arrow

Наші новини

7 Липня 2022
Цеглинка за цеглинкою: як Кабмін спростив дозвільні процедури у будівництві
Спрощення окремих дозвільних і реєстраційних процедур у будівництві під час воєнного стану набуде чинності вже з 12 липня 2022 року. Відповідну постанову №722 Кабінет Міністрів ухвалив 24 червня 2022 року. Як діятиме документ на практиці і яка мета його ухвалення, пояснила Mind провідний юрисконсульт Nota Group Ганна Кравчук. Як повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов: «Ухвалене урядом рішення спрощує подання та отримання дозвільних і реєстраційних процедур у будівництві під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення чи скасування. Це спрощення дозволить пришвидшити відновлення пошкоджених житлових будинків, які підлягають капітальному ремонту чи реконструкції, а також будівництво нових». Яких будівель стосується документ? Будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а за її відсутності відповідно до цільового призначення земельної ділянки – може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Спрощення процедури стосується лише приватних будинків. Щодо багатоповерхових житлових будинків постанова нічого не змінює. Зауважимо, що для отримання будівельного паспорту треба було подати заяву та значний перелік документів до неї, як-от: документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, земельної ділянки на забудову; схема намірів забудови земельної ділянки тощо. У разі відсутності підстав для відмови, уповноважений орган із питань містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів із дня надходження заяви, має видати будівельний паспорт. Для цього замовник звертається до сертифікованого архітектора або інженера-проєктувальника та відповідно на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проєктувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва схеми намірів забудови земельної ділянки, створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. Строк виконання робіт, розмір і порядок оплати робіт визначаються в договорі за домовленістю сторін. Замовник може подати заяву про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, будівельних паспортів забудови земельної ділянки за своїм вибором: особисто до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП); через електронний кабінет; рекомендованим листом з описом вкладення до ЦНАП. Якщо уповноважений орган містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів із дня реєстрації заяви про видачу містобудівних умов та обмежень: не надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, не надав рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, проєктування об’єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Що змінюється для оформлення проєктної документації? Проєктна документація подається замовником на погодження органу охорони культурної спадщини через електронну систему, який має розглянути її та надати відповідь щодо погодження або обґрунтованої відмови протягом 30 днів. Контрольне геодезичного знімання перед прийняттям в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва не здійснюється під час реставрації, капітального ремонту будинку, будівлі, споруди, які після прийняття об’єкта в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна. Крім того, під час воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення чи скасування можуть бути перенесені строки виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, крім транспортних проїздів і пішохідних комунікацій. Для цього замовник будівництва робить відповідний запис у декларації або акті готовності об’єкта до експлуатації. Також постановою спрощено порядок розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів умовною висотою не вище 20 метрів у зоні приаеродромних територій, що здійснюється без погодження з експлуатантом аеродрому, Державною авіаційною службою або Міністерством оборони. Які недоліки дозвільної системи потрібно усунути? Для практичного втілення в життя цієї постанови до моменту набуття нею чинності необхідно забезпечити її технічну реалізацію. Потрібно доопрацювати електронний кабінет в електронній системі, подати відомості про працівників, які будуть до неї підключені, органам місцевого самоврядування внести до електронної системи відомості (у тому числі текстові та графічні матеріали) про чинну містобудівну документацію на відповідній території. Отже, маємо надію, що технічне впровадження буде вчасним і не стане перепоною для отримання спрощених процедур на практиці. Автори: Ганна Кравчук, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: https://mind.ua
Детальніше

1 Липня 2022
Nota Goup разом з іншими компаніями холдингу Octava Capital візьме участь у програмі Climate Ambition Accelerator
Climate Ambition Accelerator — це програма для бізнесу, покликана допомогти українським підприємствам зменшити негативні впливи на клімат та планету. Українські компанії досягатимуть кліматичної нейтральності в унісон із Європою. Для нас це чудова перспектива захисту довкілля України з урахуванням передових досягнень у цій сфері. Ми переконані – війна закінчиться нашою перемогою. Нам доведеться докласти зусиль для відновлення країни. Та вже сьогодні слід подбати про запровадження кращих практик екологічної та кліматичної модернізації! Nota Group – на захисті українського довкілля!
Детальніше

21 Червня 2022
Захистити себе: як цивільним отримати зброю за спрощеною процедурою під час війни. І як її купити зараз?
Отримати зброю для особистого захисту готові 59% українців з понад 1,7 млн громадян, які взяли участь в опитуванні на порталі «ДіЯ». Майже така ж пропорція спостерігалась і за даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг», опублікованого 23 травня 2022 року. Так, за останні три місяці війни кількість тих, хто підтримує надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами зросла більш ніж удвічі. В сучасних українських реаліях на підтримку цієї ініціативи висловились 58% респондентів, тоді як проти – 39%. Тож чи можуть прості українці, не залучені до складу збройних та інших військових формувань, володіти вогнепальною зброєю, і яка процедура її отримання передбачена під час війни, розповів Mind провідний юрисконсульт консалтингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк. Ми можемо спостерігати, що вперше за історію дослідження цього питання кількість прихильників ідеї надання громадянам України права на володіння вогнепальною зброєю та боєприпасами перевищила кількість противників. Для порівняння: в період з 2018 по 2021 роки прихильників цієї ідеї було близько однієї чверті з усіх опитаних, позаяк проти висловлювались більше ніж 70%. Насправді, коли мова заходить про легалізацію права громадян України на володіння цивільною вогнепальною зброєю, йдеться саме про закріплення даного права на рівні закону. Це варто розуміти, оскільки громадяни України й попри відсутність профільного закону, наразі, як і багато років до цього, можуть легально володіти вогнепальною зброєю, з урахуванням певних обмежень. Які підстави для володіння зброєю існують в Україні? Наразі, в умовах війни, для цивільних осіб в Україні діє цілих три механізми володіння вогнепальною зброєю. Перший механізм передбачає набуття мисливської вогнепальної зброї у власність громадянами України в загальному порядку, який передбачає поновлення дозволу на зброю кожні три роки. Другим механізмом передбачено скорочений порядок надання громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї на час дії воєнного стану. Третім механізмом на період запровадження воєнного стану встановлено особливий порядок тимчасового видання вогнепальної зброї і боєприпасів до неї громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, для участі у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав. Далі детальніше розберемося з першим та другим механізмом, оскільки саме ними передбачено набуття громадянами вогнепальної зброї у власність, а не тимчасове користування. Хто може отримати дозвіл і на яку зброю? За загальним порядком, затвердженим наказом МВС від 21 серпня 1998 року  №622, правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї – 25-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У деяких читачів може виникнути питання щодо обмеження придбання вогнепальної зброї як мисливської, проте, згідно з поточною класифікацією, за встановленими критеріями до мисливської зброї можна віднести більшість гладкоствольних рушниць іноземного та українського виробництва, а також безліч напівавтоматичних карабінів на базі загальновідомих зразків нарізної зброї. Головними критеріями віднесення вогнепальної зброї до мисливської в Україні є загальна довжина зброї не менше ніж 800 мм, обмежена ємність магазину, наявність запобіжника та відсутність автоматичного режиму ведення вогню. Як придбати зброю? Для отримання дозволу на придбання мисливської вогнепальної зброї за загальним порядком потрібно звернутися до підрозділу поліції, що виконує функції дозвільної системи за місцем проживання майбутнього власника зброї та подати наступні документи згідно з переліком: заява щодо видання дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника; заповнена картка-заява (за зразком згідно з наказом №622); медична довідка (за формою 127/о); довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги; копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України (для осіб, яким видано паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, – копію паспорта та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання). Як зареєструвати? Наступним кроком після придбання зброї необхідно звернутися до відповідного органу поліції за місцем проживання власника зброї та зареєструвати придбану зброю з подальшим одержанням дозволу на її зберігання, носіння. Для отримання дозволу на зберігання та носіння зброї потрібно подати наступні документи: заяву щодо видання дозволу на зберігання та носіння зброї на ім’я керівника органу поліції; дві фотокартки розміром 3 х 4 см; дублікат дозволу з відміткою магазину про продаж зброї, пристрою або з відміткою про переоформлення їх у встановленому законодавством порядку; платіжний документ (платіжне доручення, квитанція). Власник зброї також надає договір страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї. Після виконання всіх описаних вище кроків уповноважений орган поліції видає дозвіл на зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї терміном на три роки, який необхідно продовжувати після спливу терміну дії. Як оформити дозвіл за скороченою процедурою? Згідно зі скороченим порядком надання громадянам дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї та набоїв до неї на час дії воєнного стану, затвердженого наказом МВС від 1 березня 2022 року №170, громадянам України достатньо лише подати на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання (перебування) письмову заяву про видання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї за наявності документа, що посвідчує особу. До заяви необхідно додати копію документа, що посвідчує особу, за наявності – копію військового квитка, пенсійного посвідчення військової служби чи правоохоронного органу, члена громадського формування або наявного вже дозволу на зброю, а також іншого документа, що підтверджує факт досвіду користування зброєю; Дозвіл за скороченою процедурою видається уповноваженим органом поліції протягом двох днів з дати подання заяви, після перевірки заявника на відсутність наступних обмежень: систематичне порушення публічного порядку та правил дозвільної системи; керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; незаконне виробництво, придбання, зберігання наркотичних засобів; вчинення домашнього насильства; повідомлення підозри у вчиненні кримінального правопорушення; перебування особи у державному розшуку; судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; наявність рішення суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї. Звертаємо увагу, що у разі наявності або вчинення вище згаданих обмежень, дозвіл підлягає анулюванню. Дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї уповноваженими підрозділами Національної поліції України видається на строк дії правового режиму воєнного стану. Важливою особливістю скороченої процедури обов’язок громадян здати до органів поліції прийняту на облік вогнепальну зброю, отриману за скороченою процедурою, не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Проте, отримана у спрощеному порядку вогнепальна зброя може бути оформлена за наявності підстав та з дотриманням умов, визначених Наказом №622 за загальною процедурою, або реалізована у встановленому порядку не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні. Як вбачається, в умовах війни, громадяни України можуть реалізувати своє право на придбання вогнепальної зброї за спрощеною процедурою в найкоротші терміни та в подальшому без особливих труднощів легально володіти зброєю й після перемоги України. Автор: Олександр Слободянюк, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua
Детальніше

13 Червня 2022
Відкриття реєстрів: як під час війни купити та продати нерухомість
Днями київські центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) відновили приймання документів для реєстрації прав на нерухомість. Відтак процедура купівлі/продажу квартир починає відновлюватися, незважаючи на воєнний стан. Як оформити таку угоди під час війни і на що звертати увагу, розповіла Mind провідний юрисконсульт Nota Group Ганна Кравчук.  Через військову агресією Російської Федерації проти України Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (надалі – ДП «НАІС») тимчасово призупинило роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Таке рішення було прийнято з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією реєстрів зі сторони ворога. Відтак функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПНМ),  в якому фіксуються всі дії щодо нерухомого майна, теж було припинено. Звісно, життя триває навіть у воєнний час, тому обмеження доступу до певних реєстрів та вчинення окремих реєстраційних дій у регіонах, де не велись бойові дії, послаблювались. Для відновлення ринку нерухомості та вирішення нагальних питань Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №480 від 19 квітня 2022 року (надалі – постанова), яка 28 квітня 2022 року набрала чинності та відновила роботу ДРРПНМ, при цьому встановлюючи певні норми та правила щодо порядку доступу та вчинення реєстраційних дій. Де можливий доступ до реєстрів? Одразу зауважимо, що доступ до реєстру можливий лише в певних регіонах нашої країни. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не відновлено доступ до реєстру, визначено наказом Мін’юсту №1429/5 від 11 квітня 2022 р. Хто має право вчиняти реєстраційні дії? Доступ до реєстру та можливість здійснювати реєстраційні дії надається державним реєстраторам та посадовим особам Мін’юсту, а також нотаріусам, у тому числі приватним, включеним до переліку. Для включення до переліку нотаріус, який відповідає критеріям, визначеним постановою, подає (надсилає) до відділення Нотаріальної палати України (для приватних нотаріусів) та територіального органу Мін’юсту заяву про включення до переліку в паперовій або електронній (з накладеним кваліфікованим електронним підписом нотаріуса) формі, в якій підтверджує таку відповідність. У разі проходження перевірки Мін’юст включає нотаріуса до переліку. Даний перелік нотаріусів затверджений наказом Мін’юсту від 3 травня 2022 року №1760/5 «Про затвердження переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна», із змінами та доповненнями. Які реєстраційні дії дозволені під час війни? Постанова дає можливість нотаріусам в умовах воєнного стану посвідчувати наступні документи: договори щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна; спадкові договори; договори іпотеки, про заміну кредитора (відступлення прав вимоги) за кредитним договором та/або договором іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя; встановлення довірчої власності на нерухоме майно; договори про визначення розміру часток у праві спільної власності, договори поділу спільного майна подружжя (виділу з нього); договори позички, найму (оренди), лізингу будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) на строк не менш як три роки; договори відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договори про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення); довіреності на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, на право доступу до індивідуального банківського сейфа; справжність підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи; видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього з подружжя) на підставі їх спільної заяви, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (електронних аукціонів), у тому числі тих, що не відбулися. Зверніть увагу, що нотаріуси, які включені до переліку із застереженням про заборону вчинення ними окремих нотаріальних дій, мають право вчиняти виключно нотаріальні дії щодо цінного майна, на які не поширюються такі застереження. Які обмеження запроваджені для реєстраційних дій? Нотаріусам заборонено посвідчувати: акти про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також договори купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку»; договори щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, крім випадків набуття відчужувачем права власності у порядку спадкування або у результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності; договори щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності. Як обрати нотаріуса? Нотаріус може здійснити посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно виключно за місцезнаходженням такого майна. Нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно, розташоване у м. Києві або Київській області, здійснюється виключно нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташована у м. Києві або Київській області, за місцезнаходженням такого майна, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору. Отже, для забезпечення легітимності реєстраційної дії щодо об’єктів нерухомого майна під час воєнного стану радимо виконати наступні кроки та перевірити: Регіон, в межах якого відновлено/не відновлено доступ до реєстру (наказ Мін’юсту №1429/5 від 11.04.2022). Чи включений нотаріус до переліку, згідно з наказом Мін’юсту від 3 травня 2022 року №1760/5. Чи немає у вибраного з переліку нотаріуса заборони на вчинення окремих нотаріальних дій. Автор: Ганна Кравчук, провідний юрисконсульт Nota Group Джерело: mind.ua  
Детальніше

7 Червня 2022
Зберегти своїх: чи потрібно переоформлювати працівників, які працюють дистанційно за кордоном
Через повномасштабне вторгнення рф в Україну частина населення була вимушена виїхати за кордон. Так, до країн Європейського Союзу з початку війни виїхало 5,3 млн українських біженців. Деякі з них починають нове життя, а деякі  повертаються – наразі це вже 2,3 млн українців. Утім є й такі, хто тимчасово лишається за кордоном та не втратив можливості зберегти за собою робоче місце і навіть за наявності ресурсів виконувати свої функціональні обов'язки дистанційно. Чи не створює така ситуація колізію з українським законодавством і що в такій ситуації варто зробити роботодавцю, розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот.  Такі умови зручні і для бізнесу, що продовжує працювати за воєнних обставин, якщо фізична відсутність працівника на робочому місці не створює перешкод для виконання ним своїх професійних обов’язків. І якщо з податковим резидентством фізичних осіб ситуація в цілому зрозуміла, то питання податкового резидентства бізнесу, що не здійснював релокацію, у компаній не постає. Проте чи вірно це? Про що говорить законодавство? Положення, що має привернути увагу українських компаній, співробітники яких наразі знаходяться за кордоном і продовжують звідти працювати на вітчизняного роботодавця та отримувати заробітну платню, міститься у міжнародних конвенціях про уникнення подвійного оподаткування, що мають вищу силу порівняно з національним законодавством. Одразу зауважимо, що для з’ясування кожної окремої ситуації треба звертатися до конвенції саме тієї країни, де наразі проживає робітник. Проте зазвичай такі конвенції мають аналогічну одна до одної структуру тексту та побудовані на базі Модельної конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податків на доходи і капітал від 1977 року (Модельна конвенція ОЕСР). Тож рекомендуємо звернути увагу на статтю 5 конвенції, а саме – положення щодо постійних представництв. Так, для останніх у більшості конвенцій країн, з якими наша держава уклала відповідні угоди, встановлено перелік ознак, у разі наявності яких є підстави вважати, що постійне представництво у договірній державі наявне. Серед них, у тому числі, відповідно до Коментаря Модельної конвенції ОЕСР, виокремлюють наступні: наявність «місця підприємницької діяльності», тобто відповідних приміщень або виробничого обладнання; «постійність» місця підприємницької діяльності. Таке місце має бути організоване як чітко визначене місце, розраховане на тривалу діяльність; здійснення підприємницької діяльності підприємства через таке постійне місце діяльності, що означає, що особи, які певною мірою залежать від підприємства (персонал), здійснюють підприємницьку діяльність підприємства в тій договірній державі, в якій знаходиться постійне місце діяльності. У разі наявності в українського підприємства постійного (тривалістю, як правило, від 12 місяців, але за виключенням деяких країн цей строк може складати 6 або 18 місяців) місця роботи (у вигляді будівлі або іншого приміщення) – постійне представництво вважатиметься наявним. Отже, перелічені вище ознаки є загальноописовими та допомагають однозначно ідентифікувати діяльність постійного представництва компанії-нерезидента у іноземній країні. Але в реаліях даного часу треба ще звернути увагу саме на пункт 5 статті 5 конвенції. Останній містить положення, що в разі, якщо на території країни певна особа здійснює від імені іноземного підприємства дії, спрямовані на укладення договорів від імені такого підприємства, внаслідок чого ним у такій країні здійснюється продаж товарів або надання послуг – постійне представництво на території договірної держави може вважатися наявним, окрім випадків, коли така особа є незалежним агентом (брокером, комісіонером) підприємства-нерезидента. Що це означає? Таким чином, якщо робітник українського підприємства, знаходячись у певній іноземній країні, вчиняє юридичні дії, спрямовані на укладення контрактів, правочинів тощо, на підставі належних йому повноважень з метою продажу товару такого підприємства або надання ним послуг третім особам – це може слугувати індикатором для визнання факту наявності постійного представництва на території такої держави. Зауважимо, що така діяльність має містити ознаки систематичності та постійності. Разове укладення контракту можливе та не має викликати ризики. Згідно з українською судовою практикою про присутність повноважень на вчинення відповідних дій такою особою можуть свідчити: наявність вказівок підприємства-нерезидента на виконання їх особою-представником (у тому числі здійснених за допомогою засобів електронного зв’язку); використання представником корпоративної пошти або корпоративних доменів підприємства-нерезидента при комунікації із третіми особами, що є або можуть стати стороною договору; наявність у представника товарів підприємства-нерезидента, а також орендованого від власного імені приміщення для їх зберігання. Такі критерії визнані в українській судовій практиці, яка може відрізнятися від тої, що склалася в іноземній країні можливого ведення бізнесу. Тому важливо перевірити із фаховими спеціалістами наявність усіх можливих ризик-факторів у разі наявності таких обставин. Чому це важливо? Наявність постійного представництва в іноземній державі зумовлює необхідність оподаткування такою державою прибутків від підприємницької діяльності українського бізнесу, що розвернув свою діяльність за кордоном. Такі умови не змінюють податкового резидентства українських компаній, але викликають додаткові податкові зобов’язання перед іноземною державою у разі закордонної фактичної діяльності. Тому при здійсненні вашим працівником або іншим уповноваженим представником за кордоном діяльності, спрямованої на укладення правочинів від імені вашого бізнесу, вкрай рекомендуємо дослідити всі можливі критерії, під які може підпасти така діяльність, з метою обрання для себе найвигідніших перспектив. Адже наявність окремого виду діяльності не завжди створюватиме ознаки саме постійного представництва української компанії за кордоном. Саме детальне дослідження законодавства, як міжнародного, так і національного, разом із судовою практикою – зможе з’ясувати повну картину. Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group. Джерело: mind.ua
Детальніше

4 Червня 2022
Українські компанії вже активно замислюються над тим, щоб відмовитися від використання систем 1С та BAS
Причина очевидна – безпека даних та небажання підтримувати створені в РФ продукти. Отже сьогодні ми пропонуємо своїм клієнтам альтернативу у вигляді сервісу Microsoft Dynamics 365 Business Central. Задля цього ми розпочали співпрацю з Clarity, що забезпечуватиме консультативну підтримку процесу переведення наших клієнтів на нову систему. Натомість Nota Group пропонує власний досвід в управлінні фінансами та фахівців з бухгалтерського обліку компаніям, які використовують Business Central/NAV, або планують впроваджувати цю систему. Nota Group — на захисті українського бізнесу!
Детальніше

30 Травня 2022
Призупинення дії трудового договору та відпустка без збереження зарплати: за і проти
Через активні бойові дії чимало підприємств України не мають змоги належно функціонувати, а мільйони наших співгромадян покинули свої домівки, місця роботи, рятуючись від війни. Відтак, виникла гостра потреба у збереженні трудових взаємовідносин та суттєвій економії коштів. Як знайти «золоту середину» у цьому питанні та які процедури краще застосовувати – розповідає експертка. Внесення змін до трудового законодавства, яке було реалізовано в авральному порядку через повномасштабне вторгнення росії, викликає чимало практичних питань. Спробуймо з’ясувати основні переваги та недоліки таких трудових процедур як призупинення дії трудового договору та відпустка без збереження зарплати. Призупинення дії трудового договору та відпустка без збереження зарплати: у чому різниця Призупинення дії ТД можна вважати альтернативою відпустки без збереження зарплати з одним вагомим нюансом – за час призупинення договору співробітник отримає кошти після перемоги, а в разі відпустки за власний рахунок не отримає нічого. Практичні наслідки від застосування першої чи другої трудової процедури – практично не відрізняються: зарплата не виплачується в обох випадках, в обох випадках трудові відносини зберігаються. Однак, певні відмінності все ж є: Можливість працювати в іншій місцевості Коли трудові відносини призупинено, співробітник може працювати повний робочий день у порядку суміщення в іншій місцевості – куди довелося евакуюватися, тікаючи від активних бойових дій. Заповнення звітності Наведемо приклад, якщо співробітник пішов у відпустку без збереження зарплати, то у графі 13 Додатку Д1 до податкового розрахунку потрібно вказати кількість днів відпустки. Якщо ж трудовий договір призупинено, цього робити не потрібно. Компенсація у майбутньому Якщо дію ТД призупинено, співробітник може розраховувати на те, що він отримає компенсацію після перемоги. Зарплату, гарантійні та компенсаційні виплати співробітникам на час призупинення дії ТД відшкодовує держава-агресор (ч. 3 ст. 13 Закону). Як впливає призупинення дії трудового договору на стаж? Період призупинення дії ТД не враховується до страхового стажу для виплати лікарняних та пенсій, оскільки в даний період не сплачується ЄСВ (абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону). Проте ситуація може суттєво змінитись, якщо: після перемоги України країна-агресор відшкодує зафіксований працедавцями ЄСВ; ВРУ буде внесено зміни до законодавства та включено період призупинення дії ТД до стажу як період, за який сплачено страхові внески в мінімальному розмірі. Чи отримає працівник зарплату, компенсації за цей період? На час призупиненої дії ТД співробітник не отримує ні зарплату, ні компенсаційні виплати. Якщо протягом місяця зі співробітником призупинено дію ТД, працедавець не витрачає коштів на його утримання та не сплачує за нього ЄСВ. Зарплату та інші виплати відшкодовує держава-агресор. Зауважимо, що працедавець має фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум зарплати та компенсаційних виплат, які виплачувалися співробітникові, якщо такого призупинення дії ТД не відбулося б. Оскільки відшкодовуватиме ці платежі буде держава-агресор. На жаль, зараз чіткого регулювання цієї процедури немає. Чи може працівник влаштуватися на іншу роботу в разі призупинення дії ТД? Так, він на це має право. Згоду роботодавця отримувати не потрібно. Натомість співробітник має повідомити нового працедавця про основне місце роботи та про те, що укладає новий ТД тимчасово – поки триватиме війна. На новому місці роботи його можуть працевлаштувати за сумісництвом. Оскільки ТД за основним місцем роботи призупинено, то на новому місці роботи його можуть прийняти на умовах повної зайнятості. Ознака місця роботи співробітника (основне чи сумісництво) не змінюється у зв’язку з призупиненням дії ТД. Чи з усіма співробітниками можна призупинити дію ТД? Проаналізувавши оновлене трудове законодавство можна констатувати, що призупиняти дію ТД можна з усіма працівниками. Категорій співробітників, які підпадають під «вето» для цього правила, законодавством не встановлено. Це означає, що призупиняти ТД можна й з пільговими, захищеними категоріями співробітників (особи з інвалідністю, одинокі матері, вагітні, жінки з дітьми віком до 14-ти р.). Автори: Яна  Декусар, директор департаменту кадрового супроводу та HR Nota Group. Джерело: https://budni.rabota.ua/
Детальніше

25 Травня 2022
Втратили бізнес через війну? Алгоритм дій для фіксації збитків
Війна змінює пріоритети. У цьому кожен із нас пересвідчився на власному досвіді. І якщо ще вчора ми дбали про розширення бізнесу, поліпшення побуту, примноження соціальних благ та цінностей, то сьогодні головні наші завдання зосередилися на збереженні власного життя, життя і здоров’я своїх рідних та близьких. Авжеж, повномасштабна війна стала шоком для кожного із нас. Та варто пам’ятати про те, що Росія, яка розпочала це варварське вторгнення, рано чи пізно заплатить за кожний зруйнований будинок, лікарню, школу, завод, сторицею заплатить за кожне загублене життя українця. Саме тому, зіштовхуючись із наслідками бойових дій впритул, вкрай важливо зробити «домашнє завдання» – закріпити, закарбувати, зібрати належні докази завданих загарбником збитків. Ефективні механізми компенсації за пошкоджені чи знищені об’єкти ще напрацьовуються державою. Наприклад, 1 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (реєст. № 7198). І, переконані, цей законодавчий акт буде не єдиним у процесі пошуку відповідей на всі проблемі питання, пов’язані з компенсацією за втрачене майно. Тож зараз важливо здійснити максимальну кількість кроків для фіксації доказової бази, аби у майбутньому пришвидшити процес відшкодування збитків. Якщо під час бойових дій постраждав ваш бізнес, то швидше за все, вага відповідальності за фіксацію доказів лягає на вас як власника, чи уповноважену вами особу. Отже, алгоритм дій буде наступним По-перше, слід зібрати та зберігати в безпечному місці всі правовстановлюючі та правопідтверджуючі документи на майно, зробити з них копії (зберігати їх в іншому місці), а також зробити електронні копії кожного документу та зберігати їх на хмарних носіях. Йдеться не лише про документи на нерухомість, а й на транспортні засоби, продукцію, виробничі потужності, фіскальні чеки на техніку абощо. Значно полегшить подальший процес оцінки надані вами документи (бухгалтерські довідки, акти оцінки) щодо підтвердження вартості пошкодженого або зруйнованого майна. По-друге, слід звернутися до державних органів. Якщо сталася пожежа або інша аварійна ситуація, до ліквідації наслідків залучається Державна служба з надзвичайних ситуацій, яка має скласти акт пошкодження або руйнування майна із зазначенням причини такого руйнування. За можливості слід зберегти копію такого акта. Зафіксувати пошкодження або руйнування та скласти відповідний акт також можуть місцеві органи влади (відповідна районна державна адміністрація, військова адміністрація регіону). Зокрема, до місцевих органів можна звернутися із заявою щодо складення акта обстеження майна. Обов’язковим кроком має стати написання заяви про вчинення злочину до правоохоронних органів. У заяві слід описати події, які стали причиною руйнування, перелічити самі руйнування, надати відповідні докази. Також треба отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ініційованого вами кримінального провадження. По-третє, варто самостійно зафіксувати на фото та відео стан будівлі, виробничих потужностей. Зібрати письмові свідчення від осіб, які були очевидцями події злочину, або стали свідками наслідків. Збережіть контакти свідків, вони можуть стати у пригоді при подальшому розслідуванні злочину. За можливості, обов’язково із додержанням правил безпеки, – зафіксуйте на камеру боєприпаси чи техніку, які стали причиною руйнування. Якщо руйнування вашого бізнесу стали предметом висвітлення у ЗМІ – збережіть ці повідомлення у якості додаткового джерела доказування. По-четверте, надійним інструментом для приватних осіб є застосунок «Дія». «Дія» дозволяє повідомити про пошкоджену або знищену нерухомість внаслідок військової агресії Росії. Щоб подати заяву, потрібно вказати дані про пошкоджений об’єкт, фото та опис пошкоджень та контактні дані. «Дія» в основному орієнтована на приватних осіб, які можуть повідомити про пошкоджені квартири, інші житлові приміщення, приватні садиби. Проте, як то кажуть, на війні всі засоби хороші. Отже, якщо війна прийшла на ваше подвір’я, не треба впадати у відчай, навпаки – зберігайте тверезу голову та зробіть максимум дій для фіксації обставин події та її наслідків. Це дозволить отримати компенсацію за завдані збитки, а в майбутньому відбудувати бізнес з новою силою та потужністю. У цей складний час головне дбати по людський капітал – основу кожного бізнесу, адже він унікальний та незамінний. А стіни можна звести заново і ще вищими. Можна купити новіше і якісніше обладнання. Почати бізнес із нової сторінки. Автор: Тетяна Андріанова, керуючий партнер Nota Group. Джерело: https://eba.com.ua/
Детальніше

23 Травня 2022
Кордони допомоги: скільки платитиме Німеччина біженцям з України
Через війну, розв'язану росією, з України виїхали вже понад 6 млн осіб. Така кількість біженців – неабиякий виклик для країн Європи. Найбільше наших співвітчизників довелося приймати сусідній Польщі. Про умови, які ця країна пропонує, Mind розповідав у матеріалах «Українські біженці в Польщі: як живуть та чи збираються повертатися» та «У приймах: як українцям легалізувати власний статус у Польщі». Чимало європейських країн також не лишилося осторонь української трагедії, і наші громадяни можуть обрати іншу країну для тимчасового прихистку. Про умови зміни країни перебування Mind писав у матеріалі «Гостини у ЄС: нюанси переміщення Європою для переселенців з України». Одною з країн, що запропонувала гідні умови для наших громадян, стала Німеччина. Які умови тимчасового прихистку пропонує ця європейська країна і скільки готова виділяти нашим громадянам на проживання, розповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот. Згідно з рішенням федерального правління Німеччини від 27 квітня 2022 року, починаючи з 1 червня розмір фінансової допомоги для українців, що отримали тимчасовий захист згідно з параграфом 24, у Німеччині зросте. Відтак розмір базової ставки допомоги на дорослого становитиме 449 євро на місяць (Regelsatz Arbeitslosengeld II), на відміну від раніше отримуваних приблизно 300 євро, що могли варіюватися залежно від території перебування (федеральної землі). До цього українці отримували фінансову підтримку на підставі закону про шукачів притулку (Asylbewerbungsleistungsgesetz), а відтепер виплата допомоги регулюватиметься нормами Кодексу соціального забезпечення (SGB). Для того щоб оновити розмір соціальної допомоги, українцям необхідно буде зареєструватися в місцевому аналозі центру зайнятості, так званому Jobcenter, оскільки для отримання таких фінансових коштів наші переселенці будуть прирівняні до місцевих безробітних. При цьому взяття на облік осіб, що звернулися до Jobcenter, відбуватиметься в статусі шукачів роботи. Для чого Jobcenter? Місцеві відділки центру зайнятості здійснюватимуть не виключно пошук роботи для зареєстрованого українця, а й спрямовуватимуть усі можливі дії на інтеграцію такої особи серед німецького населення та її комфортне подальше проживання. Так, планується забезпечення доступу до мовних курсів, інтеграційних програм та навіть організація догляду за дітьми. Хто може бути зареєстрований? За замовченням, взяттю на облік у Jobcenter підлягають будь-які особи, що потрапили в надзвичайну ситуацію, внаслідок якої вони не можуть забезпечити власне утримання на території Німеччини, але мають змогу працювати. Проте є віковий ценз – особа, що претендує на фінансову виплату, має бути не молодша за 15 років та не старша пенсійного віку (важливо, що при цьому враховується пенсійний вік не той, що встановлений в Україні, а німецький – від 67 років незалежно від статі). Обов’язковою умовою є постійне перебування у Німеччині, проте такі умови можуть  поширюватися і на іноземних громадян – так, як це відбувається з українськими переселенцями. У такому випадку підставою є дозвіл на проживання. Розмір допомоги Розмір допомоги встановлений на державному рівні та може варіюватися залежно від соціального статусу заявника (від 449 євро до 285 євро). Також передбачений підвищений розмір соціальної допомоги особам, що її потребують, а саме: Вагітні жінки починаючи з 13 тижня вагітності – плюс 17% від стандартного розміру допомоги. Люди з обмеженими можливостями, що можуть працювати, – плюс 35% від стандартного розміру допомоги. Особи, що потребують дороговартісної дієти відповідно до медичних показань, – відповідно до запиту. Також можуть бути нараховані додаткові кошти для батьків-одинаків залежно від додаткових потреб, кількості та віку дітей. Отримання інших доходів Важливо зауважити, що фінансова соціальна допомога, про яку йшлося вище, може бути нарахована та виплачена виключно у випадку, якщо засоби існування не можуть бути покриті доходами або активами переселенців (до такої категорії також включаються збереження), адже призначення виплат проводиться виключно після перегляду соціальними робітниками потреб та статусу особи. Усі особи, що реєструються у Jobcenter, подають заяву на отримання допомоги, при цьому обов’язково вказуючи власний дохід та наявні активи. До такого доходу, зокрема, але не виключно, враховуються: отримання заробітної платні, винагороди за здійснення власної господарської діяльності, дохід від здавання майна в оренду, допомога на дітей/за інвалідністю/на утримання тощо, єдиноразовий дохід (наприклад, з продажу майна, спадщина, вихідна допомога тощо), стипендії та ін. Окрема увага приділяється доходу дорослих осіб, що перевищує 3100 євро, або наявність транспортного засобу на кожну працюючу особу в сім’ї, що перевищує вартість 7500 євро. Не враховується як дохід: Дохід від капітальних активів, що не перевищує 100 євро на рік. Доход від зайнятості, що не перевищує 100 євро на місяць (виключно для осіб, що не досягли 15 років). Неоподатковуваний дохід особи, що здійснює утримання домогосподарства (зокрема, подарунки неповнолітнім, вартість яких не перевищує 3100 євро). Також при здійсненні розрахунку доходу проводиться розрахунок чистої вартості майна, що вираховується від його валової вартості. Передбачена похибка розміром 10–20% від суми. Існують окремі норми для вирахування вартості авто: так, у разі, якщо для того, щоб дістатись до місця роботи, необхідний автомобіль, при підрахунку враховуються транспортні витрати у розмірі 0,20 євро за кілометр. Також враховуються витрати на страхування транспортного засобу. Водночас багато положень про визначення доходу є спірними, та у судовій практиці Німеччини наявні прецеденти стосовно оскарження розміру видатків, що мають враховуватись при визначенні допомоги, або санкцій за порушення соціального законодавства, що вже були розглянуті судами чи мають юридичні обґрунтування. Багато з них ще й досі є дискусійними та невизначеними, тому не буде зайвим звернутись за юридичною допомогою, якщо ви маєте сумніви щодо розміру призначеної допомоги. Виключення для українців При зверненні за соціальною допомогою необхідно враховувати, що вона призначена в першу чергу для осіб, що дійсно потребують фінансової допомоги та опинились у скрутному становищі внаслідок вимушеного переміщення. Лише у такому випадку Німеччина має намір забезпечити прожитковий мінімум особам, що не можуть покрити своє перебування за рахунок власних коштів. Що стосується майна осіб, що знаходиться в Україні (нерухомості, автівок, корпоративних прав тощо), роз’ясненням Федерального відомства зі справ мігрантів та біженців визначено, що у випадку, якщо частина активів переселенців залишилась на території України та/або відсутня можливість їх відчужити – такі активи не враховуватимуться при визначенні доходу в повній мірі. Таким чином, при перевірці враховуються власні доходи та майно, якщо до них дійсно є доступ. Проте зазначимо, що це не є підставою для невнесення такого майна до переліку активів при реєстрації в Jobcenter, оскільки приховування доходів та майнового статусу є прямою підставою для вимоги про повернення надлишково отриманих коштів відповідно до адміністративного або кримінального законодавства Німеччини. Пам'ятайте, що саме ця країна відома своєю ретельною бюрократією та перевіркою всіх, навіть на перший погляд незначних, нюансів. Окрім того, досі є спірним питання отримання винагороди фізичною особою-підприємцем, що отримує грошові кошти за свою працю на банківський рахунок – адже такий дохід нерідко може бути нерегулярний. Скоріш за все, судова практика з цього питання лише буде формуватись, тому в разі виникнення потреби не буде зайвим проконсультуватися з вашим юристом задля уникнення негативних наслідків. Автори: Анна Жакот, провідний юрист  Nota Group  Джерело: https://mind.ua
Детальніше