Наші новини

Безкорисливе надання допомоги тим, хто її потребує, – благодійна діяльність, – містить у собі певні ризики, які можуть стати справжньою проблемою для тих, хто її надає. Благодійна діяльність в Україні має конкретні законодавчі визначення та обмеження, і вийти за ці усталені рамки досить легко. За останні місяці в Україні суттєво побільшало благодійної діяльності, тож правильне оформлення паперової документації є запорукою того, що ті, хто її потребує, отримає благодійну допомогу швидко, а ті, хто її надає – уникнуть зайвих проблем. З огляду на запит ринку, Nota Group ще спочатку війни активно супроводжує благодійну діяльність. Одним із найважливіших напрямів такого супроводу – є бухгалтерський супровід, а саме:  здійснення платежів  відображення банківських виписок  підготовка первинних документів  опрацювання вхідної первинної документації  підготовка та подача звітності  нарахування і виплата заробітної плати (за потреби) Отже, якщо ви займаєтеся благодійною допомогою та хочете уникнути головного болю – звертайтеся до Nota Group! Nota Group – на захисті не лише українського бізнесу, але й благодійної діяльності заради наближення Перемоги!

Європейський банк реконструкції та розвитку допомагає підприємствам малого і середнього бізнесу, які потребують консалтингової підтримки для зростання й забезпечення конкурентоспроможності. З цією метою ЄБРР за допомогою донорів супроводжує грантову підтримку консалтингових проєктів, що впроваджуються зовнішніми консультантами, та яких потребує український бізнес. У цій грантовій підтримці можуть взяти участь компанії, які відповідають таким критеріям:  більше 2-х років роботи на ринку  понад 50 % підприємства повинно належати громадянам України  штат компанії має налічувати від 10 до 500 співробітників  хороша ділова репутація  потреба в залученні консультанта Консультації надаються за такими напрямами: стратегія, маркетинг, системи якості, інформаційні технології, організаційний розвиток, інженерні рішення, операційна ефективність, управління фінансами, енергоефективність та охорона довкілля. Якщо ви зацікавлені в отриманні професійної консультації, де 85 % буде компенсовано ЄБРР, і ви відповідаєте критеріям грантової підтримки – Nota Group готова проконсультувати та допомогти подати заявку. Nota Group – на захисті українського бізнесу!

Нещодавно відбулася завершальна подія навчальної програми Глобального договору ООН в Україні «Зелене відновлення українського бізнесу», де були підведені підсумки програми Climate Ambition Accelerator. Цього року український бізнес уперше мав змогу пройти навчання та дізнатися більше про впровадження GHG протоколу, науково-обґрунтованих цілей (SBT) та ініціативи нульового забруднення до 2050 року. Протягом чотирьох місяців одинадцять українських компаній, таких як НАК «Нафтогаз», ПрАТ «Укренерго», DTEK, Ernst and Young LLC - Ukraine, Asters Law Firm Attorneys Partnership, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, LLC Firm Astarta Kyiv, LLC OCTAVA CAPITAL, МХП, Carlsberg Ukraine, LLC Parimatch, проходили навчання з українськими та міжнародними фасилітаторами для екологічної модернізації своїх бізнесів. Під час завершальної зустрічі учасниками було обговорено післявоєнну екологічну відбудову України та залучення доступного фінансування для бізнесів, які впроваджують у свою діяльність екологічні інновації. Детальніше за посиланням: https://bit.ly/3Fm6Efn Nota Group — на захисті українського бізнесу!

6 листопада 2022 року набрав чинності Закон України №2682-ІХ, яким вносяться зміни до Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Мета цих змін – захист соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб (зокрема під час дії воєнного стану), а також спрощення обліку робочих місць для осіб із інвалідністю. Що змінилося у врегулюванні трудових відносин, та на що особливо потрібно звернути увагу роботодавцям, — розповіла читачам порталу ЕВА керівник напряму кадрового супроводу та HR Nota Group Яна Декусар: https://eba.com.ua/elektronizatsiya-trudovoyi-diyalnosti-pratsivnyka-yaki-zminy-peredbachaye-zakon-2682-ih/

За останні роки Україна суттєво поліпшила свій інвестиційний клімат. Справжнім проривом у цьому контексті стало ухвалення наприкінці 2020 року Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (Закон). Цим Законом створюється законодавче підґрунтя для залучення в Україну внутрішніх і зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць, розвитку регіонів України та зростання конкурентоспроможності української економіки. Як і кожен новий законодавчий акт, цей ідеальним не є. Реалізація норм на практиці виявила низку перепон, що стоять на шляху суб’єктів господарювання, які мають намір вкласти інвестиції в Україну. Зрештою, не проявив себе Закон і в довгостроковій перспективі, адже з лютого 2022 року Україна живе воєнною реальністю, у якій про інвестиції дбають не в першу чергу. Проте, сприятливий інвестиційний клімат є фундаментом для відбудови економіки повоєнної України, і подбати про це слід уже зараз. Насправді активна робота над оптимізацією інвестиційного Закону розпочалася ще на початку цього року. До цього процесу залучалися також економісти, українські та іноземні інвестори, бізнес асоціації. Перед ними стояло головне завдання – за допомогою законодавчої техніки створити максимально комфортні умови для сприятливого інвестиційного клімату. А в сучасних умовах, і з огляду на необхідність реалізації Плану відновлення України, – процес набув нового значення і барв. Результатом цієї роботи стало розробка проєкту змін до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні». Документ було погоджено на засіданні Кабінету Міністрів України 18 жовтня 2022 року, а наступного дня його було зареєстровано у Верховній Раді України з присвоєнням реєстраційного номера 8138. Законопроєктом № 8138 розширюються сфери, у яких може реалізуватися інвестиційний проєкт із значними інвестиціями. Такими новими сферами є: інформації та електронні комунікації; операції з нерухомим майном; виробництво енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання та обладнання систем опалення, вентиляції, кондиціонування, гарячого водопостачання. Серед вимог до інвестиційного проєкту із значними інвестиціями, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, у чинному Законі є створення впродовж строку реалізації проєкту не менше 80 нових робочих місць. Законопроєктом кількість нових робочих місць пропонується зменшити до 50. Окрім того, пропонується зменшити розмір значних інвестицій, вкладених в об’єкти інвестування з 20 млн євро до 12 млн євро. Такі зміни обумовлені можливістю залучення до інвестиційного процесу більшого кола суб’єктів господарювання не тільки великих, але й середніх підприємств. Проєктом закону пропонується надати інвесторам можливість розпочати реалізацію інвестиційного проєкту до укладання спеціального інвестиційного договору та внести інвестиції на передпроєктні роботи (підготовка документації, купівля земельної ділянки тощо) в обсязі 25% від загального розміру значних інвестицій. Аби спростити та уніфікувати процес підготовки та подання заявки, законопроєктом №8138 встановлюється, що примірна форма проєкту спеціального інвестиційного договору визначатиметься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику. Таким органом є Мінекономіки. Окрім цього, законопроєкт встановлює можливість та часові рамки для доопрацювання поданих інвестором документів та спеціального інвестиційного договору. Якщо під час проведення оцінки пакета документів уповноважений орган виявив невідповідність поданих документів установленим законодавством вимогам, то надсилає свої зауваження заявникові з пропозицією їх доопрацювати. Усунути зауваження заявник може впродовж 15 календарних днів. Якщо ж заявник не подав доопрацьовані документи у визначений строк, уповноважений орган припиняє проведення оцінки, про що повідомляє заявника. При цьому будь-яке припинення уповноваженим органом проведення оцінки не позбавляє заявника права надіслати заявку на повторний розгляд. Якщо є потреба доопрацювати проєкт спеціального інвестиційного договору, уповноважений орган може провести з заявником переговори. Такі переговори можуть тривати не більше двох місяців з дня отримання пропозиції щодо їх проведення. За зверненням заявника чи інвестора із значними інвестиціями до переговорів може бути долучена уповноважена установа. Важливе уточнення: проєкт закону забороняє під час перемовин будь які зміни умов спеціального інвестиційного договору, що стосуються вимог до інвестиційних проєктів із значними інвестиціями, а також обсягу державної підтримки. Наразі складно прогнозувати, чи законопроєкт № 8138 усуває всі проблемні моменти, нівелює усі перешкоди для суб’єктів господарювання, що виникають під час застосування інвестиційного Закону. Дієвість нових пропозицій можна буде випробувати лише на практиці після остаточного ухвалення відповідних змін. Але заслуговує на повагу те, що уряд ініціює зміни до законодавства, спрямовані на створення сприятливішого інвестиційного клімату, в умовах воєнного стану. Навіть у такий складний час уповноважені органи дбають про архітектуру відбудови економіки країни, критично знекровленої війною. Автор: Cергій Гарбар, менеджер із інвестицій «Октава Капітал» Джерело: eba.com.ua

У зв’язку зі зростанням розміру мінімальної заробітної плати, збільшується обсяг фінансової відповідальності роботодавців за порушення трудового законодавства. З 1 жовтня 2022 року розмір мінімальної місячної зарплати становить 6 700 грн, а розмір штрафу прив’язаний до мінімальної зарплати. Мораторії на проведення перевірок контролюючими органами тривали лише декілька місяців після початку повномасштабного вторгнення. Проте вже з липня Державна служба України з питань праці має право перевіряти додержання бізнесом вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», законність звільнення та здійснювати інспектування щодо виявлення неоформлених працівників. Наприклад, за неоформлених працівників і зарплату «у конвертах» підприємство може бути оштрафовано на 10 мінімальних зарплат, що сьогодні становить 67 000 грн, а за недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам і строковикам – на 4 мінімальні заробітні плати (26 800 грн) за кожного співробітника. Від візиту Держпраці не застрахований ніхто, а от упередити імовірні загрози можна. Панацеєю, яка є запорукою успішного проходження бізнесом перевірки регулятора, є аудит. Останнім часом набуває популярності кадровий аудит – це необов’язкова, але необхідна процедура, метою якої є виявлення та виправлення помилок у кадровій документації. Кадровий аудит допоможе убезпечитися від небажаних для роботодавця наслідків. Не зволікайте та замовляйте кадровий аудит у Nota Group! Наша команда здійснить комплексну і всебічну перевірку кадрової документації та увідповіднить її до вимог чинного законодавства. Nota Group — на захисті українського бізнесу!

Закон спрощує процедуру розміщення вишок мобільних операторів на земельних ділянках державної та комунальної власності. Тепер на ділянках розміром до 0,05 га лісогосподарського призначення для розміщення технічних засобів або споруд електронних комунікацій не потрібне погодження Кабінету Міністрів. Також закон створює механізм для припинення договору з доступу до технічних засобів електронних комунікацій у разі їх руйнування внаслідок бойових дій. «Беззаперечним позитивом ухвалених змін у контексті оперативного відновлення мереж є спрощення доступу до об’єктів інфраструктури впродовж дії воєнного стану та протягом року після його завершення. Більше не потрібно отримувати додаткові погодження задля відновлення комунікаційних мереж у районах, які зазнають руйнувань внаслідок бойових дій, що є безумовною перевагою спрощеної процедури доступу», — коментує керівник практики з нерухомості та будівництва, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк. Про те, яке значення відіграє цей закон для прогресу змін, – читайте у публікації Вокс Україна: voxukraine.org

Напередодні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», метою якого є вдосконалення вимог до порядку взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних. Ці зміни є невеликими за змістом, але вкрай важливими для кадрової складової української армії, яка своєю мужністю і героїзмом сьогодні надихає весь світ. Збройні Сили України перебувають під пильною увагою міжнародної спільноти не лише в питаннях реалізації тактичних і стратегічних операцій, а й у контексті формування та операційної діяльності. Чому ухвалення цього законопроєкту є гарним свідченням розважливості та виваженості дій української влади, розповіла Mind  керуючий партнер Nota Group, керівник практики корпоративної безпеки, адвокат ТетянаАндріанова.  Номер законопроєкту і дата реєстрації: №6482 від 28 грудня 2021 року Хронологія. Законопроєкт був зареєстрований ще торік, у грудні, і лише 7 жовтня 2022 року його було ухвалено Етап. 21 жовтня 2022 року Закон №2664-ІХ повернуто з підписом Президента України Набрання чинності відбулося 26 жовтня 2022 року Контекст. Цікаво те, що цей документ було розроблено ще до широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Ця депутатська ініціатива стала відповіддю на оприлюднений наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року №313 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних». За цим наказом, з 1 жовтня 2022 року на військовий облік повинні були стати мільйони українських жінок у віці від 18 до 60 років, навіть вагітні жінки та/або з малолітніми дітьми. На думку розробників проєкту Закону, таке зобов’язання жінок занадто перевантажить територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (або як їх раніше називали – військкомати), а також потягне накладання штрафів на жінок, що не змогли вчасно стати на військовий облік, та відповідно виникнення зайвої соціальної напруженості й формування негативного ставлення до військового обов’язку. А 24 лютого 2022 року війна постукала буквально в кожен український дім, і питання військового обліку жінок стало як ніколи актуальним і гострим. Зміст. Закон вносить зміни лише до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У своїй суті ці зміни не є великими за обсягом, водночас є величезними у світоглядному плані. Ця стаття передбачає те, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, і придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, за власним бажанням можуть бути взяті на військовий облік військовозобов’язаних. Водночас жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Тобто про добровільне бажання працівниць медичної сфери не йдеться. Позиція відомства. У питанні військового обліку жінок Міністерство оборони України було послідовним. Відомство методично розвіювало міфи, якими повсякчас обростало це питання (як-то, наприклад, про те, що жінкам, які стануть на облік, буде заборонено покидати межі України) і заспокоювало стривожене суспільство. Міноборони пояснило, що армія не потребує доукомплектування особового складу за рахунок сотень тисяч жінок, у яких до того ж немає військового досвіду; ставати чи не ставати на облік має бути добровільною справою кожної жінки; постановка на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію. Зрештою, заяви підкріплювалися діями: спочатку Міністерство оборони України суттєво скоротило перелік спеціальностей (до 14) та професій (до 7), представниці яких мали б ставати на облік, а потім відтермінувало взяття на облік жінок відповідних професій/спеціальностей до 1 жовтня 2023 року. Коментар юриста. За Конституцією України, захист суверенітету й територіальної цілісності України є справою всього Українського народу. І ніхто із цим постулатом сперечатися не збирається, адже захист України проявляється не лише в тому, щоб взяти до рук зброю. За Основним Законом, оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України – і жінка має сама вирішувати, ставати їй частиною армії чи ні. Як підтверджують у Міністерстві оборони України, у ЗСУ служить понад 38 000 жінок, 7000 з яких пішли в армію після повномасштабного вторгнення. Тож, за цифрами, Україна має один із найвищих показників кількості жінок в ЗСУ серед країн – членів НАТО. І це ще ніхто не брався підраховувати, скільки жінок займається волонтерською і гуманітарною діяльністю, забезпечує надійний і стабільний тил, формує суспільні контексти за кордоном, завдяки яким Україна отримує все більше і більше світової підтримки, а росія – усе більше ярликів країни-терориста. Адже захист України – це справа всього Українського народу. І навіть, якби це твердження не було закріплене на рівні Основного Закону, воно б не перестало бути істиною. Висновки. Отже, процес взяття жінок на військовий облік офіційно розпочнеться з 1 жовтня 2023 року, і він буде добровільним для всіх, окрім працівниць медичної сфери – їм законодавець вибору не залишив. Хоча попереду ще рік, тож усе ще може змінитися. Автор: ТетянаАндріанова, адвокат керуючий партнер Nota Group, керівник практики корпоративної безпеки   Джерело: mind.ua

«Митний безвіз» запрацював в Україні з 1 жовтня. Це словосполучення та власне спрощена процедура ввезення українських товарів на територію інших держав передбачає застосування цілої низки законодавчих документів, які, зокрема, регулюють цю процедуру. Виграють перш за все перевізники, але тепер доведеться турбуватися про фінансову гарантію» пояснював, як працюватимуть на практиці певні законодавчі норми. Сьогодні ж ми продовжуємо розбиратись у всіх принадах «митного безвізу». Які процедури підпадають під дію Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі та з якими країнами їх буде спрощено, проаналізувала для Mind керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine Олена Колченогова. Назва документа: Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами Номер документа: 987_012 Дата підписання: 20.05.1987 Дата приєднання України: 30.08.2022 (згідно із законом №2554-IX, із заявою) Дата набрання чинності для України: 01.10.2022 Мета. Україна офіційно приєдналась до Конвенції про спільний транзит та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ці конвенції також відомі як «митний безвіз», що дозволяє товарам набагато легше переміщатися між ЄС та країнами спільного транзиту. Запрацював «митний безвіз» 1 жовтня цього року. Зміст. Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами встановлює інструменти для наведеного спрощення між договірними сторонами, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа у формі декларації, зразки якої наведені в додатках до конвенції (далі – «єдиний документ»). Згаданий єдиний документ відтепер необхідно використовувати для будь-якого режиму імпорту чи експорту, а також для єдиного режиму транзиту, застосовного у торгівлі між договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів. Конвенція встановлює вимоги до форми, змісту, заповнення та використання єдиного документа. На кого розповсюджується конвенція. Договірними сторонами конвенції є країни Європейського економічного співтовариства та країни Європейської асоціації вільної торгівлі, включаючи Австрію, Фінляндську Республіку, Ісландію, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Швейцарську Конфедерацію. Якщо товари є предметом торгівлі між такими договірними сторонами, формальності, пов’язані із такою торгівлею, виконуються із використанням єдиного документа. Для оформлення товару на кордоні відтепер повинні використовуватися спільні коди видів транспорту, товарів, контейнерів, визначених в додатку ІІІ до Конвенції. З метою забезпечення безперешкодної торгівлі та виявлення будь-яких невідповідностей чи порушень конвенцією передбачено надання митними органами договірних сторін взаємної адміністративної допомоги шляхом обміну інформацією, надання адміністративних протоколів та висновків. Хто виграє. Реалізація положень конвенції призведе до суттєвих і відчутних переваг для трейдерів і митних адміністрацій шляхом спрощення транзитних і митних формальностей, зниження витрат, полегшення руху товарів і можливого збільшення торгівлі. Похідні зміни до чинного законодавства. 27 вересня 2022 року КМУ ухвалив низку постанов, які відкривають доступ необмеженому колу українського бізнесу до авторизацій та спрощень, аналогічних тим, які існують у ЄС, та унормовують окремі положення актів уряду з конвенціями про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Зміни також зазнало Положення про митні декларації №450 від 21 травня 2012 року, яким унормовують правила застосування митних декларацій, що існували до приєднання України до конвенцій про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами, з вимогами цих міжнародних договорів. Відповідно до прийнятих змін: митні декларації (митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня, тимчасова, спрощена, періодична та додаткова митні декларації), передбачені відповідними статтями Митного кодексу України, оформлюються з використанням форми єдиного адміністративного документа (безпосередньо на підставі Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами); вимоги до оформлення і використання митних декларацій приведено у відповідність до чинного законодавства; визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів від 5 серпня 2020 року №681 «Деякі питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій окремих типів». Оцінка змін. Участь України в цих конвенціях сприятиме розвитку торгівлі між Україною та державами – членами ЄС, а також іншими країнами спільного транзиту шляхом скорочення часу на обробку документів на кордоні. Це ще один крок вперед у стратегії вступу в ЄС та підтримки роботи «Шляхів солідарності» (ініціатива Єврокомісії для створення альтернативних маршрутів для експорту с/г продукції з України, а також імпорту товарів першої необхідності). Приєднання до конвенції є виконанням ще одного із зобов’язань, взятих на себе Україною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відповідно до додатку ХV угоди «Наближення до митного законодавства», приєднання до зазначених конвенцій є однією із вимог щодо гармонізації митного законодавства. Відтепер Україна зможе брати участь у діяльності Митної програми ЄС з державами – членами ЄС та іншими країнами-учасниками. Митна програма ЄС підтримує розробку та експлуатацію центральних ІТ-систем та співпрацю із митними органами ЄС. Митна програма допомагає митним адміністраціям справлятися зі збільшенням торгових потоків та опановувати роботу з новими тенденціями та технологіями, такими як електронна комерція та блокчейн. Участь України в Митній програмі ЄС також включає підключення до загальної безпечної митної мережі (CCN/CSI), необхідної Україні для застосування нової комп'ютеризованої системи транзиту (NCTS). Джерело: mind.ua Автор: Олена Колченогова, керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine.