Упровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСБ) є визначним кроком у реалізації реформи містобудівної галузі України завдяки цифровізації більшості державних послуг у цій галузі.
Упродовж багатьох років Україна ставала залежною від системної корупції в будівельній галузі. Згідно з дослідженнями, у 2019 році понад 80 % забудовників стикалися з хабарництвом під час отримання дозволів і погоджень від органів контролю у сфері містобудування. Результат такого рівня корупції в масштабах країни міг сягати понад 3 млрд грн хабарів щороку.
Системне хабарництво також призвело до низки проблем, що були українською реальністю до впровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Порушення містобудівного законодавства, інвестування в небезпечну нерухомість, легалізація незаконного будівництва, недбала реконструкція історичних будівель – це геть не повний список наслідків хабарництва в будівельній галузі.
У вересні 2019 року стартувала реформа містобудівної сфери, що розпочалася з ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції та закладення основ диджиталізації процесу надання адміністративних послуг.
Уже в липні 2020 року в Україні стартував проєкт із реалізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Ця система, розроблена за підтримки USAID/UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”, передбачає максимальну автоматизацію процесів державного регулювання в будівництві з метою боротьби з корупцією у цій сфері.
Підставою для створення Порталу державної електронної системи у сферіт будівництва став Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” та постанова КМУ “Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва” від 01.07.2020 р. № 559.
Станом на сьогодні Єдина державна електронна система у сфері будівництва складається з трьох компонентів:
- Реєстр будівельної діяльності – ядро Системи, яке містить інформацію про об’єкти будівництва, учасників будівництва, дозвільні та інші документи;
- Портал Системи – публічний Портал, на якому розміщено інформацію, що міститься в реєстрі будівельної діяльності, аналітика роботи системи тощо;
- Електронний кабінет Системи – екофісна частина Системи, яка надає змогу чиновникам, організаціям та атестованим особам вносити й реєструвати документи, підтверджувати участь у будівництві та відстежувати його статус.
Першим етапом у впровадженні Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва став запуск 17 липня 2020 року нового Реєстру будівельної діяльності та Публічного порталу системи. Цей етап заклав фундамент для майбутнього функціонування Єдиної державної електронної системи в межах реформування галузі містобудування України.
З моменту запуску Реєстру кожен об’єкт будівництва отримує в ньому унікальний ідентифікатор. Це дає змогу зберігати всю дозвільну та проєктну документацію, інформацію про учасників будівництва, фото та інші відомості.
Метою такого сервісу є моніторинг запобігання внесенню некоректних даних і можливість швидко перевірити законність будівництва на всіх етапах.
Одразу після запуску Реєстр мав велику перевагу, а саме – взаємодію з іншими державними реєстрами, що дало змогу отримувати дані про речові права та землю завдяки електронній взаємодії.
Принциповою зміною, упровадженою із запуском Реєстру, стало створення всіх документів від початку будівництва до введення в експлуатацію безпосередньо в самому ж реєстрі та верифікація за QR-кодом упродовж всього життєвого циклу документа. Принагідно варто звернути увагу на наявність автоматичних перевірок, які не дадуть зареєструвати об’єкт, що не відповідає законодавчим критеріям. На Порталі також наявне зручне відображення на карті та інтеграція з різними довідниками й реєстрами, включаючи об’єкти культурної спадщини й об’єкти
підвищеної небезпеки.
Державний портал у сфері будівництва забезпечує відкритий доступ до Реєстру будівельної діяльності, а також актуальну статистику й онлайнконсультації через чат-бот, зокрема на порталі доступний калькулятор для визначення класу наслідків будівництва. Усі ці нові можливості є надзвичайно корисними для тих, хто працює в галузі будівництва та має намір швидко знайти надійну інформацію, оскільки на Порталі також доступні численні галузеві стандарти та нормативи в офіційній редакції, а також розпорядчі документи відповідальних органів, що істотно спрощує доступ до інформації.
На Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва також упроваджено 15 різних електронних послуг у галузі містобудування, реалізованих у взаємодії з порталом Дія.
Проте так було не завжди. У процесі реформування адміністративних послуг у містобудуванні до створення та запуску Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва держава вже вдавалася до спроб “оцифрувати” взаємодію учасників будівництва та органів контролю. Робота Держархбудінспекції щодо надання адміністративних послуг у режимі онлайн у 2014 році відбувалася з використанням електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві. З початком нового етапу розвитку системи надання електронних адміністративних послуг у містобудуванні роботу електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві та системи при здійсненні ліцензування господарської діяльності з будівництва було припинено у грудні 2019 року.
З урахуванням курсу, спрямованого на розвиток диджиталізації держави, у грудні 2019 року було запущено в режимі дослідної експлуатації “Електронний кабінет забудовника”, проте протягом недовготривалої дослідної експлуатації роботу цього сервісу також було припинено. Загалом, користувачі давали вельми змішані відгуки від використання Електронного кабінету забудовника, оскільки вебсайт працював із довготривалими періодами відключення та мав доволі обмежений функціонал.
Звертаючи увагу на недоліки адміністративних послуг у галузі містобудування, не можна оминути увагою і проблему ліцензування. Доволі довго питання ліцензування будівельної діяльності в Україні не було врегульовано через правову прогалину, що виникла після втрати чинності постановою КМУ від 30.03.2016 р. № 256, що відбулося водночас із реформою у сфері містобудівної діяльності 18.03.2020. Упродовж майже двох років учасники будівельної галузі не мали можливості отримати ліцензії на будівельну діяльність, крім випадків придбання готових компаній із ліцензіями. Хай як це не парадоксально, але ситуація змінилася лише з уведенням на території України воєнного стану та ухваленням постанови КМУ від 18.03.2022 р. № 314. Згідно із цим нормативно-правовим актом компанії, що провадять будівельну діяльністю, можуть подати декларацію про провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Передбачено, що подати таку декларацію можна через отримання відповідної послуги на порталі Дія. Попри тимчасовість цього рішення, такий механізм багатьом компаніям дає змогу провадити будівельну діяльність в умовах війни, яка триває, і підтримувати важливу галузь економіки держави. Проте питання ліцензування будівельної діяльності так чи інак, а має бути вирішене, оскільки залишати подібні “прогалини” неприпустимо. Розглядаючи переваги функціонування ЄДЕСБ, не варто применшувати і її важливість як одного з ключових елементів у системі повоєнної відбудови країни. Як зазначила голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування
під час брифінгу щодо нового механізму компенсації за пошкоджену та зруйновану нерухомість, станом на 28 лютого 2023 року через портал Дія подано 335145 заявок на компенсацію за пошкоджене або зруйноване російською федерацією житло, що загалом охоплює орієнтовно 23 млн кв. метрів. Жахаючою є також орієнтовна кількість наших співгромадян, що втратили свої домівки, яких уже налічується щонайменше понад два мільйони лише за найбільш скромними підрахунками.
У контексті останніх змін до законодавства, що регулює будівельний сектор, є й доволі істотні протиріччя та потенційні ризики для функціонування ЄДЕСБ.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності, який, зокрема, критикували голови українських міст і селищ, архітектори та громадські активісти. Станом на момент написання цієї статті майбутній закон Президент ще не підписав, тож остаточний текст не опубліковано та його вплив на функціонування ЄДЕСБ складно оцінити. Однак зрозуміло, що жодна цифрова система не зможе працювати в разі неналежного нормативного регулювання процесів.
Аналізуючи історію створення Єдиної електронної системи в контексті останніх галузевих законодавчих ініціатив, варто наголосити, що в намаганнях покращити адміністративні процедури у сфері містобудування державі потрібно посилювати боротьбу із системною корупцією та розвивати інститут ефективного громадського контролю. Тільки тоді можна стверджувати про забезпечення прозорої та доброякісної будівельної галузі в Україні.
Україна обрала шлях диджиталізації державного сектору, що передбачає, зокрема, переведення взаємодії громадянин – держава в електронний формат у всіх аспектах життєдіяльності, де це вбачається можливим. Попри складну політико-економічну ситуацію, Україна змогла втримати свої позиції в міжнародному рейтингу електронного врядування та крокує в майбутнє європейським шляхом розвитку електронізації адміністративних послуг.
Починаючи з 2019 року електронні адміністративні послуги в Україні зазнавали багатьох змін, зокрема було впроваджено Електронний кабінет забудовника, який згодом став підґрунтям для впровадження повноцінного Порталу у взаємодії з порталом Дія.
З особистого досвіду користування електронними адміністративними послугами в містобудуванні хочеться відзначити зручність інтерфейсу та швидкість роботи пропонованих порталів. Істотними недоліками є проблеми взаємодії з державними реєстрами, неточність відомостей, що містяться в реєстрах, і все ще наявність ризику корупції. Зокрема, ще однією недосконалістю Системи, попри наявність розгалуженої бази знань для користувачів, є відсутність повноцінного порталу підтримки. На цей час підтримку користувачам ЄДЕСБ надають у загальних чатах месенджера Telegram, що не завжди є зручним для користувачів через складність пошуку інформації у великому масиві повідомлень.
Сьогодні, коли будівельна галузь досі перебуває у процесі реформування, не можна не відзначити, що завдяки впровадженню Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва всі процеси документального супроводу будівництва класів наслідків (СС1, СС2 та СС3) переведено в онлайн. Тепер документи не можна підробити, а кожен рух, акт і підпис можна відстежити. Це значно полегшує процес будівництва та робить його більш прозорим і підзвітним. Зокрема, учасники української будівельної галузі можуть ефективніше використовувати час і ресурси, а держава може контролювати виконання будівельних проєктів та запобігати можливим порушенням.
Беззаперечно, застосовуючи інноваційні технології та переносячи державні сервіси в онлайн, Україна робить кроки до побудови ефективної та сучасної держави, де право на безпеку та право на доступ до прозорих і підзвітних послуг є однією з головних і пріоритетних цілей влади.
Автор: Олександр Слободянюк, провідний юрист практики GDPR та захисту персональних даних, Nota Group
Джерело: https://ips.ligazakon.net/document/EA016603
Comments are closed