Як підвищення мінімальної зарплати відобразиться на бізнесі

Дмитро Рибальченко 

Голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній “Октава Капітал”

З 1 вересня 2020 року мінімальна зарплата зросла у місячному розмірі із 4723 грн до 5000 грн; у погодинному розмірі із 28,31 грн до 29,20 грн.

Такі вимоги передбачені президентским законопроектом №3963 «Про внесення змін у ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», якій підтримали 295 нардепів.

Затверджені зміни мають на меті підвищити рівень якості життя населення. Зокрема, як пояснювали у Мінфіні, завдяки збільшенню мінімальної зарплати в 2020 році близько 1,7 млрд грн додатково отримає Пенсійний фонд і ще 1,2 млрд грн податку на доходи фізосіб розподіляться між місцевими бюджетами і держбюджетом.

Президент озвучив ще два можливі етапи підвищення мінімальної зарплати: із 1 січня 2021 року до 6000 грн, із 1 липня – до 6500 грн. Проте таке рішення можливе лише при ухваленні законопроекту про Державний бюджет України на 2021 рік. Даний документ Уряд має зареєструвати у ВРУ до 15 вересня.

Що означає для бізнесу збільшення мінзарплати на 277 грн та погодинної на 89 коп?
З 1 вересня при нарахуванні зарплати найманому працівнику потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче 1100 грн. (при мінзарплаті 4723 грн мінімальний розмір ЄСВ був 1039,06 грн.)

Фізособи-«єдинники» сплачують ЄСВ самостійно, але в розрахунку на місяць не нижче мінімального страхового внеску.

Фізособи-”загальники” мають сплачувати ЄСВ з отриманого чистого доходу. Але в разі його неотримання вони мають самостійно для себе визначити базу для нарахування та сплати ЄСВ. Та знову ж таки розмір ЄСВ не може бути нижче за мінімальний страховий внесок.

Збільшилась і максимальна база нарахування ЄСВ – до 75 тис грн, тобто максимальний внесок з ЄСВ – 16,5 тис.грн.

Також від суми мінзарплати залежать виплати за лікарняними та декретними відпустками, штрафи за порушення законодавства про працю.

Які показники лишаються незмінними до кінця 2020 року
Низка показників визначається залежно від розмірів мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, які встановлено законом станом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто їх розмір фіксується на 01.01.2020 р., і діють вони протягом усього 2020 року.

На весь 2020 рік лишаються незмінними:

— сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який надає право на неї;

— неоподатковувані суми добових витрат;

— неоподатковуваний розмір подарунків;

— неоподатковувана сума, яку сплачують на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів;

— сума неоподатковуваної благодійної допомоги;

— неоподатковуваний розмір стипендії;

— неоподатковувані виплати чи відшкодування від профспілок;

— неоподатковуваний розмір допомоги на поховання;

— податок на нерухоме майно;

— єдиний податок для платників груп 1 та 2;

— збір за паркування авто;

— транспортний податок;

— туристичний збір;

— судовий збір;

— плата за адмінпослуги й держмито;

— суми прощеного (анульованого) боргу, що не включаються до оподатковуваного доходу фізособи.

Підвищення мінімалки: більше позитиву чи негативу?
Підвищення мінзарплати на 277 грн навряд чи можна вважати таким, що суттєво підвищить рівень добробуту населення. В ідеалі можна було б очікувати збільшення долі білої зарплати та зменшення «у конвертах». Такий сценарій став би робочим за умови, що підвищення мінімалки відбувається тими ж темпами, якими зростає середня зарплата. Але на фоні спаду економічної активності такий крок уряду лише підвищує податкове навантаження на малий та середній бізнес, який найбільше постраждав від карантинних обмежень. Як наслідок очікуємо подальші кроки МСБ по податковий мінімізації: від збільшення «конвертів» при оплаті до череди звільнень чи переводу на неповний графік. При цьому великий бізнес та монополісти, як завжди, перекладуть свої ризики на споживачів, тож збільшення мінзарплат приведе к росту цін на товари та послуги, черговому вітку інфляції.

За перше півріччя держбюджет недоотримав 38 млрд доходу. Так, збільшення мінімальної заробітної плати автоматично збільшує надходження від ЄСВ та податків, але може спровокувати ще більше поглиблення системної кризи в економіці.