Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді три законопроєкти, спрямовані на підтримку бізнесу на час карантину. Один із них – про соціальну допомогу підприємцям (№4429).
Як буде реалізовано виплату такої допомоги та який бізнес може на неї розраховувати, розповіла Mind СЕО Nota Group, директор із правових питань «Октава Капітал» Тетяна Андріанова.
Президент України відразу після одужання й виписки з лікарні подав до ВР законопроєкт про соціальну допомогу бізнесу на період протиепідемічних заходів, пов’язаних із коронавірусом (до речі, йому відразу присвоїли статус «невідкладний»).
Добрими намірами
Не минуло й пів року складної епідеміологічної ситуації, як держава зрозуміла, що її підтримка бізнесу не буде зайвою.
Щоб ми не нарікали на те, що уряд занадто довго збирався з думками, розробники законопроєкту в пояснювальній записці до нього не забули згадати про те, яких заходів вже було вжито.
На сьогодні із заходів, введених державою під час карантину, – мораторій на проведення державного нагляду в сфері господарської діяльності й податкових перевірок, а також зупинення деяких строків з отримання адміністративних послуг.
Можливо, для когось це прозвучить переконливо, але точно не для українського бізнесу. Останньому довелося зіткнутися з такими карантинними активностями держорганів, як-от обшуки, блокування податкових операцій, невиконання судових рішень, та іншими неофіційними «антикризовими» заходами з наповнення бюджету. Але сьогодні не про це.
Отже, законопроєкт розроблений із метою забезпечити фінансову допомогу суб’єктам господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів Кабміну, пов’язаних із запобіганням поширенню COVID-19. Також документ має на меті послаблення адміністративного тиску на бізнес для підтримки його економічної активності й розширення кола суб’єктів підприємництва для отримання державної підтримки.
Що передбачає законопроєкт?
Матеріальна допомога. Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які можуть втратити частину заробітної плати або доходу через введення обмежувальних заходів, а також суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць. Крім того, у деяких підприємств з’явиться можливість отримати одноразову компенсацію витрат, понесених на сплату ЄСВ.
Орендарям державного або комунального майна. Продовження дії договорів оренди державного майна, а також скасування орендної плати для підприємств, робота яких була тимчасово зупинена через карантинні обмеження, – на час дії карантину та протягом одного місяця з дня закінчення дії таких договорів.
Продовження ліцензій на алкоголь. Заборона на зупинення та анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем за невчасну сплату чергового платежу за ліцензію.
Страховий стаж для безробітних. Пропонується включати до страхового стажу період, протягом якого застрахована особа отримує допомогу по частковому безробіттю під час карантину.
Утримання коефіцієнта зарплат при розрахунку пенсій фізосіб. Для ФОПів передбачається можливість зробити доплату до розміру мінімального страхового внеску за місяці зменшення доходу під час карантину.
Одноразовий помічник
Одноразова допомога держави в розмірі 8000 грн для найманих працівників і фізосіб-підприємців надаватиметься за їхнім власним зверненням на Єдиному державному вебпортале електронних послуг.
Таку допомогу можуть отримати наймані працівники підприємств і ФОПи, у яких на 31 жовтня цього року основний вид діяльності належить до «пільгового переліку». Це основне правило, але, крім нього, передбачено низку винятків.
Для найманих працівників ці фактори такі:
- підприємство, в якому вони працюють, не нарахувало ЄСВ за ІІІ квартал 2020 року;
- середня зарплата перевищує 30 000 грн;
- робота за сумісництвом.
Так само фізособи-підприємці не зможуть отримати одноразову допомогу держави, якщо:
- вони зареєстровані підприємцями менше ніж три місяці,
- сплатили ЄСВ менше ніж за три місяці (на момент набрання чинності законом);
- вони задіяні не тільки в діяльності ФОП, а й працюють як наймані співробітники.
Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в заявці на таку допомогу, покладено на саму фізособу, тому, якщо говорити про допомогу найманим працівникам, їм доведеться самостійно перевіряти інформацію про підприємство, у якому вони працюють.
Подібна одноразова допомога передбачена й для юросіб-роботодавців, які були змушені скоротити тривалість робочого часу своїх працівників, зокрема через простій. Такі компанії можуть після впровадження карантинних обмежень запросити компенсацію для таких співробітників у розмірі до 8000 грн на одну людину.
Така матеріальна допомога не надається:
- при реєстрації підприємства менш ніж за три місяці до вступу в силу закону;
- компаніям, які вже отримують допомогу по частковому безробіттю;
- для співробітників, які працюють поза штатом менше трьох місяців на момент звернення за такою допомогою;
- для співробітників, які працюють за сумісництвом.
Крім цього, у підприємств є можливість отримати одноразову компенсацію витрат на ЄСВ, якщо їхній основний вид діяльності належить до визначеного в «пільговому переліку».
Сума компенсації розраховується як середнє значення сплачених підприємством єдиних внесків за останні перед вступом в силу закону 10 місяців.
Хто постраждалі?
І наостанок запитання, яке інтригує найбільше: хто належить до найбільш постраждалих категорій, які потрапили в перелік пільгових видів діяльності?
Сам законопроєкт замовчує, кому саме буде надано допомогу, але з недавньої заяви міністра цифровий трансформації Михайла Федорова на його офіційній сторінці у фейсбуці, державну компенсацію зможуть отримати компанії й ФОПи в разі, якщо їхній основний вид діяльності (перший КВЕД компанії, вказаний у Єдиному державному реєстрі) належить до цього переліку:
47 – роздрібна торгівля (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами);
55 – тимчасове розміщення;
56 – діяльність із забезпечення стравами та напоями;
59.14 – демонстрація кінофільмів;
90 – діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг;
93 – діяльність у сфері спорту, організації відпочинку.
Список цілком логічний, але, можливо, у багатьох викличе здивування, що тут робить «роздрібна торгівля», адже, наприклад, навіть під час карантину вихідного дня продуктові магазини не закривалися і, більш того – для багатьох стали єдиною розвагою.
Але можемо вас заспокоїти – отримувати допомогу зможуть ті підприємства, які мають не тільки відповідний вид діяльності, а й за умови, що конкретно для них діють карантинні обмеження, що не дозволяють вільно здійснювати бізнес-діяльність.
Оцінювати істотність такої допомоги для конкретного бізнесу не стану, адже сам факт такої ініціативи вже може зігріти душу молодого бізнесмена, але загалом є надія на те, що зобов’язання держави надавати бізнесу фінансову допомогу, додасть якоїсь розсудливості при впровадженні чергових карантинних обмежень.
Автор: Тетяна Андріанова, СЕО Nota Group
Джерело: https://mind.ua/openmind/20219135-dopomig-yak-zelenskij-proponue-pidtrimati-biznes-u-karantin?fbclid=IwAR33VO2cmc96pTWxHsHr-9nyh9T7Jp-KEx93-UkAWvMhbmgq5P8O_yP_Gl8
Comments are closed