте зрозуміло, що він буде недовантажений. Водночас у «мертвий» сезон кількість контрагентів знижується до 40 і вже не вистачає роботи навіть для одного штатного співробітника. Якщо ж віддати бухгалтерські послуги на аутсорсинг, то ви оплачуватимете лише той обсяг послуг, який потрібен зараз. Таким чином можна оптимізувати витрати на бек-офіс. Є і ще одна вигода від переведення бек-офісу на аутсорсинг: вам не потрібно витрачати гроші на оренду та утримання приміщення для співробітників бухгалтерських та інших суміжних відділів, на різні супутні витрати, можливі виплати премій, тощо. Варто також зазначити, що оплату послуг підрядника можна записати у витрати бізнесу і тим самим знизити суму податків. А що з ризиками? Звичайно, скептики можуть сказати, що передача бухгалтерського супроводу на аутсорс є небезпечною через ризик витоку інформації. Однак від цього можна застрахуватися, якщо вибрати надійного підрядника з відмінною репутацією, що підкріплено відповідними сертифікатами та відкритими професійними рейтингами. До того ж, ризик витоку існує і у випадку штатного співробітника, принаймні якщо в компанії не стоїть якісно налагоджена система DLP. Та й у разі несподіваного обшуку «органи» не отримають доступу до вашої фінансової документації. Тож при використанні послуг аутсорсу ви, навпаки, зменшуєте ризики. Підсумовуючи, ми твердо можемо сказати – вищеописаний підхід дозволяє компаніям оптимізувати витрати та ризики, що є особливо важливим при роботі над невеликими проектами, в той час як менеджмент компанії може приділяти більше часу на розвиток основного бізнесу, роботу над перспективними напрямками. Проте, з нашого досвіду багаторічної роботи в якості BPO-партнера для малих і великих українських та міжнародних бізнесів, кожен невеликий проект при якісній організації витрат на бек-офіс обов’язково становиться успішним та масштабується. Автор: Дмитро Рибальченко, голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній «Октава Капітал» Джерело: https://eba.com.ua/buhgaltery-ne-svyatkuyut-chomu-bek-ofis-na-autsorsi-znachno-vygidnishyj-za-inhaus-osoblyvo-v-mertvyj-sezon-svyat-lokdauniv-ta-karantyniv/

Купувати стає дедалі простіше та зручніше. Компанії намагаються випередити одна одну в застосуванні технологій і нових можливостей для покупців. Які тренди намітились у сфері ритейлу та чим цікавий кожен з них, розповів Mind менеджер інвестиційних проєктів «Октава Капітал» Сергій Гарбар. За даними аналітиків, світовий споживчий ринок IoT (Internet of Things, інтернет речей) зросте з $98 млрд у 2020 році до приблизно $188,34 млрд у 2026 році, із середньорічними темпами зростання на рівні 17,48%. Одним із головних драйверів IoT є індустрія роздрібної торгівлі. За прогнозами, обсяг продажів IoT у ритейлі до 2025 року збільшиться до $35,5 млрд, причому показник середньорічного темпу зростання буде навіть вищий за середній по ринку – 19,6%. Робота з дому та інші зміни, що відбулися саме під час пандемії, прискорюють  впровадження IoT в цій індустрій. Поширення мереж 5G стане драйвером для створення нових можливостей для максимізації лояльності клієнтів і відповідно розширення ринків, які вже використовують інтернет речей. Відомо, що майже 50% великих роздрібних мереж наразі впровадили тією чи іншою мірою рішення IoT у свої бізнес-операції. Очікується, що ця тенденція швидко зростатиме й надалі. Згідно з дослідженням Oracle, 66% компаній використовують технології IoT для полегшення роботи з клієнтами. Близько 90% респондентів зазначили, що дані IoT надають їм більше уявлень про клієнтів, ніж будь-які інші форми даних. Тож попри дефіцит мікросхем і тривалий вплив COVID-19 на ланцюг постачань, ринок інтернету речей продовжить зростати. У 2021 році IoT Analytics очікує, що глобальна кількість підключених пристроїв IoT збільшиться на 9% – до 12,3 млрд активних кінцевих точок. До 2025 року слід очікувати понад 27 млрд підключень IoT. FMCG – драйвер ринку Хоча справжній IoT з'явився тільки на початку XXI століття, деякі винаходи, як то часто буває, випереджали час. Наприклад, ще 1982 року в Університеті Карнегі-Меллона встановили автомат із продажу напоїв Coca-Cola, який був підключений до локальної мережі навчального закладу. Використовуючи цю мережу або ARPANET (прообраз сучасного інтернету тоді називався саме так), студенти могли дистанційно дізнатися, скільки пляшок Coca-Cola є в автоматі і температуру напою. Власне, саме FMCG індустрія (Fast-moving consumer goods – товари широкого вжитку) згодом стала чи не основним сприятливим середовищем для розвитку інтернету речей. Через швидку оборотність товару перед постачальниками і ритейлерами стояло завдання контролювати термін придатності продукту, відстежувати залишок товару на складі, швидко поповнювати його й поліпшувати. З наближенням нового року інтернет речей продовжує об’єднувати все більше споживчих секторів – навіть якщо більшість покупців одразу цього не бачать. Тому споживачам слід очікувати зростання інтеграцій інноваційних технологій у повсякденному житті. Інтернет речей у ритейлі У роздрібному сегменті сьогодні можна визначити кілька чітких трендів розвитку, які почали формуватися ще на початку минулого десятиліття, а може й раніше. Перший із них – створення технології безкасових розрахунків. Магазин без каси Суть ідеї в тому, що кожна одиниця товару на полицях має RFID-датчик. На вході в магазин покупець ідентифікує себе шляхом сканування QR-коду з екрану свого смартфона. Далі споживач складає потрібні товари в кошик, а на виході – численні датчики просто зчитують вартість і кількість купленого краму та списують необхідну суму з його карткового рахунку, який прив'язаний до облікового запису в магазині. Така технологія підходить не для всіх товарів, наприклад, її важко адаптувати для вагового товару, який покупець сам зважує в магазині, проте перспективи розвитку має. Роботизований пошук Другий тренд – зручний і швидкий пошук товару. Припустимо, відвідувач хоче вперше купити якийсь продукт, але поки не знає, де саме його шукати в супермаркеті. Він звертається до фірмового мобільного застосунку магазину, і той показує, як пройти до полиць із товаром, навіть інформує про ціну й кількість одиниць продукту, що залишилося. Втім, не обов’язково цю функцію реалізовувати саме через мобільний застосунок. Наприклад, ще 2016 року роздрібна мережа товарів для дому Lowe у співпраці з Fellow Robots представила робота LoweBot, який допомагає клієнтам мандрувати магазином і швидко знаходити потрібні їм речі. Смарт-аналітика Третій тренд – «інтелектуальна» аналітика. Головна ідея в тому, що відеокамери в торговому залі, Wi-Fi-точки, інші пристрої визначають біля яких товарних полиць покупець стояв найбільше, на які вироби дивився та що купив. Завдяки обробленню всіх цих даних можна зрозуміти, що саме його цікавить і запропонувати наступного разу привабливу акційну пропозицію на ці продукти. Роботи-перевізники та дрони Четвертий тренд – робототехніка. Наприклад, у великій національній мережі Target (США) роботи під назвою Tally надають допомогу у відстеженні товарних запасів на полицях, тим самим вони допомагають продавцям більше зосередитися на обслуговуванні клієнтів. Хоча напевно лідером у цій галузі є компанія Amazon, яка використовує робототехніку для зменшення часу доставки товару своїм клієнтам. Також у цій компанії застосуються компактні роботи Amazon Robotics (раніше називалися Kiva Systems), які переміщують відповідно до заданої програми палети з товаром на складі. Це дозволяє скоротити витрати на 20% і прискорити процес. А для інвентаризації складських запасів тут залучають квадрокоптери DroneScan, що наприкінці робочого дня сканують штрих-коди на товарах та автоматично передають дані до системи обліку. Це збільшує швидкість інвентаризації на 20–25%. Зокрема, розробники стверджують, що їхні пристрої за два дні проведуть якісну інвентаризацію такого самого обсягу, як 80 робітників за три дні. Більше, ніж просто етикетка П’ятий тренд – смарт-пакування. Етикетка може відігравати набагато значнішу роль, ніж просто ідентифікація товару та привернення уваги споживача гучною назвою. Наприклад, відомий алкогольний бренд Bombay Sapphire спільно із застосунком Shazam створили етикетку з QR -кодом, яку покупці могли використовувати для доступу до ексклюзивного контенту AR і відеорецептів через свої смартфони. Адже вважається, що споживачі найбільш відгукуються на рекламні ідеї та заклики, пов’язані з продуктом, під час дій, які вони виконують в магазині чи вдома, коли розгортають пакування товару. Цей час є оптимальним для використання двостороннього потоку даних і маркетингу. Смарт-цінники Чи часто ви зустрічалися з такою ситуацією, коли на ціннику товару на полицях вказана одна вартість, а коли ви з приходите із цим товаром на касу, то ціна виявляється вже зовсім іншою? Зазвичай продавці пояснюють, що раніше була, наприклад, акційна ціна, а тепер інша, просто не встигли чи забули передрукувати цінник. Взагалі для сучасних магазинів, що нерідко нараховують в асортименті десятки тисяч найменувань, масштабне змінювання цін є справжньою проблемою, яка забирає багато часу й ресурсів. Є рішення – смарт-цінники. Це невеликі РК-дисплеї, що мають енергонезалежну пам'ять і через бездротову мережу під’єднані до бази даних із товаром. Зміна всіх цін на товари відбувається одним натиском на клавішу комп’ютера. У такий спосіб ціни можна змінювати хоч кожного дня, і при цьому жодних помилок не буде – усі цифри точно збігатимуться з тими, що є в базі даних. Таке рішення вже навіть було запропоноване українським роздрібним мережам. Єдиний його недолік у тому, що при впровадженні воно вимагає чималих капіталовкладень. Смарт-полиці Ще одним інноваційним прикладом IoT у роздрібній торгівлі є смарт-полиці. Асистенти в магазинах витрачають чимало часу й сил для сортування та розстановки товарів, відстеження того, щоб товари одного виду не стояли на різних полицях. Інтелектуальні полиці, оснащені датчиками ваги та RFID-сканерами, здатні сканувати продукти й інформувати співробітників крамниці, коли товар закінчується або коли предмети неправильно розміщені на полиці. Це не тільки заощаджує час, а й унеможливлює ручні помилки та запобігає крадіжкам. Загалом інтернет речей стає нормою в повсякденних пристроях і продуктах. Це дозволяє  підприємствам FMCG приділяти більше уваги застосуванню IoT для комфорту споживачів і їх залученню в магазини. Але жодний із вищезгаданих трендів не відбувається у вакуумі. Варто акцентувати, що IoT – це велика мережа. Події в одному вузлі впливають на інші, і всі разом вони функціонують як одне ціле. Але про що можна казати однозначно та впевнено – інвестиції в цю галузь є одним із головних трендів сучасності. Інвестуйте і ви. Автор: Сергій Гарбар, директор департаменту управлінського консалтингу Nota Group, менеджер інвестиційних проєктів групи компаній «Октава Капітал» Джерело: https://mind.ua/openmind/20234613-kupi-prodaj-ostanni-trendi-ta-prognozi-zaprovadzhennya-internetu-rechej-v-fmcg

Де українські технологічні компанії шукають фінансування для своїх стартапів? 15 успішних кейсів залучення інвестицій. Існує усталена думка, що інвестувати в українські стартапи сьогодні все ще ризиковано, а отримати гарантований прибуток можна лише від реального сектору економіки. Тим не менше, українська історія знає чимало прикладів, коли гроші, інвестовані в нові ідеї, через деякий час приносили дуже гарний прибуток. Щоправда мова йде, як правило, про так звані технологічні стартапи, і за тридцять років української незалежності їх було немало. Загалом українські підприємці отримували інвестиційні кошти трьома шляхами: зверталися до бізнес-янголів, венчурних фондів чи бізнес-акселераторів, використовували особисті заощадження чи позики від друзів або родичів, і навіть виходили на фандрайзингові платформи типу Kickstarter чи Indiegogo, де збирали по "копійочці" кошти з великої кілкості дрібних інвесторів.   15 прикладів успішного залучення інвестицій У 2012 році Google викупила українську софтверну компанію Viewdle, що була заснована у 2006-му. Суму угоди експерти оцінили приблизно в 35 млн доларів. Перші янгольскі інвестиції у розмірі всього 250 тисяч доларів компанія отримала від американців українського походження. На момент придбання інтернет-гігантом компанія вже мала штаб-квартиру в Каліфорнії, але вся команда розробки перебувала в Україні. У 2014 році інвестиційний фонд Chernovetskiy Investment Group за $2,5 млн придбав міноритарну частку в сервісі з доставки їжі Zakaz.ua. Компанія була створена в 2010 році Єгором Анчишкіном, а першим янгольским інвестором проекту став Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest. У 2017 році Chernovetskiy Investment Group став мажоритарним власником сервісу Zakaz.ua. В 2015 році канадська Mobify придбала український стартап Jeapie, що надавав сервіс розробки та доставки push-повідомлень. Сума угоди склала мільйони доларів (точна сума не називалася). Згодом Mobify разом з Jeapie стали частиною великої американської корпорації Salesforce. Стартап одесита Вадима Роговського створив технологію 3DLOOK, яка визначає розміри тіла за двома фотографіями і підбирає оптимальний розмір одягу. 3DLOOK вже має близько 100 клієнтів, в основному це відомі американські виробники. З метою масштабування бізнесу та виходу на нові ринки компанія навесні цього року закрила черговий раунд приватних інвестицій у розмірі 6,5 млн доларів. Оборот в минулому році склав $1 млн. Випускник КПІ Олександр Конотопський вперше показав свій продукт — датчики безпеки під брендом Ajax — у 2012 році. Стартовий капітал склав 50 тисяч дол, це були власні кошти команди. Лише через 3 роки його стартап отримав перше значне фінансування —1 млн доларів від венчурного фонду SMRK. В 2015 році пристрої під брендом Ajax продавалися в 67 країнах. У 2019‑му Ajax отримав черговий раунд у розмірі 10 млн доларів від Horizon Capital. Нині компанія налічує три R&D‑центри та два заводи в Києві, а її капіталізація на сьогодні сягає 700 млн доларів, принаймні так вважають в компанії. Як мінімум недавню пропозицію продати компанію за 500 млн доларів відкинули усі акціонери. Стартап Delfast створили у 2014 році Данило Тонкопій і Сергій Денисенко. Сервіс займався доставкою товарів на екологічно чистому транспорті. Всього за рік проект залучив кілька сотень тисяч доларів інвестицій від приватних інвесторів. З 2017 року Delfast має власне виробництво електровелосипедів. Нещодавно Delfast зібрав на краудфандинговій платформі Fundable 3,4 млн доларів. Гроші планують вкласти у виробництво, розробку та оптимізацію бізнес-процесів. На сьогодні електровелосипеди Delfast здатні проїхати до 500 км на одному заряді. За 12 років стартап Дмитра Сергеєва Depositphotos, що надає послуги банку фотографій, став міжнародною компанією, що має майже 19 млн клієнтів і офіси в шести країнах світу. Спочатку засновник розвивав проект за власні кошти, але У 2011 році Сергєєв отримав 3 млн доларів від фонду TMT Investments, а у 2015 – ще 4 млн доларів від ЄБРР. За деякими оцінками, капіталізація компанії складає 200 млн доларів. Кілька років тому компанія відкрила найбільший у східній Європі фотопавільйон Lightfield і запустила графічний онлайн-редактор Crello, а у жовтні 2021 року 100% акцій компанії придбала VistaPrint. Grammarly — популярний онлайн-сервіс для перевірки правопису, напевно, кожен з читачів чув про нього. Продуктами компанії користуються десятки мільйонів осіб. Тільки через кілька років успішного розвитку компанія отримала перший раунд інвестицій в розмірі 100 млн долл. Але до того моменту компанія розвивалася лише завдяки власним джерелам доходу. Загальна капіталізація компанії, на думку фахівців, сьогодні перевищує один мільярд. Звичайно, штаб-квартира Grammarly вже давно знаходиться не в Україні, проте у київському RnD-центрі працює близько 200 фахівців. Уродженець Дніпра Олег Рогинський — автор CRM‑системи People.ai. Його продукт дозволяє підвищити продажі, і цим користуються компанії з рейтингу Fortune 500. У минулому році число замовників зросло майже в 3,5 рази, серед них – відомий всім Zoom. У 2012 році троє хлопців з Києва — Ярослав Ажнюк, Андрій Клен та Олександр Нескін — придумали принципово новий пристрій для турботи за тваринами, який назвали Petcube. В одному корпусі вони інтегрували відеокамеру, яка дає змогу доглядати за твариною, лазерний вказівник та Wi-Fi-модуль. Перші продажі стартували у 2014 році, коли компанії вдалося зібрати 250 тисяч доларів інвестицій на Kickstarter. За три роки компанія продала 100 тисяч пристроїв та одержала 10 млн доларів від фондів Almaz Capital та AVentures. В 2020 році компанія отримала загалом 25 млн доларів інвестицій та нарешті вийшла на операційний прибуток. Стартап Кирила Бігая, Дмитра Волошина та Сергія Лук’янова під назвою Preply надає послугу пошуку репетиторів. Навесні 2020 року, якраз на початку "всесвітнього локдауну", Preply отримала 10 млн доларів приватних інвестицій. І це не дивно, адже коли цілі країни перебували на карантині, попит на дистанційних репетиторів виріс в рази. Тому в березні 2021 року Preply залучив ще 35 млн доларів. Тепер компанія має 250 співробітників в Києві та Барселоні і має наміри найближчим часом подвоїти команду. Всього за 14 місяців мобільний додаток Reface для перетворення сталого зображення у відео від українських розробників досяг позначки у 100 млн завантажень. Стартап заснували Денис Дмитренко та Кирило Сигида, а першим інвестором став Сергій Токарєв. В кінці 2020 року в Reface проінвестував відомий венчурний фонд – американський Andreessen Horowitz. Після цього співзасновники відійшли від операційного управління. Новим гендиректором став Дмитро Швець. Сервіс з швидкої доставки їжі Rocket Олексія Юхимчука та Станіслава Дмитрика з Дніпра вже витіснив з українського ринку американський Uber Eats і наздоганяє іспанський Glovo (який вийшов на ринок найпершим). Стартап стрімко розвивається за гроші ізраїльського інвестора Тимура Рохліна. За минулий рік Rocket покрив майже всі обласні центри України, і готується виходити на зовнішні ринки. Readdle заснували четверо студентів одеського університету в далекому 2007 році. Коли хлопцям потрапила в руки перша модель iPhone, вони створили для нього мобільні додатки PDF Expert и Spark: софт для читання книг і обробки документів. У 2020 році загальна кількість завантажень цих додатків перевищила 150 млн. Цікаво, що компанія не залучала сторонніх інвестицій, а розвивалася на свої кошти, та гроші, що взяла борг у друзів та знайомих. Стартап UPSWOT, створений Дмитром Норенком, виготовляє дашборд, який збирає інформацію з бухгалтерських програм та CRM і допомагає банкам визначати надійних позичальників, а підприємцям – отримувати підказки про стан справ. На початку 2021 року компанія отримала черговий раунд інвестицій у сумі 4,3 млн доларів. Притому інвесторами стали топ-менеджери Oracle, Google та фінтех‑гіганта Klarna. Як можна зауважити, всесвітньо відомі транснаціональні корпорації – Google, Oracle, Snapchat та Salesforce – звернули увагу на українські стартапи та вклали в них кошти. За статистикою, найбільше венчурних інвестицій надходило саме з США, але були фінансові вкладення і з Британії, Ізраїлю, Швеції, Сінгапуру, Франції, а деякі бізнеси фінансувалися виключно вітчизняними інвесторами. Загалом, згідно з оцінками Forbes, ТОП-30 українських стартапів за останні 5 років отримали не менше 1,15 млрд доларів інвестицій, а їхня сумарна капіталізація перевищила 9 млрд доларів. Сукупний штат стартапів складає понад 5000 чоловік. Усі компанії розташували в Україні великі центри розробки, хоча штаб-квартири у багатьох з них вже розташовані в США чи в ЄС. Ключ до успіху Економісти та інвестиційні банкіри зауважують, що саме зараз чудовий час для інвестування в бізнес. За прогнозами, в найближчі 5 років економіки України буде невпинно зростати, і кожна гривня інвестицій, вкладених сьогодні, принесе значний прибуток через кілька років. При тому, хоча більшість стартапів працюють в галузі ІТ, стартапи загалом — це не про IT, це про людей з ідеями і підприємницьким складом розуму. Ключове завдання бізнесу — запропонувати власне оптимальне рішення будь-якої проблеми, і якщо команда стартапу з цим справляється, залучає інвестиції, правильно масштабує бізнес і орієнтується на кращі світові стандарти – вона досягає успіху. А разом з нею отримують прибуток і приватні інвестори. Тож якщо у вас є оригінальна бізнес-ідея – створюйте власний стартап. Охочих інвестувати у перспективних проект завжди буде чимало. Вищенаведені приклади мають вас в цьому переконати.

Коли й навіщо бізнесу потрібен фінансовий аудит, а також як за його допомогою уникнути проблем із законом та залучити інвесторів, розповідають представники аутсорсингової компанії Nota Group: директор фінансово-бухгалтерського напряму Дмитро Рибальченко та керівник практики аутсорсингу бухгалтерського обліку й аудиту Світлана Кучер. Що таке фінансовий аудит, навіщо він потрібен компаніям у цілому та гемблінговим компаніям зокрема? Фінансовий аудит – це перевірка бізнесу, його фінансової звітності на якість та відповідність вимогам законодавства України. Він здійснюється незалежним аудитором та має велике значення як для засновника, так і для інвесторів. Власники завжди хочуть зрозуміти, що вони мають та що відбувається з їхнім бізнесом. Особливо якщо говорити про українські компанії, в тому числі гемблінгові. Доволі розповсюджена практика, коли потоки йдуть не на компанію, а на сторонні суб'єкти. У цілому це все належить власнику, але якщо провести аудит, виявляється, що компанія насправді є не великим потоком, а тоненьким струмочком. Завдяки аудиту власник бачить, які активи та фінансові потоки є в компанії, куди вони спрямовані, може реструктурувати та оптимізувати їх. З огляду на цю інформацію ухвалюються виважені управлінські рішення, залучаються зовнішні інвестори. Гемблінгові компанії завжди були й будуть під пильним наглядом державних органів, інвесторів, партнерів, конкурентів. Тому мати можливість у будь-яку хвилину підтвердити прозорість ведення своєї господарської діяльності – одне з найважливіших завдань керівництва такого бізнесу. Проте у гемблінгу фінансовий аудит потрібен передусім для того, щоб вийти на іноземного інвестора. У цілому аудит важливий під час залучення будь-якого фінансування, наприклад банківського. Якщо потрібен кредит, банк захоче розібратись, чи можна довіряти звітності, чи правильні дані. Аудит підтвердить звітність, завдяки чому банк зрозуміє, що документам можна вірити. Що показує фінансовий аудит та як ці знання можуть застосовувати власники бізнесу? Фінансовий аудит підтверджує достовірність фінансової звітності компанії, перевіряє правильність ведення бухгалтерського обліку, дає можливість визначити ефективність ведення бізнесу, прибутковість. Фінансові показники оцінюються об’єктивно та неупереджено. Своєчасно виявлені та виправлені помилки в обліку допоможуть уникнути штрафних санкцій під час перевірок. Чому компанії варто проводити фінансовий аудит регулярно, а не тільки тоді, коли припече або коли потрібно показати цифри партнерам? Регулярність проведення фінансового аудиту тримає компанію та її відповідальних осіб у правильному тонусі, суттєво знижує ризик недбалості та шахрайства. Також є суттєва відмінність між тим, щоб надати для перегляду фінансовий аудит за першим запитом, показуючи «відкрите обличчя», чи змушувати партнерів чекати на його результати кілька тижнів чи місяців. Як аудит допомагає уникнути проблем із законом та бізнесом? Безпосередньо фінансовий аудит не скаже, як уникнути проблем. Але аудит за запитом власника – може. Така перевірка показує, які моменти можна виправити, а процеси – поліпшити. Часто такий аудит власники проводять перед офіційними перевірками, адже стан обліку може бути неякісним або структурно працювати неправильно. Аудит за запитом допомагає уникнути проблем із контролюючими органами та в цілому налаштувати роботу так, щоб бізнес працював ефективніше. Регулярне проведення аудиту фінансової звітності мінімізує ризики додаткових нарахувань та штрафів у разі проведення перевірок державними органами, наприклад камеральних, непланових чи планових. Дає змогу відшукати та вчасно виправити помилки й недоліки різного характеру. Він формує надійний тил для спокійного ведення бізнесу завдяки впевненості у правильності всіх виконаних дій, а також відповідності їхнього відображення в обліку згідно з вимогами чинного законодавства. Як часто потрібно проводити повний аудит? Чи є проміжні варіанти? Повний аудит слід проводити за підсумками року. Його результати становлять вичерпний перелік питань, на які звернуть увагу інвестори, контролюючі органи, партнери. Проміжні варіанти – так, вони мають повноцінне право на існування, а в низці компаній вже проводяться на постійній основі. Здебільшого власники звертаються за проведенням проміжного аудиту за результатами кварталу, що минув. Бізнес швидко змінюється, гемблінговий – у тому числі. Отримана інформація дає змогу тримати руку на пульсі щодо фінансового стану впродовж року, контролювати виконання поставлених завдань, а також суттєво скорочує час на підготовку та подачу річної звітності, проведення річного аудиту. Також знижує відсоток несподіванок за підсумками року у вигляді неочікуваних фінансових результатів. Які ризики виникають під час проведення фінансового аудиту? Найголовніший ризик аудиту – це його неякісність. Запобігти цьому потрібно насамперед із боку перевіряльників, упевнившись у їхній надійності, досвіді. Також важливо отримати підтримку від представників компанії, які мають забезпечити розкриття повної інформації, сприяння проведенню перевірки. Усе інше – не ризики, а наслідки. Можливо, неприємні для замовника: викривлення звітності, невідповідність даних обліку, недбалість, шахрайство тощо. Хто може проводити фінансовий аудит? Аудиторські компанії, які перебувають у Реєстрі, за яким стежить Аудиторська палата України. Для них це винятковий вид діяльності. Це можуть бути міжнародні або українські компанії. Зазвичай вони проводять перевірки для великих інвесторів. Аудит за запитом власника можуть взяти на себе аутсорсингові компанії. У тому числі така перевірка може проводитися в межах підготовки до великого фінансового аудиту офіційними аудиторськими компаніями. Коли компанія звертається до аудиторської фірми, то отримані під час аудиту дані отримують тільки власники? Чи є випадки, коли аудитори зобов’язані передавати звіти до державних служб? У законі є градація компаній, які потрапляють під обов'язковий аудит фінансової звітності й зобов'язані публікувати аудиторський звіт на своєму сайті з коротким висновком аудитора. Це середні, великі підприємства, а також кілька специфічних категорій: монополісти, видобувні компанії тощо. Решта компаній такого обов'язку не мають. І знову ж таки аудит за запитом власника – це конфіденційна інформація, якою він розпоряджається на свій розсуд і має право нікому не показувати результати. Між замовником і виконавцем завжди укладається договір про нерозголошення інформації, отриманої під час проведення аудиту. Як розпорядитись звітом – замовник вирішує сам у всіх випадках, коли оприлюднення аудиторських висновків разом із річною звітністю прямо не передбачене законодавством. Чи допомагає фінансовий аудит залучати інвесторів? Безумовно, надання інвесторам можливості ознайомитись із результатами аудиту, а краще – аудитів кількох років поспіль, показує відкритість компанії, прозорість ведення бізнесу, відповідність вимогам чинного законодавства. Компанія, яка проводить фінансовий аудит до запиту інвесторів, перебуває в тонусі. У неї завжди готова ця інформація, й щойно інвестори звертаються із запитом, власники можуть відразу надати дані. Це дає змогу об’єктивно оцінити стан речей у компанії. У будь-якій нормальній угоді інвестори завжди дивляться на аудиторську звітність. Аудит допомагає в таких угодах залучати партнерів. У тому числі це стосується залучення капіталу в банках. Банки просять надати аудиторський звіт і, якщо він є, підвищують клас позичальника. Відповідно, це впливає на вартість кредиту – ставка може бути нижчою. Тобто аудит допомагає знайти не тільки інвестора, але й фінансового партнера з максимально вигідними умовами співпраці.

Починаючи ранок із перегляду вхідної пошти за чашкою кави або чаю, доволі часто можна потрапити під лавину повідомлень про оновлення політики конфіденційності від різноманітних сервісів і компаній, чиїми послугами ви користуєтесь. Усьому причиною є дотримання законодавства про захист персональних даних, зокрема й Загального регламенту про захист даних (англ. General Data Protection Regulation (далі – GDPR або Регламент). Пандемія коронавірусної хвороби сприяє стрімкому переведенню багатьох процесів в онлайн, що своєю чергою спричиняє нові питання та виклики у сфері захисту даних для всіх учасників ринку незалежно від галузі та місцезнаходження. У зв'язку з набуттям чинності GDPR для всіх осіб в межах Європейської економічної зони (ЄЕЗ) і поза її межами, у країнах – членах ЄЕЗ на виконання положень GDPR було утворено національні наглядові органи з питань захисту даних, які вже розпочали свою роботу. З огляду на початок діяльності цих органів постають питання щодо практичної реалізації положень Регламенту та – найголовніше для бізнесу в умовах екстериторіальної дії GDPR – щодо реалій притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних. Сьогодні досі залишаються актуальними питання застосування вимог GDPR, що є свого роду викликами для сучасних компаній та організацій, розв'язавши які бізнес зможе стверджувати про ефективну мінімізацію ризиків, пов'язаних із обробкою даних. Для деяких компаній дотримання Регламенту може зумовити труднощі через те, що немає чітких роз'яснень і рекомендацій від наглядових органів для певних сфер. Щоправда, не всі компанії (з різних причин) докладали зусиль для дотримання Директиви 95/46/ЄС, якою було врегульовано питання захисту даних у ЄС та яка була чинною до набрання чинності GDPR, про що також не варто забувати. Тож передусім пропонуємо ретроспективно розглянути питання становлення законодавчого підґрунтя для обробки даних на теренах ЄЕЗ із середини 1990-х до сьогодні. Коротко про Регламент У Європі після трансформації та удосконалення було імплементовано Регламент Європейського Парламенту і Ради ЄС 2016/679 "Про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних" від 27.04.2016 р., який набув чинності у 2018 році. Регламент ухвалено на заміну Директиви 95/46/ЄC Європейського Парламенту і Ради "Про захист громадян стосовно обробки персональних даних та про вільне переміщення таких даних" від 24.10.95 р. (далі – Директива). На відміну від GDPR, Директивою було встановлено право кожного з 28 членів ЄС ухвалити й адаптувати законодавство відповідно до потреб своїх громадян. Натомість Регламент вимагає його повного ухвалення усіма 28 країнами без будь-якої свободи дій. Тобто GDPR вимагає від усіх 28 країн ЄС відповідати положенням Регламенту. Директиву було скасовано через те, що її положення не охоплювали того, як дані потрібно зберігати, збирати й передавати в сьогоднішніх реаліях цифрової епохи. Як і багато інших нормативно-правових актів, ці нормативні акти не встигають за темпами технологічного прогресу. Регламент – це основа законодавства ЄС про захист даних. Основною метою GDPR є надати людям більше контролю над тим, як їхні персональні дані збирають, використовують та захищають у цифровому світі. Регламентом також установлено жорсткіші правила обробки та стандарти щодо захисту даних. Зокрема, визначено вимоги щодо обов'язкового використання технічних засобів захисту даних (шифрування та ін.). Ще однією важливою особливістю GDPR є закріплення вищих порогів для юридичного обґрунтування обробки даних. Він надає широке коло прав споживачам послуг, змушуючи компанії бути прозорими в тому, як вони збирають і зберігають персональні дані своїх клієнтів та обмінюються ними. Варто зауважити, що з урахуванням основної мети Регламенту, яка полягає в захисті даних, що так чи інакше належать громадянам і резидентам країн – членів ЄЕЗ, установлено, що його дія поширюється за принципом екстериторіальності на будь-які організації, які обробляють такі дані. Стан розвитку законодавства у сфері захисту ПД в Україні Своєю чергою, задля виконання умов, зокрема, Договору про Асоціацію України з ЄС щодо забезпечення належного рівня захисту персональних даних, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт від 07.06.2021 р. № 5628 (далі – Законопроєкт). Законопроєкт досить детально та розширено регулює та впроваджує процедури обробки даних. Оскільки його розробляли з урахуванням більшості положень Регламенту, він вийшов досить об'ємний, детальний і передбачає значні нововведення. Законопроєкт обстоює та захищає права українських громадян під час обробки їхніх даних. Тож якщо раніше в деяких випадках бізнес виправдовував себе та не впроваджував вимоги GDPR, бо працює на території України та цілеспрямовано не обробляє дані європейців, то з ухваленням Законопроєкту ситуація зміниться й рівень обробки та захисту даних потрібно буде переглянути. У контексті ризиків невідповідності законодавству у сфері захисту даних у недалекому  айбутньому пропонуємо розпочати з головного й розглянути штрафні санкції, запропоновані авторами Законопроєкту. Отже, якщо нині відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних становить від 3400 грн до 34000 грн (найбільший штраф), то згідно із Законопроєкту діапазон штрафів для компаній істотно розширюється і становитиме від 30000 грн до 150000000 грн. Потрібно зазначити, що для визначення штрафу братимуть до уваги сукупність чинників. Водночас за кожен факт правопорушення буде окремий штраф. Один штраф, але за найбільш серйозне порушення накладатимуть лише в разі вчинення кількох правопорушень у межах однієї обробки даних. Крім того, штраф передбачено, навіть якщо порушення законодавства у сфері захисту персональних даних не призвело до порушення прав суб'єктів персональних даних, але відбулося. Розмір такого покарання сягатиме до 30000 грн. Отже, для притягнення винної особи до ідповідальності навіть не потрібно доводити завдану шкоду. Тепер, коли зрозуміло, що Законопроєктом передбачено істотну відповідальність, пропонуємо детальніше ознайомитися з тим, за яких підстав вона може виникати. У межах професійної діяльності Асоціації "Digital Ukraine" та проведення аудитів компаній із питань належної обробки даних, ми виявили та зрозуміли найболючіші проблеми організацій, які здійснюють масову обробку персональних даних. Тому нижче розгляньмо ті моменти, які залишаються без уваги в компаніях, але за які доведеться сплатити найсуворіші штрафи. Відповідно до Законопроєкту персональні дані означають будь-яку інформацію, що стосується фізичної особи, яку ідентифіковано або може бути ідентифіковано. В умовах диджиталізації це інформація, яка дає змогу ідентифікувати таку фізичну особу прямо або опосередковано, зокрема, за допомогою посилання на ідентифікатор, як-от: дані про місце розташування, онлайнідентифікатор (IP address, cookies), один або кілька факторів, специфічних для фізичної, фізіологічної, генетичної, розумової, економічної, культурної або соціальної ідентичності цієї фізичної особи. Обробка даних розпочинається майже з першої комунікації компанії з потенційним клієнтом. Збір даних може охоплювати не тільки стандартні дані про прізвище та ім'я. Іноді у процесі надання послуг може відбуватися передавання чутливих даних, наприклад про здоров'я – під час санаторно-курортному відпочинку, або про політичні чи релігійні переконання – під час певних групових турів. У такому разі на контролера покладено більше вимог для належної обробки чутливих даних, зокрема й отримання згоди, проведення оцінки впливу на права таких клієнтів, призначення відповідальної особи з питань захисту персональних даних. Європейська й українська практики Оскільки Законопроєкт неодноразово посилається на практику Європейського суду з прав людини в питаннях захисту персональних даних, можемо з великою ймовірністю стверджувати, що розгляд практичних європейських кейсів уже тепер стане у пригоді в найближчому майбутньому. Одним із нещодавніх прикладів є ситуація з компанією "Bisnode", яка надає рішення з цифрового бізнесу, маркетингу та кредитної інформації, з головним офісом у Стокгольмі. Навесні 2019 року польський орган із захисту даних призначив свій перший штраф для цієї фірми в розмірі 220 тисяч євро за невиконання її зобов'язань щодо прав суб'єкта даних, передбачених ст. 14 GDPR. Справа в тому, що Bisnode збирала дані про осіб із відкритих джерел, не повідомляючи їх про мету та строк обробки. Наглядовий орган зобов'язав компанію зв'язатися з шістьма мільйонами людей, чию інформацію компанія зберігає чи іншим чином обробляє, щоб виконати вимоги щодо інформаційного повідомлення згідно з Регламентом. Своєю чергою Bisnode аргументувала відмову тим, що вона не володіє електронними адресами більшості суб'єктів даних, а направляти поштою – це значні витрати для компанії. Зрештою за відмову виконати припис наглядового органу та, як наслідок, порушення Регламенту компанія дістала фінансове покарання. Отже, законність обробки потрібно завжди враховувати. У випадку з Bisnode треба пам'ятати, що, отримуючи чиїсь дані від третіх осіб, ви берете на себе обов'язок забезпечити законну обробку таких даних. Інакше претензії суб'єктів даних мають великі шанси бути задоволеними. Ще одним нещодавнім прикладом є ситуація, у якій опинився польський банк Bank Millennium S.A., порушивши через дії своєї ж кур'єрської служби відразу дві статті GDPR. Цей день точно запам'ятається співробітникам банку надовго. Зауважимо, що ситуація, у якій опинився Банк, доволі типова та може статися з будь-якою організацією. Утім, у згаданому випадку вирішальним стало саме те, як керівництво Банку зреагувало. Bank Millennium S.A. надіслав посилку з даними своїх клієнтів, але внаслідок непередбачуваних обставин відправлення було втрачено. Дізнавшись про те, що стався витік даних, керівництво Банку вирішило не вживати жодних заходів щодо цього та залишити ситуацію як є. Проте хтось дізнався й подав скаргу до наглядового органу. За результатами розгляду скарги UODO (наглядовий орган Польщі) установив у діях Банку порушення ст. 33 (повідомлення про інцидент наглядового органу) та ст. 34 (повідомлення про інцидент суб'єктам персональних даних) Регламенту. Справді, відповідно до положень GDPR у компаній є право не повідомляти про інциденти, але за виключної умови, що такий інцидент та його наслідки не завдають шкоди суб'єктам даних. У цій же ситуації абсолютно точно можна констатувати, що витік імен, ідентифікаційних кодів, домашніх адрес, номерів облікових записів та інших персональних даних не можна приховувати. Подібні ситуації можуть статися в будь-якій індустрії, тому на приклади їх розв'язання варто звертати увагу. З 2018 до 2021 року динамічно зростає тенденція до накладення штрафів за порушення вимог Регламенту. Щодо загальної статистики в ЄС, то варто зазначити, що за останні два роки до онлайн-порталу Європейської комісії з GDPR звернулися 4,3 мільйони громадян і підприємств. Також не можна оминути дані згідно з недавнім дослідженням FRA: 69 % населення ЄС віком від 16 років чуло про GDPR, 71 % людей у ЄС чули про свої національні органи із захисту даних, 51 % знають, що вони можуть отримати доступ до своїх особистих даних, що зберігаються в компаніях. Щодо стану розгляду порушень законодавства у сфері захисту даних в Україні, то, за даними Департаменту у сфері захисту персональних даних Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, кількість повідомлень про порушення прав людини на захист персональних даних у 2020 році зросла у двічі й становить 2031 звернення проти 1061 звернення у 2019 році. З-поміж 2031 звернень, отриманих за 2020 рік, майже півтори тисячі скарг стосувалися порушення права людини на невтручання в особисте й сімейне життя під час здійснення діяльності зі стягнення заборгованості за грошовими зобов'язаннями фізичних осіб або, інакше кажучи, колекторської діяльності. Щодо найпоширеніших порушень обробки даних в Україні, то, за даними Уповноваженого, до них належать незаконне поширення персональних даних через мережу Інтернет та неправомірне витребування згоди на обробку персональних даних у випадках, коли така згода не потрібна, нарівні з неправомірним поширенням персональних даних у месенджерах і соціальних мережах та порушенням права на захист персональних даних під час упровадження електронних сервісів. ВИСНОВОК: Навіть якщо ви впевнені, що GDPR вас не стосується, радимо ознайомитися детальніше з його положеннями та Законопроєктом або звернутися за консультацією до фахівців, щоб бути певними, що в компанії побудовано зрозумілі процедури обробки даних і діяльність відбувається за принципом мінімізації ризиків відповідно до законодавства. Отже, не варто недооцінювати, наскільки важливо адаптуватися до європейських та українських нововведень. Компаніям з усіх галузей необхідно враховувати політику, процедури та технології, які вони використовують для обробки персональних даних. Крім того, вони повинні гарантувати, що персонал повністю усвідомлює свої зобов'язання. Своєчасна співпраця стосовно дотримання організаційних і технічних вимог із захисту персональних даних та регулярна підготовча робота з персоналом є запорукою безпеки даних ваших клієнтів та вашого бізнесу.

Верховна Рада у вересні ухвалила закон про заборону сексизму в рекламі, який набере чинності з 8 січня 2022 року. Народні обранці заборонили демонструвати переваги однієї статі над іншою в фізичному, інтелектуальному або соціальному аспекті, показувати стереотипні ролі чоловіка та жінки, насильство за ознакою статі, а також тіло людини як сексуальний об'єкт. Заборона діє на слова, звуки і зображення, що натякають на сексуальний контакт, якщо вони безпосередньо не стосуються рекламованого продукту. Як працюватиме новий закон, які штрафи передбачає і як вплине на бізнес, розповіла виданню Mind СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group, голова комітету гендерної політики Національної асоціації адвокатів України, координатор Women in Security при ASIS Ukraine Тетяна Андріанова. Часто доводиться зустрічати повідомлення на кшталт «Sex. Оскільки ми щойно привернули вашу увагу, тож слухайте…». Маємо для вас новину – це більше не працює. Воно перестало працювати тоді, коли із сексу зняли ярлик табуйованої теми, коли споживачі почали все менш прихильно ставитися до використання в рекламі особливостей чоловічого та жіночого тіла як способу привернення уваги. Принаймні, у цивілізованому світі. Сексизм, об’єктивізація, мізогінія, різноманітні прояви дискримінації, гендерні стереотипи. Це не лише «модні» словечка, що перекочували в український лексикон із Заходу. Це – вирок сучасному суспільству, яке, скориставшись своїм правом на апеляцію, спрямовує сили на викорінення цих ганебних явищ. Звідки прийшов тренд проти дискримінації жінок? Для цивілізованих країн протистояння цим явищам – не є чимось новим, власне, воно вже давно перетнуло межу свого апогею: усі міжнародні акти написані, стандарти запроваджені, а нові правила поведінки прописуються в генетичні коди націй. Тепер у фокусі уваги демократичних країн нові виклики: загроза демократії та вільному вибору крізь призму впливу соціальних мереж або шляхи уникнення кліматичної катастрофи… Проте тренд протидії дискримінації мало-помалу дістався до країн перехідної економіки, які не просто сліпо запроваджують міжнародні практики, а й навчаються правільно їх тлумачити та застосовувати на практиці. Конвенція ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, Угода про асоціацію України з Європейським Союзом, Стратегія гендерної рівності Ради Європи на 2018–2023 роки, Глобальні цілі сталого розвитку ООН – усі ці документи передбачають низку зобов’язань України стосовно протидії сексизму. Крім того, Рекомендація CM/Rec (2019)1 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам щодо попередження сексизму та боротьби з ним (від 27 березня 2019 року), рекомендує Україні на рівні національного законодавства заборонити сексизм у ЗМІ та рекламі. Прагнучи самоорганізуватися ще 10 років тому учасники ринку реклами розробили Стандарт недискримінаційної реклами за ознакою статі. На них протягом років посилалися як суди, так і контролюючі органи. Проте на законодавчому рівні поняття «дискримінаційна реклама» була введена лише нещодавно. 5 жовтня 2021 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі». Цим законом визначено поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі». Нові правила рекламування наберуть чинності 8 січня 2022 року. Що зміниться для рекламодавців, споживачів і суспільства? Є всі підстави сподіватися, що цей закон зітре з вулиць міст рекламу, яка нещадно експлуатує стереотипи про чоловіків та жінок, а з усвідомлення розробників і замовників реклами думки про те, що демонстрація принад сексуальної красуні (красунчика) чи частин її (його) тіла – підвищить інтерес до рекламованої техніки, квартир чи їжі. Якою має бути реклама, щоб вважатися дискримінаційною за ознакою статі? Це словесна або зображувальна реклама щодо будь-якої переваги однієї статі над іншою (інтелектуальна, фізична, соціальна); щодо стереотипної ролі чоловіка або жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує людську гідність за ознакою статті; демонструє насильство; використовує зображення тіла (частини тіла) людини виключно як сексуального об’єкта для привернення уваги споживача. Такі твердження та/або зображення законом у рекламі забороняються. Але на цьому боротьба с дискримінацією не закінчується. Законом забороняється реклама, що містить дискримінацію за походженням людини, її соціальним і майновим станом, расовою та національною належності, статтю, освітою, політичними поглядами, ставленням до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.   Хто нестиме відповідальність за порушення закону? Закон «Про рекламу» визначає, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами. Але розміри штрафів, передбачених законом про рекламу, – у п'ятикратній вартості виготовлення реклами – дуже символічні. І навряд чи така відповідальність зупинить креативників на шляху реалізації своїх ідей із дискримінаційним відтінком. Притягуючи винних до відповідальності за дискримінаційну чи сексистську рекламу, компетентним органам слід торувати новий шлях. Але певні стежки у цьому питанні уже протоптані – кількість судових справ щодо розгляду скарг на дискримінаційну за ознакою статі рекламу щорічно зростає, а до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів й Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надходить сотні скарг на таку рекламу. Але це не означає, що замовники реклами можуть розраховувати на декларативність нових антидискримінаційних та антисексистських норм. Якщо раніше суди та контролюючі органи опиралися у цих питаннях на стандарти, установлені ринком, на міжнародні акти та Конституцію України, то зараз вони можуть послуговуватися нормами закону, що, ймовірно, прискорить процес притягнення до відповідальності винних осіб, зробить цей процес ефективнішим. До прикладу. Паризька рада з управління містом заборонила сексистську та дискримінаційну зовнішню рекламу ще 2017 року. Такі самі правила на той момент діяли в Лондоні, Женеві та інших містах Європи. З розвиненими містами – усе зрозуміло. Але навіть країни з перехідною економікою боролися з сексистською рекламою шляхом запровадження змін до законодавства. Наприклад, у Молдові такі зміни були внесенні ще 2016 року. Як бачимо, Україна стала на цей шлях однією з останніх країн прогресивної демократії. Отже, з огляду на практику застосовування інших норм законодавства про рекламу, навряд чи замовникам реклами (бізнесу) варто побоюватися величезних штрафів від відповідальних органів влади. Чого варто побоюватися – то це репутаційних ризиків, адже сучасне суспільство більше не виявляє толерантності до стандартів рекламування, які ще у 1990-х роках вважалися нормою. Будь-який репутаційний скандал може обернутися катастрофою – і для малої компанії, і для глобальної конгломерації. Тож перш ніж виходити з рекламою в люди слід ретельно пересвідчитися, чи не порушує вона чинних (й тих, які будуть чинні з 2022 року) норм законодавства та відповідає цінностям цільової аудиторії.   Автор: Тетяна Андріанова, керуючий партнер Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20233206-intim-ne-proponuvati-chomu-seksualizaciya-v-reklami-bilshe-ne-pracyue

Чому технологічні компанії мають найвищі шанси залучити стратегічних інвесторів та як цим може скористатися Україна? Минулий рік та перша половина 2021 року стали унікальним періодом в розвитку людства. Кількісні зміни у сфері технологій, впровадження найсучасніших рішень на основі "смарт-систем", пов’язаних з повсюдним впровадженням так званих розумних, кіберфізичних технологій, призвели до суттєвих якісних змін. Міжнародні експерти впевнені в тому, що тренд на заміну людини машинами та алгоритмами всюди, де це є можливим, дозволяє говорити про історичні для людства п’ятий та наступний шостий технологічний уклад (ШТУ). Для бізнесу це означає пріоритет інвестицій у компанії, пов’язані з новим технологічним укладом, а саме – тих, що роблять ставки на прискорений розвиток біотехнологій, космічних програм та інших хайтек-напрямків. Епоха роботів та повсюдних цифрових рішень Ми живемо у справді революційний час, коли технологічні зміни відбуваються буквально на очах. Чи був він очікуваним? Так, про новий технологічний уклад активно говорили протягом останніх 10 років, а всі ключові технології були, як-то кажуть, на виході. Але старту ШТУ не відбувалося через старі звички або здоровий консерватизм як бізнесу, так і клієнтів. Та, як кажуть, не було б щастя, якби нещастя не допомогло. Пандемія змусила бізнесменів повсюдно працювати з великими групами клієнтів у віддаленому форматі, а отже й впроваджувати смарт-системи там, де ще донедавна ми їх зовсім не очікували. Зараз, коли в багатьох випадках неможливо особисто брати участь в керуванні складними технологічними процесами, управління критично важливою інфраструктурою стає полем діяльності смарт-систем, різного роду роботів, чат-ботів. Цей тренд визначив і прискорений розвиток так званої "цифрової держави". А пандемія визначила підвищення попиту на рішення в сфері автоматизації, напрямку дистанційного обслуговування, оскільки небезпека COVID-19 зробила, дистанційні канали взаємодії з клієнтами основними. Іншою важливою темою стали цифрові дистанційні робочі місця. Якщо раніше до них виявляли цікавість виключно глобальні провідні світові компанії, то нині цифрове робоче місце стало ключовим фактором практично для будь-якого бізнесу, адже всім довелося працювати дистанційно, й без якісних, зручних цифрових робочих місць робота була б просто неефективною. Одним з трендів, який торкнувся споживачів — голосові роботи, з якими зіткнулися (часто-густо навіть не знаючи про це) майже всі покупці товарів та послуг. Цікавість до технологій синтезу мови виявили компанії самих різних сфер діяльності. Аудиторія адаптувалася до спілкування з голосовими помічниками, і бізнес буде й надалі впроваджувати все більше текстових та голосових віртуальних роботів у свої процеси. Масштабна зміна споживчого досвіду стала ключовим фактором подальшого розвитку хай-теку, адже нові звички людей стимулюють подальше оновлення технологій. Поступово з'являються магазини з повністю автоматизованою системою покупок, власними сервісами безконтактної оплати, з'явилася можливість онлайн-оформлення документів, отримали широкий розвиток онлайн-кінотеатри, віддалені фінансові послуги тощо. Нові технології активно опановують споживачі в сфері нерухомості. Якщо раніше VR сприймався швидше як атракціон, то зараз це один з інструментів підбору нерухомості. Якщо 2-3 роки тому клієнти могли використовувати VR-шолом, відвідавши офіси продажів, то зараз технологія інтегрована на сайт, можна в два кліки зробити віртуальну прогулянку по майбутній квартирі. А мобільні додатки забезпечують безшовне проходження покупця від авторизації в особистому кабінеті на етапі вибору квартири до оплати комунальних послуг однією транзакцією, отримання сервісів і побутових послуг, замовлення перепусток для відвідувачів, покупки їжі або інших товарів через додаток тощо. Успішний приклад Ілона Маска та його компанії SpaceX надихнув інвестиції у проєкти в сфері космічних технологій, які націлені на реальні ринкові потреби та цікаві інвесторам. Звичайно, велику роль тут відіграв особистий приклад Ілона Маска — він натхненно та з відносною легкістю відкриває нові ринки, й з’являється чимало стартапів, які хочуть йому продатися. Квиток України на потяг в майбутнє Для нашої країни бути готовою до змін в умовах нового технологічного укладу – питання конкурентоздатності на міжнародних ринках та виживання в умовах глобалізації бізнес-трендів. Без цього ми не досягнемо ані сталих темпів розвитку економіки, ані високого рівня добробуту та підвищення якості життя населення країни. На думку фахівців, в Україні зараз переважає частка третього (58%) та четвертого технологічних укладів (38%) з дуже низьким відсотком технологій п’ятого укладу (близько 4%), а технології шостого укладу майже відсутні (менше 1%). Тобто економіка України майже не орієнтована на сучасні тренди світового економічного розвитку, про які ми говорили вище. Пам’ятаєте, як казала Аліса в книзі Льюїса Керолла, "треба бігти з усіх сил аби лише залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти мінімум вдвічі швидше"?! Так і в нашій ситуації: ми майже не адаптовані до Шостого технічного укладу, а вже треба думати про Сьомий! Адже формування кожного наступного технологічного укладу відбувається не стрибкоподібно. У рамках попереднього технологічного укладу зароджуються основи наступного. Отже новий цикл технологічного розвитку стартує тоді, коли попередні інновації повністю реалізуються у економіці. Згідно з прогнозами, у рамках ШТУ подальший розвиток комп'ютерної техніки стане можливим вже на базі біотехнологій. Найбільш перспективними стануть сфери та галузі взаємопроникнення обчислювальної техніки та біологічних процесів, поширення приладів з прямим доступом до нейронів. Сьогодні наш шанс полягає в стрімкому розвитку стартапів, що продукують технології сучасного рівня автоматизації та смарт-рішень, й одночасно орієнтуються на наступний технологічний уклад, який вже не за горами. Його пов’язують з розвитком когнітивних технологій, в основі яких — вдосконалення менталітету, процесів пізнання та навчання людини. Серед наступних трендів – нейровізуалізація, когнотропні препарати для поліпшення інтелекту, когнітивні асистенти (системи адаптивної підтримки людини в динамічно мінливих технічних середовищах), мозко-машинні інтерфейси тощо. Інші ключові напрямки наступного технологічного укладу: біотехнології, засновані на досягненнях молекулярної біології та генної інженерії, нанотехнології, системи штучного інтелекту, глобальні інформаційні мережі та інтегровані високошвидкісні транспортні системи. Подальший розвиток отримають гнучка автоматизація виробництва, космічні технології, виробництво конструкційних матеріалів з наперед заданими властивостями, атомна промисловість, авіаперевезення. Зростання атомної енергетики та споживання природного газу буде доповнене розширенням сфери використання водню як екологічно чистого енергоносія, істотно розшириться застосування відновлюваних джерел енергії. Шостий технологічний уклад ґрунтується на застосуванні нанотехнологій, що оперують на рівні однієї мільярдної метра та здатних змінювати молекулярну структуру речовини, надаючи йому принципово нові властивості, а також проникати в клітинну структуру живих організмів, видозмінюючи їх. Поряд з якісно більш високою потужністю обчислювальної техніки, нанотехнології дозволяють створювати нові структури живої та неживої матерії, вирощуючи їх на основі алгоритми самовідтворення. Звичайно, ми добре розуміємо, що такі проєкти, орієнтовані на майбутнє, але на базі провідних сьогоднішніх технологій, потребують підтримки та масштабного фінансування.

Норми закону «Дія City» серед іншого передбачають врегулювання спірних питань інтелектуальної власності в IT галузі. Розберемо, що ж таке «службовий твір» більш детально. Кому належать права на «цифровий» продукт, розроблений співробітником на роботі, – творцю чи роботодавцю, розповіла виданню Mind керівник практики інтелектуальної власності Nota Group Ганна Жакот.   Цифрова епоха, у часи якої ми живемо, продукує не тільки більше діджитал-інструментів і рішень, а й більше запитань до юристів. Чимало нових викликів стосуються програмування, яке, зіштовхуючись з недосконалим правовим регулюванням, стає справжнім каменем спотикання для сталого розвитку ІТ-бізнесу. Якщо говорити юридичною термінологією, то такий результат творчо-робочої діяльності називається службовим твором, і тривалий час він досить неоднозначно регулювався на рівні національного законодавства. Існувала певна колізія між нормами Цивільного кодексу України та профільним Законом України «Про авторське право та суміжні права» щодо приналежності творів, створених працівниками під час виконання їхніх трудових обов’язків. Відповідно до ЦК України, майнові права на такий твір належать роботодавцю та працівнику спільно, а згідно зі профільним Законом – тільки роботодавцю. Світло на цю проблематику пролив Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який було прийнято в середині липня 2021 року. Зокрема роз’яснено ситуацію в частині регулювання розподілу майнових прав безпосередньо на комп’ютерні програми та (або) бази даних, створені у рамках службових обов’язків, з метою гармонізації українського законодавства з європейським та приведення його у відповідність до положень, викладених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Законом установлено, що майнові права інтелектуальної власності переходитимуть від працівника до роботодавця у момент, наступний за створенням відповідного програмного продукту, якщо інше не встановлено сторонами у трудовому договорі. Що тепер потрібно робити для уникнення спірних ситуацій? Важливо ідентифікувати створений програмний продукт саме як службовий твір, оскільки у випадку недодержання такого критерію закріпити права на нього за роботодавцем може бути проблематичним. Щоб визнати твір службовим або таким, що створений в рамках трудових відносин, необхідно віднести створення конкретної комп’ютерної програми до службових обов’язків працівника. Зробити це можна двома шляхами: зазначити безпосередньо в трудовому договорі або передбачити службовими завданнями. Якщо піти другим шляхом, важливо пам’ятати про те, що службові завдання мають бути обов’язково задокументованими, викладеними у письмовій формі за підписом уповноваженої особи, наприклад, у вигляді наказу на бланкові підприємства. Такі формальності не здаватимуться надмірними, якщо доведеться використовувати їх у якості доказу в спірній ситуації. Також радимо зазначити робочу або остаточну назву комп’ютерної програми для надання їй персоналізованого характеру та задля уникнення можливих плутанин. Якщо у вас складаються довготривалі трудові відносини з програмістом чи ІТ-співробітником – доцільнішим виглядає оформлення службового завдання відповідальному працівникові для кожної окремої комп’ютерної програми (чи її складової). Це потрібно у разі, коли роботодавцю складно передбачити наперед у трудовому договорі всі програмні продукти, що будуть створені найманими робітниками. Незайвим буде також перевірити чи взагалі належить створення такого продукту до посадових обов’язків співробітника – і варто здійснювати таку перевірку завчасно. Функціональні зобов’язання працівника можуть передбачатися в трудовому договорі або посадовій інструкції. Коли твір належить працівнику? Окремо слід підкреслити те, що далеко не всі твори, створені працівником під час його перебування із роботодавцем у трудових відносинах, можуть бути визнані службовими. Оскільки при створенні працівником будь-яких комп’ютерних програм поза межами виконання ним своїх трудових обов’язків (як-то: у вільний від роботи час, поза приміщенням роботодавця абощо) роботодавець жодним чином не може претендувати на такі продукти та, відповідно, не може автоматично набути майнових прав на них тільки в силу того, що був роботодавцем працівника у відповідний період часу. Бувають різні ситуації, але ймовірно, що у такому разі роботодавцю доведеться придбати такий твір у розробника шляхом укладення з ним авторського договору та за окрему плату. До речі, важливою новаторською нормою новоприйнятого Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» є те, що у разі розроблення комп’ютерної програми та (або) бази даних під час виконання трудових зобов’язань, винагорода за придбання майнових прав на такий твір може бути включена в заробітну платню працівника. За законодавчим регулюванням, яке діяло раніше, така оплата мала здійснюватися окремо. Для додаткового документального підтвердження переходу майнових прав на службовий твір до роботодавця, є можливість також провести державну реєстрацію та отримати свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. За національним законодавством така процедура не є обов’язковою, але не буде зайвою для додаткового підтвердження наявних у роботодавця прав на створений службовий твір – комп’ютерну програму. Як бачимо, цифрова еволюція та еволюція національного законодавства переписує умови бізнес-процесів: з одного боку розставляє деякі крапки над «і», а з іншого стимулює формалізувати взаємовідносини з працівниками якомога чіткіше задля убезпечення від уникнення спірних ситуацій.   Автор: Ганна Жакот, керівник практики інтелектуальної власності Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20232174-volodar-kodiv-hto-vlasnik-sluzhbovogo-tvoru-v-diya-city  

Представниці безпекової спільноти «Women in Security» ASIS Ukraine діляться своїми поглядами щодо гендерного балансу в індустрії безпеки в нашій державі.  На виконання положень Програми із розвитку жіночого лідерства та стимулювання жінок до вибору професій у сфері безпеки, що була введена в дію у червні 2021 року, спільнотою “Women in Security” представництва ASIS Ukraine, на початку жовтня п.р. було проведено опитування та інтерв’ю представниць індустрії безпеки в Україні щодо тематики гендерного балансу на вітчизняному ринку корпоративної безпеки. Метою опитування було проаналізувати ставлення до жінок, які працюють в індустрії безпеки, та встановити ключові гендерні стереотипи і основні бар’єри, а також можливі шляхи їх подолання та визначити заходи, необхідні для збільшення частки представниць жіночої статі у безпековій сфері. Інтерв’ювання також передбачало використання отриманих даних для розробки і реалізації програми із мотивування дівчат/жінок до побудови кар’єри у сфері безпеки та формування активних  лідерок – представниць індустрії. В опитуваннях та інтерв’ю взяли участь: Тетяна Андріанова (Т.А.) - генеральний директор компанії «Октава Капітал», СЕО компанії «Nota Group», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України (АПКБУ), координатор спільноти «Women in Security» представництва ASIS International в Україні, голова Комітету з питань гендерної політики Національної асоціації адвокатів України, адвокат. Наталія Лесик (Н.Л.) - член координаційного комітету консультативно-дорадчої ради з питань безпеки OSAC Ukraine, що функціонує під егідою Держдепартаменту США. Світлана Яциник (С.Я.) - керівник відділу економічної безпеки компанії «Фармак», член представництва ASIS International в Україні. Анна Юрченко (А.Ю.) - менеджер з проектної та консультаційної діяльності дирекції з безпеки ТОВ «ДТЕК», член представництва ASIS International в Україні. Пропонуємо вашій увазі матеріали, отримані в ході проведених з вітчизняними представницями індустрії безпеки опитувань та інтерв’ю.  ПИТАННЯ 1: У якій сфері безпеки Ви працюєте і яка специфіка Вашої діяльності? А.Ю.: Останні 10 років я працюю в галузі забезпечення корпоративної безпеки у найбільшому енергетичному холдингу України, який включає в себе ключові сектори економіки та є лідером у бізнесі з видобутку природного газу та вугілля, відновлюваної та теплової генерації електроенергії, розподілі і постачанні електроенергії та найбільшим в Україні виробником екологічно чистої електроенергії. Здійснюю проектну та консалтингову діяльність в сфері побудови системи щодо запобігання, виявлення і реагування на зовнішні та внутрішні загрози, пов'язані з неправомірними діями. Т.А.: Я за професією – юрист і практикую у сфері корпоративної безпеки, а саме займаюся інформаційною, юридичною, адміністративною та кадровою безпекою великого українського холдингу «Октава Капітал», до якого входять понад десяток бізнесів різних індустрій: від розплідників рослин до кіберзахисту. С.Я.: Маю досвід роботи в міжнародних компаніях, займаюсь питаннями корпоративної безпека та внутрішніх розслідувань. На даний час є керівником відділу економічної безпеки, який виконує перевірку юридичних і фізичних осіб та окремих осіб/кандидатів, проводить дослідження та аналіз процесів, а також оцінку ризиків з метою запобігання і виявлення внутрішніх та зовнішніх загроз. Крім того, ми з колегами проводимо внутрішні розслідування на підставі внутрішніх та зовнішніх звернень. Н.Л.: Я працювала у сфері безпеки у двох галузях промисловості: тютюновій та телекомунікаційній, вони різні, але кожна цікава, має свої особливі риси.  Як член команди безпеки в «Імперіал Тобакко», я відповідала за діяльність у сфері боротьби з незаконною торгівлею та контрабандою тютюнових виробів в країнах кластеру «Україна, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Грузія». В телекомунікаційній індустрії, як керівник відділу безпеки, відповідала за корпоративну безпеку компанії, створення середовища, в якому компанія забезпечуватиме безпеку співробітників, збереження активів від крадіжок та шахрайства, навмисного пошкодження майна та зриву бізнес-процесів. Це цікавий досвід визначення стратегії безпеки компанії, де я мала досвід керування працівниками підрозділу безпеки по всій Україні за напрямками: економічної безпеки, захисту від крадіжок та пошкодження телекомунікаційного обладнання і співпраці з правоохоронними органами.  ПИТАННЯ 2: Яким чином Ви прийшли до вибору професії в такій традиційно «чоловічий» сфері?  Н.Л.: Я ще в дитинстві визначилася, коли ми грали в «Козаки-Розбійники». Розумію, що деякі люди можуть скептично ставитися, але я маю досвід більше 20 років роботи в силових структурах. Я є підполковником поліції. Проходила курс в поліцейській академії в Шанхаї (Китай). Довгий час працювала в «Інтерполі», а це сформувало вміння аналізувати, приймати швидкі рішення та координувати діяльність не тільки безпосередньо між співробітниками, але і вибудовувати взаємодію з різними органами в різних країнах. Т.А.: Мій батько довгий час займав керівну посаду в одній із гірничодобувних шахт України. Протягом усієї його кар'єри поруч з ним його правою рукою і радником був головний юрист шахти, який практично став членом сім'ї. Ще будучи дитиною, дивлячись на нього, я вирішила стати юристом. У сферу безпеки ж потрапила через реальні виклики, з якими рано чи пізно стикається кожен бізнес, що зростає в Україні. Я брала безпосередню участь в побудові системи корпоративної безпеки в групі компаній, що належить українському бізнесменові Олександру Кардакову, і тепер продовжую координувати цей напрямок. Коли я починала свій професійний шлях в сфері безпеки, вона насправді вважалась «чоловічою», але, на щастя, спостерігається стрімкий відхід від «застарілих» поглядів у суспільстві. А.Ю.: У мене є досвід роботи у страховій та ІТ сферах на різних керівних посадах. До початку роботи в сфері безпеки я очолювала напрямок страхування у Департаменті з управління ризиками в цьому ж енергетичному холдингу. Побудова системи безпеки – це частина системи внутрішнього контролю та управління ризиками, з метою застосування своїх накопичених знань і досвіду. І мені було дуже цікаво реалізувати себе у новому напрямку. До так званих «чоловічих» сфер відносяться також інформаційні технології та деякі напрямки страхування, в яких я також мала досвід роботи. С.Я.: Після закінчення університету я отримала диплом за спеціальністю «Економічна кібернетика». Свій професійний шлях почала роботою у відділі контролю бюджету закупівель компанії. У 2011 році в компанії, де я працювала, відкрилася вакансія на нову (в той час для нас) позицію «форензік». Зацікавленість до нової сфери перемогла всі упередження щодо «чоловічої професії», і я вирішила спробувати себе в новому образі. У подальшому було багато спільних проектів з представниками служби безпеки, і зараз я продовжую поєднувати два напрямки: економічна безпека і проведення розслідувань.  ПИТАННЯ 3:  Чи відчували Ви на шляху побудови Вашої кар'єри пов'язані з гендером перепони? Т.А.: Особисто я не відчувала обмежень у своїй професійній реалізації в бізнес-секторі, а також у громадській діяльності в сфері безпеки, бо не зважала на ті стереотипи, що існували у суспільстві стосовно того, які професії підходять жінкам. Н.Л.: Як згадувалося у питанні вище, це традиційно «чоловіча» сфера. І ця традиційність не тільки в уявлені чоловіків, а також і жінок. Доволі часто стикаєшся принаймні із відвертим здивуванням на офіційних ділових зустрічах, а іноді й з ігноруванням. Одного разу мене покликали на співбесіду тільки з інтересу подивитися на жінку, яка працює у сфері безпеки. Хоча заздалегідь у людей було усвідомлення, що на посаду будуть винаймати лише чоловіка, а мене запросили «з цікавості». На жаль, в нашому суспільстві ще не виробився достатній рівень нетолерантності до такого ставлення. Я кожного разу усвідомлюю, що конкурую за місце у цій сфері не тільки на професійному рівні, а й на рівні стереотипів суспільства щодо ролі жінки. Чесно кажучи, мої мізки на початку шляху у сфері безпеки також були моєю «перепоною», але коли ти собі кажеш: «я це можу, я на це маю право, все це нормально» - це допомагає рухатись вперед. Останні роки світ швидко змінюється, тому я рада, що є частиною цих процесів. А.Ю.: Кар'єра у якійсь мірі – це вдалий збіг обставин, де перешкоди ґрунтуються не тільки на гендерному ґрунті, а і на особистій взаємодії. Звичайно, у світі існують стереотипи щодо стосунків з жінками, але у мене особливих проблем з цим не було. С.Я.: При працевлаштуванні офіційних обмежень немає, та й на собі я не відчувала жодних обмежень. Основні пріоритети – це знання і досвід.  ПИТАННЯ 4:  Які питання гендерної нерівності в сфері безпеки актуальні у Вашій професії/компанії /товаристві та ін.? Т.А.: Головним питанням гендерного дисбалансу у сфері безпеки є саме усталені стереотипи, через які молоді жінки можуть навіть не думати про професійну реалізацію у цій сфері. С.Я.: Серед загалу проблемних питань ґендерної нерівності у секторі безпеки в Україні, великий спектр належить до кадрового забезпечення: призначення на посади та переміщення. Однак, в компанії, де я працюю, такі проблеми відсутні. А.Ю.: Так як робота в сфері забезпечення корпоративної безпеки включає в себе фізичний захист та інші напрямки, що вимагають досвіду роботи в правоохоронній сфері, де традиційно працюють чоловіки, то питання переходить виключно в область компетенцій і досвіду. Н.Л.: Мій шлях доволі довгий. За цей час багато позитивних змін мають місце як в уяві жінок, чоловіків, соціуму, так і в реаліях. Напевне, найбільше нерівність викривається в уяві, що забезпечити безпеку може лише великий та сильний чоловік. Хоча в сучасному світі сфера безпеки давно не пов’язана з можливістю відправити в нокаут одним ударом. Це інтелектуальна робота націлена на інформаційну, економічну, ресурсну та, в тому числі, і кримінальну безпеку. І з цією роботою жінки справляються на рівні з чоловіками, тому вирішальними є не сила, а професійні якості людини. Однак кожного разу доводиться доказувати, що в твоєму жіночому тілі добре прокачані мізки. В той же час, я дуже вдячна своїм колегам-чоловікам за довіру, визнання та конструктивну критику. Мені справді пощастило зустріти багато професійних та прогресивних людей.  ПИТАННЯ 5:  Чи багато жінок-колег у Вашій професії/індустрії? А.Ю.: Ні, не надто багато, але з кожним роком зростає потреба використання нових підходів у побудові ефективної моделі корпоративної безпеки. С.Я.: Щороку більшає жінок, які працюють у секторі безпеки. Наразі у нас в компанії кількість жінок, які працюють в службі безпеки, сягає 9,7%. Н.Л.: В обох компаніях я була єдиною жінкою, що працювала за цим напрямком. Але все більше жінок цікавляться цим напрямом та усвідомлюють, що можуть реалізуватися в ньому. Думаю, що ситуація буде змінюватись якнайкраще, у першу чергу за рахунок створення правильного інформаційного простору.  Т.А.: Чесно кажучи, до того, як стала брати активну участь у соціальних програмах щодо гендерної рівності, а саме була призначена координатором спільноти «Women in Security» українського представництва ASIS International, мені досить рідко доводилося зустрічати жінок, які практикують в сфері безпеки. До речі, у відомому співтоваристві експертів в сфері безпеки Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України (АПКБУ), в якому я давно є членом правління, станом на 2021 рік членами Асоціації виступають 91 чоловік та лише 17 жінок.  ПИТАННЯ 6: Чи існують обмеження для жінок по заняттю будь-яких посад в сфері безпеки (офіційні або негласні)? С.Я.: Раніше вважалося що безпека – це суто чоловіча професія. З приходом іноземних власників і розвитком економічної функції, а також проведенням розслідувань, ситуація почала змінюватись. А.Ю.: Традиційно найвищі посади займають чоловіки у сфері безпеки, це пов'язано з наявністю певного досвіду і знань (у правоохоронній діяльності), якого у жінок найчастіше немає. Т.А.: Віднедавна в нашій країні сприйняття представника корпоративної безпеки було обмежено напрямком фізичної безпеки (охорона об’єктів, збереження матеріальних цінностей тощо). Зрозуміло, що там, де мова йде про фізичну безпеку, ця професія з огляду на фізіологічні особливості сприймається «не жіночою». Коли поняття «корпоративної безпеки» розширило свою функціональність (кадровою, юридичною, інформаційною безпеками), з трансформацією змісту поняття почало змінюватися ставлення до профілю представника безпеки (зараз таке сприйняття знаходиться на перехідному періоді). Н.Л.: Звісно, певні обмеження існують, але останнім часом з’являється все більший запит на участь жінок у конкурсах на посади у сфері безпеки, в поліцію, війська тощо. І це реально круто, адже це про баланс та розуміння.  ПИТАННЯ 7:  Чи стикалися Ви з обмеженнями в займаних посадах у сфері Вашої діяльності? Чи існує різниця в заробітній платі чоловіків і жінок, які працюють у цій індустрії? Т.А.: За даними Держстату за 2020, різниця між зарплатами чоловіків і жінок, які працюють на рівнозначних посадах в Україні, становить лише 18 % на користь чоловіків. Але ж, зазвичай, високі позиції займають в основному чоловіки. На жаль, не зважаючи на високий рівень освіченості українок, вони недостатньо представлені на вищих рівнях секторів праці, в суспільному житті та політиці. А.Ю.: Для того щоб зайняти будь яку посаду, потрібні відповідні компетенції, досвід та знання незалежно від гендерної приналежності, тому необхідні навчання, сертифікація, що дозволить жінкам в сфері безпеки конкурувати на рівних з чоловіками, які, за визначенням, мають їх, виходячи зі свого бекграунду. Питання зарплат безпосередньо пов'язано з посадою і політикою компанії, а не з гендерною приналежністю. Н.Л.: Я працювала в міжнародних компаніях та отримувала всебічну підтримку і підвищення. Але цьому передувала велика праця. Щодо різниці в зарплаті, це підтверджує статистика в Україні та інших країнах. Хоча в компаніях, де я працювала, різниці не було. С.Я.: Середньомісячна заробітна плата жінок в Україні становить 80% від зарплати чоловіків. При цьому є люди, які вважають, що гендерний розрив в оплаті праці – це міф.  ПИТАННЯ 8: Як часто Ви зустрічаєтеся з ситуаціями гендерної дискримінації у Вашій професійній діяльності і як реагуєте на них? С.Я.: Коли мене направляла керуюча (іноземна) компанія працювати в свою операційну компанію, що знаходиться в Україні, перший місяць відчувалися косі погляди, обговорення за спиною і питання ЩО жінка може зробити в сфері безпеки та перевірок. Однак під час спільної групової роботи думка різко змінювалося і ставлення ставало як до рівного собі колеги. Т.А.: Я - адвокат, але практикую в суміжній сфері — корпоративній безпеці. І так склалося, що відносно обох цих сфер існують застарілі стереотипи, що вони є суто чоловічі, а тому не підходять жінкам. Таким чином, із проявами відповідної дискримінації доводилося стикатися на кожному етапі свого шляху. Наведу один з таких прикладів. Я давно є спікером курсу з корпоративної безпеки, і щоразу, коли виходжу виступати перед новою аудиторією, за обличчями, запитаннями й реакціями слухачів помітна емоція недовіри до того, що жінка може навчити чомусь корисному в цій сфері. Під час виступу, коли ми розбираємо практичні справи, дискутуємо — ставлення змінюється на очах. Мені подобається ламати усталені стереотипи за допомогою професіоналізму, доводячи, що в сфері безпеки, як і в бізнесі, немає статі. А.Ю.: Тільки високий ступінь знань і компетенцій дозволяє мені успішно вирішувати питання як на рівні комунікацій, так і на рівні вирішення поточних завдань, що вимагають прийняття колегіальних рішень. На мій погляд, тільки закомплексовані і некомпетентні співробітники ставлять гендерну приналежність на перше місце. Н.Л.: Існує велика різниця у сприйнятті таких ситуації в різних країнах та колективах. Довгий час це взагалі не сприймалось як дискримінація, просто частина звичного перебігу речей. Трапляються випадки з гендерною некоректністю, якщо можна так сказати, скорочено: «що ти тут робиш, дівчинка?». Але, по-перше, не обов’язково всім все пояснювати, якщо ситуація неприйнятна – треба сказати прямо (до речі це хорошій урок від чоловіків), і ще одне, треба усвідомлювати, що суспільство повільно змінює відношення до стереотипів гендеру. Іноді людині достатньо просто вказати на те, що її поведінка непрофесійна та неетична з точки зору цінностей сучасного світу. Бувають ситуації, коли просто намагаюсь, наскільки можливо, дотепно відповідати на недоречні коментарі працівників чи чоловіків-чиновників. Моя спокійна реакція, раціональний аналіз ситуації та дії, направлені на результат, як правило, змінюють саркастичний підхід та створюють плідну й довірчу співпрацю. Я завжди навчаюсь та прислухаюсь до іншої думки. І я згодна з колежанкою Lynn de Vries, CPP, PCI з Нідерландів, яка каже:  «Я б не хотіла працювати у компанії, яка дискримінує за статтю, або будь-яким іншим фактором». І я хочу зробити світ кращим.

Припустимо, у вас є приваблива для бізнесу ідея. Ви продумали план її реалізації, зібрали команду однодумців, розрахували необхідні інвестиції і загалом готові до старту власної справи. Але у вас нема достатньо коштів, щоб запустити бізнес. Що робити? Залучати зовнішнє фінансування, наприклад, гранти від Українського фонду стартапів або інвестиції у формі кредитів чи обміну на частку бізнесу.  Базово про інвестиції На ранньому етапі розвитку стартапу, коли крім ідеї та команди нічого немає, і навіть сама компанія юридично не оформлена, найпривабливіше – отримання венчурного інвестування. Мова йде про так звані посівні, чи ангельські, інвестиції. На цьому етапі потрібні невеликі суми коштів, які дозволять завершити процес розробки чи вдосконалення продукту. Далі будуть потрібні інші раунди інвестування, які призначені для масштабування бізнесу (раунди А, В, С і D). Вони потребують великих коштів, а останні є передпродажним фінансуванням, який проводиться перед виходом на IPO або перед продажем компанії стратегічному інвесторові. Фінансування на цих етапах виконують венчурні та стратегічні інвестори. Але найризикованішим і найважливішим є посівний раунд – саме на цьому етапі вирішується доля існування майбутнього бізнесу, і саме в нього вкладають кошти так звані бізнес-янголи. Далі – коротко про таку модель інвестування та її особливості.  Хто такі бізнес-янголи Взагалі сам термін «бізнес-янгол» з’явився на початку XX століття в США. Так іменували успішних бізнесменів, які вкладали гроші в розкішні постановки на Бродвеї. Сьогодні бізнес-ангелами називають інвесторів, які вкладають власні грошові кошти у стартапи на ранній стадії їхнього розвитку. Такі інвестори націлені у першу чергу на інноваційні і проривні бізнес-ідеї. Горизонт інвестування складає від одного до п’яти років, тобто вони не сподіваються на швидке повернення коштів. Особливістю бізнес-янголів є те, що вони готові вкладати не тільки кошти, але і знання, час і досвід, тобто виступати менторами для стартапів. Чимало компаній, які сьогодні всесвітньо відомі, на початковому етапі розвитку були профінансовані саме бізнес-ангелами, як от Amazon, Google, Intel, Skype та Yahoo. Бізнес-ангели достатньо активні. Наприклад, 2020 року, за даними Global VC Report 2020, обсяг венчурних інвестицій у світі досяг $300 млрд, з них посівні інвестиції – майже $17 млрд. Водночас за кількістю угод статистика зовсім інша: бізнес-ангели інвестували приблизно 14 тисяч разів, що в кілька разів перевищує число угод на більш пізніх стадіях. Згідно зі статистикою, у США приблизно 80% проєктів на стадії стартапу фінансують саме бізнес-янголи. А що в Україні В Україні перші венчурні інвестори з’явилися ще на початку 2000-х і кількість їх постійно збільшувалася. 2014 року навіть організували спільноту бізнес-ангелів UAngel, головним завданням якої був пошук проєктів для спільного інвестування. На жаль, зараз ця асоціація фактично припинила свою діяльність. Проте можна легко знайти дієві спільноти і клуби інвесторів, заходи, де можна презентувати свій проєкт. Загалом, зв’язатися з бізнес-янголами не так складно, як може вважатись. Усі активні інвестори мають зручні та сучасні сайти, сторінки в соціальних мережах і відкриті для контакту з інноваторами та підприємцями. Також можна розмістити свої пропозиції на відомих інтернет-майданчиках на кшталт Inventure, Startup.ua або у відповідних розділах інформаційних ресурсів. Саме їх регулярно переглядають інвестори, що зацікавлені профінансувати оригінальні і прибуткові ідеї не менше, ніж стартапери отримати інвестиції. Як презентувати свій проєкт Переконати бізнес-янгола вкласти гроші у ваш проєкт непросто, оскільки кількість охочих отримати кошти набагато більша, ніж число інвесторів. Тому до зустрічі з фінансистом треба ретельно підготуватися. Перш за все, ваша ідея має бути інноваційною та інвестиційно привабливою, привертати увагу. Треба чітко розуміти, наскільки прибутковим буде проєкт і як швидко ви плануєте стати таким. Під час першого ж контакту з інвестором дуже добре одразу розкрити, яку потребу і яким чином вирішує проєкт, представити свою професійну команду, аналіз конкурентів, потенціал ринкового росту, за необхідності – шляхи розв’язання питання щодо інтелектуальної власності. Слід також пам’ятати, що інвестор може надати вам для пітчингу зовсім небагато часу, зазвичай 3–5 хвилин, тому ваша презентація повинна містити не більше ніж 10–12 слайдів. За таких умов ви маєте описати свій продукт у найвигіднішому світлі. Особливо звертаємо увагу, що не треба дивитися на будь-якого інвестора як на потенційного благодійника та рятівника бізнесу. Типові помилки Наведемо тут лише кілька найпоширеніших помилок фаундерів, що звертаються за інвестиціями. Зазвичай, вони досить типові. «Мені потрібен дохід» Коли підприємець звертається до нас за інвестиціями для проєкту, а напрями використання інвестицій – в основному для заробітної плати засновника. Варто розуміти, що перед виділенням ресурсів «янгол» точно запитає і перевірить відповідність цільового використання інвестицій. «У цьому технічно інвестор не розбереться» Коли підприємець сподівається, що інвестор не стане вдаватися в технічні питання, а просто повірить у хайпові слова типу «блокчейн», «штучний інтелект» чи machine learning. Також був у нас варіант, коли за свої напрацювання видаються опенсорсні рішення або продукти з інших географічних ринків. Повірте, професійний інвестор вміє користуватись гуглом і має доступ до ринкової експертизи – власної або залученої. «Довгобуд» Маємо часті випадки, коли за інвестиціями звертається ініціатор (розробник, вчений, підприємець), котрий шукає інвестицію під ідею або розробку вже декілька років. Якщо за два-три роки підприємець не просунувся у розвитку своєї ідеї, не знайшов інвестицій, не знайшов перших клієнтів, не спробував змінити бізнес-модель, скоріше за все, «янголу» він буде нецікавим. Були неодноразові випадки, коли уже навіть отримували інвестиції раніше. По історії ми бачимо, що обіцяного продукту чи релізу немає. Підходимо до таких стартапів з великою обережністю. Професійний інвестор – це не «добрий чарівник». Кожний професійний інвестор – це не «добрий чарівник», який з висоти свого хмарочосу не бачить, скільки «геніальних ідей» існує в кожного перехожого. Це професійний гравець великого бізнесу. Він обирає найперспективніші світові тренди для формування максимальної доданої вартості «тут і зараз», в умовах цієї економіки, сьогодні, а не за N років, з розумінням ресурсу команд і профільних ринків. Інвестор – ваш майбутній партнер, фактично член команди з максимальною експертизою та мотивацією зробити бізнес успішним. Тому й ставитися до нього та готувати проєкти до пітчингу потрібно уважно, зважено та відповідально. І звичайно, вибирати досвідчених і професійних інвесторів, зі зрозумілою історією на ринку, відповідними інвестиційним портфелем і репутацією. І пам’ятайте: найкращий день для подачі проєкту інвестору – сьогодні. Можливо, саме зараз ваш бізнес-янгол чекає на вас. Тож єдина дієва порада усім майбутнім «єдинорогам» країни – сміливіше звертатися до інвесторів на будь-якому етапі життя вашого підприємства чи проєкту і творити успішні бізнеси в Україні, а не тільки мріяти про це. Автор: Сергій Гарбар, директор департаменту управлінського консалтингу Nota Group, керівник інвестиційного напрямку в «Октава Капітал» Джерело: https://mc.today/blogs/biznes-angel-investitsijnogo-proektu-partner-a-ne-blagodijnik/

Одна з головних тем української влади незалежно від партій та політичних уподобань – іноземні інвестиції. Здається тільки лінивий не говорить про їх залучення. Сьогодні ж йтиметься про тонкощі реєстрації бізнесу в Україні для тих, хто готовий інвестувати. Про особливості всіх варіантів «старту» бізнесу в Україні для нерезидентів розповів Mind директор фінансово-бухгалтерського департаменту Nota Group та CFO «Октава Капітал» Дмитро Рибальченко. У доковідному 2019 році надходження прямих іноземних інвестицій в Україну сягнуло $4,5 млрд. Пандемія 2020–2021 років у всіх країнах спричинила кризу в економіці, але інвестори не переставали шукати галузі, де можна заробити. В Україні обвал інвестицій у 2020 році спонукав владу шукати потужні інструменти для привернення уваги потенційних іноземних інвесторів. Формально, зареєструвати бізнес з іноземними інвестиціями в нашій країні можна в загальному порядку, згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Здавалося б, усе просто – обирай організаційно-правову форму майбутнього підприємства, реєструйся, сумлінно працюй, сплачуй податки та масштабуйся. В українському законодавстві вже тривалий час скасовано таке поняття, як «підприємство з іноземним капіталом», тож тепер у створенні бізнесу найчастіше використовуються такі форми: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ), акціонерне товариство (АТ), спільне підприємство (СП), представництво іноземної юридичної особи. Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю – це найпоширеніша форма господарювання серед нерезидентів в Україні, адже вона дозволяє не лише почати бізнес, а й отримати підставу для легального перебування в країні. До того ж заснування ТОВ має багато переваг, як-от: можливість працювати з великими інвесторами, юридичними особами, для яких саме наявність ТОВ часто має значення; відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки капіталом товариства (для реєстрації ТОВ в Україні не встановлено мінімального розміру статутного капіталу); при реєстрації ТОВ в Україні для іноземця,він стає повноцінним власником компанії, а після отримання дозволу на працю – матиме офіційну підставу на отримання посвідки на проживання в Україні; при необхідності бізнес у формі ТОВ можна продати або передати на «альтернативну ліквідацію» протягом декількох днів тощо. Акціонерне товариство  Акціонерне товариство – це специфічна форма організації, основна відмінність якої – спосіб поділу майна компанії і порядок розподілу її прибутку. Зазвичай акціонерне товариство створюють, коли необхідно мобілізувати великі кошти для вкладання їх в обладнання, масштабну техніку, ТМЦ, причому відразу, на початковому етапі. Крім зручності залучення інвестицій, серед переваг акціонерного товариства варто зазначити: зручне й прозоре управління та поділ виконавчих і владних функцій (в акціонерів багато прав, а самі АТ стратегічно стійкі); захищеність особистого майна акціонерів від претензій кредиторів; висока ліквідність акцій, можливість отримувати в разі успішної діяльності високі прибутки. Спільне підприємство Спільне підприємство – це класичний вид бізнес-партнерства між українськими та іноземними засновниками.  Він дає можливість об’єднати ресурси, досвід і зв’язки учасників. До переваг цієї форми ведення бізнесу належить низка можливостей, які відкриває СП для партнерів: робота на ринках країн, де заборонена або обмежена діяльність іноземних фірм без участі місцевого партнера; отримання пільг місцевого партнера; швидке пристосування до місцевого середовища за допомогою партнера; мінімізація ризиків за умов мінливої політичної та економічної ситуації в країні. Представництво Представництво іноземної юридичної особи – передбачає, що установа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні, має материнську компанію за кордоном; не є юридичною особою в Україні, тобто самостійно здійснювати господарську діяльність не може, а лише діє від імені іноземного підприємства, але за українськими законами. Створення іноземного представництва має такі переваги: прямі можливості перерахувати кошти з рахунка на рахунок іноземної компанії; вести діяльність від імені іноземної компанії; не має необхідності оформляти дозволи на роботу своїх працівників. Що саме реєструвати? Яку організаційно-правову форму реєстрації та ведення бізнесу обрати – треба вирішувати з огляду на пріоритети підприємства. Але при організації бізнесу іноземні інвестори часто застосовують саме форму ТОВ, адже вона є простішою та економічно вигіднішою – вартість створення такої компанії є в рази нижчою, а на реєстрацію потрібно не більше трьох днів. Загалом можна сказати, що, хоча культура й умови ведення бізнесу в Україні гірше, ніж за кордоном, у багатьох випадках іноземці обирають для відкриття бізнесу саме Україну попри ризики та недосконалі правила гри. Їх приваблює земля, дешева робоча сила, деякі сфери бізнесу, які досі слабо розвинуті в країні, нові ринки збуту, а іноді і чималі прибутки, які в України отримати значно простіше, ніж за кордоном. Здебільшого Україні це на користь. І, якщо влада поки не може створити «тепличний» інвестиційний клімат для закордонних партнерів, треба хоча б не ускладнювати ті умови, які вже існують. Автор: Дмитро Рибальченко, директор фінансово-бухгалтерського департаменту Nota Group та CFO «Октава Капітал» Джерело: https://mind.ua/openmind/20231070-vklasti-i-zarobiti-yak-inozemcyam-rozpochati-biznes-v-ukrayini

Сфера застосування Закону України "Про захист економічної конкуренції" є такою широкою, що у спробах якісно його оновити зламав списи не один склад парламенту. Зараз на розгляді Верховної Ради України та доопрацюванні у профільних парламентських комітетах перебуває декілька законопроєктів, які стосуються оновлення профільного конкуренційного Закону, а також удосконалення роботи головного конкуренційного регулятора – Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ). Щоправда, кожен новий варіант оновлення законодавства викликає більше запитань у професійної спільноти, аніж дає відповіді, усуває законодавчі лакуни чи колізії. З якою метою ці зміни вносять? Проаналізувавши пояснювальні записки до проєктів, можна узагальнити, що зміни стосуються удосконалення процедур щодо вертикальних узгоджених дій (зокрема порядку надання дозволів на здійснення таких дій), концентрацій (спрощення порядку розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію), штрафів (запропоновано їх підвищити), виконання рішень АМКУ, а також низки "процесуальних питань" – порядку початку розгляду конкуренційних справ і закриття справ без прийняття рішення по суті. Серед іншого, законопроєкти пропонують розширити підстави для розгляду питання надання дозволу на концентрацію за спрощеною процедурою. Таку процедуру запропоновано застосовувати, якщо жоден з учасників концентрації не провадить діяльності на тому самому відповідному товарному та географічному ринку; або на ринку вищого або нижчого рівня, ніж ринок, на якому діє інший учасник концентрації, або учасник концентрації має намір набути одноосібний контроль над суб'єктом господарювання, щодо якого він уже перебуває у відносинах спільного контролю (якщо такий контроль було набуто з дотриманням вимог конкуренційного законодавства). Ці зміни мають важливе значення для бізнесу. За чинним законодавством провадження з незначних порушень конкуренційного законодавства не можна завершувати закриттям з огляду на їх малозначність чи незначний протиправний ефект. Законопроєкти ж пропонують розширити підстави для закриття розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо дії чи бездіяльність, що мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію. Така пропозиція справить позитивний вплив на всю правозастосовну практику, вивільнить час, ресурси і допоможе Комітету фокусуватися на складних і комплексних справах. 13 липня 2021 року в першому читанні парламент прийняв законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України" № 5431. Основна його мета – удосконалити діяльність АМКУ задля підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної конкуренції, удосконалення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції, посилення інституційної спроможності АМКУ. Проте в самого регулятора й у професійно-ділової спільноти є чимало зауважень до прийнятої ініціативи. Низка професійних організацій та асоціацій висловила стурбованість щодо того, що деякі положення несуть невиправданий ризик для бізнесу – і це навряд чи відповідає задекларованій меті. АМКУ звернувся до профільного парламентського Комітету з пропозиціями, які слід урахувати в законопроєкті № 5431 до другого читання. По-перше, запропоновано виключити з тексту норми, які наділяють АМКУ повноваженнями проводити за рішенням суду перевірку в місцях проживання та інших володіннях фізичних осіб. Дійсно, до повноважень АМКУ належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а не правоохоронні чи силові функції. По-друге, запропоновано виключити удосконалені положення щодо викликів для надання пояснень і відповідальності за неявку на виклик для надання пояснень. Також Комітет пропонує чітко визначити час, протягом якого дозволено здійснювати перевірки, запропоновано заборонити перевірки в нічний час (із 22:00 до 6:00). По-третє, АМКУ доопрацював положення щодо права Комітету не розпочинати розгляд справ за заявами, якщо зазначені в ній ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відповідають пріоритетам його діяльності. По-четверте, запропоновано вдосконалити норми щодо контролю за концентраціями, доповнено положеннями щодо ненадання дозволів на узгоджені дії, у разі якщо до заявника застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Також Комітет пропонує доповнити законопроєкт нормами, що передбачають механізм удосконалення порядку примусового стягнення штрафів. Адже, як відомо, накладення штрафу на порушника аж ніяк не означає швидке й добровільне його сплачення. Окрім того, АМКУ доопрацював норми щодо солідарної відповідальності, солідарного понесення субсидіарної відповідальності щодо сплати накладеного органами Комітету штрафу, а також запропоновано вдосконалити порядок проведення перевірок, визначено основні процесуальні права й обов'язки сторін, порядок опечатування приміщень, інших володінь, накладення арешту та вилучення майна під час проведення перевірок, визначення доказів (речових, електронних, письмових) та інші положення. Чи буде їх враховано в тексті майбутнього закону – залежить від законодавця. Антиконкурентні узгоджені дії Багато хто стикнувся із проблемою, коли одним суб'єктам товари чи послуги надають за однією ціною, а іншим – за іншою. Одним до вартості товару додають незначний обсяг послуг, а іншим – більш розширений. Такі обставини нерідко свідчать про антиконкурентну узгодженість дій з боку надавачів таких послуг чи товарів. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання закріплено в статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі – Закон). За наявності підстав антикорупційних узгоджених дій чи інших підстав порушення антимонопольного законодавства зацікавлена особа має можливість звернутись за захистом і відновленням своїх порушених прав до АМКУ та його відповідних підрозділів. При цьому в разі виникнення перешкод у розгляді справ за поданими заявами та/або відмови у відкритті відповідної справи за наявності підстав порушення економічної конкуренції такі рішення можуть бути оскаржені до суду. Щоправда, треба бути уважним і пильним, адже порушення строку оскарження відповідного рішення АМКУ може стати підставою для унеможливлення захисту, відновлення порушених прав та інтересів. А доведення своєї позиції у спорах з Комітетом вимагає неабиякої процесуальної майстерності. Проілюструємо проблематику свіжою релевантною судовою практикою. Формальне узгодження Група компаній звернулась до суду з позовом про визнання частково недійсним рішення АМКУ. Позовні вимоги позивачі обґрунтували наявністю підстав для визнання рішення недійсним відповідно до статті 59 Закону, зокрема внаслідок того, що АМКУ не довів кваліфікувальні ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені ч. 3 ст. 6 Закону (справа № 910/11579/18). Перша й апеляційна інстанції повністю погодились із позицією позивачів і задовольнили позов. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 25 червня 2020 року касаційну скаргу АМКУ задовольнив частково, судові рішення попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції. Після нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 12 серпня 2021 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення попередніх інстанцій без змін. Ухвалюючи судові рішення, попередні судові інстанції виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону відсутні підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення, оскільки в ньому доведено порушення позивачами законодавства про захист економічної конкуренції. "Аналіз ч. 3 ст. 6 Закону дає підстави дійти висновку, що для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, у тому числі укладення відповідної угоди (угод)", – ідеться в судовому рішенні. Це порушення встановлюють за результатами аналізу органом АМКУ ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовує і доводить відповідний орган АМКУ. Тендерна пропозиція Іншу справу (№ 826/14170/17) ініціювало ТОВ до АМКУ, за участі, серед інших, "Укрзалізниці" як третьої особи, вона стосується визнання протиправним і скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, зобов'язання вчинити дії. Ця справа також дійшла до Верховного Суду, а в касаційній скарзі АМКУ, не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати й відмовити в задоволенні позову. Як наслідок, Верховний Суд касаційну скаргу АМКУ задовольнив, рішення попередніх судів скасував, а в задоволенні позову відмовив. Скаржник посилався, зокрема, на те, що Комітет не уповноважений розглядати скарги щодо процедур закупівлі, за результатами яких укладено договір, а також на те, що скарги, подані позивачем до АМКУ, було розглянуто в порядку, визначеному законодавством. Також Комітет указував, що умови тендерної документації позивач у своїх скаргах не оскаржував. Постійно діюча адміністративна колегія АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель не мала жодних правових підстав і повноважень щодо розгляду питання правомірності встановлення замовником тих чи інших умов тендерної документації. Скаржник зазначив, що позивач не довів і документально не підтвердив, що замовник отримав у спосіб, передбачений вимогами тендерної документації, оригінал або нотаріально завірену необхідну копію довідки. У цій справі суди попередніх інстанцій установили, що тендерною документацією "Укрзалізниці" (в особі філії "Центр забезпечення виробництва") щодо проведення відкритих торгів на закупівлю виробів домашнього текстилю встановлено обов'язок переможця процедури закупівлі надати документи на підтвердження відсутності підстав, визначених ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (зокрема оригінал або нотаріально засвідчену копію довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, яка дійсна на дату, що потрапляє в 5-денний термін, починаючи з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір). У зв'язку з тим, що позивач не виконав своїх зобов'язань щодо надання необхідних документів у спосіб, установлений замовником, на думку Верховного Суду, АМКУ дійшов обґрунтованого висновку, що тендерні пропозиції позивача замовник відхилив правомірно. Автор: Олександр Матросов, керівник практики конкурентного права Nota Group Джерело: Видання «ЮРИСТ & ЗАКОН», №36, 09 вересня 2021

За останній рік у світі відбулося чимало змін, зокрема в пошуку персоналу. У цій статті розберемося, які з них залишаться з нами й чи будуть додаткові нововведення. Віддалений найм На жаль, віддалений рекрутинг нікуди не дінеться. Не можна обійти увагою зручність спілкування з кандидатами з різних місць по відео, замість того, щоб планувати особисті співбесіди у своєму офісі. Віддалений набір персоналу економить час, вивільняє ресурси та дозволяє вам спілкуватися з ширшим колом кандидатів з усього світу. Хоча не завжди легко просувати бренд вашого роботодавця віддалено, переваги віддаленого набору очевидні, і ми можемо очікувати, що він залишиться частиною процесу підбору для багатьох, навіть якщо ми повернемося в офіс. Ми можемо очікувати, що особисті співбесіди стануть більш пізнім етапом процесу найму: коли і рекрутер, і кандидат впевнені, що роль підходить. Рекрутинг у соціальних мережах У міру того як рекрутери намагаються зробити все можливе, логічним кроком буде піти туди, де насправді знаходяться їхні потенційні кандидати. Більшість з них вже є в соціальних мережах. З ростом використання мобільних пристроїв і взаємодії на ходу, рекрутери все більше привертають увагу користувачів на таких платформах, як Facebook або Twitter. Ми станемо свідками ширшого використання хештегів і привабливого контенту, включаючи відео, в рамках маркетингу найму. Ми також побачимо, як все більше організацій будуть заохочувати співробітників ділитися своїм виграшним контентом, щоб залучити нових співробітників і зміцнити свій вплив. Різноманітність Різноманітність є критично важливою вимогою для бізнесу, і її може забезпечити рекрутинг. Неодноразово було доведено, що різні команди працюють ефективніше. Тому все більше рекрутерів будуть залучати співробітників, призначених виключно для збільшення різноманітності в компаніях, які вони обслуговують. Все більше компаній шукають інструменти, які допоможуть їм викорінити упередженість в процесі найму і створити системи, які просувають і розвивають співробітників. Поєднання підвищеної обізнаності, доступності талантів і географічної гнучкості продовжить посилювати важливість інвестування в правильні інструменти для створення різноманітніших команд. Організації докладуть більше зусиль для адаптації оголошень про вакансії, щоб залучити більше різноманітних кандидатів, змінити мову опису посад, зробивши її нейтральнішою з гендерної точки зору, і рекламувати вакансії серед різних груп населення. Культура праці Культура — це клей, який скріплює компанію. Однак віддалена робота ускладнює створення і підтримання міцної корпоративної культури. Отже, для організацій ставатиме все більш важливим докладати зусилля до того, щоб згуртувати співробітників навколо їхніх основних цінностей, місії компанії та спільного бачення. Ми побачимо зростання кількості організацій, в яких для фахівців з розвитку корпоративної культури будуть створені окремі посади. Вони будуть зосереджуватися виключно на побудові корпоративної культури та згуртованості команди. Частково завдання полягатиме в тому, щоб створити корпоративну культуру, яку зможуть розділити бебі-бумери, покоління Z і міленіали, яка об'єднає їхні різні очікування і кар'єрні прагнення. Віддалена робота Гнучкі графіки й політика роботи з дому стають одними з найбільш затребуваних переваг, які шукають кандидати. Організаціям необхідно адаптуватися до вподобань своїх співробітників. Ось чому все більше і більше компаній переходять повністю на віддалений режим. Дозволяючи людям працювати віддалено, компанії також збільшують свій кадровий потенціал, тому що тепер вони можуть отримати доступ до глобальних талантів без обмежень географічних кордонів. Інструменти й технології, які допомагають керувати віддаленими командами, включаючи віртуальні офіси, робочі середовища доповненої та віртуальної реальності, а також передові інструменти мультимедійної комунікації, будуть користуватися все більшою популярністю. Автор: Яна Декусар, директор департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Джерело: https://www.work.ua/articles/expert-opinion/2712/

3 вересня відзначається річниця уведення в дію Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Як почувають себе жінки в юриспруденції? Чи є вживання фемінітивів та відсоткові показники представництва жінок і чоловіків тими маркерами, які дійсно відображають ситуацію із цим питанням? Чи зможуть жінки заробляти нарівні з чоловіками? Про це та інше «ЗіБ» спілкувався з головою комітету з питань гендерної політики, що діє у складі Національної асоціації адвокатів України, та генеральним директором Nota Group Тетяною Андріановою. — Тетяно, нещодавно вас призначено головою комітету з питань гендерної політики, що діє у складі НААУ. Чи маєте власну концепцію розвитку цього комітету, і, якщо так, на яких засадах ця концепція побудована? — У рамках діяльності комітету є програма з розвитку жіночого лідерства та стимулювання молодих дівчат і жінок до вибору професії адвоката. Перший етап програми спрямований на визначення ставлення до жінок у професії, існуючих гендерних стереотипів (ставлення чоловіків і потенційних клієнтів до жінок-адвокатів) та інших бар’єрів на шляху реалізації жінок у кар’єрі, а також шляхи їх подолання. Після проведення досліджень плануємо реалізувати низку заходів щодо мотивування жінок до адвокатської діяльності та формування активних лідерів – представників адвокатської професії з метою збільшення в ній частки жінок. Звісно ж, ця програма концептуально побудована на основних цілях і завданнях комітету, серед яких сприяння забезпеченню рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, покращення обізнаності з гендерною проблематикою та підвищення рівня гендерної чутливості серед адвокатів і майбутніх правників, посилення взаємної підтримки жінок, а також жінок і чоловіків із професійного юридичного середовища з метою подолання будь-яких проявів дискримінації за ознакою статі. — Зараз, здається, відповідно до даних ЄРАУ адвокати поділені за такою пропорцією: приблизно 40% — жінки та 60% — чоловіки. Тобто вже можна говорити про дотримання балансу. А чи зважаєте ви на такі числа? На вашу думку, чи є нині представництво жінок саме в адвокатській професії належним? — Думаю, причиною такої оптимістичної статистики є, зокрема, надання адвокатам виняткового права бути представниками в суді. Так звана адвокатська монополія розбавила коло адвокатської спільноти не лише адвокатами в кримінальній практиці, а й іншими юристами. Адже історично саме кримінальна практика вважалася найбільш male-dominated у професії юриста. Саме тому до введення адвокатської монополії жінок з адвокатським статусом було набагато менше. Як би там не було, у нашій діяльності ми прагнемо досягти реальних, а не декларативних результатів. А питання гендерного балансу далеко не вичерпуються показниками представництва жінок і чоловіків у професії, тут ідеться не тільки про кількість, а й про якість. — Під час одного із жіночих юридичних форумів пролунала теза, яка була підтримана більшістю учасників, щодо оцінки праці жінок і чоловіків у юридичній професії. Виявляється, є тенденція: жінкам на аналогічних посадах пропонується менший розмір оплати праці, а чоловікам — більший. Чи погоджуєтеся ви з тим, що така форма дискримінації дійсно існує на юридичному ринку? Як з нею боротись? — З другої половини ХХ ст. участь жінок у робочих процесах значно зросла. Жінки працюють нарівні з чоловіками, здобувають аналогічну вищу освіту, складають однаковий іспит для отримання адвокатського свідоцтва тощо. Проте, незважаючи на цей прогрес, зберігається значний розрив між заробітною платою чоловіків і жінок. До речі, нещодавно Мінекономіки ініціювало зменшення гендерного розриву в зарплатах і розробило проекти Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року та плану заходів щодо її реалізації. Як відомо, Україна у 2020-му приєдналася до двох провідних міжнародних ініціатив щодо гендерного балансу — програми «Партнерство Біарріц» щодо утвердження гендерної рівності та Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC). Одним з головних зобов’язань, які Уряд України взяв на себе у зв’язку із цим приєднанням, стало поступове та планомірне зменшення розриву між оплатою для жінок і чоловіків за працю рівної цінності. Однак, окрім державної політики, суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам, знецінюючи їхню роботу й обмежуючи їх певними гендерними ролями. Тільки прийнявши важливу політику та змінивши погляди, Україна зможе почати демонтаж патріархальних структур, які систематично ставлять жінок у невигідне становище. — Не так давно звільнялася «заступниця міністра юстиції», а фактично жінку було звільнено з посади заступника міністра юстиції. Тобто в публічному просторі позиціонуються фемінітиви, поки в трудових книжках і свідоцтвах є лише «юристи» та «адвокати», а не «юристки» й «адвокатки». Чи є в комітеті усталена думка щодо вживання фемінітивів? — Для того щоб зосередитися на глобальних цілях, у комітеті було вирішено дотримуватися нейтральної позиції щодо вживання фемінітивів і залишити ці спори для професійних філологів і журналістів. Водночас ми не станемо нехтувати жодним ЗМІ з будь-якою позицією на шляху популяризації жіночого лідерства та боротьби з гендерною дискримінацією в професійному адвокатському співтоваристві. До речі, важливим є питання гендерного балансу в медіа щодо достатньої представленості публікацій авторства експертів жіночої статі. Адже, за даними гендерного моніторингу загальноукраїнських ЗМІ, що проводився Інститутом масової інформації, рівень залучення жінок-експертів у новинах становить близько 20—25% від загальної кількості експертів. — Те, що нинішні керівники НААУ, ВС і Генеральний прокурор — жінки, може бути свідченням того, що Україна — на шляху до реалізації умов рівності в юриспруденції? — Очевидно, що факт зайняття таких високих посад жінками є свідченням високого рівня розвитку нашого суспільства. Ми можемо пишатися тим, що професіонали найвищого рівня незалежно від статі можуть зайняти найвищий щабель у своїй професії. Це не лише свідчення цивілізованості, а й гідний приклад тим країнам, яким ще тільки належить побороти гендерні та інші стереотипи. Однак, незважаючи на високий рівень освіченості українок, вони, на мою думку, усе ще в цілому недостатньо представлені на вищих рівнях секторів праці, у суспільному житті та політиці. За представленістю жінок у суддівській професії робити висновки щодо гендерного балансу є не зовсім правильним, тому що професія судді в нашій країні історично більш фемінізована. Згадайте хоча б про Феміду. Так само варто прагнути до формалізації правил міжособистісних відносин у такий спосіб, щоб гендерне маркування стиралося зовсім, адже, як відомо, суддя повинен бути безстатевим і, відповідно, безпристрасним. На відміну від державного сектору, бізнес-середовище формується більш природним чином і краще відображає реальну ситуацію гендерного балансу в країні. За даними дослідження «Топ-10 гендерної політики», проведеного Мінсоцполітики, Комітетом Верховної Ради з питань прав людини та місії USAID, жінки в Україні володіють тільки 5—10% економічних ресурсів. У приватному бізнесі жінки володіють 30% малих, 12,7 — середніх і 13% великих підприємств. Як бачимо, до гендерного балансу в бізнес-середовищі (зокрема в юридичному бізнесі) ще дуже далеко. Хотілося б, аби рівень займаної посади та зарплати в бізнес-секторі залежав виключно від професійних якостей і амбіцій фахівця. — Чи стикались особисто ви з дискримінацією за ознакою статі в професійній діяльності? — Я адвокат, але практикую в суміжній сфері — корпоративній безпеці. І так склалося, що відносно обох цих сфер існують застарілі стереотипи, що вони є суто чоловічі й тому не підходять жінкам. Таким чином, із проявами відповідної дискримінації доводилося стикатися на кожному етапі свого шляху. Наведу один з таких прикладів. Я давно є спікером курсу з корпоративної безпеки, і щоразу, коли виходжу виступати перед новою аудиторією, за обличчями, запитаннями й реакціями слухачів помітна емоція недовіри до того, що жінка може навчити чомусь корисному в цій сфері. Під час курсу, коли аудиторія втягується, ми розбираємо практичні справи, дискутуємо  — і ставлення змінюється на очах. Мені подобається ламати усталені стереотипи за допомогою професіоналізму, доводячи, що в юриспруденції, як і в бізнесі, немає статі. — На вашу думку, як довго питання гендерної політики ще може залишатися в Україні важливим? Адже позаду досить тривала історія стереотипних поглядів на становище жінок в Україні. — За останні роки в Україні були запроваджені суттєві зміни, і шляхом усунення дискримінаційних норм розширено доступ жінок до понад 450 професій. Зрозуміло, глобальні зміни відбулись у сфері безпеки та оборони, зокрема через тривалий воєнний конфлікт на сході країни. Але, незважаючи на активність держави, за даними глобального звіту Всесвітнього економічного форуму, Україна у 2019 році зайняла 59-те місце (зі 153 країн) за показником індексу гендерного розриву. Економічна важливість питання підтверджується фактом того, що найнижчий показник гендерної нерівності властивий найбільш розвиненим країнам (серед них — Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція). Наявність гендерної нерівності можна пояснити не тільки історично сформованим становищем жінки в соціумі. Важливими чинниками є різниця в освіті, материнство й виховання дітей, яке, незважаючи на всі сучасні тенденції, здебільшого лягає на плечі «слабких» жінок. Але, як показує практика, навіть за рівних умов розрив у заробітній платі все одно зазвичай виявляється на користь чоловіків. І тут, як не сумно, спрацьовують усталені стереотипи, що чоловіки більш відповідальні та витривалі, інакше ставляться до ризиків і краще ведуть переговори. У деяких компаніях існує практика, що на переговори з важливим клієнтом-чоловіком відправляють співробітника чоловічої статі — для кращої переконливості. Але це ще квіточки, найдивніше, коли самі жінки-керівники великого бізнесу віддають перевагу чоловікам під час вибору партнерів по бізнесу або співробітників. Таких випадків хоч відбавляй! І це говорить про те, що такі стереотипи можуть панувати в головах не лише чоловічої частини, і жінки нашого соціуму з народження звикли мислити таким чином. Тому варто працювати в першу чергу над викоріненням усталеного мислення, яке притаманне кожній людині. Головними інструментами в цьому слугують різні комунікації. Наприклад, такі, як це інтерв’ю. — Чи пригальмувала ситуація з пандемією процес боротьби з гендерною нерівністю? — Звісно, пандемія вплинула на робочі процеси майже кожного. Проте найбільший удар узяли на себе жінки, які мають дітей. Адже пандемія посилила й до того критичну ситуацію, коли жінки з дітьми відпрацьовували подвійну зміну: робочий день в офісі, а після — години догляду за дітьми та домашньої праці. Однак карантин ще й позбавив їх підтримки, яка робила їхню роботу взагалі можливою. Ідеться перш за все про школу та дитячий садок. Результат дистанційної освіти: матері в півтора раза частіше, ніж батьки, щодня витрачають додаткові три й більше годин на домашню роботу та догляд за дітьми. Ще більший тягар на матерях, які виховують дітей самотужки й під час пандемії не мають фінансової захищеності. За даним щорічного дослідження McKinsey «Жінки на робочому місці», наприкінці 2020 року кожна четверта жінка замислювалася над тим, що було немислимо ще рік тому: згорнути свою кар’єру або повністю залишити роботу. І якщо в Америці із цього приводу б’ють на сполох, то що казати про ситуацію в Україні? Пандемія посилила упередження, з якими жінки стикаються роками: вищі стандарти продуктивності, більш суворе засудження за помилки та покарання за те, що вони є матерями, а також користуються гнучкими графіками роботи. Ці упередження можуть проявлятися по-новому під час COVID-19. Наприклад, коли колеги бачать, як маленькі діти граються у фоновому режимі під час відеодзвінків, вони свідомо чи несвідомо можуть припускати, що жінки менш віддані своїй роботі. Щоб пом’якшити упередження, з якими стикаються жінки, керівники та працівники повинні публічно говорити про потенційно негативний вплив такого ставлення під час пандемії. І нарешті, важливо відстежувати статистику просування по службі, підвищень, звільнень за ознакою статі, щоб забезпечити справедливе ставлення до жінок і чоловіків. — Над чим сьогодні працює комітет і яких результатів роботи слід очікувати найближчим часом? — Для виконання основних етапів програми комітету, про яку йшлося раніше, насамперед необхідно з’ясувати причини, чому професію адвоката обирає недостатня кількість жінок, та паралельно проаналізувати тренди лідерства жінок у професії. Плануємо виконати це шляхом проведення опитування серед студентів профільних ЗВО та працівників галузі (як жіночої, так і чоловічої статі, адже від ставлення чоловіків-адвокатів до колег жіночої статі залежить надто багато). Також заплановано комунікативну активність. Серед заходів — стейкхолдер-інтерв’ю з жінками — лідерами адвокатської професії. Крім того, планується women empowerment — програма для членів НААУ з розвитку лідерських навичок та інструментів business development у діяльності адвоката, а також національна кампанія, що буде спрямована як на мотивацію жінок, які вже працюють, так і тих дівчат, які лише думають, щоб побудувати кар’єру в цій сфері. Отже, закликаю всіх жінок, які працюють в адвокатурі, до активної участі в цій непростій, але важливій для всього соціуму справі. Джерело: «Закон і бізнес», №34-35 (1541), 25.08-03.09.2021

Експерти вже називають «коронакризу» найгіршою економічною кризою у світі за останні 100 років. Внаслідок пандемії загальні обсяги виробництв впали на $15 трлн. З початку локдауну у березні 2020 року уряди світових держав витратили близько $16 трлн на підтримку своїх економік. Але навіть при цьому дефіцит бюджетів зріс до найвищого рівня з часів Другої світової війни. Як світ виходить із цієї кризи та які шанси відкриваються, зокрема, для України? Відновлення економіки: швидко, але нерівномірно Але є й гарні новини. З початком масової вакцинації своєрідне «щеплення» отримала й світова економіка, почалося поступове її відновлення – зменшився рівень безробіття та почали зростати ВВП країн. Навесні цього року перший заступник голови Міжнародного валютного фонду Джеффрі Окамото заявив, що світова економіка відновлюється швидше, ніж прогнозували. Але разом із цим він зазначив, що це зростання нерівномірне й може призвести до ще більшого розриву між розвиненими економіками та економіками країн, що розвиваються, адже рівень ВВП більшості країн все ще залишається суттєво нижчим, ніж до пандемії. Зокрема, тільки в Україні 2020 року реальний ВВП скоротився на 4,4%. Коли країні вдасться надолужити минулий рівень – експерти утримуються від чітких прогнозів, адже на заваді можуть стати багато факторів. Натомість у Мінекономіки планують 2021 року збільшити ВВП до 4,6%. Тим часом економічна ситуація в країні залишається дуже нестабільною. Якщо зростання економічних показників розвинутих країн зумовлено передусім додатковими фінансовими стимулами, які пропонують державні органи влади, то в Україні все відбувається не завдяки, а всупереч. Підтримка в країнах ЄС Європейська комісія понад рік тому, у розпал пандемії, запровадила план із відновлення економіки «Наступне покоління ЄС». Мета – забезпечення сталого й справедливого економічного відновлення для всіх 27 країн – членів ЄС. Загальний бюджет «антикоронакризових» заходів ЄС сягне 1,85 трлн євро. Цю суму заклали до бюджету Євросоюзу на 2021–2027 роки. Гроші розподілили за трьома напрямами: підтримка держав-членів в інвестуванні та проведенні реформ, перезапуск економіки ЄС через стимулювання приватних інвестицій і реагування на вразливості, які показала криза. Дві третини коштів (майже 500 млрд) залучатимуть як гранти, а решту – як позики. Економічні стимули в США У США очікують, що вже у цьому кварталі перевищать допандемічні економічні показники. А до кінця року ВВП вийде на рівень, який очікувався до пандемії, а згодом і вище за нього. Причина швидкого відновлення – рішучі дії уряду США. Зокрема, ще на початку локдауну, крім адресної грошової допомоги, Мінфін США дозволив підприємцям відтермінувати сплату податків на три місяці. Фізичним особам дали право відкласти податкові зобов'язання на суму до $1 млн, а корпораціям – на $10 млн. Федеральний резерв різко знизив облікові ставки і не планує їх підвищувати до 2024 року. Конгрес США схвалив виплати для стимулювання підприємств, збільшив допомогу по безробіттю. Фіскальна відповідь на пандемію становитиме $5,1 трлн. Це майже втричі більше, ніж під час кризи 2007–2009 років. Ці фактори дуже обмежили шкоду економічній системі й дозволили швидко відновитися. Податкова реформа у Бразилії А у Бразилії навіть пандемія не зупинила другого етапу податкової реформи, що, зокрема, дозволило підвищити неоподаткований мінімум на 30%, і це вже відчувають понад 5 млн людей. Крім того, у країні зробили зручну градацію податку на доходи фізичних осіб ( 7,5%, 15%, 22,5% и 27%). Фіскальні послаблення також відчувають компанії. Малий бізнес взагалі звільняють від сплати податків із частини прибутків та дивідендів, якщо сума не перевищує визначений ліміт, а базову ставку податку на прибуток знижують удвічі – з 15% до 7,5% Такий перерозподіл податків на тлі економічної кризи, напевно, приверне в країну більше інвесторів, підтримає бізнес та добре вплине на добробут людей. Податкова мотивація в Польщі У сусідній з нами Польщі також запровадили податкову реформу. Головна мета – відновлення після пандемії. Реформа передбачає, зокрема, такі основні нововведення: ліміт неоподаткованого мінімуму збільшено в більш ніж 3,5 раза; майже в 1,5 раза збільшиться сума (з 85 000 до 120 000 злотих), з якої починають стягувати підвищений податок на доходи фізичних осіб – 32 %. Крім того, зміняться відрахування на медичне та соціальне страхування – для тих, хто заробляє понад 11 000 злотих на місяць (75 000 грн), виплати збільшаться, а хто заробляє менше – залишаться на минулому рівні. До того ж Польща ініціює повернення громадян-заробітчан. Для тих, хто стає податковим резидентом країни, протягом чотирьох років діятиме 50%-ва знижка на податки з доходів фізичних осіб. Скористатися цим зможуть ті, хто три роки не жив у Польщі, але раніше отримував там дохід. Ці ініціативи діятимуть з 2022 року. Закручування гайок в Україні На тлі таких масштабних програм підтримки національних економік країнами світу, Україна з виплатами ФОПам 8000 грн як компенсації за обмеження роботи в локдаун виглядає, як бідний родич. А найближчим часом країну чекає ще й збільшення податків та посилення контролю за витратами громадян. Сумнозвісний законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який Рада підтримала в першому читанні в липні, експерти вже охрестили найбільш репресивним за всю історію країни. Ініціатори просували законопроєкт як «антиолігархічний», адже він передбачає, підвищення ставок акцизів і податків для важкої промисловості, яку курують мільярдери. Але в цьому ж законопроєкті чимало норм, які не лише стосуються  «боротьби з олігархами», а й «полюють» на середній та малий бізнес. Також проєкт закону передбачає підвищення податків на нерухомість. Наприклад, податок на дохід фізичних осіб зросте з 5 до 18% для сум з продажі третього й подальших об’єктів нерухомості. За словами експертів, це може підвищити ціни на нерухомість на 30–40%. У законопроєкті передбачено підвищення плати за користування радіочастотами на 5%, що також потягне за собою збільшення цін на мобільний інтернет і зв’язок. Одна з позитивних норм законопроєкту – підприємців звільнять від оплати 18% податку на гранти від Українського фонду стартапів, проте чи варто це інших «родзинок» змін у законодавстві? Зазначимо також, що проєкт закону значно розширює повноваження фіскальних органів. Зокрема, надає податковій службі право стягувати борг за рахунок коштів у банку боржника за рішенням фіскального органу без рішення суду. Крім того, штрафи нараховуватимуться без права оскарження – сперечатися можна буде лише після сплати. Якщо в компанії є податковий борг, керівнику через суд можуть заборонити виїжджати за кордон до того часу, як борг не буде повністю погашено. Великим платникам податків у новому законопроєкті забороняється списувати збитки минулих періодів у повному обсязі. Підприємці вже прозвали цю норму «податок на прибуток зі збитків». Не випадково Європейська Бізнес Асоціація назвала цей законопроєкт одіозним і вважає, що він може посилити кризу в економіці і не збільшить, а навпаки, зменшить податкові надходження. Напруженості на фінансовому ринку додав закон про фінансовий моніторинг.  Основна причина хвилювань – це збільшені десятикратно штрафи за порушення правил ідентифікації своїх клієнтів. Порогова сума перевірки фінансових операції збільшилася зі 150 000 грн до 400 000 грн, при цьому суттєво розширився перелік суб'єктів фінансового моніторингу. Активні користувачі банківських послуг вже відчули на собі нововведення, особливо ті, у кого багато готівки, але не підтверджено джерела походження коштів. Адже тепер, якщо клієнт не можете пояснити легальне походження грошей, у певних випадках банк цілком законно може заблокувати або відмовитися проводити його платіж. До того ж потрапити під фінмоніторинг тепер можна при будь-якому здійсненні великих платежів. Попереду ще одна ініціатива влади – податкова амністія, адже з 1 вересня і протягом року українцям пропонують легалізувати майно та статки, придбані за рахунок тіньових доходів. Для цього потрібно задекларувати своє майно та сплатити збір. Його розмір залежить від розміщення активів. Для власників облігації внутрішньої державної позики ставка становить 2,5%. За майно чи кошти, розміщені в Україні, доведеться сплатити 5%. Для власників активів за кордоном ставка підвищується на 9%. Чиновники запевняють, після цього податківці не матимуть питань щодо походження грошей і можна буде розпоряджатися майном, уникнувши будь-якого покарання. Замість післямови У часи, коли у світі посилюється роль держав у відновленні національних економік, українська влада робить надто мало, щоб вийти з коронакризи якомога швидше і не втратити надбання, які були досягнуті напередодні. Відсутність довгострокового антикризового плану дій, орієнтованого на подолання наслідків пандемії, загрожує затягуванням рецесії в Україні, а нестача дієвих інструментів поліпшення інвестиційного клімату, відновлення підприємництва та запровадження інноваційних видів діяльності, посилить розрив із провідними економіками світу. Перемогти в жорстокій конкуренції та утриматися на плаву в жорстких економічних умовах здатні лише ті, хто змінюється швидко й діє нестандартно. Настав час переусвідомити умови ведення бізнесу, знайти інноваційні рішення, щоб працювати по-новому. Стежте за новинами міжнародних та національних ринків і будьте успішними! Автор: Дмитро Рибальченко, директор фінансово-бухгалтерського департаменту Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20230425-postupove-oduzhannya-yak-rizni-derzhavi-pidtrimuyut-biznes-u-postkovidnij-ekonomici

Опинитися в потрібному місці в потрібний час для підприємця – великий успіх. Утім, покладатися лише на успіх у бізнесі може бути занадто дорого. Тому значно ефективніше, якщо для реалізації бізнес-ідей ви знатимете місця, де можна зустрітися з інвесторами, партнерами, експертами – тими, хто допоможе втілити наміри в життя. Потужна бізнес-спільнота Звісно, ви можете обговорити свою бізнес-ідею з друзями чи родичами, і навіть отримаєте чимало захоплених відгуків, але малоймовірно, що ці коментарі будуть конструктивними. Будь-яка бізнес-ідея потребує професійної думки фахівця. Адже йдеться не лише про підтримку та майбутні прибутки, а й про ризики, які стоятимуть на шляху до реалізації проєкту. Зазвичай, успішні інвестори заробляють гроші саме на правильній оцінці ризиків. А щоб правильно їх виявити та оцінити, треба бути обізнаним у сфері, куди плануєте інвестувати свої ресурси. Оцінити перспективи, наприклад, традиційного виробничого сектору може бути простіше, аніж інноваційного продукту чи нової бізнес-моделі. Але це не має зупиняти від створення нових бізнесів у «блакитних океанах». Обмін ідеями та досвідом, спілкування з однодумцями, запит на знання та пошук партнерів є головною метою підприємницьких спільнот. Досить часто активні учасники відомих нам бізнес-спільнот – це успішні підприємці зі значним досвідом управління компаніями, які мають фінансові ресурси і потенційно можуть стати інвесторами для вашого нового бізнесу. Тож участь у бізнес-спільнотах ми рекомендуємо кожному, хто планує розвивати власний бізнес чи залучати інвестиційні кошти. Професійні виставки та форуми Коли нашій команді потрібна експертиза щодо особливостей галузі, обладнання або технологій – ми надаємо перевагу спеціалізованим заходам: виставкам, форумам, конференціям. Адже там можна зустріти всіх необхідних фахівців, порівняти альтернативні думки різних спеціалістів, довідатися деталі того чи іншого процесу і навіть порозпитувати про «підводне каміння» у безпосередніх учасників ринку. До того ж часто в межах виставок організовуються воркшопи, семінари та презентації. На таких спеціалізованих форматах також зі значною ймовірністю можна зустріти однодумців чи конкурентів, обмінятися з ними думками. Отже, перевірено: виставки – це не лише ярмарки і торгівля, а й хороша нагода відчути професійне середовище, стати активним учасником спільноти, а також оцінити власні перспективи під іншим кутом зору. Інвестиційні пітчинги Заявити про себе підприємцям-початківцям часто допомагають різноманітні інвестиційні конкурси «пітчингів». Як свідчить наш досвід, якісно представлена ідея суттєво збільшує шанси бути поміченим інвесторами та учасниками ринку. Крім того, пітчинг – це ще й напрочуд корисний нетворкінг, який сприяє обміну інформацією між людьми зі спільними професійними інтересами. Радимо сприймати учасників інвестиційного пітчингу як коло потенційних партнерів і/або колег. Вони швидко можуть ров'язувати різнопланові завдання: знаходити потенційних клієнтів, постачальників, виконавців, інвесторів, вирішувати кадрові питання тощо. Відвідувати такі зустрічі доцільно як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. На них варто обмінюватися ідеями, адже в подальшому саме це може спрацювати і створити з вашого проєкту нового українського «однорога». Виробничий консалтинг У європейських країнах поширені послуги інжинірингово-консалтингових компаній. Вони не лише досліджують тенденції ринку, а й допомагають підібрати ефективні технології та оптимальне обладнання для проєктів у виробничій сфері. З ними можна проконсультуватися щодо власних бізнес-намірів і з’ясувати найефективніші шляхи їхньої реалізації. Якщо у вас вже є команда, яка може презентувати певні результати спільної роботи – зовнішні фахівці допоможуть ідентифікувати ризики, оцінити інвестиційні бюджети, графіки реалізації, що загалом підвищить шанси на успіх. Що цікавить потенційного інвестора? Зазвичай – це обсяг інвестицій, собівартість продукту, джерела сировини та канали збуту, бізнес-модель загалом. Відповідно достовірна й повна інформація, перевірена спеціалістами індустрії, можете стати запорукою успішнішої та ефективнішої взаємодії з інвесторами. Здебільшого в успішних стартап-проєктах є сильний підприємець-управлінець (CEO) і технічний спеціаліст (CTO). Але, якщо одного із фахівців у вашому проєкті наразі немає, інженерно-управлінський консалтинг стане вам у пригоді на етапі підготовки до залучення інвестицій. Open Days в інвестиційних компаніях, фондах, акселераторах Чи можна звернутися з бізнес-ідеєю за консультацією безпосередньо до інвестиційної компанії чи фонду без належної підготовки? Авжеж! Тим паче, що активні інвестори сьогодні є відкритими в режимі 24/7. Але успішність у цьому разі залежатиме від ступеню «зрілості» та унікальності проєкту. Варто заначити, що у будь-якому бізнесі, а інвестиції – це, найперше, бізнес, – зустрічатися з усіма охочими можливості немає. Тому інвестор докладно розглядатиме лише ті проєкти, які відповідають «профілю» інвестиційної компанії. Насамкінець, як приклад, зазначимо основні передумови для зацікавленості в проєкті, з огляду на нашу інвестиційну політику: проєкти, які базуються на IT, – високотехнологічні, експортно-орієнтовані, інноваційні; ступінь зрілості ідеї – від бізнесу, який працює, до стартапу; географія проєкту – як Україна, так і країни ЄС, США, в окремих випадках Азії/Африки; масштаб бізнесу (наявного або потенційного), у який залучають кошти. Адже наші інвестиції можуть бути і $1 млн, і $10 млн – вони мають відповідати масштабам проєкту й бути обґрунтованими; рентабельність – взаємопов’язана з ризиками проєкту, але цільова має бути від 15–25%. Бажаємо вам вдалого бізнесу та ефективних інвестиційних партнерів! Автор: Сергій Гарбар, директор департаменту управлінського консалтингу Nota Group, менеджер інвестиційних проєктів групи компаній «Октава Капітал» Джерело: https://mind.ua/openmind/20229289-vivesti-na-orbitu-de-obertayutsya-investori-i-yak-yih-shukati?fbclid=IwAR3V99B2tcPcsdzSj3mnTXqoKhut6GB9WlARGm_jIZK21qbCdn2FCy8OKGA

На жаль, на сьогодні об’єктивна реальність у кримінально-правовій площині України не надто оптимістична. Збільшення кількості та чисельності правоохоронних та антикорупційних органів на правовій карті України зумовлюють пропорційне збільшення ризиків для бізнесу. І як свідчить практика, введення абсолютно прозорої та законної діяльності аж ніяк не застрахує компанію від візитів силових структур, а її керівництво від кримінальних переслідувань. Неприємною тенденцією є те, що в Україні спостерігається збільшення кількості зареєстрованих кримінальних проваджень проти бізнесу. Статистика свідчить, що за результатами лише періоду з січня по квітень 2021 року за статтею 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» зареєстровано майже половина кримінальних проваджень (4 816) від зареєстрованих у 2020-му (11 160) чи 2019-му (9 074) за весь рік. За статистикою зареєстрованих кримінальних проваджень у сфері господарської діяльності протягом першого кварталу 2021 року уже зареєстровано 2 493 проваджень, хоча за чотири квартали 2020 року було зареєстровано лише вдвічі більше (5 342) провадженнь (у 2019 році зареєстровано 5 947 проваджень, у 2018-му – 6 334). Але маємо для вас й хорошу новину: лише невелика частина цих переслідувань завершується направленням обвинувального акту до суду і ще менша частина витримує судовий контроль. Утім, такі ситуації створюють безліч неприємностей, які можуть значно пригальмувати бізнес-процеси, та в результаті – дорого коштувати власникам бізнесу. Інхаус-юристи на підприємствах – одні з найперших категорій співробітників, над якими висить Дамоклів меч кримінального переслідування. Ще декілька цифр Ми провели ілюстративне дослідження на тему «Наскільки інхаус-юристи беруть участь в кримінальних ризиках?». Під час дослідження ми опитали півсотні керівників юридичних служб великих українських компаній. Ось кілька красномовних показників з того опитування: 95 % керівників юридичних служб брали участь в управлінських рішеннях компанії; 60 % керівників юридичних служб підписували документи з прийнятих управлінських рішень; до повноважень 57,5 % опитаних респондентів входить узгодження фінансових транзакцій компанії; у більшості компаній (57,89%) не передбачений захисний механізм з метою недопущення персональної відповідальності інхауса; у 42,5% опитаних були випадки, коли юрисконсультів залучали до слідчих дій щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю компанії; у функціонал 97,5% респондентів входить робота з ризиками та загрозами компанії. З якими видами ризиків працюють інхаус-юристи? Дослідження продемонструвало такі результати: Неправомірні дії з боку державних органів (95%) Неправомірні дії контрагентів (92%) Незаконні дії конкурентів (74%) Дії співробітників (74%) Рейдерство (39%) На першій лінії захисту Корпоративні юристи перебувають на першій лінії оборони компанії. Правників часто залучають до розробки проектів договорів, первинної документації, розробки бізнес-процесів, проектів податкової оптимізації, абощо. До будь-якої із цих ситуацій інхаус-юриста можна притягнути як співучасника, а то й організатора-ініціатора тієї чи іншої схеми. Особливо, якщо на одному із папірців стоїть підпис цього юриста. Ось такою є об’єктивна реальність. Утім, за своєю природою юрист не має поєднувати адміністративно-розпорядчі функції, які потім винахідливі правоохоронці можуть кваліфікувати як співучасть в економічному злочині. Юрист це та особа, яка готує компанію до того, аби таких проваджень не було. У дещо ліпшій ситуації знаходяться юристи міжнародних компаній, представлених на території України. Адже статус іноземного резидента або неризиковість бізнес-моделі іноді дозволяють міжнародним компаніям зберегти статус-кво перед правоохоронцями. За усталеною практикою міжнародних компаній до супроводження проектів чи вирішення вузькоспеціалізованих завдань залучаються місцеві юристи-спеціалісти з тієї чи іншої галузі права. Адже міжнародники воліють не експериментувати з успішним розвитком проекту та не ставити власну репутацію на кін. Проте, абсолютним імунітетом іноземні резиденти не володіють. І якщо у кримінально-правовій площині виникають труднощі, то захиститися іноземцям в Україні не так легко. У нас досі відсутня спеціальна інституція, яка б ефективно захищала інтереси іноземних інвесторів. Як уникнути небезпечних ситуацій? Порада перша. Існує думка, що юрисконсультам варто вступати в лави адвокатів (поступове запровадження в Україні адвокатської монополії цю думку тільки підсилило), а юридичні служби структурувати у форми адвокатського бюро чи об’єднання. Така думка обґрунтовується тим, що у адвокатів набагато більше прав та гарантій. Дійсно, у такому разі на матеріали юриста буде розповсюджуватися адвокатська таємниця, навіть якщо досьє адвокат буде вилучено, докази здобуті незаконним шляхом вважатимуться непустими. Проте, статус адвоката сьогодні аж ніяк не панацея. Навпаки, в очах правоохоронних органів адвокатське свідоцтво іноді виступає «червоною ганчіркою». А кількість обшуків в адвокатських офісах за останні декілька років тільки підтверджують цей факт. Порада друга. До великих угод та проектів варто залучати зовнішніх юридичних консультантів. Вузька спеціалізація зовнішнього радника допоможе передбачити ширше коло ризиків ще й до їх виникнення. Окрім того, варто їх залучати при підготовці відповідей на запити регуляторних та правоохоронних органів. Порада третя. Створіть максимально нецікаву та незрозумілу для правоохоронців структурну бізнес-модель. Хоча складна бізнес-модель і не стане запорукою успіху, але дозволить компанії заощадити час для того, аби оговтатися, акумулювати сили і розробити план контратаки. Порада четверта. Використовуйте у своїй роботі новітні інструменти. Перехід на електронний документообіг, зміна форми візування документів та запровадження електронного процесу погодження – усі ці елементи допоможуть у протистоянні з силовиками. Уся важлива інформація має «бути в хмарі», а комп’ютери експерти радять використовувати лише як друкарські машинки. Потрібно залишати якомога менше інформаційних слідів, і це неважко при сучасному розвиткові технологій. Порада п’ята. Дотримуватися слід не тільки інформаційної гігієни, а й гігієни ділової кореспонденції. Відповідаючи (і не тільки в пошті, а й будь-якому месенджері) колезі чи контрагенту варто пам’ятати, що будь-яка ваша переписка може стати доступною третій особі. А подаючи правову інформацію потрібно вказувати посилання на судову практику, норми законодавства та роз’яснення контролюючих органів. Порада шоста. Будьте пильними. Як свідчить статистика, найбільша кількість проблем надходить з боку податкових органів. Отже, у юридичній службі має бути професіонал з податкового права. Варто пам’ятати, що більшість проблем у компанії відбуваються через кадри – тому ними також потрібно опікуватися. Але це вже задача служби безпеки, а не юриста. Резюмуючи підкреслимо, що юрист перебуває на передовій захисту компанії від тиску правоохоронців чи спроб рейдерських захоплень, він захищає від переслідувань і топменеджмент, інші органи управління, проте має подбати й про власний захист. Усі компоненти управління, ризиків та комплаєнсу мають працювати злагоджено – як єдиний організм. І тільки тоді можна буде уникнути переслідувань, або позбавитися їх з мінімальним втратами. Варто пам’ятати, що навіть найфаховіший юрист не може бути професіоналом в абсолютно всіх галузях права та з усіх юридичних питань. У разі виникнення незнайомих та ризикових викликів варто не зволікати та залучати до роботи зовнішніх радників, які мають успішний досвід і високу експертизу саме в таких справах. Автор: Тетяна Андріанова, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», СЕО Nota Group Джерело: https://eba.com.ua/uchast-inhaus-yurysta-v-kryminalnyh-ryzykah-biznesu-yak-ne-staty-spivuchasnykom/

Передати на аутсорсинг сьогодні можна безліч видів операційної діяльності компанії. Розвиток технологій та можливості, до яких підштовхнула пандемія, прискорили цей процес. Спілкуватися з клієнтами можуть зовнішні кол-центри, забезпечувати той чи інший сервіс – сторонні компанії, виконувати певні види робіт довіряють фрилансерам, а певні завдання – консалтинговим компаніям. Проте деякі види діяльності бізнес не завжди готовий віддати в чужі руки. Зокрема, щодо бухгалтерії завжди виникають питання і дуже ретельно зважуються ризики. Чи вигідно користуватися такими послугами та наскільки безпечно віддавати бухгалтерію на аутсорс, розповів порталу Mind керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Дмитро Рибальченко. Іноземні підприємці вже давно визначилися: віддають перевагу спокійному веденню основної діяльності, а ведення податкового та бухгалтерського обліку – професіоналам. У Європі 86% компаній малого та середнього бізнесу користуються послугами аутсорсерів, у США – 92%, а в Ізраїлі ще більше – 96%. В Україні ж, незважаючи ні на що, поки більшість компаній мають у штаті власних бухгалтерів. Проте останні роки з огляду на нестабільну економічну ситуацію та постійну зміну умов ведення бізнесу дуже активно формується ринок бухгалтерського аутстафінгу та аутсорсингу. Спочатку визначимося «що є що» та розглянемо переваги та недоліки кожного з підходів. аутсорс (від англ. «оutsourcing») – передача підряднику непрофільних функцій компанії; аутстаф (від англ. «оutstaffing») – використання послуг позаштатних працівників; інхаус (від англ. «іn house» ) – внутрішній відділ у компанії (не плутати з дистанційною роботою з дому (!). Інхаус Традиційно ведення бухгалтерського обліку компанії виконує штатний працівник або ж цілий відділ. Це звично та зручно. До того ж керівник може ставити бухгалтерському відділу специфічні доручення. Проте зазвичай достеменно оцінити якість професійних знань, а також людські якості людини, яку винаймають на роботу, неможливо. Тож іноді в бухгалтерській роботі можуть бути помилки. Іноді вони мають чималі фінансові наслідки – штрафи та необхідність аудиту. Ускладнює роботу бухгалтерів і законодавство, яке дуже часто змінюється. Робота кваліфікованого та досвідченого бухгалтера коштує досить дорого. Крім того, компанія має витрачати гроші на обладнання робочого місця, оновлення спеціалізованого бухгалтерського програмного забезпечення, а також турбуватися про регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації для штатних працівників. Тож іноді супутні витрати на бухгалтерію складають чи не половину зарплатного фонду штатних співробітників відділу. Аутстаф Цей вид бухгалтерських послуг передбачає формальне звільнення штатних співробітників і одночасне працевлаштування до аутстафінгової компанії. При цьому робоче місце та обов’язки працівників можуть не змінюватися. Фактично вони продовжать виконувати доручення свого ж попереднього керівника. Аутстаф – дозволяє головній компанії скоротити кількість штатних одиниць без втрати кваліфікованих кадрів, а також мінімізувати податкові навантаження у середньому на 20% через скорочення кадрових служб та відсутність штрафів з боку контролюючих органів. Разом із тим така форма співробітництва не завжди задовольняє персонал, адже він  працевлаштований в одній компанії, а працює в іншій, яка існує фактично на папері. Аутсорс Бухгалтерський аутсорсинг – часткова або повна передача повноважень бухгалтерії сторонній компанії, яка спеціалізується на наданні послуг бухгалтерського обліку. Тобто при використанні аутсорсингу купується послуга, а не праця фахівців. Перехід на аутсорс дає можливість компанії, по-перше, зосередитися на основному бізнесі, по-друге, підвищити якість бухгалтерського обліку та звітності, по-третє, знизити кількість персоналу та скоротити витрати при відсутності активної діяльності. Фірма, яка користується послугами аутсорсингової компанії, завжди розуміє яку послугу й у якому обсязі замовляла, скільки це коштує і що отримає в результаті. Ринок бухгалтерського аутсорсингу в Україні лише формується. Але вже на теперішній час його загальний обіг сягає $10 млн. Основний попит на такі послуги забезпечують підприємства малого бізнесу з невеликим штатом співробітників, підприємства, які не мають постійного офісу з невеликим документообігом. Великий бізнес в Україні поки дуже обережно ставиться до аутсорсингових послуг: здебільшого ними користуються підприємства з іноземним капіталом або йдеться про невеликі аутсорсингові контракти. Одна з причин – в Україні дуже мало національних аутсорсингових компаній, які можуть запропонувати послуги міжнародного рівня та належний рівень захисту інформації. Поки на ринку переважають невеликі приватні компанії. Стримує збільшення кількості бухгалтерських аутсорсингових компаній і велика частка тіньового бізнесу в Україні. Адже цільова аудиторія аутсорсерів –  виключно «білий» бізнес. Кому підходить бухгалтерський аутсорс?  стартапам – оскільки їхні керівники повністю занурені у бізнес-процеси і не можуть розпорошуватися на супутню діяльність; іноземним підприємствам – власники яких не дуже хочуть вникати в тонкощі іноземного законодавства; мініфірмам – де винаймати штатного бухгалтера невигідно, а користуватися послугами фрілансерів ненадійно; холдингам – у в яких на аутсорс передається частина бухгалтерських справ чи окремі напрями; компаніям зі специфічною діяльністю – де бухгалтерський облік потребує вузькопрофільних знань; сезонному бізнесу – адже йому невигідно утримувати бухгалтерію поза активним періодом роботи; компаніям із кількома співзасновниками – задля забезпечення «прозорості» бухгалтерії. Крім того, час від часу виникають ситуації, коли послуги аутсорсингу стають життєво необхідними. Наприклад, коли ваш бухгалтер раптом звільнився, аудит виявив системні помилки у веденні бухгалтерського обліку, бухгалтер «попався» на фінансових махінаціях, контрагенти скаржаться на помилки тощо. Кому категорично не підходить зовнішній бухгалтер? Є низка причин, які роблять використання аутсорсингу недоцільним. Це: консервативне керівництво компанії; специфічні вимоги до бухгалтерського обліку; коли деякі процеси регулюються в ручному режимі; коли бізнес працює в «тіні» або ж частина угод проходить через технічні фірми. Розвиток бухгалтерського аутсорсингу – перспектива найближчих 10 років. Але треба врахувати, що саме в цей  час розвиватиметься й цифрова автоматизована та роботизована  бухгалтерія, хоча, на нашу думку, в осяжному майбутньому штучний інтелект повністю замінити мозок кваліфікованого бухгалтера не здатен. Автор: Дмитро Рибальченко, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20227621-yak-rahuvatimemo-koli-mozhna-peredati-buhgalteriyu-v-chuzhi-ruki

В грудні 2021-го Україна святкуватиме почесний ювілей Кодексу законів про працю (КЗПП) ― йому виповнюється 50 років. Прийнятий ще Верховною Радою УРСР він непогано врегульовував тодішні трудові правовідносини орієнтовані на соціалістичні цінності та «соціальну справедливість». Та чи є Кодекс актуальним тепер, у період ринкової, креативної та інноваційної економіки, високої бізнесової конкуренції, зрештою у період викликів, пов’язаних з пандемією та паралізацією бізнес-активності практично в усьому світі? Чи відповідає КЗПП потребам фрілансерів та інших нових категорій працівників? Чи повною мірою врегульовує дистанційний, віддалений режим роботи? Авжеж, ні. Об лібералізацію трудових відносин зламали списи не один склад парламенту. А прийняття Трудового кодексу, який би відповідав потребам часу, стало завданням-утопією для багатьох політичних сил. Тож народні обранці вирішили піти легшим шляхом: замість капітального ремонту законодавства про працю, вдатися до косметичного лагодження. 16 квітня 2021 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» № 5388. Ініціатором цього документу виступив Кабінет Міністрів України. Основна мета ініціативи ― лібералізація, дебюрократизація трудових відносин, спрощення ведення бізнесу. Законопроєктом пропонується внести зміни до КЗПП та Законів України «Про відпустки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Перша і найважливіша риса законопроєкту № 5388 ― це пропозиція замінити низку імперативних норм (мовляв роботодавець повинен зробити) на так звані уповноважувальні норми (надають роботодавцям свободу розпоряджатися своїми правами, однак не зобов’язують їх реалізовувати). Особливо це стосується норм про взаємовідносини з профспілками. Взагалі, інститут профспілок у тому вигляді, в якому він діє зараз, не відповідає ані вимогам часу, ні європейським зразкам. У зв’язку з цим, проєктом передбачається обмеження повноважень профспілок в частині погодження, надання дозволів на графіки змінності та відпусток, дозволів на перенесення відпусток, на надурочні роботи, роботи у вихідні дні, на розірвання трудового договору з членом профспілки, абощо. Тобто усі ці моменти мають визначатися трудовим договором між роботодавцем і працівником, а також (у разі потреби) визначатися внутрішніми документами компанії та погоджуватися з профспілковими представниками. За законопроєктом № 5388, трудовим договором має визначатися час початку і закінчення перерви, другий вихідний день (першим загальним вихідним днем є неділя), виняткові випадки залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні та інше. У певних випадках, працівник та його роботодавець можуть передбачити додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, а також інші умови. У разі прийняття цього законопроєкту, магазинам, театрам, музеям, підприємствам з обслуговування населення не доведеться погоджувати вихідні дні з місцевими радами. Відповідну статтю (68) КЗПП пропонується виключити. Інша важлива новація ― конкретизується такий вид трудового договору як строковий договір, що укладається на визначений строк (але не більше ніж на п’ять років). Законопроєктом № 5388 передбачаються особливості укладання строкового трудового договору. Зокрема, такий договір може укладатися: для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи; на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою; для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха чи епідемій; з працівниками патронатної служби; з творчими працівниками ЗМІ, кінематографії, театрів, концертних організацій, цирків; за ініціативою працівника. Цей перелік не є вичерпним. Що цікаво, за проєктом у строковому договорі можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення. Окрім того, законопроєктом пропонується суттєво оптимізувати Главу ІХ КЗПП, яка стосується матеріальної відповідальності працівників. Пропонується ввести такий маркер як пряма дійсна майнова шкода, заподіяна працівником компанії внаслідок порушення трудових обов’язків. Що таке пряма дійсна майнова шкода? Автори законопроєкту дають відповідь на це питання. Це коли працівник втратив, погіршив або знизив вартість майна компанії, у якій він працює, а також витрати, які компанія (підприємство, установа, організація) понесла на відновлення пошкодженого працівником майна, придбання втраченого майна чи інших цінностей – що сталися внаслідок порушення працівником умов трудового договору. Також зазначається, що матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності вини. Працівник вважається невинним, якщо: під час виконання трудових обов’язків він чітко дотримувався умов, визначених трудовим договором; він діяв за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності. Окрім того, працівник не може нести матеріальну відповідальність за заподіяну пряму дійсну майнову шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Звісно, цей документ не охоплює абсолютно усіх забюрократизованих процесів, з яким зіштовхується бізнес під час трудових відносин з працівниками. Але цей проєкт ― значний крок уперед до приведення трудового законодавства до здорового глузду. Щоправда, наразі складно оцінювати строки його прийняття, ймовірно, ця ініціатива стане відмінним подарунком до 50 літного ювілею КЗПП. Отже, проєкт № 5388 містить чимало позитивних аспектів, які допоможуть спростити ведення трудових питань бізнесом, оптимізувати паперову роботу, позбутися надмірних формальностей і бюрократизму. Щоправда, на даному етапі розробки ініціативи не вбачається підстав для висновку про те, що проєкт якось послабить тиск на бізнес з боку Державної служби України з питань праці. А без дієвих механізмів упередження численних перевірок – досягти справжньої оптимізації трудових взаємовідносин – буде складно. Автор: Яна Декусар, керівник HR-департаменту Nota Group Джерело: https://eba.com.ua/liberalizatsiya-gryade-zminy-do-zakonodavstva-pro-pratsyu-mayut-na-meti-sprostyty-vedennya-biznesu/

Політики корпоративної безпеки на підприємствах будь-якого рівня і форми власності – це біблія сучасності. Це надійні запобіжники не тільки від зовнішніх загроз (рейдерських атак, візитів правоохоронних та контролюючих органів через співпрацю з «ненадійними» контрагентами), а й внутрішніх (корпоративного шахрайства, незаконних «маневрів» ТОП-менеджменту, абощо). Якщо ви не приділяєте належної уваги корпоративній безпеці – ваш бізнес приречений. І ось чому. Три кита, на яких базується робота з ризиками та загрозами бізнесу – це упередження фінансових і репутаційних втрат; захист активів та інформації; збір інформації для ухвалення управлінських рішень. Це ті основні фактори, попіклувавшись про які можна отримати превентивну пігулку від величезної кількості проблем у компанії. Хто ж має цим займатися? Хибною є думка, що безпека бізнесу – це виключно зона відповідальності служби безпеки. Адже правильне налаштування бізнес-процесів, ефективне структурування бізнесу та передбачення усіх можливих запобіжників – це ті стратегічні рішення, які належать до компетенції власників та керівників компаній. Одним із елементів корпоративної безпеки є внутрішня розвідка, тобто перевірка на благонадійність контрагентів та партнерів, а також кандидатів при працевлаштуванні. Фактично, це перший компонент, за яким слідує цілий ланцюжок заходів направлених на корпоративну безпеку. Наша компанія організувала дослідження серед юристів бізнесу, результати якого засвідчили, що інхауз-юристи активно застосовують у своїй роботі інструменти внутрішньої розвідки. Так, 57,5 % юристів відповіли, що досить часто використовують результати корпоративної розвідки, 35 % респондентів засвідчили, що рідко використовують, а 7,5 % – ніколи. Як бачимо, відсоток тих, хто не зовсім використовує корпоративну розвідку – теж доволі високий. Половина опитаних з останньої групи послалася на те, що ці питання не належать до функціоналу юриста. З результатів дослідження також випливає, що збирають розвідувальну інформацію: юридичний департамент (такий пункт обрало 45% респондентів), служба безпеки (34% респондентів), зовнішній партнер (5%). З якою метою використовуються результати корпоративної розвідки? Проаналізувавши усі відповіді, можна виділити наступні найпопулярніші аспекти: для оцінки ризиків взаємодії з контрагентами на переддоговірному етапі, моніторингу платоспроможності поточних бізнес партнерів, моніторингу перспективи судових проваджень, перевірки кандидатів при прийомі на роботу, збору інформації з виявлення/розслідування корпоративного шахрайства. В інформаційну епоху релевантні джерела для збору інформації жодних труднощів не складають. Широкої популярності набувають системи, які шляхом аналізу відкритих баз даних генерують величезні обсяги інформації, систематизують її та «видають» за запитом користувача. Серед них YouControl, Vkursi Pro, OpenDataBot та багато інших. Звісно, можна не вдаватися до таких «інформаційних агрегаторів», а самостійно моніторити загальнодоступні державні реєстри та вишукувати необхідну інформацію. Для збору інформації також можна застосовувати бази даних зовнішніх підрядників, доступ до яких зазвичай є платним. Утім, можливості для пошуку інформації у Всесвітній павутині є воістину безмежними. Розглянемо дві категорії партнерів та «чек-ліст», який треба перевірити в рамках корпоративної безпеки. Перша категорія – потенційні бізнес партнери. Прості заходи перевірки допоможуть з’ясувати: Статус юридичної особи Фінансове становище компанії, стан активів Наявність необхідних ліцензій і дозволів Достатність повноважень підписанта Податкові ризики Судові/виконавчі провадження Санкційні списки Репутаційний скоринг Афілійованість (наявність пов’язаних у певному сегменті осіб) Але якщо ви замислилися про перевірку свого контрагента з яким ваші ділові стосунки уже тривають, то в «чек-ліст» варто внести такі досліджувальні маркери: Негативну динаміку фінансового стану Приховане припинення діяльності шляхом зміни директора, засновника, юридичної адреси, абощо Виникнення податкового боргу, заборгованості перед державним бюджетом Виведення активів Судові (кримінальні провадження) Про різноманітні розвідувальні методи не варто забувати навіть у разі виникнення суперечки з партнером по бізнесу. Перш ніж одразу йти до суду, варто оцінити судові перспективи. Зокрема, з’ясувати фінансовий скоринг компанії-опонента, наявність активів (явних і прихованих), наявність і статус виконавчих проваджень, визначити необхідність забезпечувати позивні вимоги. Моніторити варто не тільки партнерів, а й інвестиційні проекти (які зазвичай супроводжуються великими фінансовими ризиками). У цьому контексті варто подбати про перевірку належності активів заявленим власникам, історію активу, переходи права власності, «чистоту» активу (обтяження, поточні зобов’язання, довгострокову оренда, абощо), судові провадження, а також спрогнозувати можливі претензії у майбутньому. Моніторинг стану власних активів має зводитися до роботи з державними реєстрами. Незайвим буде перевірити найманого працівника на предмет достовірності даних, зазначених кандидатом в резюме (біографічні дані, дійсність паспортних даних, ідентифікаційного коду, освіти, досвіду та стажу роботи), судимості, виконавчих проваджень, кримінального минулого, кредитної історії, перебування в національних і міжнародних санкційних списках, наявність очевидного чи прихованого власного та афілійованого бізнесу в тому ж сегменті, ділові або особисті заявки з конкурентами компанії, а також репутаційні ризики (оточення і зв’язки, профілі в соціальних мережах, сфера інтересів, хобі). Варто бути пильними щодо нових співробітників, адже особливої популярності зараз набуває корпоративний шпіонаж. Внутрішнє шахрайство – це ще один удар у спину по зовнішнім процесам в компанії, окрім того, воно може підірвати довіру до колективу. Упередити це негативне явище зможе запровадження та моніторинг внутрішніх політик і комплаєнсу. Не нехтуйте такими можливостями. До якого б аспекту діяльності ви не застосовували елементи корпоративної безпеки, варто пам’ятати головне: хто попереджений – той озброєний. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group, голова комітету корпоративної безпеки групи компаній «Октава», член правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України Джерело: https://business.ua/uk/node/11848

У 2020-2021 роках значно підвищилась законотворча активність представників КМУ та ВР України щодо діджиталізації та унормування всіх сфер взаємодії держави та бізнесу з фізичними особами. З огляду на це, особливо чутливим є питання захисту персональних даних громадян України. Ця проблема не нова для Європейського Союзу та інших країн світу. Зокрема, свого часу чималого розголосу вже набули відомі гучні кейси щодо застосування багатомільйонних санкцій, передбачених Регламентом Європейського парламенту і Ради Європи про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних від 27.04.2016, більш відомого як GDPR, який вступив в силу у травні 2018 року (далі – "Регламент"). Зараз ми не будемо зупинятися, що є персональними даними та які процеси включає обробка таких даних. Чи справді ваші дані персональні Натомість в цій статті хотілось б звернути увагу, як і коли застосовується Регламент, який хоч і прийнятий в Європі, але розповсюдив свою дію на територію інших держав, аргументуючи, в першу чергу, тим, що забезпечує захист персональних даних своїх громадян. Україна, в свою чергу, в рамках асоціації з ЄС, взяла на себе, поміж інших, зобов’язання щодо забезпечення захисту даних. Отже, всі українські компанії, які мають намір працювати та продовжити співпрацю з європейцями, щоб убезпечити себе від значних штрафних санкцій, вимушені відповідати вимогам Регламенту в тих випадках, які до них застосовні. Регламент розповсюджується на той бізнес, який обробляє персональні дані європейців на території ЄС незалежно від його основного місця реєстрації. Компанія може бути зареєстрована в Україні, але пропонувати товари через свій сайт широкому колу осіб з використанням технологій щодо відстежування та дії користувачів на сайті, локацію користувачів сайту, реєстрація облікового запису користувачів через сайт, або безпосередньо онлайн продаж товарів. Отже, у випадку ведення діяльності, орієнтованої на ринок Європи, існує велика ймовірність підпадати під вимоги, встановленні Регламентом щодо обробки персональних даних європейських суб’єктів даних. Щоб більше зрозуміти, в яких випадках виникає законодавча потреба відповідати вимогам Регламенту, варто звернутись до практичних рекомендацій Європейської ради із захисту даних. По-перше, Регламент розповсюджується на компанії, які мають свій осередок в Європі через представництво, філіал, або іншу організаційну форму, тобто відповідати за територіальним принципом (establishment). По-друге, Регламент розповсюджується на компанії, які можуть і не знаходитись в Європі, але здійснюють таргетування суб’єктів даних, так би мовити "критерій націлювання" щодо суб'єктів даних, які перебувають у Союзі. Застосування цього критерію може бути викликано двома різними та альтернативними видами діяльності, що здійснюються контролером (з точки зору українського законодавства – володілець персональних даних) або процесором (з точки зору українського законодавства – розпорядник персональних даних), а саме здійснення моніторингу поведінки суб’єктів даних та/або надання пропозицій щодо товарів та послуг в країни ЄС. Європейська рада із захисту даних рекомендує подвійний підхід: спочатку визначити чи відбувається обробка персональних даних, а потім визначитися чи стосується вона пропозицій товарів та послуг, або моніторингу поведінки. Під наданням пропозицій товарів та послуг розуміється будь-яка маркетингова, рекламна діяльність спрямована на аудиторію ЄС. В той же час це може бути застосування пошукових систем компанією, щоб полегшити доступ до її сайту для споживачів в ЄС. Міжнародний характер діяльності компанії або згадка про міжнародну клієнтурі, що складається з клієнтів, які проживають в різних країнах-членах ЄС буде слугувати критеріями, за яких Регламент буде розповсюджуватись на таку діяльність такої компанії. Це дуже широкий спектр діяльності: соцмережі, туристичні фірми, готельний бізнес, медичний бізнес, страхування, всі фінансові структури, онлайн-майданчики, електронна комерція і цей список можна продовжувати ще дуже довго. Стосовно діяльності з обробки, яку можна вважати моніторингом, спочатку потрібно визначитись із наступним. Чи є фізичні особи об’єктами відстежування в інтернеті, у тому числі, чи може мати місце подальше використання методик опрацювання персональних даних, що складаються з профайлінгу фізичної особи, зокрема для прийняття рішення щодо неї або нього чи для проведення аналізу, або передбачення її або його особистих переваг, поведінки чи ставлення. Тобто, до уваги береться мета відстеження та способи опрацювання. Не дивлячись на те, що Регламент стосується виключно моніторингу поведінки шляхом відстеження людини в інтернеті, Європейська рада із захисту даних вважає, що відстеження через інші типи мережі або технології, що включає особисті дані, також повинні братись до уваги. Таким чином, під моніторингом розуміється онлайн-відстеження за допомогою файлів cookie або інших методів відстеження, поведінкова реклама, геолокаційні заходи, зокрема, в маркетингових цілях, огляди ринку та інші поведінкові дослідження, засновані на індивідуальних профілях, фізичне відстеження через відеокамери. Отже, з аналізу вище зрозуміло, що діяльність українських компаній може вимагати впровадження вимог Регламенту та бути GDPR-compliant. Поступово компанії починають усвідомлювати необхідність впровадження GDPR. Особливо відкриті в цьому питанні ті, хто давно працюють з європейськими ринками. Мотиви прості – в першу чергу це репутація, завдяки якій вони далі зможуть рухатися і підкорювати ЄС. Одним із основних запитань, які виникають у бізнесу з цього приводу, скільки буде коштувати впровадження вимог Регламенту. Насправді витрати не настільки великі, як здається на перший погляд. Мінімальний план дій може виглядати так: IT-фахівці повинні забезпечити технічні заходи, на кшталт системи шифрування даних і псевдонімізаціі. Таким чином, забезпечується захищеність даних від витоку і пошкоджень. Юридична команда повинна розробити організаційні заходи, у вигляді розробки та впровадження документації. Це, в першу чергу, побудова політики конфіденційності, щоб співробітники розуміли, як працює захист даних і чому необхідно дотримуватися певних правил. Рекомендовано вести реєстр персональних даних. У нього потрібно заносити інформацію про те, які дані збирають, з якою метою, де їх зберігають, скільки і як обробляють. Це значно спростить життя, в разі звернень користувача або наглядового органу. Особливу увагу варто приділити договірним взаємовідносинам з контрагентами. Коли їм передаються дані, в договорі необхідно прописати правильні формулювання, розподілити зобов'язання сторін і чітко вказати, хто за що несе відповідальність. Також важливо проводити тренінги для відповідальних осіб, які працюють з персональними даними. Вони повинні розуміти, як вести себе в разі звернення користувача і яку інформацію можна надавати. В той же час, якщо не впровадити організаційних та технічних заходів, фінансові витрати можуть бути занадто значними. Регламент встановив відповідальність у вигляді адміністративних штрафів сумою до 10 млн євро або 2% від загального глобального річного обігу за попередній фінансовий рік за порушення, серед інших, обов'язків контролера та процесора, та 20 млн євро або, у випадку підприємства, до 4% від загального глобального річного обігу за попередній фінансовий рік, залежно від того, яка сума є вищою, за порушення, серед інших, основних принципів опрацювання та прав суб'єктів даних. І тенденція йде на збільшення, тому що, чим більше суб'єкти даних інформуються та ознайомлені зі своїми правами, тим більше вони вимагають їх дотримання, а в іншому випадку звертаються до оскарження. І практика доводить, що їм це успішно вдається. Наразі, профільними робочими комітетами ВРУ розпочинаються публічні обговорення нового законопроєкту про захист персональних даних, яким будуть також впроваджені вимоги Регламенту, а штрафи за порушення встановлені у мільйонах в гривні. Тому, на мій погляд, в Україні жорсткі заходи щодо збереження даних українців скоро запрацюють на законодавчому рівні, і тоді їх дотримуватись доведеться всім без винятків. Автор: Олена Колченогова, керівник практики захисту персональних даних Nota Group, віце-президент Асоціації Digital Ukraine, сертифікований DPO Джерело: https://www.epravda.com.ua/columns/2021/04/14/672997/

Реагування на прояви недобросовісної конкуренції — одне із пріоритетних завдань для Антимонопольного комітету України (АМКУ). Одним із найпоширенішими порушеннями у сфері недобросовісної конкуренції є неправомірні дії передбачені статтею 4 (неправомірне використання позначень) та статтею 15¹ (поширення інформації, що вводить в оману) Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (Закон). Проілюструємо ситуацію з використанням статистичних даних. За підрахунками АМКУ, у 2019 році органами Комітету було припинено 168 порушень Закону. Сума накладених штрафів склала 9,3 млн грн. Із 168 — 141 порушення (84%) стосується статті 15¹ Закону. У 2018-му статистика особливо не відрізнялася. За даними АМКУ, органами Комітету було також припинено 168 порушень Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», із них 132 за статтею 15¹. Судова практика України однорідністю похизуватися не може. З одного боку у цьому є певний позитив для правників, адже з багатьох варіантів позицій вони можуть обирати прийнятну і посилювати її власними аргументами. Але з іншого — це аж ніяк не добре для бізнесу, бо така непрогнозованість судового розгляду може загрожувати чималими штрафами. І стаття Закону, про яку мова піде далі, небезпечна ще й тим, що окрім багатотисячного штрафу АМКУ виробника ймовірно зобов’яжуть вилучити продукцію, яка потрапила у поле зору антимонопольного контролера, з обігу. А це завдасть суттєвого удару по бізнес-процесах суб'єкта господарювання. Аби не бути голослівними давайте проаналізуємо судову практику щодо правозастосування статті 15¹ Закону, та її ризики для бізнесу. Орієнтир на Верховний За фабулою статті 15¹ Закону, неправомірним поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Також в Законі перелічується, які саме відомості можна вважати інформацію, що вводить в оману. Орієнтиром у цій категорії справ є постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 910/23000/17. Тоді Велика Палата дійшла висновку, що для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як недобросовісної конкуренції необов`язково з`ясовувати настання наслідків комерційної діяльності у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, настання інших відповідних наслідків. «Достатньо встановити сам факт вчинення неправомірних дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція», — резюмує Суд. Ігристе загралося За недобросовісну конкуренцію було покаране підприємство Н. Зокрема органи АМК (рішення №-№ 503-р, 544-р) констатували, що виробник поширив на контретикетках товару – вин «ШАМПАНСЬКЕ УКРАЇНИ БРЮТ» невизначеному колу осіб інформацію, що вводить в оману: «використовується виноград італійського походження», а також зазначили на товарі прапор Італії. Це, на думку органів АМК, може вплинути на наміри споживачів придбати пляшку саме такого шампанського. На підприємство Н. накладено штраф у розмірі 51 500 грн. Але це ще не все. Окрім того, було визнано, що підприємство порушило статтю 15¹ Закону: на контретикетках вин «САЛЮТЕ АСТІ ВИНО ІГРИСТЕ СОЛОДКЕ БІЛЕ» була використана інформація, що вводить в оману: «від італійських виробників з П'ємонту», «використовується виноград італійського походження». За це порушення компанія оштрафована на 794 720 грн. Та більше, підприємство Н. зобов’язане припинити неправомірну комерційну діяльність. Рішення органів АМК оскаржувалися у судовому порядку (справа № 910/15594/18). Рішенням Господарського суду міста Києва від 5 березня 2019 року у позові відмовлено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 7 липня 2020 року рішення в частині вищезазначених санкцій залишено в силі. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (КГС ВС) скасував постанову апеляції (щоправда з процесуальних питань) та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Великий брат дивиться Бізнесу варто пам’ятати, що «конкурентний регулятор» може й не чекати, коли хтось поскаржиться на ті чи інші порушення, а й проявити ініціативу. Саме так розпочалася справа № 1-26.115/61-2017 за ознаками вчинення ПрАТ «Миколаївмолпром» порушення досліджуваної статті. АМКУ не сподобалося обраний спосіб викладення деякої формації, що може вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання (замовлення) робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. За результатами розгляду справи «Миколаївмолпром» був оштрафований на 68 тис. грн. Очевидно, «Миколаївмолпром» оскаржив рішення органу АМК у судовому порядку. Постановою КГС ВС від 2 червня 2020 року рішення Господарського суду Миколаївської області та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції (справа № 915/1889/19). 11 листопада 2020 року Господарський суд Миколаївської області задовольнив позов, а рішення органу АМУ визнав недійсним. Але «Миколаївмолпрому» відкорковувати шампанське ще рано — територіальне відділення АМКУ знову ініціювало апеляційний перегляд цієї справи — суд відкрив провадження на початку цього року. Лікер «ударив» в голову Порушення статті 4 та статті 15¹ Закону були установлені в діях ТОВ «Котнар-М». Зокрема, органами АМК було констатовано використання без дозволу міжнародної компанії «R&A BAILEY & СО» товару – лікерів під позначенням «O'DAILYS», назви та оформлення етикеток, які є схожими на назву та оформлення етикеток лікерів «BAILEYS». Порушення статті 15¹ Закону полягали у поширенні на товарі інформації, що вводить в оману. Зокрема, на контретикетці лікеру «O'DAILY ORIGINAL» вказувалося, що до його складу входить аромат «Ірландський», щоправда компанія не надала підтверджень про приналежність цього аромату саме до Ірландії; на етикетках лікерів «O'DAILY» розміщувалися позначення «CHOCOLATE», «HAZELNUT» у найменуваннях лікерів «O'DAILY CHOCOLATE» та «O'DAILY HAZELNUT», тоді коли складі лікеру відсутні такі компоненти. За порушення у цих частинах компанія оштрафована на 150 тис. грн (рішення № 647-р). ТОВ «Котнар-М» оскаржив рішення органу АМК в судовому порядку (справа № 910/17440/19). Спочатку суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, але Північний апеляційний господарський суд скасував цю ухвалу, і направив справу до суду першої інстанції. 1 грудня 2020 суду Господарський суд міста Києва погодився із висновками органу АМК, що споживачі могли придбати та використовувати товар внаслідок ознайомлення з інформацією на етикетках, вважаючи, що у складі зазначених продуктів присутні такі компоненти, як шоколад, лісовий горіх, у той час як насправді в цій продукції присутні лише їхні аромати. За результатами розгляду справи у задоволенні позову було відмовлено повністю. З «Котнар-М» пов’язана також інша справа. У рішенні органу АМК № 648-р йдеться про те, що під час комунікації справи про недобросовісну конкуренцію, «Котнар-М» тричі надав Комітету недостовірну інформацію: за порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Комітетом було застосовано штраф у розмірі 136 тис. грн за кожне з трьох порушень (разом 408 тис грн). Ця справа також набула судового продовження і наразі досягнула апеляційної інстанції (справа №910/17441/19). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Котнар-М» залишено без задоволення; рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в позові, — без змін. Панацея від коронавірусу Торік ця справа наробила чималого галасу. На початку пандемії коронавірусу в інтернеті була поширена інформація про те, що лікарський засіб «Протефлазід» від «Екофарм» може застосовуватися під час лікування або профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARs-СоV-2. Щоправда належне обґрунтування — офіційні рекомендації Міністерства охорони здоров'я України щодо його застосування для лікування та/або профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, — було відсутнє. Така рекламна діяльність не просто збурила суспільство, а й зацікавила АМКУ. 10 липня 2020 року АМКУ визнав ТОВ «Науково-виробнича компанія «Екофарм» винним у порушенні статті 15¹ Закону і оштрафував на величезну як для такої категорії справ (але з огляду на широкий суспільний резонанс) суму на 3 210 464 грн; «Екофарм» було зобов’язано припинити порушення (рішення № 430-р). Рішення АМКУ було оскаржене до суду. У рішенні Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2020 року йдеться, серед іншого про те, що лікарі не позбавлені можливості самостійно дати оцінку фармакологічним властивостям товару та оцінити ефективність препарату для пацієнта. А враховуючи те, що цей препарат є рецепторним, виключається можливість населення придбати та використовувати його на власний розсуд. Суд першої інстанції позов «Екофарм» задовольнив повністю — визнав недійсним та скасувати оспорюване рішення АМКУ. 15 лютого 2021 року у цій справі Північним апеляційним господарським судом відкрите апеляційне провадження. Отже, боротьба триває. Дві великих різниці Рішенням органу АМК ТОВ «Ново-Водолажський масло-жировий комбінат» оштрафовано на 250 тис. грн, а його дії визнані порушенням статті 15¹ Закону. Зокрема, порушення полягало у повідомленні до 2019 року невизначеному колу осіб на споживчих етикетках продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» неправдивих відомостей щодо назви товару (твердження «Оцет»). Таке рішення «конкурентного ревізора» було оскаржене до суду (справа № 910/450/20). Посилаючись на необґрунтованість позову, Господарський суд міста Києва 19 червня 2020року у його задоволенні відмовив. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи свою постанову КГС ВС звернувся до усталеної практики Верховного Суду (про яку ми згадували на початку статті). ВС погодився з думкою місцевого господарського суду про те, що з огляду на повноваження органів АМКУ здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені у цій справі обставини, — дійшов неспростовного висновку про відсутність правових підстав для визнання рішення АМК недійсним. А з іншого боку апеляційний суд залишив поза увагою встановлені у рішенні АМК обставини, відповідно до яких оцет та замінник оцту (як би останній не називався), — це різні продукти. З огляду на викладене, як констатував КГС ВС, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та правильне по суті рішення суду першої інстанції, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції зі справи. Замість висновків Отже, як бачимо, мільйонні штрафи АМКУ та подальші тривалі, складні і негативні для бізнесу судові процеси не залишають підстав для сумніву: нехтувати приписами статті 15¹ Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» щонайменше безвідповідально. А також слід ретельно зважувати кожне слово написане у відповідь на звинувачення АМКУ. Але завершити цей матеріал ми хотіли б на позитивній ноті. Замість бонусу. Гаряча путівка до суду До «важковаговиків» у плані суми штрафу можна віднести й це рішення. На 1,5 млн грн було оштрафоване ТОВ «ДЖОІН АП!». Порушення статті 15¹ Закону полягало у повідомленні невизначеному колу осіб неправдивих відомостей щодо залучення авіаперевізників авіаційної компанії «Роза вітрів» та авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» до туристичного продукту «ДЖОІН АП!» в частині здійснення авіаперевезень за напрямками Єгипет та Туреччина у визначений період часу, що могло вплинути на наміри осіб щодо придбання туроператорських послуг «ДЖОІН АП!». «ДЖОІН АП!» оскаржив це рішення АМКУ до суду (справа № 910/9230/19). Пройшовши усі інстанції позивач врешті отримав остаточне рішення Верховного Суду — судова система стала на бік туроператора. У своїй постанові від 11 лютого 2021 року КГС ВС, посилаючись на рішення попередніх інстанцій, зазначив, що висновки Комітету, покладені в основу оскаржуваного рішення, мають переважно імовірнісний характер, оскільки ґрунтуються на зроблених відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах. Колегія суддів ВС констатувала, що попередніми судовими інстанціями надано ретельну і правильну оцінку аргументів (доводів) позивача зі справи стосовно оспорюваного рішення АМК та з'ясовано його невідповідність законодавству, що і стало підставою задоволення позовних вимог та його скасування. Колегія суддів ВС погодилась з правовою оцінкою, здійсненою попередніми судовими інстанціями щодо застосуванням ними норм права. Цей кейс підкреслить: попри негативне рішення Комітету, боротьба має тривати вже у судовій площині. І ця боротьба може виявитися немарною. Автор: Олександр Матросов, керівник судової практики Nota Group

Щойно бізнес почав відтавати від зимового карантину та повертатися до звичного простого режиму, як весняне пожвавлення принесло нову хвилю хворих на COVID-19. Нагадуємо, що з 24 лютого 2021 року Україна повернулася до адаптивного карантину. Регіони поділили на «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону» зони, в яких карантинні обмеження залежать від епідемічної ситуації. Але це не принесло бажаних результатів, і вже на початку весни основні бізнес-регіони України почали «червоніти» і закриватися на карантин. Отже, бізнесу знову доводиться пристосовуватися до обмежень і намагатися вижити за непростих умов. Що можуть зробити роботодавці для поліпшення ситуації і як оформити цей «період простою» найманих працівників, розповіла у статті керівник HR-департаменту Nota Group Яна Декусар. Весна є традиційно високим сезоном для більшості бізнесів в Україні. Але квітень 2021 року став справжнім викликом для сфер, які потрапляють під жорсткі карантинні обмеження, тож перед ними постала необхідність ужити крайніх заходів. І, як би не було сумно, деякі бізнеси будуть вимушені піти, зокрема, на скорочення витрат за рахунок робочих ресурсів, тобто працівників. Допомога потерпілим Нагадуємо, що 9 грудня 2020 року уряд прийняв постанову, якою прописав порядок отримання одноразової матеріальної допомоги застрахованим працівникам, які можуть втратити доходи в разі повної жорстокої заборони сфери їхньої діяльності внаслідок режиму посилення обмежувальних протиепідемічних заходів. Нагадуємо, що на допомогу надається лише застрахованим працівникам бізнесів та ФОП-ам, які за основні мають КВЕДи зі списку статті постанови. Оптимізація ресурсів Незважаючи на те, вдалося чи ні отримати цю разову допомогу, у бізнеса виникає низка непростих питань, пов'язаних з організацією відносин та роботи найманих працівників на час локдауну. Міністерство економічного розвитку і торгівлі, як і раніше, рекомендує роботодавцям розглянути можливість віддаленої роботи й максимально сприяти оформленню працівникам оплачуваних – щорічних відпусток й додаткових відпусток. Розглянемо плюси та мінуси можливих варіантів. Віддалена робота.Практично ідеальний та простий варіант, який за згодою роботодавця дозволить працювати без втрати розміру зарплати. Скорочений робочий день або гнучкий графік.При такому варіанті – у разі працівник отримує оплату за роботу пропорційно відпрацьованому часу. І, хоч такий варіант навряд чи сподобається працівникам, але якщо це допоможе бізнесу вижити у жорсткі часи – цей формат буде достатньо справедливим, адже у працівника у цей період буде можливість використовувати свій вільний час за власним розсудом. Щорічна або додаткова оплачувана відпустка. Але варто пам’ятати, що минулий карантинний режим у більшості працівників уже «забрав» запас оплачуваних відпусток за графіком. Проте є категорії працівників, які можуть оформити оплачувані відпустки поза графіком. Наприклад, жінки, які мають двох і більше дітей у віці до 15 років, а також особи з інвалідністю. Всі інші категорії працівників можуть оформити оплачувану відпустку поза режимом тільки за згодою роботодавця. Відпустка за власний рахунок на період карантину. Трудове законодавство передбачає право працівника піти у відпустку за свій рахунок на будь-який період за згодою роботодавця. І хоч такий варіант звучить дуже кардинально, але це краще, ніж перспектива закриття бізнесу та повна втрата робочих місць працівниками. Такий варіант може бути особливо прийнятний для батьків, яким необхідно доглядати вдома за дітьми – школярами початкових класів. Адже, як відомо, школи також закривають на карантин і питання «дітей без нагляду» у багатьох стоїть гостро. За такого варіанту – за працівником зберігається робоче місце, а ці дні входять до простого стажу, який дає право на щорічну оплачувану відпустку. Як все оформити Питання оплати відпустки й надання інших пільг кожен роботодавець вирішує на свій розсуд. Все залежить від специфіки бізнесу та стратегії повернення до «нормального» режиму після карантину. Лікарняний під час локдауну надається за тими ж правилами, що й для «мирного» режиму. Якщо працівник тимчасово непрацездатний через хворобу, роботодавець не має права її звільнити – ця норма зберігає свою дію і в період карантину. Якщо працівник надасть оформлений у належний спосіб лікарняний лист, це є підставою для надання допомоги за тимчасовою непрацездатністю відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Загалом черговий локдаун ще більш трансформує бізнес, незалежно від видів діяльності. Робочі процеси мають стати гнучкими, максимально діджиталізованими та простими. Якщо нестабільна ситуація не дозволяє тримати фіксований штат постійних працівників, саме час задуматися про перехід на аутсорс неприбуткових підрозділів бізнесу, що надасть можливість отримувати послуги тільки тоді, коли вони актуальні та не б'ють по гаманцю. Автор: Яна Декусар, керівник HR-напрямку компанії Nota Group

Нарешті «інститут податкової амністії» зрушив з мертвої точки. Президент України Володимир Зеленський ініціював законопроєкт, який привідкриває завісу з деталями цього спеціального режиму. Щоправда, розгляд цієї ініціативи в залі «під куполом» буде нелегким завданням, адже уже є декілька альтернативних і суперечливих бачень «податкових амністій», зареєстрованих у Верховній Раді України. Зосередимося на основному законопроєкті — № 5153 від 25 лютого 2021 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», ініційованому Президентом. Спеціальний режим Повне звільнення від відповідальності недоброчесних платників податків (чи, радше, неплатників податків) — занадто велика розкіш для державного бюджету і занадто велика соціальна несправедливість для законослухняних громадян. Тому, природно, що «квиток» на карнавал небаченої щедрості від держави буде платним. Серед іншого, законопроєкт № 5153 передбачає внесення змін до Податкового кодексу (ПК) України. Розділ ХХ «Перехідні положення» ПК України пропонується доповнити новим підрозділом 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб». Це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі грошові активи фізичної особи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування доходів проводиться з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року та передбачає сплату збору за такими ставками: 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні і прав грошової вимоги до резидентів України за визначених умов, а також інших активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні; 9% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових установах за кордоном і прав грошової вимоги до нерезидентів України за визначених умов, а також інших активів (зокрема рухомого і нерухомого майна, майнових і корпоративних прав, фінансових інструментів), що знаходяться (зареєстровані) за кордоном; 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Утім, якщо Державна податкова служба (ДПС) України встановить порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банках чи фінустановах, відсутність документа про підтвердження права вимоги чи інші порушення, передбачається ставка у розмірі 18%. Бути чи не бути Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути: активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і перебувають на території України або за її межами станом на дату подання спеціальної декларації, в тому числі, але не виключно: валютні грошові цінності й іноземна валюта; нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості). Законопроєктом передбачається 4 категорії об’єктів, які не можуть бути об’єктом так званої податкової амністії: Перше — активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення. Але тут передбачена низка винятків із цього правила: ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів); ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; порушеннями у сфері валютного законодавства; порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції за пунктом 12 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; Друге — активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо такого активу за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, статтею 366, статтею 367 Кримінального кодексу України; Третє — активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258-5 і 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтею 369 і 369-2 КК України; Четверте — кошти в національній та іноземній валюті, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі. Проєктом передбачено, що спеціальна декларація подається до ДПС України в електронній формі самостійно або через уповноваженого представника у вигляді знеособленої декларації. Таким уповноваженим представником є нотаріус. Він діє від імені декларанта, здійснює представництво його законних інтересів та ведення справ щодо подачі спеціальної декларації. «Нульова» декорація Законопроєктом № 5153 передбачається певний режим «нульової декларації», щоправда з невеликим мінімальним порогом. Отже, не здійснюється нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування за: 1) активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування; 2) нерухоме майно, розташоване на території України: а) об'єкти житлової нерухомості: квартира загальною площею, яка не перевищує 120 квадратних метрів, або майнові права на таку квартиру; або житловий будинок загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів; б) об'єкти нежитлової нерухомості загальною площею, яка не перевищує 60 квадратних метрів; в) земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України; 3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім, серед іншого, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера). Питання залишаються Залишається загадкою чи буде цей мінімальний поріг ефективним і аж таким цікавим для неплатників податків аби «вийти з тіні». Але з іншого боку, чи не спонукатиме такий режим доброчесних платників податків перейти «на темну сторону»? Тобто для чого сплачувати податок з активу, сумарна вартість яких не перевищує 400 000 гривень, якщо можна скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням? Хіба «податкова амністія» не повинна поширюватися виключно на осіб, які не задекларували певні грошові активи? І це найголовніша пересторога, пов’язана з запропонованим главою держави механізмом. Звісно, знайти баланс між доброчесними платниками податків і особами, що ухилялися від сплати податків надзвичайно складно. Проте, запропонована модель виглядає переконливішою саме для других і ставить у нерівне становище законослухняних громадян. Зрештою, може варто підійти до цього питання системніше і подбати про усунення першопричини недекларування доходів та ухилення від їхнього оподаткування? Можливо замість постійного посилення контролюючої та фіскальної функції податкових органів варто подбати також про їхню соціальну відповідальність перед суспільством? Можливо варто переглянути ставки податків? Запровадити реальні податкові канікули на час дії таких непередбачених обставин, у яких увесь світ перебуває вже більше року? Чи, скажімо, подбати про справедливий розподіл податкового навантаження між різними категоріями населення? Будемо стежити за розвитком подій щодо процесу узаконення «податкової амністії». Очевидним залишається одне – у випадку прийняття такого варіанту у суспільства виникне набагато більше запитань аніж буде отримано відповідей. Автор: Дмитро Рибальченко, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group, Фінансовий директор «Октава Капітал» Джерело: https://eba.com.ua/shho-ne-tak-z-podatkovoyu-amnistiyeyu-vid-prezydenta-ukrayiny/

Найпотужнішим ресурсом будь-якої компанії є команда. І заробітна плата один з  ефективних інструментів мотивації членів команди. Як відомо, у багатьох приватних бізнес-структурах розмір та форма оплати праці, а також додаткові варіанти стимулювання обговорюються з кожним співробітником індивідуально, й залежать далеко не тільки від рівня компетенції. Питання оплати праці – дуже чутлива тема, адже різниця у розмірі заробітної плати може стимулювати непотрібні конфлікти в колективі та упереджене ставлення  до керівництва. Тому постає логічне питання, чи можуть компанії забороняти своїм співробітникам обговорювати розмір та умови оплати праці? Законодавчі «рукавиці» Суб'єкт господарювання самостійно визначає коло відомостей, що становлять для нього комерційну таємницю (відповідно до ч. 1 ст. 36 Господарського Кодексу України) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text). Для цього підприємство повинно розробити і затвердити відповідним наказом директора положення про комерційну таємницю, де можна прописати серед іншого і заборону щодо обговорення заробітної плати працівника з третіми особами. Така угода про комерційну таємницю повинна містити основні принципи регулювання та правила поводження персоналу з такою інформацією, а також додатки, які вмістять якомога докладніше весь перелік конфіденційної інформації із зазначенням виду носія, сфери застосування та визначення конкретного змісту інформації, строки про нерозголошення комерційної таємниці. Директор підприємства може видати наказ, в якому зобов’яже працівників ознайомитись та підписати розроблену угоду про комерційну таємницю. Окремо слід передбачити відповідні положення, що стосуються комерційної таємниці, в трудових договорах (якщо вони полягають у письмовій формі) та посадових інструкціях працівників. Тримати дисципліну Частиною 6 ст. 36 Господарського Кодексу України визначено: за неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Розголошення таємниці може розцінюватися як порушення трудової дисципліни, за яке передбачено дисциплінарне стягнення відповідно до угоди – наприклад, у вигляді позбавлення премії, або відповідно до  ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю (КЗпП) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text) – у вигляді догани або звільнення. За разове розголошення комерційної таємниці можна оголосити лише догану чи позбавлення премії відповідно до угоди, а вже звільнити – при повторному розголошенні – систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП) Труднощі оформлення  Саме тому рекомендуємо оформлювати трудові відносити не просто договором, а контрактом. Адже строк дії контракту, права, обов'язки та відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору (в тому числі дострокового) встановлюються угодою сторін. Також саме в контракті з працівником можна зазначити, що розмір окладу є комерційною таємницею, а його розголошення є підставою розірвання такого контракту. У такому разі звільнення відбувається на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Але найбільшою проблемою в суперечках про відшкодування заподіяної шкоди є доказ факту розголошення комерційної таємниці. Таємниця за двома замками  Як і з будь-якої таємниці, шанс її збереження тим вище, чим менше людей про неї знають. Тому в світі широко так поширена практика передачі розрахунку заробітної плати на аутсорсинг. Серед малого і середнього бізнесу бухгалтерські функції передають на аутсорсинг в Європі – 86%, в США – 92%, а в Ізраїлі – аж 96% компаній Перші спеціалізовані компанії, які надають послугу розрахунку зарплати (payrolloutsorsing) з'явилися після Другої світової війни в США. Найбільший в світі провайдер розрахунку зарплати – американська компанія Automatic Data Processing (ADP) – готує зарплатні відомості для 620 тисяч компаній по всьому світу, тобто кожного шостого працівника в США. ADP заснував в 1949 році бухгалтер Генрі Тауб з двома партнерами, коли відчув потребу бізнесу в економії. «Це чудова ідея – заплатити всього 25 доларів за розрахунок тижневої зарплати сотні службовців. Оклад штатного бухгалтера доходив до ста доларів в тиждень, і аутсорсинг міг би позбавити його від необхідності виконувати цю типово канцелярську роботу», - розповідав клієнтам про сенс аутсорсингу співзасновник і маркетолог ADP Френк Лаутенберг, який пізніше став сенатором від Нью-Джерсі. В Україні такі рішення пропонують достатньо компаній. Наприклад, серед послуг, які надає своїм клієнтам Nota Group, є аутсорсинг розрахунку заробітної плати. Таке «зовнішнє» рішення оптимізує роботу фінансової служби компанії та гарантує повну конфіденційність, адже інформацією про суми відрахувань володіють тільки фахівці-аутсорсери, а також уповноважені особи з боку підприємства. Фахівці зовнішньої фірми, які спеціалізуються саме на таких послугах, мають великий досвід роботи, необхідні знання діючого законодавства та його частих змін. Найголовніше – саме конфіденційність, яку забезпечує атусорсинг заробітної плати, гарантує збереження позитивного клімату в трудовому колективі. Автор: Яна Декусар, керівник HR-департаменту Nota Group Джерело: https://www.business.ua/uk/node/11676

Низька інвестиційна привабливість України, з огляду на різні причини, — факт, який не потребує особливого доведення. Свавілля силових і контролюючих органів, неоднорідна судова практика, тривалий судовий розгляд справ, швидкоплинність національного законодавства, війна на сході України — далеко не весь перелік причин, що не додають Україні ні привабливості, ні впевненості в стабільності бізнес-середовища потенційним іноземним інвесторам. І замість того, аби систематично і методично вирішувати поточні інституційні та системні проблеми задля поліпшення інвестиційного клімату в країні, законодавець (з легкої руки Президента України) вирішив запросити інвесторів до країни так би мовити з чорного входу. Мислити глобально 13 лютого 2021 року набув чинності Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні» № 1116-IX (Закон № 1116-IX). У порівнянні з іншими подібними ініціативами, цей документ напрочуд швидко подолав свій законотворчий шлях: проєкт було ініційовано главою держави та зареєстровано у парламенті 1 липня 2020 року, у першому читанні його прийнято уже через 20 днів, а в якості закону ухвалено «під ялинку» — 17 грудня 2020 року. У питанні залучення інвестицій державні управлінці намагаються мислити масштабно і замахнулися одразу на значні внутрішні і зовнішні інвестиції. Щоправда у фінальній версії документу апетити законотворцю довелося дещо вгамувати. По законопроєкту (реєстраційний номер 3760), інвестиційним проєктом зі значними інвестиціями є об’єкт, який передбачає здійснення інвестицій в обсязі понад суму, еквівалентну 30 мільйонам євро. А в законі фігурує сума, еквівалентна 20 мільйонам євро. Значний інвестор Окрім суми в 20 млн євро, передбачена також низка інших вимог до інвестиційного проєкту, для реалізації якого державою може надаватися підтримка. Наприклад, Закон № 1116-IX чітко окреслює сфери реалізації інвестиційного об’єкту на території України: - переробна промисловість (виняток становить діяльність з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв); - добування корисних копалин (окрім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу); - поводження з відходами; - транспорт; - складське господарство; - поштова та кур’єрська діяльність, логістика; - освіта, наукова та науково-технічна діяльність; - охорона здоров’я; - мистецтво, культура; - спорт; - туризм та курортно-рекреаційна сфери. Є ще дві важливих умови. По-перше, інвестиційний проєкт має передбачати будівництво, модернізацію, технічне на (або) технологічне переоснащення об’єктів інфраструктури у вищевказаних сферах, або ж будівництво необхідних для реалізації проєкту об’єктів суміжної інфраструктури. По-друге, створення впродовж строку реалізації проєкту не менше 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15% перевищує розмір середньої зарплатні у регіоні реалізації об’єкту. Обмеження Держава перестрахувалася. Адже надаючи привабливі умови для розвитку бізнесу, двері України мають відкриватися далеко не для всіх спроможних інвесторів. Законом передбачений чималий перелік компаній, які не можуть бути заявниками в рамках цих правовідносин. Зокрема, мова йде про: - державні підприємства; - підприємства, більше 50% акцій яких належать територіальній громаді; - неприбуткові підприємства; - підприємства, які порушують вимоги національного законодавства та не розкривають інформації про кінцевих бенефіціарних власників; - підприємства, зареєстровані в офшорних зонах; - підприємства, власними яких є резидентами держави-агресора або зареєстровані в державі-агресора; - підприємства, що порушують заходи боротьби з відмиванням грошей (FAТF); - підприємства, щодо яких застосовані санкції; - підприємства, які перебувають у процесі банкрутства, ліквідації чи реорганізації; - підприємства, які мають заборгованості по сплаті податків. Стимули для інвестора Отже, ми визначилися яким критеріям має відповідати інвестор, аби назватися значним та претендувати на допомогу від держави. Які ж це стимули, що приваблюватимуть інвесторів, як мух приваблює мед? За законом, формами державної підтримки є: - звільнення від сплати окремих податків та зборів; - звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів (мають ввозитися виключно для реалізації проєкту); - забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації проєкту; - забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (мова йде про автомобільні шляхи, лінії зв’язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні об’єкти тощо). Також держава обіцяє сприяти «значному інвестору» в приєднанні (в разі потреби) до мереж тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій. Передбачається й низка гарантій для інвестора у процесі здійснення його господарської діяльності та реалізації проєкту. Зокрема, держава гарантує стабільність умов провадження господарської діяльності, додержання прав і законних інтересів заявників та інвесторів зі значними інвестиціями. У Законі, щоправда, не уточнюється як саме держава буде стримувати апетити контролюючих органів, яких в Україні є чимало. Окрім того, держава гарантує виконання своїх зобов’язань щодо надання підтримки у формах та обсязі, визначеними спеціальним інвестиційним договором та Законом. Інша важлива гарантія — якщо державні або місцеві органи приймуть рішення, яке порушує права «значного інвестора», збитки будуть відшкодуватися з кишені такого органа. Інвестиційна няня Провідником інвестора вибоїнами українського правового ландшафту і регуляторного середовища буде уповноважена установа – так звана інвестиційна няня. Ця установа супроводжуватиме підготовку та реалізацію інвестиційних проєктів та сприятиме виконанню договорів українською стороною. Така інвестиційна няня надаватиме не тільки організаційну та інформаційно-консультативну допомогу з питань підготовки та реалізації проєкту, а й взаємодіятиме з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань супроводження проєкту. 17 лютого 2021 року розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) уповноваженою установою визначено Офіс із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest). Примітно, що Закон № 1116-IX містить чимало відсилочних норм, а також відправляє до ще не існуючих актів уряду. Приміром, КМУ буде встановлювати вимоги до техніко-економічного обґрунтування інвестиційного «значного проєкту», порядок взаємодії «інвестиційної няні» з заявниками та інвесторами, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також методологію розрахунку обсягу державної підтримки для реалізації проєкту. Очевидно, що після прийняття, ці «локальні нормативні акти» мають прискіпливо аналізуватися інвесторами, адже диявол, як відомо, криється в деталях. Головним інструментом у процесі залучення значних інвестицій є спеціальний інвестиційний договір. Цим документом мають визначатися форма та обсяг державної підтримки об’єкту, що надається інвестору із значними інвестиціями для реалізації проєкту. Він укладається між КМУ, інвестором із значними інвестиціями, заявником та органом місцевого самоврядування (у разі надання державної підтримки таким органом). Щоправда у статті 1 Закону № 1116-IX йдеться про те, що такий договір має визначати порядок та умови реалізації інвестиційного проєкту із значними інвестиціями. Очевидно, ці положення слід вважати взаємодоповнюючими. За загальним правилом, спеціальний інвестиційний договір має регулюватися правом України. Утім, сторони можуть домовитися про інше застосоване право. Закон № 1116-IX є досить ліберальним у питанні вирішення ймовірних спірних моментів і декларує, що сторони договору вправі вільно обирати механізм вирішення спорів. Це може бути як звернення до суду в Україні, так і застосування механізмів медіації чи експертної оцінки об’єкта. Також можуть звернутися в національний або міжнародний комерційний чи інвестиційний арбітраж, у тому числі арбітраж з місцезнаходженням за кордоном. Забезпечити комфорт Попри загальне позитивне враження від Закону №1116-IX є певні побоювання щодо ефективної реалізації прийнятих норм. Як держава може гарантувати інвестору стабільність господарської діяльності не усунувши системні проблеми, згадувані на початку? Що стримуватиме контролюючі органи від оспорювання вкладу інвестора та отримання тієї чи іншої пільги? Щоправда роботи юристам додасться. З огляду на широкий перелік обмежень підприємств, які не можуть претендувати на статус «значного інвестора» слід подбати про не тільки про комплексний пакет документів, а я пересвідчитися у прозорості структури власності інвестора та її зрозумілості для українського контрагента. Зрештою, це буде чи не ключовим фактором при укладені інвестиційного договору. Окрім того, слід подбати про незалежних консультантів, які супроводжуватимуть питання вирішення спірних моментів і ймовірних конфліктів. Адже інвестиційна няня про комфорт інвестора в українському суді — не дбатиме. Автор: Тетяна Андріанова, генеральний директор Nota Group

3 березня відбулася Церемонія нагородження кращих гравців фінансового ринку України за версією журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» видавництва delo.ua. Кращими фінансовими директорами визнано Дмитра Рибальченко (Октава Капітал), Олега Тимківа (ДТЕК), Євгена Ніколайчука (TECHIIA), Валентину Дячук (Тедіс Україна), Дмитра Тузова (1+1) та Юлію «Цей номер журналу, героями якого стали кращі фінансисти країни, один з ключових в році. Ми зібрали кращі кейси не тільки від корпоративних фінансистів, а й від гравців банківського, страхового та інших ринків. Їх досвід безцінний особливо в кризові періоди. Ті, кого ми вшановували на нагородженні, відповідають за головний критерій успішного бізнесу - його прибутковість», – виступив на церемонії головний редактор журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» Максим Біроваш.

Весна починається з надзвичайно приємних новин: Nota Group підписала меморандум про співпрацю з креативним бізнес-простором Workit Space! Ми дуже різні, але у нас є одна спільна місія – допомогти українському бізнесу стати успішним, позбувшись зайвих клопотів, які заважають йому розвиватися! Workit надає вільний і комфортний простір для того, щоб бізнес міг кайфувати від робочого процесу та генерувати нові креативні бізнес-ідеї, а Nota Group бере на себе зайві турботи та допомагає бізнесу зосередитись на головному. Отже, віднині клієнти Nota Group можуть за спеціальними умовами орендувати місця для роботи у бізнес-просторі Workit, а резиденти Workit зможуть отримувати послуги Nota Group з юридичного, бухгалтерського та кадрового супроводу за постійною знижкою/ Приємно, коли дружба приносить всім користь!

Зміни, які відбулися внаслідок COVID-19, вплинули на всі сфери нашого життя. Протягом року всім довелось адаптовуватись і переформатовувати процеси, що до «корони» працювали без збоїв. Наразі час проаналізувати, на які виклики довелося відповідати, хто потрапив під удар і чому.  Що робити із постковідним вигоранням персоналу і чому під удар потрапили жінки, розповіла Mind СЕО «Октава Капітал», генеральний директор Nota Group Тетяна Андріанова. У межах дослідження McKinsey «Жінки на робочому місці» щороку вивчають прогрес жінок у корпоративному середовищі Америки, але саме цього року – результати кричущі (що тоді казати про український бізнес). 2020-й перевернув філософію робочого місця у багатьох компаніях. Через надзвичайно складні обставини пандемії COVID-19 багато компаній намагаються відбудувати дистанційний або гібридний формат роботи, щоб зберегти ефективність і темпи розвитку бізнесу. Отже, у багатьох межі між роботою та домівкою стираються і ситуація «завжди на роботі» стає звичайним явищем. Крім того, додається постійна турбота про здоров’я та фінанси своєї родини. Все це разом призводить до того, що питання професійного вигорання стає масштабною проблемою. Найбільший удар взяли на себе жінки, у яких є діти. Пандемія посилила й до того критичну ситуацію, коли жінки с дітьми відпрацьовували «подвійна зміну» – робочий день в офісі, а після – години догляду за дітьми та домашньої праці. А карантин ще й позбавив їх підтримки, яка робила їхню роботу взагалі можливою, – йдеться перш за все про школу та дитячий садок. Результат дистанційної освіти: матері в 1,5 раза частіше, ніж батьки, витрачають додаткові три та більше годин на день на домашню роботу та догляд за дітьми. Ще більший тягар на матерях, що виховують дітей самотужки і під час пандемії не мають фінансової захищеності. За даним щорічного дослідження McKinsey «Жінки на робочому місці», наприкінці 2020 року вже кожна четверта жінка замислювалася над тим, що багато хто вважав би немислимим рік тому: згорнути свою кар’єру або повністю залишити роботу. Автори дослідження б’ють на сполох: це надзвичайна ситуація для корпоративної Америки, компанії ризикують втратити жінок-лідерів, а отже, і шанси на більш ефективний розвиток. Адже дослідження показують, що прибуток і результати діяльності компаній вищі приблизно на 50%, якщо жінки  представлені в топменеджменті. Що далі? Однією із найпопулярніших тем на сьогодні є вибір компаніями подальшого формату робочих місць на найближчі десятиліття. На думку авторів вищезгаданого дослідження, компаніям, щоб утримати жінок, які найбільше постраждали від коронакризи, потрібно вжити заходів для зменшення додаткового тиску, якого вони зазнають. Ось шість ключових порад, де компаніям слід зосередитись або розширити свої зусилля. Зробить робочий процес більш стійким.Стійкий темп роботи є надзвичайно важливим для того, щоб допомогти пережити цю кризу не лише матерям, але всім працівникам, що стикаються з вигоранням. Керівникам і менеджерам потрібно переглянути свої очікування щодо продуктивності, які існували до початку пандемії, і запитати, чи вони все ще реалістичні. Можливо, час відмовитись від деяких цілей і звузити обсяги проектів або зберегти ті самі цілі, але подовжити терміни. Так, деякі компанії експериментують із нестандартними способами надати співробітникам можливість відновитись. Наприклад, пропонують додаткові вихідні для підготовки батьків до нового навчального року або «вільні п’ятниці» щокварталу. Перегляньте норми гнучкості. COVID-19 розмив межі між роботою та домом, і багато співробітників відчувають, що вони працюють постійно. Компанії повинні допомагати своїм співробітникам шукати шляхи встановлення нових меж між робочим та особистим життям. Для багатьох для пошуку балансу знадобиться створення нових норм роботи – наприклад, встановлення робочого часу для нарад, політики реагування на електронні листи й повідомлення поза робочим часом тощо. Компанії можуть також заохочувати співробітників встановлювати власні межі й повною мірою використовувати гнучкі варіанти роботи. Але навіть коли в компанії вже встановлені норми гнучкості, деякі співробітники побоюються, що це може мати клеймо на їхній подальшій роботі. Щоб пом'якшити цей дискомфорт, керівники мають запевнити працівників, що їхня праця оцінюватиметься на основі результатів, а не коли, де чи скільки годин вони працюють. Розуміння підтримки гнучкого формату з боку керівництва дуже важливо для відновлення робочої атмосфери в колективі. Коли співробітники це бачать, вони рідше замислюються про згортання своєї кар'єри або про звільнення. Переоцініть критерії ефективності. Критерії ефективності, що були встановлені до початку пандемії, на сьогодні можуть бути недоречними. Менеджери можуть зняти стрес працівників – і переорієнтуватися на ключові пріоритети за допомогою переоцінки критеріїв ефективності. Приведення критеріїв у відповідність до того, що співробітники можуть обґрунтовано досягти, може допомогти запобігти вигорянню та занепокоєнню. І це в кінцевому підсумку може поліпшити роботу та підвищити продуктивність співробітників. Мінімізуйте гендерні упередження.Пандемія може посилювати упередження, з якими жінки стикаються роками: вищі стандарти продуктивності, більш суворе судження за помилки та покарання за те, що вони є матерями, і за те, що вони користуються гнучкими варіантами роботи. Ці упередження можуть проявлятися по-новому під час COVID-19: наприклад, коли колеги бачать, як маленькі діти граються у фоновому режимі під час відеодзвінків; коли колеги свідомо чи несвідомо припускають, що жінки менш віддані своїй роботі. Щоб пом'якшити упередження, з якими стикаються жінки, керівники та співробітники повинні публічно говорити про потенційно негативний вплив такого ставлення під час пандемії. І нарешті, важливо відстежувати статистику просування по службі, підвищень, звільнень за статтю, щоб забезпечити справедливе ставлення до жінок та чоловіків. Налаштуйте політику та програми підтримки працівників.Багато компаній розширили політику та програми підтримки співробітників під час пандемії, починаючи від продовження строку оплачуваної відпустки до надання ресурсів для домашнього навчання. Компанії повинні переконатися, що працівники обізнані з усім переліком доступних для них переваг. Відкрита та регулярна комунікація з працівниками є критично важливою, особливо в умовах кризи. Коли працівники не розуміють рішень, що впливають на їхню роботу, вони частіше залишаються нещасними на своїй роботі. За результатами досліджень, кожен п'ятий співробітник постійно відчував себе неінформованим під час COVID-19. Отже, компаніям слід регулярно повідомляти про стан бізнесу та ключові рішення, які впливають на роботу й життя співробітників. Позитивний ключ Як часто сьогодні ми чуємо, що життя вже не буде таким, як до було. Коронакриза змусила всіх переосмислити ставлення до віддаленої роботи, адже на власному досвіді компанії зрозуміли, що більшість робіт можна виконувати віддалено, і багато з них вже передбачають, що значна частина їхніх працівників продовжуватиме працювати віддалено після закінчення пандемії. Адже самі працівники оцінили переваги віддаленої роботи, і навряд чи захочуть повернутися до роботи в офісі «від дзвінка до дзвінка». І це говорить про те, що ми дійшли до точки неповернення в процесі природної еволюції ринку праці. І основний виклик для компаній – створити культуру, яка підтримує всіх працівників, незалежно від того, де вони виконують поставлене перед ними завдання. І саме такі компанії будуть привабливими на ринку праці, і більше, ніж інші, зможуть скористатися різноманітнішими фондами талантів.

Керівник напрямку GDPR Олена Колченогова виступила в другій сесії VII Legal Banking Forum Сучасні умови digital-реальності обговорювали учасники другої сесії VII Legal Banking Forum. Модератором сесії виступив Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron. Відкрив сесію Артур Загородников, заступник голови правління АТ «ПУМБ». У своїй доповіді він акцентував на тому, що коронакриза значно погіршила рівень життя людей, прискоривши при цьому розробку захисних програм, IT-рішень і програм для розвитку бізнесу. Чергове випробування на міцність і витривалість вітчизняна банківська система пройшла без значних втрат і катастрофічних наслідків. Банки України забезпечили безперебійну діяльність підприємств, підтримали населення і навіть заробили чистого прибутку біля 44 млрд грн за 11 місяців 2020 року. Артур Загородников зазначив, що у фокусі уваги банку «ПУМБ» – комфорт населення, саме тому значно розширені можливості online-банкінгу. Серед трендів розвитку online-банкінгу та digital: трансформація банківських відділень у цифрові, бізнес-хаби для клієнтів; швидкий і активний розвиток онлайн-сервісів та продуктів; перехід операційного обслуговування в онлайн-формат; відкриття рахунків і обслуговування клієнтів у дистанційному режимі; спілкування клієнта з банком за допомогою чат-ботів і онлайн-помічників; можливість здійснювати більшість продажів через дистанційні канали. «Бізнес потрібно вести за принципом smart», – відзначив Артур Загородников. Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ, впевнена, що банкам вже давно необхідно переносити сервіси з offline в online. Понад 59% учасників опитування IBM вважають, що пандемія прискорила цифрову трансформацію, а 75% керівників очікують, що змінена поведінка клієнтів залишиться такою ж і після пандемії. Особлива увага приділяється саме швидкості та доступності – в цьому розробників дуже мотивує наступне покоління, так зване покоління Z, яке готове витрачати на очікування завантаження максимум 1,5 секунди. Олена Коробкова зазначила, що наразі інформації достатньо, головне – якість, сервіс та широкий спектр продуктів і послуг. Максим Глотов, старший юрист МЮФ Baker McKenzie, солідарний із висловом, що цифрова трансформація – це сучасна боротьба за виживання в умовах екзистенціальної загрози цифрового вибуху, викликаного четвертою індустріальною революцією. Говорячи про методологію цифрової трансформації, Максим Глотов зазначив, що існують дві мейнстрімні ідеї: згідно з однією все потрібно завчасно спланувати та проаналізувати, адепти ж іншого підходу вважають, що краще за все практично подивитися на компанію і визначити її «болі». Можливо, краще рішення – вгамувати ці «болі» за допомогою цифрової трансформації. Під час роботи можна говорити про співпрацю банків з різними технологічними компаніями та fintech-стартапами. Тенденція тяжіє до моделі співпраці банків з необанками. Андрій Котик, директор юридичного департаменту Moneyveo, вважає, якщо до недавнього часу діджиталізація та online-бізнес були просто трендами з боку окремого сегмента ринку, то зараз, у зв'язку з нещодавніми подіями, це вже стало необхідністю. Найближчим часом пан Котик очікує на збільшення обсягів і зміну підходів до регулювання цього сегмента. До того ж, якщо в недалекому майбутньому буде прийнятий Закон України «Про платіжні послуги», то ринок чекають революційні зміни. Олена Колченогова, керівник напрямку GDPR Nota Group, голова асоціації Digital Ukraine, зосередилася на актуальних питаннях у сфері GDPR. Закон України «Про захист персональних даних» – єдиний інструмент, який сьогодні регулює захист і передачу даних та встановлює відповідальність за недотримання правил поводження з персональними даними. За порушення українського законодавства про персональні дані максимальна відповідальність становить 34 тис. грн, що для фінансового сектора дуже маленька сума, яка нівелює усю повагу до даних, ці потоки малоконтрольовані. НБУ отримав повноваження щодо захисту даних споживачів фінансових установ. Умови законної обробки персональних даних такі: суб'єкт даних дав свою згоду на обробку для конкретної мети; обробка необхідна в рамках виконання контракту, в якому суб'єкт є однією зі сторін; обробка необхідна для дотримання юридичних зобов'язань контролера; обробка необхідна для захисту життєвих інтересів суб'єкта або іншої фізичної особи; обробка необхідна для задач в громадських інтересах або виконуваних контролером в особі державного органу; за умови, якщо переважає законний інтерес контролера або третіх осіб. Сергій Паперник, керівник управління із захисту персональних даних АТ «ПриватБанк», вважає, що персональні дані – це не стільки digital, скільки щоденна потреба кожного. Захист персональних даних у контексті банків – це використання даних з метою, яка була обговорена з користувачем заздалегідь. Спікер підкреслив, що мобільний додаток – це джерело отримання персональних даних. Серед підводних каменів мобільних додатків: надмірний збір персональних даних, підтвердження отримання згоди саме банком, обробка персональних даних за кордоном, передача таких даних третім особам, а також отримання їх не від суб'єкта. Олег Дерлюк підтримав думку спікерів про те, що ми впевнено крокуємо до цифрової трансформації та діджиталізації процесів, що, по суті, є вимогою часу.

Співбесіда є нелегким процесом не тільки для кандидата, а й для HR-спеціаліста. Адже підбір «потрібного» кандидата є дуже відповідальною справою, бо від цього може залежати успіх бізнесу. При цьому потрібно не забувати про правила ділового етикету та людські емоції, саме тому кожний HR має правильно вибудувати зворотній зв’язок з кандидатом після співбесіди. Як грамотно це робити, розповіли виданню «PRO Ідеї» відомі HR-спеціалісти, серед яких Яна Декусар, керівник HR-департаменту Nota Group. Читайте повну версію інтерв’ю за посиланням: https://proidei.com/jobinterview-0502/?fbclid=IwAR1Eg3II2qB9_XD7kcP3t7nZ_3RAyP_FBvLwvS-kZ8CyBVm98qIpYmqIMXY

28 січня 2021 року, до Міжнародного дня захисту персональних даних, асоціація Digital Ukraine зібрала за круглим столом перших представників держсектору та бізнесу, а також небайдужої спільноти щодо дотримання прав та оптимізації українського законодавства про захист персональних даних, а також впровадження правил міжнародного регламенту з GDPR. Модератором дискусії виступила Ксенія Захарченко, віце-президент зі стратегічного маркетингу, директор департаменту бренд-програм і комунікацій ICC Ukraine 2018–2019 рр. У своєму онлайн-включенні Єгор Чернєв, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації говорив про виклики у сфері захисту та обробки персональних даних у зв’язку зі створенням нових цифрових сервісів. Він повідомив, що разом з колегами по Комітету рік тому розпочав роботу над створенням нового Закону України «Про захист персональних даних», який базуватиметься на оновленій Конвенції про захист фізичних осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція 108+), а також Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (GDPR). За словами Єгора Чернєва наразі текст нового закону готовий відсотків на 80, проте ще не написаний розділ про орган, який визначатиме політику у сфері захисту персональної інформації та контролюватиме дотримання прав. На думку парламентарія щоб забезпечити справжню незалежність такого органу, він має бути прописаний у Конституції на зразок Антимонопольного комітету. Про захист персональних даних суб’єктів за правилами GDPR на прикладі європейських кейсів та українські перспективи у цьому напрямку йшлося у виступі Олени Колченогової, голови комітету із захисту даних асоціації Digital Ukraine, сертифікованого Data Protection Officer. Вона виділила три напрямки, котрі найбільш затребувані українською бізнес-спільнотою: запровадження європейського Регламенту про захист персональних даних та яка відповідальність настає за його порушення прав; розробка документації; передача та обробка персональної інформації суб’єктів – громадян Євросоюзу. Спікер запропонувала кілька алгоритмів вирішення цих питань та навела приклади їх застосування. «З точки зору здорового глузду, на 95% захист персональної інформації — це захист прав приватної особи в діалозі з державними і субдержавними органами», — наголосив Валентин Калашник, президент Української асоціації директ-маркетингу. На його думку GDPR розповсюдив ці вимоги на суттєво ширше коло суб’єктів, котрі тепер повинні уважно відноситися до збереження та обробки персональної інформації, яку вони беруть у своїх клієнтів. Олександр Федієнко, заступник голови Комітету, голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації підкреслив, що відповідно до чинного законодавства державні реєстри, які ідентифікують людину на першій ідентифікації повинні збиратися виключно на території України. «Законодавством встановлено перелік інформації, в тому числі персональних даних суб’єктів, яка зберігається виключно на території України і не може бути розміщена в будь-якій «хмарі» на території інших країн», — наголосив парламентар. Про захист персональних даних у чутливих сферах бізнесу розповів Станіслав Коваленко, офіцер із захисту даних авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України», голова Data Privacy комітету International Advisers Association. Він нагадав історію розробки національного законодавства із захисту персональних даних та розповів про налагодження дієвої системи збереження та обробки персональної інформації суб’єктів на своєму підприємстві. На його думку, не всі норми GDPR можна застосовувати в Україні, виходячи з безкультур’я в обробці та захисті персональної інформації, що побутує у нас — від державних органів до комерційних підприємств. «Не стан законодавства, а безвідповідальність людей є наразі нашою найбільшою проблемою», — вважає Станіслав Коваленко. Про досвід обробки персональних даних при впровадженні платіжних технологій у послугах «Укрзалізниці» розповів Андрій Малахов, керівник проектів проектного офісу «Укрзалізниці». Він повідомив про запуск нового продукту – власних чат-бот каналів у Viber та Telegram за допомогою яких пасажири можуть на запит оформити чи повернути придбаний проїзний квиток та отримати додаткову інформацію, що стосується перевезень. «Справжній бізнес бере персональну інформацію у клієнта для того, щоб побудувати продукти і процеси, які б спрощували життя для людей, які не мають часу стояти в чергах», - підкреслив Андрій Малахов. Тетяна Шалига, президент Всеукраїнської асоціації контакт-центрів переконана, що крім відповідного законодавства про захист персональних даних потрібні налагоджені структури та бази, що будуть забезпечувати моніторинг його виконання та застосовувати санкції до порушників прав. «Обов’язок держави побудувати таку інфраструктуру, яка б гарантувала громадянам України, що їх персональна інформація буде використовуватися лише за запитом і тими компаніями, яким вони надали на це дозвіл», — наголосила вона. Наталія Дрик, CEO Blockchain Association of Ukraine порівняла норми GDPR з правилами пожежної безпеки, тож на її думку, запровадження норм GDPR у малого бізнесу не повинно викликати якихось складнощів, за умови що держава максимально спростить вимоги. Натомість Євген Поремчук, голова ГО «Електронна республіка», радник Міністра інфраструктури з ІТ, Член Громадської Ради при Міністерстві цифрової трансформації України не поділяв оптимізму учасників круглого столу. На його думку ситуація з персональними даними в Україні катастрофічна, а законодавча база із захист персональних даних абсолютно не робочий і свідченням цього є те, що персональна інформація мільйонів українців можна вільно купити в інтернеті, що є порушенням прав цих суб’єктів. Анатолій Клікіч, секретар Комітету з електронних комунікацій при ТПП України зосередив увагу присутніх на питаннях кібер-гігієни. Він розповів про впровадження ТПП європейського досвіду з проведення місячника кібербезпеки та висловив переконання, що кожен з нас відповідальний за ту частину мережі, якою він користується. У роботі круглого столу також взяли участь представники крупного українського бізнесу, зокрема Сергій Богарада, Head of Privacy Tickets.ua, Ірина Козлова, спеціаліст з управління інформаційною безпекою та захисту персональних даних Медичної мережі «Добробут» та Руслана Округ, Data Protection Officer «Райффайзен Банк Аваль». І хоча через карантинні правила організатори були вимушені обмежити кількість учасників у залі, та зібрали за столом лише спікерів і представників преси, але в онлайн-трансляції взяли участь понад 350 слухачів, які задавали напрям дискусії своїми питаннями.

Не досить просто знайти партнерів і покупців за межами України – для надійної та економічно вигідної зовнішньої співпраці український підприємець має ще докласти зусиль задля дотримування умов і законодавчих приписів щодо зовнішньоекономічних відносин. Отже, під час здійснення імпортних операцій бізнесу необхідно врахувати безліч нюансів, оскільки за порушення правил валютного порядку передбачено неабияку відповідальність. Так, будь-який зовнішньоекономічний договір має містити умови оплати. У цьому розділі вказують валюту платежу, спосіб, порядок і строки розрахунків. Валюта ціни договору та валюта платежу можуть відрізнятися. Але, навіть якщо валюта платежу збігається з валютою ціни, рекомендуємо завжди окремо зазначати в контракті, у якій валюті покупець здійснює оплату. На практиці часто сторони вказують лише строки оплати за контрактом без уточнення валюти платежу, що, своєю чергою, не схвалюють обслуговуючі банки. Якщо валюта ціни не збігається з валютою платежу, то сторони фіксують у контракті умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу (крос-курс). Іноді сторони (покупець та продавець) прописують у договорах курси перерахунку валют, які істотно відрізняються від ринкових. У разі імпорту курс штучно завищується, і відбувається необґрунтований відплив валюти за кордон. А в разі експорту курс перерахунку занижується, і, як наслідок, валютної виручки надходить менше (бо експортер не зацікавлений в її обов'язковому продажу). НБУ прямо врегулював цю проблему в Інструкції від 02.01.2019 р. № 7. За загальним правилом, якщо валюта платежу відрізняється від валюти ціни, банк використовує крос-курс, який прописано в зовнішньоекономічному договорі. Але якщо в банку є підстави вважати, що операція з експорту товару та імпорту товару може бути пов'язана з уникненням і/ або невиконанням вимог, передбачених законодавством України, та призводить / може призвести до неотримання/недоотримання грошових коштів / товару резидентом, або якщо з умов контракту немає змоги однозначно визначити курс (крос-курс), тоді банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків використовує офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком на дату платежу. Варто вказувати чіткі строки (терміни) оплати за товар із зазначенням, на підставі яких документів здійснюють оплату (наприклад, на підставі договору, акта, інвойсу тощо). У будь-якому разі потрібно враховувати, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів згідно з Положенням від 02.01.2019 р. № 5. Обмеження щодо строку розрахунку не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів, сума якої є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. Незначною є сума, еквівалентна 400 тис. грн за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на момент проведення фінансової операції. Порушення резидентами порядку та строку розрахунків, установлених НБУ, тягне за собою гарантоване нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за контрактом (вартості недопоставленого товару). Пеню стягує ДПС за результатами перевірки відповідного платника податків. Окремо потрібно звернути увагу на умови оплати банківських комісій. Оскільки сторони часто не уточнюють у договорі, за чий рахунок здійснюють оплату комісій. І тоді під час виконання контракту гарантовано виникають непорозуміння й спори. Найчастіше кожна сторона сплачує комісії свого банку, або всі комісії сплачують за рахунок покупця. Дуже рідко всі комісії сплачує віець. Для цілей належної оплати за зовнішньоекономічним договором важливо вказати повні та правильні платіжні реквізити (№ банківського рахунка, IBAN, назва й місцезнаходження (місто та країна) банку, SWIFT-код банку) контрагентів договору. IBAN використовують тільки в розрахунках із країнами єврозони, Великобританії, Казахстану, ОАЕ, Грузії, Туреччини. Супровідні документи до договорів і контрактів (додатки, додаткові угоди, специфікації, акти, інвойси тощо) повинні обов'язково містити посилання на основний контракт. Заявки на купівлю чи продаж іноземної валюти бажано надсилати до банку до 10-ї години ранку поточного робочого дня, щоб банк встиг купити валюту на міжбанківському валютному ринку для виконання вашої заявки того самого банківського дня. Заявку, надану після зазначеного часу, найімовірніше, буде оброблено наступного банківського дня. Банк приймає до виконання заявку про купівлю іноземної валюти тільки після подання клієнтом документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти. Паперові копії документів, що передають для відділу валютного контролю банку, зазвичай засвідчують підписом клієнта і відбитком печатки (за наявності). Документи, що надають за допомогою електронно-цифрового підпису, мають супроводжуватися листом із переліком наданих документів. На такий лист належить накладати ЕЦП. Платіжні доручення в іноземній валюті (як у системі інтернет-банкінгу, так і на паперовому носії) повинні бути набрані англійською мовою (латинськими літерами), крім доручень у російських рублях, які оформлюють лише російською мовою. Під час набору платіжних доручень в іноземній валюті через інтернет-банкінг у полі SWIFT-коду банку-отримувача необхідно дотримуватися правильного порядку набору SWIFT-коду. Він повинен складатися з 11 знаків. Якщо в контракті/договорі SWIFT-код складається з 8 знаків, то в системі необхідно доповнити SWIFT-код великими літерами ХХХ. У призначенні платежу потрібно заповнити повну інформацію про платіж і документи (№ та дату договору, контракту, інвойсу, ВМД тощо), на підставі яких здійснюють перерахування грошових коштів в іноземній валюті. Як бачимо, операції за зовнішньоекономічним контрактом досить зарегульовані і перебувають під особливим контролем НБУ й ДПС. Тому рекомендуємо відповідально поставитися до організації взаєморозрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, зокрема: окремо вказувати валюту ціни та валюту платежу; передбачити розподіл банківської комісії між сторонами; зазначати крос-курс, який максимально відповідає ринковому; погоджувати умови оплати зовнішньоекономічного договору з банком і не допускати перевищення встановлених НБУ строків граничних розрахунків. Автор: Олег Борійчук, керівник юридичного напрямку Nota Group

Про те як із рядового юриста можна стати управлінцем з великої літери, а також про те, як жінці побудувати кар'єру в жорсткому корпоративному світі, та ще й в суто чоловічій сфері діяльності, — Тетяна розповіла в  інтерв’ю для видання «Ділова столиця». - Ви будували свою корпоративну кар'єру як юрист. Не секрет, що багато власників бізнесу сприймають юристів, IT-фахівців, логістів та т. д. як «обслуговуючий персонал», неминучі витрати. Але ви очолили бізнес. Як вдалося розірвати шаблон? - Навіть у кожного пересічного юриста завжди є альтернатива тому, щоб бути в компанії більш ніж обслуговуючим персоналом. Потрібно не тільки якісно працювати, а й проявляти власні ініціативи, пропонуючи ті рішення, які допоможуть досягати стратегічні цілі компанії. Аналогічно можна говорити про будь-якоу спеціальність: наприклад, бухгалтер може бути звичайним бухгалтером, а може виконувати свою функцію з точки зору менеджера по оптимізації податків в компанії, та стати в подальшому фінансовим директором. Якщо я бачу, що за допомогою певних ініціатив (в тому числі з побудови нових бізнес-процесів) можу допомогти компанії наблизитися до досягнення мети, я виходжу за рамки обслуговуючого персоналу, тим самим розривають усталений шаблон. При цьому хороший виконавець теж дорогого коштує, але кожен сам вибирає свою роль. І тут основною рушійною силою, яка не дозволяє бути просто хорошим фахівцем, виступають власні амбіції людини. Що важливо, наша українська юрисдикція — як мінне поле з численними ризиками, які можуть привести навіть до знищення бізнесу. Так що людина, яка сьогодні працює з ризиками і загрозами (юридичний радник) в нашій країні, повинна перебувати у вищому органі управління — як мінімум в наглядовій раді. - Як ви вважаєте, чи є взагалі якийсь секрет, що дозволяє жінці — талановитому директору — реалізувати себе в Україні? - Для себе ще на старті кар'єри я вибрала позицію, що в бізнесі немає жінок і чоловіків, і дотримуюся її донині. Я не розраховую на великі поступки і гендерну лояльність і прагну конкурувати виключно мізками і особистісними якостями директора. В Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, де 99% чоловіки, вихідці з силових структур, жінка — унікальне явище. Але з боку чоловічої частини не відчувається упередженості, а високо оцінюються ті жінки, які не бояться реалізовувати себе в настільки «суворій» індустрії. - Які оцінки ви найчастіше ставите собі самі? - В оцінці себе і оточуючих намагаюся бути гранично об'єктивної без будь-якого прицілу на критичне або поблажливе ставлення. Зрозуміло, присутня певна гордість, коли результати роботи відповідають або перевищують очікування. Що стосується негативних результатів — до них підходжу з тверезою критикою, при цьому обов'язково проводиться робота над помилками і робляться висновки, які не допускають подібних промахів в майбутньому. - Чим би ви займалися, якби перед вами постала необхідність будувати кар'єру з нуля і в іншій сфері? - Я б побудувала кар'єру в тому ж напрямку. А якщо говорити, що б я виправила на своєму професійному шляху, я б отримала західну освіту в сфері корпоративної безпеки і застосовувала б на практиці досвід інших, а не проходила цей шлях методом власних проб і помилок. На жаль, цей ринок в нашій країні тільки сьогодні знаходить формат правильних підходів, більшою мірою завдяки нашій інтеграції з міжнародними організаціями, де ми можемо переймати best practices. А всі, хто вибудовував функцію корпоративної безпеки в компанії трохи раніше, були змушені пройти тернистий шлях першопрохідців.

В рамках рейтингу Business HReformation 2020 видання «Бізнес» визнало керівника HR-департаменту Яну Декусар серед ТОП-20 найкращих HR-директорів. Це більш ніж заслужена нагорода, з огляду на те, що Яна Декусар не тільки талановитий внутрішній фахівець з HR, а й керує величезним напрямком кадрового обслуговування зовнішніх клієнтів компанії Nota Group. Під її чуйним керівництвом надаються аутсорс-послуги з кадрового обліку, підбору персоналу, нарахування зарплат та кадрового аудиту для більш ніж 45 компаній із загальною чисельністю працівників близько 1 тисячі. Отже, пишатися можуть колективи багатьох компаній!

Nota Group — у «ТОП-20 кращих роботодавців» за версією журналу «Бізнес»! Журнал «Бізнес» у шостий раз відзначають кращих роботодавців України. За словами редакції, в цьому році головним трендом всіх оцінених нововведень, рішень, практик та інновацій компанії назвали турботу про людину. Отже, особливо приємно, що саме у цей непростий час компанію Nota Group визнано серед 20 кращих роботодавців України. Немає лиха без добра, і приємно зауважити, що пандемія допомогла багатьом компаніям і колективам змінити фокус важливості і перевести його на загальнолюдські цінності. Для нас же нові умови тільки зміцнили розуміння, що найцінніший ресурс нашої компанії – люди. https://www.business.ua/uk/node/11332

Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді три законопроєкти, спрямовані на підтримку бізнесу на час карантину. Один із них – про соціальну допомогу підприємцям (№4429). Як буде реалізовано виплату такої допомоги та який бізнес може на неї розраховувати, розповіла Mind СЕО Nota Group, директор із правових питань «Октава Капітал» Тетяна Андріанова. Президент України відразу після одужання й виписки з лікарні подав до ВР законопроєкт про соціальну допомогу бізнесу на період протиепідемічних заходів, пов'язаних із коронавірусом (до речі, йому відразу присвоїли статус «невідкладний»). Добрими намірами Не минуло й пів року складної епідеміологічної ситуації, як держава зрозуміла, що її підтримка бізнесу не буде зайвою. Щоб ми не нарікали на те, що уряд занадто довго збирався з думками, розробники законопроєкту в пояснювальній записці до нього не забули згадати про те, яких заходів вже було вжито. На сьогодні із заходів, введених державою під час карантину, – мораторій на проведення державного нагляду в сфері господарської діяльності й податкових перевірок, а також зупинення деяких строків з отримання адміністративних послуг. Можливо, для когось це прозвучить переконливо, але точно не для українського бізнесу. Останньому довелося зіткнутися з такими карантинними активностями держорганів, як-от обшуки, блокування податкових операцій, невиконання судових рішень, та іншими неофіційними «антикризовими» заходами з наповнення бюджету. Але сьогодні не про це. Отже, законопроєкт розроблений із метою забезпечити фінансову допомогу суб'єктам господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів Кабміну, пов'язаних із запобіганням поширенню COVID-19. Також документ має на меті послаблення адміністративного тиску на бізнес для підтримки його економічної активності й розширення кола суб'єктів підприємництва для отримання державної підтримки. Що передбачає законопроєкт? Матеріальна допомога. Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які можуть втратити частину заробітної плати або доходу через введення обмежувальних заходів, а також суб'єктам господарювання з метою збереження робочих місць. Крім того, у деяких підприємств з'явиться можливість отримати одноразову компенсацію витрат, понесених на сплату ЄСВ. Орендарям державного або комунального майна. Продовження дії договорів оренди державного майна, а також скасування орендної плати для підприємств, робота яких була тимчасово зупинена через карантинні обмеження, – на час дії карантину та протягом одного місяця з дня закінчення дії таких договорів. Продовження ліцензій на алкоголь. Заборона на зупинення та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем за невчасну сплату чергового платежу за ліцензію. Страховий стаж для безробітних. Пропонується включати до страхового стажу період, протягом якого застрахована особа отримує допомогу по частковому безробіттю під час карантину. Утримання коефіцієнта зарплат при розрахунку пенсій фізосіб. Для ФОПів передбачається можливість зробити доплату до розміру мінімального страхового внеску за місяці зменшення доходу під час карантину. Одноразовий помічник Одноразова допомога держави в розмірі 8000 грн для найманих працівників і фізосіб-підприємців  надаватиметься за їхнім власним зверненням на Єдиному державному вебпортале електронних послуг. Таку допомогу можуть отримати наймані працівники підприємств і ФОПи, у яких на 31 жовтня цього року основний вид діяльності належить до «пільгового переліку». Це основне правило, але, крім нього, передбачено низку винятків. Для найманих працівників ці фактори такі: підприємство, в якому вони працюють, не нарахувало ЄСВ за ІІІ квартал 2020 року; середня зарплата перевищує 30 000 грн; робота за сумісництвом. Так само фізособи-підприємці не зможуть отримати одноразову допомогу держави, якщо: вони зареєстровані підприємцями менше ніж три місяці, сплатили ЄСВ менше ніж за три місяці (на момент набрання чинності законом); вони задіяні не тільки в діяльності ФОП, а й працюють як наймані співробітники. Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в заявці на таку допомогу, покладено на саму фізособу, тому, якщо говорити про допомогу найманим працівникам, їм доведеться самостійно перевіряти інформацію про підприємство, у якому вони працюють. Подібна одноразова допомога передбачена й для юросіб-роботодавців, які були змушені скоротити тривалість робочого часу своїх працівників, зокрема через простій. Такі компанії можуть після впровадження карантинних обмежень запросити компенсацію для таких співробітників у розмірі до 8000 грн на одну людину. Така матеріальна допомога не надається: при реєстрації підприємства менш ніж за три місяці до вступу в силу закону; компаніям, які вже отримують допомогу по частковому безробіттю; для співробітників, які працюють поза штатом менше трьох місяців на момент звернення за такою допомогою; для співробітників, які працюють за сумісництвом. Крім цього, у підприємств є можливість отримати одноразову компенсацію витрат на ЄСВ, якщо їхній основний вид діяльності належить до визначеного в «пільговому переліку». Сума компенсації розраховується як середнє значення сплачених підприємством єдиних внесків за останні перед вступом в силу закону 10 місяців. Хто постраждалі? І наостанок запитання, яке інтригує найбільше: хто належить до найбільш постраждалих категорій, які потрапили в перелік пільгових видів діяльності? Сам законопроєкт замовчує, кому саме буде надано допомогу, але з недавньої заяви міністра цифровий трансформації Михайла Федорова на його офіційній сторінці у фейсбуці, державну компенсацію зможуть отримати компанії й ФОПи в разі, якщо їхній основний вид діяльності (перший КВЕД компанії, вказаний у Єдиному державному реєстрі) належить до цього переліку: 47 – роздрібна торгівля (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами); 55 – тимчасове розміщення; 56 – діяльність із забезпечення стравами та напоями; 59.14 – демонстрація кінофільмів; 90 – діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг; 93 – діяльність у сфері спорту, організації відпочинку. Список цілком логічний, але, можливо, у багатьох викличе здивування, що тут робить «роздрібна торгівля», адже, наприклад, навіть під час карантину вихідного дня продуктові магазини не закривалися і, більш того – для багатьох стали єдиною розвагою. Але можемо вас заспокоїти – отримувати допомогу зможуть ті підприємства, які мають не тільки відповідний вид діяльності, а й за умови, що конкретно для них діють карантинні обмеження, що не дозволяють вільно здійснювати бізнес-діяльність. Оцінювати істотність такої допомоги для конкретного бізнесу не стану, адже сам факт такої ініціативи вже може зігріти душу молодого бізнесмена, але загалом є надія на те, що зобов'язання держави надавати бізнесу фінансову допомогу, додасть якоїсь розсудливості при впровадженні чергових карантинних обмежень. Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group Джерело: https://mind.ua/openmind/20219135-dopomig-yak-zelenskij-proponue-pidtrimati-biznes-u-karantin?fbclid=IwAR33VO2cmc96pTWxHsHr-9nyh9T7Jp-KEx93-UkAWvMhbmgq5P8O_yP_Gl8

Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №4174, цікавий своєю пропозицією – легалізувати зайнятість людей, що виконують домашню працю. Що конкретно передбачає документ і як він може «підрихтувати» ринок праці, спеціально для Mind розповіла керівник HR-департаменту компанії Nota Group Яна Декусар. Автори проєкту впевнені, що запропоновані ними трудові реформи створять інструменти реального захисту прав жінок. Досягти цього, на їхню думку, можна шляхом забезпечення рівних можливостей та зменшення гендерного балансу на ринку праці. Міжнародні передумови Закон покликаний погодити національне законодавство з Конвенцією Міжнародної організації праці (МОП) про гідну працю домашніх працівників №189. Ще 2011 року держави – члени МОП підписали в Женеві конвенцію, визнавши той факт, що домашні працівники, що надають життєво важливі послуги, піддаються дискримінації в дотриманні прав людини й умов праці. Не пройшов і десяток років, як Україна вирішила взятися за реалізацію основних принципів міжнародної угоди (до речі, у Конвенції прописані строки максимальної реалізації задуманого всіма країнами-підписантами – до 2030 року). Легалайз хатніх робітників Історично склалося так, що люди, які допомагають по господарству, не мають якоїсь певної професійної категорії і залишаються в тіні, і тому позбавлені будь-яких законодавчих гарантій. За статистикою Міністерства соціальної політики ще на 2016 рік, кількість працівників, задіяних у побутових і персональних послугах у сім'ях, становила близько 162 000 людей. А з огляду на вплив нинішньої пандемії на ринок праці легко спрогнозувати стрімке зростання числа таких працівників. При цьому всім відомо, що значну частину цієї категорії працівників становлять саме жінки. Тому прагнення законодавця врегулювати їхню діяльність можна сміливо віднести до питань боротьби з гендерною дискримінацією. Автори пропонують внести до трудового законодавства нове визначення – «домашня праця», позначивши його як роботу, яка виконується особою у віці від 16 років на основі трудового договору регулярно й на професійній основі. Така новація дасть можливість узаконити не тільки роботу «по дому», а й роботу «на дому». Тобто у всіх фрілансерів і тих, хто працює без оформлення, з'явиться можливість узаконити свою трудову діяльність. Наскільки це потрібно або не потрібно в наш час – окреме питання, але сам факт існування такої можливості можна розцінювати як позитивний. При цьому трудовий договір може бути розірваний у будь-який момент за згодою сторін за загальним правилом – за умови попередження про це не менш ніж за два тижні. Отже, домашні працівники матимуть усі права працівників відповідно до законодавства. І хоч важко уявити, навіщо їм, наприклад, можливість об'єднуватися, але сам факт того, що вони матимуть ці права, говорить про прагнення держави врівноважити права у сфері праці. Відчайдушним домогосподаркам Молитви домогосподарок про те, щоб їхню щоденну діяльність визнали працею, почуті. Так, автори законопроєкту пропонують врегулювати роботу по господарству, яка непропорційно покладена на жінок, і дають офіційну назву для такої праці – «неоплачувана доглядова праця». Законодавець пояснює, що досі така діяльність не була врахована на державному рівні, що підсилює гендерний розрив в оплаті праці чоловіків і жінок. Варто звернути увагу, що 2019 року гендерний розрив в оплаті праці становить близько 22% (зрозуміло, не на користь жінок). Турбота про пенсії У чому ж головний сенс таких нововведень? Крім добрих намірів щодо забезпечення рівних можливостей на ринку праці, є і корисливі мотиви – законодавець хоче регламентувати діяльність, за яку ніхто не платить податків. У людей, що займаються домашньою працею, оплачуваною чи ні, з'явиться можливість добровільно сплачувати ЄСВ, що дасть їм можливість на старості років отримувати, наскільки це можливо, гідну пенсію. Можна передбачити, що ця норма не буде робочою – сумніваємося, що наша ментальність і недовіра до влади сприяють тому, що всі кинуться добровільно платити податок, але, знову ж, нічого поганого в такій можливості немає. Принаймні в далекоглядних дружин, які займаються домашнім господарством, є можливість подбати про забезпечення старості, запропонувавши своїм чоловікам регулярно платити податок із сімейного бюджету. Місця для вагітних Законопроєкт також пропонує зменшити обмеження в роботі вагітних жінок і жінок з дітьми до 3 років. Якщо раніше була повна заборона на їхню роботу в нічний час і у вихідні дні, а також неможливість залучення до надурочних робіт і відряджень, то зараз законодавець пропонує дозволити їм працювати понаднормово за їхньою письмовою згодою. Тут можна зазначити як позитивний, так і негативний бік. Отже, якщо вагітна співробітниця або молода мама може собі дозволити і, що можливо, хоче більше працювати (з метою отримувати більшу компенсацію або через власні кар'єрні амбіції) – у неї з'явиться така можливість. При цьому такі лояльні регуляторні умови можуть стати полем для зловживань роботодавців, які зможуть за допомогою явного або прихованого ультиматуму – працюєш за нашими правилами або не працюєш зовсім – змушувати вагітних жінок і молодих матусь працювати понаднормово. Незважаючи на те, що ініціатива має добрий намір – досягнення рівності на ринку праці та зменшення гендерного розриву в оплаті, складно уявити, як усі кинуться реєструвати домашню працю, відмовившись від зарплат у конверті заради справедливості й майбутніх гарантій. Автор: Яна ДЕКУСАР, керівник HR-департаменту Nota Group

Запровадити закон щодо легалізації грального бізнесу направлений на виведення з тіні цієї сфери, але одразу обкласти її податками навряд чи вдасться. Таку думку висловив Mind Олег Борійчук, керівник департаменту з правових питань компанії Nota Group, щодо прийнятого напередодні зазначеного закону. «Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично», – наголосив Борійчук. Гральний бізнес в Україні був  заборонений законом з 2009 року (окрім лотерей). Але фактично оператори лотерей через лазівку в законі здійснювали цю діяльність.Власники гральних закладів та сайтів купували дозвіл на роботу в одного з ліцензованих державою лотерейних операторів. За цими субліцензіями казино, зали з автоматами, букмекерські контори та онлайн-ставки формально ставали лотереями. А грошові обороти при цьому йшли повз бюджет, тобто знаходились в «тіні» від держави. Тепер діяльність грального бізнесу хочуть законодавчо урегулювати, аби забезпечити додаткові надходження до бюджету, що так необхідно в період кризи. Гроші від ліцензій депутати хочуть спрямувати на підтримку медицини, спорту, культури, освіти та науки. Це однозначно плюс (якщо вони дійсно туди будуть спрямовані). Мінус в тому, що загальна сума надходжень буде залежати від того, як багато компаній вийде на ринок і скільки з них продовжить працювати нелегально. Зараз гральний бізнес фактично виводиться з глибокої «тіні». Після 11 років існування в підпіллі, відразу обкласти компанії усіма податками буде проблематично. Звісно, спірних питань в законі багато та оцінити фінансовий ефект від легалізації поки складно. Але опускаючи моралізаторство, можна сказати, що легалізація грального бізнесу це більше позитив, ніж негатив і для бізнесу  (який довгий час працював підпільно і зараз може вийти з тіні), і великою мірою для бюджету країни. Як показала світова практика, легальний гральний бізнес працює практично в усьому світі і приносить серйозні доходи в бюджет. Закон (№2285-д) про легалізацію грального бізнесу дозволяє: організацію та проведення азартних ігор в гральних закладах казино; організацію та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; організацію та проведення ігор в залах гральних автоматів; організацію та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет; Головні правила для ринку: 1. Розмір плати за ліцензію залежатиме від виду діяльності та розташування грального закладу. 2. Жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор мають забезпечити їх фінансову стабільність та гарантувати виплати виграшів. 3. Запроваджується принцип «відповідальної гри», зокрема не допускатимуться до участі в азартних іграх особи, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія). До участі в азартних іграх допускатимуться лише особи, які досягли 21 року. 4. Гральне обладнання має відповідати міжнародним стандартам. 5. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей займатиметься ліцензуванням організаторів азартних ігор, веденням відповідних реєстрів, встановленням вимог щодо сертифікації грального обладнання. 6. Закон також передбачає обмеження щодо реклами азартних ігор; встановлює фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу.

Якби за зміну нормативно-правового регулювання видавали Оскара, то Податковий кодекс України отримав би пальму першості. При чому декілька років поспіль. Запровадження нових ускладнених правил гри у податкових взаємовідносинах призводить до того, що м’яч завжди опиняється на полі податкового органу. Проте арбітр в особі органів адміністративного контролю або судової гілки влади не завжди встигає за цією швидкоплинністю. Одним із таких нових викликів є зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Важливо те, що без цієї реєстрації блокуються усі операції з контрагентами. Достатньо проста на перший погляд процедура стала справжньою перепоною для платників податків, та більше — інструментом тиску з боку податківців. Крамольна практика Перефразовуючи сумнозвісну фразу: була б податкова накладна, а причина для відмови її реєстрації — знайдеться. Здається, саме таким принципом озброїлися податківці у взаємовідносинах з платниками податків. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Блокуючи податкові накладні, фіскальні органи зазвичай посилаються на критерії ризикованості здійснення операцій або самого платника податку. Річ у тім, що ці критерії тлумачяться фіскалами надзвичайно широко, а подекуди норми суперечать одна одній, та й до самої системи моніторингу у правників є чимало запитань. Критерій ризикованості здійснення операцій напрочуд часто застосовується до процесів за результатами інвентаризації товарів — так званої пересортиці. Причому цей критерій найчастіше присвоюється суб’єкту господарювання, яким не подано таблиці платника податку; або подано таблицю платника податку, але її не прийнято; або таблицю спочатку прийнято, а пізніше ухвалено рішення про її неприйняття. Чому податковий орган може не враховувати або неприймати таблиці даних платника? Підставами може слугувати наявність інформації про здійснення платником податків ризикових операцій, або виявлення невідповідності зазначених платником податків в таблиці даних видів діяльності, які наявні у платника, основним засобам. Але цей перелік не є вичерпний — причини неприйняття таблиці можуть бути й іншими або взагалі не вказані.  Аргументи та контраргументи Отже, сталося неминуче — податкова накладна заблокована. Як же діяти в такій ситуації? Подавати документи для розблокування та зняття статусу «ризикованості» або подати таблицю даних платника податку з поясненнями та додатками. Пояснення зазвичай подаються у форматі коротких або детальних меседжів. Короткі пояснення можна подавати в графах «Інформація» «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку» (форма J/F 1314901) або в графі «Пояснення» «Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено» (форма J/F 1312602). Ретельнішого підходу вимагають детальні пояснення. Це — окремий документ, який сканується і прикріплюється до повідомлення про подання документів для розблокування податкової накладної, повідомлення про подання документів для зняття статусу «ризикованості», таблиці даних платника податку. Детальні пояснення повинні містити інформацію про історію підприємства з актуальною інформацією про нього, наявність ресурсів для здійснення діяльності за номенклатурою у заблокованій податковій накладній, опис технічних процесів виробництва (придбання), детальний опис подій по заблокованій податковій накладній в хронологічному порядку. Також слід відобразити операції в бухгалтерському та податковому обліках, отримати від покупця довідку про подальше використання придбаної продукції, товарів, послуг, робіт. Цей етап є напрочуд важливим, а ретельність збору і підготовки необхідної інформації може стати запорукою успіху та розблокування податкової накладної самим податковим органом. Адміністративні інструменти Найпоширенішими причинами винесення рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є наступні: ненадання письмових пояснень відносно підтвердження інформації зазначеної у накладній, реєстрація якої зупинена; ненадання платником копій документів; надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, з зазначенням відповідних документів. Якщо платник податку піде адміністративним шляхом оскарження, то може подати скаргу на рішення комісії регіонального рівня лише в електронному вигляді (форма J/F 1313203 «Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних») в Електронному кабінеті платника. Звертаємо увагу: скарга має містити розгорнуту версію пояснень. Слід чітко і детально сформувати свою позицію і бачення, чому комісія ухвалила рішення не вірно. Також варто повторити головні аспекти пояснень для розблокування податкових накладних з додатками і додатковими документами. Адміністративний орган має ухвалити рішення за скаргою протягом десяти календарних днів. У разі відсутності в Електронному кабінеті платника відповіді в встановленій формі, то скарга вважається задоволеною. Досить ефективним додатковим інструментом вирішення ситуації є залучення Ради бізнес-омбудсмена. Але цей інструмент можна задіювати лише на стадії адміністративного оскарження. Регламентом Ради бізнес-омбудсмена передбачена процедура додаткового оскарження протиправності дій контролюючого органу з обов’язковим наданням рекомендацій для прийняття законного рішення. Судовий контроль Інший шлях оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних — судовий. З огляду на кадровий голод в судовій системі цей шлях може бути досить тривалим. Щоправда, практика адміністративних судів з питання оскарження рішень податкових органів є досить промовистою. «Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним», — зазначає Касаційний адміністративний суд (КАС) у складі Верховного Суду (ВС) у постанові від 30 січня 2020 року, справа №300/148/19. «Податковий орган у квитанціях про неприйняття податкової накладної до реєстрації у якості причини відмови були зазначені причини, які не передбачені податковим законодавством», — йде мова в постанові КАС ВС від 12 березня 2020 року, справа №805/4620/15-а. «Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасуваннярішень про відмову в реєстрації податкових накладних», — переконаний КАС ВС у постанові від 10 квітня 2020 року, справа №819/330/18. Рішення на користь платників податків у подібних правовідносинах винесені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду також у справах № 820/7240/16, № 826/152/16, № 826/10540/18, а також в низці інших справ. Скільки ще рішень має бути ухвалено на користь бізнесу Верховним Судом, аби податкові органи припинили свою ганебну практику? Не судом єдиним Утім, судові перипетії — не єдиний негативний наслідок для бізнесу. Оскільки фіскали можуть пригальмувати будь-яку операцію, яка вимагає реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, під удар може потрапити масштабна операція з контрагентом. Випадання з системи одного гвинтика може призупинити хід цілої машини. І чим більшою є ця бізнес-машина, тим серйозніші фінансові втрати може понести компанія. А кореспонденція з іншою машиною — бюрократичною, якою є податкова система, — задля доведення своєї правоти, вимагає найціннішого ресурсу — часу. Час у бізнесі — розкіш на вагу золота. І проблема ця не індивідуальна, вона вражає своїми розмірами. Як стверджують деякі джерела, підприємливі податківці за невеликі гонорари (до 3% від обсягу операції) пропонують вирішити питання заблокованої накладної швидше і ефективніше. Та більше, нещодавно в публічному просторі з’явилася інформація про те, що правоохоронні органи виявили втручання в алгоритми роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних. Силовики викрили цілу схему фіскалів, яка прикривалася «ризикованістю» здійснення операції або «ризикованістю» самого платника податку. У період локальної і глобальної економічної кризи та тривалих карантинних обмежень, у час, коли і великий, і малий бізнес шукають будь-яку соломинку аби вхопитися і втриматися на плаву, такі «ведмежі послуги» і схеми податківців виглядають особливо цинічними. Автор: Дмитро РИБАЛЬЧЕНКО, керівник фінансово-аудиторського департаменту Nota Group, голова фінансово-аудиторського комітету групи компаній «Октава»    

Локдаун стал шоком для всех. С наименьшими потерями из этой критичной ситуациивышел тот бизнес, где смогли быстро адаптироваться к новым условиям и отладить комфортные для сотрудников рабочие процессы. Теперь стоит вторая задача – удержать позитивный настрой и эффективность команды. Как это сделать? Прежде всего, надо проанализировать настроения коллектива. Согласно опросу портала grc.ua, проведенному в июне 2020 года, 29% респондентов сообщили об ухудшении отношения к работодателям; у 19% уровень лояльности не изменился. Лишь 16% опрошенных довольны отношением компании во время карантина и не потеряли доверия к работодателю. Но даже если вы как работодатель попали в первую или вторую категорию, есть шанс исправить все сейчас. Согласно Gensler's US Work From Home Survey, 2020, 12% сотрудников признались, что и после карантина предпочтут работать на дому полный рабочий день, но 70% хотели бы вернуться в офис. Выясните, какой формат работы удобней для ваших сотрудников, и решайте задачи, исходя из баланса интересов вашего бизнеса и ваших сотрудников. Продолжайте реализацию начатых кампаний, направленных на поддержание командного духа коллектива. К примеру, 2020 год в компании Nota group был объявлен как «Год здоровья». Задача этого проекта – мотивировать коллектив активно заниматься своим здоровьем. Сейчас, после карантина, проект особенно актуален для повышения общего тонуса и эмоционального интеллекта сотрудников, минимизации негативных моментов удаленной работы, а именно выгоранием, моральным и физическим упадком сил. Несправедливий карантин Суть проекта: в январе все члены коллектива получили «Карту здоровья» на год. В ней 49 задач, среди которых: занятия йогой, велопрогулка, верховая езда, скейт, плавание в бассейне, прыжки на скакалке, картинг, пейнтбол, катание на квадроциклах, самокатах, байдарках и т.д. Каждая активность соответствует времени года: зимой, например, можно выбрать ныряние в прорубь, катание на коньках/санках и лыжах. Каждую задачу сотрудник должен выполнить хотя бы раз, зафиксировать на видео и выложить в общий чат в Вайбер группе. По результатам этого марафона в конце года будут определены победители, которые получат ценный приз - путешествие в одну из стран Европы за счет компании. Также в рамках «Года здоровья» всем сотрудникам предоставляется комплексный пакет медицинских услуг за счет компании. В рамках проекта сотрудникам ежеквартально проводятся лекции по рациональному питанию и двигательной активности, по борьбе с эмоциональным выгоранием, сезонному питанию, фитнес нагрузкам. Во время карантина такие лекции специалистов (косметологов, нутрициологов и психологов) проходили онлайн. Но главным было стимулирование личной физической активности. Да, люди разные, отношение к публичным физическим активностям у всех разное, были сотрудники, которые азартно включались в марафон здоровья, были те, кто неохотно. Но обсуждение активностей повысило вовлеченность сотрудников. Особенно во время карантина, общие чаты серьезно помогали поддерживать позитивный настрой коллектива. С мая активность по выполнению задач повысилась, что не может нас не радовать. Мы видим эффективность программы «Год здоровья», ведь главный критерий ее успеха – здоровые и счастливые сотрудники, наполненные силой, энергией и мотивацией. Не секрет, что эмоциональное здоровье человека напрямую зависит от физического. Выгорание, упадок сил, нежелание работать - это все последствия сидячей работы, в том числе карантина, когда нельзя было выходить на свежий воздух. А внимание к своей физической активности позволяло и позволяет с бороться с такими негативными проявлениями. В долгосрочной перспективе проект «Год здоровья» поможет улучшить общий климат в коллективе, позитивный настрой каждого сотрудника, и как следствие – повысит эффективность показателей работы компании. Будьте внимательны к своим сотрудникам. Их успех – ваш успех.

9 червня 2020 року на сайті Верховної Ради України зареєстровано проект Закону України «Про ріелторську діяльність в Україні» за №3618. 1 липня 2020 року законопроект було передано на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Ним пропонується врегулювати брокерську діяльність в Україні в сфері нерухомості. Головна особливість вказаного Законопроекту №3618 в тому, що у разі його прийняття у відповідній редакції, власники нерухомого майна будуть позбавлені права розпоряджатися (купувати, продавати, брати/здавати в оренду (крім операцій з дарування та спадкування нерухомого майна) ) своїм нерухомим майном без посередників - суб'єктів ріелторської діяльності. Це вже третя спроба законодавців України на рівні закону врегулювати питання діяльності брокерів (ріелторів) з нерухомості. Перший законопроект про ріелторську діяльність в Україні було зареєстровано ще в червні 2007 року, другий 07.07.2011 року. Законопроєкт спрямований: визначити правові засади організації та провадження ріелторської діяльності в Україні; забезпечити єдину державну політику у сфері регулювання ріелторської діяльності в Україні, захисту прав і інтересів фахівців у сфері ріелторської діяльності, суб'єктів ріелторської діяльності та споживачів ріелторських послуг при здійсненні операцій з нерухомістю; врегулювати відносини між споживачами ріелторських послуг (фізичні/юридичні особи) та суб'єктами ріелторської діяльності (брокер як ФОП або юридична особа) з приводу операцій щодо купівлі, продажу, найму (оренди) нерухомого майна, проведенням інших операцій з нерухомістю (крім дарування та спадкування); У разі прийняття законопроекту №3618: 1) в законодавче поле вводяться, до прикладу, такі терміни як: - агент з нерухомості; - брокер (ріелтор) з нерухомості; - ріелторська діяльність; - ріелторські послуги; - суб'єкт ріелторської діяльності; 2) суб'єктами ріелторської діяльності будуть - брокери, зареєстровані у встановленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, а також юридичні особи незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, у складі яких працюватиме не менше одного брокера, які провадять ріелторську діяльність, мають діючий (не зупинений, не припинений) сертифікат суб'єкта ріелторської діяльності; 3) брокеру буде заборонено працювати на підставі трудового договору у суб'єкта ріелторської діяльності та одночасно провадити індивідуальну ріелторську діяльність як суб'єкту ріелторської діяльності; 4) брокери повинні будуть проходити професійну підготовку, скласти кваліфікаційний іспит та отримати кваліфікаційне свідоцтво брокера з нерухомості 5) ріелторські послуги надаватимуться на підставі та в межахріелторського договору, істотними умовами якого є: предмет та строк дії договору; вид, мета та строк надання ріелторських послуг; реквізити сертифіката суб'єкта ріелторської діяльності; зазначення об'єкта (об'єктів) нерухомості щодо якого (яких) надаються ріелторські послуги, а також його ідентифікаційних даних, якщо об'єкт (об'єкти) є індивідуально визначеними; розмір та умови оплати ріелторських послуг, а також, у разі наявності, фактичних витрат, необхідних для виконання договору; права, обов'язки та відповідальність сторін; порядок звітності суб'єкта ріелторської діяльності перед споживачем про стан виконання ріелторського договору. Ріелторські договори повинні будуть реєструватися в Єдиній інформаційній базі даних у сфері ріелторської діяльності, яка поки що не сформована. 6) суб'єкти ріелторської діяльності матимуть право на подання ріелторського запиту, зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо надання таким суб'єктам інформації, копій документів необхідних суб'єкту ріелторської діяльності для надання ріелторських послуг за укладеним ріелторським договором; 7) Для реалізації Законопроекту №3618 мають бути створені наступні бази/реєстри: Єдина інформаційна база даних у сфері ріелторської діяльності; Єдиний реєстр фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об'єднань у сфері ріелторської діяльності; Окремо слід відмітити, що Законопроект №3618 містить статтю 34 (тотожний зміст якої пропонується доповнити статтею 638 Цивільного кодексу України) в якій вказано про те, що істотною умовою договору, за яким об'єкт нерухомого майна, його частина відчужується, реалізується та/або передається в найм (оренду), позичку фізичною особою, є індивідуальний реєстраційний номер інформаційного паспорта об'єкта нерухомості в Єдиній інформаційній базі даних у сфері ріелторської діяльності відповідно до Закону України «Про ріелторську діяльність в Україні. При цьому, формування інформаційного паспорта здійснюється суб'єктом ріелторської діяльності на підставі внесених ним даних до Єдиної інформаційної бази даних у сфері ріелторської діяльності. Що це означає для: Власників нерухомого майна: у разі прийняття Законопроекту №3618 у відповідній редакції, перед власниками нерухомого майна постане законодавча імперативна необхідність в укладенні ріелторських договорів з посередниками - суб'єктами ріелторської діяльності для здійснення операцій з нерухомістю (крім операцій з дарування та спадкування нерухомого майна), що автоматично призведе до обмеження права власників нерухомості самостійно розпоряджатися своїм нерухомим майном без залучення ріелтора. Що є недопустимим - жодна країна світу не вимагає звернення до ріелтора, щоб продати своє майно або придбати чи здати в оренду. Це вільний ринок і клієнт сам обирає, чи буде він працювати з ріелтором, чи зможе самостійно провести операцію. Щоб продати своє майно або здати його в оренду, законопроект змушує вносити інформацію в Реєстр і без цього неможливо розпоряджатися своїм майном, нотаріуси не можуть засвідчити договір на відчуження об'єкта. Ріелторів: монополізацію ріелторських послуг і обмеження доступу до ринку. Здавалося б, від прийняття цього закону ріелтори тільки виграють, але ні. В проекті передбачено обов'язок реєструвати всі ріелторські договори в Єдиній базі даних. В ньому чітко прописано - щоб займатися ріелторською діяльністю, необхідно бути членом спеціально створеної громадської організації, яка буде давати брокерам право працювати на ринку. А ось порядок створення організації і хто її буде контролювати, в проекті закону не вказано. До того ж, статус агента або брокера может набути особа, яка відповідає Вимогам якості Надання ріелторських послуг- самі вимоги в законопроекті на прописані. Учасників ринку: якщо раніше комісія для споживача складала 2-3% від вартості при продажу та 50% місячної оплати при оренді, то після прийняття закону ціни можуть вирости. Олександр Герасько, юрисконсульт компании Nota Group