Експерти вже називають «коронакризу» найгіршою економічною кризою у світі за останні 100 років. Внаслідок пандемії загальні обсяги виробництв впали на $15 трлн. З початку локдауну у березні 2020 року уряди світових держав витратили близько $16 трлн на підтримку своїх економік. Але навіть при цьому дефіцит бюджетів зріс до найвищого рівня з часів Другої світової війни. Як світ виходить із цієї кризи та які шанси відкриваються, зокрема, для України?
Відновлення економіки: швидко, але нерівномірно
Але є й гарні новини. З початком масової вакцинації своєрідне «щеплення» отримала й світова економіка, почалося поступове її відновлення – зменшився рівень безробіття та почали зростати ВВП країн. Навесні цього року перший заступник голови Міжнародного валютного фонду Джеффрі Окамото заявив, що світова економіка відновлюється швидше, ніж прогнозували.
Але разом із цим він зазначив, що це зростання нерівномірне й може призвести до ще більшого розриву між розвиненими економіками та економіками країн, що розвиваються, адже рівень ВВП більшості країн все ще залишається суттєво нижчим, ніж до пандемії.
Зокрема, тільки в Україні 2020 року реальний ВВП скоротився на 4,4%. Коли країні вдасться надолужити минулий рівень – експерти утримуються від чітких прогнозів, адже на заваді можуть стати багато факторів. Натомість у Мінекономіки планують 2021 року збільшити ВВП до 4,6%. Тим часом економічна ситуація в країні залишається дуже нестабільною. Якщо зростання економічних показників розвинутих країн зумовлено передусім додатковими фінансовими стимулами, які пропонують державні органи влади, то в Україні все відбувається не завдяки, а всупереч.
Підтримка в країнах ЄС
Європейська комісія понад рік тому, у розпал пандемії, запровадила план із відновлення економіки «Наступне покоління ЄС». Мета – забезпечення сталого й справедливого економічного відновлення для всіх 27 країн – членів ЄС. Загальний бюджет «антикоронакризових» заходів ЄС сягне 1,85 трлн євро. Цю суму заклали до бюджету Євросоюзу на 2021–2027 роки.
Гроші розподілили за трьома напрямами: підтримка держав-членів в інвестуванні та проведенні реформ, перезапуск економіки ЄС через стимулювання приватних інвестицій і реагування на вразливості, які показала криза. Дві третини коштів (майже 500 млрд) залучатимуть як гранти, а решту – як позики.
Економічні стимули в США
У США очікують, що вже у цьому кварталі перевищать допандемічні економічні показники. А до кінця року ВВП вийде на рівень, який очікувався до пандемії, а згодом і вище за нього. Причина швидкого відновлення – рішучі дії уряду США.
Зокрема, ще на початку локдауну, крім адресної грошової допомоги, Мінфін США дозволив підприємцям відтермінувати сплату податків на три місяці. Фізичним особам дали право відкласти податкові зобов’язання на суму до $1 млн, а корпораціям – на $10 млн. Федеральний резерв різко знизив облікові ставки і не планує їх підвищувати до 2024 року.
Конгрес США схвалив виплати для стимулювання підприємств, збільшив допомогу по безробіттю. Фіскальна відповідь на пандемію становитиме $5,1 трлн. Це майже втричі більше, ніж під час кризи 2007–2009 років. Ці фактори дуже обмежили шкоду економічній системі й дозволили швидко відновитися.
Податкова реформа у Бразилії
А у Бразилії навіть пандемія не зупинила другого етапу податкової реформи, що, зокрема, дозволило підвищити неоподаткований мінімум на 30%, і це вже відчувають понад 5 млн людей. Крім того, у країні зробили зручну градацію податку на доходи фізичних осіб ( 7,5%, 15%, 22,5% и 27%).
Фіскальні послаблення також відчувають компанії. Малий бізнес взагалі звільняють від сплати податків із частини прибутків та дивідендів, якщо сума не перевищує визначений ліміт, а базову ставку податку на прибуток знижують удвічі – з 15% до 7,5%
Такий перерозподіл податків на тлі економічної кризи, напевно, приверне в країну більше інвесторів, підтримає бізнес та добре вплине на добробут людей.
Податкова мотивація в Польщі
У сусідній з нами Польщі також запровадили податкову реформу. Головна мета – відновлення після пандемії. Реформа передбачає, зокрема, такі основні нововведення: ліміт неоподаткованого мінімуму збільшено в більш ніж 3,5 раза; майже в 1,5 раза збільшиться сума (з 85 000 до 120 000 злотих), з якої починають стягувати підвищений податок на доходи фізичних осіб – 32 %.
Крім того, зміняться відрахування на медичне та соціальне страхування – для тих, хто заробляє понад 11 000 злотих на місяць (75 000 грн), виплати збільшаться, а хто заробляє менше – залишаться на минулому рівні.
До того ж Польща ініціює повернення громадян-заробітчан. Для тих, хто стає податковим резидентом країни, протягом чотирьох років діятиме 50%-ва знижка на податки з доходів фізичних осіб. Скористатися цим зможуть ті, хто три роки не жив у Польщі, але раніше отримував там дохід. Ці ініціативи діятимуть з 2022 року.
Закручування гайок в Україні
На тлі таких масштабних програм підтримки національних економік країнами світу, Україна з виплатами ФОПам 8000 грн як компенсації за обмеження роботи в локдаун виглядає, як бідний родич. А найближчим часом країну чекає ще й збільшення податків та посилення контролю за витратами громадян.
Сумнозвісний законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який Рада підтримала в першому читанні в липні, експерти вже охрестили найбільш репресивним за всю історію країни.
Ініціатори просували законопроєкт як «антиолігархічний», адже він передбачає, підвищення ставок акцизів і податків для важкої промисловості, яку курують мільярдери. Але в цьому ж законопроєкті чимало норм, які не лише стосуються «боротьби з олігархами», а й «полюють» на середній та малий бізнес.
Також проєкт закону передбачає підвищення податків на нерухомість. Наприклад, податок на дохід фізичних осіб зросте з 5 до 18% для сум з продажі третього й подальших об’єктів нерухомості. За словами експертів, це може підвищити ціни на нерухомість на 30–40%.
У законопроєкті передбачено підвищення плати за користування радіочастотами на 5%, що також потягне за собою збільшення цін на мобільний інтернет і зв’язок.
Одна з позитивних норм законопроєкту – підприємців звільнять від оплати 18% податку на гранти від Українського фонду стартапів, проте чи варто це інших «родзинок» змін у законодавстві?
Зазначимо також, що проєкт закону значно розширює повноваження фіскальних органів. Зокрема, надає податковій службі право стягувати борг за рахунок коштів у банку боржника за рішенням фіскального органу без рішення суду. Крім того, штрафи нараховуватимуться без права оскарження – сперечатися можна буде лише після сплати. Якщо в компанії є податковий борг, керівнику через суд можуть заборонити виїжджати за кордон до того часу, як борг не буде повністю погашено. Великим платникам податків у новому законопроєкті забороняється списувати збитки минулих періодів у повному обсязі. Підприємці вже прозвали цю норму «податок на прибуток зі збитків». Не випадково Європейська Бізнес Асоціація назвала цей законопроєкт одіозним і вважає, що він може посилити кризу в економіці і не збільшить, а навпаки, зменшить податкові надходження.
Напруженості на фінансовому ринку додав закон про фінансовий моніторинг. Основна причина хвилювань – це збільшені десятикратно штрафи за порушення правил ідентифікації своїх клієнтів. Порогова сума перевірки фінансових операції збільшилася зі 150 000 грн до 400 000 грн, при цьому суттєво розширився перелік суб’єктів фінансового моніторингу.
Активні користувачі банківських послуг вже відчули на собі нововведення, особливо ті, у кого багато готівки, але не підтверджено джерела походження коштів. Адже тепер, якщо клієнт не можете пояснити легальне походження грошей, у певних випадках банк цілком законно може заблокувати або відмовитися проводити його платіж. До того ж потрапити під фінмоніторинг тепер можна при будь-якому здійсненні великих платежів.
Попереду ще одна ініціатива влади – податкова амністія, адже з 1 вересня і протягом року українцям пропонують легалізувати майно та статки, придбані за рахунок тіньових доходів. Для цього потрібно задекларувати своє майно та сплатити збір. Його розмір залежить від розміщення активів. Для власників облігації внутрішньої державної позики ставка становить 2,5%. За майно чи кошти, розміщені в Україні, доведеться сплатити 5%. Для власників активів за кордоном ставка підвищується на 9%.
Чиновники запевняють, після цього податківці не матимуть питань щодо походження грошей і можна буде розпоряджатися майном, уникнувши будь-якого покарання.
Замість післямови
У часи, коли у світі посилюється роль держав у відновленні національних економік, українська влада робить надто мало, щоб вийти з коронакризи якомога швидше і не втратити надбання, які були досягнуті напередодні.
Відсутність довгострокового антикризового плану дій, орієнтованого на подолання наслідків пандемії, загрожує затягуванням рецесії в Україні, а нестача дієвих інструментів поліпшення інвестиційного клімату, відновлення підприємництва та запровадження інноваційних видів діяльності, посилить розрив із провідними економіками світу.
Перемогти в жорстокій конкуренції та утриматися на плаву в жорстких економічних умовах здатні лише ті, хто змінюється швидко й діє нестандартно. Настав час переусвідомити умови ведення бізнесу, знайти інноваційні рішення, щоб працювати по-новому. Стежте за новинами міжнародних та національних ринків і будьте успішними!
Автор: Дмитро Рибальченко, директор фінансово-бухгалтерського департаменту Nota Group
Джерело: https://mind.ua/openmind/20230425-postupove-oduzhannya-yak-rizni-derzhavi-pidtrimuyut-biznes-u-postkovidnij-ekonomici
Comments are closed