arrow

Наші новини

28 Жовтня 2022
Нещодавно набрав чинності Закон про розвиток та відновлення електронних комунікаційних мереж
Закон спрощує процедуру розміщення вишок мобільних операторів на земельних ділянках державної та комунальної власності. Тепер на ділянках розміром до 0,05 га лісогосподарського призначення для розміщення технічних засобів або споруд електронних комунікацій не потрібне погодження Кабінету Міністрів. Також закон створює механізм для припинення договору з доступу до технічних засобів електронних комунікацій у разі їх руйнування внаслідок бойових дій. «Беззаперечним позитивом ухвалених змін у контексті оперативного відновлення мереж є спрощення доступу до об’єктів інфраструктури впродовж дії воєнного стану та протягом року після його завершення. Більше не потрібно отримувати додаткові погодження задля відновлення комунікаційних мереж у районах, які зазнають руйнувань внаслідок бойових дій, що є безумовною перевагою спрощеної процедури доступу», — коментує керівник практики з нерухомості та будівництва, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Олександр Слободянюк. Про те, яке значення відіграє цей закон для прогресу змін, – читайте у публікації Вокс Україна: voxukraine.org
Детальніше

27 Жовтня 2022
Добровільно vs обов’язково: як працюватиме військовий облік для жінок
Напередодні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», метою якого є вдосконалення вимог до порядку взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних. Ці зміни є невеликими за змістом, але вкрай важливими для кадрової складової української армії, яка своєю мужністю і героїзмом сьогодні надихає весь світ. Збройні Сили України перебувають під пильною увагою міжнародної спільноти не лише в питаннях реалізації тактичних і стратегічних операцій, а й у контексті формування та операційної діяльності. Чому ухвалення цього законопроєкту є гарним свідченням розважливості та виваженості дій української влади, розповіла Mind  керуючий партнер Nota Group, керівник практики корпоративної безпеки, адвокат ТетянаАндріанова.  Номер законопроєкту і дата реєстрації: №6482 від 28 грудня 2021 року Хронологія. Законопроєкт був зареєстрований ще торік, у грудні, і лише 7 жовтня 2022 року його було ухвалено Етап. 21 жовтня 2022 року Закон №2664-ІХ повернуто з підписом Президента України Набрання чинності відбулося 26 жовтня 2022 року Контекст. Цікаво те, що цей документ було розроблено ще до широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Ця депутатська ініціатива стала відповіддю на оприлюднений наказ Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року №313 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених із відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних». За цим наказом, з 1 жовтня 2022 року на військовий облік повинні були стати мільйони українських жінок у віці від 18 до 60 років, навіть вагітні жінки та/або з малолітніми дітьми. На думку розробників проєкту Закону, таке зобов’язання жінок занадто перевантажить територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (або як їх раніше називали – військкомати), а також потягне накладання штрафів на жінок, що не змогли вчасно стати на військовий облік, та відповідно виникнення зайвої соціальної напруженості й формування негативного ставлення до військового обов’язку. А 24 лютого 2022 року війна постукала буквально в кожен український дім, і питання військового обліку жінок стало як ніколи актуальним і гострим. Зміст. Закон вносить зміни лише до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». У своїй суті ці зміни не є великими за обсягом, водночас є величезними у світоглядному плані. Ця стаття передбачає те, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, і придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, за власним бажанням можуть бути взяті на військовий облік військовозобов’язаних. Водночас жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю, беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Тобто про добровільне бажання працівниць медичної сфери не йдеться. Позиція відомства. У питанні військового обліку жінок Міністерство оборони України було послідовним. Відомство методично розвіювало міфи, якими повсякчас обростало це питання (як-то, наприклад, про те, що жінкам, які стануть на облік, буде заборонено покидати межі України) і заспокоювало стривожене суспільство. Міноборони пояснило, що армія не потребує доукомплектування особового складу за рахунок сотень тисяч жінок, у яких до того ж немає військового досвіду; ставати чи не ставати на облік має бути добровільною справою кожної жінки; постановка на військовий облік не означає автоматичну мобілізацію. Зрештою, заяви підкріплювалися діями: спочатку Міністерство оборони України суттєво скоротило перелік спеціальностей (до 14) та професій (до 7), представниці яких мали б ставати на облік, а потім відтермінувало взяття на облік жінок відповідних професій/спеціальностей до 1 жовтня 2023 року. Коментар юриста. За Конституцією України, захист суверенітету й територіальної цілісності України є справою всього Українського народу. І ніхто із цим постулатом сперечатися не збирається, адже захист України проявляється не лише в тому, щоб взяти до рук зброю. За Основним Законом, оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України – і жінка має сама вирішувати, ставати їй частиною армії чи ні. Як підтверджують у Міністерстві оборони України, у ЗСУ служить понад 38 000 жінок, 7000 з яких пішли в армію після повномасштабного вторгнення. Тож, за цифрами, Україна має один із найвищих показників кількості жінок в ЗСУ серед країн – членів НАТО. І це ще ніхто не брався підраховувати, скільки жінок займається волонтерською і гуманітарною діяльністю, забезпечує надійний і стабільний тил, формує суспільні контексти за кордоном, завдяки яким Україна отримує все більше і більше світової підтримки, а росія – усе більше ярликів країни-терориста. Адже захист України – це справа всього Українського народу. І навіть, якби це твердження не було закріплене на рівні Основного Закону, воно б не перестало бути істиною. Висновки. Отже, процес взяття жінок на військовий облік офіційно розпочнеться з 1 жовтня 2023 року, і він буде добровільним для всіх, окрім працівниць медичної сфери – їм законодавець вибору не залишив. Хоча попереду ще рік, тож усе ще може змінитися. Автор: ТетянаАндріанова, адвокат керуючий партнер Nota Group, керівник практики корпоративної безпеки   Джерело: mind.ua
Детальніше

14 Жовтня 2022
Зупинка у 35 років: як Україна спростила торгівлю з ЄС
«Митний безвіз» запрацював в Україні з 1 жовтня. Це словосполучення та власне спрощена процедура ввезення українських товарів на територію інших держав передбачає застосування цілої низки законодавчих документів, які, зокрема, регулюють цю процедуру. Виграють перш за все перевізники, але тепер доведеться турбуватися про фінансову гарантію» пояснював, як працюватимуть на практиці певні законодавчі норми. Сьогодні ж ми продовжуємо розбиратись у всіх принадах «митного безвізу». Які процедури підпадають під дію Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі та з якими країнами їх буде спрощено, проаналізувала для Mind керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine Олена Колченогова. Назва документа: Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами Номер документа: 987_012 Дата підписання: 20.05.1987 Дата приєднання України: 30.08.2022 (згідно із законом №2554-IX, із заявою) Дата набрання чинності для України: 01.10.2022 Мета. Україна офіційно приєдналась до Конвенції про спільний транзит та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ці конвенції також відомі як «митний безвіз», що дозволяє товарам набагато легше переміщатися між ЄС та країнами спільного транзиту. Запрацював «митний безвіз» 1 жовтня цього року. Зміст. Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами встановлює інструменти для наведеного спрощення між договірними сторонами, зокрема шляхом запровадження єдиного адміністративного документа у формі декларації, зразки якої наведені в додатках до конвенції (далі – «єдиний документ»). Згаданий єдиний документ відтепер необхідно використовувати для будь-якого режиму імпорту чи експорту, а також для єдиного режиму транзиту, застосовного у торгівлі між договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів. Конвенція встановлює вимоги до форми, змісту, заповнення та використання єдиного документа. На кого розповсюджується конвенція. Договірними сторонами конвенції є країни Європейського економічного співтовариства та країни Європейської асоціації вільної торгівлі, включаючи Австрію, Фінляндську Республіку, Ісландію, Королівство Норвегія, Королівство Швеція та Швейцарську Конфедерацію. Якщо товари є предметом торгівлі між такими договірними сторонами, формальності, пов’язані із такою торгівлею, виконуються із використанням єдиного документа. Для оформлення товару на кордоні відтепер повинні використовуватися спільні коди видів транспорту, товарів, контейнерів, визначених в додатку ІІІ до Конвенції. З метою забезпечення безперешкодної торгівлі та виявлення будь-яких невідповідностей чи порушень конвенцією передбачено надання митними органами договірних сторін взаємної адміністративної допомоги шляхом обміну інформацією, надання адміністративних протоколів та висновків. Хто виграє. Реалізація положень конвенції призведе до суттєвих і відчутних переваг для трейдерів і митних адміністрацій шляхом спрощення транзитних і митних формальностей, зниження витрат, полегшення руху товарів і можливого збільшення торгівлі. Похідні зміни до чинного законодавства. 27 вересня 2022 року КМУ ухвалив низку постанов, які відкривають доступ необмеженому колу українського бізнесу до авторизацій та спрощень, аналогічних тим, які існують у ЄС, та унормовують окремі положення актів уряду з конвенціями про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Зміни також зазнало Положення про митні декларації №450 від 21 травня 2012 року, яким унормовують правила застосування митних декларацій, що існували до приєднання України до конвенцій про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами, з вимогами цих міжнародних договорів. Відповідно до прийнятих змін: митні декларації (митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня, тимчасова, спрощена, періодична та додаткова митні декларації), передбачені відповідними статтями Митного кодексу України, оформлюються з використанням форми єдиного адміністративного документа (безпосередньо на підставі Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами); вимоги до оформлення і використання митних декларацій приведено у відповідність до чинного законодавства; визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів від 5 серпня 2020 року №681 «Деякі питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій окремих типів». Оцінка змін. Участь України в цих конвенціях сприятиме розвитку торгівлі між Україною та державами – членами ЄС, а також іншими країнами спільного транзиту шляхом скорочення часу на обробку документів на кордоні. Це ще один крок вперед у стратегії вступу в ЄС та підтримки роботи «Шляхів солідарності» (ініціатива Єврокомісії для створення альтернативних маршрутів для експорту с/г продукції з України, а також імпорту товарів першої необхідності). Приєднання до конвенції є виконанням ще одного із зобов’язань, взятих на себе Україною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Відповідно до додатку ХV угоди «Наближення до митного законодавства», приєднання до зазначених конвенцій є однією із вимог щодо гармонізації митного законодавства. Відтепер Україна зможе брати участь у діяльності Митної програми ЄС з державами – членами ЄС та іншими країнами-учасниками. Митна програма ЄС підтримує розробку та експлуатацію центральних ІТ-систем та співпрацю із митними органами ЄС. Митна програма допомагає митним адміністраціям справлятися зі збільшенням торгових потоків та опановувати роботу з новими тенденціями та технологіями, такими як електронна комерція та блокчейн. Участь України в Митній програмі ЄС також включає підключення до загальної безпечної митної мережі (CCN/CSI), необхідної Україні для застосування нової комп'ютеризованої системи транзиту (NCTS). Джерело: mind.ua Автор: Олена Колченогова, керівник практики GDPR та захисту персональних даних Nota Group, президент асоціації Digital Ukraine.
Детальніше

12 Жовтня 2022
Переваги та недоліки внесення прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного капіталу компанії
Наприкінці вересня Анна Жакот , керівник практики корпоративного права Nota Group, виступила на міжнародному форумі «Корпоративне управління у цифровому світі 2022», який відбувся в онлайн-форматі. З учасниками заходу Ганна поділилася аспектами регулювання корпоративних відносин крізь призму передачі в управління компанії об’єктів інтелектуальної власності. Вона детально розповіла про формування статутного капіталу компанії «інтелектуальними» внесками учасників та побудову їхніх взаємовідносин. Серед переваг внесення прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного капіталу компанії, Ганна назвала такі: можливість сформувати значний статутний капітал «інтелектом», а не грошима; капіталізація об'єктів інтелектуальної власності; об'єкт інтелектуальної власності є підставою для участі в підприємстві. Однак внесення «інтелектуальних» об’єктів у статутний капітал може спричинити певні ризики. Зокрема, треба зважати на складнощі об'єктивної оцінки, обмеженість терміну дії прав на деякі об'єкти та неможливість їхньої реєстрації. Крім того, передаються права користування, а не сам об'єкт інтелектуальної власності. Також існує ризик дострокового припинення прав. Автор: Анна Жакот, керівник практики корпоративного права Nota Group.
Детальніше

5 Жовтня 2022
Працювати за правилами: як змінилися трудові відносини під час війни
Від початку широкомасштабної війни галузь трудового права зазнала докорінних трансформацій. Верховна Рада України змінила законодавство про працю та реформувала ключові питання у сфері трудових правовідносин. Зокрема, внесено зміни до КЗпП України, прийняті нові закони, ключове місце серед яких належить Законам України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Про символічні підсумки оновленого трудового законодавства за останні сім місяців розповіла Mind директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group Яна Декусар.  Структурна оптимізація приватного та державного сектору, кадрові скорочення й функціональні переформатування – за сім місяців повномасштабного вторгнення росії трудовий ринок України суттєво похитнувся. З кожним новим днем війни безробіття в Україні поглиблюється, при цьому кадрова криза загострюється ще й через те, що багато висококваліфікованих працівників покидають Україну в пошуках кращої долі й прихистку за кордоном. Такими є сучасні реалії. Які зміни відбулися в правах та обов’язках роботодавця? Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати їм договір у письмовій формі. На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX). При укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці та протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX). З’явилась можливість встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, зокрема для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося (Закон України №2136-IX). Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але за умови, що на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника). Також умовою є те, щоб у працівника не було протипоказань за станом здоров’я, а оплата встановлювалася не нижче середньої за попередньою роботою (Закон України №2136-IX). Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати. Скорочений робочий час – до 40 годин на тиждень – передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати. Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни). Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин. Додатково скасовуються: – заборона роботи у вихідні дні; – скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів; – перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем; – обмеження для наднормових робіт (Закон України №2136-IX); Роботодавець може відмовити в наданні невикористаних відпусток за попередні роки. Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Але є виняток – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років. Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк – раніше (у мирний час) цей строк складав 15 днів на рік. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО), на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів (Закон України №2136-IX). Як змінилися правила виплати заробітної плати? Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX встановлені обмеження щодо виплати роботодавцем сум середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Працівник може звернутися до суду з позовом про виплату всіх сум, що йому належать при звільненні лише у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. У загальному випадку заробітна плата за весь час відпустки повинна бути виплачена не пізніше моменту початку відпустки. Варто зауважити, що трудовим або колективним договором можуть бути встановлені інші умови здійснення такої виплати. Закон прямо не визначає заборони можливості визначення у колективних чи трудових договорах термінів виплати, що припадають на період після початку відпустки. Розірвання трудового договору: що нового? Законодавець додав декілька нових підстав припинення трудових відносин. За Законом України № 2352-IX, такими підставами є: смерть роботодавця; смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим; відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. У випадку припинення трудових відносин за цією підставою обов’язковою умовою мають бути: – фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль; – відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. При цьому не має значення чи є така відсутність поважною, чи ні. Також наголосимо на декількох аспектах щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Зокрема, законодавство урегульовує ситуацію, за якої роботодавець не може забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Важливою умовою розірвання трудового договору за цією підставою є обґрунтоване доведення роботодавцем неможливості подальшої співпраці із працівником внаслідок саме знищення засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. У разі звільнення працівника за цією підставою роботодавець наділяється правом на поворотне прийняття такого працівника, якщо робота підприємства відновиться. Роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про вивільнення не менш ніж за 10 календарних днів (Закон України №2352-IX). Які нюанси відпустки без збереження заробітної плати? У цьому контексті варто акцентувати на двох ключових моментах. По-перше, працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, повинен звернуться до роботодавця із заявою щодо відпустки без збереження заробітної плати. У цій заяві обов’язково має бути визначена тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів. По-друге, працівник має право реалізувати своє право на таку відпустку кілька разів. Однак вона не може становити понад 90 календарних днів. У разі повернення працівника, який перебував у відпустці, на територію України, вважається, що особа втрачає право вимагати продовження такої відпустки (Закон України №2352-IX). Як змінились норми щодо мобілізованих до війська працівників? З часу повномасштабної збройної агресії росії до лав української армії було мобілізовано сотні тисяч чоловіків та жінок. Оновлене трудове законодавство врегульовує порядок увільнення співробітників від виконання обов’язків на час несення служби у війську. Також важливою зміною є те, що за працівником, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом…), середній заробіток не зберігається. Однак, відповідно до ст. 9-1 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно зі законодавством, трудові й соціально-побутові пільги для працівників (Закон України №2352-IX). Як бачимо, за останні пів року зміни до законодавства є досить суттєвими та викликають чимало запитань як у роботодавців, так і в працівників. Судова практика наразі масово не стикається з питаннями правильності застосування нових норм трудового законодавства, хоча це лише питання часу. Не виключено й те, що в майбутньому на суспільство очікують нові зміни законодавства про працю, адже з кожним новим днем війни трудовий ринок зіштовхується з новими викликами. Автор: Яна Декусар, директорка департаменту кадрового супроводу та HR компанії Nota Group. Джерело: mind.ua
Детальніше

30 Вересня 2022
Експерти Nota Group долучилися до підготовки рекомендацій щодо висвітлення інформації про заклади освіти в умовах воєнного стану
Навчальний рік розпочався, заклади освіти здійснюють освітній процес у різних формах. Водночас у медіа, соціальних мережах розповсюджуються сюжети й дописи щодо роботи закладів під час навчального року, особливостей здійснення освітнього процесу. У цих сюжетах називаються та демонструються заклади освіти, їхні укриття, кількість дітей, світлини з школярами тощо. Така, на перший погляд, безневинна інформація про заклад освіти, його роботу, працівників і здобувачів може серйозно загрожувати безпеці учасників освітнього процесу та людям поруч. Необхідно пам’ятати, що ворог продовжує нищити як військові, так і цивільні об'єкти. Заклади освіти також можуть потрапляти під ворожий вогонь. Тож важливо дотримуватися певних правил щодо висвітлення роботи закладу освіти, а також урегулювати питання допуску до закладу сторонніх осіб, які можуть розповсюдити важливу інформацію про заклад. Освітній Омбудсмен за підтримки асоціації Digital Ukraine та експертів Nota Group, а саме – провідного юриста Олександра Слободянюка підготували рекомендації для медіа, працівників закладів освіти, учасників освітнього процесу щодо висвітлення інформації про заклад освіти в умовах воєнного стану та проведення фото й відеозйомки. Також рекомендації містять законодавчі обмеження щодо проведення фото та відеозйомки під час воєнного стану. Йдеться про обмеження права збирати та поширювати інформацію, використання повітряного простору, необхідність згоди на фото та відеозйомку. Ознайомитись з рекомендаціями детальніше можна за посиланням: https://eo.gov.ua/vysvitlennia-informatsii-pro-zaklad-osvity-v-umovakh-voiennoho-stanu/2022/09/20/?fbclid=IwAR0PHUBY-Z15M0qfmyR9N7z2FpIIEKs2jBj-4TRazt85vR128YV2qxehDBE
Детальніше

16 Вересня 2022
Хто кому резидент: які податки мають сплачувати українці в країні тимчасового перебування
Багатьох українців, які на початку повномасштабного вторгнення вимушено полишили свої домівки та опинилися за кордоном, і вже пів року перебувають там, усе більш нагально турбує питання сплати податків з отриманих доходів. Адже суттєва кількість із них продовжують у дистанційному форматі працювати на українських роботодавців та отримувати регулярні (або нерегулярні) надходження з України, що, як правило, вже до моменту перерахування «очищуються» від податків. Тож виникає логічне питання: «А чи немає обов’язку з отриманої суми ще додатково сплачувати гроші у бюджет країни перебування, що радо надала тимчасовий прихисток?» На це запитання відповіла Mind провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group Ганна Жакот. Саме так за загальним правилом у разі постійного перебування особи в іноземній країні протягом більш ніж 183 днів – іноземець вважатиметься податковим резидентом саме такої країни перебування. Але кейс українців наразі є унікальним, адже вже пів року точаться дискусії щодо одного з головних критеріїв визначення податкового резидентства – місця життєвих інтересів особи. Проте довести їх наявність саме в Україні недостатньо. Факт наявності українського податкового резиденства має бути підтверджений документально. І таким документом є довідка-підтвердження статусу податкового резиденства, яку українець може за власним запитом отримати в податковому органі Україні та пред’явити у країні тимчасового перебування задля ініціювання процедури встановлення дійсного податкового резиденства особи, що перебуває за кордоном. У чому складність? Наразі для отримання довідки про податкове резиденство особі треба звертатися до податкового органу відповідно до місця проживання, а в разі якщо особа не має змоги потрапити на території свого місця реєстрації – вона може звернутись у будь-який інший територіальний орган податкової лише за умови отримання статусу внутрішньо-переміщеної особи. Попри масштабну диджиталізацію серед державних органів, а також можливий електронний документообіг – процедура отримання довідки про податкове резидентство передбачає можливість лише її замовлення онлайн, а отримання досі здійснюється лише наручно. Ба більше, залежно від країни вашого тимчасового перебування, вам також може знадобитися проставити апостиль на отриманий документ, що також потребує додатковий час і зумовить необхідність звернення до державних інстанцій. Чи плануються поліпшення? Зміни очікуються ще з кінця квітня цього року – саме тоді Державною регуляторною службою було сформовано запит до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо необхідності врегулювання цієї проблеми та пошуків шляхів вирішення задля того, щоб українці, які тимчасово перебувають за кордоном, але перевищили строк перебування більш ніж на 183 дні – змогли отримати електронну довідку про податкове резиденство України та тим самим уникнути ризику подвійного оподаткування отриманих доходів. Наслідком такого звернення став проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми довідки-підтвердження та Порядку підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів», яким має бути затверджений Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок). Саме цим Порядком і передбачена можливість отримання електронної форми довідки через електронний кабінет платника податків. По факту досі незрозуміло як саме прийматиметься така довідка в країнах, що потребують легалізації (проставлення апостилю) на українських документах, проте є надія, що такі документи прийматимуться ними «за замовчуванням», хіба що при умові наявності належного перекладу. Проте, попри всі очікування тимчасових переселенців за кордоном, цей порядок досі не затверджений, а відтак – не набув законної сили. Водночас із моменту початку війни вже сплинуло пів року, а отже, українці, що виїхали за кордон у перші дні повномасштабного вторгнення, уже стикнулися з проблемою подвійного оподаткування. Чи є якісь аналогічні способи вирішення ситуації? За внутрішнім законодавчим рішенням приймаючої країни або в цілому на рівні Європейського Союзу до ситуації, що склалася з українцями-переселенцями, можуть бути застосовані винятки, внаслідок чого ризик подвійного оподаткування зникне. Наразі уряд України проводить консультації та перемовини з державами, що надають тимчасовий прихисток громадянам України, проте поки відповідні зміни не затверджені на законодавчому рівні у приймаючих сторін. Тож відповідні зміни прогнозуються та очікуються багатьма українцями, що опинилися та продовжують перебувати за кордоном, але за конкретні рішення говорити поки ще зарано. Джерело: mind.ua Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group.
Детальніше

1 Вересня 2022
Кешбек від держави: як повернути частину плати за навчання
Відсьогодні розпочався новий навчальний рік, студенти та учні з радістю йдуть здобувати знання. Дехто успішно здав ЗНО і має змогу навчатись безкоштовно, дехто вступив на платне навчання. Але мрії мають здійснюватися, хоча іноді вартість навчання не під силу батькам і студентам. Тому доводиться завчасно накопичувати кошти, відмовляючи собі і студенту в багатьох речах. Як повернути частину оплати за навчання як допомогу від держави, розповіла Mind бухгалтерка-експертка Nota Group Людмила Дідух.  Мені як мамі студентки теж довелось накопичити кошти на навчання, але я вчасно дізналась, що можна повернути частину витрат за навчання у вигляді податкової знижки, згідно зі статтею 166, п. 3.3 ПКУ. На яку допомогу від держави можна розраховувати? Перш ніж зважитися на податкову знижку, варто прикинути, що отримаємо в результаті. Зробити це нескладно. Приклад: у 2021 році фізична особа сплатила за навчання дитини за 2020/2021 навчальний рік 27 400 грн. Згідно з довідкою від роботодавця, її зарплата за 2021 рік склала 108 000 грн. Сума утриманого ПДФО – 19 440 грн. Права на податкову соціальну пільгу (ПСП) немає. У загальному випадку база оподаткування з урахуванням податкової знижки = зарплата – ПСП – сума дозволених до включення у знижку витрат. У прикладі працівник не користувався пільгою. База оподаткування з урахуванням податкової знижки складе: 108 000 – 27 400 = 80 600 (грн). Розраховуємо суму ПДФО до сплати в бюджет з урахуванням податкової знижки: 80 600 х 18 : 100 = 14 508 (грн), де 18 – ставка ПДФО. Сума ПДФО, яка може бути повернена з бюджету: 19 440 – 14 508 = 4932 (грн). Вирішили, що всі умови влаштовують? Тоді йдемо далі. Щоб отримати ці кошти, треба виконати багато вимог і правил, які наведу вам нижче, а потім розберемо детально і просто. Хто має право на знижку? Право на знижку ви маєте, якщо оплачуєте своє навчання та/або навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення. Тобто у вас є право одночасно включити до податкової знижки як витрати на своє навчання, так і понесені вами витрати на навчання інших членів сім’ї першого ступеня споріднення. Дуже важливо! Відшкодовуються витрати на оплату навчання у дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Витрати на гуртожиток не відшкодовуються. Оформити податкову знижку можливо до 31 грудня року, наступного за звітним. У 2022 році подаємо документи за 2021 рік. Згідно зі статтею 179 Податкового кодексу України в разі ухвалення компенсації за навчання кошти будуть переведені на ваш банківський рахунок протягом 60 днів після надходження пакета документів. Також врахуйте вимоги : Громадянство України та наявність РНОКПП (реєстраційного номера облікової картки платника податків). Не бути приватним підприємцем (стаття 14, п. 1.170 ПКУ). Розмір податкової знижки – 18% від вартості навчання. Сума податкової знижки не може перевищувати розмір сплаченого податку з доходів фізичних осіб (ПДФО). Перелік документів, що подаються до Державної податкової служби за місцем вашої реєстрації: Паспорт. РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків). Декларація про майновий стан і доходи. Довідка про заробітну плату. Копія договору з навчальним закладом. Копії квитанцій (чеків, платіжних доручень) за оплату навчання. Документи, що підтверджують ступінь споріднення (якщо за навчання сплачують батьки, то потрібно надати свідоцтво про народження дитини; якщо на податкову знижку претендує чоловік або дружина – свідоцтво про шлюб). Заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування. Як все оформити на практиці? А зараз розповім зі свого досвіду поетапно і доступно, як каже моя знайома – «людською мовою і в картинках», бо насправді не все так просто. Отже, коли ваша дитина радіє що її мрії здійснилися і ви йдете оформляти документи до навчального закладу, треба правильно зробити декілька речей. Договір надзвичайно важливий документ, і його правильне оформлення допоможе вам у поверненні коштів. Передусім ви маєте вирішити для себе, на кого з працюючих батьків чи працюючого студента оформити договір. Пам’ятайте: працюючий не повинен бути приватним підприємцем! У договорі мають бути прописані: обов’язкові реквізити навчального закладу, печатка і підписи, реквізити одного з батьків чи студента, сума оплати і за який період навчання, тобто раз на рік чи два рази на рік, та інше. Це важливо, бо податківці перевірятимуть кількість платіжок. Платіжка – це другий надважливий документ для податківців, і тут має значення кожна деталь і кожна буква. У полі «Платник»: вказується той хто вказаний в договорі. Назва одержувача повинна співпадати з назвою навчального закладу, вказаному в договорі. В призначенні платежу вказуєте за типом: оплата за навчання (прізвище, ім'я студента), номер договору та факультет. Кожен навчальний заклад повинен надати приклад платіжного доручення або папірець з реквізитами і правильним оформленням платіжки. Нічого зайвого краще не вказувати. Довідка про заробітну плату. Довідку, знову ж таки, бере та особа, що зазначена в договорі. Довідка за попередній рік повинна включати в себе дані про нарахований дохід, а також утриманий податок на прибуток і військовий збір з доходу та суму до виплати. Довідка повинна містити номер, дату, підпис директора і печатку організації, якщо така організація використовує печатку. Ніби на цьому місці розібрались і видихнули, але далі йде незрозумілий нам документ «Декларація про майновий стан і доходи». Але нам до снаги розібратись й з цим. Як оформити Декларацію про майновий стан і доходи? Строки. Для того щоб скористатися податковою знижкою, треба її задекларувати, тобто заповнити і подати декларацію про майновий стан і доходи. Така декларація подається в поточному році за підсумками попереднього року. Якщо ви звичайний громадянин і добровільно декларуєте доходи, щоб скористатися податковою знижкою за ПДФО, то треба встигнути подати декларацію за 2021 рік не пізніше 31 грудня 2022 року (п.п. 166.1.2 ПКУ). Тобто до кінця 2022 року можна задекларувати податкову знижку за витратами на навчання, понесеними в 2021 році. Витрати 2022 року декларуватимете в 2023 році. Отже, декларацію заповнюємо перед подачею пакета документів до податкової. Щоб заповнити декларацію, я розклала на столі всі документи, адже для заповнення нам знадобиться і договір, і платіжки, і довідка, а також реквізити банківського рахунку. Що писати у документі?  У декларації згадуємо про довідки про зарплату і доходи:   Надалі нам потрібно вказати суму, яка міститься в рядку 7 додатка Ф3, і тут багато людей думають «е-е... стоп, тут ще й додаток потрібно заповнити, ми так не домовлялись». Насправді нічого складного і кожен може це зробити.   Отже, переходимо до заповнення додатку Ф3:   Зараз, коли майже всі послуги надаються онлайн, декларацію і усі документи можна подати також онлайн. Є електронний кабінет платника податків фізичної особи, де спокійно можна сформувати декларацію та завантажити файли в ПДФ-форматі або звернутись до кваліфікованих спеціалістів. Сподіваюсь, ця інформація стане в нагоді усім, хто вирішив здобути знання, незважаючи на ціну. Нехай мрії здійснюються і здобуті знання стануть у пригоді! Джерело: mind.ua Автор: Людмила Дідух, бухгалтерка-експертка Nota Group
Детальніше

12 Серпня 2022
Підтримати розвиток: як Верховна Рада спростила діяльність індустріальних парків
Нещодавно Верховна Рада підтримала відродження індустріальних парків (ІП) в Україні. 21 червня 2022 року було ухвалено за основу, а 15 липня 2022 року – підписано Президентом законопроєкти №5688 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво» та №5689 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво» стосовно функціонування індустріальних парків. Вони вже набули чинності.  Актуальність ухвалення вищезазначених законопроєктів зумовлена необхідністю компенсації суттєвої втрати прибутків, що українська економіка зазнала ще за часів епідемії коронавірусу. Саме тоді, у 2019 році, і були вперше зареєстровані у Верховній Раді України ці законопроєкти. А враховуючи стан економіки в Україні після повномасштабного вторгнення рф – необхідність у підтримці галузі зросла в рази. У пояснювальних записках до законопроєктів зазначено, що чинне українське законодавство про індустріальні парки надає незначні переваги їх учасникам, явно недостатні для того, щоб вони змогли стати каталізатором розвитку вітчизняної економіки. Наразі закон «Про індустріальні парки» серед стимулів передбачає лише цільове фінансування на безповоротній основі та надання безвідсоткових кредитів для облаштування ІП, а також звільнення учасників парків від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Така підтримка є незначною порівняно з практиками інших країн світу щодо стимулювання промислового розвитку через індустріальні парки, серед яких найпередовішими є Туреччина, Польща, Чехія, Македонія, Китай і Південна Корея. Окремих змін зазнала і сфера імпорту нового устаткування, що вводиться учасниками ІП, оскільки, на думку законотворців, без належного пакету стимулів, зокрема митних, вітчизняні індустріальні парки залишаються неконкурентоспроможними та не здатними залучати необхідні інвестиції. Це є добрим сигналом, адже надає зелене світло на ввезення технологічних новинок до України, що дозволить прискорити не лише  розвиток індустріальних парків, а й у цілому технологічний прогрес, що, безумовно, відобразиться на нашій країні. Що передбачають законопроєкти? звільнення учасників ІП від оподаткування податком на прибуток протягом 10 років за умови направлення отриманого прибутку на розвиток діяльності учасника ІП в межах ІП; звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорту нового устаткування, що ввозиться учасниками ІП для власного використання у переробній промисловості або науково-дослідній діяльності в межах ІП; можливість органів місцевого самоврядування запроваджувати пільги зі сплати податку на нерухоме майно, що знаходиться у власності учасників ІП на території ІП; встановлення ставки земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності в розмірі меншому, ніж земельний податок (за рішенням органів місцевого самоврядування). Кого звільнять від сплати податку на прибуток? Основним та найочікуванішим є звільнення прибутку учасника такого парку, включеного до Реєстру ІП, від здійснення господарської діяльності у сферах: переробної промисловості; збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів, крім захоронення відходів або науково-дослідної діяльності виключно на території (в межах) ІП від податку на прибуток підприємств протягом десяти послідовних років. При цьому такі правила оподаткування застосовуваються лише до учасників ІП, що відповідають наступним критеріям: учасник ІП здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах такого парку; не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав. Водночас визначено і перелік учасників ІП – юридичних осіб, на яких не розповсюджуються наведені особливості оподаткування – у статутному капіталі яких прямо або опосередковано є частка юридичної особи: що є організатором азартних ігор; що зареєстрована у офшорних зонах; що зареєстрована згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Встановлено, що сума вивільнених від оподаткування коштів направляється на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. У разі невикористання учасником згаданих заощаджених коштів на розвиток у наведений термін, такий платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані ці кошти. За всі інші попередні податкові (звітні) періоди звільнення від оподаткування і невикористання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний подати уточнювальну (уточнювальні) податкову декларацію за цим податком, нарахувати та сплатити його, штрафні санкції та пеню. Кому можна буде не платити ПДВ? Другою найочікуванішою новелою є звільнення від ПДВ уведенного в дію учасниками ІП нового устаткування (обладнання) та комплектуючих до нього. Проте, має зберігатись умова, що з дати виготовлення такого устаткування (обладнання) та комплектуючих до нього до дати їх ввезення в Україну пройшло не більше трьох років і вони не були у використанні. Крім того, має зберігатись умова, що обладнання та комплектуючі є такими, що НЕ мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України. Водночас передбачено, що: продаж такого устаткування (обладнання) та комплектуючих раніше, ніж через п’ять років з дати ввезення їх в Україну, чи у разі їх нецільового використання (у тому числі передання в користування іншим особам) раніше наведеного терміну, або втрата статусу учасника індустріального парку передбачають сплату податкового зобов'язання, від якого було звільнено. Крім того, потрібно буде сплатити також відповідну пеню. Що передбачено для податку на нежитлову нерухомість? Також надано можливість сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на території ІП та перебувають у власності учасників ІП. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку. Кого звільнили від сплати мита? Законопроєкт №5689, яким внесено зміни в Митний кодекс щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво, передбачає звільнення від мита нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів при ввезенні їх в Україну учасниками ІП згідно з критеріями, визначеними попереднім законопроєктом №5688. Так само як і в попередньому законопроєкті втрата статусу учасника ІП раніше п’яти років з дати ввезення в Україну в порядку, визначеному цією частиною, устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, тягне за собою обов’язок зі сплати ввізного мита та пені у строки та порядку, визначені МКУ. Чи полегшаться умови ведення бізнесу в межах ІП? Незважаючи на те, що строк розгляду та прийняття законопроєктів сягнув без малого три роки, все ж з’являться надія, що такі новоприйняті нормативні акти матимуть вагомий вплив на розвиток індустріальних парків України. У свою чергу це вплине на підтримку економіки та на подальшій зріст конкурентоспроможності нашої країни серед інших провідних держав. Звичайно, на це піде певний час та прикладні результати ми зможемо побачити лише згодом, але податкові та митні пільги можуть стати рушійною силою у подальшому розвитку, який зараз є таким необхідним для нашої країни. Автор: Ганна Жакот, провідний юрист аутсорсингової компанії Nota Group. Джерело: mind.ua
Детальніше